Організаційно-педагогічні засади створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів

Вид материала

Документы

Содержание Координаційна рада

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
• Психолого-педагогічні засади виховання І розвитку обдарованих дітей (лекція), 294.05kb.
• Рекомендації міської серпневої наради керівників районних методичних об’єднань вчителів, 69.77kb.
• Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при, 464.22kb.
• План уроку. № з/ч Етапи уроку Час, хв. Організаційно методичні вказівки, 123.23kb.
• План уроку. № з/ч Етапи уроку Час, хв. Організаційно методичні вказівки, 85.67kb.
• Правила торгівлі на ринках міста Чернівців (нова редакція), 345.19kb.
• Дено моніторингове дослідження організації освітнього середовища для обдарованих учнів, 293.57kb.
• 1 Дане Положення розроблено як складова системи управління якістю І встановлює однакові, 99.36kb.
• Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних, 185.14kb.

Організаційно-педагогічні засади створення

електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів

Клокар Н.І.,

ректор КОІПОПК, кандидат педагогічних

наук, доцент;

Цимбал О.І., завідуючий науковою

лабораторією сільської школи КОІПОПК,

начальник відділу освіти Богуславської РДА;

Чубарук О.В., проректор з наукової

роботи КОІПОПК


На сучасному етапі розвитку освіти дистанційне навчання розглядається як індивідуалізований процес передання та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності особистості, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі використання сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Теоретичні та практичні аспекти підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання, органiзацiйно-педагогiчнi та психолого–педагогічні основи дистанційного навчання, основні складові дистанційного навчального процесу, роль і місце тьютора у дистанційному навчанні, методика його підготовки, особливості дистанційних курсів представлено в роботах В.Ю.Бикова, О.В.Веренич, В.І.Гриценка, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука, В.В.Колос, С.П.Кудрявцевої, В.М.Кухаренка, В.В.Олійника, Є.С.Полат та ін.

Теоретико-методологiчнi засади iнформатизацiї освiти, створення i розвитку сучасних засобiв та е-технологiй навчання, проектування методичних систем е-дистанційного навчання висвітлено у роботах В.Ю.Бикова.

Методики використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі, моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання, пiдготовки педагогiчних кадрiв до використання системи комп'ютерних телекомунікацій запропоновано у дослідженнях Н.В.Морзе.

Методологічні основи формування навчального середовища та методологічні аспекти е-дистанційного навчання, критерії ефективності дистанційного навчання в умовах особистісно орієнтованої освіти, технологію створення дистанційних курсів, особливості дистанційних курсів для системи підвищення кваліфікації, управління дистанційним навчальним процесом, ссылка скрыта способи контролю знань і вмінь студентів у дистанційному навчанні розкрито у працях В.М.Кухаренка.

Питання систематики комп'ютерно орiєнтованих засобiв навчання, створення електронних навчальних посiбникiв для дистанцiйного навчання, проектування iнформацiйних систем, психолого-педагогiчнi основи використання комп'ютерно орiєнтованих засобiв навчання, вплив інформаційних технологій навчання на особистiсть учнiв розкрито в дослiдженнях Ю.О.Жука, М.П.Шишкiна, I.I.Журавльової, Н.В.Журбенко, Н.Т.Задорожної, З.О.Зуєнко та ін.

На сьогодні вчитель перестав бути єдиним джерелом інформації. Споживачі освітніх послуг, а особливо – обдарована учнівська молодь, прагнуть до засвоєння нових знань, не обмежуючись лише наявною в закладі освіти навчальною літературою. У зв’язку з цим посилюється інтерес учнів до інформаційних та освітніх ресурсів, у тому числі – до дистанційного навчання.

Зростає роль обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, які покликані здійснювати науково-методичний супровід та прогнозування професійного розвитку педагогічних працівників в умовах постійного оновлення інформації, вимог суспільства до конкурентоздатної особистості, психолого-педагогічних технологій.

Одним із пріоритетних завдань обласних інститутів є пошук та підтримка творчо працюючих педагогів, які здатні:

• оперативно вирішувати освітні завдання в умовах зміни соціально-економічної та освітньої політики;
  
• впроваджувати інноваційні технології та сучасні методики навчання;
  
• виявляти високий рівень творчої активності та професійного саморозвитку.
  

