Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Глухів 2004

Вид материала

Документы

Содержание Пошукові і творчі завдання Тестові запитання

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• В. В. Бедь юридична психологія, 30871.16kb.
• Конкурентне, 6830.17kb.
• С. Б. Чехович елементарний курс міграційного права україни конспект, 2992.83kb.
• Р. С. Балакірєва конституційне право україни, 5831.21kb.
• Київський університет туризму, економіки І права «Основи готельного менеджменту», 5077.65kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• В. О. Штангеєв, доктор технічних наук, професор, директор Укрндіцп, 100.26kb.
• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Рекомендовано Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів архітектурних, 1979.84kb.

За поданим визначенням вкажіть,про який термін йдеться: “це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок якої складається з 14 складів, з цезурою після восьмого складу, з жіночою римою”.

А) літературні пісні;

Б) коломийки;

В) стрілецькі пісні.

7. Які різновиди української пісні можна назвати ”родичами” коломийки?
   

А частушки, казачки, вівати, чабарашки;

Б) літературні пісні;

В) веснянки.

8. Який художній засіб найбільш характерний для коломийки?
   

А) гіпербола;

Б) анафора;

В) метафора.

9. Хто перший зробив спробу визначити місце коломийки серед коротких пісенних жанрів слов’янського фольклору?
   

А) Вацлав Зелеський;

Б) В. Гнатюк;

В) П. Лушкевич.


Пошукові і творчі завдання


1. Прокоментуйте визначення В.Гнатюка: „Коломийку слід вважати зовсім самостійним витвором народного генія, паралельним до інших самостійних родів народної поезії. Подекуди можна їх ставити навіть вище; ми знаємо, що деякі пісні, особливо обрядові, прив’язані тісно тільки до певних проявів народного життя;...коломийка натомість огортає собою всі прояви життя чоловіка у всіх порах; ...звідти в ній висловлене і радість і горе, і утіха і жаль; звідти вона дихає і повагою і жартом; звідти в ній і гумор, і сатира, і іронія і т.д.”(Гнатюк В.Переднє слово до збірника „Коломийки” // Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість. – К.:Наук. думка, 1966. – C.158).


2. Визначте риси коломийки за поданим текстом.

Та піду я в полонину та в полониночку,

Вирубаю яворика та й колисочку.

Та завішу колисочку я на яворочку,

Та буду в ній колихати малу дитиночку.

А я буду колисати, а вітер – гойдати,

Аби моїй дитиночці добре було спати.


3. Які художні засоби виразності використано у коломийках:

3.1.Ой лунає спів зозулі та ще й соловейка,

Нема краще в цілім світі, як рідна сімейка.


3.2.

Ой гоп, та помалу,

Та виткала штани з валу,

І пошила, і наділа,

Сама бачу, що до діла.


4. Поділившись на підгрупи, підготуйте доповіді для участі в конференції на тему „Коломийка і сучасність”. Матеріалом для обговорення оберемо статтю М.Савчука „Коломийка”, вміщену на сайті ссылка скрыта.


Література до теми:


1.Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість. – К., 1966.

2.Коломийки / Упоряд., передм. і примітки Н. C. Шумади. Нот. матеріал упоряд. З.І. Василенко. – К.:Музична Україна, 1973. – 439 c.

3.Коломийки в записках І. Франка / Упоряд.О.І.Дей. – К.:Музична Україна, 1970. – 133 c.

4.Матвіїшин C.М.”Ой співанко-коломийко, як тебе не знати..” / Вивчення коломийок у 9-му класі // Укр.мова і літ.в шк.. – 1991. – № 4. C.30-33.

5.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість:Підручник. – К.:Знання-Прес, 2001. – 591 c.

6.Степанишин Б. Давня українська література в школі. – К.: Либідь, 2000. – 504 c.

7.Франко І. Володимир Гнатюк. Коломийки.Т.21 // Франко І.Зібрання творів: У 50-ти т. – К., 1982. – Т.37. – C.149.

8.Шумада Наталя. Коломийки в дослідженнях Володимира Гнатюка // Народна творчість та етнографія. – 1992. – № 2.

9.Шумада Н. C. Коломийки у взаємозв’язках із східнослов’янською пісенністю // Народна творчість та етнографія. – 1991. – № 2. – C.3-11.


Тема 4.6.


Пісні літературного походження


Зміст теми


4.6.1. Загальні відомості про пісні літературного походження.

4.6.2.Історичний розвиток пісень літературного походження.

(Пісні Г.Сковороди, І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, М.Петренка, Є.Гребінки).

4.6.3.Пісні літературного походження ХІХ ст. (пісні Т.Шевченка, Я.Щоголева, C.Руданського, А.Свидницького, Ю.Федьковича, М.Старицького, М.Кропивницького та ін.).

4.6.4.Пісні літературного походження ХХ ст. (пісні П.Тичини, В.Сосюри, А.Малишка, М.Нагнибіди, Д.Луценко, М.Сингаївського, М.Юрійчука, В.Івасюка та ін.).

