Несен Галина Михайлівна

Вид материала

Подобный материал:

Несен Галина Михайлівна

начальник відділення корекційної

та інклюзивної освіти

Нечипоренко Валентина Василівна

директор Хортицького національного

навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру,

кандидат педагогічних наук

НАУКОВА ДОПОВІДЬ

«Досвід і проблеми компетентнісно спрямованого інноваційного розвитку соціально-педагогічної системи Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру»

Багатоманітність типів навчальних закладів України вимагає розроблення різних моделей Школи майбутнього, і серед них – моделі навчально-реабілітаційного центру, в якому створені всі необхідні умови для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, комплексної реабілітації та розвитку життєвої компетентності дітей з особливостями психофізичного розвитку. Саме таким ґрунтовним науковим підходом відзначається діяльність Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, який вже сьогодні шляхом впровадження системних медико-психолого-педагогічних інновацій успішно вирішує означені завдання.

Становлення ефективної соціальної-педагогічної системи Центру тривало протягом майже двох десятиліть в ході інноваційної експериментальної роботи. Її джерела можна простежити з моменту започаткування на базі закладу експерименту Всеукраїнського рівня «Комплексна медична, психологічна, соціально-педагогічна реабілітація вихованців санаторних шкіл-інтернатів» (1993-1999), в ході якого науково обґрунтовано інноваційний тип закладу освіти – навчально-реабілітаційний центр. У процесі успішної реалізації завдань експерименту колишню санаторну школу-інтернат було переведено у нову функціональну якість – навчально-реабілітаційний центр. Перед інноваційним закладом постали завдання, пов’язані з організацією системної та комплексної реабілітації вихованців, розв’язанням актуальних проблем теорії і практики діяльності освітньо-реабілітаційного центру, створенням програм, підручників і посібників для вихованців з різними психофізичними можливостями, пошуком науково обґрунтованої життєтворчої парадигми системного реформування. Педагогіка і психологія життєтворчості стала основою інноваційної стратегії розвитку закладу, спрямованості зусиль колективу на розвиток життєвої компетентності дитини, її плекання як творця та проектувальника свого життя. Успішному вирішенню цих завдань допомогла плідна співпраця з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти.

У результаті проведених педагогічним колективом досліджень отримано такі основні наукові результати:

науково обґрунтовано концептуальні і теоретичні засади компетентнісно спрямованої соціально-педагогічної системи школи життєтворчості.

Вектор педагогічної системи, розгортаючись у площину цінностей особистісного розвитку, освоєння ключових компетенцій, варіативності і відкритості навчально-реабілітаційного центру, зумовлює принципову необхідність переосмислення усіх факторів, від яких залежить якість навчально-реабілітаційного процесу;

з’ясовано сутність інноваційного розвитку школи як життєвого простору, в якій дитина не готується до життя, а живе, реалізуючи базові потреби;
уточнено й поглиблено розуміння освітньо-реабілітаційного простору, в якому реалізуються реабілітаційна, захисна, корекційна, компенсаторна, інтегративна функції;
визначено сутнісні домінанти прогностичної моделі інноваційного розвитку, її місце і роль у досягненні нової якості компетентнісно спрямованої освіти.

Основу прогностичної моделі становлять ідеї випереджального, стратегічного, ціннісно зорієнтованого управління; єдності стабілізації і розвитку навчально-реабілітаційного центру; багатовимірності освітньо-реабілітаційного простору; пріоритету життєтворчих цілей і принципів проектно-цільового управління: цілеспрямованості, синергетичності, партисипативності, транспарентності, системного моніторингу.

Становлення інноваційної соціально-педагогічної системи закладу стало можливим завдяки впровадженню організаційних, змістових і технологічних нововведень.

Найголовніші організаційні нововведення:

збагачений реабілітаційний простір закладу освіти;
інтегровані класи (із залученням дітей з особливостями психофізичного розвитку);
клубно-студійна система позанавчальної виховної роботи;
психологічна служба;
реабілітаційний театр «Інклюзив»;
лабораторія реабілітаційної педагогіки та ін.

До головних змістових нововведень можна віднести:

розроблення програм розвитку життєвої компетентності вихованців за основними сферами життєдіяльності людини;
введення до розкладу занять предметів корекційно-розвивального циклу;
підготовка підручників та навчально-методичних посібників з інклюзивної освіти для початкової школи і класів педагогічної підтримки з урахуванням реабілітаційного компоненту;
розроблення та апробація у навчально-виховному процесі методик загальнофізичної реабілітації, соціально-трудової адаптації, особистісно зорієнтованої профорієнтації та ін.

