За В. О. Онищуком
| Вид материала | Урок |
Структура уроків різних типів
(за В. О. Онищуком)
Урок засвоєння нових знань
1. Активізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3. Повідомлення учням теми, мети та завдань уроку.
4. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
5. Осмислення учнями знань.
6. Узагальнення та систематизація знань.
7. Підведення підсумків уроку.
8. Домашнє завдання.
Урок формування вмінь і навичок
1. Активізація опорних знань і практичного досвіду учнів.
2. Мотивація вмінь учнів.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
5. Первинне застосування знань (пробні вправи).
6. Формування навичок у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи).
7. Творчі вправи (до 15 хв).
8. Підведення підсумків уроку (як працював клас, оцінка роботи окремих учнів).
9. Домашнє завдання.
Урок застосування знань, навичок і вмінь
1. Актуалізація опорних знань, навичок і вмінь.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
4. Осмислення учнями змісту роботи та послідовності дій.
5. Самостійна робота учнів під контролем і з допомогою вчителя.
6. Узагальнення та систематизація результатів роботи учнів.
7. Контроль вчителя, самоконтроль і взаємоконтроль у процесі виконання завдань.
8. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення та систематизації знань
1. Активізація опорних знань і чуттєвих уявлень учнів.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
4. Узагальнення та систематизація понять.
5. Повторення та систематизація головних теоретичних положень і провідних ідей науки.
6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.
Урок контролю та корекції знань, навичок і вмінь
1. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку.
2. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу.
3. Перевірка глибини осмислення теоретичних знань учнів.
4. Застосування знань у нестандартних умовах.
5. Підсумки уроку.
6. Завдання додому.
Комбінований урок (засвоєння нових знань і перевірка раніше вивченого)
1. Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру.
2. Перевірка раніше засвоєних знань.
3. Мотивація навчання учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку.
4. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.
5. Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
6. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
7. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання
Оперативний тестовий аналіз уроку
1.Клас: ______________________________________________________________________
2.Педагог: ___________________________________________________________________
3.Предмет: ___________________________________________________________________
4.Тема уроку: _________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
5.Мета уроку: _________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
6. Тип уроку: ____________________________________________________________________
- Тип уроку. Відповідність навчальній програмі. (Так. Ні.) Цільові настанови:
- вивчення нового матеріалу;
- формування умінь і навичок;
- застосування знань, умінь і навичок;
- узагальнення і систематизація знань;
- контроль і корекція знань;
- комбінований урок;
- модуль.
- Обладнання уроку. Попередня підготовка:
- кабінетне оснащення;
- звукові технічні засоби;
- досліди й експерименти;
- устаткування для дослідження;
- роздавальний методичний матеріал (картки, зошити);
- підручники і додаткові навчальні посібники;
- підготовка вчителя;
- підготовка учнів.
- кабінетне оснащення;
- Діяльність учителя на уроці:
- пріоритет в оперуванні навчальним матеріалом;
- пряме керування діями учнів;
- прямі вимоги;
- відкрите лідерство і перевага;
- активні дії з використанням дошки чи інших матеріалів;
- моторне фізичне переміщення.
- пріоритет в оперуванні навчальним матеріалом;
- Діяльність учнів на уроці:
- активність учнів у фронтальній роботі;
- активність у пізнавальній діяльності;
- місце самостійної роботи;
- самооцінка і самоконтроль;
- взаємодопомога на уроці;
- групові форми роботи;
- фізичне переміщення учнів на уроці.
- активність учнів у фронтальній роботі;
- Нові технології й оригінальні підходи на уроці:
блокове представлення навчального матеріалу, з елементами виконання складних учбово-пізнавальних дій, активність учнів при застосуванні згорнутих розумових дій, ігрові моменти уроку, змагання на уроці, творчо-рефлексивні етапи уроку, групові форми роботи.
- Оцінка уроку:
Авторський урок (високий ступінь творчості й оригінальності).
Престижний урок (висока якість). Звичайний урок із проявом сумлінної праці. Урок, що вимагає доробки.
Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку
1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.
2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.
3. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів досягнути в результаті його
проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
4. Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся на креслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.
6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.
- Продумай структуру уроку і зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.
- Підготуй наочні й навчальні посібники, незабудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.
9. Повтори подумки або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.
10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»
- Раціонально використовуй кожну хвилину уроку.
- Не витрачай багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуй різні форми перевірки. Застосовуй систему взаємоперевірки.
