Наукової роботи: «Особливості пошиття шкільної форми для дівчаток підліткового віку». Всвоїй роботі автор доводить, що ця тема є

Вид материала

Документы

Содержание Тези Назва роботи Основна мета Зміст вступ. Список використаних джерел До ІІІ розділу До IV розділу Тести на якість. Маленькі дорослі Місткі сумки Гламурні джинси Обережно!!! Дрес-код Така модна класика Обручі і пов'язки Яскраві прикраси Волокна рослинного походження. Луб'яні волокна Волокна тваринного походження. Натуральний шовк Ширина — показник, від якого залежить кількість погонних метрів тканини, необхідна для розкроювання виробів. Довжина. Механічні властивості ... Полное содержание

Подобный материал:

• Форми виховної роботи в початкових класах сучасної школи, 75.21kb.
• Методи та способи формування позитивної «я-концепції» учнів підліткового віку, з досвіду, 59.75kb.
• Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів психологічних відділень, 426.59kb.
• Методика обліку бібліотечного фонду підручників 30-31 Видача підручників 31-32, 899.04kb.
• Методика науково дослідницької роботи план викладу, 283.44kb.
• Інноваційні форми роботи методичного об’єднання вчителів математики, 42.28kb.
• Себе, свої можливості І особливості, як ті, що об’єднують підлітка з іншими людьми,, 124.44kb.
• Програма спецкурсу " методи дослідження клітин " для студентів кафедри цитології, гістології, 37.2kb.
• Одна Зголовних особливостей підліткового І раннього юнацького віку зміна значимих облич, 237.99kb.
• Національний банк України доводить до відома та використання в роботі витяг з постанови, 43.79kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ


ВОЛОЧИСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ


ВІДДІЛЕННЯ: технічних наук


СЕКЦІЯ: технологічні процеси та перспективні технології


Особливості моделювання та пошиття шкільної форми для дівчаток підліткового віку


Роботу виконала

Дембіцька Катерина Олександрівна,

учениця 9 Б класу ЗОШ №1

м. Волочиськ


Науковий керівник:

Танавська Ольга Петрівна,

вчитель трудового навчання

Волочиської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1


Волочиськ – 2011

Тези

Назва роботи: «Особливості моделювання та пошиття шкільної форми для дівчаток підліткового віку».

Прізвище, ім’я, по батькові автора: Дембіцька Катерина Олександрівна

Назва територіального відділення МАН: Хмельницьке національне відділення Малої академії наук України

Назва базового позашкільного навчального закладу: Волочиське районне наукове товариство МАН України

Навчальний заклад: Волочиська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1

Клас: 9

Науковий керівник: Танавська Ольга Петрівна

Тема наукової роботи: «Особливості пошиття шкільної форми для дівчаток підліткового віку». В своїй роботі автор доводить, що ця тема є актуальною та проблемною на сьогоднішній день.

Основна мета дослідницької роботи – з’ясувати особливості пошиття шкільної форми для дівчаток підліткового віку,описати їх і надалі використовувати у своїй роботі. В ході дослідження автор поставив перед собою завдання:

• виконати індивідуальну розробку моделі шкільної форми для дівчаток підліткового віку;
  
• пошити індивідуальну модель шкільної форми на себе;
  
• отримати оцінку своєї моделі від спеціаліста по пошиттю одягу та запропонувати її для пошиття на виробництві.
  

В кінці роботи автор систематизує висновки до всіх розділів, робить висновки про тенденції і перспективи розвитку даних наукових досліджень.

Результатом дослідницької роботи є розроблена та пошита модель шкільної форми для дівчаток підліткового віку. Яка отримала схвальні оцінки від спеціалістів по швейній справі та рекомендована для пошиття на виробництві.

У «Додатках» автор вміщує креслення, ескізи та фотографії.


ЗМІСТ

ВСТУП.

Розділ І. Шкільна форма для підлітків на сучасному етапі

1.1 Історіографія питання.

1.2 «Плюси і мінуси» шкільної форми. Екскурс в недавню історію та дослідження сьогодення.

1.3 Аналіз сучасного ринку шкільного одягу. Тестування на якість продукції сучасних виробників.

1.4 Дослідження тенденцій шкільної моди 2010-2011.

1.5 Висновки до розділу.

Розділ ІІ. Розробка індивідуальної моделі шкільної форми для дівчинки підліткового віку

1. Дослідження вимог до підліткового одягу.
   
2. Аналіз і систематизація вимог до шкільної форми середньої ланки освіти.
   
3. Розробка індивідуальної моделі шкільної форми.
   
4. Висновки до розділу.
   

Розділ ІІІ. Підбір тканини для пошиття розробленої моделі шкільної форми

1. Текстильні волокна.
   
2. Дослідження властивостей тканини.
   
3. Огляд фурнітури та її вигляд.
   
4. Висновки до розділу.
   

Розділ ІV. Оздоблення одягу

4.1 Види оздоблень.

4.2 Висновки до розділу.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Тема нашої наукової роботи «Особливості пошиття шкільної форми для дівчаток підліткового віку» Цю тему ми вибрали не випадково. Часто доводиться чути вислови «Діти – наше майбутнє», «Діти-квіти», «Діти – здоров’я нації». Дійсно, від фізичного та морального здоров’я підростаючого покоління залежить здоров’я нації, її майбутнє. Кожній матері хочеться бачити своїх дітей добре і красиво одягненими, веселими і здоровими. Важливу роль для дитячого організму має одяг.

А оскільки кожна дитина велику частину свого життя проводить в школі, то, звичайно, тему «Пошиття шкільної форми» ми вважаємо актуальною та проблемною на сьогоднішній день.

Чому саме зараз?

Результати соціологічних досліджень вказують, що основна кількість учнів мають бажання відвідувати школу в формі. Цю ідею підтримали майже всі опитані батьки.

Зокрема ми хочемо зупинитись на шкільній формі для дівчаток підліткового віку.

Ця тема піднімалась раніше в багатьох посібниках по швейній справі, які ми ретельно опрацювали та дослідили. Наприклад «Крій дитячого одягу», Держтехвидав УРСР, Київ, 1988, «Крій та пошиття», «Радянська Росія, Москва» 1960., «Технологія крою та шиття», «Техніка», 1988.

Також у минулі часи у шкільній формі відвідували школу і, фактично виросли, цілі покоління колишніх учнів.

Але з розвитком науково-технічного прогресу людство йде вперед, появляються нові технології створення текстильних волокон, новітні методи та пристосування для обробки тканин, пошиття одягу, різноманітна фурнітура та оздоблення.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що ставляться нові вимоги до одягу, який повинен подобатися дітям, створювати їм комфортні умови для навчання та праці, підкреслювати індивідуальність кожної дитини, бути естетично привабливим і практичним.

Також вже давно існує поняття «дитяча мода», з’являються нові модні тенденції в пошитті дитячого одягу, особливо для дівчаток.