Серед технологічних нововведень слід виділити:

проективно-рефлексивну технологію навчання;
виховну технологію проективного життєздійснення;
технологію реабілітації мистецтвом;
технологію реабілітації через спілкування з природою;
технології студентсько-учнівського самоврядування, моніторингу освітньо-реабілітаційного процесу, роботи медико-психолого-педагогічного консиліуму, технологію організації інтерактивних виховних заходів «Океан життєвої компетентності», які обґрунтовано в ході експериментальної діяльності.

Основними ознаками цих технологій є їх проективно-рефлексивний та діяльнісно-креативний характер, оскільки кожна особистісно зорієнтована технологія забезпечує умови для проектування саморозвитку вихованця, розвитку ключових життєвих компетенцій.

Підтвердженням плідних здобутків експериментальної діяльності центру стало надання йому у 2007 р. статусу інноваційного, а в 2010 р. – статусу національного закладу. Як зазначено в Указі Президента України, заклад удостоєний такого визнання внаслідок його вагомого внеску в розвиток вітчизняної освіти, розроблення і практичної реалізації інноваційних технологій комплексної медичної, психолого-педагогічної, соціальної реабілітації дітей та молоді з особливими освітніми потребами.

Сьогодні Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр – це інноваційний заклад багатоступеневої освіти, який забезпечує умови для відновлення здоров’я, соціальної інтеграції, розвитку життєвої компетентності та професійного самовизначення дітей і молоді, що мають органічні та функціональні захворювання внутрішніх органів та систем або проблеми психофізичного розвитку, який включає в себе:

57 дітей, які отримують освітньо-реабілітаційні послуги у відділенні ранньої соціальної реабілітації;
25 вихованців дошкільного відділення;
191 учень загальноосвітньої школи;
231 студент багатопрофільного коледжу. Серед загальної кількості вихованців і студентів 23% (115 осіб) мають інвалідність.

Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр є компетентнісно спрямованою соціально-педагогічною системою, яка характеризується динамічністю і гнучкою цілісністю взаємодіючих між собою підсистем.

Компетентнісно спрямована освітньо-реабілітаційна місія та контингент вихованців закладу зумовили інноваційний розвиток спеціальної соціально-педагогічної системи, яка органічно поєднує навчальну, виховну, медичну, реабілітаційну, психологічну, інноваційну, матеріально-технічну, кадрову та управлінську підсистеми.

Зокрема, навчальна підсистема центру є базовою для конструювання соціально-педагогічної системи, у центрі якої - учень як творець і проектувальник власного життя.

Педагогічним колективом ведеться активний пошук щодо побудови індивідуального розвивального навчально-реабілітаційного процесу. Організація особистісно зорієнтованого навчання спрямована на розроблення вчителями життєтворчих технологій, мета яких – постійне збагачення досвідом творчості, формування механізму самоорганізації та самореалізації особистості кожного учня. В основу навчальних програм закладаються умови для оволодіння ключовими компетенціями, провідними видами діяльності, які дають учням широку орієнтацію в системі суб’єкт-суб’єктних відносин, де вони виступають як активні творці цих відносин.

Розвиток інноваційної педагогічної системи Центру відбувається через зміну традиційних підходів на компетентнісно зорієнтований та проектний, які повністю відповідають контексту якісної освіти, пріоритетам компетентнісно спрямованого навчально-реабілітаційного процесу. Провідним вектором цієї інноваційної трансформації виступає інтерактивне навчання, використання проектних, ігрових технологій.

Серед інноваційних форм навчання найбільш розповсюдженими в роботі вчителів є уроки-проекти, уроки з елементами проектної діяльності, практикуми, тренінги, уроки ігрового характеру. Пріоритетність цих форм роботи поясняється тим, що сьогодні проектування в освітній теорії й практиці набуває інтегрованого загальнокультурного статусу, стає найважливішою формою організації наукових знань та забезпечення їх зв’язку з практикою. У закладі також активно використовуються освітньо-реабілітаційні мультимедійні технології. Щомісяця в мультимедійному класі із застосуванням комп’ютерної та оргтехніки проводиться 80 уроків та позакласних заходів, в яких безпосередньо активну участь беруть учні з особливими потребами.