- Коли пояснюєш новий матеріал, намагайся вичленити проблеми, пропонуй учням вирішувати їх самостійно.
- Не спіши виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники. Намагайся організувати самостійну роботу учнів на уроці – пропонуй учням більше писати, виконувати завдань.
- На уроці кожен учень має бути в полі зору, до кожного шукай індивідуальний підхід.
- Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квап учнів. Використовуй усі наявні можливості для реалізації принципів розливального навчання.
- Звертай увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.
- Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуй учнів після дзвоника. У перших-сьомих класах обов’язково проводь фізкультхвилинку в середині уроку.
- Пам’ятай: кожен новий урок не повинен бути схожим на попередній.
Самоаналіз уроку вчителем
Основні вимоги до самоаналізу: місце уроку, що розбирається, у системі уроків з досліджуваної темі, обґрунтування освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, характеристика класу й мотивація відбору навчального матеріалу для даного уроку, психологічна й педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, виконаних учнями на уроці, оцінка розвитку самостійного мислення учнів на уроці. Мотивація вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям і змісту уроку, виконанню поставлених завдань, задоволеність або незадоволеність учителем уроком (його окремими частинами); заходи, намічені вчителем щодо усунення недоліків, оцінка й обгрунтування досягнутих на уроці результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.
Пам'ятка-алгоритм
для самоаналізу уроку
1. Який був задум уроку й чому?
• Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?
• Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?
• Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?
• Чому була вибрана саме така структура уроку?
• Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст методів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?
• Які умови були створені для проведення уроку (навчально-матеріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася економія часу?
2. Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?
3. Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів? Самооцінка уроку.
4. Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?
5. Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на майбутнє?
Самоаналіз уроку вчителем
1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі; чи пов'язаний він із попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на наступні уроки? У чому його специфіка?
2. Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів даного класу? Які особливості учнів були враховані мною при плануванні уроку? Чи опиралася на діагностику загальнонавчальних спеціальних умінь?
3. Які завдання я вирішую на уроці: а) загальноосвітні; б) виховні; в) розвиваючі? Чи була забезпечена їхня комплектність? Які завдання були для мене головними, стрижневими, як ураховано в завданнях особливості класу й окремих груп школярів?
4. Чому обрана структура уроку була раціональна для рішення цих завдань? Чи раціонально виділений час на опитування вивченого нового матеріалу, закріплення, розбору домашнього завдання (якщо урок комбінований)? Логічний зв'язок між різними етапами уроку.
5. На якому змісті (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах) робиться головний акцент на уроці й чому? Чи виділений об'єкт міцного засвоєння, тобто із усього розказаного виділити головне ясно й чітко, щоб діти не загубилися в обсязі другорядного?
6. Як був організований контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок учнів? У яких формах і яких методах він здійснювався?
7. Як використався на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно використалися засоби навчання?
8. За рахунок чого на уроці підтримувалася психологічна атмосфера, у чому конкретно проявлялася культура спілкування із класом, групою? Поведінка у критичній ситуації? Як був реалізований виховний вплив особистості викладача?
9. 3а рахунок чого забезпечувалася висока працездатність учнів протягом усього уроку?
10. Які були продумані запасні ходи для непередбаченої ситуації? Чи були передбачені інші методичні варіанти проведення уроку?
11. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Які?
Види навчальної діяльності учнів
Індивідуальна робота передбачає самостійне виконання школярем навчального завдання на рівні його навчальних можливостей і без взаємодії з іншими школярами, з використанням допомоги вчителя безпосередньо чи опосередковано (домашня робота виконується на основі рекомендацій учителя). Ця форма навчання знаходить застосування за умов програмованого, комп'ютерного навчання, під час перевірки навчальних досягнень тощо.
Фронтальна робота передбачає одночасне виконання всіма учнями одного й того ж завдання під керівництвом учителя (фронтальна бесіда, фронтальне опитування, фронтальний експеримент і т. ін.).
Колективний спосіб організації навчальної роботи передбачає спілкування, взаємодію учнів. При колективній роботі:
- клас усвідомлює спільну мету, відповідальність за виконання завдань, запропонованих учителем;
- здійснюється розподіл функцій, обов'язків, які враховують інтереси, здібності кожного учня, що дозволяє йому проявити себе у спільній діяльності;
- переважає атмосфера співробітництва й товариської взаємодопомоги;
- існує взаємоконтроль і відповідальність кожного перед класом і групою;
- підбиваються підсумки виконаної роботи, дається відповідна соціальна оцінка діяльності всіх і кожного учасника окремо.
