Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси"

Вид материалаКонспект

Содержание


14.3 Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі
14.4 Глобальний менеджмент і природне середовище
Список Рекомендованої літератури
Конспект лекцій
Подобный материал:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   41

14.3 Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі


Вивчаючи питання про глобальне управління людськими ресурсами, важливо звернути увагу на звуження загальносвітового ринку праці. Річ у тім, що сучасні оцінки ринку праці дозволяють дійти висновків про те, що для функціонування світової економіки в XXI ст. буде достатньо 20% населення світу. Отже, решта населення без роботи може опинитись на межі виживання. Крім того, внаслідок зменшення зайнятості виникає загроза існуванню середнього класу — основи соціальної стабільності. І, нарешті, всезростаючий тиск глобальної конкуренції у сфері зайнятості тягне за собою десоціалізацію малого бізнесу. У табл. 14.5 показані особливості управління людськими ресурсами в корпораціях світового рівня.


Таблиц 14.5 – Особливості управління людськими ресурсами в корпораціях світового класу

Організаційний рівень

Відбір та укомплектування

Керівництво розвитком

Корпоративна культура

Міжнародне відділення

Спеціальне укомплектування

Міжкультурні навички

Культурна однорідність

Мультидомашні відділення

Локальне укомплектування

Трансфер знань

Культурна адаптація

Глобальні продуктові відділення

Укомплектування експатріантами

Модель бізнесової раціоналізації

Культурна інтеграція

Глобальна матрична структура

Міжнародне укомплектування

Системи і процеси

Культурна гнучкість

Розгалужена мережа

Глобальне навчання

Глобальне розумове спрямування

Людська різноманітність


Один із важливих проявів глобальних перетворень у праці є формування міжнародних високопродуктивних трудових колективів. Наприклад, корпорація «Форд» сформувала «глобальне конструкторське бюро», працівники якого створили ряд конкурентоспроможних моделей автомобілів. Суттєво було скорочено не лише кілька тисяч висококваліфікованих інженерів і менеджерів, а й терміни проектування нових моделей. Так, найновіша модель «Форд-Таурус» спроектована за 15 днів, тобто продуктивність проектування зросла більш ніж на 100%.

Сучасне управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях має відповідати одній з ключових категорій глобального менеджменту — глобальній розумовій спрямованості (global mindset). Для ілюстрації цієї категорії наведемо приклад з комп'ютерної індустрії, учасники якої мали діаметрально протилежну глобальну розумову спрямованість, хоча, можливо, і не усвідомлювали цього, — вона стала можливою до осмислення лише через 20 років. У 1977 р. Кеннет Олсен, засновник і виконавчий директор другої за розмірами у світі на той час комп'ютерної компанії «Діджитал Еквіпмент», з приводу майбутнього висловився так: «Не існує жодних причин для того, щоб індивідууми мали комп'ютер у своїх домівках». Ця думка стала відома широкій громадськості лише після опублікування в журналі «Таймс» 15 липня 1996 р. У цей же час Стів Джобс і Стів Возняк створили компанію «Еппл комп'ютер» і здійснили успішну спробу революції у сфері персональних комп'ютерів.

Глобальна розумова спрямованість стосується розумового фільтра, за допомогою якого індивідуальності та організації виявляють і створюють відчуття світу. Сам фільтр є результатом навчання з досвіду та різноманітних випробувань. Індивідуальна глобальна розумова спрямованість означає процес отримання та інтерпретації інформації людським мозком. Хоча організація і не має мозку, для міжнародних корпорацій також притаманна глобальна розумова спрямованість з таких причин:
  1. Кожна організація є колективом взаємозв'язаних індивідуальностей.
  2. Кожний співробітник має власну розумову спрямованість і впливає на формування спрямованостей інших членів колективу.
  3. Типи рішень і процеси їх прийняття залежать від впливу різних індивідуальностей один на одного і насамперед на вищий менеджмент, розумова спрямованість якого і є синонімом організаційної розумової спрямованості.

Найпростіший приклад глобальної розумової спрямованості — етноцентризм транснаціональних корпорацій, тобто такий сценарій діяльності компаній у світі, коли до всіх подій застосовується виключно «штаб-квартирне» мислення, що склалось у країні походження.

Важливо звернути увагу на те, що глобальна розумова спрямованість ґрунтується на фундаментальній концепції відкритості, суть якої полягає в орієнтації компанії на постійні зміни своєї культури з урахуванням змін у світі. Корпорації з глобальним розумовим спрямуванням оперують припущенням, що культури можуть бути різні, а не кращі чи гірші одна за іншу. Цілком слушним буде в цьому зв'язку навести оцінку особливостей сучасного етапу розвитку світу Всесвітнього форуму з питань менеджмент-освіти, який відбувся в червні 2002 р. у Бангкоку. На цьому форумі зазначалось, що за часів «холодної» війни ключовим було запитання: на чиєму ви боці — східнокомуністичному чи західнокапіталістичному? Ключове питання глобалізації виглядає зовсім по-іншому: якою мірою ви зв'язані з іншими?

