Закон україни "Про підготовку та державну атестацію наукових І науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації"

Вид материала

Содержание

Здобувачі наукового ступеня
Науковий ступінь
Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора наук
Атестаційний процес
Розділ іі. повноваження суб’єктів державної політики в галузі підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів
Верховна Рада України
Президент України
Кабінет Міністрів України
Розділ ііі. підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації
Розділ іv. наукові ступені, вчені звання, їх присудження та присвоєння
Науковий ступінь доктора наук
Стаття 7. Вчені звання
Присвоєння вчених звань професора
Розділ v. вища атестаційна комісія україни (вак)
Президія ВАК
Стаття 9. Повноваження ВАК України
Розділ vі. експертні ради вак україни
Стаття 11. Повноваження експертної ради
Стаття 12. Загальні положення
Стаття 13. Розгляд дисертацій та прийняття рішень спеціалізованими вченими радами
...
Полное содержание

Подобный материал:

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про підготовку та державну атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації”

Цей Закон відповідає завданням розвитку інтелектуального потенціалу країни, визначає правові засади реалізації державної політики у сфері організації підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації та наближає її до змісту атестаційних процесів в розвинутих європейських країнах з урахуванням національних особливостей і здобутків.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

Докторантура  форма організованої підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів до захисту ними дисертації на здобуття наукового ступеню доктора наук, що може створюватися відповідно до вимог “Положення про докторантуру та здобувачів наукових ступенів”, затвердженого Кабінетом міністрів України при наукових установах та вищих навчальних закладах IV рівня акредитації.

Здобувачі наукового ступеня  особи, які навчалися в докторантурі, а також ті, які самостійно підготували докторські дисертації або комплекси наукових праць на здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук.

Науковий ступінь  визначений у встановленому порядку науковою громадськістю або підтверджений державою рівень наукової кваліфікації вченого. Науковими ступенями вищої кваліфікації в Україні є ступені доктора наук та атестованого доктора наук.

Вчене звання  службовий ранг наукового та науково-педагогічного працівника, що характеризує його досвід і здатність роботи на відповідній посаді в науковій установі чи вищому навчальному закладі. Вченими званнями в Україні офіційно визнаються звання асоційованого професора та професора.

Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора наук є кваліфікаційною науковою працею, що містить отримані автором узагальнені, систематизовані, достовірні та науково обґрунтовані результати у певній галузі науки, які розв’язують конкретне наукове чи науково-прикладне завдання інноваційного характеру. Комплекс наукових публікацій і узагальнюючих їх огляд, визначені відповідним нормативним документом ВАК України, які у сукупності розкривають важливу наукову або науково-прикладну проблему, подаються як кваліфікаційна наукова праця на здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук.

Атестаційний процес  послідовний комплекс експертних дій щодо оцінки наукового рівня праць і кваліфікації наукових і науково-педагогічних кадрів та прийняття колегіального рішення про визнання (невизнання) відповідності (невідповідності) рівня наукових праць та кваліфікації вчених встановленим кваліфікаційним вимогам.

Стаття 2. Державна політика щодо підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Держава визнає наукову громадськість головним осередком у підготовці та проведенні атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Основними вимогами державної політики є наступні:

державне регулювання системи підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів за рахунок бюджетних коштів;
надання права підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації виключно акредитованим Вищою атестаційною комісією (ВАК) України науковим установам і вищим навчальним закладам IV рівня акредитації, які постійно проводять дослідження за тематикою, зареєстрованою у відповідності зі Ст. 11 Закону України “Про науково-технічну інформацію” (ВВР № 3, 1993) та мають розвинуті наукові напрями досліджень у відповідних галузях знань;
надання автономії науковим установам та вищим навчальним закладам у визначенні кількості здобувачів наукових ступенів доктора наук, що навчаються на контрактних умовах.

