Спадкоємність І націленість у майбутнє Леонід Товажнянський, ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Заслужений діяч науки І техніки України, лауреат Державної премії України, доктор технічних наук, професор
| Вид материала | Документы |
- Розпочинаємо новий етап у житті нту «хпі» Леонід Товажнянський, ректор нту «хпі», Заслужений, 110.06kb.
- Інститут електродинаміки, 165.39kb.
- Реферат колектив, 251.29kb.
- Ю. І. Пушкарьов, О. В. Панченко, С. П. Латін, 1585.47kb.
- Програма І всеукраїнської науково практичної конференції «Морфологія людини та тварин», 237.99kb.
- Заявка на участь у конференції, 41.03kb.
- Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького, 4134.86kb.
- Реферат циклу робіт «Конструктивна теорія моделювання, аналізу та оптимізації систем, 263.81kb.
- Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, 59.59kb.
- Комплекс підручників "Енергетика. Довкілля. Енергозбереження." у 7 томах реферат, 684.72kb.
Спадкоємність і націленість у майбутнє
Леонід Товажнянський, ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор технічних наук, професор.
Підійшовши до знаменного рубежу – 125-річчя Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», ми відчуваємо потребу ще раз відновити в пам’яті дорогі нашому серцю сторінки історії рідного вузу. Адже без усвідомлення уроків і здобутків минулого неможливий поступ уперед, розвиток і зростання. Невипадково серед фігур видатних людей минулого, що прикрашають головний корпус НТУ «ХПІ», є й Ісаак Ньютон, якому належить вислів: «Якщо ми бачили далі за інших, то це тому, що ми стояли на плечах гігантів».
Ці слова сповнені глибокого змісту стосовно й нашого університету. Своєю потужною, багатопрофільною науково-освітньою структурою нинішній НТУ «ХПІ» зобов’язаний засновникам наукових шкіл кінця ХІХ – початку ХХ століття, які зробили вагомий внесок у розвиток світової і вітчизняної системи вищої освіти, наукової й технічної думки.
Великі попередники
Короткий екскурс в історію заснування нашого університету. Створення Харківського практичного технологічного інституту було обумовлене бурхливим розвитком промисловості на півдні Росії в ХІХ столітті. У 1870 році Харків був уже великим промисловим центром України, тут діяло 79 заводів і фабрик. У грудні цього року з Петербурзького практичного технологічного інституту до нашого міста прибули професори І. О. Вишеградський та М. П. Ільїн для обґрунтування вибору місця й майбутнього напрямку підготовки інженерів.
У січні 1871 року на зборах Харківського міського товариства обговорюється питання про будівництво технологічного інституту. Харківське дворянство багато зробило для розвитку освіти в Слобідській Україні. Так, лише завдяки суспільній ініціативі й великим грошовим пожертвуванням дворянства Харків на початку ХІХ століття одержав класичний університет.
І от у 1885 році був відкритий Харківський практичний технологічний інститут імператора Олександра ІІІ, до якого було прийнято 125 студентів: 80 на механічне й 45 – на хімічне відділення.
Інститут мав хімічний, фізичний, головний корпуси, будинок механічних майстерень і житловий будинок. У його штаті працювали 11 професорів і 7 викладачів, позаштатними були 7 професорів і 8 викладачів.
Пророчими виявилися слова першого директора Харківського практичного технологічного інституту Віктора Львовича Кирпичова, видатного вченого в галузі механіки, ідеолога і організатора вищої технічної школи: «Харківському технологічному інституту доведеться ще довго розширюватися й розвиватися, і життя його буде рахуватися не десятиліттями, а століттями, число ж випущених інженерів – десятками і сотнями тисяч».
Становлення нашого вузу відбувалося за активної участі Харківського університету, який мав уже на той час 80-річну історію. Всесвітньо відомим вченим М. Є. Жуковському, Д. І. Менделєєву було доручено надавати допомогу в організації в Харківському технологічному наукових досліджень та навчального процесу. Закладали основи ХПІ й інші видатні вчені – засновник теорії стійкості академік О. М. Ляпунов, засновник фізичної хімії академік М. М. Бекетов, академік архітектури А. М. Бекетов, крупніший у вітчизняній історії математик академік В. А. Стеклов, засновник науки про різання металів професор К. О. Зворикін, родоначальник вітчизняного паровозобудування П. М. Мухачов, один із піонерів рентгенології професор М. Д. Пильчиков, засновник електротехнічної науки і освіти в Україні професор П. П. Копняєв. У стінах нашого університету на зорі ХХ століття розпочалася діяльність видатного вченого-гідродинаміка академіка Г. Ф. Проскури. Широко відомими були методичні праці та наукові дослідження вчених інституту професора В. О. Геміліана – учня Д. І. Менделєєва та професора О. П. Лідова в галузі хімічних наук, В. Т. Цвєткова в двигунобудуванні, М. П. Клобукова в галузі електрики та електротехніки й багатьох інших учених і педагогів.
