Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Консульське право, 4328.16kb.
• Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 596.31kb.
• Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 270.86kb.
• Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 254.37kb.
• Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 183.23kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет, 69.32kb.
• Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 335.79kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Кость історія української журналістики, 4185.92kb.
• Міністерство науки І освіти україни львівський національний університет імені івана, 8214.57kb.

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

107. Дані про оптовий товарообіг за товарними групами у Львівській області у 2004 р.:
     

Товарні групи	Товарообіг (млрд грн)	Частка товарів вітчизняного виробництва
Продтовари	2,8	90,4
Непродтовари	3,2	55,3

Для обчислення середньої частки товарів вітчизняного виробництва необхідно застосувати формулу:

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

108. Середня заробітна плата працівників одного відділу – 900 грн, другого – 500 грн. У двох відділах працює однакова кількість осіб. Середня заробітна плата працівників двох відділів дорівнює (грн):
     

Відповідь: 1) 700; 2) 642; 3) 540; 4) Ваш варіант відповіді.

109. Дані про міжбанківські кредити у кредитному портфелі банків:
     

Назва банку	Частка міжбанківських кредитів у кредитному портфелі (%)	Обсяг кредитного портфеля (млн грн)
Аваль	3,4	5922,8
Райффайзенбанк	11,9	772,9

Середня частка міжбанківських кредитів у кредитному портфелі становить (%):

Відповідь: 1) 7,7; 2) 12,1; 3) 3,7; 4) 4,4.

110. В офісі працюють три секретарки, робочий день яких – 8 годин. Швидкість друкування одної – 100 символів за хвилину, другої – 94, третьої – 36 символів за хвилину. Середня швидкість друкування трьох працівниць офісу дорівнює (символів за хв.):
     

Відповідь: 1) 69,7; 2) 62,0; 3) 76,7; 4) 77,1.

111. Дані про рентабельність продукції малого підприємства:
     

Код виробу	Рентабельність (%)	Витрати (тис. грн)
А	19	500
В	4	150
С	18	650

Середня рентабельність продукції дорівнює (%):

Відповідь: 1) 13,0; 2) 16,8; 3) 11,1; 4) 13,7.

112. Дані про несплачену кредиторську заборгованість:
     

Кредитор	Сума коротко­термінових кредитів (млн грн)	Частка несплаченої заборгованості у сумі короткотер­мінових кредитів (%)
Акціонерні товариства	40	25
Малі підприємства	20	10

Частка несплаченої заборгованості у середньому становить (%):

Відповідь: 1) 21,4; 2) 21; 3) 17,5; 4) 20,0.

113. Протягом року у регіоні приватизовано 765 об’єктів малої приватизації, 459 об’єктів великої приватизації та 108 об’єктів незавершеного будівництва. Ступінь виконання плану приватизації становить відповідно 76%, 45, 10%. Середній відсоток виконання плану приватизації за всіма об’єктами дорівнює (%):
     

Відповідь: 1) 42,9; 2) 43,7; 3) 60,0; 4) 609,7.

114. У бюджеті країни–донора заплановано фінансову допомогу іншим країнам:
     

Країни-реципієнти	План фінансової допомоги (млн дол.)	Відсоток виконання плану
Китай	34	95
В’єтнам	18	105
Цейлон	28	98

Середній відсоток виконання плану дорівнює (%):

Відповідь: 1) 99,3; 2) 98,0; 3) 98,3; 4) 98,8.

115. Дані перепису населення:
     

Область	Частка міського населення (%)	Чисельність міського населення (млн осіб)
А	70	1,75
В	60	0,85

Середня частка міського населення дорівнює (%):

Відповідь: 1) 65; 2) 59; 3) 66,7; 4) 66,4.

116. Середній час оранки 1 а на зяб трьох фермерських господарств становить 30 хв. Для оранки 1 а на зяб один фермер затрачає 20 хв., другий – 50 хв. Час на оранку 1 а, потрібний для третього фермера, становить:
     

Відповідь: 1) 20; 2) 30; 3) 33,3; 4) 35.

117. Дані про реалізацію продукції на експорт:
     

Сервіз	Вироблено комплектів (шт.)	Частка комплектів, реалізованих на експорт (%)
Чайний	220	50
Кавовий	50	60
Столовий	130	40

Середня частка експортованої продукції становить (%):

Відповідь: 1) 50; 2) 48,3; 3) 48; 4) 47,2.