Основними принципами атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Україні є:

забезпечення громадянам рівних прав і рівних можливостей претендувати на присудження їм наукового ступеню та присвоєння вченого звання;
об’єктивність та обґрунтованість експертизи кваліфікаційних наукових праць;
персональна відповідальність наукових керівників, консультантів, опонентів та експертів, які беруть участь у процесі підготовки та атестації;
колегіальність, прозорість і гласність у прийнятті рішень.

РОЗДІЛ ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ ПІДГОТОВКИ ТА АТЕСТАЦІЇ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Стаття 3. Повноваження вищих державних органів влади

Верховна Рада України визначає основні засади державної політики щодо підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів, формує законодавчо-правове поле діяльності суб’єктів цієї політики та періодично заслуховує хід її реалізації.

Президент України за поданням Президії ВАК та Кабінету Міністрів України затверджує своїм указом голову ВАК, виступає гарантом забезпечення відповідності державної політики щодо підготовки та атестації наукових та науково-педагогічних кадрів Конституції України, Цивільному кодексу України та чинному законодавству.

Кабінет Міністрів України реалізує державну політику щодо підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів, організує функціонування ВАК України, визначає державне замовлення на підготовку докторів наук через докторантуру за рахунок бюджетних коштів, затверджує за поданням ВАК України, погодженим з Президією НАН України, президіями державних галузевих академій та МОН України:

Положення про ВАК України;
Перелік наукових галузей та спеціальностей, за якими відбувається підготовка та атестація наукових кадрів вищої кваліфікації;
Положення про докторантуру та здобувачів наукових ступенів;
Порядок присудження наукових ступенів в Україні;
Порядок присвоєння вчених звань в Україні.

Стаття 4. Повноваження Міністерства освіти і науки України, Президії Національної академії наук, президій державних галузевих академій

МОН України, НАН України та державні галузеві академії приймають участь у формуванні та реалізації державної політики щодо підготовки та атестації наукових та науково-педагогічних кадрів в Україні, а саме:

розробляють і подають до ВАК України пропозиції щодо основних нормативно-правових документів;

погоджують розроблені ВАК України кваліфікаційні вимоги щодо присвоєння наукових ступенів та присудження вчених звань;
приймають участь у формуванні Президії ВАК України та її експертних рад шляхом делегування до складу авторитетних вчених.

МОН України:

розглядає і підтримує (не підтримує) пропозиції вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації різного підпорядкування і форм власності щодо створення в них докторантури, спеціалізованих вчених рад для присудження наукових ступенів та організації присвоєння вчених звань;
організує формування та виконання в вищих навчальних закладах державного замовлення на підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
організує роботу з систематичного підвищення кваліфікації і розширення наукового світогляду наукових і науково-педагогічних працівників, що працюють у вищих навчальних закладах всіх форм власності;
контролює належний науковий рівень виконаних науково-дослідних та науково-технічних робіт у вищих навчальних закладах всіх форм власності.

Президія НАН України та президії державних галузевих академій:

розглядають і підтримують (не підтримують) пропозиції наукових установ НАН України, галузевих академій, міністерств і відомств та відповідних недержавних наукових установ різних форм власності щодо створення в них докторантури, спеціалізованих вчених рад для присудження наукових ступенів та організації присвоєння вчених звань;
організовують формування та виконання в науково-дослідних установах НАН України, галузевих академій та міністерств і відомств державного замовлення на підготовку кадрів вищої кваліфікації.

РОЗДІЛ ІІІ. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Основною формою підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Україні докторантура. У той же час кожен громадянин з відповідною освітою, реалізуючи своє право на свободу наукової творчості, має можливість як здобувач наукового ступеню без навчання в докторантурі підготувати докторську дисертацію, а також подати її або комплекс наукових праць і узагальнюючий огляд, визначені нормативним документом ВАК України для наукового ступеня атестованого доктора наук, до спеціалізованої вченої ради відповідного профілю і набути наукові ступені доктора наук та атестованого доктора наук.

Стаття 5. Організація підготовки наукових кадрів

Рішення про створення докторантури приймаються президіями НАН України та державних академій наук, а також колегією МОН України згідно з відповідними нормативними документами і затверджуються (не затверджується) ВАК України.

