«Укрметртестстандарта»
| Вид материала | Программа |
Моніторинг ЗМІ станом на 30.04.2010
| Назва ЗМІ, дата та час виходу інформації | Зміст новини |
| oilnews.com.ua 28.04.2010 13:26 | ГП «Укрметртестстандарт» и Ассоциация нефтетрейдеров проведут семинар ГП «Укрметртестстандарт» и «Объединение операторов рынка нефтепродуктов Украины» проведут 12-13 мая семинар на тему «Основные положения новых нормативных и методичных документов по учету нефти, нефтепродуктов и сжиженного газа». Об этом OilNews сообщили в ассоциации. Семинар пройдет в киевском отеле «Мир». Программа мероприятия предусматривает выступления членов «Укрметртестстандарта», ассоциации и таких операторов рынка нефтепродуктов, как «Галнафтогаз», «Континиум», «ТНК-ВР Коммерс», «ЛУКОЙЛ-Украина» и «Параллель». Программа семинара 1. Масса нефти и нефтепродуктов. Новые нормативные документы. Черноиван В.И., нач. отдела (ГП «Укрметртестстандарт»). Салганик Б.Ш., пер. инженер (ГП «Укрметртестстандарт»). 2. Технические регламенты на взвешивающие средства измерительной техники нефти и нефтепродуктов и пути их внедрения. Черноиван В.И., нач. отдела (ГП «Укрметртестстандарт»). Салганик Б.Ш., пер. инженер (ГП «Укрметртестстандарт»). 3. Основные метрологические требования «Инструкции о порядке приема, транспортировки, отпуска и учета нефти и нефтепродуктов на предприятиях и организациях Украины. Коваль В.К., начальник лаборатории (ГП «Укрметртестстандарт»). 4. Метрологическое обеспечение измерительной количества сжатого и сжиженного газа при заправке автомобильного транспорта. Демченко А.Ю., нач. отдела (ГП «Укрметртестстандарт»). Леонов Г.И. , пер. инженер (ГП «Укрметртестстандарт»). 5. Разработка и внедрение методик выполнения измерений количества нефти и нефтепродуктов на узлах учета с использованием расходомеров и счетчиков. Кузьменко Ю.Б., нач. отдела (ГП «Укрметртестстандарт»). Гаврилкин М.В., нач. лаборатории (ГП «Укрметртестстандарт»). 6. Новая нормативная база и проблемы учета нефти и нефтепродуктов, хранящихся в резервуарах. Самойленко А.М., к.т.н. – директор научно-производственного института (ГП «Укрметртестстандарт»). 7. Нормативная документация в области испытания качества нефти и нефтепродуктов. Гаврилкин М.В., нач. лаборатории (ГП «Укрметртестстандарт»). 8. Основные положения «Инструкции по контролю качества нефти и нефтепродуктов на предприятиях и организациях Украины. Коваль В.К., нач. лаборатории (ГП «Укрметртестстандарт»). 9. Метрологическое обеспечение узлов учета нефти и нефтепродуктов. Докладчики от ассоциации и компаний-операторов рынка нефтепродуктов: Косянчук Л.В. – президент ассоциации ПАО «Концерн Галнафтогаз»: Сидорович А.Е., начальник отдела испытательного центра ГСМ; Чернобривец В. Т., инженер по метрологии. ООО «Континент-Нафтотрейд»: Докладчик уточняется ООО «ТНК-ВР Коммерс»: Докладчик уточняется ПИИ «ЛУКОЙЛ-Украина»: Ненько А.А., ведущий специалист по контролю качества. ООО «Параллель»: Титов А.Г., директор департамента по качеству. Лекции и практические занятия проводятся с использованием мультимедийных устройств. Участники семинара будут обеспечены законодательными и нормативно-методическими документами по тематике семинара. Желающим принять участие в семинаре необходимо сообщить количество участников, дату прибытия в Киев и перечислить на р/с организатора семинара за обслуживание одного участника – 1 284 грн. (в т.ч. НДС – 214 грн). Оплата за проживание в гостинице «Мир» осуществляется каждым участником самостоятельно в день заезда. Заявка на проживание и бронирование мест подается заранее по телефонам, указанным ниже. Обучение и размещение участников семинара будет проводиться в гостинице «Мир», по адресу: г. Киев, Голосеевский проспект (40-летия Октября), 70. Ехать от железнодорожного вокзала маршрутным такси №726 (выход к Центральному железнодорожному вокзалу), №507 (выход к Южному железнодорожному вокзалу) или от станции метро «Лыбидская» до остановки «Голосеевская площадь». Расчетный счет организатора семинара – ООО Центр непрерывного образования «Спектр знаний» – 260053251101 в ОАО «Агрокомбанк» г. Киева, МФО 322302, ЕДРПОУ 32985757. В платежном поручении указать «За информационно-консультационные услуги». Оригиналы договора, акта выполненных работ и счета-фактуры высылаются почтой или факсом по требованию. Для получения налоговой накладной и акта выполненных работ при себе иметь копию свидетельства о регистрации плательщика налога на добавленную стоимость. Заявку на участие в семинаре можно направить следующим образом: телефон: (044) 383-00-75, 238-23-80, 238-23-81 факс: (067) 456-77-63 (директор) электронная почта: ksi7790si@ukr.net , spectr_znan@ukr.net Ассоциация: (044) 499-56-36, 499-56-35 Ефремов В.И., Липовый П.И. Регистрация участников семинара и получения комплекта документов (вместе с программой семинара) с 09:00 до 10:00 в конференц-зале гостиницы «Мир» Начало семинара – 12 мая 2010 г. в 10:00. |