Предметом досліджень є одяг для дівчаток підліткового віку.

Обєктом досліджень є шкільна форма для дівчаток підліткового віку.

Багато інформації на цю тему можна почерпнути з різних журналів по швейній справі. Також ми опрацювали сучасні посібники з пошиття, які піднімають проблему дитячого одягу. Наприклад: «Шиємо та в’яжемо для маленьких модників і модниць», Москва «Ринол класік» 2007 р. «Вчимося кроїти та шити: «одяг для дітей» 2002 р., «Крій та шиття. Дитячий одяг», 2002 р.
Метологічна основа – методи аналізу,антену, дослідження,

У своїй дослідницькій роботі ми визначили мету – з’ясувати особливості пошиття шкільної для дівчаток підліткового віку, описати їх і надалі використовувати у своїй роботі. В ході дослідження ставимо перед собою завдання:

До І розділу:

5. дослідити позитивні та негативні сторони введення обов’язкової шкільної форми на сучасному етапі;
   
6. проаналізувати стан сучасного ринку шкільного одягу;
   
7. оцінити якість продукції сучасних виробників шкільної форми;
   
8. виявити основні тенденції підліткової шкільної моди 2009-2010;
   
9. зробити висновки про доцільність введення шкільної форми на сучасному етапі, про якість продукції сучасного виробництва; охарактеризувати основні тенденції шкільної моди для підлітків.
   

До ІІ розділу:

10. опрацювати і систематизувати вимоги до підліткового одягу, враховуючи вікові, статеві, фізіологічні особливості підлітків;
    
11. проаналізувати і охарактеризувати вимоги до шкільної форми для учнів середньої ланки освіти;
    
12. з’ясувати особливості конструювання швейних виробів для дівчинки підліткового віку;
    
13. розглянути моделювання, як творчий процес створення нових оделей одягу;
    
14. розробити індивідуальні моделі шкільно\ї форми для дівчинки підліткового віку;
    
15. зробити висновки про вимоги до підліткового одягу, до шкільної форми, зокрема, про особливості конструювання та моделювання; врахувати їх при розбірці індивідуальної моделі шкільної форми для дівчинки-підлітка.
    

До ІІІ розділу:

- розглянути різні текстильні волокна за походженням;

- дослідити властивості тканин;

- вивчити допоміжні матеріали, які застосовуються при пошитті дитячого одягу (фурнітури);

- описати вимоги до цих тканин;

- зробити висновки про тканини, що використовуються для пошиття дитячого одягу.

До IV розділу:

- вивчити способи і методи оздоблення дитячого одягу на сучасному етапі;

- зробити висновки щодо оздоблення дитячого одягу на сучасному етапі, та можливостей його використанні при пошитті шкільної форми для дівчаток молодшого шкільного віку.

В ході дослідження співпрацюючи з технологом по пошиттю одягу я поставила перед собою такі основні завдання:

1. Виконати індивідуальні розробки моделей шкільної форми для дівчаток молодшого шкільного віку;

2. Пошити окремі з розроблених моделей;

3. Отримати оцінку своїх моделей від спеціаліста по пошиттю одягу та запропонувати їх для пошиття на виробництві.
Практичне значення роботи полягає в розробленні та пошитті моделі шкільної форми для дівчаток підліткового віку,яка б подобалась дітям, створювала б їм комфортні умови для навчання та праці, підкреслювала б індивідуальність кожної дитини,була б естетично привабливою та практичною.

Результатами дослідницької роботи можуть користуватися вчителі трудового навчання, керівники гуртків та обслуговуючі праці та виробники дитячого одягу.

Розділ І

Шкільна форма для підлітків на сучасному етапі

1.1 Історіографія питання.

В Україні шкільну форму київські, харківські й одеські гімназисти вперше вдягли 1834 року. Цар Микола І тоді підписав закон, за яким викладачі й учні середніх навчальних закладів мали носити цивільні мундири. Форма гімназистів нагадувала військову — довгий піджак із сукна, срібні ґудзики, штани, шкіряний ремінь із металевою пряжкою та кашкет із номером гімназії на кокарді.

Учнів Першої київської гімназії, на кашкеті яких красувалося римське ”І”, називали ”карандашами”. Ними, зокрема, були письменники Михайло Булгаков, Микола Зеров, Костянтин Паустовський, авіаконструктор Ігор Сікорський.

Перед початком нового навчального року батьки прямували зі своєю дитиною до когось із міських кравців і замовляли гімназійну форму. Найвідомішим майстром вважався Яків Каплер, ательє якого працювало на Хрещатику, 34.

Жіночі гімназії відкрилися трохи пізніше. А офіційну форму для дівчат затвердили лише 1896 року. Ученицям належало вдягати класичну коричневу сукню із довгими рукавами та чорним (щоденним) або білим (для урочистих подій) фартухом, який ззаду зав’язувався на бант. Не всім вихованкам подобався той одяг. Ученицю київської Фундуклеївської гімназії Анну Горенко — майбутню поетесу Анну Ахматову — ця форма дратувала. Так само, як і Варвару Маслюченко, майбутню дружину Остапа Вишні. Але обидві мусили її носити.


Більшовики скасували гімназійну форму як буржуазний пережиток. А слова ”гімназист” і ”гімназистка” стали лайливими. Учні радянських шкіл одягали те, що могли придбати їм батьки. Обов’язкову шкільну форму Сталін відновив 1948 року. Після перемоги над Гітлером у ”вождя народів” прокинулася імперська ностальгія. Він повернув військовим царські погони, у школах поновив роздільне навчання хлопчиків і дівчат. А запроваджена ним шкільна уніформа копіювала форми класичних гімназій.

У 1950-х радянських школярів від гімназистів царських часів відрізняв лише піонерський галстук або комсомольський значок.

Хлопчики вдягали військову гімнастерку ”с воротничком-стоечкой”, штани, ремінь із важкою бляхою та кашкет. Щоправда, на кокарді не було номеру школи. Дівчата мали носити шерстяну сукню із фартухом та коси із чорними чи коричневими бантами, у свята — білими.

”Відлига” за Микити Хрущова відобразилася й на шкільній формі, щоправда, лише у хлопців. 1 вересня 1962 року вони пішли до школи в сірих вовняних костюмах із чотирма ґудзиками, без кашкетів із кокардою, гімнастерок і поясів із металевими пряжками, на яких було зображено розкриту книгу. Дівчача форма залишалася без змін.

У вовняній формі о теплій порі року можна було спаритися. Тому 1973-го запровадили нову, з напіввовняної тканини. Тож у травні та під час іспитів у червні учням не було жарко. Але тепер вони мерзли в холодну пору. Узимку, аби не застудитися, хлопці вдягали під брюки спортивні штани.

Хлопчики вдягали гімнастерку ”с воротничком-стоечкой”

Шкільну форму купували на спеціальних ”шкільних базарах”, які працювали в серпні в усіх районах міст. Напередодні 1 вересня там завжди були товкотнеча й черги. Хлопчачий коричневий костюм коштував приблизно 20 крб.

1988 року, під час горбачовських реформ, учням деяких шкіл на засадах експерименту дозволили відмовитися від обов’язкового носіння набридлої шкільної форми. Згодом дозвіл поширився й на інші школи. У перші роки незалежності України діти ходили до школи хто в чому хотів і міг.

Ситуація змінилася в другій половині 1990-х, коли в Києві з’явилися елітні гімназії та ліцеї. Вони запровадили для своїх вихованців обов’язкову форму одягу. Кожний заклад — свою, із власною емблемою. На елітні школи почали рівнятися й усі інші. І так сталося, що шкільна форма повернулася сама. Але нині вона не є єдиною для всієї країни.

1.2 «Плюси і мінуси» шкільної форми. Екскурс в недавню історію та дослідження сьогодення.


Багато людей пам'ятають часи, коли всі дівчатка ходили до школи в коричневих платтях з білими манжетами і комірцями, а хлопчики – в такого ж кольору костюмах. Деякі щасливчики, правда, діставали «по блату» форму синього кольору, яка мала дещо цікавіший вигляд.

Неодмінним атрибутом шкільної форми був піонерський галстук (в молодших класах його заміняв значок жовтеняти, а в старших – комсомольський значок). Кожного ранку чергові перевіряли їх наявність, а потім на лінійці називали тих, хто «з'явився до школи без галстука».

Перебудова змінила відношення до шкільної форми. ЇЇ почали вважати одним із засобів придушення індивідуальності, який заважає гармонійному розвиткові особистості. В результаті від обов'язкової для всіх шкільної форми відмовились, і деякий час вона була відсутня в українських школах.

Пройшло декілька років, і шкільна форма почала повертатися, хоч і в дещо іншому вигляді. Тепер це свого роду корпоративний одяг окремих шкіл, який призначений для того, щоб відрізняти учнів даної школи від усіх інших. Проте, відтоді все голосніше лунають голоси, що закликають зробити шкільну форму обов'язковою для всіх шкіл країни.

Головним плюсом шкільної форми є те, що вона дещо пом'якшує наявні ознаки соціального розшарування серед дітей і підлітків. Деякі діти, яких батьки одягають в дорогих магазинах, зневажливо ставляться до просто одягнених учнів (а часом і вчителів), які іноді змушені купувати одяг у Second Hand.

З іншого боку, приховати цю різницю не зможе ніяка форма. Є ще взуття, косметика, ювелірні прикраси, мобільні телефони і т.д. І діти з більш забезпечених сімей завжди знайдуть (самі чи за допомогою батьків) можливість підкреслити свій соціальний статус.

Інший плюс шкільної форми – її дисциплінуюча дія. Який би дизайн не придумали для шкільної форми, в будь-якому випадку він буде строгим і діловим, не буде відволікати учнів від основного заняття – вивчення шкільної програми. Певна, що учителям доводиться прикладати значні зусилля для боротьби з розхристаністю деяких учнів чи провокуючою поведінкою деяких старшокласниць, які ходять на уроки в занадто відвертих нарядах.

Нарешті, ще один важливий плюс шкільної форми полягає в тому, що вона, як і будь-який інший корпоративний одяг, сприяє об'єднанню колективу.

В той же час, шкільна форма має і свої, досить вагомі, мінуси. Перший з них – це, звісно ж, придушення індивідуальності. Яким би гарним не був дизайн форми, вона ніколи не буде однаково подобатись усім. А для дітей і підлітків відсутність можливості виразити себе в одязі може бути досить відчутним стресом, який заважає повноцінному та гармонійному розвиткові особистості.

Ще один мінус торкається більше не дітей, а їхніх батьків. Додаткові витрати на одяг, який дитина не буде носити ніде крім школи, будуть безболісними далеко не для всіх сімей. Тому значна частина батьків вважає, що краще «хай носить те, що є».

Шкільна форма консервативної Англії наближена до класичного стилю одягу і є обов'язковою для всіх учнів. У кожної школи є свій логотип, тому школярі мають приходити на заняття з «фірмовою» краваткою. Англійські школярі люблять носити форму, а більшість навіть пишається нею.

В Японії школярки красуються у матросках, назва яких японською звучить як «сейлор-фуку». Ця форма для них — еталон підліткової моди, і навіть поза шкільними стінами японки часто носять одяг, що нагадує їм звичну шкільну форму.

1.3 Аналіз сучасного ринку шкільного одягу. Тестування на якість продукції сучасних виробників.


За радянських часів шкільна форма була малоестетична, груба та «кусюча». Учні, особливо старших класів, боролися з нею по-своєму: дівчата вкорочували спідниці, відмовлялися одягати чорні фартушки на свої коричневі плаття, а хлопці замазували коліна та лікті, пропалювали піонерські галстуки, відривали ґудзики... А пам'ятаєте ці малоестетичні комплекти комірців та манжетів, які слід було пришивати до шкільного плаття?

Сьогодні шкільна форма більш зручна та менш тоталітарна. Дівчата, крім вовняного плаття, можуть носити також спідницю із жакетом або сарафан, міняти блузки або светрики. Хлопці ж досі носять традиційні брюки, піджак та сорочку.

Вартість шкільної форми зазвичай коливається від 150—200 гривень за звичайний комплект до 200—300 у.о. за ексклюзивні костюми.

Тести на якість.

Туфлі без підошви, розрізані спідниці і блузи, рюкзаки без днища… Це не відділ переробки вторсировини. Це шкільні товари, придбані на столичних ярмарках і базарах, які Укрметртестстандарт протестував на якість. Товари випробувань не пройшли…

Ось як коментують це фахівці:

– Ми купили 7 предметів дитячого шкільного одягу, дві пари взуття, білизну, портфелі і шкільне приладдя, – розповідає начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції легкої промисловості та засобів індивідуального захисту Галина Некрашевич. – Взуття не пройшло випробування за фізико-механічними показниками. Місця скріплення не витримують навантаження. Швейні кріплення не витримують деформації. Підошва не буде триматися. Досить короткого терміну носіння і вона відпаде.

У шкільній формі дитина перебуває 5 днів на тиждень як мінімум по шість годин. Основні вимоги, які висувають експерти до неї – це комфорт і безпека. У що ж пропонують вдягнути учнів виробники?

Основна проблема – невідповідність заявленої сировини тій, з якої насправді шиють одяг, тобто на ярлику зазначені натуральні матеріали, а насправді виявляються синтетичні.

– На дівочій блузі зазначено: бавовна 100%, а за результатами випробування – 100% синтетика, – продовжує Галина Антонівна. – Це стосується і шкільної форми. На ярлику хлопчачого піджака №3 зазначено вміст 50% бавовни і 50% синтетичні матеріали, за фактом – 100% синтетичні матеріали.

За нормативами шкільний одяг для дітей повинен містити не більше як 67% синтетичних матеріалів. Але якщо навіть з сировиною все гаразд, тоді багато зауважень виникає до шиття.

– Я б з 7 перевірених предметів залишила два, які дійсно можна реалізувати. До решти потрібно мати пересторогу, – зазначає Некрашевич. – Навіть якщо немає претензій до сировинного складу і маркування, то виріб неохайно пошитий: необметані петлі, складки, зморшки.

В цілому тестуванню піддавалися як вітчизняні так і іноземні вироби. І суттєвої різниці в їхній якості експерти не виявили.

В Укрметртестстандарті радять споживачам перш за все звертати увагу на товарний ярлик, де обов’язково мають бути зазначені: адреса виробника, телефон, дата виготовлення, символи щодо догляду, сировинний склад. Батькам радять вимагати документи, які підтверджують якість цієї продукції: сертифікат, паспорт якості, декларацію про підтвердження відповідності і гігієнічний висновок.

Звичайно, пересічному споживачеві важко зрозуміти, що його обдурюють, адже визначити хімічний склад того чи іншого товару «на око» чи «на зуб» не можливо. Але тканину, наприклад, можна спробувати на дотик. Якщо вона м’яка, приємна, «не кусає», тоді вже є шанс, що це не цілком штучний матеріал. А синтетика «дзвенить» і її одразу видно.

– Важливий показник – запах. Якщо виріб має невідповідний запах, то вже треба насторожитися, – зазначає начальник науково-технічного центру сертифікації та випробувань продукції Укрметртестстандарту Наталя Попова. – Взуття повинне пахнути. Але воно не повинно пахнути хімічною фабрикою і якимсь реагентом. Воно повинне пахнути шкірою або штучною шкірою, а не шинним матеріалом. У нас на сьогодні дуже багато випадків, коли для формованої підошви застосовують гуму, яку використовують у шинному виробництві. Але ж у взуття і машини – різне призначення.

Співробітники Укрметртестстандарту протестували також 8 шкільних ранців і жоден з них пройшов випробування.

– Кожен з ранців мав свої невідповідності чи за масою, чи за матеріалами чи за кількістю пофарбування, – розповідає Галина Некрашевич. – Наприклад, рюкзак обов’язково повинен мати світловідбивальні елементи на бокових та верхніх поверхнях, щоб школяр був помітним у темряві, особливо взимку, коли короткі дні. Ось такими світловідбивальними елементами були обладнані лише два рюкзаки з восьми.

Згідно з чинними нормами, дитина має переносити на відстань до 3 км вантаж, не важчий за 10% від своєї маси. Експерти наполягають, що рюкзак для першокласника повинен важити не більше як 1 кг. Отже обирати ранець треба як можна легший з жорстким днищем.

1.4 Дослідження тенденцій шкільної моди 2009-2010.


Дитяча мода, як і мода для дорослих, підкоряється деяким законам і створює деякі тенденції. Давайте разом спробуємо розібратися що зараз модно і як це носити.

Маленькі дорослі

Дитяча натура - дуже вразлива і їх стиль сьогодні часто формують зовсім не батьки, а ... кумири. Може тому останнім часом дитяча мода стала настільки ... не дитячою. Що говорити про школярів. Навіть для новонародженого малюка в магазинах не складає проблем знайти стильний костюм в смужку або ж зручні джинси на гумці. З такими темпами дев'ятирічні школярки давно вже вибирають міні-спідниці і високі лаковані чоботи, схожі на дорослі ботфорти. Підліткова мода давно вже ні на крок не відступає в своїй оригінальності і стрімкості від моди дорослої. І вважати що тренди для тінейджерів не важливі - щонайменше, безглуздо. Адже немає нікого більш критичного до одягу, ніж вони - тінейджери. Сьогодні кожен, школяр, що хоч трохи поважає себе, прагне бути оригінальним і виділитися з навколишнього середовища, вирватись з натовпу і показати скільки всього ховається під його нарядом.

Прінти

Надіти футболку з веселою картинкою або яскравим зображенням агресивних рокерів. Саме так роблять зірки в боротьбі з осінньою нудьгою. Поганий настрій як рукою знімає, коли йдеш по вулиці в майці із забавним написом.

Місткі сумки

Яка шкільна мода без сумок і рюкзаків? Тут, у виборі як у дівчаток, так і у хлопчиків переважає функціональна сторона. Звідси і мода на величезні сумки і навіть міні-валізи. Сюди і косметика, і зошити, і ланч, та ще і декілька книг вміститься.

Гламурні джинси

Найулюбленіший підлітками матеріал, звичайно ж - денім. Прямий крій, відтінки темно-синього і узори на задніх кишенях не залишать байдужою навіть найпримхливішу модницю. Охочим виділиться з натовпу собі подібних пропонуємо не зациклюватися на класичному синьому денімі|. Роби як Крістіна Агілера і для своїх штанів вибирай яскраво-червоні тони.

Обережно!!! Дрес-код

Учням шкіл, в яких установлений строгий дресс-код повезло значно менше. Вони не можуть з'явитися в клас в строкатій футболці або ж в рваних джинсах. Навпаки. У них є форма, зраджувати якій тут не дозволено нікому. До речі вона буває двох типів:

1. Класично ідентична. Вона замовляється в спеціальному магазині для всіх учнів і, як наслідок, діти, бажають вони цього чи ні, ходять в однаковому одязі. Тут про моду не йдеться, тому такий варіант не обговорюється.

2. Другий випадок, коли батькам висуваються деякі вимоги, і вони відправляються по магазинах за строгими діловими костюмами. Тут у них є одна мета - знайти хоч один «не настільки строгий» ... строгий діловий костюм.

Шкільний одяг повинен бути скромним, стриманим і непомітним. Практична його сторона, звичайно ж має теж далеко не останнє місце. В учбовому закладі діти проводять по п'ять - шість годин щоденно, тому, вибираючи костюм для підлітка потрібно в першу чергу гнатися не за тенденцією, а за його якістю.

Ніяких екстремальних квітів, все спокійне, і таке, що настроює на навчання, а не на дискотеки і розваги. Але боротьба поколінь продовжилася, адже діти залишилися при своїй думці про шкільну "робу".

Хороший спосіб протесту - яскраві аксесуари. «А що, - говорять школярі, - адже Я у формі прийшов».

Така модна класика

Це я про взуття. Цього сезону немає нічого моднішого, ніж акуратні, схожі на балетки туфлі. Вони зовсім не повинні бути грубими і бути схожим на чоловічі. На вершині популярності чорні лакові або ж замшеві, кольори слонячої кістки.

Обручі і пов'язки

Головний хіт молодіжної моди - всілякі обручі і пов'язки. Тонкі або широкі, з матерії або ж виткані з мерехтливих каменів і пайєток - вони послужать ідеальним доповненням до будь-якого гардероба.

