Стан у сфері забезпечення прав людини, розвитку демократичних інститутів в Україні, Молдові, Румунії

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Стан у сфері забезпечення прав людини, розвитку демократичних інститутів в Україні, Молдові, Румунії


Аналітичний матеріал


Анотація


Метою даної аналітичної записки є аналіз стану дотримання прав людини у країнах геополітичного трикутнику Україна-Румунія-Молдова, пов’язаних із розвитком в них демократичних інститутів. Автор має на меті розглянути саме дотримання політичних прав, які могли бути порушені в зазначених країнах, оскільки останній рік вони перебували у стані перед-, пост- і власне електоральних процесів. Недотримання цієї групи прав дало підстави міжнародним організаціям говорити про порушення прав у інших сферах (приклад Молдови). В якості джерел оцінки дотримання базових прав людини використовуються дані щорічних звітів організації «Міжнародна Амністія». Проаналізувати дотримання політичних прав і свобод дають змогу доповіді «Функціонування демократичних інститутів», складені за результатами моніторингу Парламентської Асамблеї Ради Європи,.Оскільки з Румунії – країни-члену ЄС - знятий моніторинг Ради Європи, рівень розвитку в ній демократичних інститутів аналізується за даними організації “Freedom House”.


Дотримання прав людини в Україні

У звіті «Міжнародної амністії» за 2009 рік щодо України відзначені випадки порушення українською владою прав біженців, зокрема їхнього права на притулок, незаконної видачі біженців репресивним режимам, зокрема, Демократичній Республіці Конго. Тут також йдеться про все частіші прояви в Україні расизму, випадки якого часто правоохоронці перекваліфіковують у «хуліганство». 

«Міжнародна амністія» особливо наголошує на все частіших проявах тортур з боку української міліції. Так, лише за період від січня до жовтня 2009 року неурядовими правозахисними організаціями на кшталт Гельсінської групи було зафіксовано до 200 скарг на тортури й інші жорстокості, переважно, з боку української міліції. У звіті наводяться конкретні випадки численних тортур міліції проти незаконно ув’язнених і наголошується, що у жодному випадку не було відкрито кримінальних проваджень проти ймовірних порушників закону в погонах. 

Не все гаразд, як наголошено у звіті «Міжнародної амністії», зі статистикою проявів расизму в Україні. У майже 400 випадках нібито хуліганства, за трактуваннями українських судів, «Міжнародна амністія» вбачає прояви расизму. У звіті також зафіксовано випадки незаконної видачі Україною, наприклад, Білорусі, колишніх в’язнів сумління, осіб, котрі переслідуються владою президента Лукашенка за політичними мотивами.

Що стосується розвитку демократичних інститутів в Україні, слід відзначити регрес у цій сфері, що відображено у резолюції ПАРЄ щодо України від 4 жовтня 2010р. Якщо у першій половині 2009р. був помічений поступ до демократії, який проте ускладнювався інституційним конфліктом, то після президентських виборів 2010р. намітилися протилежні тенденції в сфері побудови демократичних інституцій і відповідно дотримання прав громадян.

На думку доповідачів ПАРЄ по Україні, тривожними сигналами, що свідчать про згортання розвитку демократичних інститутів в Україні є:
  • надходження значної кількості повідомлень про неналежну участь Служби безпеки України у внутрішніх політичних справах, у тому числі тиск на журналістів, партійних та громадських активістів і їхніх родичів;
  • утиски в останні місяці демократичних прав і свобод, таких як свобода зборів, свобода вираження поглядів та свобода засобів масової інформації. Асамблея вважає, що втручання державних органів, зокрема правоохоронних органів та служби безпеки в роботу журналістів є несумісним з демократичним суспільством;
  • значний поспіх при проведенні судової реформи, прийняття Закону «Про правосуддя» із значним поспіхом, без висновку Венеціанської Комісії, за яким до неї звернулося Міністерство юстиції України;
  • відкладення до 2011р. введення в дію пакету антикорупційних законів, розроблених за допомогою Ради Європи;
  • проведення місцевих виборів із недотриманням рівності всіх учасників виборчого процесу.


