К соц н., доцент кафедри соціології управління Донецький державний університет управління соціологічна практика як складова професійного зростання мабутнього фахівця
| Вид материала | Документы |
- Донецький національний університет економіки І торгівлі, 32.45kb.
- «Модернізація управління економічним розвитком територіальних спільнот базового рівня», 185.1kb.
- Кримська Любов Олександрівна, 20.02kb.
- Лист-запрошення, 31.69kb.
- Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 878.82kb.
- 1. Управління та менеджмент,принципи та завдання менеджменту, 1231.67kb.
- Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 1256.36kb.
- Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства, 707.37kb.
- Львівський державний університет фізичної культури, 34.02kb.
- План Об'єкт І предмет соціології. Структура сучасної соціології. Загальна соціологічна, 2281.06kb.
Єрескова Т.В.
к.соц.н., доцент кафедри соціології управління
Донецький державний університет управління
СОЦІОЛОГІЧНА ПРАКТИКА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ
Навчальна діяльність – складний, багаторівневий процес, ефективність якого зводиться до комплексного та всебічного розвитку здібностей та професійних якостей майбутніх фахівців. У процесі навчальної діяльності здібності студента поступово перетворюються у комплекс відповідних професійних якостей, які сприяють зростанню професійної майстерності студента і характеризують його як кваліфікованого фахівця [1].
Сьогодні студенти-соціологи нашого університету мають можливість проходити практику в органах державного та місцевого управління, банках, соціологічних центрах, на приватних підприємствах та фірмах, службах вивчення суспільної думки, засобах масової інформації, рекламних та маркетингових агенціях, де вони приймають безпосередню участь в проведенні окремих етапів прикладних соціологічних дослідженнях з метою відпрацювання професійних вмінь та навиків для здійснення самостійного дослідження. Проте сучасні умови соціально-економічного розвитку, ситуація на ринку праці, вимагають змін у змісті та організації практичної підготовки студентів. Професійне зростання фахівця, його соціальна затребуваність як ніколи залежать від вміння проявити ініціативу, розв’язати нестандартне завдання, від здатності к плануванню та прогнозуванню результатів власних самостійних дій.
Останнім часом все більшу стурбованість викликає проблема працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, про що зазначено у наказі МОН України від 7 лютого 2009 р. № 1/9-93. Однією з причин цього, на думку фахівців-освітян, роботодавців, самих студентів є погіршення практичної підготовки у вищих навчальних закладах, наслідком якого є відсутність у студентів навичок практичної роботи за обраним напрямом (спеціальністю), а також знань сучасних технологій [2, с.12]. На нашу думку, одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є переорієнтація практичної підготовки студентів зі традиційної мети (простого засвоєння знань, набування професійних вмінь та навиків, досвіду творчої та науково-інформаційної діяльності [3]) на розвиток внутрішньої та зовнішньої самоорганізації майбутнього фахівця, активно перетворюючого власне ставлення до теоретичних знань, отриманих під час вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.
Виходячи з основних принципів соціально-адекватного управління (відповідність явища або процесу уявленням про нього; необхідність отримання знання для пошуку найбільш ефективних засобів його використання з метою досягнення необхідних результатів; розвиток з обов’язковим врахуванням перспективи [4, с.21-28]), доцільно з’ясувати, уявлення самих студентів щодо мети, завдань процесу проходження практики, їх готовність до переорієнтації практичної підготовки, а потім вирішувати - якими засобами проводити удосконалення практики студентів, за рахунок яких інновацій і т. ін. І головне, чи будуть наші зусилля мати необхідні результати та ефективність серед тих, на кого вони будуть безпосередньо спрямовані. З цією метою автором статті, з використанням потенціалу соціологічної лабораторії кафедри соціології управління Донецького державного університету управління, протягом вересня-жовтня 2009 р. проводилося опитування студентів-соціологів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" (3-4 курс) та спеціалістів і магістрів (N=150).
Для виявлення уявлень студентів щодо мети соціологічної практики, ми запропонували їм продовжити речення: "Проходження практики для Вас – це…", відповіді студентів розподілилися наступним чином:
- "…закріплення отриманих та оволодіння новими знаннями" (62,1%);
- "…пошук місця роботи" (28,2%);
- "…відпочинок від навчання" (4,7%);
- "…можливість проявити себе як спеціаліста" (4,7%).
Як бачимо, уявлення більшості студентів-соціологів щодо практики співпадають з реально існуючою метою практичної підготовки студентів в системі вищої освіти – закріплення отриманих та оволодіння новими знаннями. Практика розглядається студентами і як можливість знайти потенційне місце роботи, і спостерігаються тенденції нових підходів щодо змісту та організації практичної підготовки студентів – практика як можливість проявити власні професійні здібності та якості - компетентність, ініціативу, креативність, самостійність і т. ін.
Аналіз відповідей студентів на це питання залежно від курсу навчання показаний на рисунку 1.
