Культурно дозвіллєвих комплексів

Вид материала

Документы

Содержание Іі. завдання культурно-дозвіллєвого комплексу Іv. управління комплексом Рівненська обласна державна адміністрація І н ф о р м а ц і я Діяльність закладів культури Напрямки роботи бібліотеки Вивчення інформаційних потреб На допомогу місцевій громаді проводить

Подобный материал:

• Про обласний фестиваль-конкурс сільських (селищних) культурно-дозвіллєвих комплексів, 83.11kb.
• Правила торгівлі на ринках міста Чернівців (нова редакція), 345.19kb.
• Робоча програма курсу базової підготовки оцінювачів за напрямом "Оцінка цілісних майнових, 216.55kb.
• На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17., 41.18kb.
• I. Лексические единицы как объект исследования, 196.77kb.
• Пособие, адресованное студентам институтов культуры, может быть полезным для учащихся, 1959.4kb.
• Анализ культурно-массового мероприятия, 124.62kb.
• Культурно-мистецькі досягнення Миколаївщини, 56kb.
• Одной из актуальных проблем современной молодёжной политики является организация культурно-оздоровительной, 427.75kb.
• У зв’язку із проведенням робіт з облаштування дитячого скверу „Лукомор’є та розміщенням, 66.95kb.

Управління культури облдержадміністрації

Управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації

Управління освіти і науки облдержадміністрації

Управління з питань фізичної культури,спорту та туризму облдержадміністрації


ДІЯЛЬНІСТЬ

КУЛЬТУРНО - ДОЗВІЛЛЄВИХ КОМПЛЕКСІВ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(методичні рекомендації)

Рівне

2003

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВИЙ

КОМПЛЕКС


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Культурно-дозвіллєвий комплекс (КДК) створюється для координації і кооперування сил культурологічних, освітніх, спортивних закладів та інших організацій щодо забезпечення умов для реалізації прав населення на культурно-дозвіллєву, спортивно-оздоровчу діяльність, а також для більш повного і раціонального використання матеріально-технічної бази і кадрів закладів культури, освіти, спорту, молодіжних організацій.
   
2. До складу КДК входять незалежно від відомчого підпорядкування заклади культури клубного типу, бібліотеки, музеї, музичні, художні, спортивні школи, фізкультурно-оздоровчі та спортивні клуби, спортивні споруди, культурно-спортивна база шкільних і позашкільних закладів та інші організації, діяльність яких спрямована на розвиток духовності, виховання патріотизму та поваги до культурно-історичної спадщини українського народу, його звичаїв та традицій, укорінення в суспільній свідомості загальнолюдських моральних цінностей, виховання соціального оптимізму та впевненості кожного громадянина у своєму майбутньому, формування здорового способу життя.
   

3. КДК створюється рішенням сільської (селищної) ради , яким визначається конкретний перелік установ і організацій, які входять в комплекс.
   
4. Установи і організації, які входять в комплекс, зберігають своє відомче підпорядкування і самостійність, здійснюють госпрозрахункову діяльність, розширюють асортимент платних послуг для населення згідно чинного законодавства та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
   
5. КДК працює в тісному контакті з громадськими, релігійними організаціями, професійними художніми колективами, театрами, філармоніями, установами охорони здоров”я, торгівлі, побутового обслуговування населення та іншими інституціями.
   

ІІ. ЗАВДАННЯ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОГО КОМПЛЕКСУ

1.Основними завданнями комплексу є:

- створення більш сприятливих умов для задоволення духовних, моральних та інтелектуальних потреб населення, розвитку фізичної культури і спорту, організації змістовного дозвілля з метою підвищення соціально-культурної активності населення;

• удосконалення змісту і форм соціально-культурної, освітньої, спортивної і фізкультурно-оздоровчої діяльності на основі вивчення потреб та запитів населення,розширення культурно-дозвіллєвих, додаткових освітніх послуг і охоплення культурно-спортивними заходами всіх верств населення.
  

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КДК

1. КДК здійснює свою діяльність керуючись цим Положенням та Статутами (Положеннями) організацій учасниць і діє згідно єдиного комплексного плану роботи, сформованого на основі пропозицій організацій,які входять в комплекс.
   

До плану роботи включається:

-підготовка і проведення масових заходів,відзначення загально-державних та календарно-побутових свят і обрядів,проведення фестивалів,конкурсів,оглядів,змагань;

• заходи по створенню нових колективів аматорської творчості, любительських об”єднань і клубів за інтересами, гуртків народної,технічної творчості, фізкультурно-спортивних секцій та інших;
  
• організація екскурсій, відвідування виставок, музеїв, театрів, концертів, спортивних змагань та інших культурно-спортивних заходів за рахунок особистих коштів учасників таких заходів;
  
• питання благоустрою закладів культури, освіти, спорту і інших місць громадського дозвілля,зміцнення їх матеріальної бази.
  