Дотримання прав людини в Молдові

14 березня 2008р. парламент Республіки Молдова прийняв закон, який сприяє перешкоджанню тортур, а також боротьбі із безкарністю застосування тортур і інших видів жорстокого поводження. У березні 2008р. почала роботу Консультативна рада при апараті парламентського адвоката (омбудсмена), якому доручено проводити моніторинг місць позбавлення волі у відповідності із зобов’язаннями Молдови у рамках Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти тортур. В той же час приводом для переживань слугувало те, що Рада недостатньо фінансувалась і не мала необхідної незалежності від апарату парламентського адвоката. Продовжували поступати повідомлення про тортури і інші види жорстокого поводження під час знаходження під вартою в поліції.

У доповіді зазначається, що винні у застосуванні тортур і інших видів жорстокого поводження продовжували користуватись безкарністю через недосконалу і малоефективну слідчу систему, а також через відсутність політичної волі для притягнення винуватих до відповідальності.

За підсумками 2009р. також зазначалось, що прогресивний закон «Про зібрання» не виконувався. Поліція і місцева влада продовжували неправомірно обмежувати право на свободу мирних зібрань, забороняючи демонстрації, накладаючи обмеження і затримуючи мирних протестуючих.

Попри зусилля місцевих і міжнародних організацій із інформування жителів країни про загрозу, пов’язану із торгівлею людьми, молдавські чоловіки, жінки і діти продовжували потрапляти у сіті торговців живим товаром. Кримінальне переслідування торговців ускладнювалось відсутністю дієвої процедури захисту свідків. Держава накладала обмеження на свободу слова.

Як відомо, у квітні 2009 року в Молдові відбулись парламентські вибори, за результатами яких члени парламенту мали обрати Президента. Проте як сам перебіг електорального процесу, так і встановлення результатів голосування супроводжувалось порушенням прав громадян. Таких висновків дійшли міжнародні спостерігачі. Зокрема, Комісар з прав людини Ради Європи Томас Хаммарберг по закінченні свого візиту в Молдову 25-28 квітня 2009р. зауважив, що із більш ніж трьохсот осіб, заарештованих у зв’язку із демонстраціями після виборів на початку квітня, багато постраждали від дій поліції, деякі – дуже серйозно.

Комісар провів зустрічі з міністрами внутрішніх справ, юстиції і закордонних справ, членом парламенту від комуністичної партії, генеральним прокурором, уповноваженим з прав людини, членами національного механізму із попередження катувань, лідерами політичної опозиції, а також із представниками громадянського суспільства і ЗМІ. Комісар відзначив, що поряд з карним і службовим розслідуванням необхідно іще раз переглянути систему набору і підготовки співробітників поліції, зміцнити гарантії для затриманих чи тих, хто знаходиться під арештом, включаючи можливість негайно звернутися до адвоката, виділити додаткові ресурси і підтримку апарату уповноваженого із прав людини і національному механізму із попередження катувань, забезпечити їм безперешкодний доступ до усіх місць позбавлення волі.

Результатом порушення прав громадян в ході електорального процесу стало ухвалення резолюції 2 жовтня 2009р. і додатку «Функціонування демократичних інститутів у Молдові», у якій ПАРЄ засудила акти насильства, які відбувалися під час та після постелекторальних протестів, закликала владу провести незалежне та прозоре розслідування постелекторальних подій та обставин, які призвели до них. Асамблея закликала компетентні молдовські органи влади виконати з усією належною відповідальністю рекомендацію Комісара Ради Європи з прав людини.

Крім того, у резолюції зазначається, що основні недоліки в електоральному процесі, знайдені спостерігачами на виборах 29 липня 2009р., є ідентичними до тих, про які повідомлялося на попередніх виборах, зокрема, парламентських виборах 2009р.

Після заміни правлячого комуністичного режиму прозахідною коаліцією Молдова, за оцінками Freedom House покращила свою оцінку. Зарахована до категорії частково вільних країн, Молдова отримала 3 бали за дотримання політичних прав та чотири бали за дотримання громадянських прав. В той же час представники Freedom House висловили сподівання, що за підсумками 2010 року оцінки Молдови покращаться.

