Курсова робота «Упаковка товарів та операції з нею (за матеріалами магазину «Престиж»)»

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Рис. 2.5. Порівняльний аналіз результатів господарської діяльності ТОВ «Престиж» за 2008-2010 р. р.

Отже, попередній аналіз економічних показників діяльності «Престиж» свідчить про незадовільний стан результатів господарської діяльності за три роки. Так, зростання товарообороту на 32,9% порівняно з минулими роками, поступово уповільнилось, а темпи росту становили в 2009 році лише 23,4% від 2008 і 13,9% в 2010 році від 2009 року (з 3835,0 тис. грн. до 4367,0 тис. грн..).

В той самий час валові витрати зростали більш потужними темпами (на 36,6% в 2008 р., на 28,8% в 2009 р. і на 20,2% в 2010 р.), що, відповідно і призвело спочатку до зменшення прибутку в 2009 р. по відношенню до 2008 р., а потім і взагалі до 175,0 тис. грн. збитків в 2010 р.

Для конкретизації висновків проведемо детальний аналіз основних елементів операційних витрат ТОВ «Престиж». Результати, користуючись даними (Додаток А, Б), зводимо в таблицю та на графік (див. табл. 2.3, рис. 2.6.).

Таблиця 2.3

Аналіз елементів операційних витрат ТОВ «Престиж»

Показники	2008р	2009р	Відхилення		2010р	Відхилення
Показники	2008р	2009р	+,-	%	2010р	+,-	%
Матеріальні витрати у тому числі витрати на тару та упаковку	343,6 9,2	1756,2 17,3	1412,6 8,1	511,1 211,0	2452,0 79,8	695,8 62,5	139,6 461,3
Витрати на оплату праці	601,5	627,6	26,1	104,3	778,0	150,4	124,0
Відрахування на соціальні заходи	218,3	237,8	19,5	108,9	286,0	48,2	120,3
Амортизація	164,2	156,9	-7,3	95,6	150,0	-6,9	95,6
Інші витрати	11301,1	334,0	-10967,1	3,0	94,0	-240,0	28,1
Разом	12628,7	3112,5	-9516,2	24,6	3760,0	647,5	120,8

Отже, аналіз операційних витрат пояснює причини зменшення чистого прибутку в 2009 році і збитковості в 2010 році.

Рис. 2.6. Порівняльний аналіз елементів операційних витрат ТОВ «Престиж» за 2008-2010 р. р.

Амортизація зменшувалась (що свідчить про старіння основних фондів), а витрати на оплату праці зростали не суттєво, лише на 23,4% в 2008 р., на 4,3% в 2009 р. і на 24,0% в 2010 р., то матеріальні витрати по підприємству спочатку зменшились на 385,1 тис. грн.. в 2008 р., а потім зросли в 5 разів в 2009 р. і потім ще на 39,6% в 2010 році. Загальний ріст матеріальних витрат лише за два звітних роки склав близько 2108,4 тис. грн., що для такого підприємства як «Престиж» є дуже важливим.

Даний аналіз екстенсивних факторів діяльності свідчить про те, що адміністрація підприємства, а також засновники не приділяли в 2008 році належної уваги економічним показникам. Разом з тим, ефективність використання ресурсів також характеризується співвідношенням інтенсивних факторів. Показники інтенсивного розвитку – це якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріаломісткість, фондовіддача і таке інше.

Для оцінки інтенсифікації за останні роки по ТОВ «Престиж» наводимо аналітичну таблицю (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз показників інтенсифікації ТОВ «Престиж»

Показники	2009р.	2010р.	зміна, %
Товарооборот	3835,0	4367,0	113,9
Персонал	41	46	112,2
Фонд оплати праці з нарахуваннями	627,6	778,0	124,0
Основні виробничі фонди	14277,9	13650,0	95,6
Оборотні засоби	510,0	357,0	70,0
Матеріальні затрати	1756,2	2452,0	139,6
Продуктивність праці (с.1 : с.2)	93,5	94,9	101,5
Обсяг наданих послуг на 1 грн. оплати праці (с.1 : с.3)	6,1	5,6	91,8
Матеріаловіддача (с.1 : с.6)	2,2	1,8	81,8
Фондовіддача (с.1 : с.4)	0,3	0,3	100,0
Оборотність оборотних коштів (кількість оборотів) (с.1 : с.5)	7,5	12,2	162,7

Таким чином, в звітному році в порівнянні з минулим продуктивність праці склала 101,5% від 2009 р., темпи росту обсягів продажу основної продукції, що припадають на 1 грн. заробітної плати складають лише 91,8%, матеріаловіддачи – 81,8%, фондовіддачі основних виробничих фондів – 100,0%, оборотність оборотних засобів зросла на 62,7%.

