Л. М. Коваль " " 2008 року положення

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Загальні положення
2. Організація поточного контролю
3. Організація підсумкового контролю
Сума кількості балів
За шкалою ECTS
Подобный материал:
УКООПСПІЛКА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ


ПОЛОЖЕННЯ

ПРО КОНТРОЛЬ І ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО КООПЕРАТИВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ІНСТИТУТУ


Обговорено і схвалено на засіданні

вченої ради інституту

протокол № “___”

від “___” __________ 2008 р.


Хмельницький-2008


ЗАТВЕРДЖУЮ

в. о. ректора Хмельницького кооперативного

торговельно-економічного інституту


Л.М. Коваль


“_____” ___________ 2008 року


ПОЛОЖЕННЯ

про контроль і оцінювання результатів навчання студентів

Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Це Положення визначає порядок контролю та комплексного оцінюван­ня знань студентів, що розроблений з метою впровадження в інституті системи контролю якості навчання студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS).

Положення розроблено на підставі:

Законів України “Про освіту” від 23.03.1996 р., “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р., “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13.12.1991 р.

Указів Президента України “Про Міністерство освіти і науки України” №773/2000 від 07.06.2000р., “Основні напрямки реформування вищої освіти в Україні” №832/95 від 12.09.1995р., “Положення про Вищу атестаційну комісію України” №216/99 від 25.02.1999р., “Про систему центральних органів виконавчої влади” №1572 від 15.12.1999р; “Про внесення змін до Положення про Міністерство освіти і науки України” №404/2002 від 26.04.2002р., “Положення про Національний заклад (установу) України” Указ Президента України №451/95 від 16.06.1995р. зі змінами і доповненнями внесеними Указами Президента України №70/99 від 27.01.1999 р., №109/2000 від 28.01.2000р., №943/2000 від 1.08.2000р., “Національна доктрина розвитку освіти” №347/2002 від 17.04.2002;

Постанов Кабінету Міністрів України “Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні” №65 від 20.01.1998 р, “Про документи про освіту та вчені звання” 1260 від 12.11.1997 р., “Про затвердження положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах” №978 від 9.08.2001 р., “Про розроблення державних стандартів вищої освіти” №1247 від 7.08.1998 р., “Положення про державний вищий навальний заклад” №1074 від 5.09.1996 р., “Положення про Державну інспекцію навчальних закладів” №1614 від 29.11.2001 р., “Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” №664 від 28.06.1997 р., “Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів” №309 від 1.03.1999 р., “Про державну національну програму “Освіта” (“Україна ХХІ століття”)” №896 від 3.11.1993 р., “Перелік напрямків та спеціальностей за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” №507 від 24.05.19р.

Наказів Міністерства освіти і науки України “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” від 02.06.1993 p. №161, “Положення про організацію ек­стернату у вищих навчальних закладах України” від 08.12.1995 p. №340 (від 03.01.96 р. №1/1026), “Положення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих закладах освіти” від 06.06.1996 р. №191/153, “Положення про порядок переведення, від­рахування та поновлення студентів вищих закладів освіти” від 15.07.1996 p. №245, “Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою” від 31.07.1998 р. №285, “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” від 07.08.2002 p. №450, “Положення про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу” від 23.01.2004 р. № 48. “Наказ про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ” від 26.09.2005 р. №557.

Статуту Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту.

Освітня діяльність у ХКТЕІ спрямована на виконання вимог реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію в галузі вищої освіти, зумовленого запитами ринку праці та загальносвітовими тенденціями розвитку освіти.

Основними напрямками культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції, сформульованими у Болонській декларації, визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці.

Ключовою вимогою Болонської декларації є введення кредитно-модульної технології навчання, яка базується на індивідуалізації та диференціації навчання, зміні методик навчання, використанні активних методів та сучасних інформаційних технологій в навчально-виховному процесі, посиленні ролі самостійної роботи студентів, що вимагає введення більш диференційованої – комплексної системи оцінки знань.

В систему загальної діагностики знань як важлива її складова входить поточна оцінка знань, що вимагає від студентів систематичної навчальної роботи впродовж семестру.