Акредитованим ВАК України науковим установам та вищим навчальним закладам ІV рівня акредитації доводиться до відома кількість докторських стипендій в межах державного замовлення та надається право автономного визначення кількості докторантів, що навчаються на контрактних умовах.

Захист дисертаційних робіт, виконаних поза докторантурою, проводиться за тими ж правилами і у відповідності до тих самих кваліфікаційних вимог, що й при організованій формі. Науковими керівниками докторантів і здобувачів наукового ступеню доктора наук можуть бути доктори наук та атестовані доктори наук, які працюють в цих організаціях, є авторами опублікованих праць у відповідній галузі науки і мають, як правило, вчені звання. При цьому доктор наук може бути науковим керівником одночасно не більше 3 докторантів і здобувачів, а атестований доктор наук – 5 докторантів та здобувачів. Науковими консультантами здобувачів наукового ступеню атестованого доктора наук призначаються фахівці, які мають науковий ступінь атестованого доктора наук та визнаний авторитет в тій галузі науки, в якій працює докторант, що підтверджується відповідними дипломами і публікаціями.

РОЗДІЛ ІV. НАУКОВІ СТУПЕНІ, ВЧЕНІ ЗВАННЯ, ЇХ ПРИСУДЖЕННЯ ТА ПРИСВОЄННЯ

Документами, що засвідчують присудження наукового ступеню доктора наук й присвоєння вченого звання асоційованого професора є диплом доктора наук та атестат асоційованого професора, видані науковою установою чи вищим навчальним закладом IV рівня акредитації, в якому відбулися захист докторської дисертації або присвоєння вченого звання, а також відповідні їм іноземні дипломи країн, з якими укладені угоди про визнання дипломів.

Науковий ступінь атестованого доктора наук та звання професора присуджуються спеціалізованими вченими радами та вченими радами наукових установ і навчальних закладів та затверджуються (не затверджуються) ВАК України після проходження процедури державної атестації. Диплом атестованого доктора наук та атестат професора видаються ВАК України.

Стаття 6. Наукові ступені

Науковий ступінь доктора наук присуджується особі, яка має завершену повну вищу освіту й отримала диплом спеціаліста або магістра (чи інший диплом еквівалентного рівня, котрий визнається в Україні), склала відповідні іспити, провела наукові дослідження, що принесли нові науково обґрунтовані результати, опублікувала основні наукові результати у національних фахових виданнях, перелік котрих затверджує ВАК України, або інших країн та захистила прилюдно на засіданні спеціалізованої вченої ради дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора наук. Здобувач наукового ступеню доктора наук, який не має повної вищої освіти в галузі науки, за профілем якої підготовлено дисертацію, складає додатковий іспит із загальнонаукової дисципліни цієї галузі науки.

Здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук здійснюється шляхом оцінки спеціалізованою вченою радою відповідності наукового рівня поданого на атестацію комплексу наукових праць та узагальнюючого їх огляду відповідно кваліфікаційним вимогам, встановленим ВАК України, для атестованого доктора наук та прилюдного захисту. До процесу здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук допускається особа з науковим ступенем доктора наук, яка в період після захисту докторської дисертації ініціювала наукові дослідження або взяла участь у наукових дослідженнях, що принесли суттєві наукові результати, визнані науковою громадськістю, котрі в сукупності складають розв’язання наукової чи науково-прикладної проблеми. Предметом захисту може бути власна монографія, певна кількість колективних монографій чи частина колективної праці, в які здобувач зробив значний індивідуальний внесок, що за обсягом і характером задовольняє кваліфікаційним вимогам, встановленим ВАК України, при цьому індивідуальний внесок автора має бути чітко окресленим. Основні результати дослідження повинні бути опубліковані також у вигляді брошур, циклу статей в наукових фахових виданнях, підручників, навчальних посібників, патентів, авторських свідоцтв тощо.

