Geum.ru

Донецький національний університет обліково-фінансовий факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Мета та завдання курсу.
3. Методика викладання, форми та методи навчання.
4. Навчальна програма курсу.
Тема 2. історія маржиналізму: еволюція мікроекономічних теорій виробництва та витрат.
Тема 3. підприємство: сутність, основні принципи та види.
Тема 4. підприємство як виробнича система.
Тема 5. часткова варіація факторів виробництва
Тема 6. варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника.
Тема 7. оптимум системи «витрати—випуск»
Тема 8. основи теорії витрат
Тема 9. бізнес-план в системі управління підприємством.
5.Організація самостійної роботи студентів
LRАTC є кривою, що огинає криві короткострокових середніх витрат SRАTC
Приклади задач
Карта самостійної роботи студента
Разом балів за обов’язкові види СРС
Всього балів за СРС
7. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю знань
Об'єктами поточного контролю знань студентів
Розподіл балів за всіма видами робот
...
Полное содержание
Подобный материал:
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»

ДИСЦИПЛІНА «МІКРОЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИТРАТ»


Анотація дисципліни


ВИКЛАДАЧ: Куліш О.А., к.е.н., доцент кафедри економічної теорії

Семестр: п’ятий


1. ВСТУП.

Курс мікроекономічної теорії виробництва та витрат присвячений аналізу функціонування економічних суб'єктів, вивченню сукупності економічних відносин, що виникають у процесі їхньої взаємодії в умовах певного інституціонального середовища. Дисципліна є нормативною й вивчається протягом 5 навчального семестру.

Вивчення мікроекономічної теорії виробництва та витрат припускає наступні вміння студентів, придбані в ході вивчення політичної економії:
  • знати та вміти аналізувати, зіставляти зміст основних категорій економічної теорії;
  • володіти інструментарієм економічної теорії й вміти застосовувати його до аналізу економічних явищ;
  • знати специфіку трансформаційної економіки України й вміти здійснювати порівняльний аналіз її особливостей та особливостей економічних систем інших країн.


2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ.

Мета курсу – формування знань про закономірності функціонування виробництва як процесу створення корисності у будь-якій сфері людської діяльності.

Предмет дисципліни — поведінка і механізм прийняття рішень товаровиробником, який прагне досягти своєї мети, функціонуючи в ринковому середовищі та використовуючи обмежені ресурси, що мають альтернативні варіанти застосування.

Завдання курсу:
  • вивчення методологічних основ мікроекономічних досліджень, методів і конкретних прийомів аналізу предмета мікроекономіки;
  • придбання вмінь збору та аналізу фактичного матеріалу, використання інструментів мікроекономічного аналізу;
  • придбання навичок аналізу підприємницької діяльності суб'єктів;
  • придбання вмінь аналізувати та зіставляти варіанти рішення проблем, що виникають у ході економічної діяльності суб'єктів, приймати раціональні рішення в конкретних господарських ситуаціях.


3. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ.

Лекції: інформаційно–аналітичні із залученням проблемних питань і створенням проблемних ситуацій.

Семінарські заняття: використовуються методи опитування, дискусій, мозкових атак, рольові ігри, рішення завдань та аналіз ходу рішення, аналіз конкретних господарських ситуацій, складання економічних кросвордів.


4. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ.


ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ЗАДАЧІ І ФУНКЦІЇ МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИТРАТ.

Предмет мікроекономічної теорії виробництва та витрат. Методи мікроекономічної теорії виробництва та витрат. Місце мікроекономічної теорії виробництва та витрат у сучасній розгалуженій системі економічних наук. Зв’язок мікроекономічної теорії виробництва та витрат з іншими економічними науками. Цілі та функції мікроекономічної теорії виробництва та витрат. Значення мікроекономічної теорії виробництва та витрат.


ТЕМА 2. ІСТОРІЯ МАРЖИНАЛІЗМУ: ЕВОЛЮЦІЯ МІКРОЕКОНОМІЧНИХ ТЕОРІЙ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИТРАТ.