Останнє запитання в контексті культур і становить основу концепції відкритості. Організації, що дотримуються цієї концепції, присвячують себе становленню досконалого інформування про різноманітні системи цінностей, диференційовані норми поведінки, різні припущення відносно дійсності. Відкритість передбачає різнорідність і гетерогенність як природні аспекти глобального менеджменту і насамперед як джерело можливостей і сильних сторін. Вельми передбачливо висловився з цього приводу Персі Барневік, засновник і перший виконавчий директор концерну «ABB», при його створенні в 1986 р.: «Глобальні менеджери мають виключно відкритий розум. Вони з повагою ставляться до того, як різні країни «роблять речі», і вони можуть «оцінити, чому саме вони роблять ці речі саме таким чином». Однак вони є також різкими, адже долають обмеження культури».

Для глобальних лідерів притаманне глобальне мислення, для якого потрібен так званий глобальний мозок. Для його ідентифікації корпорації використовують такі три критичних запитання:
  1. Чи прагне кожен менеджер бути глобальним?
  2. Хто дійсно потребує глобального мозку?
  3. Якою буде віддача від корпоративних інвестицій у менеджерів для набуття ними якостей глобального мозку шляхом серій випробувань, більшість з яких потребує витрат компанії?

Для реалізації такого підходу необхідна взаємодія функцій лідерства та управління трудовими ресурсами. Досвід використання такого підходу накопичено, зокрема, шведсько-швейцарським електротехнічним концерном ABB (Asea Brown Boveri) — найбільшою у світі компанією з електроінжинірингу, яка має понад 1000 підрозділів у 140 країнах, у тому числі і в Україні (Київ, Одеса, Харків, Львів). Проведене за визначеними запитаннями обстеження дозволило виявити, що для понад 200 тис. робочих місць потрібно розвивати глобальне мислення близько 500 менеджерів. Це так званий внутрішній підхід до формування глобальних навичок у лідерів, який має незаперечні переваги, пов'язані зі знанням бізнесу та організації.

Інший зовнішній підхід до нарощування глобальних навичок у корпорації полягає у залученні до роботи готових висококваліфікованих фахівців з інших корпорації чи шкіл бізнесу. Для цього підходу характерна перевага, пов'язана із внесенням до менеджменту свіжих нових концепцій і методів мислення. Який підхід виявиться оптимальним, залежить від корпорації, її культури, бізнесу, інших особливостей.

14.4 Глобальний менеджмент і природне середовище


Насамперед важливо звернути увагу на посилення захисту довкілля в умовах економічного зростання. На це спрямовані такі чотири принципи сучасної глобальної управлінської практики, які дістали назву «принципи підтримки розвитку»:
  1. Напруження між економічним зростанням і захистом довкілля має бути знято шляхом відновлення останнього.
  2. Бідним націям не варто наслідувати виробництво і моделі витрачання ресурсів багатих націй.
  3. Спосіб життя багатих націй має бути змінено.
  4. Максимізацію доходів компаній має бути замінено на розширення можливостей для людей.

Важливо зазначити гостру необхідність визначення впливу окремих факторів на стан довкілля. Зокрема, можна навести формулу автора відомої роботи «Бомба народонаселення» Пауля Ерліха:


,

де - природне навантаження;

- народонаселення;

- багатство;

- технологія.


Ця формула дозволяє визначити співвідношення між витратами і відновленням природних ресурсів і створити екологічну економіку, яка забезпечує розширене відтворення довкілля.

Обґрунтовуючи шляхи вдосконалення глобального управління довкіллям, важливо звернути увагу на його забруднення різноманітними відходами, насамперед двоокисом вуглецю. Як показано у табл. 14.6, Україна посідає тут досить гідне місце.


Таблиця 14.6 – Обсяги викидів в атмосферу двоокису вуглецю в найбільших країнах-забруднювачах

Країна

Млн тонн

Країна

Млн тонн

США

4,8

Індія

0,76

Китай

2,6

Україна

0,61

Росія

2,1

Великобританія

0,56

Японія

1,6

Канада

0,41

ФРН

0,87

Італія

0,41


Контрольні запитання
  1. Які існують підходи до визначення суті глобального менеджменту?
  2. Чим відрізняється наднаціональна концепція глобального менеджменту від цивілізаційної?
  3. Яким загрозам запобігає планетарна концепція глобального менеджменту?
  4. Що являє собою індекс транснаціональності і як він обчислюється?
  5. Від яких факторів залежить успіх міжнародних стратегічних альянсів у сфері технологічного розвитку?
  6. У чому полягає смисл концепції Дж. Коллінза «Від гарного до видатного»?
  7. Які особливості існують у глобальному управлінні людськими ресурсами?
  8. У чому полягає проблема світових ринків праці?
  9. Які існують проблеми у глобальному управлінні довкіллям?


