Підсумки виконання Державної цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 рр

Вид материала

Документы

Содержание Сьогодні нагальною потребою є формування складу молодих викладачів і науковців через магістерську підготовку та аспірантуру. Кадрову проблему необхідно вирішувати шляхом залучення до навчального процесу сумісників із провідних підприємств галузі, предст Стажування науково-педагогічних та педагогічних працівників Практична підготовка. Структура навчального плану. Якість освіти. Головною метою кожного ВНЗ є забезпечення якості освіти, що надається. Шановні колеги! Цілі і стратегічні завдання інноваційного розвитку аграрної освіти україни Стратегічні завдання Законодавчого спрямування Кадрового спрямування Матеріально_фінансового спрямування Виховного спрямування

Подобный материал:

• План-графік проведення «Дня фахівця» управління охорони здоров’я Донецької області, 391.57kb.
• З виконання Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної, 167.55kb.
• Четверте скликання – сорокова сесія, 697.75kb.
• До Програми завдання І заходи з виконання Державної цільової науково-технічної програми, 651.48kb.
• Проект районної програми «Молодь Лановеччини» на 2011-2015 роки, 412.35kb.
• Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції, 1083.34kb.
• До Програми заходи з виконання Державної цільової соціальної програми подолання, 342.32kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття І. Засади державної, 580.48kb.
• Програми кадрового забезпечення закладів освіти Кельменецького, 1861.78kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни, 1010.08kb.

Підсумки виконання Державної цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 рр. та стратегічні напрями модернізації системи аграрної освіти


Шановні колеги!


Стан та основні напрями кадрового забезпечення аграрного сектору економіки завжди були в центрі уваги Міністерства аграрної політики України, в галузі постійно проводиться робота з оновлення кадрового потенціалу на селі.


Мережа аграрних ВНЗ поступово удосконалюється шляхом формування регіональних університетських центрів за галузево-територіальним принципом. Протягом 2005-2009 років створено такі центри на базі Луганського НАУ, Таврійського ДАТУ, Подільського ДАТУ, Житомирського НАЕУ.

Всього на базі ВНЗ III-IV рівнів акредитації створено 17 регіональних університетських центрів, що об'єднують 92 коледжі і технікуми. Така інтеграція дає можливість використовувати наявну навчально-матеріальну базу і розвивати її, а також залучати професорсько-викладацький склад, забезпечувати ступеневу систему освіти, зменшити навантаження на державний бюджет шляхом скороченням терміну навчання для випускників технікумів і коледжів, динамічно реагувати на демографічну ситуацію на регіональному рівні.


Необхідно: Скорочення чисельності ВНЗ, створення на базі декількох аграрних університетів зональних університетів (Харків, Львів).

Інтеграційні процеси в агарній освіті. Близько 30 відсотків обсягів прийому до ВНЗ III-IV рівнів акредитації на денну та заочну форму навчання за державним замовленням здійснюється з числа випускників технікумів та коледжів.


Необхідно: Посилити профорієнтаційну роботу з метою забезпечення у 2012 р. обсягу прийому до ВНЗ з числа випускників технікумів і коледжів до 60-70 %.


Науково-педагогічні та педагогічні працівники ВНЗ – один з головних чинників, що впливають на якість підготовки фахівців.

Кадрове забезпечення аграрних ВНЗ має позитивну динаміку. Сьогодні підготовку фахівців у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації забезпечують 8784 науково-педагогічних працівники. Серед них докторів наук – 722, кандидати наук – 4604, професорів – 747 та 3474 доценти. Середній показник чисельності студентів денної форми навчання на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника в аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації становить 11,0. (Для порівняння у 2005 році – 13,2).

Проте за кількістю докторів та кандидатів наук із розрахунку на 100 студентів денної форми навчання, аграрні ВНЗ мають далеко не кращі показники серед інших ВНЗ України. Так, кількість докторів наук на 100 студентів у ВНЗ Міністерства охорони здоров’я складає 3,13, у ВНЗ Міносвіти і науки – 0,92, а у ВНЗ Мінагрополітики – 0,68.

В аграрних ВНЗ кращі показники мають НУБіП України, Львівський НАУ, Білоцерківський НАУ, Луганський НАУ.

