Якої молодіжної організації бракує сьогодні україні? Шкільні клуби – майбутнє української молоді
| Вид материала | Документы |
СодержаниеНтук «astra» |
- Назва модуля : Соціологія молоді Код модуля: ср 6123 С01, 19.15kb.
- Затверджено: Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молоді регіони», 45.98kb.
- Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні, 255.9kb.
- Зволеність, егоїзм, що врешті-решт веде до появи потенційної девіантності, зростання, 112.33kb.
- Молодь будь-якої країни творить її майбутнє: мріє, забігає наперед, будує грандіозні, 65.46kb.
- Курс пб-11 Дідича Тараса Олеговича пб-12 Сонюка Василя Адамовича пб-13 Шпаченко Валерію, 30.08kb.
- Концепція розвитку Синявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Загальні положення, 175.39kb.
- Правова оцінка, 562.15kb.
- Р І шенн явід 14. 12. 2011 №744 м. Сніжне Про реєстрацію Сніжнянської міської громадської, 11.51kb.
- Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №140. Враховуючи викладене та на підставі, 14.84kb.
ЯКОЇ МОЛОДІЖНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ БРАКУЄ СЬОГОДНІ УКРАЇНІ?
ШКІЛЬНІ КЛУБИ – МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
Попов Дмитро,
Здобуття Україною вісімнадцять років тому незалежності позитивно вплинуло на розвиток демократичних свобод українського суспільства, а саме створення політичних організацій та об’єднань громадян різного характеру з одного боку. З іншого боку – припинення існування масових загальнодержавних молодіжних організацій.
Яка молодіжна організація потрібна сьогодні Україні і чи потрібна вона взагалі? Що станеться, коли в сучасній суверенній Україні, яка претендує на гідне місце у європейській та світовій спільноті, виникне клон Всесоюзної піонерської організації імені В.І.Леніна чи Всесоюзної Ленінської комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ)?
В той же час відсутність будь-яких молодіжних організацій загострює проблему зайнятості учнів в позаурочний час і може обернутися посиленням негативного впливу вулиці, зростанню рівня злочинності, розвитком шкідливих звичок, погіршенням навчання. Про виховання майбутніх лідерів та патріотів України, пропаганду здорового способу життя, та фізичне загартування годі й говорити.
Мені пощастило протягом майже десяти років навчатися у Новоград-Волинському колегіумі – школі нового типу, яка, на мою думку, дійсно відповідає вимогам сучасності, готує молодь до дорослого життя, надає ґрунтовні знання, виховує лідерські якості, навчає життя у сучасному суспільстві, сприяє розвиткові особистості. Саме за цими критеріями колегіум відрізняється від решти десяти шкіл Новограда-Волинського, у якому проживає нині 56 тисяч людей, та багатьох інших загальноосвітніх закладів інших міст країни.
Працюючи над проектом, я спілкувався з однолітками з інших шкіл міста, проводив опитування та анкетування, через Інтернет цікавився станом справ у цій галузі у наших партнерів в Стрию. Беручи участь у спортивних змаганнях з футболу, що проводилися поза межами міста та району, фіналі Національного конкурсу шкільних газет у Миколаєві, літньому таборі в Карпатах, перебуваючи в Стрийській гімназії та спілкуючись з представниками іншої школи-партнера нашого колегіуму, а це об’єднання шкіл №10 (гімназія та ліцей) у Любліні, Польща, я не оминав питання: чим мої однолітки займаються в позаурочний час та чи належать до будь-якої молодіжної організації (додаток 1). Цією проблемою я зацікавився досить давно. Мої мама, бабуся, вчителі досить часто розповідали про молодіжні організації країни, в якій вони виросли – Радянському Союзі. Всі вони були спочатку жовтенятами, потім піонерами. Після 14 років більшість вступала до комсомолу. З підручників історії мені достеменно відомо, що це були дитячі та молодіжні організації з яскравим ідеологічним забарвленням, про яке мало хто з опитаних мною дорослих згадував. Проте Тимурівський рух, опіка над молодшими, збори металобрухту та макулатури, походи, військова гра «Зарница», піонерські табори, концерти для ветеранів, охорона природи залишили найяскравіші враження на все життя. Що пам’ятатимуть через 20-30 років сьогоднішні школярі? Перевантажені уроками дні в школі, хизування новими моделями телефонів, заняття з репетиторами, дискотеки з бійками, сидіння в Інтернеті, смак рекламованого пива? Це у кращому випадку. У гіршому – прогуляні уроки, байдикування, байдужість з боку дорослих, повільну деградацію та невіру у майбутнє.