Узагальнюючий огляд має містити стисле систематизоване викладання основного змісту поданого до захисту комплексу робіт, розкривати їх взаємозв’язок і спосіб, у який вони вирішують означену наукову проблему, наукову новизну і достовірність результатів, а також визначити шляхи їх подальшого використання.

Присудження наукових ступенів регламентується Порядком присудження наукових ступенів, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Вчені звання

Вчене звання асоційованого професора може бути присвоєне науковому чи науково-педагогічному працівнику, який має науковий ступінь доктора наук за наявності у нього стажу роботи на відповідній посаді не менше п’яти років, певної кількості, визначеної відповідним нормативним документом ВАК України, опублікованих після захисту докторської дисертації наукових або науково-методичних праць. Вчене звання асоційованого професора присвоюється вченими радами наукових установ і вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації або прирівняних до них навчальних закладів післядипломної освіти на підставі заяви здобувача та оцінки його наукового і навчально-методичного доробку після отримання ним наукового ступеню та позитивної оцінки науково-педагогічної діяльності.

З метою більш активного залучення талановитої наукової молоді до викладацької роботи у вищих навчальних закладах і стимулювання її професійного росту в Україні запроваджується практика надання звання асоційованого професора терміном на два роки без видачі атестату при відсутності необхідного стажу роботи на відповідній посаді та необхідної кількості опублікованих наукових праць після захисту докторської дисертації. Вчена рада вищого навчального закладу може присуджувати його науково-педагогічним працівникам, що мають науковий ступінь доктора наук. Такий виняток допускається у випадках, коли претенденти продемонстрували здібності до викладацької роботи шляхом читання на високому професійному рівні кількох курсів лекцій з актуальних питань розвитку сучасної науки. Особи, що таким чином отримують звання асоційованого професора, набувають право терміном на два роки займати посаду асоційованого професора з надбавками до заробітної плати, передбаченими для цих посад. Але якщо впродовж двох років вони не будуть атестовані відповідним чином, то право на вчене звання асоційованого професора і пов’язані з ним пільги втрачаються.

Присвоєння вчених звань асоційованого професора відбувається на засіданні вченої ради наукової установи та вищого навчального закладу ІІІ–IV рівня акредитації в порядку, який регламентується відповідним нормативним документом ВАК України. У разі негативного рішення вченої ради процедура може повторитися через рік. Відповідний атестат видається науковими установами та вищими навчальними закладами.

Присвоєння вчених звань професора здійснюється шляхом оцінки вченою радою наукової установи чи вищого навчального закладу ІІІ–IV рівня акредитації, наукового доробку і науково-педагогічної діяльності асоційованого професора, який має науковий ступінь атестованого доктора наук та оцінка його наукового доробку і науково-педагогічної діяльності протягом двох років після присудження наукового ступеню атестованого доктора наук відповідає вимогам ВАК України. Вчене звання професора затверджується (не затверджується) ВАК України після походження процедури державної атестації.

Присвоєння вчених звань регламентується Порядком присвоєння вчених звань, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ V. ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ (ВАК)

Стаття 8. Загальні положення

Основним завданням ВАК України є загальна організація процесу підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, розробка відповідних нормативних документів, акредитація наукових установ і вищих навчальних закладів IV рівня акредитації на предмет створення в них докторантур і спеціалізованих вчених рад, контроль за діяльністю спеціалізованих вчених рад, затвердження рішень щодо присудження вченого ступеню атестованого доктора наук і присвоєння звання професора.

Президія ВАК України є вищим керівним органом ВАК України. Члени Президії ВАК України обираються із числа членів експертних рад ВАК України на їх загальних зборах таємним голосуванням. Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в них взяли участь дві третини загальної кількості членів експертних рад.