Сьогодні нагальною потребою є формування складу молодих викладачів і науковців через магістерську підготовку та аспірантуру.

В аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації функціонують 52 спеціалізовані ради із захисту кандидатських та докторських робіт.


Необхідно: Підвищити ефективність роботи аспірантури, докторантури та створити умови для творчого розвитку науково-педагогічних працівників. Забезпечити взаємозв’язок підготовки кандидатів і докторів наук з бюджетними і договірними науковими дослідженнями.


Кадрову проблему необхідно вирішувати шляхом залучення до навчального процесу сумісників із провідних підприємств галузі, представників наукових установ.


Наука. Університет є лише тоді університетом, якщо в ньому проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Потребує визначення система пріоритетів у виборі їх тематики. Основним критерієм оцінки результатів наукового дослідження повинна бути економічна ефективність від його впровадження.

Проблемою залишається стан матеріально-технічної бази наукових підрозділів ВНЗ, відсутність новітнього наукового обладнання.


Необхідно: Вжити термінових заходів щодо комп’ютеризації бібліотек ВНЗ.

Забезпечити науково-педагогічним працівникам доступ до світових інформаційних ресурсів, інтернет-ресурсів провідних наукових видавництв світу, у тому числі для презентації власних статтей.

Активізувати роботу з обдарованою студентською молоддю щодо залучення їх до проведення наукових досліджень.

Створити у ВНЗ техагрополіси/техагропарки з технологічними бізнес-інкубаторами на основі рекомендацій науково-дослідних установ та дорадчих служб, а також модельних сільськогосподарських підприємств.


Спрямовувати роботу науково-педагогічних працівників на участь у розробці сучасних технологічних рішень та впровадженні їх у виробництво з наступним доведенням їх до студентської аудиторії.


Стажування науково-педагогічних та педагогічних працівників. Докорінні зміни у технологіях виробництва продукції сільського господарства, що відбуваються в сучасний період, поява нової техніки та обладнання потребують перепідготовки і професорсько-викладацького складу. З цією метою протягом 2008-2010 рр. започатковано стажування науково-педагогічних та педагогічних працівників у провідних сільськогоспо-дарських підприємствах.

Зокрема, у АТЗТ «Агро-Союз», ВАТ «Терезине», УНДІПВТ ім. Л.Погорілого та ін. централізовано проводиться стажування викладачів за напрямами «Технологія виробництва та переробка продукції тваринництва», «Агрономія» та «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва».


Необхідно: Створити банк даних високотехнологічних підприємств галузі для проведення стажування науково-педагогічних та педагогічних працівників ВНЗ не рідше ніж 1 раз на 3 роки.


Практична підготовка. Підвищення якості вищої освіти неможливе без удосконалення змісту, методів та форм практичної підготовки. Міністерством аграрної політики постійно здійснюються заходи, спрямовані на її удосконалення.


За даний період розширилась мережа навчально-практичних центрів. На базі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації створено та функціонує 13 навчально-практичних центрів та на базі ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації – 5. Започатковане їх створення на базі провідних сільськогосподарських підприємств: при Дніпропетровському ДАУ на матеріально-технічній базі ТОВ “Корпорація Агро-Союз”, при Полтавській ДАА на базі ТОВ “Агрофірма “Маяк”, при Сумському НАУ на базі ТОВ “Агрофірма “Хоружівка”, при Миколаївському ДАУ на базі ВАТ “Радсад”, при Білоцерківському НАУ на базі підприємств Білоцерківського, Ставищанського, Сквирського районів Київської області.

Для організації проходження студентами виробничої практики укладено договори про співпрацю з провідними підприємствами галузі, на яких запроваджено сучасні технології виробництва сільськогосподарської продукції, чисельність яких складає близько 2 тис.


Необхідно: Розвивати зв’язки «освіта ─ наука ─ бізнес».

В аграрних ВНЗ І-ІV рівнів акредитації зосереджено значний навчально-виробничий потенціал. На їх балансі станом на 01.01.2010 р. нараховується основних фондів на загальну суму близько 2 млрд. гривень.