З цією проблемою стикаються сьогодні всі країни: і розвинені, з високим життєвим рівнем, і ті, що поволі входять до світової демократичної спільноти. Кожна з них вирішує цю проблему по-своєму. Сусідня Республіка Білорусь створила Громадське об’єднання «Білоруська республіканська спілка молоді», яка об’єднує молодь у віці від 14 до 31 року. Мета цієї організації – виховання патріотичної особистості, розкриття творчого потенціалу молодої людини, розвиток моральних цінностей. Організація є добровільною, але членство у БРСМ береться до уваги при вступі до вищих навчальних закладів. Молодшою ланкою БРСМ є Білоруська республіканська піонерська організація. Статути, гасла та символіка є подібними до тих, що мали за часів СРСР комсомол та піонерія. Решта організації є малочисельними і не впливають на загальну ситуацію в країні. В Російській Федерації спостерігається певне розмаїття: крім релігійних («Воскресение», «Общее дело», «Братство Православных Следопытов»), студентських («Студенческая община»), військово-патріотичні («Подвиг»), та скаутських («Русский Союз Скаутов»). Набувають популярності дочірні молодіжні організації політичних партій та рухів, які мають відповідне забарвлення. Серед них – «Молодая Гвардия Единой России», «Молодёжное Яблоко», «Молодые социалисты России», Объединение «Отечество», Российский социалистичный лагерь молодёжы. Поки що рівнозначними за кількістю членів та популярністю залишаються Федерація дитячих організацій Росії, Дитяча молодіжна організація «Юность России», Всеросійська дитяча творча організація «Будущее России» та Спілка дитячих організацій Росії «Юная Россия»
У південних сусідів більш-менш впливовою організацією є «Ватра» - дитяча організація Молдови. В країнах Європи масових дитячих організацій, які об’єднували б велику кількість молоді та діяли на території всієї країни, немає. Винятком слугують лише релігійні об’єднання молоді (особливо в країнах монорелігійних, таких як Польща, Словаччина, Угорщина) та скаутські організації, які діють там з часів виникнення скаутського руку у 1907-1908 рр.
Подібна ситуація є і в США. Зі слів випускників нашого колегіуму Сухорукова А. та Бондарчук О., котрі навчалися в американських школах протягом року, та з інших джерел, в цій країні розвинена мережа шкільних клубів (творчих, спортивних, наукових), гуртків, студій, секцій. Діють також молодіжні об’єднання при церквах та національні об’єднання в емігрантських колах. З опитування учнів школи-партнера у Любліні (Польща) стає зрозумілим, що єдиної масової молодіжної організації в цій країні теж не існує. Молодь шкільного віку, крім «Союзу польських харцерів» (скаутів), входить до складу спортивних секцій, мистецьких шкіл, клубів за інтересами. Країнами, де є єдині для всіх дитячі та молодіжні організації, залишаються Республіка Куба та Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР).
Україна може пишатися розмаїттям дитячих та молодіжних організацій та рухів. Більшість з них є регіональними, хоча і мають в офіційних назвах слово «Всеукраїнська». Ці організації, з урахуванням напрямків їх діяльності, поділяються на шість груп:
1) Політичні («Спілка українського студентства», «Соціалістичний конгрес молоді»);
2) Соціальні («Спілка молодіжних організацій України»);
3) Патріотичні та національних меншин (Товариство Лева, «Шахар»);
4) Благодійницькі («Обеліск», «Молодь за милосердя»);
5) Релігійні;
6) Громадські («Пласт», Спілка української молоді, Спілка піонерських організацій України, Товариство «Січ»).
Чи є вплив цих організацій суттєвим на молоде покоління українців? На мою думку – ні. Можливо, в столиці та обласних центрах, де існують представництва цих організацій, результати діяльності є помітними. Хоча жоден з моїх особистих знайомих, родичів, або осіб, з якими мені довелося спілкуватися, до жодної дитячої чи молодіжної організації не належить. Виняток становлять окремі учні Стрийської гімназії, котрі є активними членами «Пласту».