Загальна математична теорія політичної економії У.С.Джевонса. Американський варіант маржиналізму Дж.Б.Кларка. Л.Вальрас та Лозанська школа маржиналізму. Категорії витрат, вартості та ціни у працях А.Маршалла. Дискусії щодо достовірності маржинальної теорії. Теорія В.Леонтьева „витрати-випуск”.


ТЕМА 3. ПІДПРИЄМСТВО: СУТНІСТЬ, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ.

Економічна природа фірми (підприємства). Підприємництво та підприємство. Сутність та організаційні форми підприємницької діяльності підприємства (фірми): індивідуальні, партнерства, корпорації тощо. Короткий та тривалий періоди в діяльності фірми. Нові види підприємницької діяльності.


ТЕМА 4. ПІДПРИЄМСТВО ЯК ВИРОБНИЧА СИСТЕМА.

Виробництво: вузьке та широке трактування. Виробничий процес, витрати та випуск. Виробничі ресурси та фактори виробництва. Доходи факторів. Взаємодія факторів і технології. Концепції діяльності підприємства. Виробнича функція як технологічна модель системи «витрати-випуск». Виробнича функція та її характеристики. Типи виробничих функцій. Лінійна виробнича функція. Виробнича функція Коба-Дугласа. Поняття віддачі від масштабу.


ТЕМА 5. ЧАСТКОВА ВАРІАЦІЯ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА

Виробництво з одним змінним фактором. Сукупний, середній і граничний продукт. Закон спадної граничної продуктивності. Середня та гранична продуктивність факторів. Правило найменших витрат і правило максимізації прибутку в діяльності підприємства. Розподіл доходу відповідно до теорії граничної продуктивності. Короткострокова функція виробництва за різних видів віддачі змінного фактора. Обґрунтування технологічного та економічного вибору за часткової варіації факторів.


ТЕМА 6. ВАРІАЦІЇ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ОПТИМУМ ТОВАРОВИРОБНИКА.

Ізокванта та її властивості. Гранична норма технічного заміщення. Типи ізоквант. Ізокоста. Рівновага виробника. Технічна та економічна ефективність. Вибір виробничої технології. Шляхи розширення виробництва та економія від масштабу в довгостроковому періоді. Мінімальний ефективний масштаб виробництва та структура галузі. Технічний прогрес і його основні типи (працеінтенсивний, капіталоінтенсивний, нейтральний). Подібність та розходження теорії споживання та теорії виробництва.


ТЕМА 7. ОПТИМУМ СИСТЕМИ «ВИТРАТИ—ВИПУСК»

Вибір оптимальної комбінації факторів за створення нового виробництва. Оптимальний шлях зростання. Ефект заміни та ефект випуску. Х-неефективність і неоптимальний шлях зростання


ТЕМА 8. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ВИТРАТ

Перехід від теорії виробництва до теорії витрат. Витрати та чинники їх формування. Класифікація витрат. Економічний зміст витрат підприємства (фірми). Зовнішні та внутрішні витрати. Альтернативні витрати. Безповоротні витрати. Бухгалтерські та економічні витрати. Постійні та змінні витрати. Середні та граничні витрати. Виробнича функція та функція витрат. Проблема вибору в теорії витрат: комбінація мінімальних витрат. Виторг підприємства. Бухгалтерський та економічний прибуток. Структура виторгу підприємця. Загальний, середній і граничний доход. Максимізація прибутку. Максимізація обсягу продажів.


ТЕМА 9. БІЗНЕС-ПЛАН В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ.

Управління інвестиційними проектами. Місце бізнес-плану в системі планування. Необхідність опанування методами розробки бізнес-плану. Структура бізнес-плану. Оцінка інвестиційних проектів, що виконуються на існуючих підприємствах. Фундамент аналізу бізнес-плану.


5.ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів передбачає систематизацію, поглиблення, узагальнення і практичне застосування знань, здобутих студентами у навчальному курсі. Для виконання СРС надаються списки додаткової літератури до кожної теми.