Для забезпечення належних умов проведення практичної підготовки студентів, науково-експерементально-дослідних робіт у структурі ВНЗ функціонує 95 навчально-дослідних господарств, які мають у своєму користуванні104,3 тис. га земельних угідь. У 2009 році ними вироблено 34 тис. тонн зерна, 6 тис. тонн соняшнику, 7 тис. тонн молока та 510 тонн м’яса, на утриманні знаходиться близько 5 тис. голів великої рогатої худоби та близько 4 тис. голів свиней.


Структура навчального плану.


Необхідно: Вивчити і можливо запозичити досвід провідних країн Європи, де поряд з теоретичною підготовкою за фаховим напрямом, близько 50% навчального часу відводиться на виробничу практику, причому практику, що у повному обсязі відповідає своїй назві.


Такий підхід допоможе вирішити важливе питання працевлаштування випускників ВНЗ.

Для цього необхідно здійснити перебудову організації навчального процесу, провести відповідну підготовку науково-педагогічних працівників. З цією метою розпочато експеримент в Уманському національному університеті садівництва, Таврійському ДАТУ, Миколаївському ДАУ, Білоцерківському НАУ.


Якість освіти. Проблеми підготовки кадрів не повинні бути тільки освітянською проблемою. Вона має загальнонаціональний характер і повинна вирішуватися за активної участі держави, системи освіти і бізнесових структур.

З метою визначення і узгодження спільних дій щодо покращення якості підготовки фахівців протягом 2008-2010 рр. було проведено “круглі столи” за участю провідних фахівців виробництва, науковців та науково-педагогічних працівників ВНЗ з напрямів “Агрономія”, “Ветеринарна медицина”, “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”, “Техніка та енергетика аграрного виробництва”, “Харчові технології та інженерія” та з питань міжнародної діяльності ВНЗ аграрного спрямування.


Головною метою кожного ВНЗ є забезпечення якості освіти, що надається.


Щоб випускники аграрних ВНЗ успішно конкурували на ринку праці, вони повинні отримати не лише фундаментальну фахову підготовку, але й володіти іноземними мовами, економічними та правовими знаннями, сучасними інформаційними технологіями.


Бурхливий розвиток у сфері комп'ютеризації виробничих процесів, неймовірно широкий обмін інформацією за допомогою інтернету сьогодні ставить на порядок денний питання щодо методичних підходів щодо підготовки фахівців для аграрного виробництва.

Сучасний керівник сільськогосподарського підприємства, як і керівник певної, більш-менш значної структурної одиниці цього виробництва, це не просто технолог ─ це менеджер, причому менеджер у широкому розумінні цього слова. Це уже організатор виробничого процесу з досконалим знанням взаємопов’язаних технологій виробництва продукції і пов’язаного з ним менеджменту. Тому випускники ВНЗ повинні мати досить ґрунтовні знання з суміжних напрямів розвитку сільського господарства, маркетингу та менеджменту у широкому спектрі сільськогосподарської продукції.


Підручники ─ один з факторів, що забезпечує якісну освіту. Створення підручників нового покоління повинно стати справою кожного науково-педагогічного працівника, що претендує на наукове звання.


Необхідно: Забезпечити ВНЗ підручниками та навчальними посібниками, підготовленими відповідно як до вимог нових форм навчання, так і тих докорінних змін у технологіях виробництва продукції сільського господарства, що відбуваються в сучасний період.


Роль інформаційно-комунікаційних технологій у системі професійної підготовки майбутніх фахівців важко переоцінити.


Поліпшення якості підготовки висококваліфікованих фахівців неможливе без комп’ютеризації навчального процесу, впровадження інтернет-технологій та створення корпоративних мереж у ВНЗ. Сьогодні не може бути спеціаліста, який не володів би комп’ютером та комп’ютерними технологіями.


Основним напрямом роботи є забезпечення ВНЗ сучасною комп’ютерною технікою, мультимедійними засобами для реалізації сучасних технологій навчання, зокрема дистанційного, здійснення принципу «один студент – один комп’ютер» та придбання і розробка високоефективного програмного забезпечення.

Забезпечення комп’ютерами в аграрних ВНЗ в цілому відповідає нормам та вимогам для підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Так, для підготовки молодших спеціалістів цей показник становить 6 комп’ютерів на 100 студентів, а для підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра – 12.


У ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації найкраща забезпеченість у НУБіП України (24,15), Харківському НАУ (21,57), Білоцерківському НАУ (20,75), Луганському НАУ (20,28). (Слайд )


23 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та 39 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації мають свої офіційні веб-сайти. З метою розповсюдження новітніх технологій у галузі аграрної освіти та науки проводиться робота щодо їх удосконалення та здійснюється контроль та оцінка якості шляхом проведення конкурсів та визначення рейтингу. 

В той же час, не зважаючи на позитивні зрушення і тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, реальна їх реалізація у ВНЗ стикається із суттєвими проблемами. Кадровий потенціал ВНЗ не підготовлений до широкомасштабного використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі.


Необхідно: Оволодіння науково-педагогічними та педагогічними працівниками ВНЗ комп’ютерною технікою, інтернетоом


Післядипломна освіта. В аграрній освіті існує розгалужена мережа післядипломної освіти про ефективність якої сьогодні не можна говорити.

В системі післядипломної освіти існує чимало проблем: відсутність нормативно-правового забезпечення; відсутність програм для навчання (підвищення кваліфікації) дорослого населення, що відповідають сучасним потребам та ін.


Необхідно: Визначити перспективні напрями розвитку післядипломної освіти, розробити ефективні технології навчання дорослих (майстер-класи та ін. форми)


Стратегічні напрями: Період 2010-2020 рр. повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку та удосконалення системи аграрної освіти, визнання її у європейському просторі в контексті забезпечення якості.


Необхідно: Кожному ВНЗ розробити перспективні плани розвитку на період до 2020 року.


Плани повинні передбачати:

- Забезпечення якості вищої освіти;

-  Забезпечення справедливого доступу до вищої освіти;

-  Визначення перспективних напрямів підготовки;

- Посилення потенціалу наукових шкіл.


Шановні колеги!


За період, що пройшов за час виконання Державної цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві, чітко окреслились сильні та слабкі сторони аграрної освіти і університетської науки України.


Внутрішні слабкі сторони та зовнішні загрози:

1. Дезорієнтація національної свідомості українців.
   
2. Надмірна комерціоналізація освіти. Вимоги до знань студентів у ВНЗ стають другорядними у порівнянні із його фінансовими потребами.
   
3. Відсутність чіткого розуміння сутності понять бакалавра і магістра, визначення їхнього статусу призводить до несприйняття роботодавцями освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та неефективної системи працевлаштування.
   
4. невиправдане звуження профілю підготовки магістра.
   
5. значне обмеження автономності аграрних ВНЗ.
   
6. несвоєчасне реагування на новації, які мають місце в Європейських країнах та передових агропромислових підприємствах через застаріле навчально-методичне забезпечення.
   
7. недостатнє застосування сучасних освітніх технологій (активних методів навчання).
   
8. неналежне стимулювання самостійної і науково-дослідної роботи студентів, обмежена диференціація навчання не дозволяє повністю реалізувати принцип науковості навчання. Спостерігається зниження науковості викладання до рівня, доступного студентам з низьким рівнем знань.
   
9. авторитаризм системи вітчизняної вищої освіти гальмує її розвиток.
   
10. розрив зв’язків циклу «аграрна наука – аграрна освіта – АПВ»
    
11. негативні демографічні тенденції.
    
12. обмеження фінансових ресурсів в т. ч. зменшення бюджетног замовлення
    
13. слабка мотивація професорсько-викладацького складу.
    
14. надмірне адміністрування наукових досліджень.
    

Зовнішні можливості та внутрішні сильні сторони аграрної освіти і університетської науки:


1.Позитивні загальноукраїнські та регіональні тенденції.


2. Сприятливі міжнародні умови – проекти в рамках участі в Конфедерації ректорів ЄС, Асоціації європейських університетів та ін.. форми міжнародного співробітництва.


3.Ресурсний потенціал аграрної освіти.


4.наявність багаторічного досвіду здійснення цільового набору.


5.Значне охоплення території країни структурою аграрних ВНЗ

.

6.Унікальні ресурсні умови створення й апробації інноваційних продуктів одразу для декількох агрокліматичних зон без виїзду за межі регіонів.


