Вякій відповіді вказана назва статті Особливої частини кк 2001р
| Вид материала | Кодекс |
СодержаниеЗлочини проти життя та здоровя особи |
- Закон україни, 527.91kb.
- Україна іванівська районна державна адміністрація, 66.29kb.
- Розпорядження, 501.27kb.
- Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області, 1969.4kb.
- Пункту 9 частини 1 статті 39, частини 1 статті 41 Закону України «Про місцеві державні, 27.2kb.
- Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області, 2438.46kb.
- Сумська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної адміністрації, 68.63kb.
- Про проект програми зайнятості населення Скадовського району на 2012 2014 роки, 669.4kb.
- Р І шенн я, 1135.29kb.
- Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1921 "Положення про військово-транспортний, 750.75kb.
Злочини проти життя та здоровя особи
В якій відповіді вказана ознака загального поняття вбивства?
1) корисливий мотив;
2) протиправність;
3) вчинення вперше;
4) використання зброї чи інших предметів, призначених для позбавлення життя;
5) вчинення фізичною чи юридичною особою
В якій відповіді вказана ознака загального поняття вбивства?
1) порушення встановленого законом порядку;
2) вчинення з корисливих, хуліганських чи інших антисоціальних мотивів;
3) винність;
4) позбавлення власного або чужого життя ;
5) вчинення особою, яка наділена ознаками спеціального суб’єкта злочину.
В якій відповіді вказана ознака загального поняття вбивства?
1) раптовість;
2) здійснення щодо особи, яка не може прийняти заходи щодо самозбереження;
3) вчинення щодо повнолітньої осудної особи;
4) використання знарядь чи засобів, призначених чи спеціально пристосованих для позбавлення життя;
5) спрямованість проти життя іншої особи.
Який з перелічених нижче злочинів відноситься до злочинів, основним безпосереднім об’єктом яких є життя особи?
1) «Посягання на життя державного чи громадського діяча»;
2) «Посягання на життя представника іноземної держави»;
3) «Терористичний акт»;
4) «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання»;
5) «Порушення вимог законодавства про охорону праці»
В якій відповіді названа ознака, що характеризує об'єктивну сторону кваліфікованого виду злочину "Умисне вбивство"?
1) вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;
2) вбивство, вчинене в стані сп'яніння;
3) вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини;
4) вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця;
5) вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
В якій відповіді названа ознака, що характеризує суб'єктивну сторону кваліфікованого виду злочину "Умисне вбивство"?
1) вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
2) вбивство двох або більше осіб;
3) вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
4) вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини;
5) вбивство через необережність.
Яка особа, що вчинила вбивство, може бути притягнута до кримінальної відповідальності за кваліфікований (за ознакою спеціальної повторності) вид злочину «Умисне вбивство»?
1) жінка, яка раніше вчинила вбивство своєї новонародженої дитини;
2) особа, яка раніше вчинила вбивство з необережності;
3) особа, яка має судимість за посягання на життя державного діяча;
4) особа, яка раніше, в день свого 14-річчя позбавила життя іншу особу;
5) особа, яка раніше вчинила вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
Яка ознака не вказана в КК України як обов’язкова ознака кваліфікованого виду злочину «Умисне вбивство»?
1) використання зброї;
2) вчинення з хуліганських мотивів;
3) жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності;
4) малолітньої дитини;
5) вчинення на замовлення.
Яка ознака не вказана в КК України як обов’язкова ознака кваліфікованого виду злочину «Умисне вбивство»?
1) вчинення з корисливих мотивів;
2) заручника;
3) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
4) вчинення організованою групою;
5) вчинення за попередньою змовою групою осіб;
Яка ознака не вказана в КК України як обов’язкова ознака кваліфікованого виду злочину «Умисне вбивство»?
1) двох або більше осіб;
2) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
3) використання отруйних чи сильнодіючих речовин;
4) поєднане із зґвалтуванням;
5) особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
Умисною формою вини характеризується ставлення винного до наслідків у вигляді смерті, які названі як ознака основного чи кваліфікованого складу таких злочинів:
1. „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;
2. „Залишення в небезпеці”;
3. „Ненадання допомоги хворому медичним працівником”;
4. „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;
5. „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником”.
