Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Матеріали до ХV ювілейної міжнародної виставки навчальних закладів

Вид материала

Документы

Содержание РОЗДІЛ 1. Сучасні підходи до ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УПРАВЛІННІ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ Розділ 2. інноваційна діяльність керівника птнз Список використаної літератури

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 369.69kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 33.9kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський обласний інститут післядипломної, 48.72kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Навчальна програма для гуртків з футболу в 1-11 класах загальноосвітніх навчальних, 562.82kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни кременчуцький національний університет, 154.07kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни нака, 306.21kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 18.63kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни кременчуцький національний університет, 890.11kb.

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту України


Матеріали до ХV ювілейної міжнародної

виставки навчальних закладів

«Сучасна освіта в Україні – 2012»

номінація «Інновації в управлінні освітою, навчальними закладами»

на тему:

«Інновації в управлінні

навчальним закладом»


Підготувала:

Ніжнік Надія Олександрівна

директор ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей»


Славута 2012








Вступ........................................................................................................ 3

Розділ 1. Сучасні підходи до інноваційної діяльності в управлінні

навчальним закладом…………………………………….…….……5

Розділ 2. Інноваційна діяльність керівника ПТНЗ………..………...13

Висновки………………………….………………….………………..22

Список використаної літератури………….……….……..………….23





ВСТУП

Проблема сьогодення – підготовка конкурентноспроможних фахівців, забезпечення їх високого професійного рівня та мобільності, створення умов для максимального розкриття талантів і творчого потенціалу молодих робітників, спонукає до розвитку та онов­лення всіх сфер соціального і духовного життя суспільства, потребує якісно нового рівня професійної освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

Щоб забезпечити такий рівень освіти сучасна управлінська діяльність повинна мати інноваційний характер, тому нині у полі зору сучасних керівників навчальних закладів, органів управління освітою, учених і педагогів перебуває питання інновацій в управлінні навчальним закладом та їх співвідношення з традиційними стратегіями навчання.

Відповідно до цього, інноваційність має характеризувати професійну діяльність кожного вчителя навчального закладу, тому, що нововведення (інновації) не виникають самі собою, а є результатом наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду [13, с. 69–71].

Основним проблемам освітньої інноватики в сучасній теорії і практиці присвячені роботи І. Бома, Л. Буркової, Л. Ващенко, Л. Даниленко, Д. Джонсона, П. Дроб’язка, О. Дусавицького, В. Живодьора, О. Козлової, М. Крюгера, Дж. Мейерса, А. Підласого, Н. Погрібної, С. Подмазіна, О. Попової, І. Пригожина, Г. Селевка, К. Ушакова, Н. Федорової, А. Хуторського, Н. Юсуфбекової.

Ці роботи свідчать про те, що науково-педагогічна думка поступово іде шляхом розробки та стимулювання розвитку освіти. Однак, поки що залишаються недостатньо розробленими технології управління процесом впровадження інновацій, які б відповідали сучасним потребам освіти.

Інновації (італ. innovatione — новина, нововведення) — нові форми організації праці та управління, нові види технологій, які охоплюють не тільки окремі установи та організації, а й різні сфери. Вони є суттєвим діяльним елементом розвитку освіти взагалі, реалізації конкретних завдань у навчально-виховному процесі. Виражаються в тенденціях накопичення і видозміни ініціатив і нововведень в освітньому просторі; спричиняють певні зміни у сфері освіти [11, с. 104].

Інноваційна діяльність в Україні передбачена проектом Концепції державної інноваційної політики (1997) та проектом Положення «Про порядок здійснення інноваційної діяльності у системі освіти» (1999).

Інновація освіти — цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікацій мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адаптації процесу навчання до нових вимог.

Стрижнем інноваційних процесів в освіті є впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.

Інноваційну спрямованість педагогічної діяльності зумовлюють соціально-економічні перетворення, які вимагають відповідного оновлення освітньої політики, прагнення керівників навчальних закладів та вчителів до освоєння та застосування педагогічних новинок, конкуренція загальноосвітніх закладів, яка стимулює пошук нових форм, методів організації навчально-виховного процесу, диктує відповідні критерії щодо добору вчителів [2, с. 53–61].

На якість та ефективність інноваційної діяльності впливає низка факторів, які є взаємозалежними наукові, змістові, соціальні, організаційні, управлінські, економічні, інформаційні, технологічні, методичні, педагогічні, творчі, маркетингові, технічні та інші. Потреба впровадження інновацій в освіті зумовлена комплексом причин по-перше, в основі цього процесу – вплив ринку праці, соціально-економічної ситуації в державі, запитів суспільства; по-друге, це зумовлено інформаційно-технологічним розвитком суспільства і, по-третє, зазначений процес суттєво пов'язаний з інтеграцією у світовий освітній простір тощо [11, с. 132].