7.Наявність багаторічного досвіду забезпечення практичної складової аграрної освіти (студентські механізовані загони, агрономічні консультаційні служби, ветлікарні та ін..)


8. Лідерство вчених аграрних ВНЗ у різних напрямках наук.


9. розвиток міжвузівських зв’язків і контактів, інформаційного обміну.


ЦІЛІ І СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ:


ЦІЛЬ: формування національної моделі конкурентоспроможної багаторівневої аграрної освіти, інтегрованої у світовий освітній простір, що задовольняє різнорівневі потреби суспільства і особистості.


СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ:

1. ОРГАНІЗАЦІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ:
   

• переорієнтація на інтелектуалізацію, як це визначено Хартією європейських університетів.
  
• Створення інноваційних освітньо-науково-виробничих кластерів, як форм територіально-галузевого партнерства.
  
• Підвищення конкурентоспроможності освітніх послуг, що надаються аграрними ВНЗ.
  
• Розширення освітніх послуг, що надаються аграрними ВНЗ.
  
• Створення і розвиток вузівських та міжвузівських центрів дистанційної освіти.
  
• Прогнозування потреб ринку і створення кооперації аграрних ВНЗ, товаровиробників, інформаційних агентств, центрів зайнятості.
  
• Інформатизація освіти і оптимізація методів навчання.
  
• Поглиблення інтеграційних і міждисциплінарних програм, їх поєднання з високими технологіями
  
• Розвиток навчальних центрів аграрних ВНЗ по підготовці кадрів робітничих професій для регіону. Кожному студенту – не менше однієї робітничої професії.
  
• Розвиток і удосконалення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
  
• Набуття права видавати дипломи бакалаврів та магістрів, що визнані в світі.
  

2. ЗАКОНОДАВЧОГО СПРЯМУВАННЯ:
   

• Щорічне планування у Держбюджеті видатків, що забезпечували б повне утримання і розвиток аграрних ВНЗ.
  
• Зміни до законодавства, які б дозволили ВНЗ здійснювати операції з придбання наукового та навчального обладнання поза дією Положення про закупівлю товарів, послуг і робіт за державні кошти.
  
• Враховувати в Умовах прийому до ВНЗ систему довузівської підготовки і профорієнтації.
  
• Узгодити показники щодо акредитації ВНЗ із критеріями визначення якості освіти, визнаних Європейською мережею з гарантування якості у вищій освіті.
  
• Ліквідувати поняття ліцензійного обсягу для акредитованих ВНЗ IV рівня, встановивши, що максимальна кількість студентів може визначатись лише параметрами навчальних площ.
  
• Прирівняти структурні підрозділи аграрних ВНЗ, що займаються сільськогосподарським виробництвом до сільськогосподарських товаровиробників.
  
• У навчальних планах передбачити значне збільшення термінів технологічної практики на місцях майбутнього працевлаштування.
  

2. КАДРОВОГО СПРЯМУВАННЯ:
   

• постійне підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу ВНЗ.
  
• Створення механізмів для періодичного стажування аспірантів, докторантів, науково-педагогічних працівників у вітчизняних та міжнародних провідних ВНЗ з метою набуття прогресивного досвіду.
  

2. МАТЕРІАЛЬНО_ФІНАНСОВОГО СПРЯМУВАННЯ:
   

• надання різноманітних дотацій та стипендій студентам з метою підвищення привабливості та іміджу аграрної освіти.
  
• Надання можливості ВНЗ отримувати кредити для здійснення сільськогосподарських робіт.
  
• Радикальне покращення матеріально-технічної бази ВНЗ.
  

2. ВИХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ:
   

• створення цілісної системи виховання, адекватної за змістом, формою та методами завданням аграрних ВНЗ.
  
• Орієнтація виховної діяльності на розвиток професійного потенціалу майбутнього фахівця.
  
• Демократизація статусних відносин студентів і педагогів, гуманізація стилю їхнього спілкування, розширення студентського самоврядування.
  
• Організація соціально-психологічної й психолого-педагогічної допомоги і підтримки студентів.
  
• Модернізація методів виховної роботи на основі гуманістичних принципів, удосконалення змісту й механізмів виховної діяльності.