Програма біологія для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Спостереження: за ростом та розвитком рослини, яка вирощена з насінини.

Розділ 1. Рослини.

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин

(На прикладі покритонасінної дводольної рослини)

Основні процеси життєдіяльності рослини. Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємозв'язок.

Середовища існування рослин. Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем.

Учень:

Називає:

Основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови, необхідні для життєдіяльності рослини; основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі);

вегетативні органи рослини(корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції;

наводить приклади: виливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин; господарської цінності рослин; використання добрив у сільському господарстві;

розповідає: про будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозміни кореня; грунт як джерело поживних речовин; роль мінерального живлення в житті рослин; роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин; бруньку як зародковий пагін; будову листка та його роль у і забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні, та випаровуванні;

порівнює: прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі;

спостерігає та описує будову клітини рослин, корінь і кореневі системи; пагін; різноманітність пагонів,

дотримується правил: роботи з лупою та мікроскопом.

Пізнавальна діяльність:

вчити аналізувати та розповідати про основні процеси життєдіяльності рослини; про компоненти клітини, тканини, органи рослини, будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозміни кореня;

порівнювати: прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі, на основі порівняння робити відповідні висновки;

вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладах впливу чинників середовища на процеси життєдіяльності рослин; ролі мінерального живлення в житті рослин;

вчити розуміти доцільність кожного органа рослини (на прикладі частин листка та його ролі у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні, та випаровуванні); розуміти залежність життя рослини від функціонування її органів;

формувати самоконтроль (плануючий, операційний, кінцевий) у процесі виконання практичних завдань, дослідів.

Особистісний розвиток формувати наполегливість, прагнення до самостійного здобуття знань.

Демонстрування живих об'єктів, гербарних зразків вищих рослин та окремих органів (коренів, пагонів).

Лабораторні роботи:

№ 1. Будова клітини рослин.

№ 2. Корінь і кореневі системи.

№ 3. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів.

Тема 2. Розмноження та розвиток рослин

Нестатеве розмноження, його види. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин. Статеве розмноження. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття.

Запилення, запліднення.

Насінина, плід, їх будова.

Вплив умов середовища н проростання насінини. Ріст і розвиток рослин.

Сезонні явища у житті рослин.

Учень:

називає: види розмноження рослин; види нестатевого розмноження: вегетативне, спорами; способи вегетативного розмноження рослин у природі та господарстві;частини квітки; способи поширення насінин і плодів;

наводить приклади: способи поширення плодів і насінин;

практичного використання квіток, насінин і плодів людиною;

розпізнає: різні типи плодів і способи їх поширення;

характеризує: будову квітки як органа роз множення рослин; функції частин квітки; пристосування квіток до запилення вітром, пристосування плодів до поширення; розвиток рослини з зародка насінини;

порівнює: будову плодів і насіння та способи їх поширення;

спостерігає та описує: пристосування рослий до запилення комахами; пристосування до поширення плодів і насінин;

досліди з вивчення умов проростання насінин;

застосовує знання:

про способи розмноження рослин, умови проростання насіння, розвиток проростка, процеси росту і розвитку рослин для обґрунтування прийомів вирощування культурних рослин;

дотримується правил: ■

профілактики отруєння насінинами і плодами;

вирощування рослин;
розповідає: про роль та значення штучного запилення; пристосування рослин до середовища;

про значення квітки у житті
рослин, тварин, людини;

про значення знань про
процеси розмноження і розвитку
рослин у житті людини.

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати будову частин квітки; різні типи плодів;

порівнювати: будову квіток різних рослин, прості і складні суцвіття; будову плодів і насіння та способи їх поширення;

вчити розуміти: як будова частин квітки пов’язана з функцією розмноження рослин;

розкривати доцільність того, що відбувається у природі на прикладах пристосування рослин до запилення; пристосування квіток до запилення вітром, водою, комахами та іншими тваринами; пристосування плодів до поширення у природі.

вчити робити висновки: про пристосування рослин до середовища існування;

Особистісний розвиток: вчити цілеспрямованості, відповідальності, ретельності, у процесі виконання дослідів, практичних завдань.

Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити умови проростання насінин; живих об’єктів, гербарних зразків рослин.

Лабораторні роботи:

№4. Будова і різноманітність квіток.

№5. Будова і різноманітність плодів.

Практична робота

№1. Вегетативне розмноження рослин.

Розділ 11. Різноманітність рослин

Тема 1.Водорості

Загальна характеристика водоростей. Середовище існування.

Різноманітність водоростей, їх значення в природі та в житті людини.