Отже, сучасний етап розвитку освіти характеризується глобальними нововведеннями, тому актуальною на сьогодні, в аспекті розв’язання поставлених перед освітою задач, є проблема нововведень (інновацій) в управлінні навчальним закладом.

РОЗДІЛ 1. Сучасні підходи до ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УПРАВЛІННІ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

Інновації в управлінні навчальним закладом дають змогу підтримувати конкурентоспроможність нашої освіти, зміцнювати національну безпеку держави, суспільства й особистості.

Ми стоїмо на порозі інформаційної цивілізації, де наукові знання та інформація загалом подвоюються і потроюються фактично щороку. Це означає, що людина і суспільство щорічно мають справу з новими знаннями і виробничими технологіями, інструментами і матеріалами, новими вимогами до якості виробничої діяльності, новими регулятивними нормативами і механізмами, засобами передачі інформації, зрештою, з новим соціальним і культурним середовищем, в якому розгортається суспільна й індивідуальна діяльність. Професійний навчальний заклад, який обрав інноваційний шлях розвитку, заснований на сучасних знаннях має одночасно рухатися у двох напрямах: використання потенційних можливостей людського розуму й інформатизація освітнього процесу. У цьому суть інноваційної політики освіти і держави загалом.

Провідні цілі та завдання реформування освітньої системи України, пріоритетні напрями й основні способи радикальних перетворень в управлінні системою освіти визначені Конституцією України [8], Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття) [5], Законами України: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту» [12], Указом Президента України «Про національну програму «Діти України», Національною доктриною розвитку освіти. Зазначені документи підтверджують об'єктивну необхідність цілеспрямованої зміни системи управління освітою, зокрема професійною. Так, у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) зазначено, що «управління освітою має бути спрямованим на організацію та забезпечення оптимальних умов функціонування галузі освіти, створення системного механізму саморегуляції на загальнонаціональному, регіональному, місцевому рівнях та у навчально-виховних закладах і наукових установах освіти». Про стратегічні завдання реформи управління освітою у програмі зазначено: «Утвердження в сфері освіти гармонійного поєднання прав особи, суспільства і держави» [4, с. 52–53]. У національній доктрині розвитку освіти акцентується увага на розробці своєрідних моделей управління освітою, що давали б змогу залучати до управління громадян, фахівців, зробити його гнучким, більш демократичним, державно-громадським [12, с. 5]. Тому вкрай необхідно виробити універсальний алгоритм адаптації до даної ситуації. Таким алгоритмом повинно стати модернізоване управління. Необхідно навчити людину оперативно, системно та послідовно опановувати нові знання, інформацію в міру їх перманентного накопичення і розвитку, тобто забезпечити освіту впродовж життя, яка повинна стати способом і стилем суспільно-індивідуального буття людини в інформаційному суспільстві.

Проблема управління є проблемою загальнонауковою, оскільки це предмет досліджень багатьох наук: менеджменту, економіки, соціології, юриспруденції, психології. У широкому розумінні поняття «управління» визначають як елемент, функцію організованих систем, різних за природою, (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечують збереження їх відповідної структури, підтримують режим діяльності та реалізацію їх програм. У контексті управління навчальними закладами такий феномен розглядають через методи і діяльність із забезпечення вимог якості освіти. Саме цим зумовлене в педагогіці виникнення нового напряму — педагогічної інноватики, яка стала соціальною галуззю наукового пізнання, що характеризується певним змістом, принципами, тенденціями та закономірностями розвитку. Педагогічні інновації — це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних вирішень різноманітних педагогічних проблем. За педагогічними інноваціями виникли нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи навчання і виховання, освітні моделі і, як наслідок, нестандартні підходи до управління.

Складність, багатоаспектність і взаємозалежність управлінських проблем у період розбудови освіти потребують нових ідей і підходів, що розвивають перспективи пошуку оптимальних інновацій управлінської діяльності професійного навчального закладу.

Основну відмінність між загальною системою управління та інноваційною системою управління навчальним закладом вчені вбачають у тому, що остання полягає у встановленні та використанні всіма суб'єктами освіти пріоритетів якості: якості умов, якості процесу та якості результатів цього процесу (відповідно до міжнародних стандартів «інновації» визнають лише у випадку досягнення якісного результату).