У якому співвідношенні між собою перебувають норми про „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” і „Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця”:
1. можуть конкурувати як загальна і спеціальна;
2. можуть конкурувати як частина і ціле;
3. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом’якшуючими ознаками;
4. передбачають суміжні склади злочинів;
5. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом’якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.
У якому співвідношенні між собою перебувають норми про „Умисне вбивство” і „Вбивство через необережність”:
1. можуть конкурувати як загальна і спеціальна;
2. можуть конкурувати як частина і ціле;
3. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом’якшуючими ознаками;
4. передбачають суміжні склади злочинів;
5. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом’якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.
Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються умисним відношенням винного до наслідків у вигляді смерті людини
1) „Залишення в небезпеці”;
2) „Ненадання допомоги хворому медичним працівником”;
3) „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;
4) „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником”.
5) „Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги”.
Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини, що є ознакою основного чи кваліфікованого складу відповідного злочину?
1) „Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого”;
2) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;
3) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;
4) „Посягання на життя державного діяча”;
5) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.
Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?
1) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;
2) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;
3) „Посягання на життя державного діяча”;
4) „Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки”;
5) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.
Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?
1) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;
2) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;
3) „Посягання на життя державного діяча”;
4) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”;
5) „Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.
Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?
1) „Забруднення атмосферного повітря”;
2) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;
3) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;
4) „Посягання на життя державного діяча”;
5) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.
Які з наведених тверджень, що стосуються злочинів проти життя, є правильними:
1) відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України „Злочини проти життя та здоров’я людини”;
2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;
3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає основним безпосереднім об’єктом;
4) відповідальність за злочини, у яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;
5) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає додатковим безпосереднім об’єктом.
Які твердження, що стосуються кваліфікуючих ознак умисного вбивства є правильними?
1) під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються тільки вбивства, кваліфіковані за ст.115 КК 2001 р. чи відповідними їй статтями 94 і 93 КК 1960 р;
2) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення злочинною організацією;
3) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення організованою групою;
4) умисним вбивством двох або більше осіб є умисне позбавлення життя двох або більше осіб, незалежно від того, коли виник умисел на вбивство другого з потерпілих;
5) наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства двох або більше осіб не має.
Які твердження, що стосуються змісту пом’якшуючих ознак умисного вбивства є правильними?
1) дії особи, яка разом з матір’ю новонародженої дитини виконувала об’єктивну сторону вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини, потрібно кваліфікувати як дії співвиконавця у вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини;
2) видами умисного вбивства з пом’якшуючими ознаками є: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; вбивство через необережність;
3) потерпілим від злочину „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” може бути лише особа, яка вчинила щодо винного протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжку образу;
4) потерпілим від злочину „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” може бути як особа, протизаконне насильство якої, вчинене щодо винного, викликало у нього стан сильного душевного хвилювання, так і стороння особа;
5) всі наведені вище відповіді є правильними.
Які твердження, що стосуються співвідношення норми про умисне вбивство з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті особи, є правильними?
1) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;
2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише умисною формою вини;
3) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є загальною відносно до спеціальної норми про посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця;
4) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є нормою про частину відносно до норми про посягання на життя державного чи громадського діяча;
5) нормою про частину відносно до норми про посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного є норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
Які твердження, що стосуються співвідношення норми про вбивство через необережність з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті особи, є правильними?
1) спеціальною відносно норми про вбивство через необережність є норма про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;
2) норма про недбале зберігання зброї є спеціальною відносно норми про вбивство через необережність;
3) норма про вбивство через необережність з нормою про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;
4) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і вбивство через необережність;
5) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і умисне вбивство.
Які твердження, що стосуються суб’єктивної сторони злочинів, ознакою основного чи кваліфікованого складу яких є смерть особи, правильні?
1) не можна розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків;
2) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується лише умисною формою вини;
3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується лише необережною формою вини;
4) відношення винного до смерті потерпілого, як кваліфікуючої ознаки складу злочину „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, характеризується як умисною, так і необережною формою вини;
5) відношення винного до смерті потерпілої у складі „Незаконне проведення аборту” характеризується умисною формою вини.
