Полтава 2010 рік Особисті немайнові права автора та винахідника як об’єкт спадкування

Вид материала

Документы

Содержание Розділ іі

Подобный материал:

• План. Вступ І. Особисті немайнові права, пов’язані з майновими Авторське право І суміжні, 400.18kb.
• Законукра ї н и, 1750.9kb.
• Закон України "Про авторське право І суміжні права", 578.14kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр) 1994, n 13, ст. 64 ) ( Вводиться в дію Постановою, 305.08kb.
• Лекція 7 Основи цивільного права, 418.24kb.
• Опіка І піклування в сімейному законодавстві, 450.93kb.
• Цивільне законодавство україни, 5189.77kb.
• Цивільний кодекс україни, 5490.37kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр), 2003, nn 40-44, ст. 356 ) { Iз змінами, внесеними згідно, 5234.57kb.
• Законами України від 19 червня 2003 року n 980-iv, ову, 2003 р., N 30, ст. 1527, 5199.59kb.

Полтава

2010 рік

Особисті немайнові права автора та винахідника як об’єкт спадкування: Методичний посібник. – Відділ правової роботи, правової освіти та державної реєстрації НПА Головного управління юстиції у Полтавській області. – Полтава. – 2010. – 14 с.


ЗМІСТ

Вступ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ 4

Особливості спадкування авторських прав_ _ _ _ 6

Права інтелектуальної власності як об’єкт спадкування_ _ _ _ _ __ __ _ __ __ __ __ ___ _ _ _10

Додатки_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _21


ВСТУП

Спадкове право – найдавніший інститут права, який був і є актуальним з позиції його дослідження, розвитку та вдосконалення, оскільки стосується особистих інтересів людини. В процесі свого життя людина здебільшого накопичує певну кількість матеріальних та нематеріальних благ і цінностей, якими вона бажає задовольнити не лише свої потреби, а й потреби своїх рідних та близьких. Саме норми спадкового права покликані врегулювати перехід належних людині прав та обов’язків у разі її смерті.

Спадщина посідає центральне місце у спадковому праві. Але не всі права та обов’язки спадкодавця переходять до спадкоємців у порядку правонаступництва. Певні особливості мають права інтелектуальної власності, авторське право, а особливо їх немайнова частина.

Безперервний розвиток суспільства, вдосконалення науки, креативність сучасного мистецтва підвищують актуальність питань спадкування авторських прав та прав інтелектуальної власності. Основі положення та найважливіші нюанси, все, що треба знати авторові чи винахіднику викладено в цьому методичному посібнику.


РОЗДІЛ І

Особливості спадкування авторських прав


Авторське право є особливим об’єктом спадкування. В Українському законодавстві особистим немайновим правам присвячені: ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст. 423, 438 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ).

Як відомо, авторське право складається з майнових та немайнових прав автора. Оскільки предметом висвітлення є саме немайнові права, то далі зупинимося саме на них.

По-перше, успадковуються не всі особисті (немайнові) права автора, а лише їх частина. Спадкування не підлягають права:

- вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі та його примірниках та за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

- забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

- вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі та його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

- вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Проте до спадкоємців переходять права на захист від порушення зі сторони третіх осіб, право авторства на твір і право протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора (ст. 29 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Термін захисту цих прав має безстроковий характер. Щодо терміну охорони інших прав спадкоємців законодавство встановило певні правила. За загальним правилом, авторські права спадкоємців діють протягом 70 років після смерті автора починаючи з 1 січня року, наступного за роком смерті автора. Але для творів обнародуваних анонімно або під псевдонімом, термін охорони закінчується через 70 років після того, як твір було обнародувано.

Для творів, створених у співавторстві, термін охорони прав спадкоємців починає відліковуватися після смерті останнього співавтора і діє протягом 70 років. Такий самий термін дії охорони творів посмертно реабілітованих авторів, але він починає відліковуватися після їх реабілітації. Правила початку відліку всіх цих термінів розраховують за загальними правилами, тобто починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому мали місце юридичні факти, необхідні в кожному випадку (ст. 288 Закону).

Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу. Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі. Закінчення строку захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах зазначених строків (ст. 44 Закону).

Окремо можна виділити таке важливе для спадкоємців право слідування, яке полягає в тому, що спадкоємці у вказані вище строки щодо поданих автором-спадкодавцем оригіналів творів образотворчого мистецтва користуються невідчужуваним правом на одержання 5 відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде за першим його відступленням, здійсненим автором твору.


РОЗДІЛ ІІ

Права інтелектуальної власності як об’єкт спадкування


Нині в незалежній Україні правовому регулюванню відносини спадкування прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок законодавцем приділяється замало уваги. В ЦКУ, як в Книзі 4 «Право інтелектуальної власності», так і в Книзі 6 «Спадкове право» про особливості спадкування цих прав нічого не вказується. В таких спеціальних нормативних актах як Закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки» зазначається лише, що право на одержання патенту переходить до правонаступника винахідника чи автора промислового зразка (в тому числі й до його спадкоємця).

Відповідно до ст. 418 ЦКУ право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності визначений ЦКУ та іншим законом.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є особи (творці), чиєю працею створено об’єкт. Це може бути автор твору, винахідник, виконавець та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

До особистих немайнових прав інтелектуальної власності належать: право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності. Інші особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть бути передбачені окремим законом. Вони належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Такі права не можуть відчужуватися, за винятком випадків, передбачених законом.

Майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання та інші.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом. Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом 100 років і можуть бути припинені у випадках, передбачених законом чи договором.