Так, у лютому 2010 р. було задекларовано початок Діалогу з прав людини між Європейським Союзом і Молдовою у рамках ширшої двосторонньої співпраці. Такий вид співпраці передбачає розгляд проблеми захисту прав людини «у більш поглиблений спосіб з досягненням конкретних результатів». Як зазначається в заяві, метою Діалогу є залучення громадянського суспільства, а також обмін з відповідними міжнародними та регіональними організаціями – ООН, ОБСЄ та Радою Європи».

На сьогодні відповідні консультації, які стосувалися б виключно прав людини в рамках двосторонньої співпраці проведені не були.


Дотримання прав людини в Румунії

Як зазначається у доповіді організації «Міжнародна Амністія», основні порушення, які відбувались, стосуються порушення прав людини за національною ознакою. Зокрема, продовжували надходити повідомлення про жорстоке поводження і перевищення сили з боку співробітників правоохоронних органів, внаслідок яких постраждали представники народності рома. Дискримінація ромів глибоко вкоренилась, як з боку посадових осіб, так і з боку суспільства в цілому носила поширений характер. Влада Румунії не приймала належних заходів із боротьби з дискримінацією і припинення насильства над ромами.

У доповіді зазначається, що роми часто зустрічались із упередженням з боку більшості населення. Їх права на освіту, охорону здоров’я, і житло і далі нехтувались, в тому числі це стосується права на збереження за собою житлової власності. Зберігалась сегрегація ромів у питаннях житлового забезпечення. Спеціальний доповідач ООН із питання про достатнє житло висловила стурбованість у зв’язку із тим, в яких умовах живуть соціально вразливі групи населення, в тому числі і роми.

Що стосується розвитку демократичних інститутів і громадянського суспільства, за підсумками 2009р. Румунія зберегла місце у списку доповіді правозахисної організації Freedom House і була зарахована до категорії вільних країн, де поважалися як політичні права, так і громадянські свободи. За 7-бальною шкалою Румунія отримала 2 бали.


Висновки

Як бачимо, членство певної країни у Європейському Союзі (в даному випадку приклад Румунії) не означає автоматично дотримання прав людини в усіх сферах, особливо що стосується прав національних меншин, що є, на нашу думку, негативним явищем для багатоетнічної Європи. Проте в цілому членство в ЄС має прямий зв'язок із розвитком демократичних інститутів.

Недостатній розвиток демократичних інститутів в Україні і Молдові у значній мірі можна пояснити не інституційно, а персонально орієнтованим політичним процесом, у якому з самого початку закладений конфлікт конкретних представників політичних еліт і груп еліт.

У випадку, якщо українські і молдовські політичні еліти не переорієнтують політичний процес на принципи відкритості, прозорості і змагальності, ситуація у сфері розвитку демократичних інститутів погіршиться, що дасть змогу сусіднім країнам (в тому числі Румунії) встановлювати вплив на них шляхом втручання у внутрішні справи із демонстративною вимогою захистити представників своїх національних меншин, що проживають на їх територіях. Тобто регрес у розвитку демократичних інститутів і прав людини становить не лише внутрішній, але й зовнішній політичний ризик.

Задля мінімізації негативного але об’єктивного ставлення з боку європейських інституцій, які мають значний досвід у побудові демократичного суспільства, як українській, так і молдовській владі слід проводити вибори на принципах загального, прямого, рівного виборчого права, із дотриманням прав всіх суб’єктів виборчого процесу. Це сприятиме підвищенню легітимності виборчого процесу і дасть змогу уникнути ситуацій, в яких порушуються права людини і громадянина, тим більше із втручанням органів внутрішніх справ.

Українській владі слід прийняти, а молдовській удосконалити Виборчий кодекс як єдиний документ, що регламентує вибори в країні.

Українській владі слід продовжити реформування судової системи, вживати заходи із боротьби з корупцією, ввівши в дію пакет антикорупційних законів, розроблених за допомогою Ради Європи.

При цьому важливим є подання керівництвом Верховної Ради України остаточних варіантів проектів конституційних законів Венеціанській Комісії для отримання її висновків перед ухваленням в останньому читанні.


Підготувала: Юлія Сербіна, старший науковий співробітник Одеської філії НІСД


25 листопада 2010 р.