Розділ Умови виникнення страху, його механізми та форми

Вид материала

Документы

Содержание Висновки до пункту 3.1. Метод фреймової семантики МІСЦЕ: тутЧАС To be afraid – боятися Чого б це мені чогось боятися? Названий номер шокує його навіть більше, ніж звук свого імені трохи раніше. Стью здригається, почувши точний опис свого вбрання. To send a chill –проймати жахом до кісток Занадто нажаханий, щоб бути в змозі обговорювати Крейга. Загальні висновки. The topicality of the paper The object of the investigation As the material of our research The first chapter

Подобный материал:

• “100 базових філософських понять”, 198.51kb.
• 1. Релігієзнавство як наука, 160.07kb.
• План вступ розділ Основні причини виникнення та історичний розвиток монополії І конкуренції, 596.46kb.
• Курс,фармацевтичний факультет зі спеціальності «Фармація бакалавр» (заочна форма навчання), 176.91kb.
• Зміст вступ розділ 1, 429.88kb.
• 1. розділ 1 правовий нігілізм, його джерела, форми вираження та шляхи подолання в україні, 349.24kb.
• Методика проведення аудиту фінансової звітності форми №1 „Баланс 90 > Заключні процедури, 2795.26kb.
• Назва реферату: Колісні гальмові механізми Розділ, 52.03kb.
• Назва реферату: Суть світового ринку І його структура Розділ, 134.31kb.
• Історія виникнення та віровчення зороастризму” зміст, 529.41kb.

Висновки до пункту 3.1.

1. Аудитивний та інтонографічний аналізи інтонаційних єдностей, що репрезентують емоційний концепт страх, виявили той факт, що емоційно-психологічний стан мовця, впливаючи на його спонтанне мовлення, призводить до того, що більшість інтонаційних групп набувають відтінку збентеження від приголомшливої ситуації, до якої потрапив головний герой, а також відображають невпевненість, благання, шок та жах людини, котра опинилася в стресових обставинах. Окрім цього, мають місце також категоричність, визначеність та завершеність висловлювань; прохання та звертання, апеляція до емоцій співрозмовника.
   
2. Велике значення мають і невербальні засоби вираження емоційного концепту страх, оскільки в більшості актори намагалися передати стан свого героя мімікою, поглядом, жестами – мовою тіла.
   
3. У наведених прикладах переважають висхідні, висхідно-нисхідні та нисхідно-висхідні інтонаційні тони, причому з низькою шкалою, що надає мовленню емоційно забарвленого звучання, експресивності. Досить часто ядерні тони вживаються у непритаманних для них випадках, а самі контури перериваються короткими незаповненими паузами, що допомагає повніше відобразити всю загрозу, котра полягає у даній ситуації.
   
4. В процесі аналізу було також помічено, незважаючи на стереотип (мовлення чоловіків є сильним, переконливим, грубуватим, владним, серйозним тощо, а жінок – слабким, невпевненим, нерішучим, надзвичайно ввічливим і т.п.), що неадекватна ситуація ламає ці стереотипи, і навіть міняє їх місцями [7:12]. Прослідковуючи емоційний та фізичний стан Стью, головного героя фільму «Phone Booth» та Джессіки – героїні відеофільму «Cellular», ми відмітили, що чоловіка можна значно швидше ввести в стан афекту, істерику або ж залякати, ніж жінку – що лише підтверджує гіпотезу про фемінізацію чоловічої статі та маскулінізацію жіночої. Жінки є більш емоційно стійкими та холоднокровними і зібраними у стресових ситуаціях.
   

2. Фреймова репрезентація концепту страх на матеріалі відеофільмів.
   

На концептуальному рівні свідомості емоція представляється як ланка розгорнутого причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) подія, яка викликала емоцію; 2) власне емоція; 3) реакція. Для опису трьох фундаментальних моментів ситуації виникнення та переживання індивідом емоції страх, найбільш вдалим виявляється залучення фреймової структури, оскільки саме фрейм створює логічно завершену схематизовану “картину” у процесі пізнання стереотипної ситуації, фіксуючи у своїй структурі характерні особливості ряду схожих ситуацій, вказуючи на вербалізовані ділянки виділеної області знань [5:62].

