Міністерство охорони здоров’я україни уніфікована методика з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Міністерство охорони здоров’я україни уніфікована методика з розробки клінічних настанов,, 3087.96kb.
• Я україни нака з n 437 31. 08. 2004, 1262.69kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни, 560.77kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 452.26kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни наказ, 284.81kb.
• На виконання Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2010, 319.11kb.
• Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах, 1778.26kb.
• Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах, 1758.69kb.
• В.І. Агарков завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я, 303.09kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 441.54kb.

Крок 6: оцінити процес за допомогою аудиту і здійснити зворотній зв’язок з командою пілотного тестування.

Реалізація даного механізму забезпечує необхідний документальний супровід пілотного тестування:

• Наказ МОЗ України, що визначає мету пілотного тестування, пілотні регіони та регламентує початок апробації з зазначенням термінів;

• Наказ управління охорони здоров‘я державної адміністрації, що визначає конкретні заклади охорони здоров‘я, їх завдання, функції та взаємодію в процесі пілотного тестування;

• Накази по окремих закладах охорони здоров‘я, що регламентують створення та діяльність мультидисциплінарних команд впровадження під час пілотного тестування з зазначенням термінів;

• КН + СМД + індикатори якості, УКПМД;

• Локальні документи (ЛПМД -клінічні маршрути пацієнта, алгоритми тощо);

• Чіткій розподіл обов’язків всіх членів команди;

• Ведення обліку випадків, збір даних;

• Протокол пілотного тестування і звітні форми.

Рекомендований склад команди пілотного тестування:

• Реєстратори,

• Лікарі різних спеціальностей,

• Медичні сестри,

• Молодший медперсонал,

• Представники адміністрації ЛПУ,

• Представник регіонального управління охорони здоров’я,

• Технічний персонал.

Рекомендовані теми тренінгів для підтримки процесу пілотного тестування:

• Планування і оцінка плану пілотного тестування в регіоні;

• Оцінка можливих перешкод для апробації та заходи по боротьбі з ними;

• Оцінка специфіки регіону та її врахування для реалізації плану подальшого впровадження СМД, створених на основі КН, після закінчення пілотного тестування;

• Оцінка методів і стратегій впровадження і можливості їх реалізації на місцевому рівні.

9.3.Звіт про пілотне тестування. Пілотне тестування дотримання СМД здійснюється з метою підтвердження їх застосовності в реальних умовах системи охорони здоров‘я, з‘ясування причин недотримання, подальших заходів щодо корекції (в разі необхідності) та впровадження.

Протокол пілотного тестування повинен включати відповідні документи (див. підрозділи 9.1, 9.2) та результати аналізу дотримання і відхилень від СМД:

1. Описання контингенту пацієнтів (статево-вікова структура, розподіл за місцем проживання, діагноз, соціальне положення, пільговий статус);
   
2. Охоплення пацієнтів медичними технологіями, що регламентовані СМД, УКПМД;
   
3. Результати анализа застосування медичних послуг, визначених у СМД, УКПМД на рівні території, закладу, окремого лікаря;
   
4. Аналіз застосовності критеріїв та индикаторів якості;
   
5. Кількість відхилень від УКПМД ведення;
   
6. Список відхилень від УКПМД і рівень медичної допомоги, на якому сталося відхилення;
   
7. Список причин відхилень від УКПМД;
   
8. Визначення причин невиконання СМД.
   

Так, за результатами пілотного тестування СМД, що здійснювалося в рамках проекту TACIS «Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні» були встановлені такі причини невиконання СМД:

• Відмова пацієта з причини високої вартості послуги;
  
• Відмова пацієта з причини віддаленості місця надання послуги;
  
• Інші чинники відмови пацієта;
  
• Індивідуальна непереносимість препарату;
  
• Пізне звернення пацієта;
  
• Відсутність своєчасного доступу до послуги;
  
• Відсутність послуги в лікувальному закладі;
  
• Відсутність необхідних втратних матеріалів в лікувальному закладі;
  
• Неможливість транспортування пацієта;
  
• Суб‘єктивна думка лікаря щодо недоцільності дотримання СМД;
  
• Інші організаційні труднощі доступу до послуги;
  
• Відсутність консультанта необхідної спеціалізації.
  

9. Перелік проблем, що виникли за період тестування (організаційних, конфліктних ситуацій, пов’язаних з інформаційною підтримкою тощо)
   
10. Висновок щодо можливості затвердження та практичні рекомендації щодо подальшого впровадження СМД з переліком індикаторів якості для аудиту.
    

9.4 Моніторинг пілотного тестування. Моніторинг пілотного тестування СМД на державному рівні здійснює ЗЦРМС МОЗ України, на регіональному рівні – управління охорони здоров’я (через комісії з пілотного тестування).

9.5 Впровадження стандартів медичної допомоги. За результатами пілотного тестування МОЗ України приймає рішення щодо затвердження і впровадження СМД на державному рівні. В разі позитивного рішення видається наказ МОЗ України, відповідно до якого СМД набуває статусу обов‘язкового до виконання нормативного документу в закладах, що надають медичну допомогу, незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності.

9.6 Уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги, Локальні протоколи медичної допомоги (клінічний маршрут пацієнта). Кількість УКПМД має відповідати вимогам медичної практики, а ЛПМД потребам закладу охорони здоров’я. В зв’язку з цим кількість УКПМД та ЛПМД визначається виключно потребами удосконалення та упорядкування практики охорони здоров’я в медичних закладах і на відміну від обмеженої кількості СМД може бути чисельною.

Методичні принципи розробки УКПМД та ЛПМД (клінічний маршрут пацієнта) будуть представлені у другій частини уніфікованої методики.