Міністерство охорони здоров'я україни

Вид материала

Документы

Содержание Тема заняття Актуальність теми Студент повинен мати уяву про (а = І): Медичне і соціальне значення цієї проблеми Амплітуду рухів повік; Форму та величину очної щілини Положення сльозових крапок. Студент повинен схематично зобразити (а = II) Студент повинен знати (а = II) Студент повинен класифікувати (а = II): Види блефаритів; Ступені птозу повік. Ускладнення запальних процесів повік; Характер патології при захворюваннях нервово-м’язевого апарату повік Студент повинен пояснити (а = II): Принципи лікування блефаритів Опанувати практичні навички (а = ІІІ): Огляд та виворіт повік Студент повинен вміти (а = III) Положення повік 5. Шкіра повік 6. Переднє та заднє ребра повік. Ьозові органи. 2. Сльозова плівка – Сльозовий струмок Сльозове озеро 5. Сльозові крапки Захворювання повік Захворювання сльозових органів ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство охорони здоров'я україни професійна спілка працівників охорони здоров'я, 111.65kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1199.6kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1116.44kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни наказ, 1196.85kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни, 5153.63kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1248.35kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 441.54kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 354.54kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни наказ n 117 від, 4958.08kb.
• Міністерство охорони здоров’я України, 2017.44kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова


Затверджено"

на методичній нараді кафедри очних хвороб

пр. №1 від 29.08.20008р.

завідувач кафедри професор Салдан Й.Р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна	Офтальмологія
Модуль №	1
Змістовний модуль №	1
Тема заняття	Захворювання повік та сльозових органів
Курс	4
Факультет	медичний

Підготував доц.. Довгалюк Ю.П.


Актуальність теми:

Повіки захищають очі від зовнішньої дії, захищають кон’юнктиву та рогівку від висихання. Своєрідні морфологічні особливості будови повік, їх іннервація та кровопостачання визначають своєрідність патології. У загальній структурі очної захворюваності патологія повік становить 10%. У дорослих переважають запальні та пухлинні процеси повік. Рання діагностика захворювань повік сприяє своєчасному розпізнанню, правильному вибору метода лікування, попередженню пухлинного процесу.

Основною функцією сльозового апарата ока, який складається з сльозопродукуючої та сльозовідвідної ланок є адекватне зволоження поверхні ока, що сприяє підтриманню метаболізму рогівкового та кон’юнктивального епітелію, формуванню ідеальної в оптичному відношенні передньої поверхні рогівки, захисту від інфекційних та сторонніх агентів та вільному ковзанню повік по поверхні ока. Патологія сльозового апарату проявляється у вигляді аномалій розвитку та положення, запалень, пухлин та пошкоджень сльозової залози і сльозових шляхів. Хворі з захворюваннями сльозових органів складають 3-6% від числа офтальмологічних хворих. У дітей частіше мають місце аномалії розвитку та запальні процеси в сльозових шляхах (близько 10% всіх випадків патології допоміжного апарату ока).

1. Конкретні цілі:
   

Студент повинен мати уяву про (а = І):

• Медичне і соціальне значення цієї проблеми

Студент повинен трактувати (а = II):

• Стан шкіри повік;

• Положення повік;

• Амплітуду рухів повік;

• Форму та величину очної щілини;

• Стан пальпебральної частини сльозової залози;

• Стан сльозового струмка;

• Положення сльозових крапок.

Студент повинен схематично зобразити (а = II):

• Шари повік;
  
• Сльозопродукуючу та сльозовідвідну ланки сльозового апарату.
  

Студент повинен знати (а = II):

• метод зовнішнього огляду;
  
• клініку запальних захворювань повік та сльозових органів;
  
• клініку новоутворень і аномалій положення повік;
  
• основні принципи лікування хворих із захворюваннями повік;
  
• клініку, діагностику і принципи лікування гострого та хронічного дакріоциститу дорослих та новонароджених.
  

Студент повинен класифікувати (а = II):

• Види блефаритів;

• Ступені птозу повік.

Студент повинен проаналізувати (а = II):

• Види блефаритів та причини їх виникнення

• Ускладнення запальних процесів повік;

• Характер патології при захворюваннях нервово-м’язевого апарату повік;

• Результати канальцевої та носо-сльозової проб.

• Результати тесту Ширмера.

• Можливі причини сльозотечі.