У сучасній лінгвістиці фрейм визначається таким чином:

• Одиниця знань, яка організована навколо концепту і містить у собі дані про суттєве, типове і можливе для цього концепту в рамках певної культури;
  
• Когнітивна структура, яка існує в феноменологічному полі людини, базується на ймовірних знаннях про типові ситуації, очікуваннях з приводу якостей і відносин реальних і гіпотетичних об’єктів;
  
• Тип когнітивної моделі, що репрезентує знання і думки, пов’язані з конкретними, часто повторюваними ситуаціями, структура знання, що об’єднує численні сфери, які асоціюються з певною лінгвістичною формою [24:227-230].
  

Метод фреймової семантики концептуально-семантичного дослідження лексики передбачає встановлення та структуризацію тієї концептуальної ділянки досвіду, на фоні якої висвітлюється значення слова. Вони представляються як схемні структури, що засновані на вірогідних даних про стереотипну ситуацію, знання яких забезпечується вербалізованими концептами. Залежно від виду слотів та їх взаємозв’язків С.А. Жаботинська розрізняє п’ять типів фреймових структур:

1. Предметноцентричний фрейм визначається як система пропозицій, у якій до логічного суб’єкту ХТОСЬ/ЩОСЬ приєднуються декілька предикатів, які характеризують суб’єкт за кількісним, якісним, локативним, темпоральним, оцінним параметрами.
   
2. Фрейм, конституенти якого є предметними сутностями ХТОСЬ/ЩОСЬ, котрі є об’єднаними родо-видовими відносинами, має назву таксономічний.
   
3. В акціональному фреймі декілька взаємодіючих у певному просторі та часі предметів ХТОСЬ/ЩОСЬ наділяються семантичними ролями, які відбивають діяльнісний характер відносин між ними: агенс, пацієнс, інструмент, адресат, бенефіціант, причина, наслідок, результат тощо.
   
4. Посесивний фрейм відбиває зв'язок між предметами ХТОСЬ/ЩОСЬ, який реалізується через відношення володіння, представленого у вигляді предикату «мати». Цей фрейм має три різновиди: 1) власник – власність, 2) контейнер – наповнення, 3) ціле – частина.
   
5. Базовий асоціативний фрейм ілюструє відношення подібності між предметними сутностями, яка базується на зближенні концептів у мисленні людини [14:16].
   

Поєднуючись між собою у різних комбінаціях, залежно від комунікативного контексту, базові фрейми структурують концепт.

Проведений нами семантичний аналіз лексем сучасної англійської мови на основі відеофільмів “Phone Booth”, “Cellular”, які репрезентують емоційний концепт страх, виявив той факт, що поняттєвий зміст концептуалізованої емоції «страх» найбільш чітко та однозначно представлений лексемою fear. В результаті аналізу цієї лексеми і виявлення ряду семантичних ознак, необхідних для побудови її семантичної структури, надається можливість побудувати концептуальну модель структуризації цього значення.

У лексикографічних джерелах словникова дефініція лексеми fear є представлена у наступному вигляді: fear – is 1) a strong feeling of distress, apprehension, or alarm caused by impending danger, pain etc; 2) the strong feeling that you get when you’re afraid or worried that something bad is going to happen (страх – це 1) сильне відчуття лиха, побоювання, або тривоги, викликане неминучою небезпекою, болем тощо; 2) сильне відчуття, що з’являється, коли людина боїться чи хвилюється, що повинно трапитися щось погане); to fear – to be afraid of someone and what they can do (мати страх – означає боятися когось та їхніх дій) [41:578; 40].

У семантиці аналізованої лексеми знаходиться родова архісема «емоція», яка висвітлює одну зі складових частин свідомості людини – її емоційної системи. Диференціальні семи слугують для конкретизації значення архісеми, звужуючи семантичний обсяг лексеми «fear». Серед диференціальних компонентів виділяються сема «інтенсивність (емоції)» (strong), «причина емоції» (impending danger, pain, someone), «оцінні якості каузатора емоції» (distress, apprehension, alarm), «результат (наслідок)» (something bad is going to happen; what they can do).

На базі виділення семантичних ознак, представлених на поверхневому рівні семантики головної домінанти страху «fear», можливо побудувати абстрактну модель її глибинного значення, представити її у формі фреймової структурної репрезентації знання.