Які з нижченазваних наслідків виступають кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою злочинів проти здоров'я?
1) смерть потерпілого;
2) нещасні випадки з людьми;
3) шкода здоров'ю людей;
4) загибель людей;
5) насильство.
В якій відповіді, названі види тілесних ушкоджень, виділені за ступенем тяжкості?
1) тяжке тілесне ушкодження;
2) побої;
3) мордування;
4) насильство, що не є небезпечним для життя в момент заподіяння;
5) катування.
В якій відповіді, названі види тілесних ушкоджень, виділені за ступенем тяжкості?
1) вчинення насильницьких дій, що завдали фізичного болю;
2) завдання удару;
3) мордування;
4) погроза вбивством;
5) легке тілесне ушкодження, без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров’я або втрати працездатності.
За заподіяння якої шкоди при перевищені меж необхідної оборони встановлена відповідальність в КК України?
1) будь-яких тілесних ушкоджень;
2) смерті (вбивства);
3) побоїв;
4) мордування;
5) доведення до самогубства.
За заподіяння якої шкоди при перевищені меж необхідної оборони встановлена відповідальність в КК України?
1) знищення чи пошкодження майна.
2) катування;
3) середньої тяжкості тілесних ушкоджень;
4) тяжких тілесних ушкоджень;
5) вбивства через необережність.
Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?
1) зараження венеричною хворобою;
2) побої;
3) тяжке тілесне ушкодження;
4) мордування;
5) жодне тілесне ушкодження.
Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?
1) середньої тяжкості тілесне ушкодження;
2) погроза вбивством;
3) катування;
4) легке тілесне ушкодження без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності;
5) будь-яке тілесне ушкодження.
Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?
1) зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;
2) незаконне проведення аборту;
3) незаконна лікувальна діяльність;
4) насильницьке донорство;
5) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров’я?
1) тяжке тілесне ушкодження;
2) побої;
3) мордування;
4) легке тілесне ушкодження без наслідків в вигляді короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності;
5) жодне тілесне ушкодження.
Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров’я?
1) середньої тяжкості тілесне ушкодження;
2) погроза вбивством;
3) катування;
4) тяжке тілесне ушкодження;
5) будь-яке тілесне ушкодження.
Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров’я?
1) зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;
2) незаконне проведення аборту;
3) незаконна лікувальна діяльність;
4) насильницьке донорство;
5) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Які з наведених положень, що стосуються кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?
1) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до настання смерті полягає в необережності;
2) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;
3) під "іншими тяжкими наслідками" як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;
4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров’я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;
5) чинне законодавство не передбачає кваліфікованого виду злочину „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”.
Які з наведених положень, що стосуються кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?
1) у жодному із складів злочинів проти здоров’я смерть потерпілого не названа як кваліфікуюча ознака.
2) в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;
3) під "іншими тяжкими наслідками" як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;
4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров’я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;
5) чинне законодавство передбачає кваліфікований вид злочину «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження».
Які з наведених тверджень, що стосуються злочинів проти здоров'я є правильними?
1) короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 день);
2) побої - це такий особливий вид тілесних ушкоджень, який характеризується заподіянням багаторазових ударів;
3) під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження будь-якого виду, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння;
4) відсутність небезпеки для життя і здоров'я є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження;
5) залежно від ступеня втрати працездатності визначаються лише тяжкі тілесні ушкодження і середньої тяжкості тілесні ушкодження.
За який вид тілесних ушкоджень, передбачена відповідальність в КК України?
1) необережне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності;
2) побої і мордування;
3) необережне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;
4) необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
5) умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;
За який вид тілесних ушкоджень, передбачена відповідальність у КК України?
1) катування;
2) необережне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця;
3) умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;
4) необережне легке тілесне ушкодження;
5) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.
В якому випадку заподіяння легкого тілесного ушкодження не тягне кримінальної відповідальності?
1) умисне легке тілесне ушкодження не спричинило короткочасного розладу здоров'я;
2) легке тілесне ушкодження заподіяне з необережності;
3) легке тілесне ушкодження заподіяне умисно;
4) умисне легке тілесне ушкодження спричинило незначну втрату працездатності;
5) умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності.