Студент повинен пояснити (а = II):

• Принципи лікування блефаритів;

• Принципи лікування ячменю в залежності від стадії захворювання;

• Принципи лікування непрохідності сльозових шляхів.

Опанувати практичні навички (а = ІІІ):

• Огляд та виворіт повік

Студент повинен вміти (а = III):

• Оглянути повіки та слізні органи;
  
• Вивернути повіки;
  
• Діагностувати ячмінь і лікувати його;
  
• Діагностувати халязіон, блефарит, новоутворення повік;
  
• Діагностувати дакріоцистит.
  

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
   

Дисципліна	Знати	Вміти
Попередні (що забезпечують)
а) анатомія	Анатомію повік та сльозових органів, їх кровопостачання та іннервацію
б) патофізіологія	Ознаки гострого та хронічного запального процесу	Вміти виявити ознаки запалення та перерахувати їх у хворого на ячмінь, блефарит, халязіон, дакріоцистит, дакріоденіт
в) пропедевтика внутрішніх захворювань	Методику збору анамнезу та загально-соматичного обстеження хворого. Показники норми лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, цукор крові та інше)	Зясувати анамнез, провести загально-соматичне обстеження за схемою, заповнити відповідну частину медичної карти стаціонарного хворого. Інтерпретувати отримані результати лабораторних досліджень
г) фармакологія	Мехіанізм дії антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, кортикостероїдів, антисептичних та дезінфекційних засобів	Виписати рецепти на перераховані препарати для місцевого застосування в офтальмології.
д) фтізіатрія, шкіряні хвороби	Перебіг хвороб при яких можуть виникати захворювання повік та сльозових органів запального характеру	Призначити лабораторне обстеження з метою виявлення збудника захворювання; призначити курс загально-специфічного лікування.
е) нервові хвороби	Перебіг хвороб при яких може виникати ураження нервово-мязевого апарату повік	Призначити схему додаткового обстеження хворого з метою виявлення або виключення запальних та судинних захворювань головного мозку, міастенії, невриту окорухового нерву
Наступні (що забезпечуються)
а) факультетська терапія	Перелік внутрішніх захворювань організму, при яких можливе виникнення запального процесу в повіках та сльозових органах, ураження нервово-мязевого апарату повік	Визначити схему додаткового обстеження хворого з метою виявлення або виключення авітамінозу, анемії, цукрового діабету захворювань шлунково-кишкового тракту, гіпертонічної хвороби
б) ЛОР-хвороби	Перелік ЛОР-захворювань при яких можуть виникати захворювання повік та сльозових органів запального характеру	Визначити схему додаткового обстеження хворого з метою виявлення або виключення запальних захворювань додаткових пазух носа, хронічних захворювань носа, отиту
в) педіатрія	Вроджені аномалії розвитку повік та сльозових органів, їх клінічні прояви	Діагностувати вроджені вади розвитку повік та сльозових органів
3.Внутрішньо-предметна інтеграція (теми з офтальмології, з якими інтегрується дана тема)
а) захворювання конюнктиви	Етіологію, клініку, лікування хронічних конюнктивітів	Діагностувати хронічний конюнктивіт
б) захворювання рогівки	Етіологію, клініку, лікування кератиту та гнійної виразки рогівки	Діагностувати кератит та гнійну виразку рогівки

3. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
   

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Хвороби повік

1. Межі повік. Межа верхньої повіки - брова, нижньої повіки - нижній край очної ямки.

2. Положення повік визначається як правильне у випадку, коли їх заднє ребро повністю контактує з передньою поверхнею очного яблука, в результаті чого верхній сегмент рогівки на 1 мм прикритий краєм верхньої повіки, а нижня повіка не доходить до лімба на 1,0-1,5 мм. Неправильне положення повік може бути викликане заворотом, вивором, птозом (істинний або помилковий), ретракцією, атонією, рубцевою деформацією.

Заворотом повіки (ентропіон) зветься клінічний стан при якому з передньою поверхнею рогівки контактує переднє ребро повіки, наслідком чого є травмування поверхні ока віями. Заворот буває однобічний та двобічним, частіше нижніх, рідше верхніх повік.

Виворіт повіки (ектропіон) характеризується тим, що остання не прилягає своїм заднім ребром до передньої поверхні очного яблука.

Лагофтальм („заяче око”) – незмикання повік.