Яскраві прикраси

Хай останні по рахунку, вони зовсім не є в останніх рядах по важливості в молодіжному стилі. Аксесуари - одна з найбільш значних складових модного молодіжного стилю і без них ніяк.

Хочеш виглядати актуально і стильний? Цією восени не обійтися без кілець Cocktail. Дуті кільця повинні бути помітні з відстані декількох метрів. І не важливо справжні в них камені чи ні. Тут тільки розмір має значення. Таку біжутерію обожнюють Скарлет Йохансон і Єва Мендес. Вони одягають відразу по декілька величезних перснів на кожну руку. Кільця чудово підходять практично до будь-якого одягу і дуже добре комбінуються з срібними браслетами і кульчиками.

Можливо із-за бурхливого життя, або непостійних відчуттів перехідного віку - але тінейджери завжди прагнуть експериментувати з своїм стилем і зовнішнім виглядом. Без соковитих відтінків тут не обійтися. Ще один фетиш сезону - браслети кислотних відтінків. Одним вони несуть захоплення, а іншим навпроти - огиду. Але незалежно від модних пристрастей і смаків, саме пластикові браслети і аксесуари задають тон похмурим осіннім будням. Найсміливіші надягають по декількох модних аксесуарів відразу. Гарний настрій - забезпечено.

Щоб підсумувати все вищесказане скажу: в цілому тінейджерська мода така - вона повністю наслідує дорослій моді. Разом з дорослими фасонами з'явилося зовсім не дитяче прагнення школярів одягатися по власному смаку. Не можна сказати, щоб це було погано. Дитина відчуває себе комфортно і упевнено? Тоді чом би не дозволити їй робити вибір самій?

Трендовий дитячий одяг везуть з Італії, Іспанії і навіть Франції. Тому і ціни на нього можна співставити з цінами на одяг дорослого.

1.5 Висновки до розділу.

Опрацювавши всі питання цього розділу ми прийшли до таких висновків:

16. проаналізувавши всі позитивні і негативні сторони введення шкільної форми в навчальних закладах, також систематизувавши результати соціологічних досліджень можемо з впевненістю сказати, що шкільна форма потрібна учням та її батькам;
    
17. вияснили, що проблема «шкільної форми» особливо для підлітків не вирішується на державному рівні;
    
18. існуючі зразки шкільного одягу не пройшли державного тестування на якість та інші показники стандарту;
    
19. дослідивши тенденції моди на 2009-210 роки, визначили й охарактеризували ким буде визначатись «підліткова мода» в шкільній формі;
    
20. Отже, питання залишається відкритим і проблема «шкільної форми», її якості, практичності, відповідності сучасним вимогам моди є актуальною і гострою на сьогоднішній день. Ми підлітки, яким одягати цю форму, повинні в вирішенні цього питання активну участь.
    

Розділ ІІ

Розробка індивідуальної моделі шкільної форми для дівчинки підліткового віку


2.1 Дослідження вимог до підліткового одягу


Одяг – це сукупність предметів (з тканини, хутра, шкіри), якими покривають (одягають) тіло людини.

Одяг відіграє значну роль у житті людини. Він захищає її від несприятливих атмосферних умов.

До підліткового одягу ставиться цілий ряд вимог. Їх можна поділити на гігієнічні, експлуатаційні, економічні й естетичні.

Гігієнічні вимоги полягають у створенні оптимальних умов для життєдіяльності людини за допомогою одягу, який захищає її від шкідливих впливів навколишнього середовища. Вони визначаються такими властивостями матеріалів, як гігроскопічність, повітропроникність, теплопровідність, забруднюваність, електризованість, клір, маса.

Експлуатаційні вимоги до одягу визначаються стійкістю проти різних атмосферних впливів, води, миючих засобів, хімічного чищення, зносостійкістю, міцністю тканини на розрив.

Економічні вимоги до одягу є основними у визначенні його якості. Одяг повинен бути не тільки красивим, а й гармоніювати із зовнішнім виглядом людини.

Слід пам’ятати – одягатися зі смаком означає одягатися модно й красиво, але скромно – так, щоб не викликати загальної уваги своїм вбранням.

2.2 Аналіз і систематизація вимог до шкільної форми середньої ланки освіти.


Шкільна форма підлітка – це особистий діловий стиль одягу, в якому відображається сутність нових освітніх процесів в умовах інтеграції освіти України в європейський простір.

Вимоги до шкільної форми підлітка:


Юнаків:

• однотонний піджак ділового стилю синього або темно однотонного кольору;
  
• сорочка або гольф білого, блакитного або світлого однотонного кольору;
  
• краватка ( до сорочки );
  
• штани синього або темно однотонного кольору;
  
• взуття темного кольору.
  

Дівчат:

• однотонний піджак ділового стилю синього чи темного кольору;
  
• блузка або гольф ( білого або світлого однотонного кольору );
  
• спідничка ( середньої довжини ), сарафан або штани ( класичні ) темного однотонного кольору;
  

Дівчатам не одягати занадто яскравих, кольорових та коротких кофтинок ( «топіків», «футболок» ).


Заборонено одягати в школу:

• джинсовий одяг;
  
• занадто короткі та задовгі спідниці;
  
• спортивний одяг та одяг для літнього відпочинку;
  
• спортивне взуття ( кеди, мокасини ).
  

2.3 Аналіз і систематизація вимог до шкільної форми середньої ланки освіти.


Для пошиття шкільної форми ми вибрали комплект – блуза, спідничка і модельна краватка (Див. додаток). Як показали дослідження, такий варіант оптимально підходить як для повсякденного так і для святкового одягу. Можна тільки змінювати верхню частину костюма. Наприклад: на свято більше підходить біла святкова блуза з яскравим краваткою, на кожен день – гольф, блуза пастельних тонів з краваткою в тон спіднички.

Для верху комплекту ми взяли блузку з бавовняної тканини ( 80% ) , напівприталеного силуету.

Перед: нагрудні виточки виходять з бокового шва, застібка ґудзиків на планочці, виріз горловини овальний, комірець з гострими кінцями. Рукав: втачний довгий на манжеті. Креслення викрійки блузи розміри 46-48 ми подаємо в додатках.

Спідниця.

Для пошиття спіднички ми використали напівшерстяну тканину (шерсть 60%). Спідниця розширена донизу. Спереду 2 фігурні кокетки. З правого і лівого боків по 2 складки доповнюють композицію 2 фігурні хлястики з декоративними ґудзиками. На задній пілочці одна суцільна фігурна кокетка, з правого і лівого боків по одній складці. Оздоблення: декоративні ґудзики і пояс. Родзинкою цієї моделі є краватка, яка надає моделі ділового характеру. Ми виконали її з тієї ж тканини, що і спідничку. Що підкреслює завершеність композиції (Див. додаток).

0. Висновки до розділу.
   