3. Класифікація та основні види тари, що використовується на підприємстві

Як було зазначено в попередніх параграфах: зростання кількості і розмірів сучасних супермаркетів вплинув на вимоги до упаковки не тільки в харчовій галузі, але також і в секторах побутової, електронної техніки для дому, предметів гігієни, косметики, сувенірів, комп'ютерів та периферійної техніки.

Особливістю магазину «Престиж» є те, що пропозиція широкого асортименту товарів в добре оформлених вітринах і на полицях магазину для залучення уваги споживачів значно посилює роль упаковки в збуті продукції. Критичними стали завдання сучасного обслуговування покупців за типом «самообслуговування», зростаючих поставок товарів, та можливість упаковки для показу в вітринах і на полицях магазину.

Магазину «Престиж» потрібна «готова для вітрини упаковка», оскільки постійний збут продуктів передбачає швидке поповнення товарів на полицях. Тобто упаковка повинна не тільки мати «охайний» зовнішній вигляд, а й конструктивно відповідати асортиментній політиці магазину та прийнятим системам продаж.

Так розміри упаковки повинні відповідати типовим розмірам полиць в магазині, конструкція сприяти легкості позиціонування на вітрині і бути впізнаваємою.

В переважній частині товар надходить в магазин упакований в заводську упаковку, яка, в цілому відповідає сучасним вимогам ринку побутової техніки та косметики, але, магазин «Престиж» використовує засоби складування, ящики, піддони, іншу тару. Магазин «Престиж» під час акцій, а також на свята готує святкові набори.

Як рекламний засіб, дрібні та супутні товари, парфумерія, косметика, засоби гігієни упаковуються в «фірмові» пакети. Пакети (паперові та з поліетилену) використовуються для розповсюдження брошур та каталогів товарів з асортименту магазину під час промо-акцій.

Доля такої упаковки в загальному її обороті в магазині не висока (див. рис.3.1), але вона потребує детального опрацювання, дизайну та ергономічності.

Рис. 3.1. Порівняльний аналіз упаковки, що використовує магазин «Престиж», %

В цілому ж тару та упаковку прийнято класифікувати за призначенням, матеріалом, складом конструкції і технології виробництва.

За призначенням тару і упаковку можна розділити на споживчу, виробничу, транспортну та спеціальну (консервуючу).

Споживча тара і упаковка призначена для продажу населенню товару, є частиною товару, входить в його вартість, а після реалізації товару переходить у повну власність споживача. Вона, як правило, не виконує функцію самостійного транспортування і перевозиться у транспортній тарі.
Споживча тара і упаковка повинна охороняти товар від руйнування, деформацій, розливання, висипання, усушки та інших видів втрат. Її конструкція, об'єм, та інші параметри залежать від властивостей і конфігурації упаковувати продукцію, застосовуваного матеріалу, способу виготовлення, умов транспортування, зберігання і т. д. Вона має обмежену масу, місткість і розміри.

Споживчу тару поділяють на індивідуальну і групову. Індивідуальна тара призначена для розливу одиниці продукції. У групову тару пакують певну кількість продукції.

По відношенню до того для чого упаковується продукт упаковку поділяють на внутрішню, зовнішню і транспортну. Внутрішня упаковка призначена для розміщення товару або продукту і перебуває з ним у безпосередньому контакті. Залежно від агрегатного стану продукту (тверде, рідке або газоподібне), комплексу його фізико-хімічних властивостей і ряду інших показників внутрішня упаковка може бути виготовлена з паперу, картону, пластмас, металів, скла, кераміки, дерева і композиційних матеріалів. Зовнішня упаковка служить захистом для внутрішньої упаковки й видаляється при підготовці до безпосереднього використання упакованого продукту. Як правило, зовнішня упаковка виконує і додаткові функції, наприклад уявлення докладної інформації про товар і його властивості, залучення уваги до товару, збільшення термінів зберігання тощо Транспортна упаковка призначена для зберігання, транспортування та ідентифікації продукту. Виробнича тара і упаковка є власністю конкретного підприємства і підлягає обов'язковому поверненню.

Транспортна тара призначена для перевезення, складування і зберігання продукції. Вона утворює самостійну транспортну одиницю і може належати будь-якої організації, що бере участь в процесі обігу.
За габаритами транспортну тару розрізняють на малогабаритну, розміри якої лежать в межах 1200х1000х1200 мм, і великогабаритну, коли розміри перевищують зазначені межі.

