Методичні рекомендації щодо вивчення хімії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010/2011 навчальному році
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних, 233.76kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 700.78kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 641.28kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних, 557.96kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 622.59kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних, 276.99kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 731.15kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання захисту Вітчизни в загальноосвітніх навчальних, 116.18kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 138.11kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 141.2kb.
Методичні рекомендації
щодо вивчення хімії в загальноосвітніх навчальних закладах
у 2010/2011 навчальному році
Бобкова О.С.
методист навчально-методичного
кабінету природничих дисциплін
Уміння використовувати набуті знання та бажання поповнювати їх самостійно є основною умовою успішної адаптації людини у динамічних умовах навколишнього середовища.
Хімія – одна із найлогічніших наук, що є не тільки основою науково-технічного прогресу, але й сприяє зростанню загальної культури людини. В суспільстві, яке не розуміє або не дооцінює сучасного значення хімії для всіх сфер життя людини, розвивається хемофобія.
Тому при викладанні хімії в сучасній школі необхідно:
- посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивченні явищ, процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті;
- використовувати методики навчання, спрямовані на розвиток критичного мислення учнів;
- приділяти увагу формуванню загальнонавчальних та інтелектуальних умінь;
- формувати уміння працювати з різними джерелами інформації;
- удосконалювати систему контролю навчальних досягнень шляхом використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів;
- ввести в практику використання видів контролю, що передбачають створення учнями схем, графіків, таблиць, діаграм;
- збільшити частку завдань на застосування знань для пояснення явищ повсякденного життя;
- посилити увагу до виявлення в учнів помилкових уявлень про хімічні речовини і процеси, установлення причин їх виникнення, ширше впроваджувати корекційну методику навчання;
- формувати життєву позицію учнів, їх ціннісну орієнтацію засобами хімії, як навчального предмета, шляхом розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва та промислових хімічних процесів, реальної, а не гіпертрофованої екологічної картини сучасного світу, доцільності застосування хімічних продуктів, можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням.
З метою розвитку інтелекту учня, формування його духовного світу, оволодіння ключовими компетенціями, в арсеналі роботи кожного вчителя повинні бути комунікаційні та інформаційні технології, активні та інтерактивні методи навчання.
Для розкриття суб’єктного досвіду школярів варто, на наш погляд, створювати на уроці атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі всього класу, стимулювати учнів до висловлювань, моделювати різні життєві ситуації, створювати педагогічні ситуації спілкування, обміну думками, які дозволяють дитині проявити ініціативу та самостійність; передбачити самостійну роботу учнів з підручником, різноманітним довідковим матеріалом.
Наголошуємо також на практичній спрямованості набутих знань. Нові програми цілком змінили роль учителя і учня на уроці. Вона передбачає їх співпрацю і співтворчість. Учитель має не просто надавати учневі інформацію і передавати формальні знання, а бути повноцінним учасником комунікативного процесу, партнером, що допомагає у формуванні навичок використання отриманих знань про речовини та їх властивості як у повсякденному житті, так і для розв’язування складніших завдань дослідницького характеру. Зверніть увагу на факт, що 30% завдань ЗНО-2010 з хімії – завдання прикладного характеру.
Хочеться, в черговий раз, зауважити, що хімія – теоретично-експериментальна наука і хімічний експеримент є одним із засобів як набуття знань і формування уявлень про їх практичне застосування, так і важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів. На важливості і значимості хімічного експерименту, як методу наукового пізнання в хімії, наголошується в Державному стандарті базової і повної середньої освіти для хімічної компоненти галузі «Природознавство».
Аналізуючи виконання завдань експериментального туру учасниками ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з хімії за останні три роки, констатуємо факт стійкої динаміки погіршення результатів. Практично половина учасників взагалі не допускається до проведення практичної частини туру, а 60% учнів, що її виконують, в недостатній мірі володіють як технікою хімічного експерименту, так і правилами техніки безпеки під час його проведення. Занепокоєння викликає той факт, що школярі не вміють виконувати елементарні операції, передбачені навіть шкільною програмою – зважування на терезах, приготування розчинів, визначення йонів і т ін. Це свідчить про те, що в шкільній практиці існує чимало недоліків, пов’язаних з організацією і проведенням шкільного хімічного експерименту, які викликані зміною співвідношення між учнівським та демонстраційним експериментом, їх змістом, завданнями, функціями та метою.
