Geum.ru

Бібліотека це „живий багатогранний організм, який володіє безліччю можливостей І змінюється разом з суспільством в цілому та з кожним читачем зокрема

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Імідж сучасної бібліотеки в інформаційному суспільстві


Кірішева Олена Миколаївна – вчений секретар ННМБУ


Бібліотека – це „живий” багатогранний організм, який володіє безліччю можливостей і змінюється разом з суспільством в цілому та з кожним читачем зокрема. Щоб дихати – людині потрібен кисень, щоб функціонувати бібліотеці, як повітря, потрібні читачі. Цей постулат повинен стимулювати всю бібліотечну діяльність, усі бібліотечні процеси, які спрямовані на задоволення потреб реальних та потенційних користувачів бібліотеки.

Поява нового терміну „Імідж”, що нині є дуже модним, не могла обійти й бібліотечну діяльність. Імідж – це загальне уявлення про бібліотеку і залежить воно від щоденної праці та формується впродовж багатьох років.

Сьогодні вже не стоїть питання „Чи потрібен імідж бібліотеці?”. Бібліотека виробляє свій індивідуальний образ, в основі якого лежать такі цінності як інформація, культура, мистецтво, освіта тощо. Найбільш актуальним для бібліотек стає завдання – створити позитивний імідж та зламати стереотипи зневажливого ставлення до бібліотечної професії як рутинної та неперспективної. Цьому сприяє багато аспектів, але ми зупинимось на основних. Сучасне становище бібліотек в інформаційному середовищі примушує їх активізувати свої зусилля для того, щоб довести свою значимість, необхідність, постійно підвищувати свій престиж. Престиж та імідж бібліотеки, в першу чергу, залежить від рівня та комфортності бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Під поняттям „комфортність” мається на увазі: максимум зручностей, технічна оснащеність, освітлення, художнє оформлення інтер`єру, розклад роботи, високий рівень бібліотечно-інформаційних послуг, атмосфера доброзичливості тощо. Всі ці „дрібниці” і створюють позитивний образ бібліотеки. Це – невід`ємні складові культури обслуговування, істотним компонентом якої є культура спілкування бібліотечного працівника з читачем.

Одним з найголовніших факторів бібліотечного обслуговування є повнота, своєчасність і безвідмовність в задоволенні потреб користувачів. Про якість роботи бібліотеки свідчить і різноманітність послуг, що пропонуються бібліотекою.

Мати позитивний імідж означає – бути першим, бути найкращим, бути не таким, як інші. На створення нашою бібліотекою такого іміджу пішло досить багато часу. У деяких починаннях ми стали першими – ініціювали проведення в бібліотеці художніх виставок, які вже стали традицією і своєрідною візитною карткою бібліотеки, а почалося все ще в 1974 році з виставки „Малюють наші діти”. Сьогодні експонується вже 148 виставка художніх творів академіка АМН України В.В.Безрукова.

До речі, в 2007 році, в рамках Року української книги та спільного інформаційного проекту між Національною науковою медичною бібліотекою України та Латвійською академічною бібліотекою в м.Рига, відбулася інформаційна, культурно-мистецька акція „Медицина в гармонії з мистецтвом”, де було представлено сучасну медичну літературу (більше 100 примірників) та 52 художні полотна В.В.Безрукова. А в 2008 році відбулася ще одна міжнародна акція – до української бібліотеки Москви Національною науковою медичною бібліотекою України передано 80 примірників українських видань.

Сьогодні відбувається трансформація бібліотек в культурно-інформаційні центри, де в практику роботи впроваджуються різні напрямки реклами та "паблік рілейшнз". Умовно їх можна поділити на три етапи. Перший етап - розробка іміджу бібліотеки (інформаційні стенди, бейджі, створення фірмового стилю тощо). Другий етап - проведення рекламних кампаній та реклама окремих видів послуг або напрямків роботи. Серед них найактивніше використовуються джерела масової інформації. Третій етап - "Паблік рілейшнз" бібліотеки (зв'язки з громадськістю, лобіювання тощо).

Основним засобом створення та підтримання іміджу є фірмовий стиль, який складається з декількох компонентів, серед яких основне місце належить фірмовому знаку або емблемі бібліотеки, логотипу, слогану, який повинен бути коротким, динамічним та легко запам'ятовуватись.

Ще одним компонентом успішного образу є оформлення бібліотеки – її вивіски, оголошення, роздільники у фонді тощо. Сюди ж відносяться і виставки, які здатні привернути увагу користувачів до колекцій і матеріалів та активізувати використання бібліотечного фонду.

Реклама в бібліотеці залежить від багатьох факторів: ініціативності, винахідливості, творчого підходу людей, які тут працюють. В деяких бібліотеках створюють "скриньку рекламних ідей".

Великі можливості для реклами відіграє співпраця з джерелами масової інформації. Так Національна наукова медична бібліотека України на постійній основі співпрацює з редакціями багатьох медичних видань, таких як „Медичний індекс”, „Серце і судини”, „Ваше здоров`я” тощо.

