Костюка Категорія «ситуація»
| Вид материала | Документы |
СодержаниеРозширення «меж» досліджуваного об’єкту Ситуація як «депо» можливих варіантів прояву об’єкту Ситуація як «джерело» ідей |
- Закон україни про зону екологічної надзвичайної ситуації, 138kb.
- Реферат на тему: "проблема поєднання інтересів суспільства й особистості", 40.12kb.
- Всеукраїнський конкурс проводиться серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 57.22kb.
- Русанова Наталія Олександрівна, категорія "спеціаліст Ікатегорії". Люблю, щоб мої урок, 45.37kb.
- План Соціально-культурна ситуація на українських землях в епоху бароко. Іван Мазепа, 595.49kb.
- Малхазов Олександр Ромуальдович. Психофізіологічні механізми управління руховою діяльністю:, 194.6kb.
- Кочубейник Ольга Миколаївна. Трансформація уявлень про Яонцепцію у крос-культурних, 205.84kb.
- Питлюк-Смеречинська О. Д. Особистісні зміни в умовах позбавлення волі.: Автореф дис, 102.51kb.
- Георгій балл copyright © 2009, 1528.84kb.
- Укладач: Яценко Т. В, 1443.89kb.
Зарецька О.О.
Київ, Інститут психології ім. Г.С.Костюка
Категорія «ситуація» у технологіях інтелектуальної діяльності
Метою роботи є з’ясування ролі міждисциплінарної категорії «ситуація» у технологіях інтелектуальної діяльності. Безліч наукових дисциплін оперують цим терміном. Наукова практика в одному синонімічному ряду з «ситуацією» вживає терміни «контекст», «умови», «середовище», тощо. Методологічне значення категорії «ситуація» не обговорюється спеціально – так, наприклад, як категорій «об’єкт» чи «предмет», хоча важливість розгляду об’єкта у ситуаційному оточенні зазначалась дуже авторитетними дослідниками. Ще в 30-ті роки К.Левін закликав описувати людину і умови, що оточують її, у єдиних термінах як складові однієї ситуації. Чітка і послідовна методологічна позиція вимагає розглядати комплекс «об’єкт у ситуації» - принаймні, для об’єктів, що еволюціонують, «живуть».
Методологічний аналіз контекстів застосування категорії «ситуація» у навчальних, наукових і художніх текстах свідчить про широке коло можливостей, яке надає використання цієї категорії. «Орудійне» застосування категорії «ситуація» у технологіях науково-дослідницької чи навчальної діяльності є узвичаєною (хоча не завжди усвідомленою чи вербалізованою) процедурою, до якої звикла кожна людина, котра систематично (наприклад, професійно) практикує інтелектуальну діяльність, читає чи пише серйозні тексти, що є результатом інтелектуальної діяльності. Перелічимо найбільш поширені з таких використань.
І. Виявлення і перелік ситуацій, у яких зустрічається, вживається чи використовується досліджуване автором явище – тобто пошук і упорядкування ситуаційного контексту для досліджуваного об’єкту. Це розповсюджений сценарій побудови наукового дослідження у гуманітарних галузях. Знайдені ситуації автор дослідження може просто перелічувати, особливо якщо їх небагато, або зробити спробу побудувати класифікацію таких можливих ситуацій. Це один з головних аналітичних механізмів при проведенні наукового дослідження: виділяються, аналізуються, типізуються і класифікуються прояви об’єкту дослідження, а слідом за цим аналізуються, типізуються і класифікуються варіанти оточення об’єкту.
ІІ. Розширення «меж» досліджуваного об’єкту за рахунок найближчого оточення – тобто за рахунок підключення ситуації до аналізу. Часо-просторове розширення досліджуваного фрагменту реальності, сінхронія-діахронія для даного об’єкту, аналіз задіяного оточення на різних етапах еволюції об’єкта дослідження, аналіз взаємодії об’єкта з оточенням – в різних технологіях цього типу головною досліджуваною категорією є ситуація навколо об’єкту дослідження.
ІІІ. Ситуація як «депо» можливих варіантів прояву об’єкту дослідження чи опису, варіантів його функціонування, стану, тощо. Тут ситуація визначає, детермінує якісь суттєві характеристики об’єкту, і тому її аналіз є невід’ємною частиною дослідження.
ІV. Ситуація як «джерело» ідей, «підказок», натхнення для думки дослідника. Це теж достатньо розповсюджена технологія: тло, на якому розглядається об’єкт, на якому він існує чи функціонує і з яким так чи іначе пов’язане саме життя об’єкту, під прискіпливим оком дослідника дозволяє побачити багато чого і в самому об’єкті дослідження.
V. Ситуація як вимір самоусвідомлення. У психогерменевтичній парадигмі «ситуація» розглядається як психологічна ситуація суб’єкта, його суб’єктивно вироблений «текст» осмислення обставин власного життя, усвідомлення себе в певний період свого життя. Психологічна ситуація задає ракурс розгляду суб’єктом конкретних життєвих обставин. «Визначаючи» ситуацію, людина одночасно «визначає» і себе у цій ситуації. Саму життєву ситуацію, у якій опинився індивід у певний момент часу, можна розглядати як «текст», що має бути сприйнятим, осмисленим та інтерпретованим для успішної дії у ситуації; результат осмислення, у свою чергу, може бути текстуалізованим та наративізованим.
VІ. Психологічна ситуація як «лінза» реальності. Зовнішні обставини, що існують об’єктивно, люди бачать і сприймають по-різному – так, ніби то вони перебувають у різних ситуаціях. Цей феномен відзначається всіма дослідниками ситуації. Індивідуальні когніції відносно оточуючої реальності виявляються більш важливими для індивіда, ніж факти, що об’єктивно про неї свідчать.
VІІ. Ситуація – це «тут і зараз» даного суб’єкта, певний відсік життя суб’єкта, ті «час + простір + задіяне оточення + стан + тип діяльності + актуалізований ситуацією досвід», що мають певну сукупність відносно стабільних параметрів у сприйнятті їх суб’єктом. Сприйняття і осмислення актуальної ситуації супроводжується актуалізацією індивідуального досвіду суб’єкта і через це взаємодією з відбитками колишніх вже прожитих ситуацій, підключенням їхнього потенціалу для вирішення актуальних задач.