Кожна організація і установа,яка входить в комплекс, сприяє розвитку своєї діяльності в зоні обслуговування КДК.

2. Для фінансування спільних масових заходів можуть залучатись кошти підприємств,організацій різних форм власності,добровільні внески організацій і громадян.

3. Матеріальні цінності,придбані для проведення спільних масових заходів із централізованих коштів, передаються на баланс однієї організації учасниці КДК,або районної ,сільської (селищної) ради.


ІV. УПРАВЛІННЯ КОМПЛЕКСОМ


1. Керівництво КДК здійснюється координаційною радою, в яку входять керівники і спеціалісти організацій і установ із складу КДК.

2. Головою координаційної ради є сільський (селищний) голова.
   
3. Координаційна рада КДК:
   

• об”єднує зусилля і використовує можливості організацій і закладів , які входять в комплекс,забезпечує погодження їх дій для проведення культурно-масової,спортивної і фізкультурно-оздоровчої роботи;
  
• розробляє пропозиції з питань розвитку освіти, культури і спорту населеного пункту і вносить їх на розгляд місцевих і районних рад;
  
• організовує вивчення культурних запитів і потреб населення в сфері організації дозвілля;
  
• залучає громадський актив населеного пункту до проведення масових заходів, керівництва аматорськими колективами, гуртками, спортивними секціями , клубами і об”єднаннями за інтересами.
  

4. Засідання ради проводиться відповідно до необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
   

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ

33028 м. Рівне, м-н Просвіти, 1 тел., факс (0362) 22-59-00

______________№ _____________


Облдержадміністрація

І Н Ф О Р М А Ц І Я

управління культури облдержадміністрації щодо діяльності закладів культури в рамках культурно-дозвіллєвих комплексів


Культурно-дозвіллєві комплекси створені з метою посилення ролі органів місцевого самоврядування у розвитку та активізації функціонування закладів соціальної сфери на селі.

Ці структури дають змогу органам місцевого самоврядування координувати і спрямовувати на забезпечення потреб своїх населених пунктів діяльність закладів освіти, культури, молоді, фізичної культури і спорту, які мають різне відомче підпорядкування і різні рівні комунальної власності, раціонально використовувати їх матеріально-технічну базу, кадровий та фінансовий потенціал.

Обласними методичними центрами розроблено методично-правову базу культурно-дозвіллєвих комплексів. А саме :

• примірне Положення про культурно-длзвіллєвий комплекс;
  
• структуру КДК;
  
• примірний план роботи;
  
• методичні рекомендації на допомогу закладам культури, освіти, молодіжних та спортивно-оздоровчих організацій в роботі КДК.
  

В області про­ве­де­но ряд на­рад, се­мі­на­рів, кон­су­ль­та­цій для ке­рі­в­ни­ків ор­га­нів мі­с­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня та під­ві­до­м­чих стру­к­тур. Головами райдержадміністрацій прийняті розпорядження, якими затверджено положення про КДК, створено районні координаційні ради.

На сьо­го­дні­ш­ній день в області відповідно до рішень сільських, селищних рад створено 353 культурно-дозвіллєві комплекси..

Заклади культури, як структурні підрозділи культурно-дозвіллєвих комплексів, забезпечують не тільки організацію дозвілля, розвиток народної творчості, інформаційного забезпечення та позашкільного навчання населення але і працюють над посиленням позитивного іміджу органів влади та місцевого самоврядування. Найбільш популярними формами їх діяльності є проведення урочистих заходів та концертних програм до державних свят, видатних історичних подій, свят за історичним, літературним та народним календарем, зокрема до Дня Соборності України, Дня незалежності України, Дня Перемоги, Дня Конституції України, тощо.

Одним із пріоритетних напрямків їх діяльності є заходи щодо підтримки культури села, зокрема проведення обласних свят, конкурсів і фестивалів . Серед наймаштабніших - обласне літературно-мистецьке свято „Кобзарева струна не вмирає” на базі Беренівського району , обласний фестиваль народних хорових колективів ім.Є.Кухарця “Пісня - доля моя” на базі Дубровицького району, районний фестиваль “Великодні дзвони” в Млинівському районі, районний дитячий літературний конкурс “Провесінь” в Березнівському районі, культурно-мистецька акція “Мистецтво одного села”, обласний огляд культурно-дозвіллєвих комплексів в рамках якого проходять творчі звіти аматорських колективів, естафета праці та культури “Від села до села”, районні свята народного мистецтва та свята сіл.