118. Дані перепису населення:
     

Вид поселення	Загальна чисельність населення (млн осіб)	Частка працездатного населення (%)
Міста	3,5	60
Села	1,7	48

Середня частка працездатного населення дорівнює (%):

Відповідь: 1) 45; 2) 56,1; 3) 55,5; 4) 54.

119. Статистика кількості бракованих деталей: в першій партії – 90 шт., що становить 3,0% від загального числа деталей; в другій – 140, або 2,8%; в третій – 160, або 2,0%. Середній відсоток бракованих деталей дорівнює (%):
     

Відповідь: 1) 2,4; 2) 2,5; 3) 2,6; 4) 2,7.

120. Витрати сировини залежить від технології виробництва:
     

Технологія виробництва	Витрати сировини на одиницю продукції (т)	Всього витрачено сировини (т)
Стара	0,9	450
Нова	0,6	420

Середні витрати сировини на одиницю продукції дорівнюють (т):

Відповідь: 1) 0,755; 2) 0,725; 3) 0,750; 4) 0,577.

121. Медіана в ряді розподілу – це:
     

А) найпоширеніше значення ознаки; Б) значення ознаки, яке ділить ряд навпіл.

Значення медіани збігається зі значенням середньої:

В) у симетричному розподілі; Г) в асиметричному розподілі.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

122. Мода в ряді розподілу – це:
     

А) найпоширеніше значення ознаки; Б) найбільша частота.

Значення моди:

В) залежить від крайніх значень ознаки; Г) не залежить.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

123. Якщо частоти ряду розподілу перетворити в частки, чи зміниться мода:
     

А) так; Б) ні.

Середня величина: В) так; Г) ні.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

124. Ранжований ряд розподілу складається із 1200 одиниць сукупності. Медіаною цього ряду є:
     

А) значення 600-ї одиниці сукупності;

Б) значення 601-ї одиниці сукупності;

В) кумулятивна частота 600-ї одиниці сукупності;

Г) півсума значень 600-ї і 601-ї одиниці сукупності.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

125. Ранжований ряд розподілу складається із 1201 одиниці сукупності. Медіаною цього ряду є:
     

А) значення 600-ї одиниці сукупності;

Б) значення 601-ї одиниці сукупності;

В) кумулятивна частота 600-ї одиниці сукупності;

Г) півсума значень 600-ї і 601-ї одиниці сукупності.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

126. Моду в розподілі з інтервалами різної ширини визначають за найбільшою:
     

Відповідь: 1) частотою; 2) часткою; 3) щільністю розподілу; 4) кумулятивною частотою.

127. Медіанний інтервал визначають за значенням першої кумулятивної час­тоти, яка ≥ 0,5, для варіаційного ряду, який складається з інтервалів і:
     

Відповідь: 1) частот; 2) часток; 3) кумулятивних частот; 4) кумулятивних часток.

128. Моду у варіаційному ряді розподілу визначають за формулами (де x_i(f_max) – варіанта, якій відповідає найбільша частота; х₀ – нижня межа модального інтервалу; h_Mо – ширина модального інтервалу; f_Mо, f_Mо-1, f_M0+1 – частота модального, передмодального та післямодального інтервалів):
     

А) ; В) ;

Б) ; Г) .

Відповідь: 1) А, Б; 2) А, В; 3) Б, В; 4) Б, Г.

129. Медіану у варіаційному ряді розподілу визначають за формулою (де х₀ – ниж­ня межа медіанного інтервалу; h_Me – ширина медіанного інтервалу; S_Mе-1 – сума частот (або часток) домедіанних інтервалів (кумулятивна час­то­та передмедіанного інтервалу); f_Mе – частота медіанного інтервалу):
     

А) ; Б) ;

В) ; Г) .

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

130. Для варіаційного ряду розподілу справедливі твердження (Q₂ - другий квартиль; D₅ - п’ятий дециль):
     

А) ; Б) ; В) Q₂ = Me; Г) D₅ = Q₂.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) А, В, Г; 4) Всі перелічені.