По кратності використання транспортну тару поділяють на разову і багатооборотною. Разова тара призначена для одноразового її використання. Багатооборотною називають тару, міцність якої розрахована на багаторазове застосування. При цьому вживану тару, яку використовують повторно, називають зворотною, а юридично - інвентарної тарою. При отриманні товару в багатооборотної тарі, в тому числі і інвентарній, підприємство-споживач продукції виплачує постачальникам її заставну вартість.

Спеціальна упаковка призначена для захисту від зовнішніх впливів, впливу вологи і кліматичних факторів при транспортуванні, зберіганні і тривалої консервації виробів. Як правило, спеціальній упаковці піддають великогабаритні установки, машини і механізми, а також прилади. Найбільшого поширення набуло герметичне пакування виробів в полімерну плівку на спеціальному транспортному піддоні з подальшим захистом дерев'яної латами або стінками з кришкою. Для консервації великих агрегатів, приладів і невеликих комплектів застосовують спосіб «кокон». Виріб закріплюють на герметичній суцільний плиті, обплітають шпагатом, мотузками або довгими паперовими смугами до утворення сітки з осередками розміром 150-200 мм, на яку за допомогою пневматичного пістолета наносять у кілька шарів лак на основі полімерів до утворення суцільної непроникною оболонки. В якості спеціальної упаковки часто використовують склопластики, з яких формують баки, цистерни, ящики, контейнери.

При пакуванні точних приладів та механізмів, крихких виробів застосовують як захист від механічних навантажень, вологи і тому подібного нанесений на їх поверхні шар пінопласту на основі поліуретанів, поліефірів, пінопластів.

За матеріалом розрізняють тару і упаковку з паперу, картону, пластмаси, металів (жерсті), скла, кераміки та дерева.
Самі економічні і широко вживані матеріали для виготовлення упаковки - папір та картон. Обсяг їх використання в пакувальній промисловості становить 40-50%. Стрімко зростає застосування пластмас. Поєднання легкості, міцності, красивого зовнішнього вигляду, герметичності, автоматизації виробництва та переробки, дешевизни дозволяють прогнозувати і надалі збереження такої тенденції. Висока міцність, жорсткість і теплостійкість металів роблять їх незамінними у виробництві упаковки для нафтопродуктів, для харчових продуктів, особливо консервування риби, м'яса та інших, для напоїв, для аерозолів і ін.. Скляним пляшкам і флягам віддається перевага при пакуванні напоїв, продуктів хімічної промисловості, косметики, кондитерських виробів.

Конкретний матеріал упаковки вибирають виходячи з фізичних, хімічних, гігієнічних, біологічних та інших його властивостей у взаємозв'язку з властивостями упаковувати продукцію. Важливу роль грає і технологія розливу, і конструктивні особливості пакувального обладнання.

По складу упаковку класифікують залежно від виду та типу тари і застосовуваних допоміжних пакувальних засобів. Під виглядом тари розуміють класифікаційну одиницю, визначальну тару за формою. За формою розрізняють прямокутну, циліндричну, конусну, плоску тару та ін..

Типом тари називають класифікаційну одиницю, визначальну тару за матеріалом.

По конструкції тару поділяють на коробки, банки, пляшки, ящики, фляги, каністри, бочки, барабани, флакони, туби, стаканчики, ампули, пакети, сумки, мішки, пенали, пробірки.

Коробки відносять до разової споживчій тарі. Вони мають корпус різноманітної форми, плоске дно, зверху закриваються кришкою. Кришки бувають знімні або прикріплені до корпусу на шарнірах (див. рис.3.2)

Рис. 3.2. Коробки різної конструкції

а - з кришкою; б - з телескопічною кришкою; в - з корпусом типу обичайки і висунутою кришкою; г - з прикріпленою на петлях кришкою; д - корпус і кришка.

Банками називають споживчу тару переважно з циліндричним корпусом, стрічкових або увігнутим дном. Банки мають широку горловину діаметром, рівним або трохи меншим діаметру корпусу. Місткістю від 0,025 до 10 дм3 (див. рис. 3.3).

Рис. 3.3. Банки різної конфігурації

Пляшки є споживчої тарою, як правило, з циліндричним корпусом, який переходить у вузьку горловину. Горловина має конструкцію, призначену для закупорювання. Дно у пляшок може бути плоским або увігнутим (див. рис. 3.4).

а

б

Рис 3.4. Пляшки з плоским (а) і увігнутим (б) дном

Туби представляють собою разову споживчу тару з корпусом, що забезпечує видавлювання вмісту. Пакети та сумки відносять до м'якої споживчій тарі з корпусом у вигляді рукава, з дном різної конструкції і відкритою горловиною. Їх місткість до 20 дм3. Сумки мають різноманітні ручки.

Решта конструкції є представниками транспортної тари.