Для більш наочного сприйняття школярами конкретних хімічних речовин та явищ рекомендуємо збагатити учнівський хімічний експеримент елементами ужиткової хімії, що сприятиме корекції цільової установки учнів щодо часу та термінів застосування в їхньому житті шкільних знань з хімії, розвитку внутрішньої мотивації до навчання, формуванню навичок науково обґрунтованого використання речовин і матеріалів у повсякденні. З цією метою вважаємо за доцільне опрацювання матеріалів науково-методичного посібника «Учнівський хімічний експеримент 7-9 класи» /Автор Лашевська Г.А. / К.: Педагогічна думка, 2007. – 112с.
Вчителям – завідуючим кабінетами (лабораторіями) хімії пропонуємо ознайомитися із збірником «Безпека на уроках хімії» / Автори Дубовик О., Дуброва Н., Сергуніна Р. / К.: ЛВК, 2009. – 43с. До нього увійшли документи з безпеки життєдіяльності під час проведення навчально-виховного процесу в кабінеті хімії, орієнтовний перелік документів з безпеки нормативного призначення, що мають бути в кабінеті хімії, зразки їх оформлення, зразки оформлення журналу реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів тощо.
Рівень навчальних досягнень учнів, як і в минулі роки, оцінюватиметься відповідно до критеріїв оцінювання, затверджених наказом міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371 (Інформаційний збірник МОН України, №№ 13-14-15).
Програмне забезпечення навчального процесу з хімії в 2010-2011 навчальному році здійснюватиметься за такими програмами:
| Клас | Програма |
| 7-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів | Хімія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Ірпінь: Перун, 2005. |
| 11класи хіміко- біологічного, фізико-математичного, технологічного, філологічного, суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного профілів | Хімія. 10-11 класи. Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів» – К.: Педагогічна Преса, 2004. |
| 11 класи інших профілів | Хімія. 8-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних заклaдів /Автори І. Базелюк, Н. Буринська, Л. Величко, Н. Титаренко/ Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 8-11 класи» – К.: Шкільний світ, 2001. |
| 11 класи з поглибленим вивченням предмета | Хімія. 8-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних заклaдів з поглибленим вивченням предметів /Автори Н.Буринська, Л. Величко, М.Гладюк, О.Мішина, Н.Романова / Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 8-11 класи» – К.: Шкільний світ, 2001. |
| 10 класи усіх профілів та з поглибленим вивченням предмета | Хімія.10-12 класи. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту / Автори Л.Величко, О.Ярошенко /; академічний рівень / Автори Л.Величко, Г.Лашевська, Н.Титаренко /; профільний рівень / Автори Н.Буринська, Л. Величко, В.Депутат, Г.Лашевська, Г.Сударєва, Н.Титаренко, Н.Чайченко / та поглиблене вивчення / Автори Н.Буринська, Л. Величко, М.Гладюк, Н.Романова / Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх закладів. Хімія. 10-12 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2010. |
| 8-9 класи з поглибленим вивченням предмета | Хімія. 8-12 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних заклaдів з поглибленим вивченням хімії /Автори Н.Буринська, Л. Величко та ін. ( сайт Міністерства освіти і науки України). |
| Вечірні (змінні) загальноосвітні навчальні заклади | Хімія. 9-12 класи. Програми з природничо-математичних дисциплін для вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Педагогічна Преса, 2006. |
| 5-11 класи ( допрофільна підготовка, профільне навчання) | Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 5 -12 класи / Упор.: О.А.Дубовик, С.С.Фіцайло. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 272 с. |
| 8-11 класи ( профільне навчання) | Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 8 -11 класи / Упор.: Г.Дубковецька, Ю.Каліночкіна. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 100 с. |
Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчання хімії в 7- 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів опубліковані у збірнику « Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти Київщини в 2009-2010 навчальному році» / За заг.ред. Н.І.Клокар. – Біла Церква: КОІПОПК, 2009. – Ч.І – С.220-226.
Відповідно до Концепції профільного навчання (наказ МОН України від 11.09.2009 р. № 854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі», Інформаційний збірник МОН України, №28-29) профільне навчання у 10-11 класах здійснюватиметься за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів змісту освіти:
- рівень стандарту, що передбачає опанування обов’язковим мінімумом змісту навчальних предметів, який визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, що не є профільними чи базовими ( наприклад хімія в технологічному профілі);
- академічний рівень, де обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах і визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, які не є профільними, а базовими або близькими до профільних ( наприклад, хімія в екологічному профілі);
- профільний рівень, де зміст навчальних предметів передбачає поглиблене їх вивчення та зорієнтований на майбутню професію ( наприклад, хімія у хіміко-технологічному профілі).
Якщо у навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти.
Типові навчальні плани старшої школи враховують вимоги Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 11-річної школи (наказ МОН України від 10.08.10 № 1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011навчальний рік» вивчення хімії передбачається на одному із трьох рівнів змісту освіти залежно від профілю навчання (див. таблицю).
