Вплив іноземних інвестицій на банківську сферу україни: позитивні І негативні сторони

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Роль іноземних інвестицій, 941.12kb.
• Про державну реєстрацію іноземних інвестицій, 39.46kb.
• Іноземні інвестиції як чинник економічного розвитку в Україні Анотація, 192.98kb.
• Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку Чернівецької області, 38.2kb.
• Дипломна робота стан І перспективи розвитку банківського сектору україни шляхом залучення, 146.07kb.
• Розділ 1 теоретичні основи залучення прямих іноземних інвестицій, 680.55kb.
• Особливості розвитку світової економіки в умовах глобалізації, 301.97kb.
• Скоригований план підготовки та випуску наукової друкованої продукції за державним, 281.88kb.
• Бухгалтерського обліку 21 "вплив змін валютних курсів", 73.3kb.
• Інформація про залучення прямих іноземних інвестицій у Чернівецьку область станом, 19.87kb.

ВПЛИВ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА БАНКІВСЬКУ СФЕРУ УКРАЇНИ: ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ СТОРОНИ

Постановка проблеми. Характерною ознакою сучасних глобалізацій-них процесів є розвиток міжнародного фінансового ринку, який давно сформувався не тільки у цілому по Україні, а й у кожному регіоні, оскільки такі учасники цього ринку, як міжнародні транснаціональні корпорації, банки та фінансові холдинги обслуговують як окремі установи, та й уряди окремих країн. Тому глобалізація не лише загострює конкурентну боротьбу між високорозвиненими країнами, а й перетворює їхні економічні системи на поле для суперництва учасників ринку, що є малодослідженим явищем в Україні, оскільки вона через наявні геоекономічні позиції не залишається осторонь світових глобалізаційних процесів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розробку питань теорії і практики функціонування іноземного капіталу у банківській системі України здійснили вітчизняні вчені і практики, зокрема А. Гайдуцький, Л. Патрікац, С. Ліпінська, А. Папуша. Слід відзначити роботу О. Барановського, який визначив основні мотиви приходу іноземних інвесторів у вітчизняну банківську сферу. Українське законодавство встановлює певні вимоги до участі іноземного капіталу у вітчизняній банківській сфері. Однією з вимог можна назвати мінімальну суму статутного фонду банку, що насьогодні становить 10 млн. євро [1, ст. 31]. Ця сума вдвічі перевищує мінімальний розмір статутного капіталу банку з іноземними інве-стиціями, що зазначено в законодавстві Білорусі [4, С. 20] і Російської Федерації [5, С. 13]. Українським законодавством не пе­редбачено квотування присутності іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі, на відміну від найближчих сусідів по СНД (не більше 25-50 %) [2, розділ 11,ст. 90], [3, ст. 18].

Мета дослідження. Виявити і дослідити позитивні і негативні сторони, та ризики вкладання іноземних інвестицій в банківську сферу України іноземними банками.

Результати досліджень. Вітчизняна банківська сфера однією з перших переживає процес прискорення інтеграції шляхом розширення присутності в ній іноземного капіталу. Якщо швидше держава визначить та почне обстоювати національні інтереси в цьому процесі, то відчутніші будуть переваги і менш болючими будуть його наслідки.

До основних причин розширення діяльності банків еко­номічно розвинутих країн за кордоном є зростання міжнародних торговельних оборотів, збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій, просування великих банків поряд з транснаціональними компаніями, вихід банків на менш розвинуті ринки, щоб реалізу­вати свої конкурентні переваги.

На сьогоднішній день на території України іноземні банки вже відкривають свої філії. Акредитацію філій іноземних банків в Україні здійснює НБУ [5], тому існують такі вимоги:

- держава, в якій зареєстровано іноземний банк, належить до держав – учасниць міжнародного співробітництва у сфері за­побігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також співпра­цює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відми­ванням грошей (FATF);

- банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано інозем­ний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківсько­го нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду [5, С. 13] (наявність в банку своєю загальної достатності капіталу відносно власного профілю ризику; періодичний моніторинг і висновки щодо стратегій та оцінок достатності капіталу; прагнення досягнути перевищення мінімальних показників регуляторного капітал; запобігання керівництвом банків на ранніх стадіях падінню значень капіталу нижче мінімальних рівнів [6, С. 3-5];

- між НБУ та органом банківського нагляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізації їх принципів та умов;

- мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її ак­редитації повинен бути не меншим 10 млн. євро;

- наявність письмового зобов’язання іноземного банку про бе­зумовне виконання ним зобов’язань, які виникли у зв’язку з діяльністю його філії на території України.