Для якісного та особистісно зорієнтованого навчального процесу в закладі створено необхідні матеріально-технічні умови: 2 зали лікувальної фізкультури, кабінети для занять дитячих творчих колективів реабілітаційного театру, кабінет соціально-побутової орієнтації; 2 комп’ютерні класи, мультимедійний клас з інтерактивною дошкою. Учнів експериментальних класів, в яких навчаються діти зі складними комбінованими вадами розвитку (з органічними ураженнями ЦНС, в тому числі з ДЦП), забезпечені ноутбуками для полегшення опанування дітьми технікою письма та застосування мультимедійних засобів навчання.

Принципово нова соціально-педагогічна парадигма, що передбачає перехід до виховання як процесу саморозвитку дитини, – суб’єкта життєтворчості, передачі їй творчих і соціокультурних цінностей у контексті особистісної взаємодії та діалогічного спілкування педагога та учня, реалізована у виховній підсистемі, яка спрямована на становлення дитини як творця та проектувальника свого життя, створення умов для самоздійснення вихованців у різних видах діяльності, допомогу їм у проектуванні життєвого шляху на основі доцільно обраного типу соціальної поведінки, ступеня активності та ціннісних орієнтацій, свідомо прийнятих норм людських взаємин. Інноваційні компетентнісно спрямовані нововведення виховної підсистеми ввібрали в себе модель виховного простору; педагогічну технологію планування життєдіяльності дитячих колективів; виховні життєтворчі цільові програми («Я – особистість», «Я серед людей», «Я – громадянин України», «Я і праця», «Я і мистецтво», «Я і природа») для вихованців молодшого, середнього та старшого шкільного віку; систему учнівсько-студентського самоврядування; діяльність зразкового дитячого реабілітаційного театру «Інклюзив» як інтегрованої технології реабілітації мистецтвом, інтерактивні загальношкільні виховні проекти.

Виховна підсистема сприяє розширенню можливостей усвідомленого вибору вихованцями свого життєвого шляху.

Психологічна підсистема забезпечує глибоку психологізацію навчально-виховного процесу, який включає систему діагностики, методики вивчення особистості, а також роботу соціально-психологічної служби. Компетентнісно спрямованими інноваційними нововведеннями в роботі соціально-психологічної служби є розроблення та запровадження технології проведення медико-психолого-педагогічного консиліуму та реалізація інноваційних програм: «Самопізнання» (для учнів молодшого шкільного віку, підлітків та студентів), «Розвиток проектного мислення учнів середніх класів», «Психологічний супровід розвитку професійної компетентності педагога» та «Розвиток проектного мислення педагогів».

За програмою психолого-педагогічної реабілітації реалізується система діагностичних, корекційних, профілактичних і розвивальних заходів, спрямованих на забезпечення оптимального функціонування всіх підструктур психічної сфери особистості, що є основою для самореалізації кожної дитини, розвитку обдарованих дітей та актуалізації компенсаторних можливостей особистості у вихованців з серйозною соматичною патологією. З метою підвищення психолого-соціальної компетентності вихованців, розвитку їх здібностей сплановано роботу тренінгових груп, диференційовано відповідно до психологічної проблематики та перспективної динаміки реабілітації. Принципово новим є створення збагаченого освітньо-реабілітаційного простору, який органічно поєднує медичну, психологічну, педагогічну і соціальні складові.

Комплексне застосування медичних та психолого-педагогічних заходів у створенні єдиного збагаченого педагогічного простору має синергетичний ефект – ефективність комплексного впливу значно перевищує сумарну ефективність тих самих заходів у випадку їх окремого застосування.

Стрижневою домінантою становлення компетентнісно спрямованої соціально-педагогічної системи закладу є розвиток життєвої компетентності вихованців. До ключових елементів життєвої компетентності віднесено: життєтворчі, життєздатні, соціальні, сімейно-побутові, комунікативні, інформаційні, самоосвітні, політичні, трудові, полікультурні, культурно-дозвіллєві, екологічні компетенції та розкрито їх сутнісні характеристики. Такий репертуар компетенцій забезпечує успішну самореалізацію дитини в різних сферах життєдіяльності: навчальній (завдяки інформаційним і самоосвітнім компетенціям), виховній (комунікативним та культурно-дозвіллєвим), медичній (компетенції життєздатності) та соціальній (соціальним, професійно-трудовим, сімейно-побутовим, політико-правовим, полікультурним, екологічним компетенціям).