Ящики характеризуються корпусом, що має в перетині, паралельному дну, переважно форму прямокутника. До складу ящика входять дно, дві пари торцевих і бічних стінок. Ящики бувають з кришкою і без неї.

За технологією виробництва тару і упаковку класифікують в першу чергу у взаємозв'язку з її матеріалом і з конструктивними особливостями. Найбільша кількість матеріалів і методів їх переробки зустрічається у виробництві полімерної тари та упаковки.

Для полімерів принципово важлива взаємозв'язок загального процесу отримання матеріалу та процесу надання цього матеріалу необхідної форми, інакше кажучи - отримання вироби. Кінцевим критерієм правильності вибору технологічного процесу і параметрів його проведення є висока якість саме вироби.

Технологічна послідовність за схемою полімер - матеріал - метод формування - виріб має і зворотний зв'язок, що дозволяє визначити правильність вибору кожної стадії за рівнем досягнутого якості виробу.

Класифікація по каталогу ECMA:

В Європі вироблені коробки об'єднані в кілька каталогів, залежно від матеріалу - ECMA і FEFCO. Об'єднує фахівців провідних країн Європейська асоціація виробників картонної упаковки (ЕСМА) в 1967 р. випустила першу збірку стандартних конструкцій доладних коробок. У той час в конструкціях переважала поздовжня склейка швів. У наступний час з'явилося нове покоління обладнання, матеріалів, отримало подальший розвиток, створення нових конструкцій доладних коробок, розроблена система комп'ютерного конструювання коробок (CAD). На базі цієї системи та збірника стандартів Європейського центру стандартизації (CEN) у 1992 р. ЕСМА розробила новий каталог стандартних конструкцій доладних коробок.
Групу А склали прямокутні картонні коробки, що мають по висоті Н поздовжній клейовий шов.

Всі зовнішні площини таких коробок розташовані під прямими кутами один до одного.

До групи В увійшли прямокутні коробки без поздовжніх клейових швів. З'єднання їх сторін здійснюється за допомогою затворів різноманітних конструкцій.

Групу С утворили не прямокутні картонні коробки з подовжнім швом на висоті Н.

Кілька зовнішніх сторін коробок мають різну не прямокутну форму і можуть бути розташовані під кутом до основи.

Група D складається з прямокутних коробок без поздовжніх клейових швів. З'єднання їх сторін виконується різними затворами.

Група Е включає конструкції коробок, що знаходяться в безпосередньому контакті з упаковуємо продуктом або призначених для групової упаковки.

Групу F склали інші картонні коробки, конструкції яких не увійшли до групи А-Е.

Кожна група розбита на підгрупи за сукупністю конструктивних ознак - форми та конструкції дна, кришки, затворів і т. п. Підгрупи позначаються десятками, наприклад А-20, В-60, С-40 і т. д. Підгрупи, в свою чергу, розділені на типи, що визначають конкретну конструкцію коробки.
В системі комп'ютерного проектування CAD з бази даних вибирають відповідну конструкцію коробки і в режимі діалогу з комп'ютером визначають кінцеві розміри, матеріал, місце склеювання та інші конструктивні параметри.

Каталог ЕСМА не містить суворих норм для різних деталей розгортки, особливо допоміжних елементів. Ці завдання кожна фірма вирішує самостійно.

За результатами наведеної класифікації та по наслідкам проведеного дослідження товарообороту магазину «Престиж» в 2009 - 2010 р.р. проаналізуємо основні види тари, що використовується на підприємстві.

Результати зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз видів упаковки та тари, що використовується в магазині «Престиж»

Ознака класифікації	Група товарів
Ознака класифікації	Електронно - побутова техніка та апаратура	Парфумерно-косметологічні засоби та предмети гігієни	Інші супутні товари (батарейки, перемикачі, кабеля, інструмент)
1. За призначенням	Споживча індивідуальна та споживча групова	Переважно споживча індивідуальна	Споживча індивідуальна та споживча групова
2. По відношенню до того для чого упаковується продукт	Внутрішня спеціальна і транспортна разова	Внутрішня спеціальна	Внутрішня спеціальна і транспортна разова
3. За матеріалом	з картону, пластмаси та дерева	з паперу, картону, пластмаси, металів (жерсті), скла, кераміки	з паперу, картону, пластмаси
4. По конструкції	коробки, ящики	коробки, банки, пляшки, ящики, флакони, туби, стаканчики, пакети, сумки	коробки, пляшки, ящики, пакети, сумки
5. За місцем пакування	Виробник	Виробник	Змішана, торгова
6. За кратністю використання	Разова	Разова	Разова
7. Класифікація по каталогу ECMA	Група А	Група Е	Група D, А, Е, F

Висновки.