Гідні продовжувачі, десятиліття становлення
Ці могутні наукові школи вистояли в буремні революційні часи, перебороли численні незгоди і після перейменування Харківського технологічного інституту на політехнічний (ХПІ) та його розподілу в квітні 1930 року на п’ять самостійних вузів виконували свою історичну місію з підготовки інженерних і наукових кадрів. У авіамоторному, інженерно-будівельному, механіко-машинобудівному, хіміко-технологічному та електротехнічному інститутах створювались нові факультети і кафедри. У 30-і роки ці навчальні заклади стали провідними вузами республіки, кожен із яких сьогодні має свою багату історію.
Широко відомими були засновані в цей період наукові школи професорів Є. Є. Фарафонова в галузі ливарного виробництва, В. М. Маковського – турбінобудування, П. П. Буднікова – хімії силікатів, В. А. Можарова – металознавства й металургії, В. М. Хрущова – електротехніки, М. А. Валяшка – хімія лікарських сполук, І. Є. Ададурова – технологія азотної кислоти та багатьох інших. Професор Б. О. Носков у роки Великої Вітчизняної війни отримав Державну премію за створення нової марки сталі. Колишні студенти ХПІ Ж. Я. Котін, І. Я. Трашутін і Я. Ю. Віхман стали Героями Соціалістичної Праці, головними конструкторами військової танкової техніки. Конструкторам – випускникам і співробітникам ХПІ – належить заслуга створення кращого у Другій світовій війні танка Т-34, а також усіх наступних: від Т-54 і Т-55 до сьогоднішніх танків «Булат» і «Оплот».
У 1930-і роки Харківський політехнічний якнайтісніше співпрацював із Українським фізико-технічним інститутом (УФТІ), вчені якого в 1932 році вперше в Радянському Союзі розщепили атомне ядро. Був створений фізико-механічний факультет. Він мав готувати «таких фізиків, котрі – за виразом Йоффе – могли б вирішувати завдання промисловості». Першим його деканом став директор УФТІ, академік І. В. Обреїмов. Біля колиски Фізмеху, крім А. Ф. Йоффе та І. В. Обреїмова, стояли лауреат Нобелівської премії Л. Д. Ландау, який з 1932 по 1937 рр. очолював у нашому університеті кафедру теоретичної фізики, академіки К. Д. Синельников, А. К. Вальтер, А. І. Лейпунський, Д. Д. Іваненко, Л. В. Шубніков та інші відомі вчені.
Вже перші випуски Фізмеху дали країні видатних, зі світовим ім’ям, вчених і провідних спеціалістів промисловості, командирів виробництва. Серед них академіки АН СРСР Є. М. Ліфшиць та І. М. Ліфшиць – учні й співавтори Ландау; ректор Харківського держуніверситету, чл. кор. АН УРСР В. Г. Хоткевич; заступник директора ФТІ низьких температур АН УРСР академік АН УРСР І. М. Дмитренко; директор Харківського тракторного заводу П. Г. Саблєв; головний металург заводу ФЕД В. М. Барков та багато інших. Міцний науковий контакт із Харківським фізико-технічним інститутом зберігався і в повоєнні роки, коли була відновлена підготовка металофізиків, продовжується ця співпраця і в наші дні.
Харківський політехнічний підготував понад 150 тисяч висококваліфікованих фахівців. Серед них 6 Героїв Радянського Союзу, 8 Героїв України і Росії, 22 Герої Соціалістичної Праці, 34 лауреати Ленінської премії, 86 лауреатів Державної премії СРСР та премії Ради Міністрів СРСР, 98 лауреатів Державної премії України, 49 Заслужених діячів науки і техніки, 31 міністр.
Ціла плеяда випускників НТУ «ХПІ» досягла блискучих результатів у своїй діяльності. Уславили Харківський політехнічний видатний авіаконструктор Г. Є. Лозино-Лозинський – генеральний директор – головний конструктор НВО «Енергія», творець «Бурана»; Герой Російської Федерації (1993 р.); М. Й. Кваша – головний конструктор підводних човнів, у тому числі знаменитої «Баракуди». Засновником всесвітньо відомого КБ «Прогрес» був вихованець ХПІ, генеральний конструктор авіадвигунів академік О. Г. Івченко. Видатними конструкторами були випускники університету М. І. Гуревич (літаки «МІГ»), Ю. Ф. Косяк (турбіни) і багато інших. І сьогодні технічною елітою держави є вихованці Харківського політехнічного інституту, Заслужені машинобудівники України, Заслужені працівники промисловості України, Заслужені діячі науки і техніки, лауреати Державної премії України.
Сьогодні технічною елітою держави є вихованці ХПІ, Герої України В. М. Лук’яненко, А. О. Бугаєць, О. А. Жданов, А. А. Коваленко, Заслужені машинобудівники України, Заслужені працівники промисловості України, Заслужені діячі науки і техніки, лауреати Державної премії України: Ю. М. Бусяк, Г. Д. Грищенко, В. М. Золотарьов, В. В. Казаков, Є. Т. Ковальов, Ю. М. Мацевітий, М. К. Рязанцев, В. В. Кузьмін, В. І. Молчанов, О. Ю. Путнокі, Є. Я. Хруслов, В. Ф. Клімов та багато інших.