Питання освіти повинне належати до одних із найважливіших у кожній державі. Так сталося, що в останні роки Україна потерпає від перенасичення економістами та юристами і водночас відчуває суттєвий брак спеціалістів технічного спрямування. Тому модернізація управління освітою, особливо професійно-технічною, є нагальною потребою. Треба відзначити, що й департамент розвитку професійно-технічної освіти, і Відділ професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України працюють під гаслом: «Інноваційні технології – як шлях реформування професійно-технічної освіти», організовуючи в даному напрямі й роботу всієї системи ПТО.

Керівництво професійно-технічним навчальним закладом має враховувати мету інноваційних механізмів розвитку ПТО, а саме:

• створення творчої атмосфери в ПТНЗ;
  
• культивування інтересу педагогічних працівників до ініціатив та нововведень;
  
• ініціювання пошукових освітніх систем і механізмів;
  
• інтеграцію перспективних нововведень у реально діючі пошукові та експериментальні освітні системи;
  
• створення соціокультурних умов для впровадження і дії різноманітних, доцільних у практиці ПТНЗ нововведень.
  

Діяльність керівника професійно-технічного навчального закладу має багато спільних рис з діяльністю керівників загальноосвітніх навчальних закладів, але й має свою специфіку. При моделюванні цієї діяльності треба відштовхуватись від впливу зовнішніх чинників. Професійно-технічна освіта, як ніхто інший, має реагувати на нове в економіці, суспільстві, на досягнення науки і техніки, на вимоги ринку праці, аби йти в ногу з часом, бути затребуваною. Інноваційна складова в діяльності керівника професійно-технічного навчального закладу повинна пронизувати всі управлінські функції, всі напрями роботи.

О. Гаврилюк на матеріалі конкретних досліджень доводить думку про те, що ПТНЗ сьогодні повинен мати змогу забезпечити маневреність у своїй діяльності в ринкових умовах. Тому керівник відповідно має бути висококваліфікованим, уміти працювати з інвесторами і меценатами, зі спонсорами, прогнозувати результати навчальної діяльності та коригувати її, враховуючи науково-технічні досягнення й відповідні зміни в технологіях виробництва, здійснюючи аналіз ринку праці, його запити до випускника, педагога й керівника ПТНЗ. Інноваційна складова при цьому стає не окремою частиною діяльності керівника, а власне діяльністю [3].

Ми усвідомлюємо, що якісна підготовка конкурентоспроможних робітничих кадрів потребує творчого підходу інженерно-педагогічних кадрів професійно-технічних навчальних закладів до вибору змісту, форм, методів та засобів навчання, максимального використання досягнень сучасної педагогічної науки, нових педагогічних технологій. Актуальним стало питання повного управління навчальним процесом, відтворення всіх навчальних дій, корекції навчального процесу, оперативного зворотного процесу з метою отримання гарантії досягнення запланованих результатів, виражених у діях тих, хто вчиться, та послідовній орієнтації педагога на чітко сформульовані цілі навчання. Щодо управлінських технологій, то наш досвід переконав, що результативності в роботі сприяють (за В. Паржницьким):

• встановлення вихідного стану процесу, який підлягає керуванню;
  
• виявлення актуальних для вивчення даної теми знань, умінь, досвіду учнів, їхніх індивідуально-психологічних особливостей;
  
• визначення програми дій: вибір педагогічних технологій засвоєння;
  
• отримання інформації про засвоєння: контроль знань та вмінь учнів;
  
• опрацювання інформації про засвоєння з метою визначення оцінки;
  
• відпрацювання коригуючих впливів і прийняття рішення про доповнення до програми дій для кращого засвоєння навчального матеріалу [14].
  

Сучасний керівник – це людина, яка досконало володіє освітнім менеджментом, має прогресивні погляди, глибоке аналітичне й перспективне мислення, розуміє інноватику як важливий напрям у педагогічній науці, уміє впровадити у ввіреному йому закладі методику ділової активності, яка допоможе учням витримувати вимоги гнучкої кон'юнктури ринку, розвивати навички і здібності, створити сприятливе середовище для максимальної реалізації природного потенціалу кожного учня, розвивати здатність молодих людей до організації власного бізнесу. Це забезпечить підготовку висококваліфікованих робітників, адаптованих до сучасних економічних умов і вимог ринку праці.

Для впровадження інноваційних педагогічних технологій керівник має подбати про зміну структури управління ПТНЗ із зміненим змістом функціональних обов'язків заступників, створення в навчальному закладі оптимальних умов:

• мотиваційних,
  
• кадрових,
  
• матеріально-технічних,
  
• фінансових,
  
• науково-методичних,
  
• організаційних,
  
• інформаційних,
  
• нормативно-правових.
  