Приклади завдання для самоперевірки знань

  1. Дайте визначення поняття «виробництво» і наведіть приклади виробництв з матеріальними та нематеріальними кінцевими результатами.
  2. Охарактеризуйте підприємство як ринково-виробничу систему.
  3. Яка головна мета діяльності підприємства в ринковій економіці? Наведіть можливі альтернативні цілі.
  4. Які основні принципи діяльності підприємства та в які критерії формування виробництва вони трансформуються?
  5. Що таке «фактор виробництва»? Охарактеризуйте склад факторів виробництва для таких процесів: навчання в університеті, шоу-бізнес, прання білизни, вирощування помідорів.
  6. У чому полягає різниця між миттєвим, короткостроковим і довгостроковим часовими періодами як економічними категоріями?
  7. Дайте визначення поняття «виробнича функція»? Наведіть приклади субституційних і лімітаційних виробництв та охарактеризуйте відповідні виробничі функції.
  8. Опишіть виробничу функцію миттєвого періоду для випуску автомобілів. Як довго може тривати такий період?
  9. У чому полягає сутність концепції «витрат утрачених можливостей»? Охарактеризуйте склад витрат утрачених можливостей студента денної і заочної форм навчання.
  10. Що таке «явні» та «неявні» альтернативні витрати? Наведіть приклади.
  11. Чим різняться бухгалтерський, нормальний та економічний прибутки?
  12. Дайте визначення часткової варіації факторів виробництва.
  13. Як визначають сукупний, середній і граничний продукти змінного фактора?
  14. Чи може виробнича функція короткострокового періоду включати кілька змінних факторів?
  15. Поясніть феномен «згасання» параметрів короткострокової вироб­ничої функції і сформулюйте правило спадної віддачі змінного фактора.
  16. Який діапазон змін показника еластичності виробництва?
  17. Яка стадія короткострокової виробничої функції є раціональною? Чому? Окресліть її межі, використовуючи поняття «середній продукт» і «граничний продукт» змінного фактора виробництва.
  18. Сформулюйте правило «найму» змінного фактора.
  19. Як формується крива попиту на змінний ресурс?
  20. Як варто розподілити однорідний змінний ресурс між різними видами виробничої діяльності, щоб максимізувати випуск?
  21. Охарактеризуйте ізокванту, ізоквантну варіацію, карту ізоквант.
  22. Проаналізуйте властивості ізоквант.
  23. Як ви розумієте заміщеність і доповнюваність факторів? Наведіть приклади виробничих процесів із «жорсткими» та «м’якими» зв’язками між факторами виробництва.
  24. Що таке «гранична норма технічного заміщення факторів»? Як вона розраховується?
  25. Доведіть, що гранична норма технічної заміни двох факторів виробництва дорівнює співвідношенню їх граничних продуктів.
  26. Яка взаємозалежність понять «заміщеність» і «доповнюваність» факторів і які можливі кількісні значення відповідних показників для виробничих функцій різних видів?
  27. Що таке «ізокліна»?
  28. Що характеризує і як визначається еластичність заміщення факторів виробництва?
  29. Охарактеризуйте виробничу функцію Кобба—Дугласа. Скільки вона може включати змінних? Закономірності якого періоду (яких періодів) описують степеневою функцією виробництва?
  30. Дайте визначення поняттям: масштаб виробництва, віддача від масштабу, пропорційна варіація факторів.
  31. Чим різняться між собою пропорційна і непропорційна варіації?
  32. Які види віддачі від збільшення масштабів виробництва Ви знаєте?