Таким чином, упаковку класифікують по ряду ознак: місцем пакування, призначенням, матеріалом, формою, вантажопідйомності та габаритам, кратності використання. Відповідно до ДСТУ 2890-94 "Тара і транспортування, терміни та визначення" розрізняють такі типи тари: контейнери, ящики, бочки, барабани, мішки, фляги, каністри, балони, банки, пляшки, флакони, туби, пробірки, ампули, пакети, коробки, пачки.

За місцем пакування розрізняють упаковку виробничу (цю технологічну операцію здійснює виробник) і торгову - проводить продавець. Ця торгова послуга може бути безплатною або платною. При цьому безкоштовна послуга з пакування входить у витрати обігу, а платну послугу оплачує споживач.

За призначенням упаковку підрозділяють на споживчу і транспортну.
Споживча упаковка призначена для порівняно невеликих розфасовок і збереження товару у споживача. Цей вид упаковки передбачає попередню розфасовку товару виробником або продавцем і відпустку споживачеві в розфасованому вигляді, із заздалегідь зумовленими кількісними характеристиками (маса, об'єм або довжина).

Транспортну упаковку використовують для перевезення товарів та оптової і дрібнооптової продажу.

За результатами наведеної класифікації та по наслідкам проведеного дослідження товарообороту магазину «Престиж» в 2009 - 2010 р.р. ми проаналізували основні види тари, що використовується в магазині і визначили, що основна частина товарів (69,0%) надходить в продаж вже упакована виробникам відповідно до попиту споживача і вимог ринку.

17,0% товарів (супутні товари, святкові набори, комплекти, рекламна продукція) упаковується в магазині.

Також склади магазину «Престиж» оснащенні ящиками, піддонами, коробками та контейнерами для відповідного зберігання та постачання продукції споживачам або до місця викладки і продажу.

4. Стандартизація, уніфікація і маркування тари

Постійний розвиток виробництва, торгівлі та збільшення обсягів використання тари нерозривно пов'язаний із заходами по її уніфікації.

Уніфікація тари – процес приведення всього різноманіття видів, форм і розмірів тари до обмеженого числа типорозмірів і закріплення їх за певними товарними групами. Вона здійснюється на базі єдиного модуля для тари, транспортних засобів, засобів механізації вантажувально-розвантажувальних робіт і устаткування для зберігання.

Модулем уніфікації для транспортної тари прийнятий міжнародний плоский піддон розміром 800 x 1200 мм. З урахуванням цього модуля розроблена сітка уніфікованих зовнішніх і внутрішніх розмірів ящика, а за внутрішніми розмірами визначені уніфіковані розміри споживацької тари. Виходячи з оптимальної шкали встановлюються також певні розміри тари по висоті. Все це дозволяє уніфікувати формати тарних матеріалів, пакувальних машин і інших видів устаткування, а також габарити транспортних засобів, що, у свою чергу, створює умови для упровадження єдиної системи технології обробки вантажних місць на транспорті, на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі.

Уніфікація розповсюджується не тільки на тару з прямокутною підставою (ящики, коробки і т. д.), але і на інші види тари. При цьому ґрунтується вона також на модулі 800×1200 мм.

Стандартизація тари передбачає встановлення найраціональніших типів тари з погляду матеріалів виготовлення, конструктивних особливостей, розмірів, форми і ваги. Однією із задач стандартизації є встановлення загальних технічних вимог до тари, правил її приймання, маркіровки, транспортування і зберігання [26].

Розрізняють дві групи стандартів на тару.

До першої групи відносяться нормативні стандарти, в яких сформульовані загальні технічні вимоги до тари, визначені її типи і основні параметри, методи випробувань. Так, в стандарті «Ящики дерев'яні. Номенклатура показників» приведені номенклатура показників якості і класифікаційні угрупування дерев'яних ящиків. У спеціальному розділі цього важливого документа регламентоване застосування показників якості дерев'яних ящиків. Існують стандарти, в яких приведені загальні і основні поняття, пов'язані з тарою, найважливіші терміни і дані їх визначення.

Друга група включає наочні стандарти на тару для конкретних видів продукції (товару). У них приведені найменування і призначення тари, типи і особливості її конструкції, технічні вимоги і т.д. Наочні стандарти розробляються на підставі нормативних.

Система стандартизації тари ґрунтується на принципах максимальної економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Вона встановлює оптимальну масу конкретних видів тари і раціональні габарити з урахуванням вживаних транспортних засобів.

Перелік національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічного регламенту з підтвердження відповідності пакування (пакувальних матеріалів) та відходів пакування, що мають бути застосовані в магазині «Престиж» наводимо в Додатку Г [26].