Для оцінювання рівня сформованості ключових життєвих компетенцій вихованців розроблено методику діагностування основних її складових та рівнів компетентності.

Результати моніторингових досліджень свідчать про позитивну динаміку формування ключових життєвих компетенцій учнів, що свідчить про ефективність інноваційного курсу розвитку освітньої системи Центру.

Розвиток життєвої компетентності вихованців підтверджує результативність комплексної (медичної, педагогічної, психологічної та соціальної) реабілітації вихованців в умовах соціально-педагогічної системи.

Реабілітаційна підсистема закладу організована відповідно до моделі реабілітаційного простору та спрямована на впровадження принципово нових підходів до відновлення здоров’я, що передбачають діагностику фізичного стану організму дитини, реабілітаційні заходи із використанням досягнень в галузі медичної науки і практики, сучасного медичного обладнання. Важливість реабілітаційної підсистеми пояснюється контингентом вихованців і студентів: 20% – це діти та молодь з інвалідністю, 80% – діти та молодь з обмеженими можливостями здоров’я. У закладі навчаються 11 дітей, які мають проблеми з пересуванням, з них 5 дітей, які пересуваються тільки із сторонньою допомогою та не мають змоги до повного самообслуговування.

Системність реабілітаційного процесу забезпечується завдяки організації медичного супроводу вихованців. З кожним роком збільшується кількість вихованців, які проходять комплексну реабілітацію у закладі. Якщо в 2006-2007 н.р. реабілітацію пройшли 142 вихованця, то в 2010-2011 н.р. їх кількість збільшилася до 182, а загальна кількість вихованців з урахуванням тих, які відвідували заклад у режимі денного перебування та у консультаційно-амбулаторному режимі відділення ранньої соціальної реабілітації, збільшена з 569 до 646 осіб. Диспансерним оглядом охоплено 100% вихованців. Ефективність медичного супроводу вихованців забезпечується сучасною матеріально-технічною базою, яка включає 2 медичні відділення: лікувально-діагностичне та реабілітаційно-профілактичне. У зв’язку з відкриттям на базі закладу 2006 р. відділення ранньої соціальної реабілітації стало можливим щороку надавати медичну допомогу і соціальну реабілітацію дітям віком від 6 місяців. Для потреб дітей з вадами опорно-рухового апарату використовуються зовнішні та внутрішні пандуси. Туалетні кімнати пристосовано до потреб дітей з обмеженими можливостями.

Компетентнісно спрямований інноваційний розвиток реабілітаційної підсистеми забезпечується завдяки реалізації цільової програми «Школа здоров’я», впровадження якої дає змогу формувати у вихованців свідоме ставлення до здоров’я як до найвищої людської цінності, розвивати компетенції життєздатності.

Розроблена структурно-функціональна модель інклюзивної освіти сприяла визначенню функцій і можливостей кожного структурного підрозділу закладу щодо реалізації принципу наступності інклюзивного навчання дітей з перших років життя до завершення професійного становлення. Модель передбачає неперервність і цілісність процесу соціалізації дитини завдяки роботі відділень ранньої соціальної реабілітації та дошкільного, загальноосвітньої школи та багатопрофільного коледжу як структурних підрозділів Центру.

Відділення ранньої соціальної реабілітації є першою ланкою в системі неперервної комплексної реабілітації вихованців. Робота даного відділення має виключно важливе значення для успішної інклюзії. Варіативність інклюзивного процесу у відділенні ранньої соціальної реабілітації забезпечується роботою фахівців у трьох режимах: консультативно-методичної допомоги, денного перебування та інтеграційного утримання.

У зв’язку з відкриттям на базі закладу відділення ранньої соціальної реабілітації стало можливим щороку надавати медичну допомогу і комплексну реабілітацію дітям віком від 6 місяців до 10 років. У відділенні функціонують: кабінет «Матері і дитини»; кабінет механокінезотерапії; фізіотерапевтичний кабінет; кабінет гідрокінезотерапії; групова кімната соціальної реабілітації; кабінет для індивідуальних корекційних занять; сенсорно-моторна кімната; кабінет музикотерапії; кабінет масажу; кабінет лікування положенням; кабінет для занять пропедевтичної групи; кімната позавізуального спостереження та діагностики; сенсорна кімната; кабінет логопеда.

