Geum.ru

Вдосконалення системи моніторингу інфляції в Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Постановка проблеми
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Виклад основного матеріалу дослідження
Показники інфляції: індекс-дефлятор ВВП та індекс споживчих цін
Результати оцінки фактичних розбіжностей між показниками інфляції: дефлятором ВВП та ІСЦ
Висновки і перспективи подальших досліджень
Подобный материал:




УДК 336.02+339.74

Алімпієв Євген Володимирович
к.е.н., доцент кафедри економічної теорії

Університету економіки та права “КРОК”, м. Київ


Вдосконалення системи моніторингу інфляції в Україні


В статті досліджуються особливості існуючої системи моніторингу інфляції в Україні. Зокрема, за допомогою порівняльного аналізу та економетричних методів робиться спроба пояснити с позицій економічної теорії та статистики розбіжності між динамікою індекса-дефлятора ВВП та індекса споживчих цін.


The article examines peculiar properties monitoring system of inflation in Ukraine. In particular, with the help of comparative analysis and econometric procedures make an attempt to explain with position economic theory and statistics divergence between art-deflator GDP and Consumer Price Index dynamics.


Постановка проблеми

Моніторинг змін загального рівня цін, як такого прояву порушення макроекономічної рівноваги, що може мати небезпечні наслідки, є одним з основних завдань державного регулювання у нестабільних економіках. Оскільки українська економіка навіть в стані пожвавлення, що розпочався з 2000 року, відзначається нестабільністю цін державного сектору, то для неї проблема контролю інфляції є особливо актуальною.

Метою нашого дослідження є з’ясування причин недоліків існуючої системи моніторингу інфляції. Це передбачає знаходження відповідей та такі запитання:

– наскільки повно існуюча система моніторингу інфляції відбиває зміни цін?

– недоліки моніторингу інфляції є системними чи випадковими (тимчасовими) явищами?

– як удосконалити систему показників інфляції для більш точного представлення цінових змін?

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різним аспектам вимірювання, оцінки та аналізу інфляції в Україні присвячено чимало праць вітчизняних вчених. Це, передусім, роботи А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, С.С. Герасименка, В.М. Горбачука, А.М. Єріної, М.І. Звєрякова, Б.Є. Кваснюка, В.І. Лисицького, В.О. Шевчука, С.С. Шумської та інших.

Попри значну увагу до проблеми інфляції, окремі недоліки існуючої системи моніторингу інфляції лишаються поза увагою. Так, на нашу думку, діюча система показників інфляції не надає користувачам повної інформації про цінові зміни в економіці в цілому та ії окремих секторах. Недоліки системи оцінки інфляції вимагають ретельного аналізу показників та їх модифікації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інфляція є проявом стійкої тенденції до підвищення загального рівня цін. Для оцінки інфляції використовують різні індекси цін. Вони можуть відбивати, як зміну цін всіх товарів та послуг, що вироблені резидентами та нерезидентами країни на ії економічній території впродовж року (індекс-дефлятор ВВП), так і зміну цін окремих категорій товарів. Маємо на увазі, у першу чергу, Індекс споживчих цін (ІСЦ), що ілюструє зміну цін товарів та послуг, призначених для кінцевого споживання та Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ), що відображає зміну цін на інвестиційні товари.

У вітчизняній статистиці також розраховують індекс цін на продовольчі товари, непродовольчі товари, індекс цін на платні послуги.

Найбільш вживаними показниками інфляції є індекс-дефлятор ВВП, ІСЦ та ІЦВ. Останні два індекси широко використовуються у дослідженнях і публікуються у більшості статистичних джерел: бюлетені Національного банку України, виданнях Держкомстату, періодичних виданнях Міжнародного центру перспективних досліджень, публікаціях МВФ та інших. Показник індекс-дефлятора ВВП є менш розповсюдженим. Держкомстат подає цей показник лише у річному вимірі й до того ж зі значною затримкою: інформацію про індекс-дефлятор 2006 року можна отримати лише з виходом у світ “Статистичного щорічника України” в кінці 2007 – на початку 2008 року.

У разі потреби, значення індекс-дефлятора можна розрахувати самостійно як відношення темпів приросту номінального та реального ВВП взятих у формі індексів:

, (1)

де TВВПном – темп приросту номінального ВВП, % (розраховується на основі даних про номінальний ВВП, млрд. грн);

TВВПреал – темп приросту реального ВВП, % (подається Держкомстат).

Ми з’ясували, що розраховані за формулою (1) значення індекс-дефлятора повністю співпадають із даними Держкомстату (принаймні для періоду 1996-2004 рр.). Самостійний розрахунок індекс-дефлятора за наведеною формулою має незаперечну перевагу:

– дає можливість отримати показник дефлятора у квартальному та щомісячному вимірі;

– допомагає у одержані вкрай важливої для поточного аналізу статистики на 8-10 місяців раніше, ніж вона з’являється у публікації Держкомстату.