  33. Які основні джерела економії і збитків, обумовлені зростанням масштабів виробництва?
  34. Як пов’язані між собою еластичність масштабу та еластичність випуску за змінним фактором?
  35. Чи може зростаючий ефект масштабу «перекрити» спадну віддачу змінного фактора?
  36. Опишіть, як побудувати криву загального продукту на основі карт ізоквант.
  37. Які варіації факторів виробництва Ви поставите у відповідність різним часовим періодам?
  38. Охарактеризуйте поняття «оптимальна комбінація факторів вироб­ництва» з технічного та економічного погляду.
  39. Що таке «ізокоста»? Як її побудувати? Які її основні властивості?
  40. Оптимум товаровиробника: поняття, графічне та аналітичне подання за наявності двох факторів виробництва — праці та капіталу.
  41. Сформулюйте правило вибору оптимальної комбінації факторів виробництва у разі використання у виробничому процесі n-ресурсів.
  42. Дайте визначення поняття «оптимальний шлях зростання».
  43. Охарактеризируйте принципові розбіжності збільшення обсягів випуску продукції у короткостроковому та довгостроковому періодах.
  44. Як зміна ціни ресурсу впливає на оптимум виробника? Дайте визначення понять «ефект заміни» та «ефект випуску».
  45. Розкрийте суть концепції Х-фактора Х. Лейбенстайна. Чим різняться між собою оптимальний та неоптимальний шляхи зростання?
  46. Дайте визначення поняття «функція витрат». Поясніть, як співвідносяться між собою функція виробництва і функція витрат.
  47. Охарактеризуйте суть постійних, змінних і загальних витрат. Наведіть приклади таких витрат для сільськогосподарського і промислового виробництва, підприємств сфери послуг (наприклад, перукарень і пралень).
  48. Словесно, аналітично і графічно опишіть «сімейство» корот­кострокових середніх витрат.
  49. Розкрийте економічну суть граничних витрат.
  50. Чим пояснюється дугоподібний характер кривих середніх (крім AFC) і граничних витрат?
  51. Як визначається коефіцієнт еластичності загальних витрат за випуском? Поясніть, чому обсяг випуску, за якого середні сукупні витрати мінімальні, а коефіцієнт еластичності витрат за випуском дорівнює одиниці, називають точкою технологічного оптимуму короткострокового періоду.
  52. Якими типами рівнянь описуються короткострокові функції витрат за різної віддачі змінного фактора?
  53. Дайте визначення довгострокового періоду, довгострокових загаль­них, середніх витрат?
  54. Що таке «довгострокові граничні витрати»? Доведіть, що крива довгострокових граничних витрат перетинає криву довгострокових середніх витрат у точці її мінімуму.
  55. Чому крива довгострокових середніх витрат LRАTC є кривою, що огинає криві короткострокових середніх витрат SRАTC, які відповідають різним розмірам підприємств, котрі фірма може побудувати протягом тривалого періоду часу?
  56. Крива довгострокових середніх витрат звичайно має дугоподібну форму. Чим це пояснюється?
  57. Як підвищення (зниження) цін на ресурси вплине на положення кривих витрат на площині «довгострокові середні витрати—обсяг випуску». А як вплине прогрес у технологіях виробництва?
  58. Дайте визначення поняття «мінімально ефективний масштаб виробництва» (MES).
  59. Як та або інша форма довгострокових середніх витрат може вплинути на структуру галузі?
  60. Побудуйте графіки різних показників, що ілюструють різні види віддачі від збільшення масштабу виробництва.