4.6.5.Взаємозв’язок пісень народних та пісень літературного походження. Народність змісту і форми літературних пісень.

4.6.6.Романси, їх художньо-тематичні особливості.


4.6.1. Загальні відомості

про пісні літературного походження


Пісні літературного походження – це твори, що увійшли в народну словесність із професійної літератури.

Явище впливу літератури на фольклор почало фіксуватися орієнтовно в сімнадцятому столітті, коли в літературі виокремлюється світська тематика. Найчастіше така взаємодія і взаємовплив стосувалися пісень, створених певними авторами, популярними серед народу настільки, що їхнє авторство поступово втрачалося.

Пісні літературного походження мають певні відмінності від народних. Серед таких відмінних рис дослідники відзначають рівень індивідуалізації: ліричний герой має власне, філософське бачення світу, його „почуття виходять за рамки народної психології, драматизуються, поетизуються” (З. і М.Лановик), що підтверджуються нетрадиційними для фольклору порівняннями, епітетами, метафорами, наявністю елементів пейзажу, оригінальної ритмомелодики тощо.

До найдавніших пісень літературного походження фольклористи відносять пісні „Ой біда, біда мені, чайці”, „Перепеличенька я невеличенька”, „Засвіт встали козаченьки”, „В кінці греблі шумлять верби”, „Чого вода каламутна”, пісню C.Климовського „Їхав козак за Дунай” та ін. Як правило, це пісні ліричні, про кохання. Пісня „Грицю, Грицю, до роботи” – жартівливого характеру.

Народними піснями стали і твори поетів: „Всякому городу нрав і права” Г.Сковороди, „Ой доля людськая” І.Котляревського, „За Немань іду” C.Писаревського, „Ой казала мені мати” Г.Гулака-Артемовського та ін. Особливої популярності набули пісні М.Петренка „Взяв я бандуру”, В.Забіли „Взяв би я бандуру”, цикл пісень Т.Шевченка: „Реве та стогне Дніпр широкий”, „Зоре моя вечірняя”, „Садок вишневий коло хати”, „Нащо мені чорні брови”, „Така її доля”.

Опрацьовуючи зокрема пісню Т.Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”, звернімо увагу на змалювання нічного пейзажу, т.зв. олюднення явищ природи, коли Дніпро, мов поранений звір, викликає страх, а “сердитий вітер” – тривогу, а вся картина породжує в читача відчуття невідворотної біди, що може статися вночі в таку негоду. Читаючи поезію „Садок вишневий коло хати”, звернімо увагу на зорові картини, що влучно доповнюються слуховим враженням „Хрущі над вишнями гудуть”.

Поети другої половини ХІХст. подарували такі пісні, як „Повій, вітре, на Вкраїну” C.Руданського, „Журба” Л.Глібова, „Ніч яка місячна, зоряна, ясная” М.Страрицького, „На вулиці скрипка грає” М.Кропивницького, „Чорнії очі, карії очі” К.Думитрашка, „Ой ти, дівчино, з горіха зерня” І.Франка, „Стояла я і слухала весну” Лесі Українки.

Початок ХХ ст. приніс зміни в змістове наповнення пісень, національними гімнами стали поезії О.Кониського „Ой у лузі червона калина”, „Боже, великий, єдиний”, І.Франка „Вічний революціонер”, патріотичні, філософські, любовні мотиви пронизують пісні Б.Лепкого „Чуєш, брате мій”, Р.Купчинського „За рідний край”, „Дівчино- рибчино”, М.Гайворонського „Їхав стрілець на війноньку”.

Покоління середини і другої половини ХХст виросло на піснях О.Олеся „Сміються, плачуть солов’ї”, „Рідна мати моя”, „Моя стежина”, „Вчителько моя” А.Малишка, „На білу гречку впали роси” М. Рильського, „Виростеш ти, сину” В.Симоненка, „Марічка” М.Ткача, „Чорнобривці” М.Сингаївського, „Два кольори” Д.Павличка, „Червона рута” В.Івасюка” та ін.

Питання, присвячене романсу, тобто музично-поетичного твору що виконується сольно в супроводі музичного інструмента, доцільно опрацювати за книгою М. і З.Лановик („Українська усна народна словесність” К., 2001). Зверніть увагу на такі питання: які характерні риси, теми і мотиви романсу, його відмінність від пісні літературного походження, в чому виявляється вплив мелосу інших народів на розвиток цього жанру.


Тестові запитання

1. Які пісні називають літературними?
   

А) це музично-поетичний твір, який виконується сольно у супроводі музичного інструмента;

Б) це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини;

В) це твори, що увійшли в народну словесність з професійної літератури.

2. Твори якого поета вперше стали народними?
   

А) Т. Шевченка;

Б) Г. Сковороди;

В) І. Котляревського.

3. Який історичний період був плідним для розвитку фольклору – літератури;
   

А) Просвітництва;

Б) Реалізму;

В) Романтизму.

4. За поданим уривком визначте автора слів пісні:
   

“По діброві вітер віє,

Гуляє по полю,