Особливий інтерес сьогодні викликає питання використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі, зокрема – електронних підручників, посібників, Інтернет-ресурсів.

З метою підтримки і творчого розвитку обдарованих дітей та молоді у контексті завдань проекту «Обдарована дитина» Програми розвитку системи освіти Київської області на 2008-2012 роки, Київської обласної очно-заочної школи для обдарованих учнів «Інтелектуал» групою науковців, методистів та провідних педагогів області започатковано ідею створення електронних навчально-методичних комплексів (далі – ЕНМК).

Теоретичною основою створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів є праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: з теорії комп’ютеризації навчання та інформатизації освіти (В.Беспалько, В.Биков, А.Верлань, М.Жалдак, Ю.Машбиць, В.Монахов, Н.Морзе), теоретичних основ та технологій застосування дистанційного навчання (А.Андрєєв, В.Гриценко, В.Кухаренко, В.Олійник, П.Стефаненко, А.Хуторський), теорії використання інформаційних технологій у навчальному процесі (І.Булах, Н.Морзе, Л.Романишина), психолого-педагогічних аспектів дистанційного навчання (Р.Гуревич, С.Сисоєва) та інші.

Базою для проведення такої роботи є досвід науково-педагогічних працівників Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (далі – КОІПОПК), набутий у процесі створення програмно-методичних комплексів освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників за дистанційною формою навчання. Такі комплекси підготовлено із 36 спеціальностей, що дає можливість організувати підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання для всіх бажаючих педагогічних працівників закладів освіти Київської області та України.

Електронний науково-методичний посібник «Програмно-методичні комплекси освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників за дистанційною формою навчання», підготовлений авторським колективом під керівництвом Н.І.Клокар, розглянуто та схвалено Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України до використання в закладах післядипломної педагогічної освіти України.

На нашу думку, створення ЕНМК для обдарованих учнів сприятиме забезпеченню пріоритетності навчання, виховання і підтримки обдарованих дітей як важливого чинника формування умов для становлення особистості, збереження та розвитку потенціалу нації, зростанню якості підготовки обдарованої учнівської молоді до участі у творчих конкурсах, турнірах, олімпіадах, забезпечить доступ учням, особливо сільської місцевості, до інформаційно-освітніх ресурсів, об’єднає зусилля навчальних закладів, наукових установ та сім’ї у створенні оптимальних умов для розвитку і творчої самореалізації обдарованих учнів.

З цією метою авторським колективом підготовлено Концепцію створення ЕНМК для обдарованих учнів та розроблено відповідне Положення про ЕНМК 11; 12. Дані нормативні документи розглянуто та схвалено Колегією головного управління освіти і науки Київської ОДА.

Концепція є основним нормативним документом, що регламентує створення ЕНМК. У ній висвітлено дидактичні засади створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів. Визначено компоненти, характерні ознаки, типи електронних навчально-методичних комплексів, загальні і специфічні принципи. Описано повний управлінський цикл створення ЕНМК для обдарованих учнів, компоненти змістової складової та інформаційно-технологічні вимоги.

В основі ЕНМК – використання сучасних педагогічних, інформаційних і телекомунікаційних технологій. Такий підхід забезпечить оптимальний доступ до якісної освіти всім учасникам навчально-виховного процесу незалежно від місця проживання, стану здоров'я і соціального статусу; сприятиме індивідуалізації навчання, формуванню інформаційної мобільності, високого рівня самоорганізації, інформаційної культури учасників навчання, реалізації особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів тощо.

КОІПОПК організовано роботу науковців, методистів та педагогічних працівників закладів освіти області для створення електронних навчально-методичних комплексів.

Метою створення таких комплексів є забезпечення обдарованим учням і дітям з особливими освітніми потребами відкритого доступу до освітніх та інформаційних ресурсів на основі використання сучасних педагогічних, інформаційних та телекомунікаційних технологій. Особливої актуальності набуває це питання для учнів та вчителів сільських шкіл.

Досягнення визначеної мети передбачає реалізацію таких завдань:

1. 
   Формування творчих груп зі складу науковців, методистів та педагогічних працівників з метою створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів.
   