Рівень змісту освіти залежно від профілів навчання
| Напрям навчання | Профіль навчання | Рівень змісту освіти |
| | Універсальний | Академічний рівень |
| Природничо-математичний | Фізико-математичний | Рівень стандарту |
| Математичний | ||
| Фізичний | Академічний рівень | |
| Екологічний | ||
| Біолого-хімічний | Профільний рівень | |
| Біолого-фізичний (медичний) | Академічний рівень | |
| Географічний | ||
| Біотехнологічний | ||
| Хіміко-технологічний | Профільний рівень | |
| Агрохімічний | ||
| Фізико-хімічний | ||
| Суспільно-гуманітарний | Історичний | Рівень стандарту |
| Правовий | ||
| Філософський | ||
| Економічний | ||
| Філологічний | Української філології | Рівень стандарту |
| Іноземної філології | ||
| Технологічний | Технологічний | Рівень стандарту |
| Інформаційно-технологічний | ||
| Художньо-естетичний | Художньо-естетичний | Рівень стандарту |
| Спортивний | Спортивний | Рівень стандарту |
| Військово - спортивний | Рівень стандарту |
Реалізація чинних програм у 10 класі старшої школі потребує від вчителя уміння розв’язувати проблеми розвитку особистості учня з урахуванням його вибору, особливостей стилю мислення, рівнів сформованості освітніх компетенцій, що як правило, відрізняються, і передбачає вибір оптимальних методів та форм навчання. Зрозуміло, що навчання хімії на рівні стандарту і на академічному або профільному рівнях буде мати ряд суттєвих відмінностей.
Профільний рівень
| Змістовий рівень | Поглиблене вивчення матеріалу логічного характеру, пов’язаного з хімічними теоріями, законами, правилами, теоремами; самостійне опрацювання учнями певних тем, які вже вивчалися в основній школі, розв’язування задач підвищеної складності, розгляд позапрограмових типів задач, пошук альтернативних варіантів їх розв’язування, скорочення часу на вивчення матеріалу описового характеру |
| Технологічний рівень | Використання особистісно орієнтованої технології, елементів модульно-рейтингової системи, інформаційних та інтерактивних технологій, дистанційних форм навчання |
| Способи опрацювання інформації | Блочно-модульні; чітко спланована робота над всією темою: лекції, практичні заняття, семінари. Велика кількість експериментів: віртуальний, демонстраційний, лабораторні досліди, практичні роботи з використанням засобів ужиткової хімії, пошукова та дослідницька робота. Проблемно-логічний підхід до вивчення нового матеріалу |
| Форми роботи | Самостійна індивідуальна та колективна . Виконання індивідуальних або групових творчих проектів дослідницького характеру |
| Методи, засоби, прийоми | Алгоритмізація дій. Використання електронних засобів навчання, схем, таблиць, графіків. Аналітичний підхід до розв’язування задач, виведення узагальнюючих формул, математичний доказ хімічних теорем |
| Контрольно-коригувальний | Програмований контроль. Тести. Визначений час на уроках для консультування учнів, що виконують творчі роботи та індивідуальні проекти. Рейтинг учнів за результатами моніторингу. Самооцінювання, самоконтроль, само моніторинг, саморефлексія |
Академічний рівень
| Змістовий рівень | Фундаментальне вивчення матеріалу логічного характеру, пов’язаного з хімічними теоріями, законами, правилами; алгоритмічні способи розв’язування розрахункових задач, скорочення часу на вивчення матеріалу описового характеру, який учні можуть опрацювати самостійно |
| Технологічний рівень | Використання особистісно орієнтованої технології, елементів модульно- рейтингової системи, інтерактивних технологій |
| Способи опрацювання інформації | Блочно-модульні; застосування різних форм навчальних занять з огляду на тему, що вивчається: лекції, практичні заняття, семінари. Різноманітні види експерименту: віртуальний, демонстраційний, лабораторні досліди, практичні роботи, пошукова робота |
| Форми роботи | Індивідуальна, колективна. Виконання групових творчих проектів |
| Методи, засоби, прийоми | Алгоритмізація дій. Використання електронних засобів навчання, схем, таблиць. Алгебраїчний характер розв’язування задач |
| Контрольно-коригувальний | Програмований контроль. Тести. Зменшення обсягу обов’язкового матеріалу для домашнього завдання. Визначений час на уроках для консультування груп учнів, що виконують творчі роботи. Визначення рейтингу за результатами моніторингу |
Рівень стандарту
| Змістовий рівень | Оглядове, без деталізації, вивчення хімічних теорій, законів, правил. Розв’язування типових задач побутово-прикладної спрямованості. Розгляд екологічних проблем сучасного життя, історії хімії, біографій видатних хіміків. Вивчення природи хімічних речовин за принципом їх використання та впливу на організми живих істот Застосування хімічних знань людьми різних професій |