Рис. 1. Розподіл відповідей студентів на питання:
"Проходження практики для Вас – це…?" залежно від курсу навчання
Серед студентів, які вважають, що практика це закріплення отриманих та оволодіння новими знаннями, більшість належить студентам 4 курсу. Цілком логічно, що саме для спеціалістів та магістрів – це пошук місця роботи, проте й на четвертому студенти починають розглядати практику як можливість працевлаштування. Ну звичайно, є і студенти, які розглядають два-три тижні проходження практики як відпочинок від навчання.
Далі ми з’ясовували, що для студентів є найбільш корисним під час проходження практики. Проаналізувавши відповіді студентів ми отримали, що для 23,5% респондентів основна корисність практики полягає у спілкуванні зі співробітниками підприємств (установ); 22,4% - закріплення теоретичних знань та навиків роботи; 22,4% - отримання інформації про специфіку роботи соціолога; 20% - знайомство з роботою підприємства (установи); 8,2% - проявити себе як компетентного працівника; 3,5% - отримати досвід роботи. Як ми бачимо, немає значної відмінності між варіантами відповідей, що можна пояснити достатньо вдалою реалізацією цілей, які зазначені у наскрізній програмі соціологічної (ознайомчої), виробничої та асистентської практик – це й спілкування з метою отримання досвіду; й закріплення теоретичних знань та навиків; й отримання інформації про специфіку професійної діяльності; і знайомство з роботою підприємства. Проте нас цікавила диференціація "корисності практики" залежно від курсу навчання студентів.
Аналіз відповідей респондентів показав (див. рис. 2), що:
- студенти 3 курсу цілком налаштовані на закріплення теоретичних знань и навиків роботи, а також на знайомство з роботою підприємництва – що цілком відповідає меті першої для них соціологічної (ознайомчої) практики;
- студенти 4 курсу готові отримати досвід роботи (таку можливість і надає виробнича практика), проте спостерігається певна пасивність щодо прояву себе як компетентного працівника. Іншими словами студенти 4 курсу під час виробничої практики більшою мірою прагнуть лише спостерігати, виконувати конкретні завдання, але не готові проявляти ініціативу щодо демонстрування власної компетентності (хоча професійних знань та вмінь їм вистачає і є що показати).
- спеціалісти та магістри навпаки намагаються проявити себе як компетентні працівники. На нашу думку, це пов’язано з двома моментами. Перше, і це цілком логічно, адже перед ними стає проблема працевлаштування, а по друге, спрацьовує принцип "А чого я вартий?", коли студенту необхідно упевнитися у власних силах – це піднімає його самооцінку, впевненість. Проте, нажаль, бажання довести саме собі власну вартість у більшості студентів переважає над бажанням довести власну компетентність роботодавцю. Адже собі це можна довести якісним, кваліфікованим виконанням одного-двох завдань (на думку студентів цього досить), а роботодавцю необхідно це доводити постійно.
Рис. 2. Розподіл відповідей студентів на питання:
"Що для Вас є найбільш корисним під час проходження практики?"
залежно від курсу навчання
На лекційних та семінарських заняттях ми говоримо студентам, що для успішного, ефективного проходження практики необхідний високий рівень теоретичних знань, певна наукова база, алгоритми за допомогою яких можна вирішувати різні практичні завдання. Виходячи з цього, нас цікавило, а як вважають студенти щодо необхідного рівня теоретичних знань для ефективного проходження практики (під "ефективним проходженням" ми розуміли ступінь технологічності, корисності та доцільності практики, перш за все, для самого студента). Переважна більшість студентів (71,8%) вважають, що для ефективного проходження практики достатньо середнього рівня теоретичних знань. Причому, коли ми попросили уточнити, що значить "середній рівень", студенти відповіли "D і С", маючи на увазі систему оцінювання ECTS. 27,1% респондентів вважають, що необхідний високий рівень знань, а 1,2% вважають, що рівень теоретичної підготовки неважливий, все вирішує здатність приймати самостійні рішення, власна ініціативність, креативність, відповідальність.
Проранжував відповіді студентів за курсами навчання, ми отримали наступні результати (див. рис. 3).
Рис. 3. Розподіл відповідей респондентів на питання: "Який рівень теоретичного знання необхідний для ефективного проходження практики?" залежно від курсу навчання
Аналізуючи відповіді студентів на це питання, ми побачили тенденцію щодо зміни уявлень студентів про значення теоретичної підготовки – до початку практики студенти вважають, що необхідний високий рівень знань (3 курс), після першої практики, вони розуміють, що достатньо і середнього (4 курс), а наприкінці навчання взагалі приходить розуміння, що не завжди власна компетентність обмежується рівнем теоретичної підготовки (спеціалісти та магістри). Проте відповіді спеціалістів та магістрів змусили нас подумати про те, що, можливо, керівники на базах практики не проявляють потрібної вимогливості до студентів, "розчулені" самими простими їх вміннями. На нашу думку, студенти це дуже швидко розуміють і вміло користуються, дозовано демонструючи на базах практики власні уміння.