2. Науково-методичне консультування педагогічних працівників закладів освіти Київської області, задіяних у роботі творчих груп з визначеного питання.
   
3. Створення ЕНМК.
   
4. Управління роботою творчих груп зі створення ЕНМК для обдарованих учнів.
   
5. Використання ЕНМК у процесі підготовки обдарованих учнів до участі у творчих конкурсах, турнірах, олімпіадах тощо.
   
6. Моніторингове дослідження результативності використання електронних навчально-методичних комплексів у процесі підготовки обдарованих учнів до творчих конкурсів, турнірів, олімпіад.
   

Електронний навчально-методичний комплекс розуміється нами як інформаційно-освітній ресурс, у якому розкривається зміст навчального курсу, пропонується комплекс тестових і практичних завдань, тренувальних вправ, лабораторних, контрольних і залікових робіт, рекомендацій тощо.

На нашу думку, ЕНМК має поєднувати такі компоненти:

• анотацію;
  
• програму курсу і тематичний план;
  
• навчальний посібник для учнів (у формі інтерактивної комп’ютерної програми, Інтернет-ресурсу);
  
• робочий зошит;
  
• завдання для самостійної роботи учнів;
  
• наочні матеріали;
  
• глосарій;
  
• список літератури, Інтернет-ресурси;
  
• методичні рекомендації для вчителів щодо використання даного комплексу [3; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12].
  

За характером організації взаємодії учасників навчання електронні навчально-методичні комплекси можуть поділятися на такі типи:

• інтерактивний, що забезпечує дистанційно-консультаційну взаємодію викладача з тим, хто навчається;
  
• автоматизований програмно-педагогічний засіб навчання, що моделює взаємодію викладача з тим, хто навчається, на основі використання автоматизованої системи навчання [4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12].
  

За видами ЕНМК поділяються на гіпермедійні – для on-line використання та мультимедійні – для розміщення на компакт-диску [3; 4; 5; 6; 7]. Відмінність між видами ЕНМК полягає у способі подання теоретичного матеріалу.

Створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів ґрунтується на дотриманні загальних і специфічних принципів.

Загальними принципами створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів є такі:

• науковості;
  
• наочності;
  
• послідовності та наступності;
  
• оновлення змісту освіти;
  
• гнучкості та прогностичності;
  
• системності;
  
• комплексності;
  
• доступності, різнорівневості навчальних завдань;
  
• врахування вікових та індивідуальних особливостей;
  
• активності й самостійності навчання;
  
• послідовності;
  
• міцності, усвідомленості й дієвості знань;
  
• оптимізації навчального процесу;
  
• ефективності навчання;
  
• індивідуалізації та диференціації навчання;
  
• варіативності індивідуального досвіду та розвитку індивідуальних освітніх потреб;
  
• проблемно-пошукової організації навчання [5; 6; 7; 9; 12].
  

До специфічних принципів створення електронних навчально-методичних комплексів ми відносимо:

• моделювання процесів та явищ засобами мультимедійних технологій;
  
• зворотного зв’язку;
  
• доцільності використання аудіовізуальних засобів, анімації явищ, процесів та ефектів (анімаційних ефектів, аудіоефектів, статичних матеріалів);
  
• доповнюваності навчального матеріалу, представленого у підручнику;
  
• варіативності форм і змісту навчання, програм, засобів;
  
• оперативності, оброблення та систематизації продуктів навчальної діяльності;
  
• інтерактивності навчання;
  
• урізноманітнення форм подання інформації;
  
• самокерованості [5; 6; 7; 9; 12].
  

У процесі використання ЕНМК реалізуються також їх дидактичні функції, до яких відносяться: інформаційна, структурно-систематизуюча, мотиваційно-стимулююча, інтерактивна функції та функція закріплення, контролю і самоконтролю.

• Інформаційна функція полягає у фіксації певного обсягу навчального матеріалу як основи діяльності, яка має бути сформована у суб’єктів навчання у процесі роботи з ЕНМК. Ця функція пов’язана з педагогічною трансформацією обсягу наукових знань для висвітлення їх в ЕНМК відповідно до навчальної програми та пізнавальних можливостей обдарованих учнів.
  
• Структурно-систематизуюча функція забезпечує чітку послідовність викладу структурованої навчальної інформації, можливість швидкого пошуку всіх елементів систематизованого навчального матеріалу.
  