До керівництва ВАК України належать голова, заступники голови і головний вчений секретар. Претенденти на ці посади пропонуються Президією Національної академії наук, президіями державних галузевих академій та Колегією МОН України. Із запропонованих осіб Президія ВАК обирає більшістю голосів претендентів на кожну посаду. Вибори керівництва ВАК України проводяться на альтернативній основі таємним голосуванням на засіданні Президії ВАК і вважаються такими, що відбулися, якщо в них взяли участь 2/3 членів Президії. Обраний голова ВАК України затверджується на посаду указом Президента України. Голова, заступники голови і головний вчений секретар ВАК України призначаються терміном на чотири роки і не можуть обіймати своїх посад більше ніж два терміни поспіль, вони ж очолюють Президію ВАК України. Голова ВАК України звітує раз на рік перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Повноваження ВАК України

ВАК України:

розробляє, погоджує з МОН України, НАН України і вносить на затвердження Кабінету Міністрів України Положення про ВАК України, Перелік наукових галузей та спеціальностей, за якими відбувається підготовка та атестація наукових кадрів вищої кваліфікації, Положення про докторантуру і здобувачів наукових ступенів, Порядок присудження наукових ступенів і Порядок присвоєння вчених звань;
затверджує (або скасовує) рішення президій державних академій наук, Колегії МОН України про створення докторантури при наукових установах і вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації різного підпорядкування всіх форм власності;
формує мережу спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора наук та атестованого доктора наук у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації і наукових установах, затверджує персональний склад зазначених спеціалізованих рад і перелік спеціальностей, за якими ці ради можуть присуджувати наукові ступені;
розглядає звіти і проводить періодичну атестацію спеціалізованих вчених рад, припиняє або обмежує в установленому порядку їх діяльність;
затверджує (не затверджує) рішення про присудження наукового ступеня атестованого доктора наук та професора. Видає в установленому порядку дипломи про науковий ступінь атестованого доктора наук та атестати професора;
вирішує в установленому порядку питання нострифікації (визнання) в Україні документів, що засвідчують присудження наукових ступенів і вчених звань, виданих відповідними органами інших держав;
аналізує стан розвитку мережі докторантури, спеціалізованих вчених рад та рівень забезпеченості держави науковими і науково-педагогічними кадрами вищої кваліфікації;
створює банки даних щодо наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
забезпечує видання інформаційних матеріалів з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України для наступного внесення до Верховної Ради України.

Нормативні документи ВАК України, прийняті в межах її повноважень і зареєстровані в установленому порядку, доводяться до відома всім міністерствам і відомствам, науковим організаціям і вищим навчальним закладам всіх форм власності, в яких функціонують докторантури, створені спеціалізовані вчені ради для присудження наукових ступенів доктора наук та атестованого доктора наук та діють вчені ради, що приймають рішення про присвоєння вчених звань асоційованого професора і професора.

Діяльність ВАК України регламентуються Положенням про ВАК України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ VІ. ЕКСПЕРТНІ РАДИ ВАК УКРАЇНИ

Стаття 10. Загальні положення

Експертні ради ВАК України є дорадчими органами Президії ВАК України. Експертна рада керується в своїй діяльності Законом України “Про наукову і науково-технічну експертизу” й забезпечує професіоналізм, неупередженість та об’єктивність експертизи при атестації здобувачів наукового ступеню атестованого доктора наук та вченого звання професора. Експертні ради формуються керівництвом ВАК України із числа провідних учених певної галузі наук за пропозиціями наукових установ та вищих навчальних закладів ІІІ - ІV ступеню акредитації. Голови експертних рад обираються членами цих рад шляхом таємного голосування і затверджуються Президією ВАК України. До складу експертної ради входять тільки атестовані доктори наук. Чисельність експертної ради визначається Президією ВАК України. Голова експертної ради не може бути одночасно головою спеціалізованої вченої ради. Термін дії експертної ради становить два роки, після цього настає процедура ротації, внаслідок якої склад експертної ради оновлюється не менше ніж на третину. Загальний період неперервної роботи експерта в складі ради та голови ради не повинен бути тривалішим двох термінів.