В якому випадку заподіяння легкого тілесного ушкодження не тягне кримінальної відповідальності?
1) умисне легке тілесне ушкодження заподіяне вперше;
2) легке тілесне ушкодження заподіяне умисно;
3) умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило незначну втрату працездатності;
4) умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;
5) заподіяння легкого тілесного ушкодження поєднано з катуванням
В якому випадку заподіяння легкого тілесного ушкодження не тягне кримінальної відповідальності?
1) умисне легке тілесне ушкодження не спричинило наслідків у вигляді короткочасного розладу здоровя або незначної стійкої втрати працездатності;
2) якщо легке тілесне ушкодження заподіяне вперше;
3) легке тілесне ушкодження заподіяне близьким родичем потерпілого;
4) умисне легке тілесне ушкодження спричинило незначну втрату працездатності;
5) умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.
В якій відповіді вказана мета, яка є обов’язковою ознакою складу злочину "Катування"?
1) спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі;
2) отримати інформацію, свідчення або визнання;
3) покарати за дії, які скоїв потерпілий;
4) залякування;
5) всі наведені вище відповіді правильні.
Складом злочину "Катування" не охоплюється...
1) нанесення побоїв з метою отримати свідчення або визнання;
2) заподіяння сильного фізичного болю з метою покарати потерпілого за дії, які він скоїв;
3) примушування слідчим давати показання на допиті із застосуванням насильства;
4) заподіяння фізичного страждання з метою покарати потерпілого за дії, у скоєнні яких він підозрюється;
5) заподіяння морального страждання з метою залякування потерпілого або інших осіб.
Складом злочину "Катування" охоплюється вчинення таких дій (з відповідною метою)...
1) заподіяння морального страждання з метою залякування потерпілого або інших осіб;
2) заподіяння сильного фізичного болю з метою покарати потерпілого за дії, які він скоїв;
3) нанесення побоїв з метою отримати свідчення або визнання;
4) заподіяння фізичного страждання з метою покарати потерпілого за дії, у скоєнні яких він підозрюється;
5) вчинення всіх вказаних вище дій.
Який із вказаних злочинів вчиняється з метою залякування потерпілого (метою, яка є обов’язковою ознакою відповідного складу злочину)?
1) катування;
2) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (кваліфікований вид цього злочину);
3) мордування;
4) всі вказані вище злочини;
5) жодна із вказаних вище відповідей не є правильною;
Який із вказаних злочинів вчиняється з метою залякування потерпілого (метою, яка названа як обов’язкова ознака відповідного складу злочину)?
1) умисне вбивство;
2) умисне тяжке тілесне ушкодження (кваліфікований вид цього злочину);
3) доведення до самогубства;
4) всі вказані вище злочини;
5) жодна із вказаних вище відповідей не є правильною;
Який із вказаних злочинів вчиняється з метою залякування потерпілого (метою, яка названа як обов’язкова ознака відповідного складу злочину)?
1) умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини;
2) умисне завдання удару, побоїв, або вчинення інших насильницьких дій;
3) доведення до самогубства;
4) погроза вбивством;
5) жодна із вказаних вище відповідей не є правильною;
Кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою складу якого із вказаних злочинів є його вчинення працівниками правоохоронних органів?
1) катування;
2) умисне завдання удару, побоїв, або вчинення інших насильницьких дій;
3) доведення до самогубства;
4) погроза вбивством;
5) мордування.
Кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою складу якого із вказаних злочинів названо загибель людини?
1) мордування
2) вбивство через необережність;
3) зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;
4) погроза вбивством;
5) катування.
Назвіть кваліфікуючі ознаки умисного тяжкого тілесного ушкодження:
1) заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
2) заподіяне у разі перевищення меж необхідної оборони;
3) вчинене щодо двох або більше осіб;
4) вчинене з корисливих мотивів;
5) вчинене на замовлення.
Які положення, що стосуються змісту ознак тілесних ушкоджень, є правильними?
1) розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях, як ознаки тілесних ушкоджень, встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об’єктивних даних з урахуванням документів, якими керуються у своїй роботі МСЕК;
2) ушкодженням, небезпечним для життя в момент заподіяння – є не загрозливі для життя ушкодження, що належать до тяжких за кінцевим результатом та наслідками;
3) під стійкою втратою працездатності належить розуміти таку тимчасову втрату функції в розмірі 34% і більше;
4) переривання вагітності враховується як ознака тяжкого тілесного ушкодження тоді, коли строк вагітності перевищує 12 тижнів;
5) побої є одним із різновидів тілесних ушкоджень.
Які з наведених положень, що стосуються злочинів проти здоров’я, є правильними:
1) відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України „Злочини проти життя та здоров’я людини”;
2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише умисною формою вини;
3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, здоровя особи виступає основним безпосереднім об’єктом;
4) відповідальність за злочини, у яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;
5) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, здоровя особи виступає додатковим, або факультативним безпосереднім об’єктом.
Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються лише необережним ставленням винного до наслідків у вигляді тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості, заподіяння яких охоплюється основним чи кваліфікованим складом відповідного злочину?
1) „Розбій”;
2) „Вимагання”;
3) „Зґвалтування”;
4) „Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом”;
5) „Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки”.
У яких із перелічених нижче злочинів ставлення винного до наслідків у вигляді тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості, що є ознакою основного чи кваліфікованого складу відповідного злочину, не може бути умисним?
1) „Розбій”;
2) „Вимагання”;
3) „Зґвалтування”;
4) „Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом”;
5) „Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.
Який вид тілесних ушкоджень може бути констатований після смерті особи:
1) умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя або незначну втрату працездатності;
2) умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоровя або незначної втрати працездатності;
3) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
4) необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
5) умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Зараження венеричною хворобою тягне кримінальну відповідальність лише в тому випадку, якщо воно вчинене:
1) неодноразово;
2) стосовно жінки, яка за відомо для винного знаходиться у стані вагітності;
3) особою, попередженою про кримінальну відповідальність за поширення венеричної хвороби;
4) особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби;
5) з метою помсти.
Яке з наведених тверджень, що стосуються кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки особи, є правильним?
1) в КК є перелік венеричних хвороб, за зараження якими встановлена кримінальна відповідальність;
2) кримінальна відповідальність встановлена за завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою лише через статеві зносини;
3) за ухилення від лікування венеричної хвороби кримінальна відповідальність не встановлена;
4) встановлена кримінальна відповідальність будь-якого суб’єкта за розголошення відомостей про захворювання іншої особи венеричною хворобою;
5) зараження венеричною хворобою є однією з ознак тілесного ушкодження.
Яке з наведених тверджень є правильним?
1) проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
2) незаконне проведення лікарем аборту не тягне кримінальної відповідальності;
3) при кваліфікації незаконного проведення аборту враховується вік потерпілої;
4) в КК як способи примушування жінки до вчинення аборту названі насильство, погроза, розголошення відомостей, які ганьблять потерпілу;
5) ставлення до кваліфікуючих ознак незаконного проведення аборту виражається в прямому або непрямому умислі.
Яке з наведених тверджень є правильним?
1) ставлення до кваліфікуючих ознак залишення в небезпеці виражається в прямому або непрямому умислі;
2) кримінальна відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для житті стані, настає лише тоді, якщо внаслідок цього сталася смерть потерпілого;
3) ненадання допомоги близьким родичам не тягне кримінальної відповідальності;
4) кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає й тоді, коли реальна шкода потерпілому не заподіяна;
5) за ненадання допомоги хворому медичним працівником кримінальну відповідальність несуть лише лікарі незалежно від того, чи перебувають вони при виконанні трудових чи службових обов'язків.
В яких відповідях вказані суб’єкти простого виду злочину «Незаконне проведення аборту»?
1) медична сестра;
2) акушер;
3) особа, яка не має медичної освіти;
4) особа, яка не має спеціальної медичної освіти;
5) особа, яка не має належної підготовки.
Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Залишення в небезпеці” є правильними?
1) суб’єкт „Залишення в небезпеці” як і „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” – загальний;
2) залишення в небезпеці новонародженого його матір’ю, за її умисного відношення до настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, становить кваліфікований склад злочину „Залишення в небезпеці” (ч.2 ст.135 КК);
3) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;
4) однією з ознак потерпілого у складі „Залишення в небезпеці” є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;
5) спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний, або фармацевтичний працівник.
Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильними?
1) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;
2) норма, що містить кваліфікований склад залишення в небезпеці є спеціальною відносно до норми про вбивство через необережність;
3) склад злочину „Залишення в небезпеці” відрізняється від складу злочину „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” за ознаками потерпілого;
4) норма про „Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей” на відміну від норми про „Залишення в небезпеці” застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений вжити заходів до самозбереження;
5) суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.
Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильними?
1) норма про „Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей” на відміну від норми про „Залишення в небезпеці” застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним не перебував у небезпечному для життя стані;
2) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;
3) норма про залишення в небезпеці є загальною відносно до норми про вбивство через необережність;
4) склад злочину „Залишення в небезпеці” відрізняється від складу злочину „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” за ознаками потерпілого;
5) суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.
Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів „Насильницьке донорство” та „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, є правильними?
1) однією з ознак, що відрізняють „Насильницьке донорство” від „Умисного тяжкого тілесного ушкодження” є те, що втрата крові потерпілим не була небезпечною для життя в момент заподіяння;
2) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом обману;
3) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом зловживання довірою;
4) зміст кваліфікуючої ознаки насильницького донорства – вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, тотожний змісту однієї з ознак тяжкого тілесного ушкодження – небезпечність для життя в момент заподіяння;
5) і насильницьке донорство і умисне тяжке тілесне ушкодження характеризуються тим, що кожному з цих складів злочинів властива ознака – небезпечність для життя в момент заподіяння.
Які положення, що стосуються поняття лікарської таємниці як предмета відповідного злочину, є правильними?
1) лікарською таємницею є будь-які відомості про особу пацієнта;
2) відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;
3) відомості, що становлять медичну інформацію на відміну від відомостей, що становлять лікарську таємницю не є конфіденційною інформацією про особу;
4) факт звернення за медичною допомогою не є лікарською таємницею;
5) встановлений хворому діагноз не є лікарською таємницею.
Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” і „Неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків”, є неправильними?
1) у названих складах злочинів збігається зміст суспільно небезпечного діяння: ненадання допомоги хворому суб’єктом злочину і невиконання суб’єктом злочину своїх професійних обов’язків;
2) у названих складах злочинів збігаються ознаки спеціального суб’єкта, в частині медичного працівника;
3) названі склади злочинів неможливо відрізнити за фактом настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких наслідків для потерпілого, бо в першому з названих складів злочинів ці наслідки названі як ознака кваліфікованого складу злочину, а в другому – як ознака основного складу злочину;
4) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками потерпілого, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, яка не перебуває в небезпечному для життя стані;
5) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками спеціального суб’єкта, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка не має спеціальної медичної освіти, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, яка має вищу медичну освіту і відповідну спеціалізацію.
Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби”, є правильними?
1) вчинити зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, може лише особа, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу;
2) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли потерпілий захворів на відповідну хворобу;
3) відповідальність за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли у потерпілого з’явилися клінічні прояви хвороби, збудником якої її заразили;
4) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає тоді, коли потерпіла особа не стала носієм відповідного вірусу;
5) спеціальним суб’єктом „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є медичний або фармацевтичний працівник, які самі не є носіями відповідних інфекцій.
Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильними?
1) суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – загальний;
2) суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – спеціальний;
3) способом вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації є насильство;
4) торгівля органами або тканинами людини завжди тягне кримінальну відповідальність;
5) кримінальну відповідальність тягне торгівля органами або тканинами будь-якого біологічного походження.
Які положення, що стосуються кваліфікації „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильними?
1) кримінальну відповідальність тягне торгівля органами або тканинами будь-якого біологічного походження;
2) вбивство особи з метою вилучення її органів або тканин для подальшої їх трансплантації, кваліфікується як „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” за ч.2 ст.143 КК України;
3) диференціація відповідальності за вчинення злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” не ставиться в залежність від особливостей потерпілого;
4) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження за відповідною частиною ст.121 КК України;
5) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як насильницьке донорство за відповідною частиною ст.144 КК України.