Лідер ХХ століття
У 60–80-і роки минулого століття ХПІ стає одним із крупніших вузів країни. Підготовку спеціалістів для нових напрямків науково-технічного прогресу очолювали талановиті вчені й педагоги: ректор ХПІ, професор М. Ф. Семко – в галузі машинобудування, академік В. І. Атрощенко – технології зв’язаного азоту, академік А. П. Філіппов – прикладної математики й механіки, професори П. П. Карпухін – органічних барвників, І. М. Бабаков – механіки, Л. С. Палатник – фізики металів і напівпровідників, С. М. Куценко – локомотивобудування, Б. Н. Тютюнніков – технології жирів, І. С. Рогачов – електромашинобудування, Є. О. Носков – ливарного виробництва, Я. І. Шнеє – турбінобудування, М. М. Глаголєв – двигунобудування та ін.
Із Харківським політехнічним пов’язано зародження української технічної науки в галузях механіки, теорії міцності, прикладної хімії, авіації, ядерної фізики й кріотехніки, електро- та теплоенергетики, тракторобудування, тепловозобудування та ін. Саме розробки харківських політехніків покладені в основу магістральних тепловозів із показниками світового рівня, потужних турбоагрегатів Дніпрогесу й атомних електростанцій України та інших республік Союзу, зарубіжних країн, тракторного парку нашої держави, систем управління ракетно-космічної техніки, важкого електромашинобудування, хімічного машинобудування, промислової електроніки, вирішення важливих проблем обороноздатності країни та багато іншого.
Політех сьогодні
Національний технічний університет «ХПІ» сьогодні – один із провідних науково-навчальних комплексів системи вищої освіти України. Єдність освітньої та наукової діяльності забезпечувала йому вагомі досягнення в підготовці інженерних кадрів і в наукових дослідженнях, протягом усієї 125-річної історії – високий рейтинг і провідні позиції серед вищих навчальних закладів України та широку популярність у світі. Плідно розвиваються відомі в Україні й далеко за її межами 40 наукових шкіл: з фізики тонких плівок, електричного привода, азотного синтезу, тепломасообміну й енергозбереження, керамічних і композиційних матеріалів, промислової й медичної електроніки, інформаційних технологій, систем управління, технології жирів, з проблем органічних палив, турбінобудування, танкобудування, високоефективних технологій металообробки, технічної електрохімії, двигунів внутрішнього згоряння, механіки, фізики високих напруг, досліджень іоносфери Землі та ін.
Харківський Політех – 2010 це понад 32 тисячі студентів і співробітників, 96 кафедр, 24 факультети, 2 науково-дослідницьких інститути «Молнія» й «Іоносфера», Полтавський політехнічний коледж і верстатоінструментальний технікум, військовий факультет, 160 докторів наук, професорів, 900 кандидатів наук, доцентів, 20 Заслужених діячів науки й техніки та Заслужених працівників вищої школи України, 28 лауреатів Державної премії України, 3 академіки і 1 член-кореспондент НАН України, 26 академіків галузевих АН України.
Це локальна комп’ютерна мережа на 5,7 тисячі користувачів, регіональний науково-освітній Internet-центр УРАН, видавничий центр, унікальна лабораторна база кафедр, 15 студентських гуртожитків, спортивний комплекс і 2 спортивно-оздоровчих табори. Тісна співпраця поєднує університет з Національною академією наук України, промисловими підприємствами, широкі міжнародні зв’язки – з багатьма закордонними університетами та фірмами. Все це наш НТУ «ХПІ», який працює практично для всіх галузей економіки України, веде підготовку інженерних і наукових кадрів, наукові дослідження на благо вітчизни.
Разом із академічною наукою
Сьогодні в нашій державі існує ряд фундаментальних проблем освіти і науки, що їх можна вирішувати лише спільними зусиллями вчених і спеціалістів, які працюють у закладах Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України. Це створення нанотехнологій і наноматеріалів; розробки для атомної енергетики та радіаційного матеріалознавства; підвищення енергоефективності; використання альтернативних джерел енергії та альтернативних матеріалів, високих технологій у машинобудуванні, комп’ютерних технологій; забезпечення необхідних екологічних умов.
Ефективну участь у вирішенні цих проблем наш університет бере, здійснюючи стратегічне партнерство з НАН України. Сьогодні ми активно розвиваємо науково-технічну співпрацю з більш як 20 академічними закладами, такими як Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона; Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»; Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна; Інститут монокристалів; Інститут електродинаміки; Інститут надтвердих матеріалів; Інститут проблем машинобудування; Інститут проблем матеріалознавства та інші, а також із 10 галузевими інститутами.
Прикладом нашої ефективної співпраці з інститутами НАН України може слугувати наукова школа фізики тонких плівок, створена професором Л. С. Палатником і його учнями, яка й сьогодні продовжує залишатися на передових наукових позиціях у світі. Кафедра фізики металів і напівпровідників має філіали в трьох академічних інститутах. Наукові дослідження, підготовка інженерних і наукових кадрів проводяться як на базі унікального лабораторного обладнання кафедри, так і на базі академічних лабораторій.
