“затверджую”

Декан факультету електроніки

_____________ В. Я. Жуйков

“___”_____________2011р.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

“Програмування та алгоритмічні мови”

6.050801 – “ мікро- та наноелектроніка”

Ухвалено методичною комісією факультету електроніки	Програму рекомендовано кафедрою мікроелектроніки протокол № 19 від “15” червня 2011р.
Протокол №12 від “20” червня 2011р.
Голова методичної комісії ______ ________________ (підпис) (ініціали, прізвище)	Завідувач кафедри ____________ Ю. І. Якименко (підпис)

Київ 2011

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Розвиток обчислювальної техніки дав світові універсальний інструмент для полегшення вирішення великої кількості науково-технічних та інженерних задач. Але експлуатація ЕОМ в народному господарстві неможлива без наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів, спроможних ефективно використовувати всі можливості сучасної обчислювальної техніки для вирішення практичних задач. Одним з необхідних етапів підготовки таких спеціалістів є вивчення дисципліни «Програмування та алгоритмічні мови». Тому вона є дисципліною необхідної професійної підготовки бакалаврів електроніки.

Дисципліна забезпечується курсами «Персональні компьютери та основи програмування», «Інженерна та компьютерна графіка».

Дисципліна забезпечує курси «Обчислювальна математика», «Моделювання в електроніці.».

ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вступ

Основні питання: задачі і цілі курсу, структура курсу, класифікація мов програмування, місце мов програмування С та .С++ серед інших мов програмування.

Розділ 1

Основи програмування на мові С

Тема 1.1

Основні елементи мови С

Тема 1.2

Типи даних в С

Тема 1.3

Стандартна бібліотека функцій в С

Мета розділу: дати студентам мову програмування С, навчити їх писати програми на С, виробити навички використання мови програмування С для реалізації алгоритмів розв’язку прикладних задач.

Основні питання: особливості мови програмування С, алфавіт мови С, Операції в С, ідентифікатори в С , ключові слова в С [3], оператори мови С, структура програми на С, коментарі в С, типи змінних, синтаксис опису змінних, поняття перераховного типу, опис перераховного типу, поняття структури, опис структур, поняття об’єднання, опис об’єднань, поняття масиву, одномірні та багатомірні масиви, опис масивів, поняття строки в С, особливості роботи із строками, поняття покажчика, особливості реалізації покажчиків в С, опис покажчиків в С, покажчики на функції, поняття файлу в С, особливості роботи з файлами в С, використання дескрипторів для роботи з файлами в С, особливості роботи з пам’яттю в С, класи пам’яті в С, використання різних класів пам’яті, функції в С, поняття локальних та глобальних змінних, особливості роботи з ними, опис змінних на зовнішньому та внутрішньому рівнях, ініціалізація змінних, поняття типу в С, опис типів в С, використання typedef, імена типів, поняття стандартної бібліотеки функцій в С, особливості використання стандартної бібліотеки в С, функції вводу-виводу, специфікації форматів вводу-виводу, бібліотека функцій загального призначення, бібліотека математичних функцій, бібліотека функцій для роботи із строками, бібліотека функцій для аналізу і перетворення літер, [1,2,3].Розділ 2

Основи програмування на С++

Тема 2.1

Нові засоби С++ не зв’язані з ООП

Тема 2.2

Об’єктно оріентоване програмування на С++

Мета розділу: дати студентам мову програмування С, навчити їх писати програми на С, виробити навички використання мови програмування С для реалізації алгоритмів розв’язку прикладних задач.

Основні питання: особливості С++, коментарі в С++, опис змінних всередині блоку, прототипи функцій, аргументи по замовчуванню, особливості роботи з локальними та глобальними змінними в С++, передача параметрів по значенню та по посиланню, модифікатори const та volatile, inline-функції, робота з пам’яттю в С++, оператори динамічного розподілу пам’яті в С++, перевантаження функцій, шаблони функцій, перевантаження операторів, поняття класу, основні принципи концепції ООП, доступ до полів та методів класу, статичні члени класу, друзі класу, перевантаження операторів для класів, ініціалізація та знищення об’єктів, конструктори та деструктори, шаблони класів, особливості реалізації механізмів наслідування та поліморфізму в С++, доступ до членів базових класів, поняття потоку, стандартні потоки вводу-виводу, потокові класи, особливості організації потоків в С++, маніпулятори, поняття файлу в С++, особливості реалізації файлового вводу виводу в С++, файлові потоки [4,5,6,7].

