Основи програмної інженерії

Вид материалаДокументы

Содержание


7.3. Структура модулів дисципліни
Форма навчання
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Додатково, по бажанню студента, можуть бути контрольованими:

РФ - реферат на фахову тему;

РД - реферат на додаткові теми дисципліни;

7.3. Структура модулів дисципліни




Форма навчання


Курс

Семестр

Номер модуля

Назва модуля

Кількість годин

Дата початку модуля

Дата закінчення модуля

Навчальні тижні

Номери тем модуля, відповідно до робочої програми

Разом кількість годин

за семестр

Денна

2

3

1

Колективна розробка програмного забезпечення

90

1.09

31.12

1-18

1-4

90

Денна

2

4

2

Методи керування і планування програмним проектом

90

1.02

31.05

1-17

5-10

90


7.10. Система критеріїв оцінювання знань відповідно до кожного модуля дисципліни


Модуль № 1

Назва: «Колективна розробка програмного забезпечення»

90 год.













№ п\п

Критерії

Вага

1.

Постійна обов’язкова частина




1.1.

Пошук нормативно правової інформації за фахом.

15

1.2.

Візуальні технологія розробки гіпертекстових сторінок

15

1.3.

Колективна розробка програмного забезпечення

30




Разом

60

2.

Додаткова варіативна частина




2.1.

Реферат на тему, узгоджену з викладачем (для тих, хто не вклався в терміни модуля).

10

2.2.

Розробка додаткового алгоритму із системи гіпертекстового пошуку

20

2.3.

Додаткове індивідуальне завдання.

10

2.4.

Захист всіх лабораторних робіт в межах модуля.

10




Разом

50

3.

Штрафна частина




3.1.

Захист лабораторних робіт за межами модуля.

-10

3.2.

Пропуск кожного заняття.

-2




Разом

-12





Модуль 2.


Назва:


«Методи керування і планування програмним проектом»


90 год.







№ п\п

Критерії

Вага

1.

Постійна обов’язкова частина




1.1

UML-метод моделювання

15

1.2.

Тестування програмних систем

15

1.3.

Інтерфейс і взаємозв'язок мов програмування.

15

1.4.

Методи керування і планування програмним проектом

15




Разом

60

2.

Додаткова варіативна частина




2.1.

Реферат на тему, узгоджену з викладачем (для тих, хто не вклався в терміни модуля).

10

2.2.

Участь у Днях студентської науки в університеті.

5

2.3.

Секційна доповідь в рамках Днів студентської науки.

10

2.4.

Пленарна доповідь в рамках Днів студентської науки.

15

2.5.

Захист всіх лабораторних робіт в межах модуля.

10




Разом

50

3.

Штрафна частина




3.1.

Захист лабораторних робіт через тиждень після закінчення модуля.

-5

3.2.

Захист лабораторних робіт через 2 тижні після закінчення модуля.

-10

3.3.

Пропуск будь-якого одного заняття модуля

-2




Разом

-17



ЛІТЕРАТУРА

  1. ДСТУ 2873-94. Системи обробки інформаціїю. Програмування. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1994.
  2. ДСТУ 2941-94. Системи оброблення інформації. Розроблення систем. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1994.
  3. ДСТУ 4302:2004. Інформаційні технології. Настанови щодо документування комп’ютерних програм. - К.: Держстандарт України, 2004.
  4. ДСТУ ISO/IEC 12119:2003. Інформаційні технології. Пакети програм тестування і вимоги до якості. - К.: Держстандарт України, 2003.
  5. ДСТУ ISO/IEC 14764:2002. Інформаційні технології. Супроводження програмного забезпечення. - К.: Держстандарт України, 2002.
  6. ДСТУ ISO/IEC 90003:2006. Програмна інженерія. Настанови щодо застосування ІSO 9001:2000 до програмного забезпечення (ІSO/ІЕС 90003:2004, IDT) - К.: Держстандарт України, 2006.
  7. ДСТУ ISO/IEC TR 12182:2004. Інформаційні технології. Класифікація програмних засобів (ISO/IEC TR 12182:1998, IDT) - К.: Держстандарт України, 2004.
  8. ДСТУ ISO/IEC 14598-1:2004. Інформаційні технології. Оцінювання програмного продукту. Частина 1. Загальний огляд (ISO/IEC 14598-1:1999, IDT) - К.: Держстандарт України, 2004.
  9. ДСТУ ISO/IEC 15288:2005. Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу системи (ISO/IEC 15288:2002, IDT) - К.: Держстандарт України, 2005.
  10. ДСТУ ISO/IEC 15939:2008. Інженерія систем і програмних засобів. Процес вимірювання. - К.: Держстандарт України, 2008.
  11. ДСТУ 3327-96. Методика випробування процесорів мов програмування. Загальні вимоги. - К.: Держстандарт України, 1996.
  12. ДСТУ ISO/IEC TR 14369:2003. Інформаційні технології. Мови програмування, їхне середовище та системний інтерфейс. Настанова щодо підготовки незалежних від мов специфікацій послуг. - К.: Держстандарт України, 2003.
  13. ДСТУ 4072:2001. Інформаційні технології. Мови програмування, їхне середовище та системний інтерфейс. Настанова щодо підготовки незалежних від мов виклик процедур. - К.: Держстандарт України, 2001.
  14. ДСТУ ISO/IEC 2382-15:2005. Інформаційні технології. Словник термінів. Частина 15. Мови програмування (ISO/IEC 2382-15:1999, IDT) - К.: Держстандарт України, 2005.
  15. дсту 3008-95. "Документація. Звіти у сфері науки і техніки Структура і правила оформлення". К.: Держстандарт України,1995. – 75 с.
  16. ГОСТ 2.106-96. Единая система конструкторской документации. Текстовые документы. Изд. Офиц – К.: Госстандарт Украині, 1998. – 47 с.
  17. гост 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам – М., 1978.
  18. ГОСТ 2.105-95. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам. Изд. Офиц – К.: Госстандарт України, 1996.
  19. ДСТУ Гост 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справі.Загальні вимоги та правіла складання. - К.: Держстандарт України, 2007. – 47 с.
  20. ДСТУ Гост 2.104:2006. ЕСКД. Основні написи. - К.: Держстандарт України, 2006.
  21. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб. / За ред. О.І.Пушкаря – К: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 696с. (Альма-матер)
  22. Макконнелл С. Совершенный код. Мастер-класс / Пер. с англ.- М.: Издательско-торговый дом "Русская Редакция"; СПб.: Питер, 2005.- 896 стр.: ил.
  23. Бабенко Л.П. Основи програмної інженерії - К.: Знання, 2001, -269 с. український
  24. Коберн А. Быстрая разработка программного обеспечения. – Лори, 2002. – 314с.
  25. Калбертсон Быстрое тестирование. – М.: Вильнюс, 2002. - 383с.
  26. Томашевский В. М. Моделювання систем: Підручник для студ. вищих навч. Закладов - Вид. група, BHV, 2005, українська
  27. Томашевский В. М. Вирішення практичних задач методами комп`ютерного моделювання: навчальний пособник - «Корнійчук», 2001, українська
  28. Буч Г. UML. 2-е издание - «Питер», 2006, русский
  29. Катрани Т. Rational Rose 2000 и UML. Визуальное моделирование - ДМК Пресс, 2001, русский
  30. Фаулер М., Скотт К. UML. Основы: Краткое руководство по унифицированному языку моделирования. 2-е издание - Символ – Плюс, 2002, русский
  31. Ройс У. Управление проектами по созданию програмного обеспечения: Унифицированный подход - «Лори», 2002, руський
  32. Карпенко В. Введение в программную инженерию. – М.: 2005.
  33. Орлов С. Технологии разработки программного обеспечения. - СПб.: Питер, 2002. - 464 с.
  34. Соммервиль И. Инженерия программного обеспечения. – М.: 2002. – 624 с.
  35. Брукшир Дж. Гленн. Введение в компьютерные науки. Общий обзор, 6-е издание.: Пер. с англ. – М. «Вильямс», 2001.
  36. Г. Буч, Дж. Рамбо, А. Джекобсон. UML. Руководство пользователя. – М.:2005. – 257 с.
  37. Рекомендации по преподаванию программной инженерии и информатики в университетах.-Computing CurricuIa-2001 : Computer Science-Пер. с англ. -Интернет- Ун. информац. технологий, М: 2007.-462с.
  38. Бабепко Л.П., Лаврігцева K.M. Основи програмної інженерії- Навч. посібник.-К.: Знання, 2001. -269 с.
  39. Лаврищева EM., Грищенко В.Н. Области знаний программной инженерии - SWEBOK и подход к обучению этой дисциплине// Управляющие системы и машины.-2005. - №1.- С.38-54.
  40. Pbeeger S.L. Software Engineering. Theory and practice. - Printice Hall: Upper Saddenle River, New Jersey, 1998. - 576 p.
  41. Jacobson I. Object-Oriented Software Engineering. A use Case Driven Approach, Revised Printing. - New York: Addison-Wesley Publ. Co., 1994. -529 p.
  42. Иан Соммервш. Инженерия программного обеспечения. 6-е издание. - М.; Спб.-Киев, 2002.-623 с.
  43. Лавріщева K.M. Основні напрямки досліджень в програмній інженерії і шляхи їхнього розвитку // Проблеми програмування. - 2003. - №3-4. -С. 44-58.
  44. Лаврищева ЕМ. Методы программирования. Теория, инженерия, практика. - К.: Наук, думка, 2006.-450с.
  45. Основы инженерии качества программных систем / Ф.И.Андон, Г.И.Коваль, Т.М. Коротун, Е.М.Лаврищева, В.Ю. Суслов - К.: Академпериодика-2007.-678 с.
  46. Лаврищева ЕМ., Коваль Г.И., Коротун TM. Подход к управлению качеством программных систем обработки данных // Кибернетика и системный анализ.- 2006.-№ 5.-С. 174-185.
  47. М.Задорожна Н.Т., Лавріщева K.M. Менеджмент документообігу в інформаційних системах освіти.-К.: Пед. думка, 2007-220с.
  48. Capability Maturity Model for Software, Version 1.1 / M.Paulk, B.Curtis et al. // CMU-SEI-TR-024, Soft. Engin. Institute, Pittsburg PA 15213, Feb. -Pittsburg, 1993.-82 p.
  49. Сергіенко LB. Інформатика та комп'ютерні технології. -К.: Наук, думка, 2004.-430с.
  50. Thayer R.H., ed. Software Engineering Project Management, 2 nd. ed., IEEE CS Press, Los Alamitos, Calif., 1997. - 391 p.
  51. A//p://petukhov.zaklad.ru/rmbok2004_rus.pdf
  52. Кендалл С. Унифицированный процесс. Основные концепции.-М.;-СПб .-Киев.-2002.- 157с.
  53. Demark O.A., McGowan R.L. SADT: Structured Analysis and Design Technique. New York: McCray Hill, 1988 .- 378 c.
  54. Skidmore S., Mills G. Farmer R. SSADM: Models and Mehtods. - Prentice -Hal I, Englewood Cliffs, 1996.-58lc.
  55. 3. Марка Д.А., МакГрузн К. Методология структурного анализа и проектирования. - М.: МетаТехнология, 1997 - 346 с.
  56. Куч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++, 2-е изд. - М.: Изд-во Бином, 1998. - 560 с.
