Geum.ru

Урядування виникає закономірне питання щодо формування інформаційних ресурсів, які би були здатні реалізувати концептуальні положення електронізації управління

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
Формування інформаційних послуг в системі електронного урядування


Логвінов Валерій Григорович,

Мазуркевич Марія Василівна,

Костенюк Наталія Іванівна,

Одеський регіональний інститут

державного управління Національної

академії державного управління

при Президентові України

e-mail: itasd@ukr.net


З появою у вживанні широкого кола науковців різних сфер та працівників інформаціної галузі термінів електронний уряд, електронне управління, електронне урядування виникає закономірне питання щодо формування інформаційних ресурсів, які би були здатні реалізувати концептуальні положення електронізації управління.

Загальноприйняте в науковій літературі трактування терміну “е-government” як “електронний уряд” на думку багатьох вітчизняних і російських фахівців не є досить коректним не тільки з точки зору змістовності, а й з точки зору інформаційної складової, яка формує систему управління, межі якої не обмежуються лише урядом у нашому розумінні [1]. Тому, ми прєднуємось до тих науковців, які вважають більш точним переклад терміну “е-government” як “електронне управління”, а термін “е-governance” як “електронне урядування”. При цьому мається на увазі вся інфраструктура системи державного управління.

Виходячи з того, що термін “електронне урядування” відображає систему державного управління у більш широкому розумінні, як мережеву інформаційну інфраструктуру, яка забезпечує ефективне функціонування всіх гілок і рівнів державного управління, обмежимося розглядом питань впровадження нових інформаційних технологій для надання інформаційних послуг.

Очевидним є те, що перехід від індустріальної до інформаційної економіки є об’єктивним процесом, який обумовлений розвитком інформаційно-комунікацйних технологій (ІКТ). Безумовний вплив на даний сегмент економіки здійснює ринок, функціонування якого призвело до появи і формування ринку інформаційних послуг (РІП), який складається між суб’єктами економічної діяльності у процесі торгівлі послугами (товарами) за допомогою ІКТ. Все це потребує інтенсифікації процесів інформатизації всіх сфер виробничо-господарської діяльності і впровадження новітніх ІКТ, створення відповідної ринкової інфраструктури.

Тенденції розвитку інформаційного сектора економіки розвинених країн мають стати визначальними орієнтирами при вирішенні завдань, що поставлені перед Україною у сфері інформатизації. Вирішення цих завдань має базуватись на основі системного підходу до вирішення проблем формування інформаційних ресурсів, всебічного застосування можливостей ринкових інструментів. Зрушення в розвитку ринкової інфраструктури, що пов’язані з її організаційно-технологічним переозброєнням на базі новітніх ІКТ та мережі Internet, суттєвим чином впливають на інформаційну інфраструктуру, яка, в свою чергу, стає вирішальним чинником розвитку національної економіки.

Ринок інформаційних послуг формується на основі інформаційних ресурсів, що виступають як важливий вид ресурсів в економіці мережевих структур. Головними завданнями його формування мають стати: а) забезпечення збалансованої взаємодії наукового, технічного і виробничого потенціалів; розробка та впровадження механізмів активізації інноваційної діяльності суб’єктів господарювання; забезпечення відповідного рівня поширення інновацій серед усіх галузей економіки.

Важливим в цих процесах є запровадження ліцензування на здійснення електронної економічної діяльності в мережі Internet у сфері е-бізнесу і створення гармонізованої системи національного законодавства у сфері е-бізнесу відповідно до міжнародних норм і міжнародних стандартів.

Сучасні тенденції XXI століття демонструють важливість інформаційної взаємодії суб’єктів економічної діяльності у мережі Internet, що спонукає їх здійснювати постійний реінжиніринг бізнес-процесів з метою забезпечення ефективного ведення бізнесу не тільки усередині підприємства, а й поза його межами.

Ринок інформаційних послуг України у даний час перебуває на етапі свого формування. В умовах формування інформаційного суспільства найбільшого поширення набули такі прогресивні інфотехнології як XML, ebXML, .NET, Java, Web-послуги, які забезпечують швидкий електронний обмін даними, швидку адаптацію до потреб споживачів [2].

Враховуючи те, що сучасні підприємства потребують якомога швидшого реагування на нові запити бізнесу, прозорої інтеграції і гнучкої взаємодії з новими партнерами і замовниками, в процесі формування інформаційних послуг забезпечити сворення сервіс-орієнтованої архітектури (СОА) як відкритого механізму інтеграції бізнес-процесів у режимі реального часу. Практичні аспекти сервіс-орієнтованої технології дозволяють розв’язувати проблеми масштабованості, інтегрувати бізнес-системи і забезпечити автоматизовану їх взаємодію, спростити процедури управління мережами і прикладними застосуваннями.

Існуючі напрямки досліджень даної сфери вказують на важливість обґрунтовання необхідності формування ринку інформаційних послуг як складової інноваційної моделі розвитку національної економіки в умовах становлення інформаційного суспільства і формування системи електронного урядування. Важливим також є здійснення класифікації чинників, які визначають формування ринку інформаційних послуг: економічні, інституційні, управлінські, технологічні, правові.

В контексті викладеного не викликає сумнівів те, що питання формування ринку інформаційних послуг в процесі розвитку електронної економічної діяльності має зайняти провідне місце у системі основних пріоритетів нашої держави, як таке, що підвищує конкурентоздатність країни у цілому.


Література.

1. Клименко І.В., Линьов К.О. Технології електронного врядування.- К.:Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006.-192 с.- (Серія «Бібліотека молодого державного службовця»).

2. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Застосування нових технологій електронного бізнесу на ринку інформаційних послуг суспільству // Економіка і управління.–2004.– № 4. – С.78–86