Птоз (блефароптоз) – аномально низьке положення верхньої повіки, яке може бути вродженим або набутим. Виділяють три ступені птозу: І (частковий) – верхня повіка прикриває рогівку відповідно верхній третині зіниці, ІІ (неповний) – до половини зіниці, ІІІ (повний) – всю ділянку зіниці.

Ретракція (скорочення) верхньої повіки може бути внаслідок спазму м'яза Мюллера, екзофтальма, гіпертонусу верхнього прямого м'яза, що при тривалому процесі знаходиться в одному блоці з леватором верхньої повіки. При ендокринній офтальмопатії ретракція пов’язана з фібротизацією м'язів і ступінь ретракції з положенням переднього реберного краю вище верхнього лімба є показанням до операції рецесії леватора.

3. Ріст вій. В нормі вії розташовані по передньому ребру верхньої та нижньої повіки у 2-4 ряди, прямі.

Трихіаз – неправильний ріст вій з краю повіки досередини, що є причиною травмування рогівки та кон’юнктиви очного яблука.

Мадароз – відсутність вій.

Поліоз – посивіння вій.

4. Очна щілина. Правильна форма очної щілини мигдалеподібна. Її положення при відкритих повіках – косо-внутрішнє, рідше – горизонтальне. При зімкнених повіках очна щілина формує випуклу донизу дугоподібну лінію. Величина очної щілини у дорослих становить 30 мм, ширина в центрі 8-15 мм. Зовнішній кут в нормі гострий, а внутрішній затуплений підковоподібним вигином.

Блефарофімоз – вкорочення та звуження очної щілини.

Анкілоблефарон, частковий або повний – зрощення країв повік.

Блефарохалязіс – нависання шкіри верхньої повіки над її краєм.

Епікантус – складка шкіри півмісячної форми у внутрішнього кута очної щілини, яка переходить з верхньої повіки на нижню.

Колобома повік – дефект повіки, частіше верхньої, який проходить через всі шари повіки від її краю до брови. Колобома повік завжди своїм широким кінцем звернена до краю повіки.

5. Шкіра повік гладка, тонка, має тілесний колір, легко збирається у складки.

Ксантелазма повік – це відкладення в шкірі вогнищ скупчення холестерину, які виглядають як пласкі плями лимонно-жовтого кольору, що злегка піднімають шкіру над рівнем оточуючої здорової. Частіше ці відкладення знаходять у внутрішнього кута очної щілини як на верхньому, так і на нижньому повіках.

6. Переднє та заднє ребра повік. В нормі переднє ребро округле, заднє – прямокутне. Ширина міжреберного (інтермаргінального) простору в нормі становить 2 мм.

Халязіон – хронічне проліферативне запалення хряща навколо мейбомієвої залози з первинно виниклою закупоркою її протоку та ектазією залози з подальшим проривом секрету в навколишні тканини та формуванням гранульоми.

Мейбоміїт (внутрішній ячмінь) – гостре гнійне запалення мейбомієвої залози.

Ячмінь – гостре запалення волосяного мішочка або сальної залози біля кореня вії.

Блефарит – запалення краю повіки.

Блефарорафія – часткове або повне ушивання очної щілини.

СЛ ЬОЗОВІ ОРГАНИ.

1. Сльозова залоза. Сухожилля леватора верхньої повіки ділить залозу на пальпебральну (меншу) і орбітальну (велику) частини. Пальпебрапьна частина розташована під верхньо-зовнішнім краєм очної ямки, розміром 9-11 мм х 7-8 мм, товщина 1,5-2 мм. Вона виступає злегка над очним яблуком зовні під кон’юнктивою верхнього склепіння у вигляді дольчатого утворення жовтуватого відтінку м'якої консистенції, безболісна, рухлива.

Дакріоденіт – запалення сльозової залози

2. СЛЬОЗОВА ПЛІВКА – тришарова структура, яка розподіляється на поверхні рогівкового та кон’юнктивального епітелію ока. Плівка складається з внутрішнього шару муцину, середнього водного та зовнішнього ліпідного шару. Плівка з'являється при кожному мигальному русі повік, потім відбувається розрив з утворенням сухої плями, що є стимулом для чергового мигання. Час розриву плівки в нормі 21 секунда, зменшується до 11 секунд у дітей і літніх осіб.

3. СЛЬОЗОВИЙ СТРУМОК - це потовщення сльозової плівки по задньому ребру повіки. У нормі ширина струмка 0,3-1,0 мм, форма опукла, границя рівна. При патології з недостатнім обсягом сльози меніск менший 0,3 мм, при слезостоянні та сльозотечі струмок видний навіть без додаткових засобів огляду.