  57. Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. Приемы объектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования. - СПб: Питер, 2001.-368 с.
  58. The Unified Modeling Language (UML) Specification. - 1.3. UML Specification, revised by the OMG. - July 1999. - 620 p.
  59. Рамбо Дж., Джекобсон A , Буч Г. UML Специальный справочник - СПб.: Питер .- 2002.-656 с.
  60. Cmkovik I, Larsson S.. Stafford J. Component-Based Software Engineering: building systems from Components at 9' Conference and Workshops on Engineering of Computer-Based Systems - Software Engineering Notes. - 2002.-27.-N3 .- P. 47-50.
  61. Gamma E., Helm R.. Johnson ft, and Vlissides J. Design Patterns, Elements of Reusable Object-oriented Software, - N.-Y.: Addison-Wesley, 1995. - 345 p.
  62. Грищенко B.H., Лаврищева EM. Методы и средства компонентного программирования // Кибернетика и системный анализ, 2003. - №1. - С. 39-
  63. Таврищева Е.М. Методы программирования. Теория, инженерия, практика. Киев: Наукова думка, 2006.-451с.
  1. Weide В., Ogden W., Sweden S. Reusable Software Components / Advances in Computers, 33. - Academic Press, 1991. - P. 1-65.
  2. Jacobson I., Griss M., Johnson P. Software Reuse: Architecture, Process and organization for Business Success - Addison Wesley, Reading , MA, May 1997. -501 p.
  3. Эммерих В. Конструирование распределенных объектов. Методы и средства программирования интероперабельных объектов в архитектурах OMG/CORBA, Microsoft СОМ и Java RMI. - М.: Мир, 2002. - 510 с.
  1. Kiselev. I. Aspect-Oriented Programming with AspectJ. Indianapolis, IN, USA: SAMS Publishing, 2002. - 164 p.
  2. Павлов В. Аспектно-ориентированное программирование //Технология клиент-сервер, № 3-4. - С. 3-45.
  3. Гернецки К., Аизенекер У. Порождающее программирование. Методы, инструменты, применение.- Издательский дом Питер. - М.: СПб. - Харьков. -Минск, 2005.-730с.
  4. Yang J. Web Services Componentization//Ibid.-P.35-40.
  5. Плескан В.Л., Рогушина Ю.В. Агентные технологии.-К.:- КНТЕУ, 2005-337с.
  6. Shoham. Y. Agent-oriented programming. - Artif.Inteil. 1993-60, №1. - P. 51-92.
  7. Трахтенгерц Э.А. Взаимодействие агентов в многоагентных средах // Автоматика и телемеханика. - М.: Наука. - 1998. - 8. - С. 3-52.
  8. ДреОган Р. Будущее программных агентов. - PC Magazine March 25, - 1997. -190 с.
  9. Якобсон А. Мечты о будущем программирования. Открытые системы. - М.: -2005.-№ 12.-С. 59-63.
  10. Летнчевский А.А, Маринченко В.Г. Объекты в системе алгебраического программирования // Кибернетика и системный анализ. - 1997 .- № 2. - С. 160-180.
  11. Летичевский A.A., Капитонова Ю.В., Волков В.А., Вышемирский В.В. Летичевский A.A. (мл.). Инсерционное программирование //Там же. - 2003. -№ 1-С, 12-32.
  12. Инсерционное программирование / Летичевский A.A., Капитонова Ю.В., Волков В.А., Вышемирский В.В., Летичевский A.A. (мл.) // Кибернетика и системный анализ - 2003, № 1.- С. 19-32.
  13. Редько В.Н. Экспликативное программирование: ретроспективы и перспективы // Проблемы программирования. - 1998. - № 2. - С. 22-41.
  14. Редько В.Н. Основания программологии // Там же. - 2000.- № 1. - С. 35-57.
  15. Пикитченко К.С. Композиционно-номинативный подход к уточнению понятия программы // Там же. - 1999. - № 1. - С. 16-31.
  16. Цейтлин Г.Е. Введение в алгоритмику. - Изд.-во Фара, 1999. - 310 с.
  17. Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко ЕЛ. Алгебра. Языки. Программирование. - Наук. Думка, 1974, 1989.-331с.
  18. Ериюв А.П. Введение в теоретическое программирование.-М.: Наука. 1959.-263С.
  19. Дорошенко А.Ю., Фінін Г.С., Цейтлін Г.О. Алгеброалгоритмічні основи програмування.-К.:Наук.думка, 2004.157с.