Створення культурно-дозвіллєвих комплексів сприяло посиленню любительського руху. На сьогоднішній день в закладах культури клубного типу діє 2626 клубних формувань (що на 208 формування більше в порівнянні з минулим роком) із них 756 для дітей та юнацтва (що на 89 більше в порівнянні минулим роком) відповідно збільшилось число учасників клубних формувань на 1272 чол. і становить 28780 учасників в т.ч.11028 - діти.

У Гощанському, Березнівському, Здолбунівському, Рокитнівському районах кількість клубних формувань збільшилась на 15- 35 одиниць.

243 колективи аматорської творчості носить звання “народний” та“ зразковий” ( в минулому році їх кількість становила - 235). Загальна кількість проведених масових заходів в порівнянні з минулим роком зросла на 2327 і становить 66475 .

Своє­рі­д­ним ви­вчен­ням ефе­к­ти­в­но­с­ті ро­бо­ти уста­нов клу­б­но­го ти­пу у скла­ді ком­пле­к­сів ста­ло підбиття під­су­м­ків об­ла­с­но­го ета­пу Все­ук­ра­їн­сь­ко­го огля­ду-­ко­н­ку­р­су ро­бо­ти сіль­сь­ких клу­б­них за­кла­дів, який по­ка­зав, що най­кра­щий рі­вень ро­бо­ти у тих уста­нов, які ма­ють під­три­м­ку сіль­сь­ких рад і тво­р­чо спів­пра­цю­ють із усі­ма уста­но­ва­ми со­ці­а­ль­ної сфе­ри. І мі­с­це ви­бо­ров Здо­в­би­цький сільський будинок культури Здо­л­бу­нів­сь­ко­го ра­йо­ну, його робота відзначена дипломом ІІІ ступеню в заключному етапі в м.Києві..

З періоду створення КДК проведено ряд заходів щодо оновлення матеріально-технічної бази закладів культури. По­ка­зо­вим є при­клад Мли­нів­сь­ко­го ра­йо­ну, який пе­р­шим за­про­ва­див куль­ту­р­но-­до­з­віл­лє­ві ком­пле­к­си. Головою Мли­нів­сь­кої рай­де­р­жа­д­мі­ні­с­т­ра­ції за­ку­п­ле­но 29 музичних центрів , спор­ти­в­ний ін­ве­н­тар для ко­ж­но­го ком­пле­к­су. 34 комплекти аудіовізуальної апаратури на суму 10.2 тис. грн. придбано райдержадміністрацією Гощанського району, 13 музичних центрів, 4 комплекти звукопідсилювальної апаратури та іншого обладнання на суму 119.2 тис. грн. – Сарненською.

Головою виконкому Городоцької сільської ради Рівненського району придбано музичні центри, світломузику , підсилювальну апаратуру, спортівний інвентар всього на на 16 тис.грн . Сільський голова с. Оржів цього ж району з різних джерел фінансування придбав для потреб КДК музичну апаратуру та спортінвентар на суму 3.6 тис.грн., газові конвектори на суму 11 тис.грн., здійснив ремонт будинку культури на суму 42 тис.грн. В с. В.Омеляна придбано одяг сцени і спортінвентар на суму 16,5 тис.грн , газові конвектори на 14 тис.грн.

В цілому для закладів культури з серпня 2002 року (початок створення КДК) по сьогоднішній день придбано: 319 магнітофонів,музичних центрів, 73 комплекти звукопідсилювальної апаратури 157 комплектів костюмів для аматорських колективів, 49 комп’ютерів та ксероксів, 72 музичні інструменти, 15 телевізорів та відеомагнітофонів, комплекти музичних інструментів.

Го­ло­ви сіль­сь­ких і се­ли­щ­них рад, як ко­ор­ди­на­то­ри но­во­ст­во­ре­ної стру­к­ту­ри, взяли на себе значну частину від­по­ві­да­ль­ності за ви­рі­шен­ня пи­тань по­ліп­шен­ня ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­ної ба­зи та ро­бо­ти у зи­мо­вих умо­вах. У сіль­сь­ких за­кла­дах куль­ту­ри ко­ш­том сільських, селищних рад про­ве­де­но по­то­ч­ні ре­мо­н­ти, ліквідовано передаварійний стан 33 обєктів. Ре­ко­н­с­т­ру­йо­ва­ні при­мі­щен­ня куль­ту­р­но-­ос­ві­т­ніх уста­нов с. Ді­б­рівськ За­рі­ч­нен­сь­ко­го, с.Кле­сів, Сте­пань Са­р­нен­сь­ко­го ра­йо­нів. Із цих дже­рел пе­р­ше за остан­ніх де­сять ро­ків роз­по­ча­то но­ве бу­ді­в­ни­ц­т­во за­кла­дів куль­ту­ри с. Рудня Са­р­нен­сь­ко­го, Го­лу­б­но і Ба­ла­ші­в­ка Бе­ре­з­нів­сь­ко­го ра­йо­нів.

