Програма заходів реалізації проекту «Вибір успішної професії» на 2011 2012 н р. Інформаційно-аналітична робота з адміністративно-управлінським складом навчальних закладів

Вид материала

Документы

Содержание Очікувані результати Актуальність теми Основна мета План роботи школи

Подобный материал:

• Інформаційно-аналітична довідка, 104.24kb.
• Програма «Людина І світ професії» для загальноосвітніх навчальних закладів ( 8-9 класи), 183.97kb.
• Шполянська районна державна адміністрація відділ освіти нака з від 28. 02. 2011 №49, 51.46kb.
• Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна, 982.44kb.
• Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна, 982.3kb.
• Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна, 982.75kb.
• Київський славістичний університет, 46.27kb.
• Інформаційно-аналітична довідка за результатами проведення серпневих нарад, 43.6kb.
• План заходів щодо реалізації в області другого етапу спільного Проекту єс/проон «Місцевий, 42kb.
• Київський славістичний університет, 49.07kb.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ


Заходи, що плануються програмою, мають забезпечити досягнення таких цільових показників:

• 1.Підвищення рівня духовності дітей і педагогічних працівників.
  
• 2.Зростання культури та соціальної активності підростаючого покоління у сфері природокористування.
  
• 3.Формування гуманних та соціометричних цінностей учнів та педагогів.
  
• 4.Адаптація освітньої системи району до європейських стандартів у царині екологічної освіти та екологічного виховання.
  
• 5.Підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників.
  
• 6.Підвищення рівня вихованості, успішності та якості знань учнів.
  
• 7.Зменшення показників, пов’язаних з девіантною поведінкою учнів.
  
• 8.Поліпшення екологічної ситуації в районі, пов’язане з кращою культурою поведінки населення.
  
• 9.Соціально – економічна ефективність (внаслідок більш відповідального ставлення учнів та педагогів до національних багатств, зменшення вандалізму, приходу на робочі місця екологічно свідомих працівників).
  

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ


ХХІ століття – це постіндустріальна ера цивілізації, епоха дієвих організаційних та інформаційних технологій, епоха технологічної культури, епоха дбайливого і відповідального ставлення до довкілля та здоров’я людини. Новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти, нові системи, нові моделі навчання.

Передумови їх створення виникли протягом половини ХХ століття, коли відбулися оформленості концепції сталого розвитку суспільства. На сьогодні теорія сталого розвитку є безальтернативною методологічною основою розробки проблем розвитку суспільства як на загально цивілізаційному, так і на національному і місцевому рівнях. По відношенню до всіх інших теорій суспільного розвитку (постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства, суспільства освіти тощо) вона відіграє генералізуючу роль, оскільки включає в себе їх основні положення і надає їм системності у контексті визначення цілей, цінностей, пріоритетів та стратегії розвитку сучасної цивілізації. Сьогодні ми маємо ґрунтовні напрацювання, які містять теоретичне обґрунтування проблеми, а й конкретні практично спрямовані програми та проекти, серед яких особливе місце відводиться системі освіти.

В 1992 році в Ріо – де – Жанейро під час Всесвітньої зустрічі на вищому рівні було зазначено, що люди є головною турботою суспільства сталого розвитку, вони мають право на здоров’я, продуктивне життя і гармонію з природою. Перехід до сталого розвитку суспільства в документах ООН на сьогодні визначено як основну мету міжнародного співробітництва національних урядів. При цьому освіта розглядається як найважливіший компонент основної економічної та соціальної інфраструктури, необхідної для забезпечення сталого розвитку. саме освіта на професійному рівні спрямована формувати цінності, ставлення людини до себе та довкілля, стиль життя, активну життєву позицію – усе, що необхідне для забезпечення сталого майбутнього.