Стаття 11. Повноваження експертної ради

На експертну раду покладаються функції:

перевірка атестаційних справ та за наявності спірних питань експертиза наукового рівня комплексу праць, поданих на здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук або наукового доробку і науково-педагогічної діяльності при присвоєнні наукового звання професора;
отримання від спеціалізованих вчених рад в разі необхідності додаткових матеріалів стосовно експертизи дисертацій, монографій, інших наукових праць та атестаційних справ;
періодичне заслуховування керівників спеціалізованих вчених рад, офіційних опонентів, наукових керівників і наукових консультантів, а також представників провідних установ; обговорення з представниками міністерств і відомств проблем атестації наукових і науково-педагогічних кадрів;
контроль за діяльністю спеціалізованих вчених рад та експертна оцінка відповідності спеціалізованих вчених рад встановленим вимогам до атестаційного процесу;
залучення до своєї роботи необхідних фахівців із числа атестованих докторів наук;

підготовка проектів атестаційних висновків;
аналіз тематики, важливості та значущості для науки і господарства України наукових праць, поданих на здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук, їх впливу на науково-технічний та суспільний прогрес держави;
розгляд за дорученням керівництва ВАК України індивідуальних заяв і пропозицій, пов’язаних з атестацією.

Експертна рада звітує стосовно власної роботи перед Президією ВАК України. ЇЇ звіт публікується у Бюлетені та Інтернет-сайті ВАК України. Експерти не мають права розголошувати інформацію, пов’язану з розглядом атестаційних справ. Діяльність експертної ради регламентується Положенням про експертну раду, затвердженим Президією ВАК України.

РОЗДІЛ VІІ. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВЧЕНІ РАДИ

Стаття 12. Загальні положення

Спеціалізовані вчені ради із визначеним статусом (присудження ступеню доктора наук та атестованого доктора наук) та науковим профілем створюються за рішенням Президії ВАК України в наукових установах та вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації різного підпорядкування та всіх форм власності. Підставами до створення спеціалізованих вчених рад є клопотання Національної академії наук України, державних галузевих академій та МОН України.

Членами рад повинні бути фахівці за науковим профілем рад, що підтверджується тематикою їх наукових праць. Введення до складу ради обмеженої кількості фахівців з інших спеціальностей має бути обґрунтованим. Працівники базової установи, при якій створюється рада, мають складати не менше двох третин від кількості членів ради з кожної спеціальності, за якими рада проводить захист. Членами спеціалізованих рад для присудження наукового ступеню атестованого доктора наук можуть бути тільки атестовані доктори наук. Вчений секретар може бути доктор наук. Членами спеціалізованих рад для присудження наукового ступеню доктора наук можуть бути доктори наук та атестовані доктори наук, при цьому останніх має бути не менше половини складу ради.

У разі відсутності в складі спеціалізованої вченої ради необхідної кількості фахівців для одноразового розгляду докторської дисертації або комплексу наукових праць, поданих на здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук, зі спорідненої наукової спеціальності за профілем діяльності ради, або при необхідності розгляду дисертаційних досліджень, виконаних на стику наук, ВАК України на звернення ради може одноразово доповнити її склад кількома атестованими докторами наук, що раніше не входили до складу даної ради. Ці особи мають право оцінювати науковий рівень виконаних досліджень, а вся рада набуде можливості одноразово присуджувати наукову ступінь зі спорідненої спеціальності.

Головою ради призначається атестований доктор наук, фахівець за профілем ради, штатний працівник організації, де створена рада. Вченим секретарем ради призначається атестований доктор або доктор наук, фахівець за профілем ради, штатний працівник організації.

Стаття 13. Розгляд дисертацій та прийняття рішень спеціалізованими вченими радами

Захист дисертації на здобуття наукового ступеню доктора наук та атестованого доктора наук відбувається на засіданні відповідної спеціалізованої ради в порядку, визначеному ВАК України.