Діючими стандартами передбачена система показників якості, які застосовуються при розробці конструкторської і нормативно-технічної документації на конкретні види тари. Наприклад, номенклатура показників якості дерев'яних ящиків включає наступні показники: призначення, надійності, ергономічні, естетичні, технологічності, транспортабельної, патентно-правові, стандартизації і уніфікації.

До показників призначення відносяться: матеріал; розміри; гранична маса упакованого вантажу; місткість; опір стисненню; опір ударам; стійкість до дії дощу; вогкість і таке інше.

Показники надійності, у свою чергу, включають показники ремонтопридатності, довговічності і тривалість збереження [15, c.210].

Важливими показниками якості тари є показники транспортабельності. До них відносяться коефіцієнт складування, що вказує на ступінь використовування транспортних засобів і складських приміщень, і коефіцієнт пакетування (на піддонах 800×1200 і 1000×1200 мм), що свідчить про ступінь використовування піддону. Коефіцієнт пакетування розраховується як відношення площі піддону під ящиками до площі піддону.

Якість конкретних видів нової (після її виготовлення) тари визначається за відповідними стандартами з урахуванням вимог, які висловлені в розділах «Типи і розміри», «Технологічні вимоги», «Правила приймання», «Методи контролю» [30, c.3].

Якість тари, що знаходиться в обігу, визначається відповідно до вимог діючих Правил застосування, обігу і повернення багатооборотних коштів упаковки і Правил обігу поворотної дерев'яної і картонної тари.

В магазині «Престиж» переважно застосовують картонні коробки та дерев’яні ящики. Дерев'яні ящики з пошкодженнями, що перевищують дефекти, допустимі для ящиків, що вимагають ремонту, деталі дерев'яних бочок, а також бочки, що мають пошкодження понад тих, які допустимі для бочок, що вимагають ремонту, відносяться до дерев'яного тароматеріалу.

Картонні ящики, що мають пошкодження, що перевищують передбачені для ящиків II категорії, вважаються тароматеріалом.

У процесі стандартизації встановлюються також вимоги і порядок маркування та клеймування тари. Маркування має відображати: назву підприємства-виробника або його товарний знак, а також вказувати стандарт або інший нормативно-технічний документ, відповідно до якого виготовлена тара. На багатооборотну тару повинен наноситись напис "Багатооборотна". Крім тарного маркування в процесі руху тари з товаром на неї може наноситися також інформація товарного, відправницького, залізнично-вантажного, спеціального, міжнародного маркування (зокрема маніпуляційні знаки, знаки безпеки тощо).

Маркування, яке характеризує тару (крім мішків), виробник зобов'язаний нанести:

на ящиках — у лівому верхньому куті торцевої стінки;
на бочках і барабанах — на одному з днищ, вільному від маркування, котре характеризує вантаж (за згодою зі споживачем маркування може наноситися на обичайку);
на флягах і балонах — на дні.

У торговельній практиці активно розповсюджується такий спосіб маркування товарів, як штрихове кодування товарів, якому відповідно до вимог Положення про штрихове кодування товарів", розробленого МЗЕЗіТ України, підлягають товари, що виробляються суб'єктами підприємницької діяльності та реалізуються через оптову та роздрібну торговельну мережу. Штрихове кодування — сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, призначених для автоматичної ідентифікації товарів. Штрихові коди наносяться на етикетку, яка приклеюється безпосередньо до розваженого товару, на його упаковку (споживчу тару) та на транспортну тару (останній варіант, при якому характеризується цілий вантажний пакет з товаром одного найменування, є особливо ефективним з погляду підприємств оптової торгівлі) [28, c.2].

Маркування, що характеризує тару (окрім мішків), виробник наносить таким чином: на ящиках – в лівому верхньому кутку стінки торця; на бочках і барабанах – на одному з днищ, вільному від маркування, що характеризує вантаж (за угодою із споживачем вона може бути нанесена на обичайку); на флягах і балонах – на дні.

Маркування повинна містити наступну інформацію: найменування підприємства-виробника або його товарний знак; позначення стандарту або іншої нормативно-технічної документації, відповідно до яких виготовлена тара.

На багатооборотній тарі повинен бути напис «багатооборотний».

Висновки.

Таким чином, уніфікація тари — це процес приведення всього різноманіття видів, форм і розмірів до обмеженої кількості найбільш раціональних типорозмірів, закріплених за певними товарними групами. Тара уніфікується на основі єдиного модуля — стандартного євро-піддону розмірами 800 х 1200 мм. Завданням стандартизації та уніфікації тари є не тільки послідовне обмеження кількості типорозмірів тари, але й уніфікація деталей та форматів тарних матеріалів, таровиготавлюючих і фасувально-пакувальних машин.