Виявлено, що з 2004 року відбувається значна активізація іноземних інвесторів. На початок 2007 року в Україні діяло 35 банків з іноземним капіталом, у тому числі 13 – зі стовідсотковим інозем­ним капіталом (табл. 1). Та за січень – травень поточного року їх кількість зросла відповідно до 40 і 18. Серед них – здебільшого банки з австрійським, російським, французь­ким, голландським, американським, турецьким, угорським, німецьким, шведським, британським капіталом. Тобто нині в Україні кожен п’ятий банк – з іноземним капіталом, кожен оди­надцятий – із стовідсотковим іноземним капіталом.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз базисного темпу росту загальної чисельності банків і банків з іноземним капіталом в Україні (2000- 2007роки), %

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Темп росту банків, що мають ліцензію НБУ та надають звітність	-	99,35	101,95	101,95	103,90	107,14	110,39	112,34
Темпи росту чисельності банків з іноземним капіталом	-	67,74	64,52	61,29	61,29	74,19	112,90	129,03
у т.ч. зі 100% статутним капіталом	-	85,71	100,00	100,00	100,00	128,57	185,71	257,14

Як видно з таблиці 1, зростання чисельності банків особливо активізувалося з 2004 року, і починаючи з 2006 року перевищує темпи зростання загальної кількості банків [5]. На початок 2007 року один діючий у нашій країні банк у середньому мав статутний капітал розміром 155 млн. грн., тоді як один банк з іноземною участю – 286,4 млн. грн., а зі стовід­сотковим іноземним капіталом – 157,3 млн. грн. [7].

На вітчизняному ринку присутні майже всі великі європейські фінан­сові групи. Свій інтерес до України „матеріалізували” угорський ОТР Bank (придбавши Райффайзенбанк-Україна), французький BNP Paribas (Укрсиб-банк), шведський SEB (банк „Ажіо”), голландський TBIF Finan­cial Services Group NV (ВАБанк), російські „Ренесанс-капітал” (банк „Лідер”), Банк Москви, Банк НРБ і Внєшторгбанк (відкрили дочірні бан­ки, а ВТБ до того купив банк „Мрія”) тощо. Водночас, так логічно не за­вершеною залишилася угода щодо придбання італійським Banka Intesa Укрсоцбанку. Практичний інтерес до вітчизняних банків виявили також австрійський Erste Bank (банк „Пре­стиж”), чеська PPF Group (Агробанк, Приватінвестбанк), грецький EFG Eurobank Ergasias („Універсальний”), „Руский стандарт” (АІС-банк). Фран­цузька фінансова група Credit Agri-cole, яка вже володіє банком „Каліон”, придбала Індекс-банк. Питома вага іноземного капіталу на вітчизняному банківському ринку вимірюється часткою банків з інозем­ним капіталом у загальній кількості банків в Україні, а також участю в ак­тивах. Додаткова інформація про процес придбання іноземними покупцями українських банків [5], в т.ч. вище названими наведена у таблиці 2.

Таблиця 2

Придбання Українських банків іноземними інвесторами

Рік	Банк	Покупець	Частка акцій, %	Сума угоди, у.о.
2004	Трансбанк	"ТуранАлем"	9,99
2005	Ажіо	"Vilniaus Bankas" (SEB Group)(Швеція)	98,59
2005	Аваль	"Raiffeisen International" (Австрія)	93,5	1028 млн. дол. США
2005	Укрсиббанк	"BNP Paribas" (Франція)	51	350 млн. дол. США
2005	ВАБанк	"TBIF Financial Services Group" (Нідерланди)	9,55	8,75 млн. дол. США
2005	"Форум"	Bank of New York	10	20 млн. дол. США
2006	"Мрія"	Внєшторгбанк (Росія)	98	70 млн. дол. США
2006	"НРБ-Україна"	Кіпрська компанія NRC Holding Limited, що входить у групу російської Національної резервної корпорації"	99,9
2006	Райфайзенбанк Україна	ОТР bank Plc. (Угорщина)	100	650 млн. євро
2006	Мегабанк	Група портфельних інвесторів	20	19 млн. дол. США
2006	"Надра"	Група портфельних інвесторів	7,7	53 млн. дол. США
2006	Родовід-банк	Група портфельних інвесторів	18,9	47 млн. дол. США
2006	Індекс-банк	"Сredi Agricole S.A."(Франція)	98	255 млн. дол. США
2006	ВАБанк	"TBIF Financial Services Group" (Нідерланди)	17,55	17 млн. дол. США
				Продовження табл.2
2006	"Перестиж"	Erste Bank (Австрія)	50,5	35 млн. дол. США
2006	Універсальний"	"Eurobank Ergasias" (Греція)	99,34	49,5 млн. дол. США
2006	Агробанк	Фінансова група PPF (Чехія)	100	300 млн. дол. США
2006	АІС-банк	"Русский стандарт" (Росія)	100	9 млн. дол. США
2006	Мегабанк	Bank Austria Creditanstalt (Aвстрія)	12,6
2006	"Приватінвест"	Фінансова група PPF (Чехія)	100	18 млн. дол. США
2007	Тас-комерцбанк, Тас-інвестбанк	Swedbank	100	735 млн. дол. США

Іноземні інвестори вкладають кошти у банки різної величини, інколи вкладення у менші банки перевищують вкладення у банки вищої групи.