В умовах демократизації функціонування ПТНЗ педагогічний колектив стає суб'єктом управління, якщо йому притаманні: спільність, надійність, надлокальний зв'язок; єдине і достатньо монолітне усвідомлення себе як певного важеля, почуття самобутності, співдружності і приналежності; внутрішня солідарність; єдність поведінки та дій усіх учасників навчально-виховного процесу; налаштованість членів педколективу на демократизацію функціональних засад закладу освіти.

Уміле використання директором ПТНЗ управлінських інструментів організації та регулювання відносин у педагогічному колективі сприяє виробленню управлінських рішень і бажаної моделі поведінки суб'єктів навчально-виховного процесу, організації педагогічного колективу як єдиної згуртованої команди, в якій кожен виявляє найвищий рівень професіоналізму та творчості і робить максимально важливий внесок у досягнення цілей навчального закладу. Освітні реформи вимагають модернізації ролі директора та освітнього менеджменту. Ми дійшли висновку, що при цьому великого значення набуває самоменеджмент як уміння керівника управляти собою і дотримання таких психолого-управлінських вимог до менеджера освіти (за Т. Бабенко):

• діагностичних (при плануванні, підготовці та прийнятті управлінських рішень, контролюючій діяльності, цілепокладанні);
  
• прогностичних (при розробці стратегічних напрямків діяльності колективу, плануванні);
  
• проектувальних (при оформленні управлінських рішень: планів, програм з чітким визначенням змісту роботи, термінів виконання, відповідальних тощо);
  
• координаційно-регулюючих або організаторських (при підготовці та прийнятті управлінських рішень, інструктуванні людей, контролі, доборі кадрів та розподілі обов'язків відповідно до їх психологічних особливостей, проведенні інструктажу в ході здійснення рішень, використанні різних форм управлінської роботи, здійсненні ділового спілкування, встановленні ділових контактів з підлеглими, партнерами, своїми керівниками);
  
• комунікативних (при створенні сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі);
  
• мотиваційних (при формуванні індивідуального стилю діяльності, що оптимально відображає особливості менеджера та колективу, яким він керує);
  
• емоційно-вольових (при цілепокладанні, прийнятті управлінських рішень, здійсненні поточного та підсумкового контролю);
  
• оцінних (при самоорганізації діяльності, розробці шляхів самовдосконалення і нових цілей, завдань);
  
• когнітивних або гностичних (для ефективного виконання всіх функцій управління в освіті);
  
• мовних (при формулюванні управлінських рішень, здійсненні компетентного ділового спілкування, проведенні різних активних форм організації управління; для ефективного виконання всіх функцій управління в критичних умовах і стресових ситуаціях);
  
• моральних (при змістовій та емоційно-мотивуючій спрямованості управлінської діяльності, забезпеченні етичних критеріїв праці менеджера освіти, виховному впливі на оточуючих);
  
• фізіологічних (для ефективного виконання навантажень управлінської праці, лідерського впливу на людей, формування позитивного ставлення та оптимізму в них);
  
• фізичних (при створенні позитивного іміджу керівника та установи, надання позитивного впливу на оточення) [1].
  

Керівник сучасного навчального закладу повинен володіти певними вміннями, що дозволять виконувати ті або інші професійні функції і соціальні ролі. На мій погляд, на сучасному етапі розвитку суспільства найбільш важливими є:

• здатність ефективно управляти собою, підлеглими і своїм часом, незалежно від стресів, економічних проблем повсякденного життя;
  
• уміння прояснити свої особисті цінності й допомогти визначити розумні орієнтири підлеглим;
  
• здатність чітко визначати особисті й професійні цілі;
  
• вміння самостійно забезпечити свій професійний ріст та особистісний розвиток;
  
• оволодіння навичками творчого й ефективного розв'язання професійних, матеріальних, моральних та інших проблем;
  
• володіння навичками впливу на підлеглих, не вдаючись до прямих вказівок;
  
• опанування методів раціональної роботи з інформацією;
  
• уміння створити колектив і управляти ним, вважаючи себе членом цього колективу;
  
• прагнення до інноваційної діяльності, дослідницької роботи, експериментування.
  

Такою бачимо модель керівника-новатора, в діяльності якого інноваційна складова є визначальною.

Отже, теоретично і політично ми підготовлені до інновацій. Однак нашу готовність не слід перебільшувати. Прийняття доктрини і низки заходів щодо її реалізації не вирішують усіх освітянських питань. Проблема залишається надзвичайно складною, суперечливою і потребує інтелектуальної і практичної уваги.