| Газета «События» sobytiya.com.ua 23.04.2010 | Крымчане по-прежнему едят ГМО Игорь Славский Стикеры на продуктах с надписью "Без ГМО" вовсе не означают, что приобретаемый вами продукт действительно не содержит генно-модифицированные организмы. Некоторые продавцы самостоятельно наклеивают на товар соответствующие стикеры, а производители вовсю штампуют на упаковках надписи "Без ГМО". При этом проверить правдивость этой информации контролирующие службы не могут. У них нет на это денег. В редакцию "Событий" обратилась жительница Симферополя, которая в одном из столичных супермакетов наблюдала интересную картину. "Работник магазина наклеивал на упаковки красные стикеры "Без ГМО". Причем тыкал их там, где ему вздумается. Это же просто надувательство, — возмутилась женщина. — Что это за ноу-хау?" Как пояснили "Событиям" в Главном управлении по делам защиты прав потребителей в Крыму, с момента вступления в силу соответствующего закона о маркировке пищевой продукции многие производители еще не успели поменять упаковку. "И теперь сотрудники магазинов вынуждены проставлять наклейки самостоятельно, — отметил начальник управления Энвер Нафиев. — Однако у них должны быть акты исследований, подтверждающие, что товар действительно без ГМО". Согласно закону, отсутствие маркировки на товарах карается штрафом в 170—850 грн, при повторном нарушении — 850—3400 грн. При продаже немаркированной продукции штраф для торговцев — до 1700 грн. Поэтому сейчас магазины отказываются принимать немаркированные товары, и это стало основным стимулом, чтобы производители начали штамповать свою продукцию, признает начальник Научно-исследовательского центра испытания продукции при Госпотребстандарте Владимир Семенович. Но производителям зачастую проще самостоятельно, без всяких анализов поставить штампик "Без ГМО", нежели тратить время и деньги на получение подтверждений отсутствия ГМО в товаре, а при нарушении — заплатить невысокий штраф. Как сказал "Событиям" председатель Постоянной комиссии Верховной Рады АРК по торговле Валерий Иванов, покупателям остается лишь уповать на сознательность и добропорядочность производителей, потому что в Крыму завозимый в магазины товар не проверяется. "У нас нет бюджета. Мы не можем закупить товар в сети и проверить", — отметил В. Иванов. Кстати, а вы часто встречаете в магазинах продукты питания с отметкой "Содержит ГМО"? В то же время, по данным начальника лаборатории предприятия "Крымстандартметрология" Виктории Черновой, в январе — марте из 834 проверенных образцов продуктов ГМО содержались в 22. Генетически модифицированные организмы обнаружены в колбасной продукции, сыре и полуфабрикатах. Так что производителям и продавцам не составляет особого труда кормить украинцев продуктами с ГМО. По данным Укрметртестстандарта, ГМО содержит почти треть всех продуктов питания, продающихся в Украине. |
| Газета «Ваше здоровье» vz.kiev.ua 20-26.04.2010 | АДЕКВАТНИЙ ДІАГНОЗ — ЕФЕКТИВНЕ ЛІКУВАННЯ Віра ФАЗЛЄЄВА, «Ваше здоров’я». Про те, що засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) здебільшого мають вирішальну роль у тому, яку допомогу отримує пацієнт і яку тактику обирає фахівець у його лікуванні, здається, нікого переконувати не потрібно. Проте між знаннями і застосуванням ЗВТ на практиці існує певна невідповідність. Про це йшлося нещодавно на прес-конференції «Достовірні вимірювання — достовірний діагноз, ефективне лікування», організованій Держстандартом України та ДП «Укрметртестстандарт» після серії перевірок щодо експлуатації медичних приладів у 54 медичних лікувальних та діагностичних закладах. За результатами перевірки було встановлено порушення метрологічних норм і правил та виявлено недоліки у 50 із них (92,6%). Які ж порушення було виявлено? Серед усіх наявних найбільш разючими виявилися ті, які стосувалися, зокрема, ЗВТ імпортного виробництва (їх намагаються придбати