Верховної Ради України 14. 10. 92 № 2695 - xii. закон
| Вид материала | Закон |
Содержание7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішніповерхні технологічних посудин |
- Відомості Верховної Ради (ввр), 1992, n 49, ст. 668 ) (Вводиться в дію Постановою, 365.85kb.
- Відомості Верховної Ради (ввр), 1992, №49, ст. 668 ) ( Вводиться в дію Постановою, 341.54kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 49, ст. 668) ( Вводиться в дію Постановою, 390.29kb.
- Закон України " Про державну податкову службу України", 56.33kb.
- Постановою Верховної Ради України від 16 листопада 1992 року n 2781-xii із змінами, 364.72kb.
- Верховної Ради Української рср від 26 червня 1991 року n 1268-xii, враховуючи зміни,, 802.42kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Постановою Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року n 1957-xii із змінами, 104.63kb.
- Кабінету Міністрів України: 1 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України, 33.8kb.
7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах
7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) адміністрації підприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2. ч. 1 цих Правил.
7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тросу, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості.
7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, що мають медичний висновок, який дозволяє їм за станом здоров’я робити на висоті та спускатися у силоси, та які дали письмову згоду на спуск у силос.
7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не менше 4-х осіб: однієї — що спускається, другої — що обслуговує лебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шланг протигаза, а другий попускає линву, закріплену на рятувальному поясі робітника, що спускається.
7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу, працівник повинен надягти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою та захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом.
7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спуску, не дозволяється.
7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою, зачиненою на замок.
7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.
7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні (у силосах) зерна, борошна, цукру тощо необхідно:
– забезпечити герметичність технологічного устаткування, норій, шнеків, місць з’єднання трубопроводів з силосами, бункерами;
– проводити очищення від пилу устаткування, приміщень.
При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повітрям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.
7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом “підкопу” не дозволяється.
7.3.11. Працівнику, який спускається у силос, не дозволяється відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло.
7.4. Миття та дезинфекція ємкостей
7.4.1. Роботи, пов’язані з миттям ємкостей та інших технологічних посудин, повинні бути механізовані.
У випадку виконання робіт з миття, очищення та дезинфекції ємкості зі знаходженням людей усередині її (ручне миття тощо) необхідно дотримуватись вимог безпеки, які викладено у підрозд. 7.2. і 7.3. ч.1 цих Правил.
7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин повинне здійснюватись без розбризкування.
7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід допускати, як виняток, у разі технологічної необхідності, з дозволу адміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду.
7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмінієвих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини.
7.4.5. Всі роботи з дезинфекції, дегазації, дератизації, приготування отруєних принад, перевезення, приймання, зберігання, видачі отруйних речовин (отрутохімікатів), а також знищення отрутохімікатів, що зіпсувались, повинні здійснюватись у суворій відповідності з Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна, борошна та крупи, а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами, погодженими з Міністерством охорони здоров’я.
7.4.6. Кожний працівник, допущений до керування та безпосереднього виконання робіт з дезинфекції, дератизації, перевезення, приймання, зберігання та видачі отрутохімікатів, повинен мати посвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства, на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації, повинна перевіряти наявність посвідчень у працівників, які їх проводять.
7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішніповерхні технологічних посудин
7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захисних покрить повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 9.402–80 та підрозд. 7.2. і 7.4. ч.1 цих Правил.
7.5.2. Роботи по нанесенню покрить на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ 12.3.002–75, ГОСТ 9.402–80, ГОСТ 12.3.008–75, ГОСТ 12.3.016–87 та інших нормативних документів.
7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покрить повинні здійснюватись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів, що містяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути ознайомлені всі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передбачати конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку виробничого процесу:
– розрахунок ефективності, схеми, характеристики та режими роботи вентиляційних установок;
– схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, підмостків та іншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;
– перелік, характеристики та комплектність засобів механізації, електрообладнання;
– схеми безпечного транспортування лакофарбних матеріалів до місць виконання робіт;
– технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони, що містить опис типів газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відбору проб.
7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покрить дозволяється лише після отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт (начальника цеху, майстра, виконроба), спеціального письмового дозволу (наряду-допуску). Наряд-допуск видається на строк , який є необхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з виконанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється, а з поновленням робіт видається новий.
7.5.5. В місцях, де проводяться роботи з нанесення покрить, а також в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники і інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покрить не дозволяється палити, запалювати сірники, свічки, користуватись паяльними лампами та іншими відкритими джерелами вогню, застосовувати вибухонезахищене електрообладнання, електропроводку, виконувати електрозварювальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може викликати іскроутворення.
7.5.6. У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесення захисних покрить, слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу, світильники загального призначення та вимикачі до них загального виконання, а також все електрообладнання, яке не має відношення до виконання покрить, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.
7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями, що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів.
7.5.8. Посудина або апарат, на внутрішню поверхню яких наноситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт.
7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повинне бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами.
7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованим інструментом (щітками, наждачними кругами, голкофрезами тощо).
7.5.11. Газополум’яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається.
7.5.12. Для виконання покрить слід використовувати лише лакофарбні матеріали, дозволені Міністерством охорони здоров’я України.
7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол, а також при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація повинна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі.
7.5.14. Імпортні лакофарбні матеріали повинні мати санітарнохімічний висновок про можливість їх використання , а також показники їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяється приступати лише після отримання від організації, яка передає ці матеріали, вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки, узгоджених у встановленому порядку.
7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбних матеріалів та напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1–86Е.
7.5.16. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою припливно-витяжною примусовою вентиляцією.
7.5.17. Подрібнення компонентів (затверджувачів, наповнювачів тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що виключають виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками.
7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді.
7.5.19. На робочі місця лакофарбні матеріали повинні доставлятись у щільно закритій тарі, готовими до застосування, у кількості, що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів (епоксидні смоли з отверджувачем тощо) повинні доставлятись до місць виконання робіт окремо.
7.5.20. Нанесення лакофарбних матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком. Фарбуваня розпиленням допускається, як виняток, за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не перевищує нижньої концентраційної межі займання.
7.5.21. У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбних матеріалів (робочих сумішей), що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші, повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочої зони вибухонебезпечного середовища.
7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посудини або апарата концентрацій шкідливих речовин, що перевищують гранично допустимі концентрації, та неможливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах індивідуального захисту органів дихання — ізолюючих протигазах.
7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні покрить з використанням матеріалів, які містять вибухопожежонебезпечні розчинники, повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні, що працюють при напрузі 12 В, або ліхтарі електричні переносні с сухими елементами, напругою до 12 В.
7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м.
7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалів повинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їх приготування та зберігання і злиті у закриту тару.
7.5.26. Матеріали, непридатні до подальшого використання, повинні зливатись у спеціальний посуд з написом “Для зливання забруднених продуктів” та піддаватись нейтралізації.
7.5.27. Всі операції, пов’язані з переливанням лакофарбних матеріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватись під витяжними пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0,05 м, виготовленому з матеріалу, який виключає іскроутворення.
7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні бути нейтралізовані, прибрані та винесені з приміщення.
7.5.29. Руки працівників, що стикались з грунтовками-перетворювачами іржі та розчинниками, повинні бути захищені спеціальними пастами, гумовими або біологічними рукавичками.
7.5.30. Розташування обладнання для виконання покрить та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях.