Ння, поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації, виховання загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій

Вид материала

Содержание

Виникнення та розвиток київської русі»
КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.» учні повинні

Подобный материал:

Головною метою курсу історії України у 7 класі є прищеплення учням інтересу до вітчизняної історії, формування в них уявлень про історію України як складову світової історії, розвиток історичного мислення, поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації, виховання загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій.

Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:

забезпечення формування уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;
забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії;
використання матеріалу з історії України при ознайомленні з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;
збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;
послідовне втілення загальнолюдських цінностей;
врахування вікових особливостей.

Для вивчення історії учню необхідно вести зошит для конспектів, нових понять, термінів, дат. Обов’язково працювати з атласом та контурними картами. Запорукою успішної роботи на уроках і вдома є вміння працювати з підручником. Необхідно звертати увагу на слова й дати, виділені чорним шрифтом. Працюючи з параграфом, необхідно обов’язково прочитати включений до нього документ, ознайомитись з портретами історичних діячів, новими поняттями і термінами, ілюстраціями та схемами. Розглядаючи ілюстрації, необхідно звертати увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного.

Курс передбачає вивчення п’яти наступних тем упродовж року: « ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ», «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.», «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.», «. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА», «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV—ХV ст.)».

І семестр

Після вивчення теми : «ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ» учні повинні:

На основі різних джерел інформації:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «слов’яни», «анти», «склавини», «Велике розселення слов’ян», «східнослов’янські племінні союзи», «князь», «Давня Русь», «Київська Русь», «Україна-Русь», «Україна», «Київська держава»;

визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

показує на карті основні напрямки Великого розселення слов’ян, території розселення східнослов’янських племінних союзів у VІІІ—ІХ ст., Київської держави наприкінці ІХ—Х ст., основні напрямки походів київських князів;

встановлювати хронологічну послідовність подій періоду.

знати дати:

V—VII ст.— Велике переселення слов’ян.

VIII—IX ст.— виникнення у східних слов’ян племінних князівств.

860 р.— перший похід русичів на Константинополь (Царгород) на чолі з князем Аскольдом.

882 р.— загибель князя Аскольда. Захоплення князівської влади в Києві Олегом. Виникнення держави Київська Русь.

882-912 рр. – князювання Олега

912-945 рр. – князювання Ігоря

945-964 рр. – князювання Ольги

957 р. – посольство княгині Ольги до Константинополя

964-972 рр. – князювання Святослава

964-966 рр.- розгром князем Святославом Хозарського каганату

968 р.— перший Балканський похід князя Святослава.

969—971 рр.— другий Балканський похід князя Святослава.

характеризувати особистість та дiяльність наступних князів Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав

аналізувати та порівнювати їх внутрішню та зовнішню політику,

визначати наслідки цієї політики.

порівнювати особливості міського та сільського життя мешканців Давньої Русі, суспільну роль різних верств та станових груп;

описувати повсякденне життя різних верств Київської держави;

висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

Після вивчення теми : « КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.» учні повинні:

показувати на карті території Київської держави за Володимира та Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом; території сусідніх держав;

встановлювати хронологічну послідовність подій періоду.

знати дати:

980-1015 рр. – князювання Володимира Великого

988 р. – хрещення Русі

1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого

1051 р. – заснування Києво-Печерської лаври

На основі різних джерел інформації:

визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

визначати передумови й історичне значення запровадження християнства;

пояснювати роль княжої влади у політичному устрої Київської держави;

характеризувати на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі періоду;

розповідати про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови та освіти, обґрунтовувати поширення писемності серед різних верств населення;

характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описувати їх;

характеризувати та оцінює діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого;

висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

Після вивчення теми : «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.» учні повинні:

показувати на карті території князівств часів роздробленості Давньої Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян;

характеризувати географічне положення князівств, визначає зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком;

встановлювати хронологічну послідовність подій періоду.

знати дати:

1056-1057 рр. – Остромирове Євангеліє

1097 р. – Любецький з’їзд князів

1113-1125 рр. – князювання Володимира Мономаха

1169 р. – погром Києва коаліцією князів на чолі з Андрієм Боголюбським

1185 р. – похід Ігоря Святославовича проти половців

1187 р. – перша письмова згадка назви «Україна»

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави

На основі різних джерел інформації:

Застосовувати та пояснює на прикладах термін «роздробленість»;

визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

визначати особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості;

розповідати про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту «Слова...»;

характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описувати їх;

характеризує та оцінює діяльність князя Володимира Мономаха;

висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

ІІ семестр

Після вивчення теми : «ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА» учні повинні:

показувати на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської держави часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України;

встановлювати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.