практично всі медичні заклади), проте експлуатуються засоби без проведення державної метрологічної атестації, тому будь-який контроль за їх метрологічним забезпеченням з боку МОЗ країни не здійснюється. Отже, ніхто не може гарантувати хворому правильний діагноз лікування. Чимало наших співвітчизників змушені використовувати і портативні прилади, зокрема для визначення вмісту глюкози в крові. Нині ринок медичних приладів насичено апаратами для індивідуального експрес-контролю вмісту глюкози або цукру в крові, але вони не повинні використовуватися для діагностики, що зазначають самі виробники в інструкції з експлуатації. Останні прекрасно розуміють, що похибка портативного приладу (вона становить близько 20%) не дає можливості правильно встановити діагноз, оскільки різниця вмісту цукру в крові між здоровою та хворою людиною становить десяту частку відсотка. Натомість деякі клініки безпідставно використовують портативні глюкометри для встановлення діагнозу, а це не гарантує його достовірності і водночас правильного лікування пацієнта. І це не поодинокі випадки використання приладів побутового призначення медичними установами. Як от використання тонометрів — приладів для контролю вимірювання артеріального тиску. У медичних закладах фахівці мають право використовувати тільки механічні тонометри, автоматичні вважаються вимірювачами побутового призначення. За результатами перевірки тонометрів у медичних закладах спеціалісти ДП «Укрметртестстандарт» забракували 57% вимірювальних приладів (із 49 типів, внесених у Держреєстр). Отже, у кожного другого пацієнта фактично було зафіксовано недостовірні дані про стан артеріального тиску. У 2009 році в ДП «Укрметртестстандарт» було придбано нове обладнання, що дає змогу перевіряти автоматичні вимірювачі тиску. Як і механічні, вони підлягають державній метрологічній перевірці один раз на рік. |
| Газета «20 минут» 20minut.ua 29.04.2010 | Китайська техніка - не обов'язково погана "В останні роки вчені прийшли до думки, що сьогодні внутрішнє середовище гірше, ніж зовнішнє. Кожний із приладів створює чинники, що додатково дають навантаження на людину", - заступник директора Інституту гігієни та медичної екології ім. А.М. Мерзоєва Академії медичних наук України, доктор медичних наук Надія Полька "Після будь-яких механічних впливів, приміром, тріщин, безпечність техніки не повинна погіршуватися. Ще одна умова - в приладах недопустимий вміст азбесту, ця речовина шкідлива для здоров'я споживача", - заступник директора відділу побутової техніки Укрметртестстандарту Станіслав Кошовий. Вітчизняний чи імпортний? Таке питання ставить собі кожний покупець, маючи на меті придбати побутову техніку. Здебільшого, вінничани в таких випадках довіряють порадам продавців чи знайомих. Адже рядовому споживачу важко зрозуміти відмінності того чи іншого товару. - У магазині цього не визначити, - запевняє заступник директора відділу побутової техніки Укрметртестстандарту Станіслав Кошовий. - Найкращий спосіб - перевірити роботу техніки на власному досвіді. Тобто поки ви самі не впевнилися в якості товару певної фірми, ніхто не допоможе. Крім того, те, що китайський товар є поганим, не завжди правда. Адже, якість техніки залежить не від того, де його зробили, а як компанія за цим слідкує. Якість залежить від ціни. Зазвичай провідні бренди працюють над функціональними характеристиками техніки для споживача та слідкують за якістю власної продукції. За словами Станіслава Кошового, менш відомі фірми приділяють більше уваги дизайну, ніж технічним вимогам товару. Щодо китайського виробника, то в останні кілька років представники цієї країни скуповують бренди та працюють на совість. Узагалі ж, якість східного виробника набагато вища, ніж європейського, зазначає спеціаліст. Серед широкого асортименту, небезпечно купляти товар у Інтернет-магазинах. - Здебільшого тут ви замовите необхідну техніку дешевше, - каже Станіслав Кошовий. - Однак, при цьому велика ймовірність того, що інструкція з експлуатації буде на невідомій вам мові. До того ж, гарантійному зобов'язанню довіряти не можна. Взагалі, правильна істина в тому, що кожному гаманцю - свій продукт. Тобто, чим дешевша техніка, тим більша можливість виникнення проблем у подальшому. Безпека - як у мартенівському цеху Саме до таких умов, як у мартенівському цеху, прирівнюється сьогодні готування їжі на кухні. Чимало електротехніки, що постійно працює, створює негативний вплив на здоров'я людини. Серед чинників, які здатні викликати погіршення здоров'я - шум, вібрація та дія електромагнітних полів. - Нещодавно наші спеціалісти розглядали скаргу, що стосувалася негативного впливу зволожувача повітря, - розповідає заступник директора Інституту гігієни та медичної екології ім. А.