РОЗДІЛ 2. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ПТНЗ

Перед освітою завжди були питання: «Чого навчити?» і «Як навчити?» Нові соціальні запити, зміни у сфері науки і виробництва вимагають від сучасної освіти пошуку нових шляхів та засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб і інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності.

Кажуть, що вибір професії – це друге народження людини. Від того, на скільки вірно людина обере свій життєвий шлях, залежить, яке місце в суспільстві вона буде займати.

В закладі, який я маю честь очолювати, можна сміливо здійснити свої юні мрії та сподівання. Бо тут усе переплелось: юність, романтика і реальне життя, наука і технології, мрії і дійсність. І хоч у закладі вирує бурхливе життя, одне залишається незмінним – пізнання нового і таїнство навчання.

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Славутський професійний ліцей» має 6-річну історію. Створений 01.09.2005 року наказом № 493 МОНУ.

Гостра потреба у кваліфікованих робітниках зумовила одразу набір 6 навчальних груп з першого року існування ліцею за такими спеціальностями:



















З розвитком виробництва розширилася матеріальна та методична база навчального закладу, поповнився новими кадрами педагогічний колектив, збільшився контингент учнів та слухачів (до 345 та 136 відповідно).

За основу інноваційного розвитку навчального закладу вибрано один із напрямків – дидактичне забезпечення навчально-виробничого процесу через співпрацю із роботодавцями: органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжрайонним центром зайнятості, роботодавцями, пошук інноваційних шляхів соціального партнерства.

Співпраця з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування допомагає у залученні ПТНЗ до районних та міських заходів. Наш ліцей є щорічним учасником організації святкування Дня міста, традиційних фестивалів та конкурсів, відзначення урочистостей до Дня вчителя, працівників торгівлі, працівників харчової промисловості, комп’ютерника, та інших заходів, де майстри виробничого навчання та учні творять справжні шедеври кулінарного, кондитерського, швейного, зварювального мистецтва, які реалізуються на виставках-продажах області, району та міста.

Співпраця з міжрайонним центром зайнятості дає можливість проводити профорієнтаційну роботу серед учнів. Сумісне проведення Дня відкритих дверей, Ярмарок професій, виїзди в районні ЦЗ дає можливість пропагувати робітничі професії та підвищувати престиж професійної освіти.

Співробітництво з роботодавцями (замовниками кадрів) полягає в залученні їх до участі в навчально-виробничому процесі, а також подальшому працевлаштуванні випускників.

Проводимо професійне навчання кадрів для сфери обслуговування на замовлення роботодавців під робочі місця як у навчальному закладі, так і безпосередньо на виробництві.

Здійснюємо на замовлення роботодавців підбір необхідних кадрів для виконання робіт, пов’язаних із професіями, за якими здійснюється професійне навчання учнів в ліцеї.

Запрошуємо на Ярмарки професій, День відкритих дверей, Майстер-класи роботодавців, що дає їм змогу отримувати відомості про навчальний заклад, напрямки та рівень підготовки учнів (слухачів).

Інформуємо про професійно-кваліфікований склад випускників, укладаємо угоди з роботодавцями про співпрацю.

Нашими партнерами є :

№ п/п	Назва підприємства	Напрямки підготовки учнів
1.	ЗАТ «Горинь»	Кравець
2.	ЗАТО «Прогрес»	Електрогазозварник. Слюсар з ремонту автомобілів. Водій кат. «С».
3.	КП «Поділля»	Кухар. Кондитер
4.	ПП Оніщук С. В.	Кухар. Кондитер. Продавець продовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів.
5.	ПП «Перспектива»	Кравець. Кухар. Кондитер. Продавець прод. товарів. Продавець непродовольчих товарів.
6.	Р-н «Фортеця»	Кухар. Кондитер. Продавець продовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів.
7.	ПВП «Арт-Сервіс»	Кухар. Кондитер. Продавець прод. товарів. Продавець непрод. товарів. Слюсар з ремонту автомобілів. Водій кат. «С». Електрогазозв.
8.	ТОВ «Пакко-Холдинг»	Продавець продовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів.
9.	Кафе «Острів»	Кухар. Кондитер. Продавець продовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів.
10.	СФГ «Перемишельський»	Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотран-спортних засобів категорії «С». Електрогазозв.
11.	Славутський кар’єр	Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотран-спортних засобів категорії «С». Електрогазозв.
12.	ТОВ «Горизонт»	Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотран-спортних засобів категорії «С». Електрогазозв.
13.	ЗАТ фірма «Бакалія»	Кухар. Кондитер. Продавець продовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів.
14.	ТЗОВ «Агро-Р»	Кухар. Кондитер. Продавець продовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів.
15.	М-н «Тріумф»	Продавець продовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів.
16.	ЗАТ «Славутська суконна фабрика»	Кравець. Кухар. Кондитер. Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів категорії «С». Електрогазозварник.
17.	ВАТ «Славутський РМЗ»	Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів категорії «С». Електрогазозварник.
18.	ВАТ «Славутський хлібозавод»	Кухар. Кондитер. Продавець прод. та непрод. товарів. Слюсар з ремонту автомобілів. Водій категорії «С». Електрогазозварник.