У 2007 році на український ринок готується вийти найбільший не лише в Казахстані, а й у всій Центральній Азії – Казкомерцбанк (активи на 1 січня 2007 року станови­ли 19,2 млрд. доларів США), який має намір придбати середній вітчизняний банк для роботи на корпоративному і роздрібному кре­дитному ринку [8].

Іноземні банки найчастіше вкладають кошти в більш розвиненні вітчизняні банки, створюючи при цьому тиск на малі банки, що не здатні ефективно конкурувати з ними. До українського фінансового рин­ку планують приєднатися також банки Грузії та два Ізраїльські банки – Bank Hapoalim і Bank Leumi Le-Israel [5, С. 16].

Звісно, іноземні банки найчастіше вкладають кошти в більш розвиненні вітчизняні банки, створюючи при цьому тиск на малі банки, що не здатні ефективно конкурувати з ними.

Приходу іноземних банків на український ринок сприяють непередба-чувано високі темпи зрос­тання попиту на банківські послуги, низька конку-ренція, слабкість націо­нальних банків, високі темпи інфля­ції, внаслідок чого останнім важко залучати дешеві ресурси.

При цьому політика іноземних інвесторів визначається їх стратегією. Скажімо, стратегією Райффайзенбанку та Укрсиббанку передбачається за-воювання що­найменше 10% ринків східноєвро­пейських з метою збільшення частки банківських послуг до 2009 року. Згідно з планом стратегічного розвитку до 2010 року Індекс-банк, придбаний Credit Agricole S.A. Group, має потрапити до десятка найбільших банків України, довівши активи до 2 млрд. євро, кількість відділень – до п’ятисот, а клієнтів – до 800 тисяч [9].

Позитивними тенденціями купівлі українських банків іноземними структурами стане підвищення прозорості банківського сектору, покращення банківських послуг та зміцнення їх фінансового стану. Очевидно, що дані успіхи пояснюються в основному зміною політики фінансових установ щодо сплати податків. Це свідчить про користь для доходної частини державного бюджету не підлягає сумніву [9].

Успішній діяльності банків з іноземним капіталом сприяє фінансова політика вітчизняних банків-резидентів щодо своїх клієнтів. Вони надають високі кредитні ставки, на короткий термін та під заставу, що зумовлює значні витрати коштів і на оформлення потрібних документів. Тому багато підприємств на­дають перевагу банкам-нерезидентам або банкам із переваж-ною част­кою іноземного капіталу, які викорис­товують сучасні методи креди-тування. Такі банки, як „ІНГ-банк Україна” та „КАЛІОН С.А.-банк Україна” нада­ють короткострокові банківські кре­дити на підставі підтвердження мате­ринської компанії (Let of comfort) за ставкою LIBOR+1,45% або „ХФБ-банк Україна”, що надає довгострокові кредити на термін до шести років під заставу майна вар­тістю 175% від вартості кредиту, причо­му відсотки за такими кредитами знач­но нижчі, ніж відсотки у банках-резидентах (LIBOR+2,25%).

Причиною активнішої співпраці вітчизняних виробників із банками-нерезидентами і банками з переваж­ною часткою іноземного капіталу є гнучка політика, зручні умови відтер­мінування платежів, легкість укладен­ня договорів, можливість отримати до­даткові кредити.

На думку глави представника банку BNP Paribas в Україні Домініка Меню, нині існує лише одна стратегія розвитку банківського бізнесу – вихід на нові ринки роздрібного кредитування. А Ук­раїна – одна з останніх країн у Європі, де є можливість розвивати цю підприємницьку діяльність. У решті європейських країн 70 – 90 % ринків уже зайняті великими банківськими група­ми. При купівлі невеликих банків голо­вна мета покупців полягає в одержанні банківської ліцензії. На думку росій­ських банкірів, такі угоди оцінюються в суму не більше 1 – 2 млн. американсь­ких доларів.

Крім досліджених переваг банківської сфери, що відбуваються на сьогоднішній день в Україні, існують негативні явища та ризики, що можуть впливати на економіку України:

- при погіршенні економічної ситуації в Україні існує загроза відтоку капіталу за кордон у більш вигідні економіки, що призведе до глибокої кризи національної економіки;

- впровадження нових банківських технологій може виявитись занадто дорогими для вітчизняних банків, що може вплинути на їх конкуренто-спроможність;

- існує загроза втрати банківської системи України своєї самостійності, втрати суверенітету у грошово-кредитній сфері;

- банки з іноземними інвестиціями зосереджують свою увагу на най-більш дохідних секторах ринку банківських послуг.

Отже, дослідження позитивних сторін з метою їх підсилення у банківській сфері і негативних сторін – з метою їх нейтралізації чи міні-мізації дозволить краще та ефективніше працювати банкам, що є на території України, не втрачаючи при цьому самостійності у їх діяльності і розвитку.