Особисті немайнові права, зокрема право на визнання людини творцем (автором, винахідником) об’єкта права інтелектуальної власності (право авторства) та право на присвоєння свого імені створеному винаходу чи корисній моделі (право на авторське ім’я), спадкуванню не підлягають, оскільки в ч. 4 ст. 426 ЦКУ закріплено, що вони не можуть відчужуватися (передаватися), а в ст. 1219 встановлено, що права, нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, до складу спадщини не входять. Так, спадкоємці не мають права в заявці на патенті змінити справжнє ім’я винахідника (автора промислового зразка) на своє власне, а можуть виступати лише як заявники.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок у спадщину переходять, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 427 ЦКУ вони можуть бути передані повністю або частково іншій особі. Крім того, в ст. 1218 ЦКУ встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тому, безсумнівно, якщо на момент відкриття спадщини дія патенту, що засвідчує права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, ще не припиналася, то ці права входять до складу спадщини на загальних підставах.

В цьому разі звернемо увагу на оформлення права на спадщину. ЦКУ передбачає, що нотаріус може видати спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину, з метою підтвердження її прийняття. Але в свідоцтві про спадкування майна спадкодавця може бути не згадано про перехід прав на патент, і, у зв’язку з цим, на практиці таке свідоцтво визнається недостатнім. Тому спадкоємці зобов’язані одержати у нотаріуса спеціальне свідоцтво про право спадкування патенту, в якому має бути зазначено, хто та у якій частці успадковує патентні права. Так, відповідно до п. 227 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, «спадкоємцям, які одержали свідоцтво про право на спадщину певної частини спадкового майна, у подальшому видаються наступні свідоцтва про право на спадщину інших частин спадкового майна, яке не перераховане в раніше виданому свідоцтві». Але нотаріус може й не видавати окремого свідоцтва, а зазначити про перехід патенту у спадщину в тому свідоцтві, яке стосується всього майна спадкодавця.

Також у вищезгаданих статтях законів зазначається, що власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок) будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Також право власності на зазначені об’єкти може бути передано не лише за договором, а й в порядку спадкування за заповітом (тобто одностороннім правочином) та за законом.

Крім того, з патенту випливає обов’язок добросовісно користуватися виключним правом та обов’язок сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту (документу, який надає певні права та обов’язки), які також успадковуються.

Розглян6емо ситуації, які теоретично можуть виникнути при спадкуванні прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок):

- спадкування прав, що вже захищені патентом;

- спадкування права на одержання патенту, якщо спадкодавець лише подав заявку;

- спадкування права на одержання патенту, якщо спадкодавець заявку ще не подавав.

Права, що захищені патентом, переходять до спадкоємців шляхом звернення до державного нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину, де має чітко визначатися який саме патент підлягає спадкуванню. Далі спадкоємці мають подати до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Украпатент) заяву про передання права власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок), додаючи копію свідоцтва про право на спадщину та квитанцію про сплату відповідних зборів. І лише потім, після внесення змін до реєстру, у спадкоємців виникає право власності на успадкований патент.

У разі ж, якщо спадкодавець лише подав заявку на винахід (корисну модель, промисловий зразок), то до спадкоємців переходить право на одержання патенту, яке реалізується шляхом подання заяви про внесення змін до заявки, з метою реєстрації зміни особи заявника. Оскільки спадкоємці ще не визнаються заявниками, і їм не дозволено вносити зміни до заявки, вони мають додати документ про право спадкування, аби довести правомірність такої дії.

Оформлення спадкоємних прав у даній сфері має певні особливості, і, до винесення рішення про видачу патенту, нотаріус не вправі видати свідоцтво про право на його спадкування. Тому, в цьому разі, для підтвердження своїх прав спадкоємці подають інші документи: свідоцтво про смерть спадкодавця, рішення суду про оголошення його померлим – документи, що свідчать про відкриття спадщини; виписки з метричних книг, запис у паспорті про дітей, чоловіка, судове рішення про встановлення батьківства тощо – документи, які свідчать про те, що заявник є спадкоємцем за законом, заповітом – додається копія заповіту.

Необхідно також зазначити, що в разі подання спадкодавцем заявки до Укрпатенту, до спадкоємців переходить не лише право на одержання патенту, а й право на конвенційний пріоритет, який становить 12 місяців для винаходів (корисних моделей) і 6 місяців для промислових зразків від дати подання заявки.

Розглянемо випадок, коли спадкодавець заявку не подав, але винахід (корисну модель, промисловий зразок) створив.

Відповідно до додатку 1 до пункту 5.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 №22 та відповідно до пункту 6.1 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2002 №110 підставами щодо виникнення права на подання заявки й одержання патенту, якщо заявником не є винахідник, є: документ про передання прав винахідником (автором) або роботодавцем правонаступнику або документ про право спадкування. Тобто, виходячи з цієї норми, можна дійти висновку, що спадкуванню підлягає не лише право на одержання патенту, а й право на подання заявки, у разі, якщо спадкодавець створив винахід, але заявку не подав

У випадках, коли винахідників (авторів), які спільно створили винахід (корисну модель, промисловий зразок), декілька, вони мають однакові права на одержання патенту (а отже й на подання заявки), якщо інше не передбачено угодою між ними. Спадкоємці ж померлого винахідника (автора) набувають це право на рівні з іншими винахідниками (співавторами). Звісно, в цьому разі спадкоємці не зробили особистого творчого внеску у створення винаходу, а тому не визнаються винахідниками (авторами), а виступають в заявці лише як заявники.

Виходячи зі згаданих нормативних актів, спадкоємці мають довести, що вони успадкували право померлого винахідника (автора) на подання заявки та одержання патенту, додаючи документ про право спадкування. Але таким документом на практиці є не свідоцтво про право на спадщину, а інші відповідні документи, які побічно свідчать про статус спадкоємця.





Зразок свідоцтва про реєстрацію авторського права




Зразок патенту на корисну модель