У процесі стандартизації встановлюються також вимоги і порядок маркування та клеймування тари. Маркування має відображати: назву підприємства-виробника або його товарний знак, а також вказувати стандарт або інший нормативно-технічний документ, відповідно до якого виготовлена тара. Крім тарного маркування в процесі руху тари з товаром на неї може наноситися також інформація товарного, відправницького, залізнично-вантажного, спеціального, міжнародного маркування (зокрема маніпуляційні знаки, знаки безпеки тощо).

У торговельній практиці активно розповсюджується такий спосіб маркування товарів, як штрихове кодування товарів, якому відповідно до вимог Положення про штрихове кодування товарів", розробленого МЗЕЗіТ України, підлягають товари, що виробляються суб'єктами підприємницької діяльності та реалізуються через оптову та роздрібну торговельну мережу.

Штрихове кодування — сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, призначених для автоматичної ідентифікації товарів. Штрихові коди наносяться на етикетку, яка приклеюється безпосередньо до розваженого товару, на його упаковку (споживчу тару) та на транспортну тару (останній варіант, при якому характеризується цілий вантажний пакет з товаром одного найменування, є особливо ефективним з погляду підприємств оптової торгівлі).

5. Організація товарообороту

Під обігом тари розуміють її оборот (повернення) між двома послідовними заповненнями. У торгівлі виконується цілий ряд операцій, пов'язаних з оборотом тари. Основними з них є:

приймання тари, що надійшла з товаром;
розкриття і вивільнення тари з-під товару;
зберігання тари;
повернення тари;
документальне оформлення операцій з тарою.

В магазині «Престиж» зворотня тара, майже, не використовується (за винятком транспортних контейнерів, в яких поступає імпортна тара після розмитнення). На схемі наводимо зміст та послідовність основних операцій з тарою, що відбуваються в магазині (рис. 5.1.):

Рис. 5.1. Послідовність операцій з тарою в магазині «Престиж»

В магазині «Престиж» відбувається приймання тари за кількістю і якістю. Воно здійснюється в порядку, встановленому договором купівлі - продажу або поставки. При цьому сторони договору, як правило, посилаються на правила, записані в інструкціях про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю.

Приймання тари здійснюється матеріально відповідальними особами одночасно з прийомом товару що надійшов в ній. Кількість тари що надійшла звіряється з інформацією, зазначеною в супровідних документах.

Під час всіх операцій, перевірки якості та комплектності тари адміністрація магазину керуються нормами відповідних нормативно-технічних документів, що встановлюють вимоги до них.

Крім того, перевіряється правильність маркування.

У разі виявлення розбіжностей у кількості тари або її неналежної якості, порушенням цілісності, адміністрацією магазину «Престиж» складається акт, який є підставою для пред'явлення претензії постачальнику (за юридичне оформлення претензій відповідає юристконсульт ТОВ «Престиж»).

Звільнену з-під товарів тару перевіряють на цілісність, очищають, сортують за видами, призначенням і категоріями.

Зберігають тару в спеціально відведених приміщеннях на складі магазину (як виняток - під навісом, що захищає її від дії прямих сонячних променів і атмосферних опадів).

Розташовують тару на дерев'яних настилах (підтоварниках). Разова тара після звільнення з-під товару вбільшості випадків підлягає утилізації.

При визначення умов зберігання тари різних видів і типів адміністрація магазину «Престиж» керується відповідними стандартами.

Якщо умовами поставок передбачено обов'язок покупця (магазину) повернути постачальнику багатооборотну тару і засоби пакетування, в яких надійшов товар, тара повертається постачальникам. Порядок та строки повернення тари встановлені законом, іншими правовими актами, прийнятими відповідно до них обов'язковими правилами чи договором поставки.

Як правило, у договорах передбачається майнова відповідальність покупця не тільки за несвоєчасне повернення тари, а й за повернення тари більш низької, ніж при отриманні, якості.

Завершальна операція з тарою в магазині «Престиж» є її вивезення (проводиться на підставі товарно-транспортної накладної).

Паралельно з операціями з тарою в магазині «Престиж» товарознавці визначають оптимальну потребу магазину в різних видах тари та її норматив.

Норматив запасу тари в магазині обчислюється множенням норми у днях на вартість однодобового обороту (витрати) тари за її видами.

Н_з.т.= Н х В_об., (5.1)

де Н – норма використання тари в магазині (днів);

В_об. -вартість однодобового обороту (витрати) тари за її видами.

Норма оборотних активів за тарою визначається залежно від джерел її надходження (способу заготівлі) та порядку використання.

Як ми зазначали в параграфі першому розрізняють тару покупну, власного виробництва, з поверненням та без повернення. За покупною тарою, призначеною для пакування готової продукції, норма оборотних активів встановлюється так само, як за сировиною, основними матеріалами та купованими напівфабрикатами виходячи з інтервалів поставок.