М. Мерзоєва Академії медичних наук України, доктор медичних наук Надія Полька. - Люди почали скаржитися на хвороби, а виявилося, що справа - в неправильній експлуатації приладу. Його потрібно було заливати кип'яченою чи дистильованою водою, тоді як споживачі користувалися водопровідною. Таким чином, у повітрі квартири з'явилося багато мікроорганізмів легіонели, що викликає захворювання органів дихання. Так само в нас населення не розуміє справжнього негативного впливу шуму. Коли в обох кімнатах ввімкнені телевізори, радіоприймач і комп'ютер, підсвідомість людини сприймає шум у великих дозах. Таким чином, на думку лікаря, сьогодні покупцям не вистачає культури користування тим чи іншим приладом. Адже, коли включені одночасно кілька видів електротехніки, змінюється природний склад іонів повітря з переважанням у сторону важких, які несприятливі для здоров'я. Спеціаліст дає поради Щоб уникнути сонливості, відчуття слабкості в приміщеннях, де розташована значна кількість техніки, відкривайте вікна та провітрюйте кімнату, радить Надія Полька. При роботі за комп'ютером, звертайте увагу, щоб ноги не висіли, це може призвести до варикозного розширення вен і виникнення тромбофлебітів. - Тому робоче місце повинно бути облаштоване ергономічно, - пояснює лікар. - Зокрема, щоб лінія зору була перпендикулярна центру екрана. При тупому куту нахилу, очі будуть втомлюватися. Тож бажано придбати стільці, в яких можна регулювати висоту. Купуючи будь-яку техніку, вимагайте копію гігієнічного висновку на безпеку приладу для здоров'я. |
| reporter.rovno.ua 28.04.2010 14:27 | Чи корисні для людини помідори із зябрами? Картопля, яку не їсть колорадський жук, помідори, які можуть рости хоч в Антарктиді – це все сьогодні стає реальністю завдяки генній інженерії. Але до сьогодні вчені не дійшли до одностайної думки щодо впливу генетично модифікованих організмів (ГМО) на організм людей. І поки науковці сперечаються, ми, як піддослідні кролики, чи не щодня вживаємо трансгенні продукти. Що ж таке ГМО і як вони впливають на нас? Про це наша розмова з доцентом кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування Тетяною Колесник. - Пані Тетяно, що означає поняття “генетично модифікований”, або “трансгенний”? - ГМО – це тваринний або рослинний мікроорганізм, який містить нову, неприродну комбінацію генів, переміщену з організму іншого виду рослин чи тварин. Внаслідок цих маніпуляцій трансгенні організми набувають потрібних для людини якостей – стають токсичними для комах або суперстійкими до пестицидів. Науковці нашої кафедри, на чолі із професором, академіком УЕАН М.Клименком неодноразово проводили круглі столи на теми ГМО. Ця інформація наразі дуже актуальна і цікавить сотні людей. - Чи продаються генетично модифіковані продукти в рівненських магазинах? - Так, продаються. За результатами минулорічного дослідження «природності» продуктів, яке провів «Укрметртестстандарт» в українських супермаркетах, трансгени є навіть у дитячому харчуванні. Фахівці перевірили 42 зразки найменувань продукції — ковбаси, шинку, пельмені, каші швидкого приготування. У 18 з них виявлено вміст генетично модифікованої сої понад 5%! Ще в 2000 році американська організація Грінпіс опублікувала перелік продуктів харчування, які містять ГМ-компонент. Це - шоколадні батончики “Kit-Kat“, „Fruit&Nut“, „Марс“, „Снікерс“, „Твікс“, „M&M“, „Milky Way”, „Nestle”, „Ferrero“. Також присутні ГМО в безалкогольних напоях від Coca-Cola, PepsiCo, шоколадному напої Nesquik, дитячому харчуванні компанії Nestle, сухих сніданках Kellogg’s, супах Campbell, соусах Knorr, чаї Lipton, печиві Parmalat. Особливу тривогу викликає наявність трансгенів у дитячому харчуванні: молочних сумішах компаній Nestle, Hipp, Abbot Labs (Similac). До цього переліку варто додати і йогурти, кефіри, сири від компанії «Данон». Офіційний сайт Асоціації генетичної безпеки додає до цього списку майонези Calve, йогурти ООО “Ерманн”, чіпси “Лейз”, супи “Галина Бланка”, квасолю, кукурудзу, зелений горошок і інші продукти “Бондюель”... Вказані компанії підтвердили, що