Приклади задач

Задача 1. Випуск продукції збільшився з 2000 до 2200, вартість товару зменшилася на 20%. При цьому чисельність робітників виросла на 20%, а інфляція за зазначений період склала 25%. У результаті:
  1. загальний виторг і продуктивність праці зросли;
  2. загальний виторг і продуктивність праці зменшилися;
  3. загальний виторг зменшився, а продуктивність праці виріс.


Задача 2. Технологія виготовлення продукції така, що фірма використає у виробництві 3 одиниці ресурсу А и 1 одиницю ресурсу В для виробництва одиниці продукції. Вартість одиниці ресурсу А - 1 дол., в одиниці ресурсу В - 2 дол. Напишіть формули для функцій сукупних витрат (ТС) і граничних витрат (МС) для даної фірми.


Задача 3. Обсяг випуску фірми дорівнює Q0, при даному випуску APL = MPL.
  1. яка при даному обсязі виробництва еластичність випуску по праці?
  2. як буде мінятися APК при збільшенні обсягу використовуваної праці?


Задача 4. При виробництві продукту q0 використаються наступні комбінації факторів K й L:
A
B
C
D

K
140
80
40
20

L
10
30
50
70


Визначите изокванту й оптимальний виробничий прогрес фірми якщо:
  1. PL = 300; PK = 200;
  2. P′L = 300; PK = 200;


Задача 5. Виробнича функція фірми має вигляд q = L ½ · K1/2 . PL = 9 и PK = 4.

Визначите:
  1. функції витрат у довгостроковому періоді;
  2. функції витрат у короткостроковому періоді при К0 = 36.


Задача 6. Сукупні витрати фірми описуються функцією ТС = (Q + 3)2. Вартість, по якій фірма реалізує свою продукцію, рівняється 7. Знайдіть середні витрати й прибуток.


Задача 7. Продається фірма, що спеціалізується на виробництві пшениці. Чистий доход фермера становить 1,2 дол. Банківської відсоток по депозитах - 20%. Обсяг виробництва пшениці рівняється 300 тис. бушелів щорічно. Яку максимальну суму буде згодний заплатити покупець за ферму?


Задача 8. Конкурентна фірма має короткострокові загальні витрати, які описуються як TC = Q3-8Q + 20Q + 50. Визначите, при якому рівні ринкової вартості конкурентна фірма припинить виробництво в короткостроковий період.


КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни „Мікроекономічна теорія виробництва та витрат”


Види самостійної роботи
Планові терміни виконання
Форми контролю та звітності
Максимальна кількість балів

1. Обов'язкові
  1. Підготовка до семінарських занять з вивченням літератури та текстів лекцій.
на кожне семінарське зайняття
усне опитування, активна участь на семінарському занятті
20
  1. Виконання домашніх завдань:
  • написання глосарію;
  • розв’язання задач та письмове пояснення ходу рішення.
на кожне семінарське зайняття


письмово


письмово
22

Разом балів за обов’язкові види СРС
42

2. Вибіркові1
  1. Написання реферату за заданою проблематикою.
на семінарське заняття з відповідною темою
письмово з усним захистом реферату під часу семінарського заняття
5
  1. Аналіз наукових статей зарубіжних і вітчизняних авторів за визначеною тематикою
на семінарське заняття з відповідною темою
письмово з обговоренням результатів роботи на семінарських занять.
5
  1. Складання логіко-структурних схем
на семінарське заняття з відповідною темою
письмово
2
  1. Пошук і огляд літератури й електронних джерел інформації
на семінарське заняття
письмово
2
  1. Аналіз статистичних і фактичних матеріалів по заданій темі
на семінарське заняття з відповідною темою
письмово з обговоренням результатів роботи на семінарських занять
4
  1. Участь у наукових студентських конференціях