Термінологічний словник ключових понять

Глобалізація ринків, глобалізація соціальна, глобалізація технологічна, глобалізація фінансова, глобалізм, глобалістика, глобальна (світова) етика, глобальна інтеграція, глобальна компанія, глобальна конкуренція, глобальна культура, глобальне мислення, глобальне розумове спрямування, глобальний менеджмент, глобальний перерозподіл, глобальний стиль життя, глобально-корпоративний менеджмент, національна свідомість, цивілізація.

Список Рекомендованої літератури


Основна
  1. Міжнародний менеджмент: навчальний посібник / Л.І. Михайлова, О.Ю. Юрченко, Ю.І. Данько, А.М. Михайлов. - К. : ЦУЛ, 2007. - 200 с.
  2. Куценко В.М. Міжнародний менеджмент: навч. посіб. - К. : МАУП, 2006. - 296 с.
  3. Международный менеджмент: учеб. для вузов / Под ред. С.Э. Пивоварова, Д.И. Баркана, Л.С. Тарасевича, А.И. Майзеля. — СПб.: Питер, 2000. — 624 с.
  4. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент: навчальний посібник / Є.Г. Панченко. — К.: КНЕУ, 2004. —468с.
  5. Родченко В.В. Международный менеджмент: учеб. пособие / В.В. Родченко. — К.: МАУП, 2000. — 240 с.
  6. Транснаціональні корпорації: навч. посібник / В. Рокоча, О. Плотніков, В. Новицький та ін. — К.: Таксон, 2001. — 304 с.

Додаткова
  1. Міжнародний банківський бізнес: базові категорії, поняття, терміни : навчальний словник-довідник / Віднійчук-Вірван Л.А. - Львів : Магнолія Плюс, 2006. - 311 с.
  2. Міжнародний менеджмент : навч. посіб. / За ред. О.Б. Чернеги. - 2-ге вид., оновл. і доп. - Львів : Магнолія 2006, 2009. - 592 с.
  3. Івасів Б.С. Міжнародні ринки грошей і капіталів: навчально- методичний посібник / Б.С. Івасів, В.В. Комар. - Тернопіль : ТНЕУ, 2008. - 120 с.
  4. Плотніков О.В. Фінансовий менеджмент у транснаціональних корпораціях: навч. посібник / О.В. Плотніков. - К. : Кондор, 2004. - 252 с.
  5. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції : підручник для студентів вищих навчальних закладів / Л.В. Руденко. - 2-е вид., перероб. і доп. - К. : ЦУЛ, 2007. - 632 с.
  6. Фінанси зарубіжних корпорацій. (Режим доступа з локальної мережі СумДУ) / В. М. Суторміна, В. М. Федосов, В. М. Радзієвська, Б. С. Стеценко. - К. : КНЕУ, 2002. - 88 с.

Ресурси Інтернет
  1. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992 № 2097-ХІІ. Документ 2097-12, остання редакція від 20.03.2006 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 29. Документ 959-ХІІ, остання редакція від 09.12.2006 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  3. Закон України «Про іноземні інвестиції» // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 36. Документ 2198-ХІІ, остання редакція від 25.02.2000 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  4. Закон України «Про митну справу в Україні» від 25.06.1991 № 1262-ХІІ. Документ 1262-12, остання редакція від 01.01.2004 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  5. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 23. — С. 301—306. Документ 483/96, остання редакція від 01.01.2004 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  6. Закон України «Про регулювання товарообмінних операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.01.1995 № 351-XIV. Документ 351-14, остання редакція від 20.06.2003 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  7. Закон України «Про режим іноземного інвестування» // Відомості Верховної Ради України. — 1996. —№ 19. Документ 93/96-ВР, остання редакція від 11.06.2003 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  8. Указ Президента України «Про заходи по вдосконаленню кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10.02.1996 № 124/96. Документ 124-96, остання редакція від 10.02.1996 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів» від 09.11.1996 № 1371. Документ 1371, остання редакція від 17.08.2002 // База даних «Законодавство України». – Сайт: a.gov.ua.
  10. www.mon.gov.ua.
  11. ement.com.ua.




Навчальне видання


Міжнародний менеджмент


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів спеціальності

8.050104 – “Фінанси”

всіх форм навчання та слухачів ЦПО


Відповідальний за випуск В.М. Боронос

Редактор Т.Г. Чернишова

Комп'ютерне верстання К.В. Савченка


Підп. до друку 30.11.09, поз.

Формат 60×84/16. Ум.-друк. арк. 9,07. Обл.-вид. арк. 11,28. Тираж 50 пр. Зам. №

Собівартість видання грн к.


Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАїНи

Сумський державний університет


До друку та в світ

дозволяю на підставі

"Єдиних правил", п. 2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно-методичного

управління В.Б. Юскаєв


Міжнародний менеджмент


конспект лекцій

для студентів спеціальності

8.050104 – “Фінанси”

всіх форм навчання та слухачів ЦПО


Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, написання

одиниць відповідає стандартам


Укладач К.В. Савченко


Відповідальний за випуск В.М. Боронос


В.о. декана факультету економіки

та менеджменту О.А. Лук’янихіна


Суми

Видавництво СумДУ

2009