Введена система комплексного оцінювання знань забезпечує об’єктивність оцінки, а отже виконує функції контролю і мотивації студентів в навчальній роботі та досягненні ними більш якісного рівня знань.

Якість отриманих професійних знань в контексті Болонського процесу є основою створення європейського простору вищої освіти.


2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль - це перевірка рівня засвоєння студентами знань з певної теми під час групових, семінарських, практичних, лабораторних занять, ділових ігор, самостійної роботи, якості виконання індивідуальних завдань.

Основними завданнями поточного контролю є: встановлення й оцінювання рівня розуміння і засвоєння окремих елементів змісту занять певної теми, модуля, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

За рекомендаціями вченої ради інституту протягом кожного семестру проводиться модульний та рубіжний (атестація) контроль знань з навчальних дисциплін.

Перед початком вивчення кожної теми студенти мають бути ознайомлені зі змістом теми, що вивчається, її начальною метою; кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Перелік занять з дисциплін кафедри, які є обов’язковими для оцінювання, обговорюється на засіданнях ПМК (кафедри), затверджується начальником кафедри і доводяться до слухачів (курсантів). Оцінювання знань здійснюється за традиційною чотирьохбальною системою.

Оцінка курсанту (слухачу) за усну відповідь, письмову роботу, практичні дії і виконання робіт виставляється:

“відмінно” – якщо курсант (слухач) показує обґрунтовані, глибокі та системні знання програмного матеріалу; грамотно та логічно його викладає; самостійно і швидко оцінює різноманітні ситуації та приймає вірні рішення; аргументовано використовує знання у стандартних та нестандартних практичних ситуаціях, при виконанні творчих завдань; здатний робити логічні висновки, узагальнення; бездоганно володіє прийомами роботи зі спеціальними технічними засобами; вміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити та розв’язувати проблемні завдання; демонструє впевнені знання законодавчих актів України, інструкцій, підручників, посібників;

“добре” – якщо курсант (слухач) твердо знає програмний матеріал, грамотно його викладає; вірно знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності; відповідь логічна, хоч має незначні помилки у формулюванні термінів і категорій; бракує власних суджень; самостійно використовує одержані знання при вирішенні практичних стандартних ситуацій; вміє аналізувати, систематизувати і узагальнювати інформацію, робити правильні висновки; використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією підтвердженою практичними прикладами; правильно володіє прийомами практичної роботи зі спеціальними технічними засобами. За шкалою ECTS розрізняється “дуже добре” і “добре”. “Дуже добре” оцінюється відповідь (робота) виконана на високому науково-теоретичному рівні з 1-2 несуттєвими помилками, “добре” – відповідь (робота) виконана на достатньому науково-теоретичному рівні із 2-3 несуттєвими помилками;

“задовільно” – якщо курсант (слухач) має знання тільки основного навчального матеріалу, але не засвоїв його детально, здатний з помилками й неточностями дати визначення основних понять, не допускає грубих помилок у відповіді, потребує в окремих випадках додаткових питань для прийняття вірного рішення; може повторити певну практичну дію (операцію) за зразком; практичні стандартні ситуації вирішує за зразком. За шкалою ECTS розрізняється “задовільно” і “достатньо”. “Задовільно” оцінюється відповідь (робота) виконана правильно, але допущено 4-5 недоліків, “достатньо” – відповідь (робота) виконана в цілому правильно на рівні мінімальних критерії, при цьому допущено 1-2 грубі помилки;

“незадовільно” – якщо курсант (слухач) допустив більше двох грубих помилок у відповіді, не може застосовувати одержані знання на практиці в роботі зі спеціальною . За шкалою ECTS розрізняється “з можливістю повторного складання” і “неможливістю повторного складання”. В останньому випадку курс вважається незасвоєним і курсант (слухач) представляється на засідання вченої ради академії на предмет відрахування з академії.

Зміст критеріїв оцінювання та форма поточного контролю з кожного заняття навчальної дисципліни визначаються кафедрою з урахуванням особливостей дисциплін і обов’язково відображаються у відповідних методичних матеріалах.

Загальна оцінка за аудиторну, індивідуальну роботу обчислюється як середньоарифметична з поточних оцінок, шляхом ділення суми кодів (5,4,3), отриманих протягом модуля (семестру, періоду вивчення дисципліни) позитивних оцінок («відмінно», «добре», «задовільно») на їх кількість. Незадовільна оцінка зараховується як нуль балів.