З метою своєчасної підготовки приміщень установ культури до роботи в осінньо-зимовий період проведено ремонти в 310 установах, що складає 75 %. до потреб.Відповідно до обласної Програми опалення в цьому році проведена заміна систем опалення в 21 установах .На даний час опалюється 897 установ культури, що становить 89 % від загальної кількості.

Зро­с­та­ють над­хо­джен­ня від пла­т­ної ді­я­ль­но­с­ті сіль­сь­ких за­кла­дів куль­ту­ри. За 6 місяців поточного року вони складають 171,8 тис. грн , що на 57,0 тис. грн. більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найбільше коштів від платних послуг отримали сільські заклади культури Сарненського -37,9 тис.грн, Рівненського - 16,4 тис. грн., Березнівського-13,4 тис .грн., Рокитнівському – 12,0 тис.грн., Млинівському – 10,6 тис.грн.,Костопільському - 8,2 тис. грн. районів.

Від­бу­ли­ся по­зи­ти­в­ні зру­шен­ня в пи­тан­ні оплати пра­ці спе­ці­а­лі­с­тів. Викорінено практику роботи спеціалістів на 0,25 посадового окладу в більшості районів області. На сьогоднішній день таких спеціалістів 37 чол, що становить 1,2 % від загальної кількості культпрацівників

Однак не зважаючи на позитивні зрушення в даному напрямку роботи матеріально-технічна база закладів культури особливо в сільській місцевості не в повній мірі відповідає вимогам сьогоднішнього дня , запитам і потребам молоді. Всі клубні та бібліотечні установи потребують різного за видами та коштами ремонту, придбання сучасних музичних інструментів , технічних засобів, нових книг і періодичних видань. 128 закладів культури потребують вирішення питання опалення в осінньо-зимовий період.


Заступник начальника С.Б.Хомяк


26-95-00

Ковальчук Г.В.


Діяльність закладів культури

в культурно-дозвіллєвому комплексі

(методичні рекомендації)


До складу КДК входять: клубні заклади, бібліотеки, музеї, загальноосвітні навчальні заклади, школи естетичного виховання, спортивні організації і інші організації, діяльність яких спрямовано на розвиток духовності, патріотизму, формування здорового способу життя.

Організація роботи, управління, фінансова діяльність КДК визначається “Положенням про культурно-дозвіллєвий комплекс” затвердженим розпорядженням головою районної державної адміністрації, на місцях – сесією чи виконкомом сільської,селищної ради .

Керівництво культурно-дозвіллєвим комплексом здійснює координаційна рада, до якої входять керівники й спеціалісти організацій та установ із складу КДК.

Головою координаційної ради є сільський (селищний) голова. Голова та члени координаційної ради працюють на громадських засадах. Робота КДК села проводиться згідно планів: комплексного річного і тематичного (місячного) - затверджених головою.

Кожний член координаційної ради відповідає за певний напрямок роботи КДК.

На засідання координаційної ради КДК виносяться питання підготовки і проведення великомасштабних масових заходів, зміцнення матеріально-технічної бази підрозділів КДК тощо. Прийняті рішення координаційної ради оформляються у вигляді протоколів, рекомендацій і приймаються до виконання.

Координаційна рада при підготовці великомасштабних масових заходів може створювати робочі групи.

КДК щорічно проводить звіт перед населенням.

Діяльність закладів культури КДК будується на засадах партнерства у виконанні окреслених завдань культурно-дозвіллєвого комплексу, спрямованих на соціальний розвиток місцевої спільноти, забезпечення конституційного права громадян на вільний доступ до інформації, змістовне проведення дозвілля.

Клубна установа організовує дозвілля, створює умови для творчості, духовного, естетичного, освітнього, технічного розвитку, задоволення культурних потреб населення.

Здійснює:

• створення і організацію діяльності колективів, гуртків, секцій, студій, любительських об’єднань, клубів за інтересами та інших культурно-дозвіллєвих формувань.
  