Групова робота - спосіб організації навчальних занять, при якому ставиться певне завдання для групи школярів. Групова робота передбачає, що:
- клас на занятті ділиться на декілька груп для розв'язання конкретних навчальних завдань;
- кожна група одержує певне завдання та виконує його під безпосереднім керівництвом лідера групи чи вчителя;
- завдання плануються так, щоб можна було враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи;
- склад групи добирається таким чином, щоб із максимальною ефективністю могли реалізуватися можливості кожного члена групи.
Розрізняють такі форми групової роботи: ланкові, бригадні, парні.
Ланкова форма передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, які разом планують навчальну діяльність, сприймають та осмислюють інформацію, обговорюють, здійснюють взаємоконтроль. Усі учні працюють над єдиним завданням.
Бригадна форма передбачає формування тимчасових груп учнів для виконання певних навчальних завдань. Розрізняють кооперативно-групову (кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно при вивченні великого за обсягом матеріалу) та диференційовано-групову форму організації роботи учнів з різними навчальними можливостями, тобто проводиться диференціація завдань залежно від рівня навчальних можливостей учнів.
Парна робота. Цей спосіб організації навчальної роботи передбачає, що учень сприймає швидко й якісно те, що відразу після засвоєння нової інформації застосовує на практиці або переказує іншому, тобто відбувається спілкування між тими, хто навчається.
Рекомендації щодо спостереження за ходом уроку й оцінкою його раціональності
При спостереженні за опитуванням школярів слід звернути увагу на такі моменти:
1. У якій формі було організоване опитування (в індивідуальній або фронтальній, усній, письмовій або лабораторній)?
2. Оцінка раціональності вибраної форми опитування.
3. Чи правильно було визначене місце опитування серед інших етапів уроку?
4. Чи оптимальними виявилися витрати часу на опитування в ході уроку?
5. Чи чітко була поставлена мета опитування (підхід до нової теми, перевірка знань, умінь)?
6. Чи вдалося її реалізувати повною мірою?
7. Чи прагнув учитель забезпечити навчальний характер опитування?
8. Активна участь в опитуванні всіх учнів.
9. Чи вміло виправлялися неточності, помилки, чи залучалися до цього учні?
10. Наскільки об'єктивно були виставлені й переконливо аргументовані оцінки?
11. Як зверталася увага на засвоєння головного?
12. На логічність плану відповіді?
13. На міцність знань і вміння їх застосовувати на практиці?
При спостереженні за вивченням на уроці нового матеріалу важливо звернути увагу на наступне:
1. Чи були поставлені перед учнями основні завдання вивчення теми уроку, наскільки конкретно й чітко?
2. Доступність викладу навчального матеріалу.
3. Чи виділялося в ньому головне, істотне й чи концентрувалася на ньому увага учнів?
4. Чи оптимальним був темп вивчення нового?
5. Чи перевірявся ступінь розуміння учнями нового матеріалу під час його пояснення?
При закріпленні вивченого матеріалу необхідно звернути увагу на таке:
1. Чи сприяли підібрані вправи засвоєнню головного в даній темі?
2. Чи була диференційована допомога учням під час виконання завдань?
3. Додаткові завдання для найбільш підготовлених учнів?
4. Чи були типові помилки й складнощі, способи їхнього подолання?
При повідомленні домашнього завдання звернути увагу:
1. Чи оптимальний його обсяг, складність, чи виконають його за той час, який приділяється на цей предмет для домашньої роботи?
2. Чи прокоментоване домашнє завдання?
3. Вимоги до оформлення.
4. Чи диференційоване домашнє завдання?
У центрі аналізу повинен бути зміст і результати, які проявляються в отриманих учнями знаннях, уміннях і навичках.
Мета уроку
Мета уроку - основа ефективної діяльності не тільки вчителя, а й учнів. Вона визначає характер їх взаємодії, реалізується в їх діяльності та досягається тільки в тому випадку, коли до цього прагнуть обидві сторони. Тому мета уроку має ставитися перед класом в учнівському варіанті та доводитися до рівня розуміння та прийняття школярами.
Триєдина мета уроку може мати занадто загальний характер. її обов'язково необхідно конкретизувати за цілями етапів і навчально-виховних моментів уроку.
Мета є тим системоутворюючим стрижнем, без якого урок ніколи не перетвориться в цілісну систему.