Рівень освіти ми маємо розглядати через її зміст. Тому що скільки громадян планети Земля, маючи не одну вищу освіту спрямували і спрямовують свої «творіння» на нищення різних масштабів та сутностей. Амбівалентність та маргінальність внутрішнього світу особистості, як результат соціалізації, мають насторожити насамперед. Важливо, що людина була залучена до процесу творення, творила умови свого життя власноручно і морально. Одним із вагомим компонентів створюваної освітою сталого розвитку духовності має стати стан внутрішній, наповнений миром, любов’ю, добром, спокоєм та спрямований на творення того таки миру, любові, добра, спокою, усіх інших цінностей позитивного характеру. Як конкретно можна цього досягати? Є закони життя і є глибинні смисли, які не підлягають раціонально – логічному осягненню – це варто збагнути. Сьогодні уже маємо достатньо методів, методик, які допомагають змінити внутрішній стан людини – це метод позитивного мислення (ґрунтується на законі Всесвіту - законі відповідності), візуалізації, самонавіювання, виписування, малюнку тощо, які спрямовані на роботу з підсвідомістю. Навчитися застосовувати ці методи та навчити учнів, студентів – першочергове завдання системи освіти.

Програма «Освіта для сталого розвитку» базується на таких основних положеннях:

До основних принципів, які визначають ціннісну спрямованість та зміст сталого розвитку, доцільно віднести:

• визначення у якості пріоритетів проблему збереження людства і біосфери Землі за рахунок значного зменшення антропогенного тиску на природне середовище у і розбудова на цій основі освіти високої духовності;
  
• принцип колективної відповідальності та колективного партнерства щодо вирішення глобальних проблем сучасності побудова освіти та взаєморозуміння;
  
• принцип поваги до життя інших людей, їх цінностей, образу мислення і діяльності, переконань і прагнень, по будові освіти толерантності та діалогу;
  
• орієнтація на створення гуманного, рівноправного та уважного до проблем людини суспільства на основі формування освітніми засобами таких індивідуальних якостей, як самостійність, свобода, відповідальність, ініціативність, творчість тощо;
  
• визнання стану духовності підростаючого покоління інтегральним показником суспільного розвитку, могутнім фактором впливу на економічний, науковий, оборонний потенціал держави;
  
• освітньо – виховний заклад – основна ланка, яка має забезпечувати дитину необхідним знаннями, прищепити їй цінності суспільства сталого розвитку, навчати дитину вмінню приймати самостійні рішення щодо збереження довкілля, дотримання принципів соціальної справедливості;
  
• навчально – виховний процес має здійснюватися на основі змісту та ціннісних орієнтирів сталого соціального розвитку, що передбачає суттєві зміни в діяльності освітніх закладів та системи управління освітою;
  
• розвитку духовності та конструктивних ціннісних орієнтирів дітей сприятиме впровадження в освітньо – виховний процес сучасних новітніх технологій навчання, які опираються на вікові, індивідуальні особливості природного розвитку дитини, використовують творчу обдарованість, дитячу уяву, ігровий потенціал вихованців тощо;
  
• вироблення змісту, загальних критеріїв результативності освіти для сталого розвитку здійснюється через систему науково – дослідницької, експериментальної роботи, а також через системне узагальнення передового досвіду у цій царині.
  

Основна мета Комплексної програми «Освіта для сталого розвитку» - перебудова системи навчання та виховання дітей у дніпропетровській області на засадах ціннісних орієнтирів та змісту сталого розвитку, що стане фундаментом не лише для ефективного засвоєння учнями знань, вмінь і навичок з усіх предметів, а й формування духовності українського суспільства.


Додаток №4

План роботи школи

«Молодого вчителя»


Мета: Допомогти молодому вчителю у його становленні, формуванні

власного стилю, розвитку професійного потенціалу.


Пріоритетні напрямки:

• професійно адаптація молодого вчителя, розвиток
  
• професійного потенціалу вчителя-початківця;
  
• формування професійних умінь і навичок, які відповідають вимогам сьогодення;
  
• зміцнення компетентностей і знань, необхідних у педагогічній професії, побудові стосунків з учнями та батьками;
  
• вироблення практичних навичок у розв’язанні психолого-педагогічних проблем.
  