Учень:

називає:

основні місця, де ростуть водорості; наводить приклади: використання водоростей людиною (їстівні, ліки, сировина для харчової та парфумерної промисловості); небезпечних явищ, які спричиняють водорості; одно- та багатоклітинних мікроскопічних (хламідомонада; спі- рогіра) та макроскопічних водоростей (морська капуста);

розпізнає: найпоширеніші явища, обумовлені масовим розвитком водоростей;

характеризує: будову тіла одно- та багатоклітинних водоростей;

застосовує знання: для уникнення отруєнь та алергічних реакцій внаслідок використання природної води з ознаками масового розвитку водоростей.

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати будову одно- та багатоклітинних водоростей;

застосовувати здобуті знання у практичних умовах;

робити висновки про те, що водорості найпростіші рослинні організми.

Демонстрування зразків одно- і багатоклітинних водоростей різних відділів.

№6. Будова водорості.

Тема 2. Вищі спорові рослини

Загальна характеристика вищих спорових рослин. Мохоподібні, хвощеподібні, папоротеподібні. Середовища існування. Пристосувальні риси будови. Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Учень:

називає:

основні місця, де ростуть вищі спорові рослини;

наводить приклади: видів вищих спорових рослин, що зростають у найближчому оточенні; значення вищих спорових рослин в природі та в житті людини;

характеризує: загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;

розповідає: про значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам'яного вугілля;

розпізнає: спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях;

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати та розповідати про будову представників мохоподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;

робити висновки: про значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам'яного вугілля; значення вищих спорових рослин в природі та в житті людини.

Демонстрування представників мохоподібних, хвощеподібних, папоротеподібних.

Лабораторні роботи

№ 7. Будова мохоподібних.

№ 8. Будова хвоща польового.

Тема 3. Голонасінні

Загальна характеристика голонасінних. Середовище існування. Характерні риси будови голонасінних. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини.

Учень: називає:

основні місця, де ростуть голонасінні;

наводить приклади: найпоширеніших представників голонасінних серед флори України і свого регіону; використання голонасінних рослин людиною;

розпізнає: голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками, малюнками;

характеризує: загальні ознаки будови та розвитку голонасінних; роль голонасінних у природі та в житті людини;

дотримується правил роботи зі збільшувальними приладами;

розповідає: чому

голонасінні поширилися на земній кулі

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, виділяти загальні ознаки у будові голонасінних;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі особливості розмноження та пристосування голонасінних до умов середовища існування;

робити висновки: про роль голонасінних у природі та в житті людини.

Демонстрування: живих об’єктів, гербарних зразків голонасінних.

Лабораторна робота

№9. Будова голонасінних рослин.

Тема 4. Покритонасінні

Загальна характеристика. Класифікація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин.

Значення покритонасінних рослин у природі та житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

Учень:

Називає: класи та основні родини покритонасінних рослин; загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні;

наводить приклади: рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні; рідкісних рослин, які потребують охорони; лікарських та отруйних рослин; декоративних рослин; сортів культурних рослин; використання рослин людиною;

розпізнає: види рослин свого регіону, рослини вивчених класів;

пояснює: потребу в охороні окремих видів; значення рослин у житті людини;

значення рослин у природі;

порівнює: практичну цінність різних видів рослин;

спостерігає та описує: розвиток покритонасінних рослин;

застосовує знання: про умови життя дикорослих рослин для обґрунтування заходів їх охорони; для озеленення місцевості, житлових та службових приміщень;

дотримується правил: поведінки в природі; вирощування культурних рослин;

відповідає на запитання: для чого потрібні голонасінні у природі та в життя людини, чому їх треба охороняти.

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, виділяти суттєві

ознаки покритонасінних, за якими їх відносять до класів і окремих родин;

розкривати причинно-наслідкові зв'язки на прикладі пристосування до умов місцезростання;

робити висновки:про необхідність охорони окремих видів рослин; значення рослин у житті людини та у

природі;

формувати прагнення більше дізнатися

про покритонасінні рослини з науково-популярної літератури.

Демонстрування: живих об’єктів, гербарних зразків.

Практичні роботи

№2 Визначення рослин класу Дводольні.

№3.Визначення рослин класу Однодольні.

№4 Розпізнавання видів кімнатних рослин.

Розділ 111. Гриби та лишайники

Тема 1. Гриби

Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Значення грибів у природі та в житті людини.

Учень:

називає: загальні ознаки царства Гриби; паразитарних, цвілевих, шапкових грибів; найпоширеніших видів грибів свого регіону; використання грибів людиною;

характеризує: будову гриба;

основні групи грибів за способом їхнього живлення; живлення, розмноження, ріст і розвиток грибів; пристосування грибів до умов середовища;

розповідає:

про взаємозв'язок грибів і вищих рослин; значення штучного вирощування грибів;

порівнює: плодові тіла їстівних та отруйних грибів;

застосовує знання у побуті: під час для зберігання продуктів харчування, для профілактики захворювань рослин, тварин і людини, що спричиняються грибами;

дотримується правил збирання та зберігання грибів, запобігання отруєння грибами;

робить висновок: про значення грибів у природі та в житті людини.