Приклади формулювань мети уроків
Навчальної:
- виробити вміння, навички;
- виявити рівень знань, вмінь та навичок;
- досягнути автоматичного виконання (операцій), раціональної (логічної) послідовності дій; закріплення, оволодіння знаннями, вміннями, навичками;
- досягти виконання нормативів, інших показників;
- закріпити знання, вміння, навички, новий матеріал;
- завершити формування, вивчення, дослідження;
- вивчити основні етапи творчого шляху;
- дослідити залежність;
- навчити аналізувати, виділяти (головне, істотне, основні епізоди з творів, які вивчаються), вирощувати (кімнатні, овочеві рослини), готувати (мікропрепарати, їжу), відрізняти, користуватися, застосовувати, проводити, самостійно працювати;
- розпочати вивчення, формування, узагальнення (матеріалу);
- узагальнити знання, вміння, навички, навчальний матеріал;
- навчити користуватися (довідниками), сформувати навички виконання операцій, дій;
- пояснити принцип дії. організації, будови:
- оволодіти знаннями, вміннями, навичками;
- ознайомити, познайомитися з принципами дії, будови (приладу, механізму, виробництва, змістом твору);
- відпрацювати прийоми, навички, дії;
- оцінити підготовленість (до занять), рівень знань;
- охарактеризувати зміст, основні положення, погляди;
- залучити до самостійного, оперативного вирішення (навчально-виробничих, творчих, проблемних завдань);
- показати взаємозв'язок, роль, значення, переваги, недоліки;
- залучити до творчої діяльності;
- провести контроль (знань, вмінь, навичок, підготовленості до навчальної практики), аналіз (зразків твору);
- перевірити ступінь засвоєння знань;
- пояснити властивості, фізичну суть, принцип дії;
- продовжити вивчення, обробку, формування;
- розвивати вміння (аналізувати отримані дані);
- висвітлити значення та роль (техніки в житті людей);
- розкрити зміст роботи, твору;
- розширити знання, сферу, область (застосування знань, вмінь, навичок);
- пояснити взаємозв'язок, основні положення, ідеї, поняття;
- систематизувати знання, вміння, навички (з теми, розділу, предмета, у роботі з книгою, приладами);
- створити атмосферу емоційного піднесення;
- сприяти формуванню, виробленню, розвитку (конструкторських навичок, вмінь);
- формувати знання, вміння, навички (дослідницькі, технологічні) з моделювання, налагодження та виготовлення (деталей, приладів);
- поглибити знання;
- встановити взаємозв'язок, залежність, рівень знань;
- експериментально підтвердити (вивчені теоретичні положення, закони, явища), перевірити (розрахунки, формули).
Виховної, розвивальної:
- акцентувати увагу;
- створити атмосферу емоційного піднесення;
- викликати почуття гордості, інтересу, відповідальності, співчуття, радості, поваги, ненависті, презирства;
- формувати вміння мислити, риси характеру;
- виховувати патріотизм, любов до Вітчизни, ідейність, гуманність, працелюбство, чесність, безстрашність, безкорисливість, погляди, активність, акуратність, ввічливість, вірність, уважність, терпимість, гордість, делікатність, діловитість, дисциплінованість, добродушність, життєрадісність, ініціативність, інтелігентність, критичність, культуру (музичну, театральну, літературну, інтелектуальну, поведінки), допитливість, м'якість, спостережливість, винахідливість, товаристськість, об'єктивність, обережність, дотепність, відвертість, пунктуальність, рішучість, самовпевненість, стриманість, скромність, сміливість, справедливість, здібності (музичні, вокальні, артистичні, художні, організаторські, технічні, математичні, конструкторські, літературні, наукові, педагогічні, моральні), старанність, тактовність, комунікабельність, наполегливість, хоробрість, цілеспрямованість, почуття (нового, прогресивного), почуття гумору;
- виявити погляди, нахили, здібності;
- досягти усвідомлення (мети заняття, необхідності освіти);
- мотивувати необхідність (знань);
- пояснити суть світогляду, ідей, понять, принципи;
- познайомити з суспільно-політичними подіями;
- охарактеризувати історичні умови, ідеї, погляди;
- підвести до висновку, розуміння важливості, цінності;
- показати велич, могутність;
- прививати смаки, вміння культурного обслуговування;
- розвивати пізнавальні можливості, увагу, пам'ять, здібності;
- розкрити роль, ідейну сутність, спрямованість;
- сприяти розвитку (вмінь долати труднощі, гарту, волі, пізнавальних інтересів, переконань);
- сприяти вихованню ділових якостей.