Зміст вступ 5
Вид материала | Документы |
§ 11.4 Вправи та завдання Побажання тим, хто відчув себе програмістом Додатки Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови |
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст вступ, 388.95kb.
- Зміст перелік скорочень, 569.12kb.
- Зміст вступ, 540.64kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
§ 11.4 Вправи та завдання
250 Дано файл f, компоненти якого є цілими числами. Знайти:
а) найбільше число, записане у файлі;
б) найменше число, записане у файлі;
в) суму найбільшого і найменшого чисел файлу;
г) кількість чисел у файлі;
д) кількість парних чисел у файлі;
е) кількість чисел у файлі, що діляться на 3;
є) кількість квадратів непарних чисел.
251 Дано два текстових файли f і g. Поміняти місцями вміст файлів.
252 Дано файл f, компоненти якого є символами. Отримати файл g, утворений з файлу f заміною всіх малих літер на великі (прописні).
253 У файлі f записано деякі цілі числа. Впорядкувати у даному файлі всі числа за неспаданням.
254 Дано текстовий файл f, у якому окремі слова відокремлено пропуском або символом переведення рядка. Підготувати файл g для друку слів у дві колонки по N рядків на сторінці. Слова повинні бути розміщені у файлі для друку таким чином:
1–е слово N+1 – е слово
2–е слово N+2 – е слово
3–е слово N+3 – е слово
... ...
N–1–е слово N+N–1 – е слово
N–е слово 2N – е слово
а потім повинна йти наступна сторінка і т.д.
255 У текстовому файлі записано деякий текст з розділовими знаками. Замінити у ньому всі слова “книга” на “підручник”. Врахувати можливість написання літер у слові великими літерами.
256 У текстовому файлі замінити всі групи пропусків, більші за 1 на 1 пропуск.
257 У файлі, що складається з дійсних чисел, знайти розмір самої довгої неспадаючої послідовності.
258 У файлі зберігається деякий текст на українській мові. Складіть програму, яка під час роботи при кожному звертанні до файлу повертала б чергове слово тексту.
259 Складіть програму кодування та розкодування текстового файлу з використанням пароля.
Побажання тим, хто відчув себе програмістом
Ми з вами лише тільки привідкрили двері у величезний світ “Інформатики” і зазирнули до двох країн – великої країни “Програмування” і трохи меншої “Мова Паскаль”. Якщо наша з вами подорож вам сподобалась і ви вже відчули себе програмістом, то одразу хочемо вас застерегти від типової помилки, яку часто допускають навіть досвідчені програмісти. Вся справа в тому, що програмування розвивається настільки стрімкими темпами, що той, хто років два не відкривав нових книжок, не знайомився з досягненнями у програмуванні, може взагалі у кращому випадку просто заблукати у величезному і неосяжному світі “Інформатики”, а у гіршому – перестане її розуміти.
У вас попереду ще багато завдань і зупинятись не можна ні на секунду. Адже потрібно познайомитись і з об’єктно – орієнтованим програмуванням, і з візуальними середовищами програмування, та й з іншими мовами програмування також.
Якщо ви ще не визначились, з якою мовою ви хочете ще познайомитись, то послухайтесь нашої поради і відразу приступайте до Сі. Математична краса цієї мови і швидкість виконання написаних на ній програм будуть для вас нагородою за старання.
Ми ніскільки не зменшуємо роль розглянутої у книзі мови Паскаль, але для написання системних програм, особливо у середовищах, починаючи з Windows–95 обійтись без Сі можна, але трохи важко, а можливо вам більш сподобається програмувати на Visual Bascic чи Delphi – це вже справа вашого програмістського смаку.
Запам’ятайте ще одну річ: якщо кожна розв’язана проблема буде ставити перед вами як мінімум дві нові, якщо кількість невирішених проблем буде у вас одночасно і зменшуватись і зростати, то лише тоді ви маєте повне право заявити: “Здається, я стаю програмістом!..”
Додатки
Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови
A
abs – модуль числа
and – логічна операція і
asm – асемблерна вставка
assembler – асемблерна вставка9
arctan – арктангенс числа (в радіанах)
array – масив
exp – експонента числа
B
begin – початок програми або блоку
boolean – булівський тип
byte – цілочисельний тип в межах від 0 до 255
C
case – команда вибору
char – символьний тип
chr – символ з відповідним порядковим номером
concat – аналог операції “+” для символів
const – розділ опису сталих величин
copy – виділення ланцюжку символів
cos – косинус кута, вираженого в радіанах
D
div – операція ділення націло
delete – видалення ланцюжка символів
do – то
double – дійсний тип в межах від 5.0×10-324 до 1.7×10308
downto – в циклі з параметром (for) вказує на зміну параметру
циклу в сторону спадання (зменшення)
E
else – інакше, використовується в команді розгалуження (if)
end – кінець програми або блоку
eof – скорочення від end of file – кінець файлу
exp – операція ex
exports –
extended – дійсний тип в межах від 3.4×10-4932 до 1.7×104932
F
false – хибно
file – файл
for – для
forward – випереджувальний запис, використовується при
рекурсії
frac – дробова частина
function – функція
G
goto – перейти на (мітку)
H
halt – термінове закінчення програми
hi – старший байт
I
if – якщо (початок конструкції розгалуження)
implementation – початок розділу реалізації модуля
in – в, належність множині
inline – фрагмент в машинних кодах
interface – розділ опису сталих і змінних в модулі
int – ціла частина числа
integer – цілочисельний тип в межах від -32768 до 32767
K
keypressed – чекає натиснення клавіша
L
label – розділ опису міток
length – кількість символів у літерній (рядковій) величині
library – бібліотека
ln – натуральний логорифм
longint – цілочисельний тип в межах від -2147483648 до
2147483647
lo – молодший байт
M
mod – остача при діленні
N
nil – пуста множина
not – логічна операція не (заперечення)
O
object – об’єкт
odd – перевірка на непарність
of – від (вживається в конструкції операції вибору – case of)
or – логічна операція або ()
ord – порядковий номер символу чи елементу
P
packed – упакований тип
pi – стале число p = 3.1415926...
pointer – вказівник
pos – позиція в послідовності елементів
pred – попередній елемент перерахованого типу
procedure – процедура
program – програма
R
read (–ln) – прочитати, ввести значення
real – дійсний тип в межах від 2.9×10-39 до 1.7×1038
record – запис
repeat – початок циклу з післяумовою
resident –
round – округлити
S
set – належність множині
shl – зсув вліво
shortint – цілочисельний тип в межах від -128 до 127
shr – зсув вправо
sin – синус кута, вираженого в радіанах
single – дійсний тип в межах від 1.5×10-45 до 3.4×1038
sqr – квадрат числа
sqrt – квадратний корінь
str – перетворення числа в послідовність символів
string – стрінговий тип (масив символів)
succ – наступний елемент перерахованого типу
swap – обмін місцями молодшого і старшого байту
T
then – то
to – до
true – істинно
trunc – найближче ціле число з недостачею (за модулем)
type – розділ опису типів
U
unit – заголовок модуля
until – умова закінчення циклу з післяумовою
upcase – перетворює рядкову літеру в прописну
uses – підключити модуль
V
val – перетворення символу в число
var – розділ опису змінних
W
while – поки (цикл з передумовою)
with – селектор
word – цілочисельний тип в межах від 0 до 65535
write (–ln) – писати, написати, надрукувати
X
xor – логічна операція виключне або
Y
Z