Проводяться заняття із кінетотерапії, іпотерапії, групові та індивідуальні заняття з ЛФК. Працює 24 групи ЛФК за нозологіями. У заходах з фізичної реабілітації інтенсивно використовується фізіотерапевтичне обладнання за призначенням лікарів.

Органічною складовою системи інклюзивної освіти є дошкільне відділення, в якому освітньо-реабілітаційні послуги надаються дітям від 3 до 6-7 років з різними соматичними захворюваннями. В дошкільному відділенні продовжується та якісно збагачується процес соціалізації дітей з особливими освітніми потребами.

Перебування дітей у дитячому садку може бути цілодобовим або денним, що дозволяє знайти оптимальний для кожної дитини режим соціалізації. Дитина поступово переходить від денного перебування із супроводом рідних до цілодобового режиму, що зумовлено зростанням її психологічної готовності до самостійності та оволодіння навичками самообслуговування.

По закінченні дошкільного відділення закладу курс комплексної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку продовжується в санаторній загальноосвітній школі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру.

Загальноосвітня школа є диференційованою: поряд зі звичайними класами у паралелі функціонують класи педагогічної підтримки, в яких створені умови для компетентнісного розвитку дітей із серйозними розладами здоров’я та розвитку, а також для дітей, які мають труднощі у навчанні, пов’язані з дисграфією, дислексією, дискалькулією тощо. Класи педагогічної підтримки функціонують як відкрита система, за умов успішної реабілітації учень може перейти до звичайного класу загальноосвітньої школи, що відповідає його віку.

Окремим осередком соціальної реабілітації та інклюзії в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі є отримання спеціальності в класах профільного навчання. Так, перший випуск учнів класів профільного навчання за спеціальністю «Секретар-друкарка» відбувся в 1995 р.; за спеціальністю «Художник-оформлювач» – в 1998 р.; за спеціальністю «Художник розмалювання по дереву» – в 1999 р.; за спеціальністю «Соціальний робітник» – в 2002 р.; за спеціальністю «Оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи)» – в 2008 р. Всього за період з 1995 р. свідоцтва про отримання спеціальності в класах профільного навчання надано 168 випускникам (з них 112 мали інвалідність, інші – захворювання внутрішніх органів і систем).

Окрім профільних класів, фахова освіта в умовах Центру надається у багатопрофільному коледжі. Наявність у структурі коледжу 3-х відділень (педагогічного, художнього та дизайну ландшафту) створює можливості не лише для професійного зростання студентів за обраною спеціалізацією, але і для їх особистісного зростання.

Перевагами у підготовці фахівців в умовах навчально-реабілітаційного центру є органічне включення студентів у живий педагогічний процес, широке залучення їх для участі в організації освітньо-реабілітаційних видів діяльності, можливість опанувати змістом, технологіями соціально-педагогічної роботи, корекційно-розвивальними методиками у відповідності до новітніх досягнень у галузі реабілітаційної педагогіки та системно застосовувати набуті знання, вміння, навички на практиці, безпосередня участь студентів в інноваційно-пошуковій роботі закладу у сфері їх професійних інтересів.

У багатопрофільному коледжі всі напрями професійної підготовки студентів базуються на інноваційному технологічному забезпеченні. Для педагогічного відділення – це проективно-рефлексивна технологія, для художнього відділення – технологія реабілітації мистецтвом, для відділення дизайну ландшафту – технологія реабілітації через спілкування з природою. Четверта технологія – технологія проективного життєздійснення – впроваджується на всіх відділеннях, оскільки здатність до життєтворчості є однаково важливою для всіх студентів незалежно від професійного профілю. Домінантами технологічного забезпечення вищої школи є проектний підхід до організації життєдіяльності студентів та реабілітаційна спрямованість освітнього процесу.

Педагогічне відділення коледжу плідно співпрацює з Київським національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова та Мелітопольським державним педагогічним університет ім. Б. Хмельницького. Художнє відділення коледжу працює у тісній співдружності з Київською державною академією мистецтва та архітектури, Львівською академією мистецтв, Київським державним інститутом декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, Київським інститутом Реклами та Підприємництва, Кримським інститутом інформаційних та поліграфічних технологій.

Випускники коледжу отримують затребувану в сучасному суспільстві професійну підготовку, що дозволяє їм після закінчення навчання, незважаючи на інвалідність або тяжкі захворювання, залишитися у Центрі в якості працівників або працевлаштуватися в іншому місці – у державній установі, приватному підприємстві тощо.