ІІІ. ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТТЬ

Цикл лабораторних призначений для закріплення навичок необхідних для роботи з ПК, а також умінь та навичок, необхідних для програмування інженерних задач засобами мов С та С++. Приблизний перелік лабораторних робіт наведено нижче:

Лабораторні заняття 1-3

Тема роботи : Знайомство з системами програмування на С та С++.

Тема роботи : Засоби відладки в системах програмування на С та С++.

Лабораторні заняття 4-5

Тема роботи : Структура програми в С.

Тема роботи : Оператори вводу-виводу в С.

Лабораторні заняття 6-7

Тема роботи : Оператори циклу мови програмування С.

Лабораторні заняття 8-9

Тема роботи : Оператори вибору в С .

Лабораторні заняття 10-11

Тема роботи : Одновимірні масиви в С.

Лабораторні заняття 12-14

Тема роботи : Двовимірні масиви в С.

Лабораторні заняття 15-16

Тема роботи : Структури та об’єднання в С.

Лабораторні заняття 17-18

Тема роботи : Обробка символьних та строкових даних в С.

Лабораторні заняття 19-20

Тема роботи : Робота з файлами в С.

Лабораторні заняття 21-22

Тема роботи : Використання графічної бібліотеки С.

Лабораторні заняття 23-27

Тема роботи : Об’єктно орієнтоване програмування в С++.

ІV. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

З метою контролю процесу засвоєння учбового матеріалу до курсу введено одну модульнуі контрольнуі роботу. Контрольна робота охоплює весь матеріал першого, розділу курсу.

V. МЕТОДИЧНІВКАЗІВКИ

Основна мета курсу – закріпити навички роботи студентів з обчислювальною технікою, навчити основним прийомам програмування з урахуванням сучасних тенденцій розвитку цієї області діяльності, прищепити їм вміння розв’язувати за допомогою ЕОМ реальні науково-технічні та інженерні задачі різного рівня складності.

При цьому основна задача курсу навчити студентів умінню самостійно працювати , використовуючи стандартну документацію, що поставляється з новим програмним та апаратним забезпеченням.

При вивченні мови програмування основну увагу необхідно звернути на основні прийоми програмування, сучасні концепції та тенденції розвитку програмування.

Для плідної роботи необхідно мати компьютерний клас з не менше, ніж 10-ю ПК типу CELERON 400 із 128 мегабайтами оперативної пам’яті та жорстким диском не менше 6 гігабайт (або більш потужних ПК), оснащених операційною системою Linux Red Hat 7 або новішою, чи системою Windows ХР або новішою. Крім того ПК повинні бути оснащені офісним програмним забезпеченням, , а також засобами програмування на мовах С та С++.

VІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Основна література

Уэйт М., Прата С., Мартин Д. Язык Си. Руководство для начинающих: Пер. с англ.- М.: Мир, 1988.-512 с.
Кернигам Б., Ритчи Д. Язык программирования Си: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1992.-272 с.
Бочков С.О., Субботин Д.М. Язык программирования Си для персонального компьютера - М.: Радио и связь,1990. - 384 с.
Рассохин Д. От Си к Си++ - М.: Издательство «Эдэль», 1993.-128 с.

Додаткова література

Пол Ирэ Объектно-ориентированное программирование с использованием С++:Пер. с англ.-К.:НИПФ «ДиаСофт Лтд.», 1995.-480 с.
Карпов Б., Баранова Т. С++:специальный справочник -СПб.: Издательство «Питер», 2000. -480 с.
Двоеглазов И.М. Язык программирования С++. Справочное руководство.-К.:Евроиндекс.-1993. -128 с.

Програму розробив к.т.н., доц. Татарчук Д. Д.

Blog

“затверджую”

Содержание