доповіді на наукових студентських конференціях
10

Разом балів за вибіркові види СРС
28

Всього балів за СРС





6. ЛІТЕРАТУРА

  1. Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник / За ред. О.Я. Базілінської. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2005. – 352 с.
  2. Башнянин Г.І., Щедра О.В. та інші. Мікроекономічна теорія: Навч. посібник / За ред. д.е.н., проф. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц. О.В. Щедрої. – Львів: Новий Світ – 2000, 2007. – 640 с.
  3. Біла С.О. Мікроекономіка: Навч. посібник. – Київ: «Міленіум», 2004. – 302 с.
  4. Буряк П.Ю., Гупало О.Г., Стасюк І.В. Мікроекономіка: Навч. посіб. – К.: «Хай-Тек Прес», 2008. – 368 с.
  5. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 3-х т. / Общая редакция В.М. Гальперина. – СПб.: «Экономическая школа» ГУ ВШЭ, 2007.
  6. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика: Пер. с англ. В. Лукашевича и др. / Под общ. ред. Б. Лісовика, В. Лукашевича. – СПб, 1994.
  7. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель: Пер. с англ. В. Лукашевича и др. / Под общ. ред. Б. Лісовика, В. Лукашевича. – СПб, 1992.
  8. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навч. посібник / За ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. — К.: Видавничий дім «Альтернатива», 2001. — 606 с.
  9. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посібник. – 4-те вид., стер. – К.: Знання, КОО, 2005. – 211 с.
  10. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 416 с.
  11. Макконнел К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія. Принципи, проб­леми і політика: Ч. 2. Мікроекономіка. — 13-те вид. / Пер. з англ. за наук. ред. Т. Панчишина. — Львів: Просвіта, 1999. — 649 с.
  12. Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – 677 с.
  13. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеко­номіка: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / За заг. ред. А. П. Наливайка. — К.: КНЕУ, 1999. — 208 с.
  14. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. – М.: НОРМА, 2005. – 576 с.
  15. Пиндайк Р., Рабинфельд Д. Микроэкономика / Пер. с англ. – СПб: Питер, 2002. – 608 с.
  16. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. – Київ: «Лібра», 1998. – 256 с.
  17. Сотников В.И., Сотникова Ю.В. Микроэкономика в структурно-логических схемах: Учебное пособие. 2-е изд., стереотип. – Х.: Издательский Дом «ИНЖЭК», 2006. – 252 с.
  18. Тарануха Ю.В. Микроэкономика: учебник для студентов вузов, обучающихся по экономическим специальностям / Под общ. ред. проф. А.В. Сидоровича. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2006. – 640 с.
  19. Тарасевич Л.С., Гребенников П.И., Леусский А.И. Микроэкономика: Учебник. – М.: Юрайт-Издат, 2006. – 374 с.
  20. Томпсон А., Формби Д. Экономика фирмы: Пер. с англ. — М.: ЗАО «Изд-во БИНОМ», 1998. — 544 с.
  21. Фандель Г. Теорія виробництва і витрат: Пер. з нім. — К.: ТАКСОН, 2000. — 520 с.
  22. Фель У., Оберендер П. Основи мікроекономіки: Пер. з нім. 6-го вид. / За ред. А. П. Наливайка. — К.: Укртиппроект, 1998. — 478 с.
  23. Фомина М.В. Микроэкономика: основы теории и практикум: Учебное пособие. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2005. – 280 с.
  24. Франк Р. Х. Микроэкономика и поведение. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 696 с.
  25. Хайман Д. Н. Современная микроэкономика: анализ и применение: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 1992. — Т. 1. — 384 с.; Т. 2. — 384 с.
  26. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 579 с.


7. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО, ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


Протягом семестру засвоєння студентами елементів навчального матеріалу контролюється для виявлення недоліків та проблем процесу засвоєння, пробілів у знаннях та подальшої роботи з їхнього усунення.

Формами поточного контролю знань є:
  • співбесіди – для перевірки засвоєння загальнотеоретичних засад економічної науки;
  • розв’язання завдань та проблемних ситуацій – для контролю практичних навичок та творчих пошуків;
  • виконання індивідуальних завдань – для розвитку навичок дослідницької роботи та підсумовування самостійної роботи студентів;
  • контрольні роботи за розділами – для проміжного контролю повноти, комплексності знань.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного і підсумкового контролю за 100-бальною шкалою.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об'єктами поточного контролю знань студентів є такі чинники:

- систематичність та активність роботи на семінарських заняттях. Оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; результати виконання, експрес-контролю, складання конспекту занять, регулярне відвідування занять тощо.

- виконання завдань для самостійного опрацювання: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

- виконання індивідуальних завдань. Оцінці підлягають рівень виконання студентом індивідуальні завдання.

- виконання контрольних завдань. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні уміння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль проводиться у формі тестів.

Письмова форма контрольних робіт є обов'язковою, матеріали контролю зберігаються на кафедрі від дня його проведення до початку наступного семестру. При проведенні контрольних робіт викладач надає індивідуальні варіанти завдань. Завдання охоплюють навчальний матеріал згідно зі структурою тем модуля. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком наступної теми.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни та виконувати індивідуально-дослідницьку роботу з проблеми, що розглядається в дисципліні тощо.