Поточні незадовільні оцінки, одержані на заняттях не перездаються. За матеріалом пропущених занять слухач (курсант) має право одержати індивідуальну консультацію. Обов’язковому відпрацюванню підлягають всі види індивідуальної роботи. Слухачу (курсанту), який пропустив більше 30% занять за тему (розділ, модуль), що оцінюються, надається індивідуальна консультація і призначається обов’язкова звітність за матеріалами пропущених занять. У разі відсутності зазначеної звітності - за тему виставляється нуль балів і зазначений навчальний матеріал вважається не опанованим, відповідно до модульного контролю слухач (курсант) не допускається.

Середньоарифметична з поточних оцінок за аудиторну, індивідуальну роботу (тему, розділ, модуль) проставляється окремою графою в журналі контролю навчальних занять з округленням до 0,01 після останнього заняття з теми.

Виконання індивідуальної роботи та самостійне вивчення матеріалу контролюється шляхом розгляду (обговорення) відпрацьованих матеріалів під час індивідуальних занять або в часи індивідуальної консультативної роботи. Перелік звітних матеріалів визначається робочою навчальною програмою.

Критерії оцінювання індивідуальних навчально-дослідних робіт (ІНДЗ) та розрахункових задач визначаються кафедрою.

Модульний контроль здійснюється з усіх тем модуля. Слухачі, які не були допущені до складання модуля, або були відсутні під час його проведення, отримують нуль балів. Форми модульного контролю визначаються кафедрою. Модульний контроль проводиться на останньому занятті з модуля.

Загальна оцінка за модуль є сумою від середньоарифметичної поточної оцінки за аудиторну і самостійну роботу помноженої на ваговий коефіцієнт 0,8 та оцінки за модульний контроль помноженої на 0,2. Оцінка за модуль визначається за допомогою таблиці відповідності шкали оцінювання, наведеної в розділі підсумкового контролю.

У випадку отримання слухачем (курсантом) під час модульного контролю оцінки «незадовільно», засвоєння модулю йому не зараховується, про що робиться позначка у відомості модульного контролю. За рішенням начальника факультету, кафедри йому встановлюється індивідуальний строк повторного модульного контролю, але не пізніше наступного модульного контролю з даної навчальної дисципліни або початку нового семестру, якщо навчальна дисципліна закінчується в поточному семестрі.

Якщо після двох спроб слухач (курсант) жодного разу не набрав критичного балу (2,51), за рішенням ректора академії він відраховується у встановленому порядку.

У випадку відсутності слухача (курсанта) під час визначеного розкладом занять модульного контролю з поважних причин (наряд, відпустка, санчасть тощо), що підтверджується документально, за рішенням начальника факультету встановлюється індивідуальний термін проведення модульного контролю.

За результатами модульного контролю оформляється відомість модульного контролю у двох примірниках, що заповнюються викладачем, який проводив контроль. В відомості та журналі обліку навчальних занять виставляється отримана оцінка за національною шкалою і загальна кількість балів, набраних слухачем за вивчення модуля.

Слухач, який не склав хоча б один модуль, курсову роботу, семестрову контрольну роботу не допускається до підсумкового семестрового контролю і втрачає право на виставлення семестрової оцінки за результатами набраних балів.


3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Оцінка за семестр (дисципліну в цілому) виставляється за результатами модульного контрою та семестрового (підсумкового) контролю. Слухач (курсант) вважається допущеним до семестрового контролю (екзамену, диференційованого заліку, заліку) якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою навчальною програмою, склав всі заплановані модулі і отримав позитивні оцінки.

Слухач (курсант) звільняється від складання підсумкового контролю (екзамену, диференційованого заліку) з виставленням оцінки «відмінно», у разі якщо середній бал (середнєарифметична оцінка) за модулі (аудиторну, самостійну роботу) становить не нище 4,48 балів, при цьому виявляв активність на теоретичних і практичних заняттях, відмінно виконав всі види індивідуальних завдань.