Місяць	Тема	Зміст теми	Відповідальний, місце проведення
Вересень 2011 р.	Загальні засади організації навчання в загальноосвітньому закладі	Вивчення нормативно-правової бази: Закони України «Про освіту», « Про загальну середню освіту», Положення про навчально-виховний заклад, Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи, рекомендації парламентських слухань. «Запровадження 12-річної загальної освіти в Україні», статут навчального закладу, Правила внутрішнього трудового розпорядку, правила техніки безпеки у навчальному закладі.	Голтвянська Н.М. Відділ освіти
Жовтень 2011р.	Організація, навчально-виховного процесу з предмета	Вивчення: Методичних рекомендацій МОН України, ДОІППО щодо викладання предметів у 2011-2012 н.р., структури навчальної програми з предмета, календарно-тематичного планування, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, ведення шкільної документації з предмета. Участь у роботі НМК з хімії, історії ,математики	Голтвянська Н.М., керівники НМК Верхньодніпровської СЗШ №5, Андріївська НСЗШ
Листопад 2011 р.	Процес навчання	Форми організації навчального процесу. Принципи навчання. Участь у роботі НМК вчителів початкових класів , хімії, іноземної мови, історії, практичних психологів.	Голтвянська Н.М., керівники НМК Пушкарівської СЗШ, Верхньодніпровської СЗШ №3, Верхньодніпровської СЗШ №2, відділ освіти
Грудень 2011 р.	Пізнавальна діяльність школярів	Психологічні особливості пізнавальної діяльності школярів. Способи формування пізнавального інтересу учнів. Мотивація навчальної діяльності учнів. Участь у роботі НМК вчителі математики.	Голтвянська Н.М., Голик Н.В., керівники НМК Водянської СЗШ
Січень 2012 р.	Методи навчання	Суть і функції методів навчання. Класифікація методів навчання та їх використання у навчально-виховному процесі. Методи самоуправління навчально-виховним процесом.	Сакара Г.І. Голтвянська Н.М., керівники НМК Відділ освіти
Лютий-березень 2012 р.	Форми навчання учнів	Урок-головна форма організації навчально-виховного процесу. Типи уроків. Вимоги до сучасного уроку. Конструювання уроку за метою, дидактичними завданнями, змістом навчального матеріалу. Відкритий урок – особливості підготовки та проведення. Аналіз і самоаналіз проведеного уроку. Нестандартні уроки. Інші форми навчання: екскурсії, семінари, факультативи. Навчальна практика учнів. Участь у роботі НМК вчителів початкових класів хімії, інформатики, математики, англійської мови, історії, практичних психологів.	Сакара Г.І., Голтвянська Н.М., Керівники НМК Водянської СЗШ, Новомиколаївської СЗШ №1, Верхньодніпровська СЗШ №2, Верхньодніпровська СЗШ №1, Ганнівська СЗШ, Верхньодніпровський НРЦ Відділ освіти
Квітень 2012 р.	Виховання учнів у школі	Суть і зміст процесу виховання. Форми та види виховних заходів. Методи виховання учнів. Національний характер виховання. Критерії вихованості особистості. Особистісно зорієнтоване навчання й виховання. Участь у роботі НМК вчителів інформатики.	Голтвянська Н.М., Майор Л.Д., Керівники НМК Верховцевської СЗШ №1
Травень 2012 р.	Роль учителя у навчально-виховному процесі. Моніторинг якості освіти і вихованої діяльності	Особистість учителя як чинник навчання. Вимоги до вчителя. Самоосвіта й самовиховання вчителя. Змістовна сутність моніторингу. Педагогічна діагностика і моніторинг. Якість освіти і виховної діяльності як об’єкт моніторингу.	Голтвянська Н.М., Голик Н.В., Привалова Л.І., Дідик В.І., керівники НМК