У практичних розрахунках в якості показника інфляції, який відбиває зміну цін всіх складових ВВП, замість дефлятора ВВП часто використовують індекс споживчих цін (ІСЦ) через більшу доступність останнього. Така заміна можлива, оскільки, для України у окремі роки значення індекса споживчих цін та індекса-дефлятора ВВП відрізняються несуттєво. Річні показники наведені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Показники інфляції: індекс-дефлятор ВВП та індекс споживчих цін, %

Показники
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006

Дефлятор ВВП, %
12,0
27,4
23,1
9,9
5,1
8,0
15,1
24,5
13,4

ІСЦ, %
20,0
19,2
25,8
6,1
-0,6
8,2
12,3
10,3
11,6

Джерело: Дефлятор ВВП 1998-2004 [6]; Дефлятор ВВП 2005, 2006 рр. – розраховано автором; ІСЦ [9].

Нетиповою, на наш погляд, є розбіжність показників інфляції у 2005 році. За ІСЦ інфляція в Україні у цьому році становила 10,3% в той час як за дефлятором ВВП – 24,5%.

Хоча ІСЦ та індекс-дефлятор за своїм економічним змістом є різними і, відповідно, їх значення можуть не співпадати, загалом динаміка цих показників у період 1998-2004 рр. свідчить про не дуже суттєві розбіжності (рис 1).



Рис. 1. Різниця показників інфляції. Україна, 1998-2006 рр.

Розбіжність досліджуваних індексів у 2005 році не може бути пояснена і впливом зовнішніх (глобальних) чинників. Якщо б такі існували, то їх вплив відчули б і іншу економіки. Натомість, індекс-дефлятори і ІСЦ Польщі, РФ, країн “Єврозони” та США у досліджуваному періоді не демонструють якихось істотних розбіжностей (рис. 2 ).





Рис. 2. Показники ІСЦ та дефлятора ВВП у Польщі, Росії, країнах Єврозони та США у період 1996-2005 рр. [10].

За статистичною практикою, показники дефлятора ВВП та ІСЦ розраховуються за різною методикою. Індекс-дефлятор визначається за формулою Пааше і враховує зміну цін товарів та послуг, які увійшли у ВВП поточного року. Індекс споживчих цін розраховується за формулою Ласпейреса і враховує зміну цін товарів та послуг, які увійшли до складу споживчого кошику у певному базовому році. При незначній кореляції між цінами та товарною масою індекси, розраховані за Ласпейресом і Пааше, практично однакові [5, c. 144].

Цікаво, що в Україні у період 1998-2006 рр. кореляція між зміною цін за дефлятором ВВП та реальним ВВП, була такою ж, як і між зміною цін за ІСЦ та реальним ВВП. У першому і другому випадку вона становила Corr = - 0.41.

Якщо вважати таку кореляцію незначущою, то згідно теорії статистики, індекс-дефлятор та ІСЦ неповинні істотно відрізнятись. Це підтверджується лише у 4-х роках з 9-ти.

Коефіцієнти кореляції ІСЦ із темпом зростання реального ВВП, що розраховані по роках за місячними даними, є високими тільки у двох третинах випадків (табл. 2). Причому, у різні роки мала місце, як значна пряма, так і значна обернена кореляція між зміною реального ВВП та рівнем цін.

На нашу думку, значна розбіжність двох основних показників зміни загального рівня цін – дефлятора ВВП та ІСЦ у 2005 р., яку не можна пояснити ні з позицій теорії, ні попередньою динамікою цих показників, ні подібними розбіжностями цих показників у інших країнах, вимагає більш детального дослідження і теоретичного пояснення.

Таблиця 2.

Результати оцінки фактичних розбіжностей між показниками інфляції: дефлятором ВВП та ІСЦ

Роки
Коефіцієнт кореляції між реал. ВВП  та ІСЦ
Розбіжність
(ІСЦ, % - Дефлятор ВВП, %)
Висновок щодо відповідності фактичних значень теорії

1998
-0.82
8.0
Значна кореляція ~ значна розбіжність → відповідає теорії статистики [5, c. 144]

1999
0.89
-8.2
Значна кореляція ~ значна розбіжність → відповідає теорії статистики

2000
0.4
2.7
Значна кореляція ~ незначна розбіжність → не відповідає теорії статистики

2001
0.09
-3.8
Незначна кореляція ~ незначна розбіжність → відповідає теорії статистики

2002
-0.55
-5.7
Значна кореляція ~ значна розбіжність → відповідає теорії статистики

2003
0.38
0.2
Незначна кореляція - незначна розбіжність → відповідає теорії статистики

2004
0.41
-2.8
Значна кореляція ~ незначна розбіжність → не відповідає теорії статистики

2005
-0.94
-14.2
Значна кореляція ~ значна розбіжність → відповідає теорії статистики

2006
0.79
-1.8
Значна кореляція ~ незначна розбіжність → не відповідає теорії статистики

Джерело: розраховано автором за даними НБУ [6; 9].