Управління ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» здійснюється згідно річного плану роботи навчального закладу, плану внутрішнього контролю та календарних планів вчителів-предметників, майстрів виробничого навчання і планів виховної роботи класних керівників. Така система планування, що відпрацьована у ліцеї і заснована на взаємодії всіх ланок, підрозділів та учасників навчально-виховного процесу, забезпечує координацію їх діяльності, єдність вимог, контролю та взаємоконтролю в процесі роботи, сприяє досягненню ефективності та вдосконаленню навчально-виховного процесу й забезпечує планомірний розвиток навчального закладу.

У Славутському професійному ліцеї в наявності усі нормативно-правові документи, що регламентують діяльність професійно-технічного навчального закладу. Використовуючи постійне підключення до мережі інтернет, стало можливим користування матеріалами сайтів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, головного управління освіти, сайтами обласних інститутів післядипломної освіти, інших закладів освіти, що дає можливість оперативно й мобільно користуватися достовірною інформацією викладачам, майстрам і адміністрації ліцею, вчасно знайомитися з новими документами та, навіть, їх проектами.

На базі ліцею з 2009 року функціонує внутрішньоліцейний експериментальний педагогічний майданчик на тему: «Впровадження інноваційних технологій у навчальний процес ПТНЗ».

Зважаючи на особливості розвитку різних галузей економіки, постійний процес впровадження у виробництво нових технологій і матеріалів, підвищення вимог на ринку праці до рівня кваліфікації фахівців, з метою підвищення конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг необхідно формувати гнучку систему управління навчальним закладом, здатну ефективно розв’язувати завдання оновлення матеріально-технічної бази училища, комплексного навчально-методичного забезпечення підготовки кваліфікованих кадрів, розвитку соціального партнерства, що в цілому сприятиме професійній самореалізації особистості, забезпеченню регіонального ринку праці кваліфікованими кадрами.

Завдання педагогічного майданчика:

• виявити науково-обгрунтовані підходи до вдосконалення сучасної системи навчання;
  
• розробити методичні основи удосконалення діяльності ліцею в межах формування нової моделі навчання;
  
• експериментально перевірити і обґрунтувати доцільність впровадження у навчальний процес бінарних уроків.
  

Метою експериментальної діяльності є: теоретичне обґрунтування, розробка та апробація впровадження у навчальний процес інноваційних форм навчання (бінарних уроків).

Головною рушійною силою інноваційної діяльності є вчитель, оскільки суб'єктивний чинник є вирішальним і під час впровадження і поширення нововведень. Педагог-новатор є носієм конкретних нововведень, їх творцем, модифікатором. Він має широкі можливості і необмежене поле діяльності, оскільки на практиці переконується в ефективності наявних методик навчання і може коригувати їх, проводити докладну структуризацію досліджень навчально-виховного процесу, створювати нові методики. Основна умова такої діяльності — інноваційний потенціал педагога.

Інноваційний потенціал педагога — сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, яка виявляє готовність вдосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність.

Інноваційна діяльність педагогів Славутського професійного ліцею спрямована на використання в навчально-виробничому процесі елементів особистісно-зорієнтованого, розвивального навчання, інтерактивних методик, інформаційних технологій.

Одним із дієвих способів підвищення якості навчально-виробничого процесу та ефективності управлінської діяльності є використання можливостей сучасних інформаційних технологій.

Сучасний ринок праці вимагає кваліфікованого робітника, який би швидко реагував на зміни в комп’ютерній техніці, технологічних процесах. Тому важливу роль в навчальному закладі відводимо використанню в навчально-виробничому процесі програм: «Microsoft ofise» (Word, Publisher, Pover Point, Excel), «Adobe Photoshop» (Оператор комп’ютерного набору. Обліковець). Для впровадження даних програм своренно комп’ютерний клас на 16 робочих місць, придбано додаткову офісну техніку.

