Спеціальність 12. 00. 07 -теорія управління; адміністративне право І процес; фінансове право

Вид материалаДокументы

Содержание


2.4. Перспективні напрямки організаційного забезпечення управління інформаційними ресурсами
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

2.4. Перспективні напрямки організаційного забезпечення управління інформаційними ресурсами


З кінця минулого століття в Україні спостерігається активна підтримка організаційно-правовими заходами інтенсивного впровадження сучасних інформаційних технологій в діяльність правоохоронних органів, у тому числі і насамперед в діяльність органів внутрішніх справ. Так, Указом Президента України від 17 вересня 1996р. №837 [151] (що затвердив програму боротьби з організованою злочинністю) і Наказом МВС України від 20 жовтня 1996р. №722 [152] в Україні нормативно було закріплено створення міжвідомчих інформаційних систем правоохоронних органів. Практика свідчить, що ці та інші комп'ютеризовані системи нині успішно використовуються в боротьбі зі злочинністю, а провідна роль та ініціатива в створенні, впровадженні та використанні інформаційних систем (як міжвідомчого, так і внутрішнього відомчого характеру) належить міським та районним органам внутрішніх справ України.

На необхідність створення міжвідомчих інформаційних систем звертають увагу більшість українських дослідників. Зокрема, Ю.Ф. Кравченко зауважує на доцільності створення єдиної інформаційної системи МВС, Держмитслужби та Державної податкової інспекції про зовнішньоекономічні операції та порушників податкового законодавства, а також пропонує разом із зацікавленими міністерствами та відомствами формувати систему комп’ютерного контролю за імпортом в Україну підакцизних товарів, по стеженню за їх реалізацією та проходженням транзитних вантажів через територію держави [153, с.154].

Також можливо надати статус “міжвідомчих” деяким наявним системам інформаційних ресурсів ОВС України, що дозволить покращити певною мірою їх матеріально-фінансове становище [154, с.61]. Наприклад, це можуть бути оперативно-довідкова та дактилоскопічна картотеки, які формуються підрозділами МВС України, СБУ, прокуратури, Державного департаменту України з питань виконання покарань та судами, і, відповідно, використовуються в роботі підрозділами зазначених відомств [63].

У зв’язку з формуванням інформаційних ресурсів єдиного інформаційного простору України актуальною проблемою є інтеграція інформаційних ресурсів, що утворюються різними відомствами [118]. Тому звертає на себе увагу Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1998р. “Про затвердження Порядку локалізації програмних продуктів (програмних засобів) для виконання Національної програми інформатизації” [155]. Програмою інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000-2005рр. закріплено створення разом з СБУ, Держмитслужбою, МОЗ України міжвідомчого банку наркоданих [116].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Інформаційне забезпечення державних органів формується та діє не ізольовано. Воно стикається та взаємодіє з незалежними інформаційними структурами, укладає з ними договори про надання інформаційних послуг, погоджує з ними програми інформаційного обслуговування [161, с.565]. Саме це викликає появу нових організаційних структур у структурі інформаційного ринку, зокрема інформаційних брокерів. У розвинутих країнах світу поява цієї фігури було природним явищем і не викликало будь-яких ускладнень, оскільки такі інформаційні ланцюжки вже давно сформувалися [162, с.80].

Інформаційний брокер (посередник) — це суб'єкт підприємницької діяльності (фізична особа, підприємство), котрий надає інформаційні послуги або бере на себе частину власних функцій суб'єктів інформаційної діяльності і має відповідний дозвіл на право їх здійснення (у випадку роботи з інформацією з обмеженим доступом), виданий спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі інформаційної діяльності [163, с.48]. На жаль, законодавство України не містить визначення поняття інформаційного брокера та не визначає основні принципи, яким повинна відповідати організація та діяльність цієї структури. Проте в Україні на сьогодні вже діють подібні структури. Зокрема, в структурі ОВС України створене та діє державне підприємство МВС України “Ресурси”, однією з функцій якого є надання платних послуг (в тому числі інформаційних) за фаховою діяльністю підрозділів ОВС України, котрі не входять до переліку, затвердженого відповідними нормативними актами, та надаються органами й підрозділами МВС України [164].

Оскільки, процес появи інформаційних брокерів є необоротним, а також з метою підвищення ефективності інформаційного забезпечення державних органів, вважаємо за доцільне в структурі цих органів (зокрема, ОВС) України створити структури, які будуть надавати всі без винятку інформаційні послуги населенню чи організаціям з державних інформаційних ресурсів, що дозволить розвантажити інформаційні підрозділи державних органів та зосередити їх діяльність безпосередньо на інформаційному забезпеченні державних органів.


* * *


1. Доведено, що управління інформаційними ресурсами органів внутрішніх справ України, якщо виходити з широкого тлумачення державного управління, крім відомчих суб’єктів управління, також здійснюють і вищі органи державної влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України), визначено роль Президента України у цьому процесі. Виходячи із того, що повноваження судів розповсюджуються на всі правовідносини в державі, у тому числі й інформаційні, у роботі наголошено на ролі судів у управлінні інформаційними ресурсами ОВС України.

2. Розглянуто діяльність спеціалізованих органів виконавчої влади з управління саме інформаційними ресурсами (Міністерство транспорту та зв’язку України, Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Державний комітет архівів України, Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби Безпеки України та інші), оскільки управління більш близьке до організаційно-розпорядчої діяльності виконавчої влади.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

11. Розглянуто можливість забезпечення інформацією фізичних та юридичних осіб з державних інформаційних ресурсів за допомогою інформаційних брокерів, що дозволить розвантажити інформаційні підрозділи державних органів та ефективніше виконувати свої безпосередні функції щодо інформаційного забезпечення державних органів. Запропоновано визначення “інформаційний брокер”.