№1: Концепція об’єктно-орієнтованого програмування. Об’єктна модель. 2

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема № 4: Процес проектування.
Мікро-процес об’єктно-орієнтованого проектування
Виявлення класів та об’єктів.
Види діяльності.
Уточнення семантики.
Види діяльності.
Уточнення зв’язків.
Види діяльності.
Реалізація класів та об’єктів.
Види діяльності.
Макро-процес об’єктно-орієнтованого проектування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Тема № 4: Процес проектування.



План

1. Складові частини процесу проектування.

2. Мікро-процес об’єктно-орієнтованого проектування.

3. Макро-процес об’єктно-орієнтованого проектування.


Процес проектування

Впорядкований процес проектування програмного забезпечення надзвичайно важливий для організацій, що займаються розробкою програмного забезпечення. Розрізняють п’ять рівнів процесів проектування:

Початковий – процес проектування здебільшого невпорядкований хаотичний.

Відтворюваний – організація в деякій мірі керує своїми планами та зобов’язаннями.

Визначений – процес в розумній мірі визначений та застосовується на практиці, дозволяє прогнозувати хід розробки.

Керований – вироблені кількісні показники процесу. Наступна мета – зменшити затрати на проектування та відпрацювати зворотній зв’язок даних з процесом.

Оптимальний – процес відлагоджений, що стійко видає результати високої якості, своєчасно, передбачувано та ефективно.

У загальному процесі проектування виділяють мікро- та макро-процеси. Мікро-процес має спіральну модель розвитку та є каркасом для ітеративного підходу до розвитку програмного продукту. Макро-процес задає рамки які обмежують та направляють мікро-процес.


Мікро-процес об’єктно-орієнтованого проектування

Мікро-процес проектування регламентує повсякденну працю як окремого програміста так і невеликої групи розробників.

Мікро-процес проектування об’єктно-орієнтованого програмного забезпечення складається з наступних видів діяльності:

- виявлення класів та об’єктів на данім рівні абстракції;

- уточнення семантики цих класів та об’єктів;

- уточнення зв’язків між цими класами та об’єктами;

- специфікація інтерфейсу та реалізація цих класів та об’єктів.

Виявлення класів та об’єктів.

Мета. Виявити межі предметної області на заданому рівні абстракції.

Результати. Створення словника предметної області.

Види діяльності.

- застосовуючи класичний підхід до класифікації виявити множину кандидатів в класи та об’єкти першого та другого рівня абстракції;

- застосовуючи техніку аналізу поведінки виявити основні класи та об’єкти, що будуть функціональними точками системи;

- для відповідних сценаріїв, що створені в певному макро-процесі проаналізувати з поступовим переходом до деталізації поведінки системи.

Уточнення семантики.

Мета. Визначити поведінку та атрибути кожної абстракції виявленої на попередньому кроці.

Результати. Уточнення словника даних, описання інтерфейсів класів, створення діаграм об’єктів та їх взаємодії.

Види діяльності.

З даним кроком пов’язані три види діяльності:

- низхідне виявлення семантики (вибір сценарію чи групи сценаріїв, відслідковування дій у цьому сценарії для отримання загальної поведінки, перерозподіл обов’язків для збалансування поведінки);

- проектування ізольованих класів (вибір абстракції з її ролями та обов’язками, визначення необхідної множини операцій, розглянути операції з точки зору примітивності, мінімізувати кількість операцій, добавити інші примітивні дії з метою забезпечення повноти абстракції);

- пошук шаблонів (на основі повного набору сценаріїв, віднайти шаблони взаємодії абстракцій, на основі повного набору обов’язків віднайти шаблони загальної поведінки, відповідний аналіз та універсалізацію провести і для конкретних операцій).

Уточнення зв’язків.

Мета. Уточнити межі кожної з абстракцій, розпізнати всі сутності з якими вони взаємодіють.

Результати. Діаграми класів, об’єктів та модулів.

Види діяльності.

На цьому кроці виділяють три види діяльності:

- специфікація асоціацій (встановити всі важливі операції та атрибути, що необхідні для ілюстрації суттєвих властивостей задачі, що моделюється; виявити залежності між кожною парою класів, з метою ліквідації побічних залежностей ввести, при необхідності, нові абстракції; переглянути сценарії з метою виявлення необхідності та достатності абстракцій для забезпечення необхідної поведінки абстракцій);

- ідентифікація різних взаємодій (провірити кожний механізм взаємодії в центральних та периферійних сценаріях, виявити паралелізм, визначити об’єкти – актори, агенти та сервери і способи синхронізації між ними; переглянути та оптимізувати ієрархії класів; згрупувати класи в модулі та підсистеми; розподілити класи та об’єкти в модулі);

- уточнення асоціацій ().

Реалізація класів та об’єктів.

Мета. Довести створені абстракції до рівня, який достатній для виявлення нових класів та об’єктів на наступному рівні абстракцій (переході на наступну ітерацію).

Результати. Приймається рішення про представлення кожної з абстракцій та відображення її в фізичну модель.

Види діяльності.

- перегляд протоколів кожного з класів, ідентифікувати стереотипи їх поведінки;

- виявити можливість використання пераметризованих класів, закритого або захищеного наслідування;

- переглянути зобов’язання об’єктів їх семантику та поведінку з метою забезпечення ефективності реалізації на вибраній мові програмування;

- вибрати алгоритми для кожної з операцій, ввести допоміжні операції (придатні для повторного використання) для розщеплення складних алгоритмів, розглянути компроміс між зберіганням та обчисленням членів-даних.


Макро-процес об’єктно-орієнтованого проектування


(Продовжити)