При цьому враховується час перебування тари в дорозі, на складі, в ремонті, промиванні (якщо потрібно), у поточному та страховому запасі.

Час же перебування тари в кожному стані визначається розрахунково (хронометражем). Сума часу перебування тари в кожному стані становитиме норму у днях за цим видом оборотних активів.

Магазин «Престиж» використовує поліетиленові пакети для дрібних товарів, а також для рекламної продукції і пакування парфумерних виробів. Самостійно ТОВ «Престиж» виробництвом пакетів не займається, а замовляє в ТОВ "РАСТР" (Украина, м. Харьків, вул. Золотинская, 4). Пакети магазин перевозить в спеціальних ящиках (контейнерах). Визначимо норматив для контейнерів, що використовуються магазином «Престиж».

Так, якщо час перебування тари в дорозі з м. Харків до м. Ізюм становить 3 дні, на складі — 2 дні, у поточному запасі — 15 днів, у страховому — 10 днів, то загальна норма на тару становитиме 30 днів.

Норматив при однодобовій витраті тари на суму 5000 грн становитиме 30 днів Ч 5000 грн = 150,0 тис. грн.

Вартість таких пакетів магазином «Престиж» врахована в ціні товарів, а норма запасу визначається як проміжок часу від виготовлення тари до упакування в неї продукції, призначеної для відвантаження.

За тарою, що надходить з матеріалами і не повертається постачальникам, норма оборотних активів залежить від часу перебування тари під цими матеріалами. Якщо така тара використовуватиметься в подальшому, то враховується також час, необхідний на ремонт, сортування та підбір її партій.

За тарою, що підлягає поверненню норма оборотних активів складається з часу одного обороту тари, що включає період від моменту сплати тари з матеріалами до здачі документів у банк на відвантажену постачальнику тару.

Норматив оборотних активів за тарою загалом дорівнює сумі добутків однодобового обороту (витрати) тари за видами на норму запасу в днях.

Оприбуткування одержаної від постачальників тари під товарами в бухгалтерському обліку роздрібних підприємств відображається записом по дебету рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Звільнена з-під товарів тара підлягає поверненню, тому магазин «Престиж» обліковує тару не тільки в грошовому вимірнику, а й за кількістю. Окремі види тари магазин оприбутковує не за цінами придбання, а за нижчою категорією. Різницю в цінах (уцінку) бухгалтерія відносить на рахунок 946 «Втрати від знецінення запасів». У цьому разі роблять запис:

Д-т рах. 284 «Тара під товарами» (на вартість тари за ціною повернення постачальнику)

Д-т рах. 946 «Втрати від знецінення запасів» (на суму уцінки тари) К-т рах, 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на вартість тари за ціною придбання).

Тара, вартість якої включена до ціни товарів (не виділена окремо у рахунку-фактурі) прибуткується за ціною, встановленою на тару, що була у вживанні, на дебет рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка 745 «Доход від безоплатно одержаних активів».

Наступним етапом процесу формування комплексу заходів щодо організації товарообороту в магазині «Престиж» є аналіз потреб і можливостей конкурентів, а також їх співставлення з виробничо-збутовими можливостями підприємства. При цьому магазин має орієнтуватися на свого цільового споживача, тобто на ту сукупність покупців, задоволення потреб яких дозволить йому досягти поставлених цілей.

У зв’язку з цим, на нашу думку, актуальною є розробка методичних положень в області формування комплексу заходів щодо організації товарообороту, що включатиме:

проведення ситуаційного аналізу цільового ринку з врахування діяльності ТОВ «Престиж» на ньому;
прогнозування обсягів товарообороту;
вибір стратегій освоєння ринку;
розробка інструментів реалізації збутової політики;
контроль за виконанням своїх зобов’язань.

Запропонований нами алгоритм організації товарообороту дозволяє враховувати як основні управлінські процеси, що пов'язані з реалізацією готової продукції на підприємстві, починаючи з проведення ситуаційного аналізу так і закінчуючи контролюючими заходами (рис.5.2).

На першому етапі, із використанням статистичних методів, проводиться оцінка виробничого потенціалу магазину, який повинен бути реалізований для задоволення існуючого попиту споживачів та підтримки конкурентних позицій на цільовому ринку. Прогнозування реалізації продукції здійснюється на основі аналізу динамічних рядів з врахуванням життєвого циклу товару, який характеризує сезонні і циклічні коливання його споживчого попиту і дозволяє більш точно спрогнозувати обсяги реалізації продукції в перспективі.

Оцінка ефективності

Цільовий споживач