Антропоцентризм сучасної когнітивної парадигми мовознавства передбачає той факт, що побудова концептуально-семантичних моделей значення мовних одиниць починається з поняття ЛЮДИНА. Тому в центрі предметно-акціонального фрейму значення лексеми «fear», який побудували, знаходиться сутність ДЕХТО 1, яка відбиває вищезазначений концепт ЛЮДИНА [8;9;10].



МІСЦЕ: тут


ЧАС: зараз

СТІЛЬКИ: тривалість

ДЕХТО 2: агенс (someone)

ДЕЩО 2: об’єкт (what they can do)

продукує

з результатом

відчуває

ДЕЩО 1: результат/ об’єкт (feeling)

ТАКИЙ: кількість (strong)

СТІЛЬКИ: множина

ДЕЩО 3: агенс (impending danger, pain)

продукує

з результатом

ДЕХТО 1: пацієнс/агенс (one)

ДЕЩО 4: об’єкт (something bad)

відчуває

ТАКИЙ: якість (distress, apprehension, alarm)

СТІЛЬКИ: множина
Сутність поняття «страх» полягає в тому, що коли головний учасник фрейму ГНІВ – ДЕХТО 1: пацієнс (one) відчуває ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризується кількісною ознакою «сильний» – ТАКИЙ: кількість (strong) як реакція на ДЕХТО 2: агенс (someone), який продукує ДЕЩО 2: об’єкт (what they can do), у кількості множина (слот СТІЛЬКИ) або ж як реакція на ДЕЩО 3: агенс – загроза (impending danger, pain), що продукує ДЕЩО 4: об’єкт (something bad), у кількості МНОЖИНА (слот СТІЛЬКИ), який наділений якісними ознаками негативного забарвлення ТАКИЙ: якість (distress, apprehension, alarm). Місце перебування, в якому ДЕХТО 1: пацієнс (one) знаходиться від початку до завершення контакту характеризується просторовим слотом ТУТ: місце. Головний учасник виявляється у реальному світі у контексті темпоральних координат ЧАС: зараз, у період СТІЛЬКИ: тривалість [див. рис. 3.1][8;9].


Висновки до пункту 3.2.

1. У самому фільмі емоційний концепт страх слабко виражений мовленнєвими засобами – актори в основному застосовують невербальні, а також мелодичні засоби, наприклад: жести погрози, міміка (здивування, гнів, шок); емфатичні ядерні тони та низькі шкали. Окрім цього, їх мовлення переповнене короткими незаповненими паузами, що також є однією з особливостей емфатичного мовлення. Лексичні засоби ж прослідковуються лише у ненормативній лексиці (Стью із «Phone Booth» використовує її частіше, ніж Джессіка із «Cellular»), а також власне у сценарії, тобто в непрямій мові, там де автор пише пояснення для акторів, як краще показати ту чи іншу емоцію.
   
2. Я
   FEAR
   к вже було зазначено вище, обидва фільми дуже бідні на семантичні засоби вираження концепту СТРАХ, які можна було б проаналізувати. Тому ми складемо лише синонімічний ряд, який відображатиме різні градації емоції «страх».
   

To be afraid – боятися

«Afraid to move.» – паралізований від страху, боятися поворухнутися;

«Because you're so afraid.» – тому що ти настільки зляканий;

«
To tremble – побоюватися
What've I got to be afraid of?» – Чого б це мені чогось боятися?

«Ryan holds his breath. Trembling.» – Райан затримує дихання. По тілу в нього пробігає дриж.

«I'm trembling?» – Я – тремчу?

«
To shock –вражати, приголомшувати, шокувати
The sound of the actual number being spoken shocks him even more than the earlier mention of his name.» – Названий номер шокує його навіть більше, ніж звук свого імені трохи раніше.

«
To be taken back – бути дуже переляканим, здивованим, здригатися
Stu is taken back by the accurate description of his apparel.» – Стью здригається, почувши точний опис свого вбрання.

«
Nervously – нервово, неспокійно, тривожно, боязко
He looks around nervously.» – Він боязко озирається.

«Stu nervously cranes his neck.» – Стью нервово витягає шию.

«
To send a chill –проймати жахом до кісток
The sound of his own name sends a chill through him.» – Звук власного імені проймає його жахом до самих кісток.

«
Terrify – жахати, вселяти жах
Terrified to discuss Craig.» – Занадто нажаханий, щоб бути в змозі обговорювати Крейга.