Застосування комп’ютерних програм дає можливість скоротити час на обробку вихідних даних, базових конструкцій будь-якої складності.

Навчити учнів користуватись програмами «Microsoft ofise» (Word, Publisher, Pover Point, Excel), «Adobe Photoshop» є головним завданням уроків спецдисциплін та виробничого навчання з професії «Оператор комп’ютерного набору. Обліковець».

Важливим аспектом в інноваційній діяльності педагогів навчального закладу є робота над створенням програмно - педагогічних засобів навчання. Серед напрацювань – методичний посібник «Технологія виготовлення одягу», навчально-методичний посібник «Гімнастика», підручник «Санітарія та гігієна харчування». Використання авторських підручників на уроках спецдисциплін, виробничому навчанні дає можливість урізноманітнити форми і методи навчальної діяльності учнів та педагогів, дає можливість моделювати різні технологічні процеси, оптимально диференціювати навчальну діяльність учнів залежно від рівня їх підготовки та пізнавальних інтересів.

Визначною подією у житті навчального закладу було створення навчально-методичного Центру дизайну одягу. За час існування якого надавалася консультативна, практична та методична допомога в питаннях впровадження в навчальних процес передових технологічних процесів, апробації нових методик, засобів навчання, виконувалося проектування колекцій та розробка технічної документації на їх виготовлення. З великим успіхом проходили демонстрації моделей одягу виготовленого учнями на загальноміських та обласних святах.

Керівник Центру, майстер виробничого навчання Л.П. Чайковська працює над проектуванням та виготовленням авторських колекцій«Вишнева рапсодія», «Шарм», також виготовили колекцію з елементами народного костюма «Краса Поділля».

ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» – навчальний заклад, який зацікавлений у підготовці висококваліфікованих робітників. Тому адміністрація ліцею постійно тримає тісний зв’язок з підприємствами, та постійно підтверджує свою зацікавленість у поглибленні зв’язків між підприємством і ліцеєм, використовуючи різноманітні форми і напрями спільної роботи та приймають участь у роботі, яка направлена на підготовку висококваліфікованих робітників адаптованих до умов виробництва. Гаслом співпраці підприємств та ліцею стали слова «З висококваліфікованими робітниками із ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» та новітніми технологіями підприємств району – у ХХІ століття».

Для цієї успішної співпраці, один раз на рік укладається двосторонній договір про співпрацю колективу підприємства і ліцею, у якому зумовлено всі аспекти діяльності щодо взаємовигідного партнерства.

Кожен рік підприємства надають ліцею замовлення на підготовку кваліфікованих робітників.

На уроках виробничого навчання у майстернях ліцею учні навчаються на реальній продукції, здобуваючи певні вміння.

В ліцеї за допомогою підприємств, спонсорів, самозароблених та бюджетних коштів була створена інструментальна комора, яка оснащена всім необхідним для підготовки кваліфікованих робітників.

Протягом навчання виробничу практику учні проходять на робочих місцях підприємств під керівництвом досвідчених наставників. Учням виплачують заробітну платню, 50% від заробітної платні учнів перераховують ліцею згідно з чинним законодавством. Під час практики учні забезпечуються спецодягом, засобами захисту, медичним обслуговуванням, користуються соціальною сферою підприємства на якому проходять практику. Після закінчення ліцею учні мають можливість працевлаштуватися в ті робочі колективи де учні проходили практику.

Багато керівників підприємств свій шлях у професійному зростанні починали з робітничої професії, тому з розумінням ставляться до проблем підготовки робітничих кадрів.

Завдяки підтримці підприємств району, кожен рік, незважаючи на демографічний спад, ліцей виконує план держзамовлення, яке щорічно складає більше 300 осіб. Для профорієнтаційної роботи в школах міста та сільської місцевості деякі керівники підприємств безкоштовно надають транспортні засоби, виготовляють рекламну продукцію, організовують зустрічі представників ліцею та підприємства з абітурієнтами та їх батьками.

Особлива турбота приділяється учням-сиротам та учням-інвалідам, які отримують не тільки соціальну допомогу, стипендію, цілий пакет соціальних пільг, а також адміністрація ліцею постійно працює над проблемою працевлаштування цих учнів, проживання, соціальної та психологічної адаптації після навчання.

Такий підхід сприяє закріпленню випускників на виробництві та підвищує престиж навчального закладу.

Впровадження сучасних форм виховної роботи здійснюється через роботу учнівського самоврядування, ради гуртожитку, клубів за інтересами.