їх продукція може містити ГМ-компоненти, або ж не заперечували їх використання. - Як пересічному споживачеві визначити, чи є трансгени в продукті чи ні? - Українські ринки насичені ГМ-продукцією. Але виявити її без спеціальних досліджень неможливо. Адже генно модифіковані продукти не відрізняються від звичайних ні смаком, ні кольором, ні запахом. Їх використовують при виробництві ковбас, сосисок, пельменів, майонезу, сиру, консервів, мюслів, пива, чіпсів, різних соусів і олій, кетчупів, йогуртів, супів швидкого приготування, різних видів цукерок, шоколаду, сиропів, напоїв, дитячого харчування. Тому при купівлі продуктів особливу увагу необхідно звертати на наявність таких компонентів як кукурудзяна олія, кукурудзяний сироп, кукурудзяний крохмаль, соєвий білок, соєва олія, лецитин, соєвий соус і бавовняна олія. - Чи використовують ГМО рівненські виробники продуктів харчування? - На жаль, на місцевому рівні таких досліджень не проводили. Але технологія виготовлення ковбас передбачає застосування сої і крохмалю. Як правило, ці продукти найчастіше піддають генній модифікації. - На наших ринках ще можливо придбати екологічно чисті продукти? - Як правило, такі продукти продають селяни. Але ті ж самі яблука чи картопля не мають такого яскравого і презентабельного вигляду, як їхні генетично модифіковані аналоги. - А як законодавство регулює ринок трансгенних продуктів? - Ще в серпні 2007 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми». Нею передбачено обов’язкове маркування харчових продуктів, які містять більше 0,9% ГМО, заборону ввезення, виробництва та реалізації харчових продуктів дитячого харчування, що містять ГМО. - А менше 0,9% не враховується? - На жаль, немає жодних наукових доказів, як і спростувань, що вміст трансгенів менше 0,9% є безпечним для здоров’я людини. На сьогодні не існує науково обґрунтованої гранично-допустимої концентрації трансгенів ні у продуктах, ні в інших середовищах. Ми запустили атомну бомбу сповільненої дії і не знаємо, які наслідки чекатимуть нас. Наші вчені, які насинтезували трансгенів, не мають навіть контролю над самим процесом синтезу. Стріляючи новими генами у нормальні хромосоми, вчені не знають, що буде, куди попадуть і як результат себе проявить. - Чим же страшні трансгени? - Звісно, на людях дослідів не проводили. Але у пацюків, яких годували трансгенною картоплею, знижувався імунітет. А після споживання ГМ-томатів у тварин виникали зміни тканин шлунку, зменшувався об’єм мозку, виникали патології печінки, селезінки, кишкового тракту тощо. А найголовніша небезпека у тому, що 80% потомства народжувалось безплідним. - Споживання ГМО також може викликати у людей зміни обміну речовин, складу крові, зниження імунітету. Перенесення деяких генетичних ділянок коду в нові культури може провокувати виникнення алергії у людей, які раніше на цей продукт такої реакції не мали. Загальновідомий приклад перенесення генів бразильського горіха в сою, що зробило її небезпечною для людей, які мали раніше алергію на горіхи. Крім того, використання генів, стійких до антибіотиків, може призвести до того, що хвороботворні бактерії самі набудуть стійкості до антибіотиків. - Впровадженням трансгенів ми прискорюємо еволюцію, важливим кермом якої є фактор „природного добору”. Еволюція йде шляхом витіснення слабших і панування сильніших видів. А якщо трансгени і їхнє потомство виявляться набагато сильнішими не тільки за окремі рослини чи тварини, а й за людину? Де гарантія, що людина не буде витіснена як більш слабкий, непристосований до природніх умов, вид? Оксана МЕЛЬНИК |
| ukrexpertiza.org 27.04.2010 10:00 | Обнаружены микробы в сырковой массе, реализуемой в Киеве Эксперты программы «Знак качества» ТК "Интер" исследовали сырковую массу, реализуемую в Киеве и других городах Украины. Шокирующие результаты этой лабораторной экспертизы прозвучали в эфире 7 апреля 2010 г. Сырковую массу 15-17% жирности чаще всего готовят из не очень жирного творога, добавляя в него сахар или соль, а также масло, сметану, вкусовые и ароматические добавки. По составу сырковые массы отличаются от натурального сыра: они содержат много сливочного масла и сахара, который делает их чрезвычайно калорийными. Эти продукты диетологи советуют употреблять лишь изредка - как лакомство. Качественная свежая сырковая масса имеет однородную, нежную и вместе с тем - в меру плотную консистенцию. Если она