На відвідувачів нашої бібліотеки справляє велике враження різноманітність і оригінальність форм роботи: виставки, акції, лекції, презентації, музичні вечори тощо. Уся діяльність Національної наукової медичної бібліотеки України підпорядкована одній меті – створенню ефективного дієвого позитивного іміджу. Практика роботи показує, що прийшовши один раз – читач залишається з нами назавжди. Яскравим свідоцтвом цього є наша „Книга відгуків”, яка містить вже більше 100 записів.

Бібліотека не досягне бажаного іміджу надійної, солідної, професійної установи, якщо не зуміє створити свій фірмовий стиль, що прикрашатиме друковану та сувенірну продукцію, що створена в бібліотеці.

Фірмовий знак бібліотеки (логотип, екслібрис) доцільно розмістити на візитівках, листівках, конвертах, буклетах, проспектах тощо. Добре, якщо фірмовий знак прикрашатиме читацький квиток, формуляр, роздільник фонду у відкритому доступі, закладки для книг, тощо.

Дуже важливе значення відіграє проспект бібліотеки, який, зазвичай, оформлюється у вигляді буклету, путівника, листівки.

Ще одна важлива складова іміджу бібліотеки – це її Веб-сайт. В останні роки розширилась локальна комп`ютерна мережа бібліотек, бібліотекарі оволоділи комп`ютерами, почалось впровадження системи автоматизації бібліотечних процесів, розпочалася робота над формуванням електронного каталога, створюються веб-сторінки в Інтернеті. Все це в комплексі сприяє позитивному уявленню про бібліотеку. Взагалі комп`ютеризація бібліотеки є тим ключем, що відкриває багато дверей – до покращення матеріально-технічної бази та до оптимізації інформаційно-бібліографічної та видавничої роботи.

Відчутні зміни відбуваються також у видавничій сфері. Об`єктом схвальних відгуків стало видання нової серії „Славні імена української медичної книги: медичні бібліотеки України в особах, документах, бібліографії”. Першим виданням цієї серії став біобібліографічний нарис „Раїса Іванівна Павленко”, виданий у 2007 році. У 2008 році вийшло друком ще 2 біобібліографічні покажчики „Борис Павлович Криштопа” та „Юрій Григорович Віленський”.

Бібліотеки сьогодні є своєрідними музеями стародруків, рідкісних та цінних видань, колекцій, що паралельно виконують і функції науково-інформаційних і культурно-освітніх установ.

Свого часу Терещенки, Ханенки, Галагани, Бродські та багато інших відомих меценатів відкривали і утримували власним коштом безоплатні освітянські, медичні, культурні, соціальні заклади, тим самим залишивши добру згадку в історичній пам`яті українського народу. Чи знайдете ви сьогодні в Україні хоч одну бібліотеку, яка повністю утримувалися б за рахунок спонсорських коштів? Маємо надію, що прийняття Закону „Про меценатство”, можливо, змінить ситуацію на нашу користь.

В наших найближчих планах створення музею медичної книги, історії бібліотеки, її будівлі, яка нерозривно пов`язана з історією славнозвісного роду Терещенків. Вже сьогодні зібрано і систематизовано надзвичайно багато матеріалів, експонатів, але, на жаль, втілити в життя наш задум поки що не має змоги. Шукаємо спонсорів!

Іміджу бібліотеки додасть привабливості і реклама її послуг, як в бібліотеці (стенди, оголошення, інформаційні листи, сайт бібліотеки тощо), так і в засобах масової інформації (радіо, телебачення, преса). Для реклами необхідно вибрати яскраві сторінки діяльності бібліотеки, які розкриють її багатогранну діяльності, її загальний образ, який не стоїть на місці, а постійно змінюється. Реклама книги тісно пов`язана з формуванням позитивного іміджу (образу) бібліотеки та бібліотечної професії. Мистецтво рекламувати свій вагомий інформаційний потенціал та різноманітність послуг сприяє формуванню нового іміджу бібліотеки.

Спробувати зробити собі ім`я, відмінне від інших, вирізнитися, запам`ятатися, привернути увагу – ось основні напрямки, за якими слід йти до успіху. Імідж кожної бібліотеки створюється її кадрами, головними якостями яких повинні бути не тільки професіоналізм та інтелект, але і креативність, красномовство, працездатність, винахідливість, невпинний пошук нових ідей тощо. Адже імідж бібліотекаря – це вміння імпонувати читачеві, повноцінно та якісно задовольняти його запити. Бібліотечні працівники часто виконують функції, притаманні науковим співробітникам, а тому інколи їх можна вважати співавторами багатьох кандидатських і докторських дисертацій.

З ким би не порівнювали бібліотечних працівників, представники нашої професії завжди вважалися людьми високодуховними, освіченими, розумними.

Отже, піднімати авторитет бібліотеки мають її співробітники. Це можливо, якщо ці люди будуть яскравими, розумними, амбіційними. Від їх життєвої та професійної позиції напряму залежить успіх та престиж бібліотеки.