Однак, не зважаючи на таку незначну кількість прикладів, ми можемо зробити висновок, що емоційний концепт страх є дуже широким поняттям, яке включає в себе: острах, боязнь, побоювання, жах, хвилювання, тривогу, занепокоєння тощо, що становить дуже цікавий матеріал для дослідників.


Загальні висновки.

Слід відмітити, що останнім часом зростає загальний інтерес дослідників до вивчення тих номінативних ділянок сучасної англійської мови, що зберігають знання про негативні емоції людини та способів їх передачі. Емоції – це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Вони сигналізують індивіду про стан його потреб і в цьому плані є «суб’єктивною формою існування потреби». Емоції – це реакція на певні стимули зовнішнього та внутрішнього середовищ людини. Провідною властивістю емоцій є ситуативність – це вираження значущого смислу для людини тут і тепер. Суттєвою ознакою емоцій також є конкретна предметність, яка пов’язана з виділенням актуального предметного змісту.

Поміж основних емоцій суспільної англомовної свідомості емоція «страх», безсумнівно, є однією з домінантних. Страх – це негативна емоція, стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного; його можуть спричинити як дії інших індивідуумів, так і природні стихії тощо. Усі значущі емоції мають певне мовне вираження, тож досліджувана емоція теж виражається інтонаційними засобами, рідше – лексичними засобами сучасної англійської мови, як бачимо з проведеного дослідження.

Якщо брати до уваги когнітивну точку зору, то мова є відображенням взаємодіючих структур людської свідомості, мислення, пізнання. Саме тому до сфери уваги когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чином здійснюється мовний зв'язок із світом, які мовні одиниці, засоби пов’язані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, інтеріоризуються у внутрішній світ особистості, її ментальність, а потім беруть участь у переробці та обміні інформацією в процесі комунікації. Когнітивна лінгвістика оперує рядом таких термінологічних понять, інтерес із яких для нас представляють наступні: концепт – змістовна одиниця пам’яті, що відображена у людській психіці; концептуалізація – розумове конструювання предметів та явищ і, нарешті, категоризація – поділ зовнішнього та внутрішнього світів людини на окремі категорії.

Концепт представляє собою глобальну розумову одиницю, яка кодується в людській свідомості одиницями універсального предметного коду. В основі тематики концепту можуть лежати як індивідуальні, так і універсальні чуттєві образи. Упорядковане поєднання концептів у свідомості людини становить її концептуальну систему. Складовими будь-якої концептосистеми є фрейми. Фрейми – це блоки знання, які стоять за значеннями слів і забезпечують їх розуміння. Фреймова семантика наголошує на необхідності пов’язування значення слова з фреймом, що лежить в його основі.

Емоційний концепт розуміється нами як окремий фрагмент емоційного світу людини, зафіксований когнітивною структурою в мові, який виявляється мовними одиницями або засобами, здатними позначати емоції (інтонація або ж слова). У процесі комунікації інтонація виконує такі важливі функції як комунікативну (повідомлення інформації, запит інформації, прямий вплив на співрозмовника), експресивну (смислове виділення частин висловлювання, надання окремим частинам висловлювання більшого чи меншого ступеня важливості), граматичну (слугує засобом передачі підтексту), емоційно-вольову (повідомляє про емоційний стан мовця), дистинктивну (дозволяє визначати семантико-синтаксичні зв’язки висловлювання, виділяти логічний та фразовий наголоси тощо), а також контактоналагоджувальну. Як бачимо, досить часто інтонація мовленні може нести в собі значно більше смислове навантаження, ніж лексичні одиниці, в чому ми і пересвідчились, провівши дослідження ряду інтонаційних єдностей, котрим було надано оригінального звучання акторами фільмів, які нас цікавили.

Як бачимо, в більшості своїй переважає висхідний тон, однак мають місце і висхідно-нисхідний та нисхідно-висхідний (або ж складний тон «падіння+підняття»). Хоча висхідний ядерний тон зазвичай застосовується лише у спокійному, яскраво емоційно невираженому мовленні, у наших прикладах, в поєднанні з низькою шкалою він надає словам акторів експресивності, досить сильного емоційного забарвлення, і, разом з тим, виступає носієм смислового навантаження, передаючи внутрішній стан головних героїв на зовні.