Результати більш ніж півстолітньої діяльності школи набагато випередили свій час і лягли в основу сучасних фундаментальних уявлень про наностан речовини і прикладних розробок в області нанотехнології. Досить сказати, що вже в 60-і роки минулого століття були отримані наноструктури на основі вуглецю С60 і проведені фундаментальні дослідження наноструктур, які потім отримали назву фуллеренів і нанотрубок. Працею школи Л. С. Палатника був даний імпульс до розвитку нових напрямів у науці. Яскравим прикладом може служити плівкове космічне матеріалознавство, що народилося завдяки творчій співдружності кафедри і космічних фірм. І це дозволило свого часу набагато випередити аналогічні розробки в США.
Органічне поєднання навчання студентів із творчими науковими дослідженнями в рамках наукової школи сприяло тому, що випускники кафедри успішно працюють не лише в традиційних областях техніки (машинобудування, металургія), але і в нових областях, для яких фізика тонких плівок і фізичне матеріалознавство є основою розвитку, – мікроелектроніка, електронна техніка, прецизійне приладобудування, матеріалознавство атомної і термоядерної енергетики, космічне матеріалознавство, нанотехнології та ін.
В університеті на практиці упроваджений один з головних наших принципів, згідно з яким наукові дослідження служать опорою для розвитку університетської освіти. На ґрунті досягнень наукових шкіл за останні 10 років відкрито 35 нових, сучасних спеціальностей, серед яких такі, наприклад, як гідроаеродинаміка; автомобілі та автомобільне господарство; психологія; оподаткування; фінанси; обладнання нафтових і газових промислів; відео-, аудіо- та кінотехніка; комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва; адміністративний менеджмент; біотехнологія біологічно-активних речовин; інформаційно-вимірювальні системи; технологія бродильних виробництв та виноробства; педагогіка вищої школи; хімічна технологія рідкісних розсіяних елементів та матеріалів на їх основі.
Підготовка фахівців, організація навчального процесу провадиться згідно з вимогами Болонського процесу, одним із лідерів якого в Україні по праву вважається НТУ «ХПІ».
В ногу з гігантами промисловості
Ще однією характерною особливістю нашого університету є зв’язок із промисловістю. Наукові дослідження і госпдоговірні розробки виконуються на замовлення підприємств, що визначають економіку держави, таких як ВАТ «Харківський тракторний завод», ДП «ФЕД», ДП «Завод ім. Малишева», ВАТ «Турбоатом», Казенне підприємство ХКБМ імені А. Морозова, Казенне підприємство ХКБД, КБ ім. Антонова, ПО «Завод імені Т. Г. Шевченка», Корпорація «Бісквіт-Шоколад», ВАТ «Електротяжмаш», Харківський авіаційний завод, КБ «Південне», ЗМКБ «Прогрес» ім. Івченка, Індустріальна група «УПЕК», Сумське НВО ім. Фрунзе, ЗАТ «Южкабель»; «Азовмаш» (Маріуполь), ВАТ «Сєвєродонецьк ОРГХІМ», ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» та ін. До цього переліку слід додати понад 100 вітчизняних фірм і підприємств, а також іноземних фірм із Росії, Німеччини, Швейцарії, Англії, Австрії, Південної Кореї, Угорщини, Італії, Китаю, В’єтнаму, Індії, Греції тощо. Серед цих замовників: «General electric» та «Boeing» (США), Boilentechnik (Швейцарія), Nuovo Pignoue (Італія), Samsung Airspace (Корея), Siemens (Німеччина), Bhopal (Індія) тощо.
Є в НТУ «ХПІ» і своя «Силіконова долина». Це освітньо-науково-виробничий комплекс кафедри автоматизованих систем управління, спільний проект нашого університету і фірми «Телесенс» – одного з провідних розробників програмного забезпечення у галузі телекомунікацій, чия штаб-квартира знаходиться в Лондоні.
Зовсім недавно створений комп’ютерний клястерний центр спільно з вітчизняною корпорацією УПЕК. Цей центр призначений для вирішення завдань з напружено-деформованого стану різних конструкцій складної геометричної форми. Залучаючи професорів, викладачів і студентів до реальних інформаційних технологій високого рівня, ми сприяємо підвищенню якості викладання спеціальних дисциплін.
Важко назвати галузь вітчизняної промисловості і економіки, в розвиток якої не вносили б вагомого вкладу вчені Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» в співдружності з виробничниками. ВАТ «Турбоатом» – стратегічне підприємство України, що значною мірою визначає економічну, енергетичну і національну безпеку країни. «Турбоатом» – одне з найбільших у світі турбобудівних підприємств із повним циклом виробництва: проектування, виробництво, постачання, наладка, фірмове обслуговування турбінного устаткування для всіх типів електростанцій. Підприємство тісно співпрацює з рядом кафедр НТУ «ХПІ», особливо плідно – з кафедрою турбінобудування, чия лабораторія аеродинаміки за технічними можливостями і оснащенням є унікальною і не має аналогів в Україні. Саме за результатами співпраці з «Турбоатомом» вчені кафедри разом з виробничниками удостоєні Державних премій в 1979, 1992 і 2009 роках. Премія 2009 року була присуджена за створення високоекономічного і надійного турбоагрегату К-325-23,5, призначеного для заміни фізично і морально застарілих турбін і використання при споруді нових блоків. Турбіна К-325-23,5 – це нова техніка світового рівня, що відповідає кращим зразкам турбін провідних іноземних виробників, відкриває можливості роботи спільно з енергосистемами європейських країн.