131. Для варіаційного ряду розподілу справедливі твердження (Q₁ – перший квартиль; D₁ – перший дециль; D₃ – третій дециль):
     

А) ; Б) ; В) Q₂ = Me; Г) D₃ = Q₁.

Відповідь: 1) А, Б; 2) А, Б, В; 3) В, Г; 4) Всі перелічені.

132. Медіана ряду розподілу домогосподарств за середньомісячним доходом знаходиться в інтервалі:
     

Відповідь: 1) до 500; 2) 500-1000; 3) 1000-1500; 4) 1500-2000.

Рис. 4	Рис. 5

133. Мода ряду розподілу домогосподарств за середньомісячним доходом знаходиться в інтервалі:
     

Відповідь: 1) 225-450; 2) 450-800; 3) 800-1700; 4) більше 5000.

134. Розподіл домогосподарств за кількістю дітей:
     

Кількість дітей	Кількість домогосподарств (%)
0	41
1	29
2	13
3	12
4	5

Медіанна кількість дітей дорівнює:

Відповідь: 1) 70; 2) 13; 3) 1; 4) 29.

135. Розподіл автомобілів транспортного підприємства за терміном експлуатації:
     

Термін експлуатації (років)	Кількість автомобілів
до 4	25
4-8	40
8-12	20
12 і більше	15

Модальним є інтервал: А) до 4; Б) від 4 до 8.

Якщо частку першої групи зменшити на 10%, а частку останньої групи відповідно збільшити, модальний інтервал: В) зміниться; Г) не зміниться.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

136. Дискретний ряд розподілу працівників фірми за стажем роботи:
     

Стаж роботи (років)	Кількість працівників
2	3
3	7
4	6
5	13

Мода, медіана та середня величина цього розподілу дорівнюють:

Відповідь: 1) 13; 4; 4; 2) 5; 4; 4; 3) 5; 4; 7,25; 4) 5; 4; 3,5.

137. Розподіл населення України за віком (на кінець року, % до підсумку):
     

Вік	2003
0-14	15,3
15-24	15,8
25-44	28,6
45-64	24,8
65 і понад	15,5

Медіанний вік населення України у 2003 р. дорівнює (років):

Відповідь: 1) 29,1; 2) 37,6; 3) 39,1; 4) 39,7.

138. Розподіл домогосподарств за кількістю осіб у їх складі:
     

Кількість осіб у домогосподарстві	Кількість домогосподарств (%)
	у великих містах	у малих містах	у селах
1	21,5	20,9	25,0
2	30,9	30,5	27,4
3	27,4	26,2	16,7
4	15,1	16,0	16,9
5	5,1	6,4	14,0

Модальна кількість осіб у складі одного домогосподарства:

А) більша у великих містах; Б) більша у малих містах;

В) більша у селах; Г) однакова в містах та селах.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

139. Для виміру варіації в ряді незгрупованих даних використовують:
     

А) різницю між найбільшим і найменшим значенням ознаки;

Б) середнє відхилень значень ознаки від показника центру розподілу;

В) середнє квадратів відхилень значень ознаки від показника центру розподілу.

Відповідь: 1) А, Б; 2) А, В; 3) Б, В; 4) Всі перелічені.

140. Абсолютну величину коливання ознаки навколо середньої величини показує:
     

Відповідь: 1) коефіцієнт варіації; 2) середнє квадратичне відхилення; 3) коефіцієнт осциляції; 4) Ваш варіант відповіді.

141. Коефіцієнт варіації використовують для порівняння варіації:
     

А) однієї ознаки в різних сукупностях; Б) різних ознак в одній сукупності;

В) різних ознак в різних сукупностях.

Відповідь: 1) А; 2) А, Б; 3) А, В; 4) Всі перелічені.

142. Середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення ідентичні за змістом: А) так; Б) ні.
     

Середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення однакові за абсолютною величиною: В) так; Г) ні.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

143. Дисперсія – це:
     

А) середнє відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої;

Б) середній квадрат цих відхилень.

Дисперсію можна визначити:

В) лише для кількісної ознаки, Г) для кількісної та альтернативної ознаки.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

144. Найбільше значення дисперсії альтернативної ознаки – це:
     

Відповідь: 1) 0,25; 2) 0,5; 3) 1; 4) 2.