Дослідивши всі питання цього розділу, ознайомившись з особливостями конструювання одягу для підлітків, визначились, що блуза є основним і незамінним елементом у комплектуванні різних варіантів шкільної форми, як святкової і повсякденної.

Також можемо зробити висновки, що підлітковий одяг повинен відповідати таким основним вимогам:

1. Гігієнічні вимоги;
   
2. Експлуатаційні вимоги;
   
3. Економічні вимоги;
   
4. Естетичні вимоги.
   

Слід пам’ятати, що одягати дитину в школу потрібно зі смаком – модно і красиво, але скромно – так, щоб не викликати загальної уваги.

Шкільна форма повинна подобатись дітям, створювати їм комфортні умови для навчання та праці, підкреслювати індивідуальність кожної дитини, бути естетично привабливою і практичною.

В другому розділі ми опрацювали методи розробки деяких моделей одягу для дівчаток підліткового віку. Розробили нові моделі, які можна використовувати для пошиття шкільної форми, як основний елемент, так і в комплекті з іншими моделями. Дійшли висновку, що моделювання є невід’ємною часткою створення нових моделей дитячого одягу.

Моделюючи основу плечового, поясного виробів, доповнюємо її різноманітним оздоблювальними та конструкційними елементами; кокетками, рельєфами, оборками, кишенями, застібками, складками.

Моделюючи комірці та рукавчики, робимо одяг красивим та індивідуальним, що відповідає сучасним вимогам.


Розділ ІІІ

Вимоги до тканин, що використовуються для пошиття дитячого одягу на сучасному етапі.

3.1 Текстильні волокна

Натуральні текстильні волокна є основною сировиною для текстильної промисловості. Вони бувають рослинного і тварин­ного походження і відрізняються за зовнішнім виглядом, якістю та іншими ознаками.

Волокна рослинного походження. До цієї групи належать волокна бавовни та луб'яні.

Бавовняні волокна отримують з бавовнику. Це багаторічна теплолюбна рослина. її вирощують більш ніж у 50 країнах сві­ту. Плантації бавовнику є на півдні України і Молдови, в Серед­ній Азії, Казахстані й Закавказзі.

Бавовняні волокна легко вбирають вологу і легко віддають її. Пружність волокон незначна. Бавовняні тканини гігроско­пічні, повітропроникні, міцні, легкі, красиві, їх легко прати. Тому їх використовують для пошиття всіх видів одягу. Недолік бавовняних тканин той, що вони легко мнуться.

Луб'яні волокна отримують з різних рослин — льону, конопель, джуту, кропиви, кенафу, ралі. Найбільш тонкими, м'якими, гнучкими є волокна льону.

З давніх-давен льон коноплі вирощують на полях України і Білорусії, Прибалтики, в різних областях Росії.

Льняні волокна дуже міцні, добре фарбуються; волокна кра­щих сортів мають шовковистий блиск. Льняні тканини міцніші й важчі від бавовняних, більш гігроскопічні, мають добру теп­лопровідність, їх використовують для пошиття літніх суконь та костюмів, а також для виготовлення постільної та столової білизни. На міжнародному ринку український льон з року в рік одержує високу оцінку і користується великим попитом з різних країнах світу.

Волокна тваринного походження. До цієї групи належ волокна шерсті і шовку. Вони складаються з білкових речовин.

Шерстяні волокна дістають після стрижки різних видів тварин — овець, верблюдів, кіз, кролів. У текстильній промисловості в основному використовують овечу шерсть (95-97%) і невелика частка припадає на козячу і верблюжу (3-5%).

Шерстяні волокна, одержані від тварин різних видів порід, відрізняються за якістю і властивостями. Найбільш цінною за якістю є шерсть тонкорунних овець.

Шерстяні волокна повільно вбирають вологу і повільно віддають її. Зовнішній шар волокна шерсті має лускависту будову, що сприяє зчіплюваності волокон при виробництві сукна та повсті і утримуванню на них пилу. Завдяки цьому шерстяні тканини пружні і пористі, мають добрі теплозахисні властивості. Їх використовують для пошиття зимового та осіннього одягу.

Натуральний шовк отримують при розмотуванні тутового і дубового шовкопряда.

Натуральний шовк має більшу, ніж шерсть, але меншу, ніж бавовна та льон, теплопровідність. Гігроскопічність шовку на­ближається до гігроскопічності шерсті. Шовкове полотно міцне і гарне на вигляд. Із нього шиють легкі нарядні сукні. З шовку роблять також тканини для парусного і парашутного спорту, хірургічні нитки та ізоляційні матеріали.

До хімічних волокон належать штучні і синтетичні волокна різних видів.

Штучні волокна ― віскозні, ацетатні, мідно аміачні, казеїнові ― отримують фізико-хімічною переробкою природних високомолекулярних сполук.

Гігроскопічність штучних волокон невелика. Але вони досить міцні і гарні. Пружність штучних волокон незначна, тому штучні тканини без відповідної обробки дуже мнуться. Ткани­ни зі штапельного полотна дешеві, добре драпіруються і мало мнуться.

Синтетичні волокна отримують фізико-хімічною переробкою низько- і високомолекулярних синтетичних сполук — продук­ті н переробки нафти, природного газу, кам'яного вугілля, розплавлених синтетичних смол.

До синтетичних волокон належать: капрон, енант, анід, лавсан, нітрон, хлорин, елан та ін.

Синтетичні волокна дуже міцні і стійкі до тертя, пружні, добре зберігають надану їм форму, але мають зовсім незначну гігроскопічність. У вологому стані вони не змінюють своїх вла­стивостей. Синтетичні волокна лавсан і нітрон за зовнішнім виглядом нагадують шерсть.


3.2 Властивості тканини

Геометричні властивості ― це товщина, ширина, довжина, щільність тканини.

Товщина тканини впливає на призначення та фасон май­бутнього одягу, добір швацьких ниток і голок, розкрій і обробку в швейній промисловості. Залежить вона від лінійної щільності пряжі і крутки, виду переплетення ниток, щільності і способу ткання.

Ширина — показник, від якого залежить кількість погонних метрів

тканини, необхідна для розкроювання виробів.

Довжина. Текстильна промисловість випускає тканини різ­ної довжини (від 10 м до 150 м) залежно від їх вигляду і поверхневої щільності. Щільність тканини визначають кількістю ниток основи і утоку, розміщених на певній одиниці довжини, найчастіше на 100 мм. Залежить вона від товщини ниток основи і утоку, виду переплетення та обробки тканини.

Механічні властивості характеризується стійкістю до механічних впливів, до подовження і деформації, зминання, драпірування, стійкості до зношування.

Міцність ― одна з найважливіших властивостей, що впливає на якість тканини. Вона характеризується границею міцності при розтягуванні, розриванні і продавлюванні тканини.

Зминальність ― це здатність тканини утворювати складки і зморшки в результаті згинання і стискання тканини, які можна виправити шляхом волого-теплової обробки.