4. СЛЬОЗОВЕ ОЗЕРО - бухта, утворена закругленим внутрішнім кутом очної щілини, або виїмка в місці злиття назальних кінців верхньої та нижньої повіки.

Епіфора – сльозотеча.

Дакріоцистит –запалення сльозового міхура.

Синдром „сухого ока” – термін, який об’єднує групу захворювань, які призводять до порушення зволоження поверхні ока.

Синдром Шегрена (Sjögren) – поєднання хронічного сухого кератокон’юнктивіту, гіпофункції екскреторних залоз та системного колагенозу (ревматизм, системний червоний вовчак, склеродермія).

5. СЛЬОЗОВІ КРАПКИ верхнього і нижнього повік розташовані поблизу внутрішнього кута очної щілини по задньому ребру відповідної повіки на вершинах сльозових сосочків. Сльозові сосочки у молодих людей згладжені, у літніх через атрофію підшкірної тканини сильно виступають, відповідаючи своїй назві. У нормі сльозові крапки видні тільки при відтягуванні вік. Нижня слізна крапка звернена в латеральну сльозову борозенку - між зовнішнім краєм напівмісячної складки і бульбарної кон’юнктиви, а верхня - у медіальну (між внутрішнім краєм напівмісячної складки і сльозовим м’ясцем).

Атрезія сльозових крапок – відсутність сльозових крапок

Дислокація сльозових крапок – зміна положення сльозової крапки по відношенню до вершини сльозового сосочка


4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Назвіть основні методи діагностики захворювань повік.
   
2. Визначте поняття ячменю, халязіону, блефариту. Вкажіть етіологічні фактори розвитку ячменю, халязіону, блефариту.
   
3. Розкажіть особливості клінічного перебігу, принципи лікування і профілактики ячменю, халязіону, блефариту.
   
4. Перелічіть аномалії положення повік та розкажіть чим вони обумовлені.
   
5. Розкажіть класифікацію, клініку, принципи лікування новоутворень повік.
   
6. Назвіть основні методи діагностики захворювань сльозових органів.
   
7. Визначте поняття дакріоаденіту. Опишіть етіологію, клініку, методи діагностики, перебіг, ускладнення.
   
8. Розкажіть основні принципи лікування дакріоаденіту.
   
9. Опишіть патогенез, стадії клінічного перебігу, наслідки та принципи лікування сухого кератокон’юнктивіту при синдромі Шегрена.
   
10. Визначте поняття дакріоциститу. Вкажіть етіологічні фактори розвитку дакріоциститу дорослих та новонароджених.
    
11. Назвіть клінічні симптоми дакріоциститу дорослих та дакріоциститу новонароджених.
    
12. Розкажіть основні принципи лікування і профілактики дакріоциститу дорослих та дакріоциститу новонароджених.
    
13. Назвіть ускладнення хронічного дакріоциститу.
    
14. Розкажіть етіологію, клініку та лікування флегмони сльозового мішка.
    