• Функція закріплення, контролю і самоконтролю передбачає як можливість самостійної роботи з теоретичним матеріалом, так і виконання функції тренажера, який формує вміння і навички розв’язування завдань та використання документів. Ця функція пов’язана із використанням різних видів контролю: вхідного, поточного, проміжного, вихідного.
  
• Мотиваційно-стимулююча функція полягає у розвитку в обдарованих учнів пізнавального інтересу до навчального предмета і забезпечується наявністю інтерактивного діалогу «користувач – персональний комп’ютер», створенням комфортних умов для відкритого навчання за обраною освітньою траєкторією.
  
• Інтерактивна функція відкриває можливість активної взаємодії користувача з інформаційно-освітніми ресурсами ЕНМК. Визначення і фіксація обсягу навчальної інформації забезпечує скорочення нераціональних освітніх траєкторій та часу на вивчення окремих дидактичних модулів, доступність навчання. Наявність зворотного зв’язку дозволяє провести дослідження якості засвоєних знань та сформованих умінь і навичок обдарованих учнів. Можливість пояснення способу розв’язування завдань має значні переваги порівняно з можливостями традиційних засобів навчання. Використання механізму збору матеріалів про рівень підготовки обдарованих учнів сприятиме формуванню портфоліо навчально-пізнавальної діяльності учасників навчання [2; 12].
  

Важлива роль у діяльності КОІПОПК та педагогічних працівників закладів освіти області зі створення ЕНМК належить забезпеченню якісного управління цим процесом.

Для управління створенням ЕНМК формується Координаційна рада, до складу якої входять наукові, методичні та педагогічні працівники.

Координаційна рада є дорадчим органом, який забезпечує координацію діяльності творчих груп наукових, методичних та педагогічних працівників зі створення та використання ЕНМК.

Координаційна рада вирішує питання, пов’язані з використанням ЕНМК у системі очно-дистанційного навчання обдарованих учнів, а саме:

• нормативно-правове забезпечення;
  
• організаційно-методичне забезпечення;
  
• науково-методичне забезпечення;
  
• інформаційно-технологічне забезпечення;
  
• моніторингове дослідження результативності використання ЕНМК у процесі підготовки обдарованих учнів до творчих конкурсів, турнірів, олімпіад.
  

Координаційна рада має такі повноваження:

• визначає пріоритетні напрями діяльності творчих груп;
  
• забезпечує координацію їх роботи;
  
• визначає навчальні заклади та персональний склад творчих груп.
  

До складу Координаційної ради входять: керівник закладу післядипломної педагогічної освіти, проректор, який відповідає за даний напрям роботи, керівники творчих груп, члени творчої групи, наукові консультанти.

Для розроблення ЕНМК формуються творчі групи. Очолювати творчу групу може педагогічний працівник, методист або науковець, який має високий професійний рівень та досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення навчального предмета.

Керівник творчої групи здійснює поточне управління її діяльністю зі створення ЕНМК та несе відповідальність перед Координаційною радою за зміст і результати створених освітніх продуктів.

Науково-методичне забезпечення діяльності педагогічних працівників закладів освіти області зі створення ЕНМК здійснюють відповідні кафедри обласного інституту.

Для забезпечення наукового рівня діяльності творчих груп призначаються наукові консультанти, які:

• здійснюють науково-методичний супровід роботи творчих груп;
  
• систематично консультують педагогічних працівників з питань створення ЕНМК.
  

Консультування членів творчих груп з питань створення ЕНМК проводиться за їхніми запитами.

Створення ЕНМК потребує визначення вимог до змістової складової таких комплексів. Електронний навчально-методичних комплекс для обдарованих учнів повинен мати такі компоненти змістової складової:

• методичні рекомендації з використання ЕНМК у процесі вивчення навчального предмета і самостійної роботи учнів;
  
• характеристику курсу;
  
• потижневий розклад і порядок організації навчання;
  
• навчальний матеріал (коротка і повна версія занять);
  
• робочий зошит;
  
• завдання (різнорівневі навчально-пізнавальні, творчі, пошукові, дослідницькі, практичні та лабораторні, практикуми, для проектної діяльності, інтерактивні, системи тестових завдань, для самоконтролю тощо);
  
• глосарій;
  
• література;
  
• зворотний зв`язок (e-mail, форум, чат);
  
• оцінювання роботи учнів;
  
• контроль і моніторинг якості навчання [5; 6; 7; 8; 9; 11; 12; 13].
  