знати дати:

1157 р. – будівництво Успенський собор у Галичі

1160 р. – будівництво Успенського собору у Володимирі Волинському

1199 р. – похід Романа Мстиславича на Галич. Об’єднання Волинського і Галицького в єдину державу

1205 р. – загибель Романа Мстиславича

1206-1238 рр. – боротьба нащадків Романа Мстиславича за відновлення Галицько-Волинської держави

1213 р. – проголошення боярина Володислава Кормильчича галицьким князем

1214 р. – угода між правителями Угорщини та Польщі про поділ Галицько-Волинського князівства між собою

1223 р., 31 травня – битва на р.Калка

1237-1241 рр. – монголо-татарська навала на Русь

1238 р. – утвердження Данила в Галичі

1239 р. – встановлення зверхності Данила над Києвом. Завершення відновлення спадщини батька

1239 р. – спустошення монголами Переяславської і Чернігівської землі

1240 р., кінець листопада – початок грудня – оборона Києва

1240-1241 рр. – спустошення монголо-татарами Київського і Галицько-Волинського князівств

1245 р., 17 серпня – битва під Ярославом

1253 р. – коронація Данила Галицького

1254-1259 рр. – походи монголо-татар під керівництвом Куремси і Бурундая

Кінець ХІІІ ст. – будівництво мурованих „башт-стовпів” на Волині

Кінець ХІІІ – початок ХІV ст. – розквіт мистецтва іконопису

1301-1308 рр. – правління Юрія І Львовича

1303 р. – створення окремої галицької православної метрополії

1323 р. – загибель князів Андрія і Лева, останніх з династії Романовичів

1325-1340 рр. – правління Юрія ІІ Болеслава

1325-1385 рр. – правління Любарта Гедеміновича на Волині

1340-1344 рр. – правління боярина Дмитра Дядька в Галичині

1349 р. – захоплення Галичини польським королем Казимиром ІІІ

1366 р. – „Вічний мир” між Литвою і Польщею. Поділ галицько-волинської спадщини між двома державами. Галичина – Польщі, Волинь – Литві.

1372-1378, 1385-1387 рр. – правління Владислава Опольського в Галичині

1385 р. – Кревська унія

1387 р. – Остаточне встановлення польської влади у Галичині

На основі різних джерел інформації:

застосовувати та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Галицько-Волинська держава», «монголи», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;

визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

характеризувати зовнішню та внутрішню політику Данила Романовича, заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави;

визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди;

характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

характеризувати та оцінювати діяльність князя Данила Романовича;

висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

Після вивчення теми : «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV—ХV ст.)» учні повинні:

показувати на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток, територію Кримського ханства;

встановлювати хронологічну послідовність подій періоду.

знати дати:

1303-1347 рр., 1371-1410 рр. – періоди існування Галицької православної митрополії

1324 р. – надання магдебурзького права містам Сянок і Володимир-Волинському

1356 р. – надання магдебурзького права Львову

1359 р. – входження Шипинської землі до складу Молдавського князівства

1362 р. – битва на Синіх Водах

1368-1537 рр. – протистояння між Великим князівством Литовським і Московською державою (московсько-литовські війни)

1374 р. – надання магдебурзького права Камянець-Подільському

1375 р. - заснування у Галичині католицької митрополії (архієпископства)

1385 р. – Кревська унія

1393-1394 рр. – ліквідація удільних князівств на українських землях

1393-1414 рр. – діяльність Федора Коріатовича на Закарпатті

ХІV– перша половина ХVІ ст. – формування шляхетського стану

1401 р. – Віленська унія

1410 р. – Грюнвальдська битва

1413 р. – Городельська унія

1415-1420, 1458-1596 рр. – існування Київської („Литовської”) православної митрополії

30-і роки ХV ст. – створення Кримського ханства

1434 р. – створення поляками в Галичині Руського воєводства, а в Західному Поділлі – Подільського воєводства

1435 р., 1 вересня – битва під Вількомиром

1452 і 1470 рр. – ліквідації Волинського і Київського удільних князівств

1474 р. – перший великий напад кримських татар на українські землі

1478 р. – встановлення васальної залежності Османської імперії над Кримським ханством

1481 р. – „змова князів”

1490-1492 рр. – селянське повстання у Прикарпатті під проводом Мухи і Андрія Борулі

1492 р. – перша вірогідна документальна згадка про українських козаків

1499 р. – надання магдебурзького права Києву

1500-1503, 1507-1509, 1512-1522 рр. – литовсько-московські війни початку ХVІ ст.

1503 р. – захоплення Чернігово-Сіверщини московським великим князем Іваном ІІІ

1508 р. – повстання М.Глинського

1520, 1557 рр. – законодавче встановлення одноденної панщини у Польщі та Литві

1529, 1566, 1588 рр. – Литовські статути: “Старий” (1529), “Волинський” (1566), “Новий” (1588)

На основі різних джерел інформації:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «Литовсько-руська держава», «українська шляхта», «магдебурзьке право», «кріпацтво», «іконостас»;

визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду; особливості суспільно-політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав;

порівнювати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії;

виявляти відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта і Свидригайла щодо українських земель;

встановлювати роль кожної із суспільних верств та станових груп, пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій;

характеризувати умови розвитку культури, стан розвитку господарства і торгівлі, особливості розбудови міст та їх самоврядування;

характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описувати їх;

висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

Blog

Содержание