Національна академія наук україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Госпдоговірна тематика
І. Найважливіші досягнення в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Госпдоговірна тематика:

  1. «Науково-технологічна політика Росії і України в контексті формування загальноєвропейського науково-технологічного простору» (затверджено постановою Президії НАН України від 08 квітня 2009, №96). Проект спільного конкурсу НАН України та Російського гуманітарного наукового фонду, метою якого є проведення порівняльного аналізу науково-технічних та інноваційних систем України та Росії.
  2. «Європейське інноваційне табло – тенденції та ситуація в Україні у 2008 р.» (договір з Європейською комісією №2008/165-658 від 10.10.2008р.), метою якого був аналіз інноваційної системи України на основі використання комплексних індикаторів, що застосовуються у країнах ЄС та визначення перспектив її подальшого розвитку.
  3. «Організаційно-наукові та етичні настанови інформаційної цивілізації» (затверджено Постановою Президії НАН України від 24.06.2009 р. №189), метою якого є розробка концепції та методології дослідження. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник виникнення технонауки. Феномен технонауки як результат взаємодії науки, технологічної сфери і бізнесу.
  4. «Розробка і пілотне впровадження на базі Петрівської та Шпитьківської сільських рад типової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи (ІАС) органів місцевого самоврядування Києво-Святошинського району Київської області з використанням сучасних програмних і комп'ютерних технологій» (без договору), протягом виконання якої досліджено стан та проблеми інформаційної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування на прикладі Києво-Святошинського району Київської області; досліджено вплив сучасних засобів інформатизації на ефективність діяльності органів місцевого самоврядування.



І. Найважливіші досягнення в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук


З напряму «Удосконалення соціально-економічного та організаційного механізму, формування та використання науково-тех­ніч­ного потенціалу України, його взаємодії з науковими потенціалами зарубіжних країн» досягнуто наступних основних результатів:

- досліджено вплив неоліберальних ринкових відносин на інноваційний розвиток економіки. Доведено, що в достроковому плані надмірна дерегуляція економіки приводить до трансформації фундаментальних засад економічного і соціального розвитку суспільства, головна суть якої полягає в тому, що в умовах неолібералізму нарощується відрив грошового капіталу від матеріального виробництва і накопичення відбувається, головним чином, за рахунок фінансових оборотів. В свою чергу, широке використання фінансовими ринками сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ринковий кіберлібералізм) сприяє як більшому зростанню ролі фінансового капіталу в економічному накопиченні і витисканню на другорядне місце інноваційного фактору, який має бути головним джерелом економічного зростання. Зазначений підхід до оцінки впливу неоліберальних ринкових відносин використано для аналізу стану економічного розвитку України і визначення основних положень підготовленого Центром проекту Стратегії інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів, який розглянуто і ухвалено на Парламентських слуханнях (Б.А.Маліцький, В.П.Соловйов, І.Ю.Єгоров, О.С.Попович).

- вдосконалено інструментарій комплексного дослідження стану і обґрунтування перспектив розвитку наукового потенціалу, який використано для отримання об’єктивних оцінок тенденцій розвитку наукового потенціалу педагогічної і фармацевтичної науки України, а також окремих складових науково-технічного потенціалу України в цілому: фінансової, кадрової, інформаційної (І.Ю.Єгоров, Л.П.Кавуненко, Н.Б.Ісакова, І.О.Булкін, О.В.Живага)

- встановлено, що у зв'язку з переходом до постіндустріального, інформаційного, знанєвого суспільства відбуваються глибокі культурні і соціальні трансформації у всіх сферах сучасного соціуму. Роль науки зростає у зв'язку із зростанням наукоємності сучасних технологій, одночасно йде процес трансформації самої науки, перетворення її в технонауку, яка, орієнтуючись більше на людину, створює нові колізії і протиріччя при своїй реалізації (В.І.Онопрієнко, М.В.Онопрієнко).

- виявлено залежність характеру комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності від мотивованості споживачів до сприйняття нововведень, що дозволяє враховувати соціальні, економічні та політичні важелі при формуванні інституціонально-нормативної інфраструктури інноваційного розвитку (Соловйов В.П., Головатюк В.М., Денисюк В.А., Сенченко В.В., Кот О.В., Соковатий О.В., Мойсеєнко Ю.В.)