Змістова складова ЕНМК (навчальний матеріал) поєднує коротку та повну версії занять.

Коротка версія заняття має такі структурні компоненти:

• розділ (тема);
  
• ключові слова;
  
• завдання;
  
• план розділу (теми);
  

література та Інтернет-ресурси [5; 6; 12; 14].

Повна версія заняття розкриває пункти плану даного розділу (теми) детально.

Змістова складова ЕНМК має відповідати загальним та специфічним принципам створення ЕНМК і віковим особливостям групи учнів, яким адресований створюваний інформаційно-освітній ресурс.

При поданні теоретичного матеріалу розробникам важливо дотримуватися таких вимог:

• при створенні гіпермедійного ЕНМК для on-line використання:
  

• гіпермедійність (перевага гіпертексту і незначна кількість мультимедії);
  
• педагогічно-орієнтований веб-дизайн;
  
• нелінійна структуризація матеріалу;
  
• візуалізація матеріалу.
  

• при створенні мультимедійних ЕНМК:
  

• послайдова структуризація матеріалу;
  
• візуалізація за допомогою таблиць, малюнків, графіків тощо;
  
• озвучування основного і додаткового матеріалу;
  
• наявність гнучкої системи навігації;
  
• використання відеозаписів [5; 6; 12; 14].
  

Визначено інформаційно-технологічні вимоги до створення та використання ЕНМК у процесі дистанційного навчання обдарованих учнів.

По-перше, для створення ЕНМК використовується програмне забезпечення, що проліцензоване для використання в закладах освіти України.

По-друге, для використання ЕНМК предметний кабінет, центр дистанційного навчання або індивідуальне робоче місце користувача освітніх послуг мають бути оснащені:

• комп’ютером і мультимедійним проектором з екраном / або інтерактивною дошкою;
  
• навчальним комп’ютерним комплексом;
  
• персональним комп’ютером.
  

По-третє, використання ЕНМК передбачає дотримання таких інформаційно-технологічних вимог:

• до комп`ютера користувача освітніх послуг:
  

• IBM сумісний комп`ютер;
  
• веб-браузер.
  

• до користувача освітніх послуг:
  

• володіння комп`ютером на рівні користувача;
  
• розуміння принципів роботи веб-браузера [5; 6; 12].
  

Підготовлені ЕНМК подаються розробниками для експертного оцінювання науково-методичною радою КОІПОПК. Після розгляду ЕНМК науково-методичною радою обласного інституту ППО та відповідного рішення керівник творчої групи (за бажанням творчої групи) готує документи для експертного оцінювання підготовлених матеріалів фаховими комісіями Науково-методичної ради з питань освіти МОН України.

Важливим є проведення моніторингових досліджень результативності використання ЕНМК у процесі підготовки обдарованих учнів до творчих конкурсів, турнірів, олімпіад.

Такі дослідження планується проводити центром моніторингу освіти КОІПОПК.

Для проведення моніторингового дослідження з визначеного питання розробляються відповідні методики та інструментарій. Їх використання та аналіз спрямовані на з’ясування думки учасників, а також спостерігачів процесу навчання за ЕНМК, про якість та результативність використання таких комплексів. Таким чином, респондентами моніторингового дослідження є: обдаровані учні, педагоги-координатори, батьки.

Під час проведення лонгітюдного моніторингового дослідження використовуватимуться такі методи, як: анкетування з кваліметричною обробкою даних; опитування (створення тематичного форуму на порталі КОІПОПК).

Пропоновані анкети складаються з трьох компонентів (мотиваційного, змістово-процесуального, результативного) і аналізуються за показником міри виявлення ознаки. Дослідження проводитиметься за такими критеріями:

• мотивація навчання учнів (активізація навчального процесу, рівень пізнавального інтересу, бажання працювати з ЕНМК);
  
• ефективність процесу навчання (структуризація навчального матеріалу в ЕНМК, зручність використання, доступність інформації та функціональність завдань, методична доцільність пропонованих вправ і завдань, встановлення зворотного зв’язку, можливість самостійного вивчення навчального матеріалу;
  
• результативність роботи (дані про результати виконання учнями самостійних завдань, міру виявлення якісних змін у результаті роботи з ЕНМК тощо) [12].
  