Інноваційна спрямованість діяльності навчального закладу дає позитивні результати. Серед вагомих здобутків останніх років – зайнято І місце – у конкурсах «Вертеп» та «Фолькльор виконує молодь», І та ІІ місця у конкурсі «Поезії несходженні стежки», ІІІ місце у конкурсах «Козацький гарт», «Посміхнись щиро Вишні» та конкурсі імені П. Яцика, ІІІ місце вибороли у міській спартакіаді з волейболу та обласній олімпіаді з фізики прийняли участь у обласному конкурсі фахової майстерності майстрів виробничого навчання з професії «Електрогазозварник».

Управління розвитком професійно-технічної освіти ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» відбувається на основі врахування сучасних тенденцій освіти, узагальнення інноваційного досвіду, аналізу ресурсних можливостей регіону. Це сприяє переходу системи від одного якісного стану до вищого з метою задоволення різноманітних освітніх інтересів і потреб особистості на основі максимального використання наукового, культурного, економічного потенціалу регіону.

Водночас важливо передбачати корекцію цілей і завдань, проводити експериментальну перевірку ідей; давати експертну оцінку варіантам управлінських рішень, розробляти прогностичні моделі, створювати оптимальні умови праці для інноваційного пошуку.


ВИСНОВКИ

Впровадження інновацій у галузі професійної освіти сприяє не лише істотному підвищенню рівня підготовки кваліфікованих фахівців, а й переорієнтації ПТНЗ на особистість, оскільки передбачають: урахування здібностей, інтересів і нахилів учнів у навчальному процесі, його змісті та структурі; моделювання організаційних, методичних і змістових компонентів навчально-виховного процесу з урахуванням досвіду взаємодії учнів із навколишнім світом, індивідуальних відмінностей між учнями; варіативність та особистісно-орієнтовану спрямованість навчально-виховного процесу, внаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються на засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів.

Для здійснення управлінських інновацій керівник професійно-технічного навчального за­кладу повинен бути творчою особистістю, вмотивованою на управлінську діяльність, професійно обізнаним з основними навчально-виховними теоріями. Для успішного управління варто мати на увазі, що це – специфічна діяльність, яка ви­суває до людини специфічні вимоги. І тут є чима­ле поле для наукової діяльності, оскільки дослід­ники ще не прийшли до єдиної моделі керівника ПТНЗ з суттєвою інноваційною складовою в ді­яльності. Так само існують розбіжності в погля­дах науковців на функції такого керівника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Афанасьєв В. Г. Программно-целевое планирование и управление. - М.: Наука, - 1990. - 127 с.

2.  Ващенко Л. Управління інноваційними процесами // Директор школи. - №23-24 (455-456). - 2007. - 53 - 61 с.

3.  Гаврилюк О.О. Розробка перспектив розвитку навчального закладу відповідно до потреб ринку праці та професіино-кеаліфікаційних вимог до фахівців: Навчально-методичний посібник. - Хмельницький, ХНУ: 2005. - 46 с.

4.  Гершунский Ю. З. Философия образования для ХХI века: (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций). - М.: Интер-диалект, 1997. - 697 с.

5.  Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К., 1994. - 62 с.

6.  Єльникова Г.В. Управлінська компетентність // Бібліотека шкільного світу. - К.: Ред. загальнопед. газ, 2005. - 128с.

7.  Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. — К.: Міносвіти України, 1994. - Вип. 1.

8.  Конституція України. - К.: Право, 1995. - 141 с.

9.  Лутай В. С. Філософія сучасної освіти: Навч. по-сіб. - К.: Центр «Магістр-S», творча спілка вчителів України, 1996. - 256 с.

10.  Маркіян С. В. Інновації як фактор розвитку освіти: VI Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція. - Харків, 2006. - 155 с.

11. Мисик О.С. Теоретичні засади педагогічної інноватики. // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку: Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції (11 жовтня 2007 р.). -Хмельницький: ХГПА, 2007. - 309 с.

12. Національна доктрина розвитку освіти // Професійно-технічна освіта. - №3. -2002. - 2-8 с.

13. Ничкало Н. Педагогічна інноватика у профтехосвіті // Професійно-технічна освіта. - №3. -2007. - 69-71 с.

14. Паржницький В.В. Інноваційні педагогічні технології та шляхи впровадження їх у навчальний процес ПТНЗ // Професійно-технічна освіта: інноваційний досвід, перспективи; Науково-методичний збірник /Упорядник Н.І. Бугай. - Вип. 1. - К., 2005. - 236 с.

15. Пирогов О. В. Моделирование в образовании // Инновации в образовании. - 2004. - 36-40 с.