| Технологічний рівень | Використання інтерактивних та інформаційних технологій, технології критичного мислення, розвивального навчання |
| Способи опрацювання інформації | Асоціативні: сенкан, вебінг, парадоксальна розповідь, авторські тексти. Проектна методика, пошукові та дослідні роботи. Складання віршів, казок, оповідань, нарисів, колажів, кросвордів. Емоційно забарвлені види діяльності |
| Форми роботи | Переважно групова та індивідуальна форми роботи. Виконання групових творчих проектів |
| Методи, засоби, прийоми | Інтегративний підхід (інтеграція з предметами переважно гуманітарного циклу). Виконання емоційно-забарвлених завдань: змагання, театралізовані уроки, дискусії і т ін. Описово-наочні форми роботи. Проведення електронних презентацій. Інтеграція з медіаосвітою |
| Контрольно-коригувальний | Тести або різнорівневі завдання, побудовані за принципом «виконання простого є частиною складного». Мінімум матеріалу для домашнього завдання. Окремі уроки-консультації або спеціально відведений час на уроках для учнів, що виконують творчі роботи. Метод портфоліо. Рейтинг за результатами моніторингу |
Відповідно до Концепції профільного навчання допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах (може розпочинатися і в 5-6 класах через введеня пропедевтичних курсів) з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленому вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів за вибором та поглиблене вивчення хімії на диференційованій основі.
Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання. Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов’язкові.
Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади та ін. З метою забезпечення ефективності впровадження допрофільного та профільного навчання з хімії МОН України видано збірку програм курсів за вибором, факультативів та гуртків з предмета (див. таблицю).
Зазначимо, що ефективність допрофільного навчання залежить і від моніторингу рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).
Поглиблене вивчення хімії, крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуватимуться отримані знання. Поглиблене вивчення здійснюється за спеціальними програмами і підручниками (див.таблицю).
Акцентуємо увагу вчителів на тому, що програмно-методичне забезпечення навчального процесу з предмета в 7-9 класах, допрофільної підготовки учнів основної школи, інваріантної та варіативної складових профільного навчання старшої школи в 2010-2011 н.р. здійснюватиметься лише за програмами , підручниками і посібниками, що мають гриф МОН України. Ознайомитися з їх переліком можна на офіційному сайті МОН України (www.mon.gov.ua). Зважаючи на переповненість книжкового ринку різноманітною продукцією, адресованою учням і вчителям, звертаємо увагу на те, що Міністерство освіти і науки України забороняє використання в навчальному процесі у загальноосвітніх навчальних закладах навчальної літератури без відповідного грифа (наказ МОН України № 806 від 01.09.2009 р.).
Звертаємо увагу на підручники, які використовуватимуться в 10 класі профільної школи. Це:
ссылка скрыта (рівень стандарту, академічний рівень) (авт. Попель П.П., Крикля Л.С.) видавничий центр "Академія";
ссылка скрыта(рівень стандарту, академічний рівень) (авт. Ярошенко О.Г.) видавництво "Грамота".
Їх електронні варіанти розміщені на сайтах:
Міністерство освіти і науки - ссылка скрыта
Інститут інноваційних технологій і змісту освіти - ссылка скрыта
Інститут обдарованої дитини - ссылка скрыта
Видавництва: "Освіта" - ссылка скрыта
"Генеза" - ссылка скрыта
"Зодіак-ЕКО" - ссылка скрыта
"Грамота" - ссылка скрыта
"Наш час" - ссылка скрыта
"Перун" - ссылка скрыта
"Академія" - ссылка скрыта
"Літера ЛТД" - ссылка скрыта
"Школяр" - ссылка скрыта
"Видавнича група BHV" - ссылка скрыта
"Світ" - ссылка скрыта
"Ранок" - ссылка скрыта
"Аксіома" - ссылка скрыта
"Навчальна книга - Богдан" - bohdan-books.com
"Гімназія" - ссылка скрыта
"Букрек" - www.bukrek.net
Незаперечним є той факт, що переорієнтація змісту природничої освіти вимагає глибокої та всебічної інтеграції природничих наук. Засобом реалізації інтеграційних процесів під час навчання хімії є міжпредметні зв’язки. Саме їх використання дозволяє позбутися фрагментарності, неосмисленості, формалізму хімічних знань, подолати предметну інертність мислення та розширити кругозір учнів. Тільки на основі міжпредметних зв’язків можливе формування в учнів науково-гуманістичних поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність і розвиток.
Для реалізації міжпредметних зв’язків учителі різних предметів природничо-наукового циклу мають спільно планувати комплексні форми як навчальної, так і позакласної роботи.