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Завдання	Послідовність виконання
1. Провести зовнішній огляд і пальпацію повік.	Посадити хворого обличчям до світла. Сісти напроти відвівши власні коліна вправо. Оглянути частини обличчя, що оточують очну ямку сльозової залози і сльозового мішка. Визначити стан повік, їх положення. Звернути увагу на стан шкіри повік, їх межі, положення, характер змикання, стан реберних країв, ширину інтермаргінального простору, наявність та напрям росту вій, стан і положення сльозових точок. При виявленні набряку гіперемії, вигинань провести пальпацію цих ділянок вказівним пальцем.
2. Провести виворіт повік.	Для вивороту нижньої повіки Запропонувати хворому поглянути вгору. Великим пальцем правої руки, притуливши його до краю нижньої повіки, натягнути шкіру донизу. Відтягуючи по черзі внутрішній, та зовнішній кути, оглянути конюнктиву нижньої повіки і нижню перехідну складку. Для вивороту верхньої повіки Запропонувати хворому поглянути до низу. Великим і вказівним пальцями правої руки взяти за вії верхньої повіки і підтягнути її наперед і донизу, утримуючи її в такому положенні. Водночас пальці лівої руки покласти на голову хворого так, щоб великий палець зручно розташувався над бровою на верхній повіці і його верхівка знаходилась біля краю хряща повіки. Натискуючи великим пальцем правої руки на відчутний пальцями верхній край «хряща» повіки і зсуваючи його донизу, правою рукою потім різко відтягнути повіку наперед і догори, ніби накручуючи її на великий палець лівої руки Як тільки повіка вивернеться, великим пальцем лівої руки треба притиснути вії цієї повіки до брови і потримати в такому положенні протягом всього огляду. Замість великого пальця лівої руки у якості важеля може бути використана скляна паличка або ліпше повікопідіймач. Для цього край останнього слід поставити на шкіру злегка відтягнутої великим та вказівним пальцями лівої руки за війовий край повіки біля верхнього краю хряща, розмістивши при цьому ручку повікопідіймача, яку утримують пальці правої руки у вертикальному напрямку донизу. Підтримуючи і відтягуючи війковий край повіки лівою рукою, вивернути ручку повікопідіймача догори, вивертаючи при цьому кон’юнктивальний бік повіки.
3. Провести зовнішній огляд і пальпацію ділянки сльозової залози.	Оцінити форму очної щілини Уважно оглянути ділянку шкіри в ділянці розташування сльозової залози (зовнішня частина верхньої повіки). Оглянути пальпебральну частину сльозової залози для чого слід вивернути верхню повіку та спрямувати погляд пацієнта вниз і до носу Оцінити стан залози
4. Провести зовнішній огляд і пальпацію ділянки сльозового мішка.	Уважно оглянути ділянку сльозового мішка (ділянка під внутрішньою звязкою повік). Для виявлення вмісту у ньому слід надавити на ділянку мішка знизу вгору. Вміст видавлюватиметься із сльозових точок.
5. Провести канальцеву пробу.	1. Закапати у кон’юнктивальний мішок 1-2 краплі 3% розчину коларголу чи 1% розчину флюоресцеїну. 2. Увімкнути секундомір. 3. Визначити час за який поверхня ока знебарвиться. Норма – 1-2 хвилини 4. Оцінити результат дослідження.
6. Провести носо-сльозову пробу.	1. Закапати у кон’юнктивальний мішок 1-2 краплі 3% розчину коларголу чи 1% розчину флюоресцеїну. 2. Увімкнути секундомір. 3. Ввести в ніс під нижню носову раковину зонд з ватним тампоном на кінці. 4. Визначити час за який на тампоні з’явиться фарбник Норма – 3-5 хвилин 4. Оцінити результат дослідження..
7. Провести тест Ширмера.	1. Завести на край нижньої повіки зігнуту на маркованому кінці смужку фільтрувального паперу (довжина 35 мм, ширина 5 мм) 2. Через 5 хвилини оцінити довжину змоченої частини смужки Норма 15 мм і більше.

Зміст теми

ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВІК

Блефарит — три стадії запалення краю повік. Ячмінь, халазіон. Лікування і профілактика. Ураження нервово-м'язової системи повік: птоз і лагофтальм. Зміни положення краю повік: заворот і виворіт. Новоутворення повік. Показання до променевої терапії, діатермокоагуляції, хірургічного лікування.


ЗАХВОРЮВАННЯ СЛЬОЗОВИХ ОРГАНІВ

Вроджені аномалії сльозової залози (відсутність, недорозвиненість, опущення). Клініка, принципи лікування. Дакріоаденіт. Етіологія, клініка, методи діагностики, перебіг, ускладнення. Принципи лікування. Синдром Шегрена ("сухий" синдром під час ураження сльозових та інших екзокринних залоз). Патогенез, стадії клінічного перебігу, наслідки. Одночасне ураження слинних, бронхіальних за­лоз, травного каналу, суглобів. Методи діагностики. Методи терапії. Роль лікаря загального профілю у своєчасній діагностиці і комплек­сному лікуванні синдрому Шегрена. Новоутворення сльозової залози (аденокарцинома). Клініка, перебіг, методи діагностики, лікування, прогноз.

Вроджені і набуті зміни сльозовідвідних шляхів. Відсутність або дислокація сльозових точок, звуження або облітерація сльозових канальців, дивертикули сльозового мішка, стеноз носо-сльозового каналу. Ме­тоди діагностики, принципи і термін оперативного лікування.

Дакріоцистит новонароджених. Клінічні ознаки, причини і час появи. Методи діагностики та лікування, можливі ускладнення.