На противагу висхідному тону, нисхідно-висхідний тон є одним із варіантів емфатичного мовлення; він зазвичай використовується для наголошення основної думки автора (тон іде донизу, «падає») на слові, яке мовець хоче особливо виділити або на якому він хоче наголосити; підвищення ж проявляється у формі певного доповнення або уточнення основної думки висловлювання, в чому ми мали змогу неодноразово пересвідчитись.

Стосовно висхідно-нисхідного ядерного тону, то тут слід зауважити, що він найчастіше передає завершеність думки, яка не терпить заперечень; значну міру категоричності, визначеності висловлювання, впевненості адресанта у сказаному. Хоча він може передавати і відчуття сильного подиву, недовіри, шокованості.

У більшості випадків актори використовували, окрім інтонаційних прийомів, ще й невербальні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ, що сприяло кращому розумінню ситуації, в якій опинився їх герой; це також спонукало до відчуття жалю, співчуття, бажання допомогти. Саме в цьому аспекті цікавою є теорія Джемса-Ланге, котрі стверджували, що ми боїмося, тому що тремтимо; радісні, тому що сміємося; сумні, тому що плачемо тощо. Як бачимо, головні герої через фізичні прояви лише роблять ситуацію для себе ще гнітючішою, починаючи більше боятися невідомого, оскільки, як ми з’ясували, причина страху нематеріальна.

Однією з важливих особливостей є вживання Стью, головним героєм фільму «Phone Booth», ненормативної лексики, яка певним чином, як йому здається, дозволяє дещо розрядити обстановку, хоча насправді лише погіршує його становище, адже з кожною вжитою нецензурною лексичною одиницею він все більше розуміє, що це не допоможе, і що він залишається, як і раніше, сам на сам із невідомою небезпекою.

Звертаючись від інтонаційних особливостей вираження емоційного концепту СТРАХ до його семантичних особливостей, слід зазначити, що метод фреймової семантики, застосований в даному дослідженні, надав можливість структурувати найсуттєвішу інформацію про емоцію «страх» за допомогою предметно-функціонального фрейму (згідно термінології проф. С.А. Жаботинської). Сутність поняття «страх» полягає в тому, що коли головний учасник фрейму СТРАХ – ДЕХТО 1: пацієнс (one) відчуває ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризується кількісною ознакою «сильний» – ТАКИЙ: кількість (strong) як реакція на ДЕХТО 2: агенс (someone), який продукує ДЕЩО 2: об’єкт (what they can do), у кількості множина (слот СТІЛЬКИ) або ж як реакція на ДЕЩО 3: агенс – загроза (impending danger, pain), що продукує ДЕЩО 4: об’єкт (something bad), у кількості МНОЖИНА (слот СТІЛЬКИ), який наділений якісними ознаками негативного забарвлення ТАКИЙ: якість (distress, apprehension, alarm). Місце перебування, в якому ДЕХТО 1: пацієнс (one) знаходиться від початку до завершення контакту характеризується просторовим слотом ТУТ: місце. Головний учасник виявляється у реальному світі у контексті темпоральних координат ЧАС: зараз, у період СТІЛЬКИ: тривалість.

Перспективою наших наступних досліджень може стати формування семантичної структури лексичних одиниць, які формують емоційний концепт страх; можливе і поглиблене вивчення власне концепту та дослідження його звязків із іншими емоціями, наприклад, гнівом, болем, образою тощо, а також їх порівняння у кількох мовах.


Summary

The diploma paper is dedicated to studying the semantic and intonation peculiarities of expression the concept "fear" (on the basis of the video films "Phone Booth", "Cellular"). The choice of the topic is determined by the fact that the study of conceptualization and verbalization of fear which we refer to the basic human emotions is not yet well investigated. The native and foreign linguists focus their attention mainly on the positive emotions whereas the emotions of negative spectrum have been not discovered to the full extent. The knowledge of emotions in people’s consciousness are shaped in the form of emotional concepts, defined by such socio-cultural characteristics as traditions, customs, special features of the mode of life, the stereotypes of thinking, the models of behavior etc. of an ethnic group. The whole range of emotional concepts forms the emotional conceptual sphere of man’s consciousness. One of the most important components of the emotional people’s world is an emotional concept FEAR.