пресная, а ее вкус слабо выражен, - это означает, что в процессе производства использовали недостаточно активную закваску. Если же, наоборот, при сквашивании сыр передержали, масса будет иметь резкий кислый вкус. Если она не тает во рту, а растекается неприятной массой, - это означает, что в погоне за низкой себестоимостью продукта производитель использовал ненатуральные ингредиенты. В частности, заменил сливочное масло на масложировую смесь. У качественного изделия - чистый кисломолочный вкус без постороннего привкуса. У сырковых масс с ароматизаторами вкус и запах должны отвечать добавкам, указанным на этикетке. Случается, что жира и сахара в этих молочнокислых десертах больше, чем собственно творога. Для проверки качества сырковой массы с помощью потребителей выбрали пять торговых марок и разместили их в таком порядке: № 1 – ТМ «Словяночка» № 2 – ТМ «Гармония» № 3 – ТМ «Простоквашино» № 4 – ТМ «Добряна» № 5 – ТМ «Повна чаша» Сенсорный анализ По четыре балла получили от специалистов «Словяночка», «Гармония» и «Добряна». Ни один образец не заслужил наивысшей оценки: из-за привкуса пастеризации и зернистой консистенции. Хуже дела у «Простоквашино» - жидкая консистенция и сливочно-растительный вкус получили лишь 3 балла, и совсем некачественная продукция у марки «Повна чаша» - сырковая масса выделяет влагу, имеет горьковатый искусственно-ванильный вкус - 2 балла. Результаты народной дегустации Народные дегустаторы отдали предпочтение двум образцам - маркам «Простоквашино» и «Словяночка» - 5 и 4 балла соответственно. «Тройка» у «Добряны», «единица» у «Гармонии» и ни одного голоса в пользу «Повной чаши». Итак, по вкусовым свойствами продукция марки «Повна чаша» уже второй раз подряд испытала полнейшее фиаско - производителям следует над этим задуматься. Результаты химической экспертизы Исследования микробиологических показателей и содержания в продукции растительного жира показали, что при изготовлении всех образцов, кроме «Простоквашино», были нарушены нормы безопасности. Из-за завышенного уровня дрожжей программа «Знак качества» снизила оценку «Словяночке» на 2 балла. В продукции марок «Гармония» и «Добряна» выявлены также бактерии группы кишечной палочки, что автоматически вычеркивает этих участников из рейтинга борьбы за право называться самым качественным продуктом. И самый плохой результат тестирования - у «Повной чаши», которая уже третий этап подряд остается самым слабым участником: в образце выявлены дрожжи, бактерии группы кишечной палочки и растительный жир. Результаты По результатам двух профессиональных экспертиз, влияющих на итоговую оценку, победителя среди представленных образцов нет. Но есть определенный вывод: употреблять сырковую массу марки «Повна чаша» программа «Знак качества» категорически не советует. Другие образцы, на всякий случай, лучше подвергать термообработке. ТМ «Словяночка» – «удовлетворительно», ТМ «Гармония» – ни одного балла, ТМ «Простоквашино» – «хорошо», ТМ «Добряна» - ни одного балла, ТМ «Повна чаша» - ни одного балла. |
| dssu.gov.ua 29.04.2010 | Результати випробувань харчових продуктів та продовольчої сировини на вміст ГМО Держспоживстандарт України щомісячно проводить моніторинг випробувань харчових продуктів та продовольчої сировини на вміст ГМО. За 2009 рік випробувальними лабораторіями Держспоживстандарту проведено 4697 випробувань зразків продовольчої сировини та харчових продуктів, з них у 254 зразках виявлено вміст ГМО, що становить 5,4 відсотка від загальної кількості перевірених зразків. В тому числі у 122 зразках виявлено вміст ГМО понад 0,9 відсотка, зокрема в хлібобулочних, кондитерських, цукристих, м’ясних та ковбасних виробах, напівфабрикатів м’ясних, молочній продукції тощо. За І квартал 2010 року проведено 5337 (в т.ч. за березень - 2756) випробувань зразків продовольчої сировини та харчових продуктів, з них у 263 (в т.ч. за березень - 185) зразках виявлено вміст ГМО, що становить 4,9 (в т.ч. за березень - 6,7) відсотка від загальної кількості перевірених зразків. В тому числі у 103 зразках виявлено вміст ГМО понад 0,9 відсотка, зокрема це консерви, кетчупи, майонези, соуси, борошно, крупи тощо. За період проведення моніторингу випробувальними лабораторіями Держспоживстандарту проведено 10034 випробувань зразків продовольчої сировини та харчових продуктів, з них у 517 зразках виявлено вміст ГМО, що становить 5,2 відсотка від загальної кількості перевірених зразків. |