До підсумкового контролю входять: іспит з дисципліни або наукова робота студента, виконання індивідуального творчого завдання. Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться ключові проблеми дисципліни.

Студенти зобов’язані складати іспит у разі отримання менше 50 балів за результатами поточного модульного контролю. Студенти, що отримали 50 балів мають можливість не складати іспит (оцінка при цьому виставляється відповідно до інтервальної шкали), а у разі виконання з дисципліни індивідуальних завдань творчого рівня, участі у позанавчальній науково-дослідницькій діяльності, в роботі конференцій, наукових семінарів, підготовці наукових публікацій тощо за рішенням лектора можуть отримати додаткові бали, що увійдуть до підсумкового контролю.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається за методикою накопичування балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на підсумковий контроль (табл. 1).


Таблиця 1

Розподіл балів за всіма видами робот

з дисципліни « Мікроекономічна теорія виробництва та витрат »

Поточний контроль

(максимально 50 балів)
Кількість балів за результатами поточного контролю
Підсумковий контроль

(максимально 50 балів)
Кількість балів за результатами підсумкового контролю
Загальна кількість балів

1 модуль
Сума балів за перший модуль
2 модуль
Сума балів за другий модуль
Індивідуальне творче завдання
Іспит

Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії
Самостійна робота
Письмові роботи по темам
Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії
Самостійна робота
Письмові роботи по темам

10
11
4
25
10
11
4
25
50
50
50
100


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


Іспит проводиться у письмовій формі й містить комплекс завдань, що дозволяють оцінити знання студентів по всіх розділах дисципліни. Протягом відведеного часу студент повинен дати визначення основним категоріям і поняттям з курсу політекономії, визначити чи вірні наведені твердження, відповісти на тестові завдання й вирішити задачі. Критерії оцінки, кількість завдань і бали, які може набрати студент за виконання завдань по кожному з розділів екзаменаційного білету, наведені в таблиці 2.


Таблиця 2

Оцінювання знань студентів під час іспиту

№

п/п
Розділ екзаменаційного білету
Кількість балів за 1 завдання
Кількість завдань
Максимальна кількість балів

1
Дайте визначення основним термінам і поняттям:
  • визначення повне
  • визначення неповне
  • визначення не вірне або відсутне


4

2


0

5

20

2
Чи правильні такі твердження?
  • вірна відповідь із обґрунтуванням
  • вірна відповідь без обґрунтування
  • відповідь невірна або відсутня


2


1

0

5

10

3
Виберіть правильну відповідь:
  • відповідь вірна
  • відповідь невірна або відсутня

3

0
5
15

4
Вирішите задачу:
  • вірна відповідь і правильне рішення
  • хід рішення вірний, але при розрахунках допущені арифметичні помилки
  • хід рішення правильний тільки в певній частині
  • правильне рішення відсутнє


5


3


1

0
1
5

Усього за підсумковий модульний контроль знань (іспит)
50


Академічні успіхи студента реєструються з обов’язковим переведенням оцінок національної та рейтингової шкали до шкали ECTS.

Інтервальна шкала оцінок представлена в таблиці 3.


Таблиця 3

Інтервальна шкала оцінок

Рейтинговий показник
Оцінка за національною шкалою
Оцінка за шкалою ECTS
Критерії оцінювання

90-100
5 (відмінно)
A
Відмінно – видатна відповідь з незначною кількістю помилок

80-89
4 (добре)
B
Дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками

70-79
C

Добре - в цілому добре, але з помітними помилками

60-69
3 (задовільно)
D
Задовільно – пристойно, але із значними помилками

50-59
E
Достатньо – є відповідною мінімальним вимогам

30-49
2 (незадовіль-но)
FX
Незадовільно – необхідно довчити з можливістю повторного складання

0-29
F
Незадовільно – необхідна значна подальша робота з обов’язковим повторним вивченням курсу




1 У разі підвищення рейтингу при недостатньої кількості балів у поточному контролі