The topicality of the paper is predetermined by the special attention of modern linguistics to the problem of conceptualization of the world (both – external and internal), and also by the special interest to the problem of reflection of the concepts of the man’s internal world in the language.

The object of the investigation are verbal and non-verbal means of the realization of the emotional concept FEAR in modern English on the basis of the video films.

The subject of investigation are intonation, linguocognitive and semantic aspects of the means of expression the concept FEAR in the English films.

As the material of our research we have chosen the films “Phone Booth” and “Cellular”.

The aim of the investigation is the description of the concept FEAR in its language and speech and if to be more exact, intonation and semantic expression. In order to achieve the aim the following tasks were set:

1. to disclose the psychological features of the fear as emotion;

2. to discover and describe the conceptual signs of the concept fear;

3. to analyze the intonation peculiarities of expression of the emotional concept fear in speech on the materials of video films;

4. to find out the semantic structure of the concept fear in the English-language picture of the world;

5. to set the main lexeme of denotation of fear and the synonymous row of the stylistically neutral units for the denotation of the concept fear.

The first chapter is entitled “Terms of the origin of fear, its mechanisms and forms”. It presents points of view of different psychologists on the classifications of types and forms of fear as emotion. Also it points out to its non-verbal (physical) displays in various situations.

In the second chapter the conceptual part of fear is analyzed; the notion concept is explained and also it is opposed to the notion itself.

The last chapter is devoted to the practical part of the research where the speech of the people who are in the dangerous situation is analyzed from the point of view of intonation. Except that, the gender differences are partially pointed at, as they find their place not only in the verbal, but also in the non-verbal means of expressing emotions.

Considering intonation in our investigation, it can be said that mostly Low Rise prevails in the syntagmas, though Rise-Fall and Fall-Rise also can be noticed. Though Low Rise is used as a rule in the calm, non-categoric, soothing, reassuring non-expressive speech, in our examples we can see quite the opposite – in combination with the Low Head it gives to the actors’ words the shade of expressive meaning, transferring it into the speech.

On the contrary to Low Rise, Fall-Rise is one of the variants of the emphatic speech; it’s usually used to emphasize the main idea the author is implying – the tone falls down on the word which should be especially underlined and the rising of the tone is put on the word which broadens the main idea, deepens it and we had an opportunity to see it not once in our examples.

As for Rise-Fall, it should be noticed that most often it implies the finality of the thought which is beyond the doubt; also it sounds categoric, assured. Though sometimes it can convey the meaning of strong surprise, distrust and shock.

It should be necessarily mentioned that except verbal, there were some non-verbal means of conveying meaning used – gestures, facial expressions, mimicry etc. that only underlines the whole horror of the situation the main character was in.

One of the main peculiarities is the usage by Stu, the main character in the film “Phone Booth”, of abusive language which seemed to help him, but, in fact, only worsened his condition, because with each curse word he understands more and more distinctly, that it won’t help.

The method of frame semantics used in our investigation gave an opportunity to set the inventory of the meaning fragments of nominative units that represent the concept FEAR in the present-day English language picture of the world. The most important information about the fear phenomenon was structured with the help of the thing-and-action frame (in terminology of prof. S.A. Zhabotinskaya). The essence of the notion “fear” lies in the fact that the main participant of the frame FEAR – SOMEBODY 1: patient (one) feels SOMETHING 1: result (emotion), as a reaction for SOMEBODY 2: agent (person), who produces SOMETHING 2: object (action) in the amount of NUMBER (slot TOTALITY) or as a reaction for SOMETHING 3: agent – threat which produces SOMETHING 4: object (action) in the amount of NUMBER (slot TOTALITY) which is imparted by the characteristics SUCH: quantity (strong). The place of the stay in which SOMEBODY 1: patient (one) is from the beginning of the contact till the end can be characterized by the spatial slot HERE: place. The main character is in the real world in the context of data TIME: now in the period of TOTALITY: duration.

Also we’ve composed a synonymy row, that reflects neutral units for the denotation of the concept fear, though they are not numerous in the film, they are mostly met in the author’s words, not in the direct speech.

The prospect of our next researches may become the formation of semantic structure of lexical units which form emotional concept fear; also deep study actually of the very concept can be done and some finding out of its connections with other emotions, for example, anger, pain, offense and others like that, and also their comparison in several languages.