| intv.ua 29.4.2010 13:20 | На блюдечку з ГМО-облямівочкою Напис "Без ГМО" сьогодні знайдеш на етикетці практично кожного товару. Навіть того, де горезвісних організмів бути не може за визначенням. Наприклад, на воді й солі. Проте нам із вами, окрім підвищення цін на продукти, "етикеткова турбота" виробників не принесла ні захисту, ні додаткових гарантій. Про трансгени і пов`язані з ними проблеми розповіли експерти під час "круглого" столу в медіакомпанії "ІнформАльянс". Платимо за... етикетки Екс-міністр економіки, академік НАНУ, голова Ради з вивчення продуктивних сил України Богдан Данилишин переконаний: необхідно впровадити державну програму контролю якості продуктів харчування, у тому числі і вмісту ГМО. Так роблять у багатьох країнах світу. Здійснити такий контроль мав намір уряд Тимошенко. Хоча програма досить дорога (за експертними оцінками, тільки на лабораторії необхідно витратити 1,5 млрд грн), але здоров`я і безпека людей набагато дорожчі. Щоправда, в казні на це грошей не передбачили. До речі, експерт вважає, що обов`язкове маркування деяких товарів, що не містять генно-модифіковані організми, потрібно скасувати. На жаль, парламенту не до цього. А ми переплачуємо за непотрібні етикетки - навіть на мінеральній воді. Хто працює собі на шкоду На думку керівника Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "ТЕСТ" Валентина Безрукого, ГМО можуть бути тільки в продуктах, що містять білок. Скажімо, якщо в насінні соняшника трансгени є, то в маслі їх уже не буде. Що вже говорити про воду і сіль? - Немає жодного продукту зі значком "Виготовлено з ГМО", - повідомила представник компанії "Данон" в Україні Наталія Безхлібна. - На практиці вийшло, що і виробники зазнали додаткових витрат, і для споживача продукція стала дорожча. Знову ж таки, в законах ніде не вказано, як повинно виглядати маркування - "З ГМО" або "Без ГМО". Цим повинен зайнятися Держспоживстандарт. Є приклади маркувань за складом, наприклад, "кукурудза", а поряд у дужках прописано - "ГМО" або ж "Зроблено з використанням генетично-модифікованих компонентів". На пальцях трансгени не виявиш Так чи інакше споживачі, швидше за все, програють битву з ГМО. Адже довести, що в продукті містяться трансгени, покупці не зможуть. - Дослідження коштують дуже дорого, - пояснює Валентин Безрукий. - Більше того, лабораторії приймають зразки тільки від юридичних осіб. Партнер адвокатського агентства "ЮСТЕМ" Микола Писаренко також підтвердив, що в Україні поки не існує судової практики в боротьбі з ГМО. І хоча Закон "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні і використанні генетично модифікованих організмів" встановлює відповідальність за приховування або спотворення інформації, яка може заподіяти або заподіяла загрозу здоров`ю і життю людини, але... недобросовісних виробників і реалізаторів у результаті чекає штраф у розмірі 85 гривень. До речі, цим змінам у закон про захист прав споживачів ми зобов`язані екс-президентові Ющенку. Отже, судячи з усього, ні держава не має наміру піклуватися про здоров`я нації, ні громадяни не в змозі себе захистити. Тривожна тенденція, що не кажіть... Довідка "ВВ": Генно-модифіковані організми (ГМО) з`явилися на українському ринку в 2004 році. І лише в травні 2007-го Верховна Рада України ухвалила Закон "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні і використанні генетично модифікованих організмів". Проте, на думку багатьох експертів, нормативний документ призвів до несанкціонованого поширення на території нашої країни товарів, що містять ГМО, оскільки не передбачав процедур їх ввезення, реєстрації і інформування населення. У листопаді того ж року уряд Януковича скасував постанову про маркування продуктів, посилаючись на вимоги ВТО, хоча міжнародна організація таких умов ставити не могла. - Питання вмісту в продукції генно-модифікованих організмів сприймається в Україні неоднозначно, - повідомив Богдан Данилишин. - А тоді (у 2007-му - Прим. авт.) Кабмін за один рік прийняв постанову про контроль продукції з ГМО, а потім під тиском деяких компаній і постачальників, що безконтрольно ввозять її в країну, фактично, ліквідував його. Альона Потаєва. "ВВ" За достовірність і вірогідність матеріалів несе відповідальність автор, редакція INTV не відповідає за помилки у новинах із інших сайтів. INTV послуговується офіційним правописом України. |