На мою думку, таку ситуацію можна змінити. Вже кілька років поспіль у Новоград-Волинському колегіумі робляться спроби щодо організації та діяльності клубів та об’єднань в рамках навчального закладу (додаток 2). Ми можемо пишатися тим, що за 15 років існування школи жоден з її учнів не потрапив до дитячої кімнати міліції, не був поставлений там на облік та не вчинив злочину. Два роки тому Міська рада прийняла Програму покращення вихованої роботи серед дітей та підлітків. Не було враховано ані наших проблем, інтересів, бажань, ані якостей людей, відповідальних за виконання цієї Програми. За даними Відділу внутрішніх справ, які були оприлюднені у грудні 2009 року, злочинність серед дітей та підлітків зросла удвічі у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Ситуація в Новоград-Волинському колегіумі виглядає наступним чином: із 115-ти учнів 9-11 класів 11 працюють в органі учнівського самоврядування – Раді колегіумних класів (РКК); 7 - відвідують мистецькі школи та секції; 19 зайняті у спортивних секціях; 9 - танцюють в шкільному танцювальному ансамблі «Пролісок»; 26 є членами шкільного наукового товариства «Astra»; 43 – займаються дослідницькою діяльністю в рамках навчального закладу, що передбачено Статутом Новоград-Волинського колегіуму; 39 беруть участь в програмі обміну між школами-партнерами колегіуму (місто Стрий, Львівська область та місто Люблін, Польща); 10 - виконують громадські проекти; 17 є членами Краєзнавчо-туристичного клубу (КТК) і 17 об’єднуються в клубі «Медіа-центр» (гурток журналістики, редколегія газети, редколегія відеоновин, речники медіа-центру) (додатки 1 та 2). Із 20-ти опитаних старшокласників колегіуму 14 беруть участь у діяльності двох об’єднань, 6 - у трьох та більше. Це означає, що протягом навчального року всі старшокласники зайняті позаурочною діяльністю у більшій чи меншій мірі (додаток 3). Жоден із старшокласників не належить до молодіжної організації в межах всієї країни. На питання «Яких молодіжних організацій бракує сьогодні в Україні» більшість опитаних (40%) відповіла, що бракує саме організацій за інтересами, та патріотичних(35%). За створення єдиної молодіжної організації України висловилися (50%) опитаних (додаток 4). Натомість діяльність у шкільних об’єднаннях, на думку опитаних, слугує формуванню власної особистості (45%), підготовці до дорослого життя (25%) та набуттю навичок громадської діяльності (20%). Половина опитаних бере участь у позаурочній діяльності тому, що це цікаво, а 30% тому, що їм подобається робота з людьми. Чи заважає це виконанню основного обов’язку школяра - навчанню? 80% відповіли, що гармонійно поєднують роботу в клубах та об’єднання з навчанням (додаток 3).
То чи потрібна сьогодні в Україні єдина молодіжна організація? На мою думку, єдиної загальнодержавної молодіжної організації в Україні немає і бути не може, як не може бути молоді, яка мислить, живе, навчається, дорослішає однаково. Сьогодні вже неможливо уніфікувати думки та цілі сучасної молоді, і це є добре, адже саме у розмаїтті є наша сила. Сьогодні українська молодь має можливість належати до будь-якої з існуючих організацій або залишатися осторонь. Це право громадянина вільної країни. Шкода, що молодь шкільного віку у своїй більшості залишається осторонь, хоча серед моїх однолітків є досить багато тих, хто може і хоче реалізувати себе у громадській діяльності. Досвід мого навчального закладу доводить, що модель діяльності шкільних клубів є одним із варіантів об’єднання молоді шкільного віку. Як цю ідею можна реалізувати на державному рівні?
- За рахунок коштів Міністерства освіти і науки та Міністерства у справах сім’ї та молоді запровадити у загальноосвітніх школах посади керівників шкільних клубів. Ними можуть бути вчителі, котрі не менше одного разу на тиждень займатимуться клубною діяльністю. Таких керівників, залежно від умов навчального закладу та інтересів учнів, може бути від 1 до 4-5.
- Кількість членів клубу не повинна перебільшувати 15 осіб, але це мають бути учні, котрі дійсно цікавляться обраним напрямком роботи та готові працювати.