• підготовку і проведення масових заходів, відзначення загальнодержавних, календарно -побутових, історичних, галузевих свят та обрядів за народним календарем. (день визволення села, день Перемоги, день Незалежності, свято села, день працівників агропромислового комплексу, випускний бал, проводи юнаків у Збройні Сили України, обжинки, зажинки, інші свята за народним календарем, тощо).
  
• для молоді: шоу-програми, конкурсно-розважальні програми, клуби “вихідного дня”, сімейного відпочинку, танцювальні вечори, дискотеки, молодіжні та спортивні свята, туристичні походи, спортивні змагання та ін.
  
• обмінні концерти колективів аматорської творчості, виставки декоративно-ужиткового мистецтва.
  
• заходи з питань духовного, естетичного, патріотичного правового, виховання, популяризації здорового способу життя.
  

Створює:

• необхідні умови для задоволення різноманітних духовних запитів і культурних потреб населення в сфері дозвілля на основі вільного вибору занять, інтересів, творчої діяльності.
  

Надає:

• методичну й практичну допомогу всім підрозділам КДК в організації масових заходів.
  

Напрямки роботи бібліотеки:

Пріоритетною є інформаційна функція.

• розширення діяльності центрів регіональної інформації; якісне формування фондів, в т.ч.
  

• періодичними виданнями;
  
• законодавчо-нормативними документами загально-державного рівня;
  
• розпорядженнями органів місцевої влади і місцевого самоврядування;
  
• краєзнавчою літературою;
  
• рекламно-видавничою продукцією місцевих підприємств, установ, організацій;
  
• накопичення інформації (в папках, інформ-досьє) за темами: “Пенсійне забезпечення”, “Пільги” (чорнобильцям, ветеранам, інвалідам), “Біржа праці”, “Агропромисловий комплекс”, Економіка”, “Медицина”, тощо.
  

Вивчення інформаційних потреб (за допомогою анкетування, опитування, аналізу бланків інформаційних запитів) органів місцевої влади і населення, визначення кола абонентів інформації, тематики інформації, типових питань.

Інформування:

• представників органів місцевої влади. Підготовка аналітичних довідок, прес-дайджестів “Нове у законодавстві з питань місцевого самоврядування”, “Нове в періодиці з питань ... (економіки, агропромислового комплексу, освіти, науки тощо)”. До місцевої адміністрації доцільно подати списки періодичних видань, передплачених бібліотекою, нових надходжень, нормативно –правових документів за темами, чисті бланки для інформаційних запитів службовців.

• місцевої громади, яка має бути поінформована з усіх питань життєдіяльності людини. В книгозбірнях варто організувати стенди “Запитуєте – відповідаємо”, “Новини села (міста)”, “Селище: день за днем”, на яких представити актуальну інформацію для потреб населення. Бібліотека зосереджує діяльність на найважливіших потребах з точки зору мешканців, розширює сферу послуг відповідно до їх запитів. Пріоритетними мають бути незахищені верстви населення: інваліди, пенсіонери, малозабезпечені. Для цих категорій користувачів доцільно надавати довідково-консультаційну допомогу з питань пенсійного забезпечення, правового, соціального захисту, адреси і телефони спеціальних служб.
  
• інформаційне забезпечення навчального процесу бібліотека має будувати у взаємодії з навчальними закладами, відслідковувати зміни запитів педагогів та учнів. Для цих категорій необхідно надавати оперативну інформацію у вигляді бюлетенів нових надходжень, інформаційних листків, проводити Дні педагогів-предметників, Дні знань, Дні краєзнавства.
  
• бібліотека забезпечує необхідною інформацією партнерів КДК, організовує пріоритетне обслуговування керівників КДК.
  

На допомогу місцевій громаді проводить:

• презентації книг, періодики. Розширює діяльність клубів за інтересами, літературних та мистецьких віталень. Бере участь у спільних масових заходах партнерів по КДК.
  
• для налагодження партнерських зв’язків з установами, організаціями, які не ввійшли до КДК організовує презентації підприємств (фірм), Дні фермера, Дні господарника, виставки екологічно чистих продуктів тощо.
  

Бібліотека планує діяльність в контексті єдиного комплексного плану роботи КДК, відповідно до запитів територіальної громади. До плану роботи КДК включаються найбільші актуальні заходи бібліотеки.

Організація роботи бібліотеки в КДК забезпечить максимальний доступ до джерел інформації, сприятиме навчанню, фаховому вдосконаленню, задоволенню дозвіллєвих потреб місцевої громади.


СТРУКТУРА КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОГО КОМПЛЕКСУ