Дакріоцистит хронічний. Клініка, причини, перебіг, ускладнен­ня. Методи оперативного лікування. Профілактика.

Дакріоцистит гострий (флегмона сльозового мішка). Клініка, пе­ребіг, наслідки. Принципи лікування і профілактики.

Професійний відбір, трудова та військова експертиза при пато­логії сльозових органів.


Зміст теми у вигляді структурно-логічної схеми

Хвороби повік

Анатомія

Шкірно-мязовий, слізово-хрящовий шар. Іннервація – лицевий, окоруховий, симпатичний нерви. Кровопостачання – орбітальна артерія.

Функція

Захисна

Аномалії

Блефарофімоз

Епікантус

Колобома повік

Анкілоблефарон

Запалення

Ячмінь

Блефарит

Халязіон

Абсцес

Ураження нервово-мязового апарата

Птоз

Заворот

Виворот

Лагофтальм

Новоутворення		Доброякісні: папілома, гемангіома, невус. Злоякісні: рак, саркома, аденокарцинома.

Обєктивні ознаки		Ячмінь: болісна точка, набряк, гіперемія, гнійник, гнійні виділення. Блефарит: гіперемія країв повік, піняви виділення, лусочки, кірочки, виразки, трихіаз. Халязіон: щільне безболісне, не спаяне із шкірою утворення круглої форми. Доброякісні новоутворення: повільно ростуть, еластичні, не спаяні із шкірою, обмежені. Злоякісні новоутворення: швидко ростуть, краї щільні.

Етіологія		Аномалії рефракції, захворювання шлунково-кишкового тракту, туберкульозно-алергічні захворювання.
Лікування		Консервативне: ячмінь, блефарит. Хірургічне: халязіон, новоутворення, абсцесс.

Хвороби сльозових органів

А

Сльозовивідні шляхи

Сльозопродукуючий апарат

натомічні
особливості


Сльозова

залоза

Додаткові сльозові залози

Сльозовий струмок

Сльозові точки

Сльозовий мішок


Сльозове озеро

Сльозові канальці

Слізно-носовий канал

Х
аномалії

пухлини

запалення
арактер

патології

К
дакріоденіт

дакріоцистіт

каналікуліт
лінічні

форми



дакріоцистит дорослих

дакріоцистит новонароджених

Х
гострий

хронічний
арактер

протікання



Канальцева проба Веста

Сльозо – носова

Рентгенографія сльозовідвідних шляхів

Діагностика

консервативне

оперативне

Лікування

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

А. Аномалії розвитку повік.

1. Колобома повік. 6. Птоз.
   
2. Лагофтальм. 7. Халязіон.
   
3. Блефарит. 8. Анкілоблефарон.
   
4. Папілома. 9. Блефароспазм.
   
5. Епікантус. 10. Блефарофімоз.
   

Еталон відповіді: 1,5,8,10.


Б. Запальні захворювання повік.

1. Птоз. 6. Лагофтальм.
   
2. Ячмінь. 7. Епікантус.
   
3. Анкілоблефарон. 8. Халязіон.
   
4. Блефарит. 9. Абсцесс.
   
5. Невус. 10. Гемангіома.
   

Еталон відповіді: 2,4,8,9.


В. Захворювання нервово-мязового апарату повік.

1. Халязіон. 6. Птоз.

2. Блефарофімоз. 7. Колобома повік.

3. Виворот. 8. Лагофтальм.

4. Блефароспазм. 9. Анкілоблефарон.

5. Невус. 10. Заворот.

Еталон відповіді: 3, 4, 6,8,10.


Г. Доброякісні новоутворення повік.

1. Папілома. 4. Гемангіома.
   
2. Рак. 5. Саркома.
   
3. Невус. 6. Аденокарцинома.
   

Еталон відповіді: 1, 3, 4.


Д. Запальні захворювання сльозових органів.

1. Блефарит. 5. Каналікуліт.
   
2. Дакріоаденіт. 6. Епікантус.
   
3. Птоз. 7. Халязіон.
   
4. Дакріоцистит.
   

Еталон відповіді: 2,4,5.


Е. Причина розвитку дакріоциститу новонароджених.

1. Виворот сльозової точки.
   
2. Дислокація сльозової точки.
   
3. Атрезія сльозової точки.
   
4. Атрезія канальців.
   
5. Нередукована мембрана нижнього кінця носо-сльозового каналу.
   
6. Стеноз сльозо-носового каналу.
   

Еталон відповіді: 5.