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати та, виділяти характерні ознаки паразитарних, цвілевих, шапкових грибів; розповідати про будову гриба;

порівнювати: плодові тіла їстівних та отруйних грибів;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладах пристосування грибів до умов середовища;

взаємозв'язку грибів і вищих рослин;

Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитарних грибів;

Лабораторні роботи

№10. Будова нижчих грибів;

№11. Будова вищих грибів.

Тема 2. Лишайники

Загальна характеристика лишайників. Значення лишайників у природі та у житті людини.

Учень:

Наводить приклади: найпоширеніших видів лишайників свого регіону;

характеризує будову лишайника живлення, розмноження, ріст і розвиток лишайників;

пристосування лишайників до умов середовища

робить висновок: про значення лишайників у при- роді та в житті людини.

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, виділяти суттєві ознаки лишайників; порівнювати: гриби і рослини, лишайники;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі

пристосування лишайників до умов середовища.

Демонстрування накипних, листуватих і кущистих лишайників.

Розділ 1V. Бактерії

Тема 1. Бактерії

Загальна характеристика бактерій. Різноманітність. Значення у природі та у житті людини.

Учень: називає: загальні ознаки бактерій; середовища життя бактерій;

наводить приклади: бактерій, які спричинюють захворювання рослин, тварин, людини; бактерій, які використовуються людиною в господарстві;

характеризує: роль бактерій у природі та у житті людини;

застосовує знання у практичній діяльності: під час зберігання продуктів харчування; профілактики захворювань що спричиняються хвороботворними бактеріями;

дотримується правил: особистої гігієни; гігієни в колективі;

робить висновок про роль бактерій у природі та в житті людини.

Пізнавальна діяльність: на наочному матеріалі (малюнки, фото) вчити аналізувати та виділяти суттєві ознаки бактерій;

порівнювати: життєдіяльність різних бактерій;

вчити розуміти взаємозв'язки бактерій та інших організмів;

Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити роль бактерій (скисання молока тощо).

Розділ V. Організм і середовище існування.

Тема 1. Організм і середовище існування

Середовище існування та його чинники. Розселення рослин у природі. Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин. Охорона природи

Учень:

називає: середовища існування рослин; основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави); основні екологічні групи рослин; основні типи рослинних угрупувань; рідкісні рослини свого регіону;

наводить приклади: пристосування рослин до середовища існування; взаємозв'язків рослин між собою, з іншими організмами та неживою природою;

розпізнає: дерев'янисті та трав'янисті рослини;

пояснює: природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття;

дотримується правил; поведінки у природі;

робить висновок:

про необхідність охорони рослинних і тваринних угрупувань.

Пізнавальна діяльність:

вчити аналізувати та описувати особливості дерев, кущів, трав; основні екологічні групи рослин;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі взаємозв'язків рослин між собою та неживою природою;

робити висновки: про необхідність охороняти живу природу.

Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити вплив середовище існування на організми.

Екскурсії:

Природа рідного краю.
Ознайомлення з сезонними явищами в житті рослин.
Розпізнавання рослин за особливостями будови вегетативних органів.

4. Пристосування рослин до життя в екосистемі (на приклад будь-якої екосистеми своєї місцевості). ,

Практичні завдання:

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин у природі, на дослідній ділянці, у полі, догляд за рослинами, виявлення ушкоджень рослин тваринами, грибами, впливу людини на рослини, участь у заходах з охорони природи.

Складання гербарію бур'янових і кормових рослин. Розпізнавання найпоширеніших бур'янів, кормових і лікарських рослин.

Проведення дослідів і спостережень: розмноження картоплі різними способами (вічками, живцями, верхівками бульб, паростками), вплив підгортання на розвиток бульб та урожай картоплі; з'ясування впливу прищеплення пагонів на плодоносність огірків та інших рослин; з'ясування впливу пасинкування на врожай і терміни дозрівання плодів помідорів.

Висаджування і вирощування рослин на схилах, пустищах,
закладання розсадників декоративних рослин. Вирощування рідкісних рослин.

8 -й клас

( 70 год, 2 год на тиждень, із них 10год –резервні)

Дата провед.уроку	К-кість годин	Зміст навчального матеріалу рівня	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно розвивальної роботи
	2	Вступ Тваринний світ складова частина природи. Різноманітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у житті людини.	Учень: називає: царства живої природи; ознаки живих організмів; основні систематичні категорії царства Тварини; наводить приклади: представників царства Тварини; значення тварин у природі та житті людини; розпізнає: представників різних царств організмів; наводить приклади: тварин свого регіону; робить висновок: про значення тварин у житті людини.	Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, порівнювати та описувати живі організми; здійснювати логічні умовиводи щодо ролі тварин у житті людини. Формувати пізнавальну активність у вивченні тваринного світу; розвивати емоційно-цінне ставлення до тварин.

Blog

Програма біологія для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка

Содержание