З напряму «Узагальнення історичного досвіду, довгостроко­вих тенденцій, закономірностей, проблем розвитку науки в Україні у контексті розвитку світової науки» досягнуто наступних основних результатів:

- продовжено роботу по ідентифікації наукових шкіл в Україні на основі використання оригінальної робочої типової моделі «наукова школа», яку розроблено в ЦДПІН НАН України. Складено історико-наукові нариси понад 30-ти вітчизняних наукових шкіл. Типова модель передбачає використання всебічного підходу до оцінки діяльності певної наукової школи, розгляд поряд з позитивними рисами можливих протиріч та негативних явищ, які об’єктивно супроводжують процес становлення і розвитку наукової школи, зокрема монополізація певними науковими школами окремих напрямків наукових досліджень, некритичне ставлення до наукових результатів, отриманих членами школи, відносна замкненість у співпраці різних наукових шкіл (Ю.О.Храмов).

- зроблено значний внесок у створення цілісної картини духовного розвитку українського народу в XIX столітті шляхом розгляду загально культурологічних процесів, що відбувалися в зазначений період, в органічній єдності з розвитком на теренах України природознавства – фундаментальної науки, яка поклала початок активному розвитку в подальшому багатьох напрямів науки і освіти та зростанню їх впливу на загальнокультурні процеси. Нариси розвитку природознавства в Україні в ХІХ ст. видано в другій книзі 4-го тому багатотомної «Історії української культури», яка вийшла друком у 2009 р. (Ю.О.Храмов).

З напряму «Історико-наукознавчий аналіз досвіду та обґрунтування перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку НАН України» отри­мано наступні основні результати:

- проаналізовано основні тенденції організації, розбудови та проведення наукових досліджень в НАН України з актуальної міждисциплінарної проблеми збереження навколишнього середовища, раціонального природокористування та забезпечення сталого розвитку України з початку 70-х років минулого сторіччя по теперішній час. Зазначено, що в основу роботи академічних установ з даної проблеми було покладено програмно-цільовий принцип планування наукових досліджень. Зроблено висновок про недостатній рівень координації досліджень в цій галузі науки, що спостерігається з 1991 року, і показано доцільність переходу до практики створення цільової загальноакадемічної програми науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з даної проблеми (О.О. Грачев, В.І. Етоков, Т.О. Кухтенко, В.І. Етокова);

- виявлено, що протягом десятиліть академічна наука в СРСР розвивалася шляхом подолання визначального протиріччя між прогресуючою прикладнизацією досліджень і необхідністю виходу на передові позиції фундаментальної науки в світі. Стратегія фундаменталізації прикладних і технічних галузей науки в АН України, яку запропонував Б.Є. Патон, певною мірою визначала перехід у зв’язках між академіями наук до взаємовигідного партнерства і співпраці, що сприяло раціональній кооперації фундаментальних і прикладних досліджень в рамках СРСР і дало могутній поштовх регіональному розвитку академічної науки (В.І.Онопрієнко, Н.О.Блажевич).

- вивчено роль і місце прикладних і технічних наук в Академії наук України, формування та еволюція їх самостійного наукового статусу і особливості їх методології, нові виклики і завдання перед прикладними, технічними, інженерними дисциплінами, що виникають у зв’язку з кардинальними змінами в структурі науки постіндустріального суспільства (М.В.Онопрієнко).

- проаналізовано тенденції інтеграції НАН України в академічний і загальний науковий простір Європи. Показано, що НАН України представлена в Інтернеті досить значним за обсягом інформації (кількістю веб-сторінок) кластером, особливо в англомовному секторі. Кількісний аналіз структури і динаміки розвитку веб-інформаційного простору про НАН України не дає підстав для однозначного висновку щодо посилення тенденцій її інтеграції в академічний науковий простір Європи. Динаміка кількості веб-сайтів про НАН України в Інтернеті за останні 3-4 роки свідчить про уповільнення темпів нарощування їх питомої ваги у загальній кількості документів про академії наук світу (В.П. Рибачук, Н.Г. Віденіна).