В. Сухомлинський Концепція моделі «Школа майбутнього»

Вид материалаДокументы

Содержание


Мета створення моделі « Школи майбутнього»
Модель особистості випускника « Школи майбутнього»
Загально – культурна компетентність
Психо - фізична компетентність
Професійно - трудова компетентність
Культурно-дозвільна компетентність
Професійно – трудова компетентність
Сімейна –побутова компетентність
Місія « Школи майбутнього»
Модель «Школи партнерства учнів , батьків , громади»
Очікувані результати
Подобный материал:
«Дитина спрямована в майбутнє»

В. Сухомлинський


Концепція моделі «Школа майбутнього»


« Школа партнерства учнів, батьків, громади»


Актуальність проблеми


На сучасному етапі розвитку суспільства виникла необхідність створення та розвитку нового типу державного освітнього закладу, який би став повноцінним простором для формування успішних, конкурентноздатних випускників, розвитку особистості, їх творчої самореалізації, виховання молодих людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом усього життя. Школа повинна задовольнити особисті освітні потреби, інтереси та цілі учнів, запити представників органів влади, місцевих громад, батьків, виконати соціальне замовлення.

Сьогодні школа не тільки частина демократичного суспільства. Вона має важливе значення для майбутнього держави. У всіх нас є бажання, щоб усі і в школі і в суспільстві були активними громадянами, оберігали й примножували цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивали демократичну правову державу. Тому головною метою демократичної освіти є виховання громадянина сучасного суспільства та його підготовка до життя та діяльності в умовах демократії.

Ми працюємо в такому середовищі, де громада міста Карлівки, району бере активну участь в управлінні освітою. Громадська думка є інформаційним сигналом, який дає можливість об’єктивно оцінити результати роботи навчального закладу і коригувати цю роботу відповідно до суспільних потреб та інтересів учасників навчально-виховного процесу. Роль школи, як осередку розвитку місцевої громади, є особливою.

Вирішення поставлених завдань потребує впровадження сучасних новітніх технологій в управлінні навчальним закладом. Саме тому і виникла ідея в педагогічному колективі Карлівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 Карлівської районної ради Полтавської області створення громадсько - активної школи «Школа партнерства учнів, батьків, громади», яка сприятиме створенню рівних можливостей для всіх членів спільноти стати партнерами у реалізації потреб громади, відкрити нові перспективи власної ініціативи, творчості, активності. Правові засади діяльності школи, як громадсько – активної, закладені і в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, і в Законі України «Про освіту», і в Національній доктрині розвитку освіти України, де звертається увага на розробку моделей управління освітою із підключенням до управління громадян, фахівців для підвищення демократичності та надання державно - громадського характеру.

Громадсько-активна школа « Школа партнерства, батьків, громади» - це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та громадою, освітнім, соціальним, оздоровчим послугам, розвитку молодіжного, волонтерського руху, покращанню навчання учнів, зміцненню родинних відносин.

Освітня філософія, яка лежить в основі діяльності ГАШ, сприяє створенню можливостей для усіх членів громади - школи, окремих громадян, громадських та приватних організацій стати партнерами у реалізації потреб громади. Найбільш суспільно орієнтована освіта виявляється у громадсько – активній школі, яка відкрита після завершення шкільного дня, де надаються додаткові освітні, соціальні, оздоровчі послуги для всіх вікових категорій людей.

Із загальних проблем якими займається ГАШ можна виділити такі:

- благочинні акції: «Піклування», «Турбота», « Милосердя»,;

- проведення оздоровчо - спортивних заходів: «День здоров’я», « День туризму», «Малі олімпійські ігри» «Родинні спартакіади»;

- заходи екологічного напрямку, благоустрій території, акції: «За чисте довкілля» , « Посади дерево», « Квіти на шкільному подвір’ї» « Майбутнє лісу в твоїх руках»;

- надання додаткових освітніх послуг;

Діяльність школи допомагає активізувати місцеву громаду, тому що проекти спрямовані на вирішення багатьох проблем ініціюються школою ,але

здійснюються за допомогою громади.

Мета створення моделі « Школи майбутнього»

Основною метою розробки моделі « Школи майбутнього» є:

- виховання національної еліти України, людей державного рівня мислення, громадянина України і світу, конкурентноздатного, соціально мобільного, толерантного, компетентного;

- створення організаційно-педагогічного середовища, що забезпечує становлення гуманістично орієнтованої особистості, якій притаманне почуття власної гідності, усвідомлення високої цінності свободи та демократичних засад, яка володіє комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для інтеграції в навколишній світ і успішної реалізації життєвих планів;

- визначення стратегії діяльності школи, спрямовані на досягнення кінцевої мети;

- визначення пріоритетів навчально-виховної роботи на найближчу перспективу (2-3 роки)


Модель особистості випускника « Школи майбутнього»

В моделі особистості випускника «Школи майбутнього»закладено підходи, згідно з якими учень, крім володіння необхідними компетенціями, повинен бути готовий до безперервної освіти. Якими ж основними компетенціями має володіти випускник?