За період з 1995 р. дипломи молодшого спеціаліста та бакалавра отримали 533 випускники багатопрофільного коледжу (з них 200 осіб з інвалідністю, інші – з захворюваннями внутрішніх органів і систем).

Отже, в Хортицькому навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі створені всі умови для проходження дитиною довготривалого курсу комплексної медико-психолого-педагогічної та соціальної реабілітації з перших років життя до професійного самовизначення та отримання диплома державного зразка, вибору свого життєвого шляху та успішної інтеграції у соціум.

Наступна особливість інклюзивної освіти в Центрі – запровадження індивідуальних навчальних планів і програм. Зміст цих планів і програм визначається педагогами на основі даних спеціальних діагностичних досліджень та в тісній співпраці з учителем-дефектологом, логопедом і психологами.

Інноваційна підсистема забезпечує неперервний компетентнісно спрямований розвиток закладу, реалізацію нововведень у підсистемах.

Вчителі та вихователі за участю наукових працівників Єрмакова І.Г., Нечипоренко В.В. ведуть пошук у рамках науково-дослідницької роботи. Високій її ефективності сприяє створення в закладі інноваційного підрозділу – лабораторії реабілітаційної педагогіки, метою якої є інноваційно-методичне забезпечення освітньо-реабілітаційного процесу. Лабораторія є опорним підрозділом для діяльності одинадцяти проблемно-пошукових лабораторій, до складу яких входять педагоги закладу та студенти багатопрофільного коледжу. Очолюють такі об'єднання педагоги, які мають досвід проведення дослідно-експериментальної роботи. Проблематика роботи лабораторій відображена в їхніх назвах:

Лабораторія розвитку життєвих навичок молодших школярів.
Лабораторія педагогічної реабілітації.
Лабораторія самопрезентації особистості.
Лабораторія життєтворчих технологій в освітньому процесі.
Лабораторія формування життєвої компетентності дітей з особливими потребами.
Лабораторія соціології та історії життя.
Лабораторія психології життєтворчості.
Лабораторія профільного самовизначення та формування професійної компетентності.
Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей молодшого шкільного віку.
Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей середнього шкільного віку.
Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей старшого шкільного віку.

Проблемно-пошукові лабораторії є повноцінними науковими групами, діяльність яких включає всі усталені етапи проведення педагогічного експерименту: вивчення актуальності педагогічної проблеми та наявного досвіду її вирішення; розроблення новаторських програм, методик чи технологій, спрямованих на оптимізацію освітньо-реабілітаційного процесу; організацію моніторингу ефективності впровадження педагогічних розробок; апробацію результатів експериментальної роботи.

Робота лабораторій лежить в основі науково-експериментальної розробки та запровадження інноваційного змісту і технологій реабілітаційно-спрямованої освіти на засадах педагогіки життєтворчості особистості, поширення ідей реабілітаційної педагогіки.

Сьогодні пріоритетним напрямом інноваційної діяльності колективу є розроблення та системна апробація мета-моделі «Системний розвиток Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру як Школи майбутнього: від проектування до інноваційної практики», яка виступає головним орієнтиром удосконалення освітньо-реабілітаційного простору закладу. Наведена мета-модель інтегрує в своїй структурі локальні моделі різних аспектів інноваційного розвитку закладу:

структурно-функціональну модель управління інноваційним закладом;
модель моніторингу (управлінського, економічного, соціально-психологічного, педагогічного, медичного);
модель освітньо-реабілітаційного простору;
модель актуального простору життєтворчості особистості;
модель виховного простору;
модель навчального простору;
модель реабілітаційного простору;
модель підготовки компетентного випускника Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру;
модель компетентного випускника;
модель компетентного педагога;
модель матеріально-технічного забезпечення закладу.

Кадрова підсистема навчального закладу передбачає забезпечення усіх структурних підрозділів компетентними фахівцями.

У закладі працюють 11 кандидатів наук, 1 – заслужений вчитель України, 25 учителів-методистів, 3 старших вчителя, 44 спеціаліста вищої категорії, 12 спеціалістів першої та 19 спеціалістів другої категорії.

Медичну реабілітацію забезпечують 15 лікарів, із них – 3 – вищої категорії, 10 – І категорії та 2 спеціаліста; 20 медичних сестер вищої категорії.