Переконливим свідоцтвом успішної реалізації поставлених цілей є така державна оцінка досягнень вчених НТУ «ХПІ». Наукові дослідження і розробки наших науковців протягом останніх 10 років відзначені 12 Державними преміями України в галузі науки і техніки. У 1999 році – це премія в області хімії і хімічних технологій; 2000-му – в області систем управління транспортних засобів; 2001-му – проблем матеріалознавства; 2008-му – 2 премії, одна в галузі двигунів внутрішнього згоряння, інша – авіаційної техніки. У 2009-му це 3 премії – в таких галузях, як інформаційні технології, енергетика (парові турбіни великої потужності), економіка. Крім того, за цей період отримано 4 премії в галузі оборонної техніки.
Унікальні освітньо-наукові комплекси
Їх НТУ «ХПІ» має два, це унікальні науково-освітні центри: інститути «Молнія» і «Іоносфера», які сьогодні багато в чому визначають наукові успіхи університету. Необхідно відзначити, по-перше, що ухвалами Кабінету Міністрів України експериментальні бази цих інститутів разом із науково-дослідною лабораторією кафедри турбінобудування віднесені до таких, які складають Національне надбання держави.
Сьогодні можна стверджувати, що ці інститути своєю діяльністю, своїм науковим потенціалом у світовому науково-освітньому просторі створюють позитивний імідж України, позитивний імідж вітчизняних університетів. Про таке визнання може свідчити, наприклад, той факт, що Міжнародна електротехнічна комісія ООН включила до реєстру унікального світового випробувального устаткування (ІЕС 61000-4-32) високовольтні установки, що працюють на експериментальній базі НДПКІ «Молнія». А дослідницький комплекс інституту «Іоносфера» ученими Массачусетського технологічного інституту включений до першої десятки подібних світових наукових об’єктів.
Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Молнія» широко відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами, як найбільший науково-дослідний і випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високої напруги, техніки сильних електричних і магнітних полів, теорії і практики забезпечення вимог електромагнітної сумісності і стійкості об’єктів, що містять у своїй основі радіо- та електротехнічне устаткування. Особливе місце в роботі інституту займають питання, пов’язані з дослідженнями дії електромагнітних імпульсів природного і штучного походження. За своїм технічним оснащенням і практичними можливостями НДПКІ «Молнія» не має аналогів не лише в СНД, а й у країнах Європи і Азії. Устаткування, розроблене тут, багато років використовувалося для випробувань ракетної і аерокосмічної техніки, у тому числі і на космодромах Байконур і Плісецьк. Інститутом «Молнія» проведені випробування на відповідність вимогам електромагнітної сумісності таких об’єктів космічної техніки, як системи управління об’єктами ракетно-космічної техніки до дії потужних електромагнітних завад; системи модулів кораблів-носіїв «Союз», «Прогрес», ракет-носіїв «Енергія», «Протон», космічного корабля «Буран»; стикувального вузла космічного комплексу МКС за програмою «Альфа».
Сьогодні вченими інституту розроблений проект закону про електромагнітну безпеку держави, ведуться розробки по забезпеченню протидії тероризму, високої обороноздатності країни.
Інститут «Молнія» активно співпрацює з такими науковими установами, як Національна лабораторія Лос-Аламоса, компанія «Boeing» (США), Вища Ліонська інженерна школа (Франція), Університет ім. Отто фон Герікке (Німеччина), Китайська космічна корпорація науки і техніки. Високовольтними установками, розробленими інститутом, оснащені провідні науково-дослідні бази і випробувальні центри Росії в Москві, Сергієвому Посаді, Санкт-Петербурзі, Сарові (Арзамас-16) та ін. Яскравим прикладом плідної співпраці НДПКІ «Молнія» з російськими науковими установами може служити його участь у розробці федерального еталона імпульсних електричних і магнітних полів і наступна його передача Україні. Унікальність нашого університету в тому, що цей державний еталон функціонує в нашому університеті і є єдиним в системі МОН України.
Інститут «Іоносфера» проводить дослідження в співдружності з науковими інститутами і університетами не лише України, а й далекого та ближнього зарубіжжя. Це Массачусетський технологічний інститут (США), Корнуельський університет (Велика Британія), Інститут сонячно-земної фізики Сибірського відділення Російської академії наук, Науково-дослідний радіофізичний інститут (Нижній Новгород), а також інститути Національної академії наук України, Національного космічного агентства України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна та інші вищі навчальні заклади. Розробки інституту удостоєні Державної премії України (2004, 2008 рр.).