Керуючись статистичними даними Держкомстат України [2; 6], ми пропонуємо особливу методику перевірки, а саме розрахунок індекс-дефляторів окремо для споживчих, державних та інвестиційних витрат з метою порівняння розрахованих значень індекс-дефляторів з існуючими в офіціній статтистиці індексами цін. Для розрахунків нами використано такі показники офіційної статистики:

▪ для розрахунку індекс-дефлятора приватного споживання:

– приватне споживання, млн. грн

– приватне споживання, реальна кумулятивна зміна, %

▪ для розрахунку індекс-дефлятора державного споживання:

– державне споживання, млн. грн

– державне споживання, реальна кумулятивна зміна, %

▪ для розрахунку індекс-дефлятора інвестиційних витрат:

– валове нагромадження основного капіталу, млн. грн

– валове нагромадження основного капіталу, реальна кумулятивна зміна, %

Логіка методики представлена на рис. 3, а результати розрахунків за три роки – у таблиці 3.




Рис. 3. Логіка методики перевірки причин розбіжностей індексів дефлятора та споживчих цін за принципом розмежування видів витрат.


Таблиця 3.

Значення розрахованих індексів-дефляторів та існуючих індексів цін

Показники
2004
2005
2006

Індекс споживчих цін (ІСЦ), %
12.3
10.3
11.6

Індекс-дефлятор приватного споживання, %
9.25
15.92
9.23

Індекс-дефлятор державного споживання, %
17.46
28.55
24.57

 









Індекс цін виробників (ІЦВ), %
24.1
9.5
14.1

Індекс-дефлятор валового нагромадження основного капіталу, %
17.53
19.85
13.53

Джерело: ІСЦ, ІЦВ [9]; дефлятори розраховано автором за даними [2; 9]

За результатами нашого порівняння можна зробити такі узагальнення:

▪ Індекс споживчих цін є значно ближчим до дефлятора приватного споживання, ніж до державного. Це виглядає логічним і опосередковано підтверджує те, що ІСЦ мав би бути співставним поєднанню дефляторів приватного та державного споживання взятих із ваговими коефіцієнтами, що відповідають часткам державногота приватного споживання. Останні є такими – 1 до 3.

▪ Індекс-дефлятор державного споживання у 2004-2006 рр. приблизно вдвічі перевищує аналогічний показник індекс-дефлятора приватного споживання. Це означає, що зростання цін у секторі державного споживання є вдвічі більшим ніж у приватному секторі. На нашу думку, більші значення дефлятора державного споживання можуть відбивати такі особливі явища української економіки:

а) факт штучного завищення цін при реалізації товарів та послуг для державного споживання фірмами-постачальниками із подальшим “відкатом” замовникам, які розпоряджаються бюджетними коштами.

б) зміни у структурі державного споживання, наприклад, збільшення частки більш якісних і, відповідно, дорожчих вітчизняних товарів та послуг, або зростання частки більш дорогих імпортних товарів у державному споживанні.

Висновки і перспективи подальших досліджень

▪ Інформація стосовно зміни рівня цін, яка сьогодні надається Держкомстат України є обмеженою і досить суперечливою. Тому, корисним було б, розширення кола показників інфляції, розрахунок різних варіантів дефлятора та індексів цін. Прикладом може слугувати Польща, де органи офіційної статистики подають два варіанти ІСЦ (з базовим 2000 р. та гармонізований індекс з базою 2002 р.), дефлятор ВВП, три варіанти значень ВВП у постійних цінах (з прив’язкою до різних років).

▪ Неприродно велика розбіжність двох основних показників інфляції – дефлятора ВВП та ІСЦ у 2005 р., – була скоріше тимчасовим явищем. Воно може бути поясненне значним стрибком цін у секторі державного споживання та інвестицій. Проте з’ясування причин таких змін потребує більш глибокого аналізу.


Список використаної літератури
  1. Гальчинський А.С. Теорія грошей: Навч. посібник. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 411 с.
  2. Економічна статистика / Щомісячне видання Міжнародного центру перспективних досліджень. – К., 2007. – №1 – 3.
  3. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геець, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М. Гейця. – К.: Вища школа, 2003. – 591 с.
  4. Радіонова І.Ф. Макроекономіка; теорія та політика: Підручник. – К.: Таксон, 2004. – 348 с.
  5. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. – К. КНЕУ, 2000. – 467 с.
  6. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держкомстат України;
    За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2005. – 632 с.
  7. Стратегія і політика раціональних структурних змін у 2003–2012 рр. // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
  8. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. – К.: Видавничий дім “Скарби”, 2000. – 336 с.
  9. Основні показники економічного і соціального стану України 1996-2007 роки / сайт Національного банку України. – gov.ua.
  10. International Monetary Fund – International Financial Statistics. – ссылка скрыта.