Загальна оцінка підсумкового (семестрового) контролю є сумою від середньоарифметичної поточної оцінки за модулі (теми) помноженої на ваговий коефіцієнт 0,8 та оцінки за екзамен (диференційований залік) помноженої на 0,2.

Підсумковий (семестровий) контроль оцінюється за державною шкалою та шкалою ECTS згідно наведених таблиць;


Таблиця відповідності шкал оцінювання


Сума

кількості балів

Традиційна оцінка

Оцінка

ECTS

5.00-4.51

5

А

4.50-4.01

4

В

4.00-3.51

4

С

3.50-3.01

3

Д

3.00-2.51

3

Е

2.50-2.00

2

FX

1.99-0,00

2

F



Відповідність національної шкали оцінювання академічної успішності шкалі ECTS



За шкалою ECTS

За національною шкалою

Визначення

A

Відмінно


Показує обґрунтовані, глибокі та системні знання програмного матеріалу; грамотно та логічно його викладає;

B


Дуже добре


Твердо знає програмний матеріал, грамотно його викладає, при цьому допустив 1-2 несуттєві помилки;

C

Добре

Відповідь виконана на достатньому науково-теоретичному рівні із 2-3 несуттєвими помилками;

D


Задовільно


Знання тільки основного навчального матеріалу, не засвоїв його детально, здатний з помилками й неточностями дати визначення основних понять, при цьому допустив допущено 4-5 помилок;

E

Достатньо

Відповідь виконана в цілому правильно на рівні мінімальних критерії, при цьому допущено 1-2 грубі помилки;

FX

Незадовільно з можливістю повторного складання

Допущено більше двох грубих помилок у відповіді, не може застосовувати одержані знання на практиці в роботі зі спеціальною;

F

Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

Курс вважається незасвоєним і курсант (слухач) представляється на засідання вченої ради академії на предмет відрахування з академії.



Слухач (курсант), якій має заборгованість з останнього модульного контролю, або в загальному рейтингу за дисципліну не набрав критичну кількість балів (2,51), до складання підсумкового контролю не допускається із зазначенням в екзаменаційній відомості „не допущений” і сумарної кількості набраних балів.

Результати підсумкового контролю заносяться до екзаменаційної відомості з виставленням оцінки за традиційною шкалою, оцінки за шкалою ECTS і суми набраних балів.

Підсумкова оцінка за традиційною шкалою і шкалою ECTS заноситься до залікової книжки слухача (курсанта) і журналу навчальних занять.

Слухачам, які отримали з 75% навчальних дисциплін кількість балів не нижче 4,51 (з кожної дисципліни окремо), а з кожної з інших дисциплін – не нижче 3,51, склали державні іспити й захистили дипломну роботу (задачу) з результатом не нижче 4,51 балів, а також виявили себе в науковій і громадській роботі, показали зразкову дисципліну, видається диплом з відзнакою.

Слухачам, які отримали з усіх навчальних дисциплін навчального плану кількість балів не нижче 4,51 (з кожної дисципліни окремо), склали державні екзамени, захистили дипломні роботи (задачі) з результатом не нижче 4,51, а також виявили себе в науковій і громадській роботі, показали зразкову дисципліну, рішенням державної екзаменаційної комісії присуджується золота медаль і видається диплом з відзнакою.

Слухачам, які під час модульного контролю мали результати нижче критичного балу (2,51) і проходили його повторно, золота медаль не присуджується (диплом із відзнакою не видається).

Результати модульного (підсумкового) контролю, по кожній навчальній дисципліні та за всі дисципліни, що вивчає слухач (курсант), зводяться в журнал обліку модульно-рейтингового контролю засвоєння змісту навчання слухачами (курсантами) факультету.

За допомогою цього обліку встановлюється рейтинг слухачів (курсантів) в опануванні навчальних дисциплін. Це надає можливість визначити, яке місце займає слухач (курсант) у навчальній групі, на курсі, з кожної навчальної дисципліни, за будь-який період навчання: за семестр, за курс, увесь період навчання. На підставі рейтингу проводиться виховна робота з її заохочувальними механізмами.

Зменшувати отриману слухачами за знання та вміння кількість балів (застосовувати штрафні санкції) за порушення дисципліни та інші дії, що не пов’язані безпосередньо з діагностики рівня знань, умінь і навичок, категорично забороняється.