- З метою координації діяльності клубів створити регіональні центри з мінімальною кількістю працівників, котрі будуть підпорядковані відповідному центру у Києві. Немає сенсу створювати таки центри в кожній області. Регіональні центри можуть об’єднувати клуби кількох областей, на зразок регіональних центрів оцінювання якості освіти. Це дасть можливість заощадити кошти та не допустити збільшення бюрократичного апарату.
- З метою об’єднання галузевих клубів, організації співпраці та обміну досвідом роботи, інформування про події у регіонах застосовувати можливості Інтернету.
- Створити сайт, видавати загальноукраїнський друкований орган та інтернет-газету.
- Орієнтовні напрямки роботи шкільних клубів:
- історично-патріотичний;
- спортивний;
- краєзнавчо-туристичний;
- мистецький;
- шкільних ЗМІ;
- благодійницький;
- природничий;
- науково-дослідницький.
Модель, яка спрацювала в інших країнах світу, пройшла апробацію в українському навчальному закладі, має підґрунтя у середовищі української шкільної молоді, може бути успішно реалізована спочатку в частині, а потім і в більшості загальноосвітніх навчальних закладів України.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Участь старшокласників трьох навчальних закладів у позаурочній діяльності.
| Види діяльності | Новоград-Волинський колегіум | Новоград-Волинська ЗОШ №7 | Гімназія ім. А.Шептицького у місті Стрию | |||
| Загальна кількість учнів 9-11 класів | 115 | 117 | 175 | |||
| Учнівське самоврядування | 11 | 9% | 5 | 4% | 7 | 4% |
| Мистецькі школи та студії | 7 | 6% | 7 | 6% | 29 | 16% |
| Спортивні секції | 19 | 16% | 16 | 14% | 25 | 14% |
| Загальноукраїнські дитячі та молодіжні організації, Пласт | - | - | - | - | 7 | 4% |
| Танцювальні колективи | 9 | 8% | 7 | 6% | 6 | 3% |
| Редколегія шкільної газети | 7 | 6% | - | - | - | - |
| Гурток юних журналістів | 7 | 6% | - | - | - | - |
| Редколегія відеоновин | 3 | 3% | - | - | - | - |
| Наукове товариство учнів | 26 | 23% | - | - | - | - |
| Дослідницька діяльність в рамках навчального закладу | 43 | 37% | - | - | - | - |
| Мала академія наук України | 6 | 5% | - | - | - | - |
| Туристичний клуб | 17 | 15% | - | - | - | |
| Обмін зі школами-партнерами в межах України | 18 | 16% | - | - | 18 | 10% |
| Обмін зі школами-партнерами поза межами України | 21 | 18% | - | - | - | - |
| Громадські проекти | 10 | 9% | - | - | - | - |
| Шкільний Євроклуб | - | - | 9 | 8% | 7 | 4% |
Додаток 2
Структура клубів, об’єднань та проектів, у яких беруть участь старшокласники Новоград-Волинського колегіуму.
| 1 | Учнівське самоврядування | РКК - Рада колегіум них класів |
| 2 | Клуб «Медіа-центр» | Газета колегіум них класів *No Comments*. |
| Відео новини «GAUDEAMUS» | ||
| Гурток юних журналістів. | ||
| On-line ГАЗЕТА «No Comments-Live» | ||
| Проект «Відкриті вікна», речники Медіа-центру | ||
| 3 | Клуб «КТК» | Краєзнавчо-туристичний клуб |
| 4 | Мистецькі об’єднання | Музична школа |
| Художня школа | ||
| Шкільний танцювальний ансамбль «Пролісок». | ||
| 5 | Спортивні об’єднання | Спортивні секції |
| Спортивна школа | ||
| 6 | Дослідницька діяльність | НТУК «ASTRA» (Наукове товариство учнів та колегіантів) |
| Дослідницькі роботи колегіантів 10-11 класів | ||
| 7 | Громадські проекти | Фінансові справи колегіумних класів |
| Господарські справи колегіумних класів | ||
| Портфоліо колегіанта | ||
| Видавнича справа («Книга року», «Дослідницька діяльність») | ||
| Польський клуб (координація роботи клубу учнів 7-х класів) | ||
| 8 | Програми обміну | Спільний проект «PEOPLE TO PEOPLE» (Співпраця Новоград-Волинського колегіуму та гімназії ім. Митрополита Андрея Шептицького у місті Стрию Львівської області) |
| Спільний проект «Новоград – Люблін» (Співпраця Новоград-Волинського колегіуму та об’єднання шкіл №10 у місті Люблін, Польща) |
Додаток 3
Результати опитування двадцяти найактивніших колегіантів 10-11 класів Новоград-Волинського колегіуму «Позаурочна діяльність колегіантів НВК».