Дослідження іоносфери проводяться за допомогою еталонних радіофізичних інструментів – радарів некогерентного розсіяння метрового діапазону. Два радари обладнано унікальними параболічними антенами: нерухомою зенітною антеною діаметром 100 метрів і повноповоротною антеною діаметром 25 метрів. У висотному діапазоні від 120 до 1500 км вимірюються такі характеристики навколоземного космосу, як концентрація електронів, температура заряджених часток, швидкість руху іоносферної плазми, іонний склад. Отримані експериментальні дані використовуються для вивчення фотохімічних, теплових і динамічних процесів, розвитку фізичних уявлень про навколоземне середовище. Результати спостережень дали можливість отримати нові знання про сонячно-земні зв’язки, досліджувати ефекти сонячних спалахів і геокосмічних бурь, вивчати хвилеві обурення, що виникають в іоносфері при запусках ракет-носіїв, потужних вибухах, роботі нагрівних стендів короткохвильового радіовипромінювання, таких наприклад, як HARP, які сьогодні, судячи з Internet-публікацій, є, по суті, геофізичною зброєю. Тому наше знання про стан іоносфери має високу актуальність. Результати досліджень широко використовуються в учбовому процесі НТУ «ХПІ» в лекційних курсах за фахом «Радіофізика і електроніка», викладачі і студенти беруть участь у виконанні науково-дослідних робіт.
Унікальність нашого університету ще й у тому, що він є одним із 5 опорних Internet-вузлів науково-освітньої мережі УРАН. Це дозволяє нам якнайповніше використовувати інформаційні технології, як для освітнього процесу, так і в наукових дослідженнях.
Світова відомість і широкі міжнародні зв’язки
НТУ «ХПІ» також має давні і міцні договірні стосунки з 100 університетами у 35 країнах світу. Університет є повноправним членом 5 міжнародних об’єднань: Асоціації університетів за демократію, університетів Чорноморського басейну, Євроазійських університетів, Європейських університетів, а також університетів, що підписали Болонську декларацію. Ці міжнародні зв’язки дозволяють нам щороку брати участь у виконанні 30–35 міжнародних наукових і освітніх проектів. Ми в числі ще 5 вітчизняних університетів ведемо підготовку понад 1300 іноземних студентів. Серед цих університетів 4 медичних і 2 технічних: НТУ «ХПІ» і Національний авіаційний. І це теж показник міжнародного визнання якості підготовки фахівців.
Університет проводить активну міжнародну діяльність в академічній, науковій, економічній та культурній сферах, продовжує укріплювати та поширювати зв’язки з зарубіжними партнерами. Сьогодні НТУ «ХПІ» співпрацює з 93 вищими навчальними закладами та фірмами із 31 країни світу, у тому числі з багатьма провідними вузами Німеччини, США, Великої Британії, Франції, Китаю, Індії тощо.
З роками активізується участь НТУ «ХПІ» у міжнародних програмах. Так виконуються проекти в рамках європейських програм INTAS, TEMPUS/TACIS, INCO-COPERNICUS та ЮНЕСКО. Отримано колективні та індивідуальні гранти Фонду Сороса, гранти Інформаційного Агентства США, Німецького академічного товариства DААD, земельні гранти Німеччини та інших організацій. На сьогодні вчені університету виконують дослідження за 6 спільними науковими проектами на суму понад 205 тис. євро та працюють у 18 освітніх проектах обсягом у 1 млн. 803 тис. євро.
Свої наукові досягнення НТУ «ХПІ» постійно демонструє на виставках в Україні, Ганновері (Німеччина), Росії, Італії, Китаї тощо. Неодноразово отримував золоті медалі, Дипломи та інші відзнаки цих виставок.
Відповідь на виклики сучасності
Надбання багатьох поколінь політехніків, немалий досвід колективу, що нині творить історію НТУ «ХПІ», стали запорукою тих досягнень, якими сьогодні ми зустрічаємо славний ювілей університету, долаючи численні труднощі і гідно відповідаючи на виклики часу. Нелегким і, водночас, плідним стало останнє десятиліття, що минуло від попереднього, 115-річного, ювілею нашого вузу. Колективу університету довелося в часи, нелегкі для держави, для освіти в Україні, продовжувати справу наших попередників, зберігати все напрацьоване ними і забезпечувати майбуття славетного вузу. Перед нами стояло завдання – віднайти нові підходи до збереження потенціалу вузу, реалізації його подальшого розвитку, до успішної діяльності в умовах, що склалися в державі, в її економіці.