Проблема забезпечення компетентними фахівцями вирішується за рахунок студентів власного коледжу. Випускники – соціальні педагоги, повністю забезпечують потребу закладу у педагогічних працівниках нової формації.

Про ефективність розвитку професійної компетентності педагогів закладу свідчать результати досліджень рівня інноваційного потенціалу педагогів. Аналіз результатів показує, що рівень інноваційного потенціалу педагогів з 2007 р. по 2010 р. поступально підвищувався. Якщо в 2007-2008 н.р. загальний коефіцієнт інноваційного потенціалу колективу дорівнював 2,2 балам (за 3-бальною шкалою), то в 2008-2009 н.р. він підвищився до 2,8 балів, а в 2009-2010 н.р. – до 3 балів – максимального рівня (додаток 17). Кількість педагогів, здатних до роботи в інноваційному режимі закладу за три роки збільшилася на 17,4% (в 2007-2008 н.р. – 65,6%; в 2008-2009 н.р. – 66,6%, в 2009-2010 н.р. – 83%).

Розроблення та впровадження спеціальної системи роботи з батьками учнів дозволило організувати взаємодію сімей вихованців та освітньо-реабілітаційного закладу за такими напрямками:

вивчення умов життя та визначення виховного потенціалу сімей учнів;
включення батьків та усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;
інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості у створенні сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;
формування педагогічної культури сучасної сім’ї;
організація психолого-педагогічної самоосвіти батьків.

Матеріально-технічна підсистема адаптована до особливих освітніх потреб дітей.

Вирішальним для ефективної інноваційної діяльності закладу є здійснення управлінської діяльності відповідно до принципів стратегічного менеджменту. Це дозволяє побудувати та реалізувати таку траєкторію розвитку закладу, яка в найбільшій мірі відповідає, по-перше, його перспективним цілям, і, по-друге, зовнішнім тенденціям прогресивних змін у системі освіти. В результаті заклад знаходить оптимальний шлях поступального розвитку в динамічному просторі з урахуванням не лише актуальних, але й прогностичних пріоритетів. Конкретним засобом реалізації цього підходу є розроблення Концепції розвитку Центру, яка визначає теоретико-методологічні засади та необхідне ресурсне забезпечення діяльності закладу. Щороку розробляються річний план і модульно-цільова програма, в якій спланована робота закладу в режимі функціонування (забезпечує сталу та ефективну роботу закладу за апробованими підходами) та в режимі розвитку (передбачає послідовне втілення нововведень, необхідних для інноваційного поступу). При плануванні особлива увага звертається на досягнення раціональної рівноваги між обома режимами, адже домінування лише одного з них може призвести до консервації або дестабілізації розвитку закладу.

Цілісне взаємодоповнення навчальної, виховної, реабілітаційної, психологічної, інноваційної, управлінської, кадрової і матеріально-технічної підсистем забезпечує ефективність роботи закладу як відкритої соціально-педагогічної системи, яка взаємодіє з державними та недержавними установами.

Інноваційний досвід закладу творчо використовують в різних регіонах України, що розкриває його нові перспективи як ресурсно-інформаційного і науково-методичного центру шкіл-інтернатів. Ці здобутки відкривають нові перспективи для виконання закладом почесної та благородної місії – навчання та реабілітації хворих дітей з особливостями психофізичного розвитку на засадах компетентнісно спрямованої реабілітаційної педагогіки.

Перспективні пошукові напрями:

Шляхи розвитку акмеологічного простору закладу, реалізація інноваційних технологій психолого-педагогічного супроводу досягнення учнями життєвого успіху.
Розроблення та апробація інноваційних технологій психолого-педагогічного супроводу життєвого проектування саморозвитку особистості.
Дослідження запитів роботодавців щодо професійної компетентності випускників освітніх закладів, моделювання на цій основі репертуару ключових життєвих компетенцій.
Забезпечення розвитку виховної системи як відкритої, громадсько-активної, яка базується на засадах партнерства, координації зусиль суб’єктів виховання.
Апробація моделі компетентнісно спрямованої інклюзивної освіти в умовах навчально-реабілітаційного центру.
Результати експериментальної діяльності закладу узагальнені у книзі «Системний розвиток навчально-реабілітаційного центру: від проектування до інноваційної практики», яка готується до видання у 2011 році.
Прогнозування шляхів подальшого інноваційного розвитку Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру в контексті компетентнісного підходу до розвитку і саморозвитку особистості.

Blog

Несен Галина Михайлівна