Драпірувальність — здатність тканини утворювати симет­рично спадаючі округлі складки, що залежить від структури тканини і її поверхневої щільності.

М'якість — здатність тканини легко змінювати свою форму, що залежить від виду і якості волокон, від крутки пряжі, від щільності переплетення і способу обробки.

Зношуваність і зносостійкість — дві взаємно протилежні властивості тканини. Причиною зношення тканини бувають ме­ханічні, фізико-хімічні та біологічні фактори, дії яких під­дається виріб під час використання, чистки, прання, а також під впливом світла, вологи, температури повітря.

Фізичні властивості тканин — це гігроскопічність, повітро­проникність та паропроникність, водопроникність, водопоглинальність, теплозахисні властивості, пилоємність.

Гігроскопічність — здатність тканини змінювати свою воло­гість залежно від вологості і температури навколишнього сере­довища. Ця властивість дуже важлива для білизняних тканин, які мають легко вбирати вологу, що виділяється шкірою люди­ни, і випаровувати її у навколишнє середовище. Найбільш гігроскопічні тканини з натуральних волокон рослинного по­ходження, натурального шовку та гідроцелюлозного волокна. Шерстяні тканини легко вбирають вологу і повільно її випаро­вують, синтетичні вбирають вологу дуже повільно.

Водопоглинальність — здатність тканини вбирати вологу, що дуже важливо для рушників, спальної і натільної білизни.

Водопроникність — здатність тканини пропускати через себе воду. Протилежна властивість — водоопірність — має велике значення для спеціальних тканин (брезент, плащові тканини тощо).

Оптичні властивості — блиск, колорит, пофарбування — впливають на визначення характеру, фасону моделі, оздоблен­ні виробу.


3.3 Фурнітура

Фурнітура — це допоміжні матеріали, які застосовують під час виготовлення швейних виробів: ґудзики, гачки, кнопки, пряжки, нитки, корсажна стрічка тощо.

Ґудзики бувають із пластмаси, перламутрові, металеві, скляні, рогові, кістяні, дерев'яні, а також обтягнуті тканиною, тобто обшиті зверху тканиною.

Крім ґудзиків, для застібання застосовують кнопки плаття­ні, гачки, петельки, застібки «блискавка», пряжки.


Висновки до ІІІ розділу

Розглянувши різні текстильні волокна, за походженням, дослідивши властивості тканин можемо зробити висновок, що за своїми властивостями для пошиття дитячого одягу найкраще підходять тканини з натуральних волокон. Штучні і синтетичні волокна в дитячому одязі краще не використовувати. Також можемо описати основні вимоги, яким повинна відповідати тканина, яка використовується в одязі для дітей:

Фізичні властивості:

1. Висока гігроскопічність; 2. Водопоглинальність;

3. Водопроникність; 4. Повітропроникність;

5. Паро проникність; 6. Теплозахисні властивості;

7. Пило проникність.

Механічні властивості:

1. Низька забруднювальність

2. Електризованість

3. Зносостійкість

Також для пошиття дитячого одягу можна використовувати сучасну фурнітуру, але допоміжні матеріали повинні бути високої якості.


РозділIV

Оздоблення дитячого одягу

4.1 Види оздоблень

Оздоблення є одним з елементів композиції одягу. Воно під­креслює конструктивні лінії фасону, надаючи моделі закінченості.

Для оздоблення одягу використовують тканину, трикотаж, фурнітуру, сутаж, тасьму, шнур, вишивку, аплікації, мереживо, бахрому, стрічки, машинні строчки, бісер, стеклярус, квіти.

Вишивка буває ручною і машинною. Оздоблюючи одяг вишив­кою, слід враховувати фактуру тканини, фасон, вік людини. Напри­клад, крупний малюнок, яскраві кольори на кокетці сукні годяться для дівчини-підлітка, а дрібний узор, спокійні тони можуть при­красити комір модної блузи для жінки середнього віку.

Тасьма — поширений вид оздоблення. Вона може бути най­різноманітнішою: строката, гладенька, ажурна, мереживна, одно­тонна, багатоколірна.

Бахромою можна оздоблювати по вертикалі або горизонталі. Іноді вона збігається з основною лінією композиції одягу.

Машинні строчки підкреслюють лінії, шви, рельєфи виробу, краї деталей і складки. Оздоблення строчкою дуже поширене і надає одягові строгості, елегантності.

Складки, защипи розміщують по вертикалі і по горизонталі.

Кант, бейка роблять деякі елементи виробу виразнішими, помітними, а всю модель у цілому нарядною, елегантною.

Бейки бувають вузькими й широкими, із гладенької, картатої, набивної тканини. Цей вид оздоблення надає одягові легкості, вишуканості.

Знімні оздоблення — коміри, манжети, вставки — дуже зручні й нарядні.


4.2 Висновок до розділу

Дослідивши питання оздоблення дитячого одягу можемо зробити висновки, що оздоблення є постійним і змінним. До постійного оздоблення належать складки, строчки, защипи, тасьма, сутаж, бейка, кант, рюш, вишивка, мережка, бахрома і аплікація; до змінного ― коміри, вставки, манжети, пояси, жабо тощо.

Вважаємо, що всі види оздоблень можна ефективно використовувати, створюючи різні моделі шкільної форми. Адже оздоблення є одним з елементів композиції одягу. Воно підкреслює конструктивні лінії фасону, надаючи моделі закінченості.

В И С Н О В К И

Провівши дослідницьку роботу, ми з’ясували особливості пошиття шкільної форми, зокрема для дівчаток молодшого шкільного віку, описали їх і надалі будемо використовувати у своїй наступній роботі.


Також ми можемо зробити такі висновки:

І. Ми з впевненістю можемо сказати, що шкільна форма потрібна учням і їхнім батькам. На сьогоднішній день це питання є актуальним,а проблема якості, практичності, естетичного вигляду шкільного одягу стоїть дуже гостро. Існуючі зразки шкільного одягу не пройшли державного тестування на якість та інші показники стандарту. Дослідивши тенденції моди на поточний рік, ми визначили і охарактеризували чим буде визначатись «підліткова мода» в шкільній формі.

Шкільна форма завжди повинна «йти в ногу» з модою, бути сучасною, цікавою для підлітка, підкреслювати індивідуальність кожної дитини.

Тому ми, підлітки, повинні приймати у вирішені цього питання активну участь.

Шкільна форма повинна відповідати таким основним вимогам: гігієнічні, експлуатаційні, економічні, естетичні.

Одягати дитину в школі потрібно зі смаком – модно і красиво, але скромно – так, щоб не викликати загальної уваги.

Шкільна форма повинна подобатися дітям, має бути простого крою, вільною, щоб не сковувати рухів дитини, створювати комфортні умови для навчання та праці. Також вона повинна підкреслювати індивідуальність кожної дитини, бути естетично привабливою та практичною.