Реалії повсякдення в непростих умовах на зламі тисячоліть вимагали нових рішень для того, щоб зберегти університетську сутність вищого навчального закладу як освітньо-наукової установи, зміцнити наукові традиції й наукові школи, вибороти передові позиції у вітчизняній вищій технічній освіті. Багатий досвід та наявність розвинутих наукових шкіл, потужний кадровий потенціал, розгалужене міжнародне співробітництво – все це давало неабиякі шанси для досягнення успіху, але й вимагало невпинного руху в ногу з сучасністю. Якщо в 90-х роках минулого століття всі зусилля керівництва вузу й усього колективу були спрямовані, насамперед, на збереження потенціалу університету, то початок 2000-х визначив головний вектор розвитку – досягнення передових позицій у вітчизняній системі освіти, інтеграція в європейський освітній простір. Ні дня без кроку вперед – так можна кількома словами визначити ту позицію керівництва університету, всіх політехніків, з якої створювалася Програма розвитку Харківського політехнічного на 2000–2010 рр. Про труднощі, які довелося пережити після розвалу Союзу, всі чудово знають. Головне те, що ми навчилися працювати в нових умовах, навчилися заробляти, розвивати науковий потенціал, спираючись на власні сили і не дуже сподіваючись на чиюсь допомогу.
Сьогодні ми з гордістю звітуємо про свій внесок у величезні досягнення Харківського політехнічного у ХХІ столітті.
Про розвиток і сьогоднішні досягнення наукових шкіл уже йшлося в цій статті, на їх основі ми продовжуємо відкривати підготовку сучасних фахівців із нових напрямків, пов’язаних із інформаційними технологіями, системами управління (гірництво, акустотехніка, телекомунікації, біотехнологія), з переробкою матеріалів, нанотехнологіями, енергозбереженням, комп’ютерно-інтегрованими системами, еколого-економічним моніторингом, автомобільним господарством, держбудівництвом.
Ми одними з перших в Україні розпочали педагогічний експеримент із втілення в навчальний процес принципів Болонського процесу, а саме – системи кредитів, і наші студенти навчаються за нею вже з першого курсу. Діє нове покоління навчальних планів, узгоджених із міжнародними принципами змісту освіти.
Наших вихованців цінують і в Україні, і за її межами за високий рівень підготовки – фундаментальної, комп’ютерної, мовної. Отримати диплом НТУ «ХПІ» – значить бути конкурентоздатним на ринку праці. Тим більше, що незабаром ми видаватимемо дипломи європейського зразка з відповідним додатком, що містить вичерпні дані про зміст та обсяг отриманої освіти, про наш навчальний заклад, відомий світовій освітній спільноті.
Хочу нагадати вислів Вольтера, який також наведений у ректорському корпусі: «Недолік не в грошах, а в людях і обдаруваннях робить слабкою державу». Так от, наш університет впродовж всієї своєї історії плекав таланти і обдарування, яких йому ніколи не бракувало. Покоління професорів і викладачів забезпечували високу якість освіти і залучали молодь до участі в наукових дослідженнях – до захисту дисертацій, участі в олімпіадах і конкурсах наукових робіт, до «студентської» науки. Важко перелічити приклади виховання видатних особистостей в ХПІ, приклади їх професійного і духовного зростання. Кращі з професорів і викладачів університету – це його вихованці, про успіхи багатьох інших випускників ми вже згадували. Варто навести останні наші досягнення – 3-е місце в першості Європи з командного програмування серед студентів і 14 місце в світовій першості, яка відбулася в лютому цього року в Китаї. Всього на перший етап цього престижного турніру вийшло понад 7 тисяч команд з 1800 університетів усіх континентів. Україну у фіналі представляли два університети: наш і Національний університет імені Т. Шевченка. Команда НТУ «ХПІ» виборола 14 місце, тим самим увійшовши до світової «двадцятки».
Високий рівень підготовки, що його забезпечує НТУ «ХПІ», демонструють студенти – учасники Всеукраїнських олімпіад і конкурсів наукових робіт. За останні роки вихованці університету щороку завойовують більше трьох десятків золотих, срібних і бронзових нагород олімпіад з фундаментальних і спеціальних дисциплін. У Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт торік наші студенти зайняли майже 40 призових місць. За цим показником ми серед технічних вузів поділяємо перше – друге місця.
Щороку близько 50 наших кращих студентів отримують іменні стипендії: Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Облдержадміністрації, Вченої ради університету і ін.
Оскільки до цього часу ні викладачів для вищої школи, ні наукових співробітників для технічних вузів не готував ніхто, ми самостійно вирішуємо цю проблему, готуємо собі, і не лише собі, зміну. З 2005 року кафедра педагогіки і психології управління соціальними системами веде підготовку магістрів зі спеціальності «Педагогіка вищої школи» з присвоєнням кваліфікації «Викладач університетів та вищих навчальних закладів». За цей час підготовлено понад 150 магістрів з педагогіки вищої школи, 123 з яких працюють у вищих навчальних закладах. В університеті запроваджено близько 100 посад «стажер-викладач» для випускників магістрату перед їх вступом до аспірантури. За останні роки істотно «помолодшав» викладацький склад. Середній вік викладачів ХПІ сьогодні – 47 років. Величезні зусилля докладаємо до того, щоб наші вчені захищали кандидатські і докторські дисертації. Щороку захищаються 12–15 докторських і 50 кандидатських дисертацій, причому 95 відсотків із технічних наук.