Ж. Виберіть ознаки гострого дакріоциститу.

1. Біль у нижньо-внутрішньому куті очної ямки.
   
2. Почервоніння шкіри повік внутрішнього кута.
   
3. Перикорнеальна інєкція.
   
4. Гіпотонія ока.
   
5. Підвищення температури тіла.
   
6. Сльозотеча.
   
7. Зміна кольору райдужної оболонки.
   
8. Зниження гостроти зору.
   

Еталон відповіді: 1,2,5,6.


Б. Задачі для самоконтролю.

1. Лагофтальм.

До Вас, лікаря-терапевта дільничої лікарні, звернувся хворий 40 років із скаргами на неможливість заплющити ліве око, сльозотечу. З анамнезу ви зясували, що тиждень тому хворий переніс гнійний отит. Під час огляду: шкіра повік незмінена, при стулянні повік очна щілина зліва залишається відкритою, помітна згладженість носогубної складки зліва. Поставте діагноз.

Еталон відповіді. Сльозотеча, лагофтальм (нестулення очної щілини зліва), зглядженість носо-губної складки зліва, перенесений отит свідчать про ураження лицевого нерва зліва. Порушення іннервації колового м’яза ока призводить до лагофтальму.


2. Птоз.

До Вас, лікаря-терапевта дільничої лікарні, звернувся хворий 22 років із скаргами на звуження очної щілини справа. З анамнезу Ви зясували, що цей стан виник після травми черепа (місяць тому). Під час огляду: верхня повіка опущена, прикриває ½ ділянки зіниці, очна щілина звужена. Рухливість очного яблука повна, ознак запалення нема. Поставте діагноз.

Еталон відповіді. Опущення верхньої повіки (повіка прикриває 1/2 ділянки зіниці), звуження очної щілини справа, травма черепа в анамнезі дозволяють поставити діагноз: травматичний птоз ІІ ступеня справа.


3. Ячмінь.

Дайте визначення зовнішнього ячменя.

Еталон відповіді. Зовнішній ячмінь – це гостре гнійне запалення сальної залози біля кореня вії.


4. Мейбомііт (внутрішній ячмінь).

Дайте визначення внутрішнього ячменя.

Еталон відповіді. Внутрішній ячмінь (мейбомііт) – гостре гнійне запалення мейбомієвої залози


5. Халязіон.

До Вас, лікаря-терапевта дільничої лікарні, звернулася жінка 34 років із скаргами на пухлину на верхній повіці справа. З анамнезу Ви зясували, що спочатку пухлина була невеликою, поступово збільшилася до розмірів горошини. Під час огляду: на верхній повіці справа – новоутворення, не спаяне із шкірою, круглої форми, ознак запалення немає. При вивороті верхньої повіки видна сірувато-жовта ділянка хряща з легкою гіперемією навколо неї. Поставте діагноз.

Еталон відповіді. Непомітний початок, повільний розвиток без ознак запалення, рухомість шкіри над пухлиною, кругла форма, проліферативне запалення навколо вогнища дозволяє поставити діагноз: халязіон верхньої повіки справа.


6. Ячмінь.

До Вас, лікаря-терапевта дільничої лікарні, звернувся хворий із скаргами на світлобоязнь, сльозотечу, гнійне виділення з правого ока, біль в оці. В анамнезі зазначає переохолодження організму. При огляді: набряк нижньої повіки, гіперемія, біля основи вії (у середній третині повіки) – гнійне вогнище. При мигальних рухах повік верхівка вогнища торкається рогівки. Гнійне виділення у куті очної щілини. Поставте діагноз.

Еталон відповіді. На підставі раптового початку, ознак запалення, набряку та гіперемії повік, гнійного вогнища біля основи вії, гнійних виділень у куті очної щілини можна поставити діагноз: зовнішній ячмінь нижньої повіки справа.


7. Халязіон.

Які у складання можуть виникнути при тривалій наявності халязіона?

Еталон відповіді. При тривалій наявності халязіона хронічний проліферативний процес може перероджуватися на злоякісний.


8. Блефарит

Перелічіть клінічні форми блефариту.

Еталон відповіді. Блефарит – запалення країв повік – може проявлятися у вигляді простої, лускатої та виразкової форми.


9. Блефарит

Перелічіть етіологію виникнення блефаритів.