Здобувачі наукового ступеню атестованого доктора наук подають на розгляд спеціалізованої ради відповідно до встановлених ВАК України норм наукові праці і узагальнюючий і систематизуючий кваліфікаційний огляд. Комісія з чотирьох членів спеціалізованої ради оцінює науковий рівень поданих наукових праць та дає рекомендації щодо можливості прийняття їх до захисту на засіданні спеціалізованої вченої ради на здобуття наукового ступеню атестованого доктора наук. Спеціалізована вчена рада шляхом визначеної ВАК України процедури приймає (не приймає) рішення про присудження (не присудження) наукового ступеню атестованого доктора наук. Рішення спеціалізованої ради щодо присудження наукового ступеню атестованого доктора наук має бути підтверджено експертною радою ВАК України та затверджено Президією ВАК України.

Правові та процедурні питання діяльності спеціалізованих рад відображаються в Положенні про спеціалізовані вчені ради, яке затверджується Президією ВАК України.

РОЗДІЛ VIІI. ІНШІ ЕТАПИ АТЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 14. Переатестація та нострифікація

Дипломи докторів та кандидатів наук, а також атестати професора, доцента, старшого наукового співробітника, видані атестаційними органами СРСР і Російської Федерації за результатами захистів дисертацій або рішень вчених рад до 1 вересня 1992 року, а також України до введення в дію цього Закону, визнаються дійсними і прирівнюються до відповідних ступенів та звань, названих в даному Законі.

Після введення в дію Закону, видані раніше дипломи кандидатів наук прирівнюються до дипломів докторів наук, дипломи докторів наук прирівнюються до дипломів атестованих докторів наук, атестати доцентів та старших наукових працівників прирівнюються до атестатів асоційованих професорів, атестати професорів залишаються дійсними.

Переатестація наукових і науково-педагогічних працівників, які мають наукові ступені і вчені звання, присуджені їм в інших країнах, провадиться ВАК України за їх клопотанням, з поданням документів відповідно до переліку, що визначає ВАК України.

Нострифікація (визнання) дипломів та атестатів, виданих в інших країнах, проводиться ВАК України згідно з міжнародними угодами та конвенціями.

Власники документів про наукові ступені та вчені звання, виданих органами атестації інших країн, набувають прав, що передбачені для власників відповідних документів, виданих в Україні, лише після проходження переатестації і нострифікації за процедурою, встановленою ВАК України.

Стаття 15. Позбавлення наукових ступенів і вчених звань

Процедура позбавлення наукових ступенів і вчених звань регламентується Порядком присудження наукових ступенів та Порядком присвоєння вчених звань, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Розгляд апеляцій

На негативні рішення Президії ВАК України здобувач може подати апеляцію не пізніше як через два місяці з дня їх прийняття. У цьому випадку Президія ВАК України створює апеляційну комісію із залученням фахівців відповідної галузі наук, яка розглядає апеляцію здобувача і готує рекомендації для остаточного рішення. Постанова Президії ВАК України щодо апеляції є остаточною.

Процедура розгляду апеляцій у спеціалізованих вчених радах, науково-технічних та вчених радах визначається відповідними нормативними документами. Після закінчення встановлених цим законом термінів апеляції до розгляду не приймаються.

Стаття 17. Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань громадянам інших країн

Громадяни інших країн, що навчалися в докторантурі або підготували наукові праці на основі досліджень, виконаних в наукових установах України та інших країн, можуть виступати здобувачами наукових ступенів і вчених звань в Україні. За їх бажанням їм можуть видаватися відповідні документи встановленого зразка англійською мовою, причому науковий ступінь доктора наук відповідає англійському philosophy doctor, а науковий ступінь атестованого доктора наук – doctor habilitation, вчене звання асоційованого професора – associate professor, вчене звання професора – professor.

Дублікати дипломів про присвоєння наукового ступеня та атестатів про присудження вченого звання англійською мовою можуть видаватися також громадянам України за їх бажанням для здійснення наукової та науково-педагогічної діяльності в Україні та за кордоном.

РОЗДІЛ ІХ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон визнає дійсними всі результати атестації, дипломи та атестати, що були прийняті (видані) ВАК, НАН та МОН України до набуття чинності цього Закону.

Закон набуває чинності через 6 місяців з дня його опублікування. До приведення нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Blog