ІІ. Моделювання є невід’ємною часткою створення нових моделей дитячого одягу. Моделюючи основу плечового, поясного виробів, доповнюємо її різноманітними конструкційними та оздоблювальними елементами: кокетками, рельєфами, оборками, кишенями, застібками, складками. Моделюючи комірці та рукавчики робимо одяг красивим та індивідуальним, що відповідає сучасним вимогам.

ІІІ. За своїми властивостями для пошиття дитячого одягу найкраще підходять тканини з натуральних волокон. Штучні і синтетичні волокна в дитячому одязі найкраще застосовувати для оздоблення.

Дослідити вимоги до тканин для пошиття шкільної форми: фізичні і механічні.

Для пошиття шкільної форми можна використовувати фурнітуру, але допоміжні матеріали повинні бути високої якості.

ІV. Використовуючи як постійне так і змінне оздоблення, ми робимо одяг красивим, різноманітним, привабливим для дитини та індивідуальним.

Створюючи різні моделі шкільної форми можна ефективно використовувати різні види оздоблень. Адже оздоблення є одним з елементів композиції одягу. Воно підкреслює конструктивні лінії фасону, надаючи моделі закінченості.

Результатом дослідницької роботи є розроблені та пошиті моделі шкільної форми для дівчаток молодшого шкільного віку, які отримали схвальні оцінки спеціалістів по швейній справі та рекомендовані для пошиття на виробництві.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атаман Л. Новы інформаційні технології в трудовому навчанні: Трудове навчання в закладах освіти. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2009. – № 5.
   
2. Бєлокурова Л. С. Як навчитися шити. К.: «Радянська школа», 1980 – 80 с., іл.
   
3. Головніна М. В. Технологія крою та шиття. – К.: Техніка, 1988. – 304 с., іл.
   
4. Грекова М. Г. Шиття для жінок. – М.: «Внєшсігма», 2000. – 327 с., іл.
   
5. Климчук Л. В. Технологія виготовлення швейних виробів: Навч. посібник для учнів 8-9 кл. серед. загальноосвіт. школи, ліцеїв, гімназій. – К.: Освіта, 1998. – 141 с.
   
6. Колгіна І. І. Комплекти дитячого одягу. – М.: Легка промисловість, 1994. – 208 с., іл.
   
7. Кузнєцова Л. С. Перешиваємо для дітей. – К.: Будівельник, 1994. – 112 с.
   
8. Кульська І. Стежка в’ється вгору. К.: Веселка, 1984. – 134 с., іл.
   
9. Лебедєв Д. Дизайн та сучасна загальноосвітня школа: Трудове навчання в закладах освіти. – К.: Міністерство освіти і найки України, 2009. – №3.
   
10. Мельникова Л. В. Обробка тканини: Навч. посібник для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк.. – К: Освіта, 1993.
    
11. Михайленко Г. Технічне моделювання на уроках трудового навчання: Трудове навчання в закладах освіти. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2009. – № 7-8.
    
12. Фіалко Т. М. Вчимося кроїти та шити: одяг для дітей. – Мн.: ОДО «Хелтон», 2002. – 208 с.
    
13. Хворостухіна С. А. Шиємо та в’яжемо для маленьких модників та модниць. Моделі для дітей від 3 до 10 років. – М.: РИПОЛ класік, 2007. – 320 с., іл.
    
14. Ходзинська І. Азбука моди: Газета для вчителів трудового навчання. – К.: Книжковий світ, 2009.
    
15. Чижик Т. Б. «Крій та шиття». – Ростов н/Д: «Проф-Прес», 2000. – 608 с
    
16. Чижик Т. Б. Шиєм одяг любим дітям. – Ростов н/Д: Ренікс, 2004. – 320 с.
    
17. Цідило І. Композиційні засоби графічного проектування в інформаційній підготовці дизайнера: Трудове навчання в закладах освіти. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2009. – № 4.
    
18. Шершнєва Л. П. Основи конструювання жіночого та дитячого одягу: Навчальний посібник. – М.: Легпромпобутвидав, 1987. – 224 с., іл.
    
19. Burda young fashion. – Берлін: collection 2009р.
    

ВІДГУК

Назва роботи: «Особливості пошиття шкільної форми для дівчаток підліткового віку».

Автор: Дембіцька Катерина Олександрівна

Науковий керівник: Танавська Ольга Петрівна

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Волочиська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1, 9 клас

У своїй науково-дослідній роботі учениця здійснює першу спробу наукового аналізу самостійно зібраного матеріалу, його систематизації, комплексного опису та класифікацій досліджених явищ. Автор демонструє добрі знання з певного розділу, достатній термінологічний апарат, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення та висновки.

робота відповідає всім вимогам і критеріям. Тема, вибрана автором, актуальна на сучасному етапі, науково обґрунтована, розкрита в роботі повністю. Учениця аргументує доведення висунутих положень; логічно, послідовно викладає думки; робить самостійно висновки, узагальнення, аналіз. Хочеться відмітити високу якість матеріалу для дослідження, довершеність та умотивованість структури роботи, стилі стичність, вправність, грамотність та якість оформлення. В роботі використані елементи творчості.

Учнівська наукова робота має чітку структуру і складається зі «Вступу», чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Робота містить додатки у вигляді схем, креслень, ескізів.

У «Вступі» стисло викладені завдання і методологічні основи роботи. Учениця використовує чіткі формулювання, аргументує твердження, конкретно зупиняється на з’ясуванні таких питань:

1. Актуальність теми, заявленої в науковій роботі.
   
2. Мета і завдання роботи.
   
3. Об’єкт і предмет дослідження.
   
4. З’ясування стану розробки сучасною наукою проблеми, що заявлена у темі роботи.
   

5. Наукова новизна.
   
6. Методи, обрані для проведення дослідження.
   

«Основна частина» складається з чотирьох розділів, які поділені на 2-3 підрозділи. Вони містять аналіз, оцінку, основні характеристики, тенденції розвитку розглянутих явищ. «Основна частина» спрямована на вирішення актуальних проблем сучасних технологій. Кожнийрозділ завершується висновками, до якого прийшла учениця в результаті певного етапу свого дослідження.

Після тексту «Основної частини» подається підсумкова «Висновки». Вона систематизує та узагальнює виклад попередніх частин.

Літературу, використану у науковій роботі, автор подає одним списком,у якому джерела розташовані в алфавітному порядку і оформлені відповідно до сучасних бібліографічних вимог.

Схеми, креслення, таблиці, ескізи, які автор подає у «Додатках» виконані охайно і чітко. Їх присутність конкретно і чітко вказана та аргументована у роботі.

Результатом дослідницької роботи учениці є розроблені та пошиті моделі дитячого одягу, які виконані на високому конструктивному та технологічному рівні і рекомендується для пошиття на виробництві.


Науковий керівник____________________________________(Танавська О.П.)


Директор школи______________________________________(Пересунько О.В.)