Питання 1. В яких клубах, об’єднаннях та проектах ти є задіяний (-на):
| | Клуби, об’єднання, проекти | Кількість | % |
| 1 | РКК - Рада колегіумних класів | 6 | 3,72 |
| 2 | Шкільний танцювальний ансамбль «Пролісок» | 5 | 3,1 |
| 3 | Газета колегіумних класів «No Comments» | 7 | 4,34 |
| 4 | Відеоновини «GAUDEAMUS» | 2 | 1,24 |
| 5 | Гурток юних журналістів | 5 | 3,1 |
| 6 | On-line ГАЗЕТА «No Comments-Live» | 1 | 0,62 |
| 7 | НТУК «ASTRA» | 6 | 3,72 |
| 8 | КТК (Краєзнавчо-туристичний клуб) | 5 | 3,1 |
| 9 | Фінансові справи колегіумних класів | 1 | 0,62 |
| 10 | Господарські справи колегіумних класів | 3 | 1,86 |
| 11 | Портфоліо колегіанта | 2 | 1,24 |
| 12 | «Відкриті вікна» | 1 | 0,62 |
| 13 | «Видавничі справи» | 2 | 1,24 |
| 14 | Спільний проект «PEOPLE TO PEOPLE» | 3 | 1,86 |
| 15 | Музична школа | 4 | 2,48 |
| 16 | Художня школа | 2 | 1,24 |
| Зайнятість в декількох клубах, об’єднаннях, проектах | Кількість |
| Двох | 14 |
| Трьох | 3 |
| Чотирьох | 1 |
| П’яти і більше | 2 |
Питання 2. Ти береш участь в діяльності вище згаданих об’єднаннях, тому що:
| Варіанти відповіді | Кількість |
| а) Маєш багато вільного часу | - |
| б) Це цікаво | 10 |
| в) Хочеш оволодіти лідерськими навичками | - |
| г) Тобі це знадобиться для майбутньої кар’єри | 4 |
| д) Тобі подобається робота з людьми | 6 |
Питання 3. Робота у клубах та об’єднаннях:
| Варіанти відповіді | Кількість |
| а) Заважає твоєму навчанню | - |
| б) Відбирає більшість вільного часу | 4 |
| в) Гармонійно поєднується з навчальною діяльністю | 16 |
Питання 4. Ти береш участь у роботі вищезгаданих об’єднань, клубів і т.д.:
| Варіанти відповіді | Кількість |
| а) Добровільно | 20 |
| б) Примусово | - |
Питання 5. Чим, на твою думку, може слугувати вищезгадана діяльність:
| Варіанти відповіді | Кількість |
| а) Опанування мистецтва раціонального використання часу | - |
| б) Набуття навичок громадської діяльності | 4 |
| в) Навчання вільного спілкування з людьми | 2 |
| г) Формування власної особистості | 9 |
| д) Підготовка до дорослого життя | 5 |
Додаток 4
Результати опитування двадцяти найактивніших колегіантів 10-11 класів Новоград-Волинського колегіуму «Молодіжні організації».
Питання 1. Чи належиш ти до будь-якої молодіжної організації в рамках:
| Варіанти відповіді | Кількість |
| Колегіуму | 18 |
| Міста | 7 |
| Області | 3 |
| України | - |
Питання 2. Яких молодіжних організацій бракує сьогодні в Україні:
| Варіанти відповіді | Кількість |
| а) Патріотичних | 7 |
| б) Політичних | - |
| в) Релігійних | 3 |
| г) Академічних | - |
| д) Спортивних | - |
| е) Мистецьких | 2 |
| є) За інтересами | 8 |
Питання 3. Чи потрібна, на вашу думку, єдина організація, котра об’єднувала б молодих людей нашої країни:
| Варіанти відповіді | Кількість |
| а) Так | 10 |
| б) Ні | 10 |