Важливою турботою керівництва університету завжди було і залишається збереження й зміцнення матеріально-технічної бази вузу. Готуючись до 125-річного ювілею, планомірно відновлювалось історичне обличчя НТУ «ХПІ», 6 учбових корпусів якого є державними архітектурними пам’ятниками. У повній відповідності до пророцтва першого ректора В. Л. Кирпичова, ХПІ приростає в буквальному сенсі цього слова новими територіями й корпусами. Десятиліттями викладачі й студенти мріяли про нову, гідну Харківського політехнічного, бібліотеку. Та інші, більш невідкладні, потреби – будівництво навчальних корпусів, житла, оздоровчих баз – відсували здійснення цієї мрії. І от, у не найсприятливіші часи, ми прийняли рішення – новій бібліотеці бути, адже який без неї сучасний університет? Подолати фінансову скруту допомогли й держава, й видатні випускники. Розпочавши будівництво в березні 2004 року, ми в цей ювілейний рік відкриємо новий бібліотечний комплекс на 2 млн. томів, оснащений сучасним обладнанням, який забезпечить студентам і викладачам швидкий і зручний доступ до літератури в будь-якому вигляді.
Ще один, важливий для розвитку молодої особистості, аспект нашого життя. Відновив свою активну діяльність, свою багаторічну славу Палац студентів ХПІ. У його художніх колективах (а їх більше 20) захоплено працюють понад 1000 студентів і викладачів, тут яскраво й весело проходять усі університетські свята – вручення дипломів і зустрічі першокурсників, дні факультетів і новорічні вечори, фестивалі музики і КВК та багато іншого. Лише за минулий рік у нашому ДСі, як його любовно називають політехніки, відбулося майже 70 культурно-масових заходів, у яких взяли участь понад 43 тисячі учасників і глядачів.
Палац спорту НТУ «ХПІ» – сучасний спортивний комплекс із легкоатлетичним манежем, 14 спортивними залами, 2 плавальними басейнами, стадіоном, 4 баскетбольними майданчиками та іншими спортивними спорудами – рішенням Кабінету Міністрів України включено до числа баз олімпійської підготовки. Щодня його відвідують понад 3 тисячі студентів, викладачів та співробітників. Серед спортсменів університету є чемпіони світу і Європи, учасники Олімпійських ігор і члени збірних команд України. Лише за минулий рік наші спортсмени вибороли понад 80 золотих медалей, в тому числі на змаганнях світового і європейського рівнів, понад 40 срібних і понад 50 бронзових. Вже цього літа, наприклад, бадмінтоністи НТУ «ХПІ» стали срібними призерами студентської першості Європи. Університет протягом останніх 8 років є переможцем універсіад України серед вищих навчальних закладів із числом студентів понад 10 тисяч.
Запорука успіху – в невпинному русі вперед
Із цих і безлічі інших аспектів діяльності НТУ «ХПІ» складається його життя, твориться його славна історія. Зупинятися не можна. Складний організм університету живий і діяльний, доки він у русі, доки він у розвитку. Зупинка – це застій, деградація. І ті, хто сьогодні працює в університеті, упевнений, такої ж думки.
Серед найважливіших пріоритетів руху вперед слід назвати такі:
– забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і виробництва, органічної єдності змісту освіти і програм наукової діяльності, гуманізації і гуманітаризації науки і утворення, створення учбово-науково-виробничих комплексів, філій кафедр на виробництві для ефективного виконання наукових робіт і підготовки кадрів;
– спрямування науково-дослідних робіт на вирішення актуальних проблем підприємств регіону і економіки України в цілому, організаційні заходи щодо впровадження результатів наукових досліджень;
– розвиток міжнародної науково-технічної співпраці і інтеграції в європейський і світовий науковий простір, широка участь у конкурсах на отримання наукових грантів;
– підтримка наукових шкіл, забезпечення їх розвитку, підготовка молодих науковців, для наукових шкіл – магістрів, кандидатів і докторів наук;
– залучення інвестицій для оновлення наукової лабораторної бази університету, розвиток нових форм співпраці з вітчизняними і іноземними підприємствами і установами;
– всестороння підтримка і сприяння науковим дослідженням в галузі високих технологій;
– активна реклама і пропаганда наукових досягнень університету шляхом участі в міжнародних, всеукраїнських і регіональних виставках і ярмарках, презентаціях, наукових і науково-технічних форумах, в т. ч. і на базі НТУ «ХПІ», виступи у засобах масової інформації, публікації в наукових виданнях і виданнях науково-технічної інформації.
Все, чого ми досягли і що маємо ще звершити, робиться для майбутнього – нинішнього і прийдешніх поколінь студентів, яким належить покращувати життя в країні і всьому світі, гідно нести звання випускників Харківського політехнічного. Їм ми присвячуємо свою нелегку працю педагогів, віддаємо частку душі, передаємо любов до нашого університету.
І всі разом ми і надалі будемо зміцнювати і розвивати Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», плекати нетлінні цінності гуманізму й освіти, робити свій внесок у розвиток України.
Щиро вітаю студентів, професорів і викладачів із ювілеєм рідного ХПІ, бажаю всім щастя й здоров’я, великих здобутків у славу нашого університету!