Загально – культурна компетентність:

- системне осягнення культурних надбань;

- уміння оцінювати явища культури та мистецтва;

- формувати власну позицію;

- глибокі знання з основ наук, начитаність;

- бажання займатись самоосвітою;

- уміння працювати з інформацією ( систематизувати, структурувати);

- уміння застосовувати знання на практиці;

- культура мовлення, обґрунтованість суджень;

- здатність толерантно ставитися до людей;

- прагнення до самопізнання;

- прагнення до самореалізації;

- чесність;

- ступінь самоповаги та самовизначення.

Психо - фізична компетентність:

- уміння управляти своїми емоціями;


- сформованість негативного ставлення до шкідливих звичок;

- уміння організовувати режим дня і дотримуватись його;

- регулярність занять спортом, правильність харчування;

- додержання правил особистої гігієни.


Професійно - трудова компетентність:

- чітке уявлення про свої інтереси;

- чітке уявлення про свої можливості;

- усвідомлення вибору професії ;

- відповідальність за вибір професії;

- чітке уявлення про сфери працевлаштування та функціональні обов’язки.


Культурно-дозвільна компетентність:

- уміння планувати свою діяльність;

- цілеспрямоване уміння ставити ближні цілі ;

- усвідомлене виконання своїх обов’язків;

- сформованість життєвих цілей або інтересів.


Професійно – трудова компетентність:

- сформованість навичок самообслуговування;

- поважне відношення до праці інших;

- наявність й ступінь виконання домашніх обов’язків;

- відповідальність;

- знання про сучасний світ професій;

- уміння володіти засобами своєї професійно - трудової діяльності;

- уміння користуватися довідковою літературою з питань професійного самовизначення.


Сімейна –побутова компетентність:

- уявлення про сутність дорослої людини( громадська зрілість);

- має навички побудови взаємин з людьми на основі партнерства;

- має уявлення про етичні, правові аспекти сімейного життя;

- має основами поведінки в побуті.


Місія « Школи майбутнього»:

Створення освітнього простору, який забезпечує процес навчання, розвитку та виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної і національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю.


Модель «Школи партнерства учнів , батьків , громади»


1. Демократизація школи

- Освіта для і через досвід;

- включення принципів і процесу демократії в навчально-виховний процес

- розвиток активної громадянської позиції;

- відкритість і співпраця, наголос на розвиток, спілкування й обмін досвідом та ідеями.


2. Волонтерство

- Добровільний вибір, який відображає особисті погляди та позиції;

- активна участь громадян у житті суспільства;

- сприяє більш збалансованому економічному і соціальному розвитку.

3. Партнерство

- Увага приділяється роботі з місцевою громадою, працівниками школи та

мешканцями;
  • школа сприяє обміну думками, займається самооцінкою;
  • спрямовує ресурси школи на розвиток громади, самоуправління;
  • розвиває у школі та громаді традиції та практику громадянської активності;
  • Зв'язок із засобами масової інформації.


Органи управління громадсько-активною школою

Керівник ГАШ ( професіонал, компетентний в управлінні школою, готовий до виконання модернізованих функцій)

Рада навчального закладу .

Загальні збори навчального закладу.

Конференція.

Рада ГАШ .

Педагогічна рада.

Батьківський комітет.

Органи учнівського самоврядування.

Очікувані результати

- Фінансова стабільність навчального закладу;

- школа стає центром місцевої громади;

- шкільне життя стає більш цікавішим для учнів і вчителів;

- демократизація навчального закладу;

- ріст творчого потенціалу вчителів і учнів;

- піст авторитету школи;

- поінформованість батьків;

- покращання роботи груп шкільного самоврядування;

- більш довірливі стосунки між дітьми, вчителями, батьками;

- поліпшення матеріально - технічної бази школи;

- поступове вирішення застарілих проблем розвиток волонтерського руху;.

- діяльність учнів спрямовується на конструювання та покращання умов власного життя;

- розширення освітніх послуг стимулює використання інноваційних освітніх програм;

- відбувається переорієнтація освітніх цілей на особистість школяра, на формування активної громадянської позиції, відповідальності перед собою та суспільством.

Отже, втілюючи модель громадсько- активної школи педагогічному колективу Карлівської ЗОШ I-III ступенів № 1 успішно вдається реалізовувати поставлені завдання.