Усі показники оцінюються за 12-бальною шкалою з урахуванням рівнів якості (високий, достатній, середній, низький). Оброблення даних анкетування потребує створення калькуляції дослідження в програмі Excel з метою їх подальшого графічного і вербального аналізу.

Результати моніторингового дослідження розглядатимуться науково-методичною радою КОІПОПК. На основі рішення науково-методичної ради обласного інституту будуть сформовані пропозиції щодо подальшої організації діяльності творчих груп зі створення нових та удосконалення існуючих ЕНМК.

Нормативними документами передбачено також фінансування створення ЕНМК як за рахунок обласного, так і районних (міських) бюджетів.

Отже, започаткована ідея створення ЕНМК для обдарованих учнів та дітей з особливими потребами є одним із шляхів забезпечення рівного доступу до освіти всім учасникам навчально-виховного процесу.


ЛІТЕРАТУРА

1. Вимоги до програмних засобів навчального призначення для загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів І-ІІ р.а. (проект) // ссылка скрыта
   
2. Гафурова А., Иванов В., Хацринова О. Структурирование содержания электронного учебника // Высшее образование в России. – 2007. – № 8. – С. 125-127.
   
3. Гриценко В.І., Кудрявцева С.П., Колос В.В., Веренич О.В. Дистанційне навчання: теорія та практика: Колективна монографія. – К.: Наукова думка, 2004. – 376 с.
   
4. Ермаков Д.С. Электронные курсы для профильного обучения // Педагогика. – 2005. – №2. – С. 36-41.
   
5. Журавльов А.В., Журавльова И.И. Педагогічно-орієнтований WEB-дизайн для створення електронних навчальних посібників дистанційного навчання //ссылка скрыта
   
6. Журавлёва И.И. Модель организации дистанционного обучения: опыт и перспективы // ссылка скрыта
   
7. Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука / Інститут засобів навчання АПН України. - К.: Атіка, 2004. – 240 с.
   
8. Інформаційне забезпечення навчального процесу: інноваційні засоби і технології: Колективна монографія. – К.: Атіка, 2005. – 252 с.
   
9. Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2005. - 272 с.
   
10. Клокар Н.І., Шевченко В.Л. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у контексті проектування програмно-педагогічних засобів // ссылка скрыта . – 2008. – Випуск 3.
    
11. Клокар Н.І., Цимбал О.І., Чубарук О.В. Положення про електронні навчально-методичні комплекси для обдарованих учнів Київської обласної очно-заочної школи «Інтелектуал» // ссылка скрыта
    
12. Клокар Н.І., Цимбал О.І., Чубарук О.В. Концепція створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів // ссылка скрыта
    
13. Красовський О.С. Дидактичні основи формування змісту електронних підручників // Педагогіка і психологія. – 2008. – № 2(59). – С. 134-142.
    
14. Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Молодих Г.С., Твордохлєбова Н.Є. Дистанційний навчальний процес: Навчальний посібник / За ред. В.Ю.Бикова та В.М.Кухаренка - К.: Міленіум, 2005. – 292 с.
    
15. Обрізан К.М. Програмні засоби навчального призначення // Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи. / За ред. В.М.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – С.156-165.
    
16. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця, - К.: ІЗМН, 1997. – 262 с.
    
17. Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів // ссылка скрыта
    

Анотація:

У статті висвітлено організаційно-педагогічні засади створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів. Визначено компоненти, характерні ознаки, типи електронних навчально-методичних комплексів, загальні і специфічні принципи їх створення. Описано повний управлінський цикл створення електронних навчально-методичних комплексів для обдарованих учнів. Проаналізовано компоненти змістової складової, інформаційно-технологічні вимоги до створення та використання ЕНМК.


Ключові слова: електронний навчально-методичний комплекс, інформаційно-освітній ресурс, загальні і специфічні принципи створення ЕНМК, компоненти змістової складової ЕНМК, інформаційно-технологічні вимоги до створення та використання ЕНМК.