| kreschatic. kiev.ua 29.04.2010 13:01 | Фахівці твердять, що технологія застосування ГМО має і позитивні, і негативні моменти Ми є тим, що ми їмо. Що ж насправді споживають українці – загадка навіть для фахівців. Очевидним є лише те, що якість і безпеку продуктів харчування контролює ціла армія солідних держструктур, але результат залишається невтішним. Показники смертності в Україні найвищі в Європі, неабияку роль у цьому відіграє і якість харчів. У зв’язку з цим точаться палкі дискусії й довкола генно-модифікованих організмів. То що ж таке ГМО – реальна загроза здоров’ю людей чи спосіб відвернути увагу споживачів від шкідливих харчових добавок? Про це йшлося на «круглому столі» з участю провідних вітчизняних науковців у галузях медицини, генетики та спеціалістів зі споживчих експертиз. На сьогодні фахівці не можуть дійти спільного висновку щодо небезпеки, котру становлять для здоров’я людини генно-модифіковані організми. З одного боку, чиновники впевнені, що поширення продукції з ГМО має регулювати держава. З іншого, вчені переконані, що, доки не доведена очевидна шкода ГМО для людини, боятися таких домішок не варто. Скажімо, завідувач лабораторії спецпродуктів та епідеміології харчування Інституту гігієни й медичної екології ім. А.Марзєєва Віталій Корзун запевняє, що продукти з вмістом ГМО нешкідливі. Науковець переконує, що ця проблема занадто роздута. - Досі ніхто не довів негативного впливу ГМО на організм людини, – зауважив Віталій Корзун. – Жодного доказового факту поки що не виявлено. В Україні немає можливості робити досліди на людях. Заможні країни проводять відповідні дослідження, залучаючи добровольців, а також тварин. Але, наголошую, жодного доведеного факту шкідливості ГМО на сьогодні немає. Натомість замовчуємо проблему хімічних добавок, які містяться в наших продуктах і які справді чинять украй негативний вплив на здоров’я українців. Отже, ГМО – це лише один з численних чинників шкідливого впливу. Нині продукти харчування надзвичайно «багаті» на всілякі токсиканти: нітрати, нітрити, пестициди, радіонукліди тощо. Як стверджують учені, ці хімічні сполуки мають більш агресивну дію на здоров’я людей, але, попри це, на них не звертають такої пильної уваги, не зчиняють довкола них суперечок, не маркують відповідним чином продукцію. Між тим, тепер виробники навіть на етикетки пляшок з водою й олією наносять логотип «без ГМО», але ж у цих продуктах ГМО не може бути навіть теоретично. На думку Віталія Корзуна, маркувати продукцію потрібно вибірково, оскільки масовий підхід робить справу формальною для виробників і провокує підвищення цін на товари для споживачів. Щодо генетиків, то вони мають дещо інший погляд на харчі з вмістом ГМО. - Технологія застосування ГМО має і позитивні, і негативні моменти, – зазначив завідувач лабораторії молекулярної генетики Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України Богдан Моргун. – Серед позитивів – зниження використання пестицидів та зменшення шкідливих викидів в атмосферу. Що ж до негативних чинників, то це харчова алергія, яка виникає в деяких людей, котрі вживають продукти з ГМО. Відтак, споживач повинен знати, що саме за продукцію він купує, і добирати її на власний розсуд. На жаль, якість і безпека продуктів харчування – поняття, які в нашій країні поки що не можна поєднувати. За словами екс-міністра економіки Богдана Данилишина, нині в Україні існує 28 лабораторій, з них 17 – у системі МОЗ, котрі можуть виявляти в продуктах ГМО. Проте дані міністра різняться з даними вчених. Так, завідувач лабораторії Інституту гігієни й медичної екології Віталій Корзун має наразі іншу інформацію. Він стверджує, що в країні в системі МОЗ працює лише дві відповідні лабораторії. Тож питання, чи безпечні продукти з ГМО, поки що залишається відкритим. А от їсти їх чи ні, в українців, схоже, вибору вже немає, адже дедалі більше такої продукції потрапляє на терени нашої держави несанкціоновано й безконтрольно. Довідка «Вечірки» У грудні 2009 року Верховна Рада України запровадила обов’язкове маркування продуктів харчування щодо вмісту в них ГМО. Згідно з документом, відповідна позначка повинна стояти на кожному продукті, що містить такі організми. Одразу після затвердження такої вимоги вітчизняні ЗМІ повідомили, що фактичного контролю за дотриманням цієї норми з боку Держспоживстандарту немає, оскільки на лабораторні дослідження кошти не виділені. «Вечірній Київ» |