Однією з умов успішної професійної діяльності фахівці називають вміння швидко адаптуватися до умов праці, до соціальної реальності. Тому ми націлюємо студентів, що вже під час проходження практики вони повинні вчитися адаптуватися до різних умов праці, залежно від специфіки баз практики. Ми намагалися дізнатися думку студентів стосовно того, наскільки проходження практики сприяє процесу адаптації до різних умов праці. Відповіді розподілилися наступним чином: більшість студентів вважають, що практика сприяє адаптації до професійної діяльності (44,7% студентів обрали варіант відповіді "частково сприяє", 41,2% - "повною мірою сприяє"); 2,4% вважають, що практика не дає можливості адаптуватися до умов праці, а 11,8% - взагалі важко було визначитися з відповіддю. На перший погляд, відповіді студентів не повинні викликати занепокоєння. Практика виконує і цю функцію – допомагає студенту адаптуватися до майбутньої професійної діяльності. Проаналізувавши відповіді студентів різних курсів ми побачили, що студенти 3 курсу сподіваються адаптуватися до майбутньої професійної діяльності, така ж тенденція спостерігається й на 4 курсі (див. рис. 4). Проте виникає питання, чому тоді серед тих, хто обрав відповідь "зовсім не адаптувався" – лише студенти ОКР "спеціаліст" та "магістр"?
Рис. 4. Розподіл відповідей студентів на питання:
"Наскільки практика сприяє Вашій адаптації до різних умов праці?"
залежно від курсу навчання
На нашу думку, це пояснюється недостатнім вмінням студентів доводити результати власної роботи до необхідної для практичного використання ступеня конкретності – соціальної технології, соціального проекту, а також обґрунтовувати потенційному роботодавцю (керівнику від бази практики) їх ефективність, переконливість та обов’язковість для впровадження. В результаті у студентів виникають певні комплекси з приводу власних професійних можливостей і, як наслідок, відчуття щодо невдалої власної адаптованості до умов діяльності бази практики.
Логічним підсумком аналізу результатів дослідження став пошук шляхів подолання вищеозначених проблем практичної підготовки студентів-соціологів. Безумовно соціологічна практика як складова професійного зростання наших студентів повинна сприяти підготовці такого фахівця, який повинен вміти приймати ефективні рішення, самостійно отримувати необхідну інформацію, критично аналізувати соціальну реальність та використовувати отримані знання для розв’язання дослідницьких завдань. Виходячи з цього, метою удосконалення практичної підготовки, як засобу професійного зростання фахівця, повинно стати формування у студентів-соціологів вміння проявляти ініціативу, розв’язувати нестандартне завдання, здатності до планування та прогнозування результатів власних самостійних дій. На нашу думку, цього можна достягти за допомогою постійного корегування відповідності теоретичної підготовки студентів-соціологів реальним вимогам розвитку суспільства; олімпіад студентів старших курсів з виконання завдань замовників (баз практики) з обов’язковою презентацією на базі практики їх результатів (з метою формування професійної впевненості та компетентності у студентів перед виробничою та асистентською практикою); віртуальних та реальних соціологічних центрах (з метою відпрацювання професійних вмінь та навиків для здійснення самостійного дослідження); отримання студентами додаткових кваліфікацій (освоєння сумісних областей знання); мотивування та стимулювання студентів до активної практичної діяльності (адже завжди робить той, хто більше всього в цьому зацікавлений, а студенти повинні бути зацікавлені в постійному отриманні різнобічного практичного досвіду); формування в середовищі керівників підприємств, організацій, фірм, органів державного управління та місцевого самоврядування іміджу вищого навчального закладу як установи, здатної здійснювати реальну підтримку виробництва та соціальної сфери регіону.
Іншими словами, в сучасних умовах під час проходження практики студент повинен не тільки демонструвати засвоєння теоретичних знань, набувати професійних вмінь та навичків, а й навчитися перетворювати все це у потужну виробничу силу.
Література
- Про практичну підготовку студентів: Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2009 № 1/9-93 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.osvita.ua/legislation/Vishya_ osvita/2728. – Назва з екрану.
- Левківський К. Професійна спрямованість практичної підготовки студентів – вагома складова майбутнього попиту на них на ринку праці [Текст] / К. Левківський, Д.Панасевич // Вища школа. – 2009. – № 8. – С. 12-25.
- Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України: Затверджено наказом Міністерства освіти України від 8.04.93 № 93 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти від 20.12.94 № 351 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: minagro.kiev.ua/page/?4944. – Назва з екрану.
- Бурега В.В. Социально-адекватное управление [Текст] / В.В. Бурега. – Донецк: ДонГУУ, 2005. – 171 с. – 1000 пр. – ISBN 5-7763-2160-3.