Еталон відповіді. Основні причини виникнення блефаритів:

1. некориговані аномалії рефракції;
   
2. захворювання шлунково-кишкового тракту;
   
3. авітаміноз;
   
4. алергічні стани.
   

10. Пухлини повік.

Перелічіть злоякісні та доброякісні захворювання повік.

Еталон відповіді. Доброякісні новоутворення шкіри повік: папілома, гемангіома, невус; злоякісні: базально-клітинний рак, плоскоклітинний рак.


11. Дакріоцистит.

Назвіть ознаки хронічного дакріоциститу у дорослих.

Еталон відповіді. Сльозотеча, гнійне виділення, сльозостояння, випнення шкіри у ділянці внутрішньої спайки повік, при натисненні на ділянку сльозового мішка зі сльозових точок виділяється гній.


12. Дакріоцистит.

Назвіть ознаки дакріоциститу новонароджених.

Еталон відповіді. У перші дні та тижні життя зявляється гнійне виділення, при натисненні на ділянку сльозового мішка зі сльозових точок зявляється гній.


13. Етіологія дакріоциститу.

Назвіть причини розвитку дакріоциститу дорослих та новонароджених.

Еталон відповіді. Основні причини дакріоциститу дорослих: хронічні захворювання носа, травми; причиною розвитку дакріоциститу новонароджених є нередукована мембрана нижнього кінця сльозо-носового каналу.


14. Ускладнення дакріоциститу.

Назвіть ускладнення дакріоциститу дорослих.

Еталон відповіді. Хронічний дакріоцистит може завершитися флегмоною сльозового мішка та викликати гнійну виразку рогівки.


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Очні хвороби / під ред. Г.Д. Жабоєдов, М.М.Сергієнко,- К. : Здоров'я, 1999 .-С. 94-99;
   
2. Глазные болезни / под. ред. А.А. Бочкаревой,- М. : Медицина, 1989.- С. 22-26, 52-104, 221-257;
   
3. Копаева В.Н. Глазные болезни,- М. : Медицина, - 2000.
   
4. Ковалевський Е.И. Глазные болезни - М, 1980,
   
5. Ковалевский Е. И. Глазные болезни. Атлас.- М. , 1985, с.275-297.
   
6. Клініка Віллса. Діагностика і лікування очних хвороб / За ред, Д.Каллома, Б.Чанга, Львів, 1999.
   
7. Терапевтична офтальмологія. / За ред. проф.Жабоєдова Г.Д., Ватченко В.А. – К., 2003.
   
8. Г.Д.Жабоєдов, В.В.Кірєєв. Практикум з очних хвороб. ” Здоров’я, 2002 р
   

Додаткова:

1. Руководство по детской офтальмологии / под ред. З.С.Аветисова, Е.И. Ковалевского, А.В. Хватовой.- М. : Медицина.-1987.- С. 228-237;294-300
   
2. Ободов В.А., Зыков О.А. Офтальмологический статус.- Екатеринбург – 2003.- С. 7-18.
   
3. Малиновский Г.В., Моторный В.В. Практическое руководство по лечению заболеваний слезных органов.- Мн.: Бел.наука, 2000.-192 С.
   
4. Терапевтическая офтальмология. (Под. Ред. Проф. Краснова М.Л., Проф. Шульпиной Н.Б., М., 1985, с.304-321, 176-299.
   
5. Азнабаев М.Т. «Редкие случаи в клинической офтальмологии» /М.Т. Азнабаев, А.Э. Бабушкин, В.Б. Мальканов; Уфимс НИИ глаз.болезней – Уфа –2001.
   
6. “Хірургічне та медикоментозне відновлення зору”, Міжнарод. Офтальмологіч. Симпозіум (Чернівці -2001).
   
7. Руководство по глазной хирургии / Под ред. М.Л.Краснова, В.С.Беляева. – М., 1988. – С. 44-67, 465-496.
   
8. Живков Е., Денев В., Големинова Р. Глазные симптомы в общей диагностике. – София, 1965. С. 160-179.
   

Методична:

1. Милерян В.Е. Методические основы подготовки и проведения учебных занятий в медицинских ВУЗах. – К., 1998.
   
2. Методичні вказівки до вивчення офтальмологічної термінології. - К: КМІ, 1990.
   
3. Методичні рекомендації для самостійної роботи і підготовки до практичних занять з офтальмології. — К: ВИДУ, 1984.
   
4. Методичні рекомендації до вивчення офтальмологічної термінології. — К: КМІ, 1990.