145. Якщо кожну з варіант дискретного ряду розподілу збільшити в 10 разів, то дисперсія:
     

Відповідь: 1) не зміниться; 2) збільшиться в 10 разів; 3) збільшиться в 100 разів; 4) Ваш варіант відповіді.

146. Якщо кожну з частот дискретного ряду розподілу збільшити в 10 разів, то дисперсія:
     

Відповідь: 1) не зміниться; 2) збільшиться в 10 разів; 3) збільшиться в 100 разів; 4) Ваш варіант відповіді.

147. Якщо кожну з варіант дискретного ряду розподілу збільшити на 10 одиниць, то дисперсія:
     

Відповідь: 1) не зміниться; 2) збільшиться на 10 одиниць; 3) збільшиться на 100 одиниць; 4) Ваш варіант відповіді.

148. Якщо кожну з варіант дискретного ряду розподілу збільшити в 10 разів, а частоти (ваги) зменшити в 10 разів, то дисперсія:
     

Відповідь: 1) не зміниться; 2) збільшиться в 10 разів; 3) збільшиться в 100 разів; 4) Ваш варіант відповіді.

149. За правилом додавання дисперсій загальна дисперсія дорівнює:
     

А) сумі міжгрупових дисперсій;

Б) сумі міжгрупової та внутрішньогрупової дисперсій;

В) сумі групових дисперсій;

Г) середня з групових дисперсій мінус міжгрупова дисперсія.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

150. Міжгрупова дисперсія показує:
     

А) варіацію, зумовлену групувальною ознакою;

Б) варіацію, зумовлену ознаками, не покладеними в основу групування;

В) варіацію однієї ознаки в різних сукупностях;

Г) варіацію різних ознак в одній сукупності.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

151. Для визначення загальної середньої з групових середніх (питома вага груп неоднакова) необхідно застосовувати формулу середньої:
     

А) арифметичної простої; Б) арифметичної зваженої;

В) гармонійної простої; Г) гармонійної зваженої.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

152. Співвідношення < Mе < Mо притаманне розподілам:
     

А) симетричним;

Б) з правосторонньою асиметрією;

В) з лівосторонньою асиметрією;

Г) з двома і більше вершинами.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

153. Сукупність складається із 100 одиниць. Середня арифметична цієї сукупності становить 47,0; сума квадратів індивідуальних значень ознаки – 231 592. Коефіцієнт варіації цієї сукупності становить (%):
     

А) 22; Б) 227,5.

Дана сукупність:

В) однорідна; Г) неоднорідна.

Відповідь: 1) А, В; 2) Б, В; 3) А, Г; 4) Б, Г.

154. Загальна дисперсія дорівнює 8,4. Середня величина ознаки для всієї сукупності дорівнює 13. Групові середні дорівнюють відповідно 10, 15 і 12. Чисельність одиниць у кожній групі становить: 29, 53, 18. Середня внутрішньогрупова дисперсія дорівнює:
     

Відповідь: 1) 2,22; 2) 3,49; 3) 3,61; 4) 4,91.

155. Дисперсія ознаки дорівнює 128. Обсяг сукупності становить 15. Сума квадратів індивідуальних значень ознаки дорівнює 2160. Середня величина ряду розподілу дорівнює:
     

Відповідь: 1) 4; 2) 5; 3) 16; 4) Ваш варіант відповіді.

156. Середня величина ряду розподілу дорівнює 13, а середнє значення квадратів індивідуальних значень цієї ознаки дорівнює 174. Коефіцієнт варіації дорівнює (%):
     

Відповідь: 1) 17,2; 2) 7,5; 3) 2,2; 4) Ваш варіант відповіді.

157. Середня величина ряду розподілу дорівнює 15, а середнє квадратичне відхилення становить 10. Середнє значення квадратів індивідуальних значень цієї ознаки дорівнює:
     

Відповідь: 1) 5; 2) 325; 3) 125; 4) Ваш варіант відповіді.

158. Дисперсія ознаки дорівнює 75, середнє значення квадратів індивідуальних значень становить 300. Середня величина ряду розподілу дорівнює:
     

Відповідь: 1) 0,5; 2) 225; 3) 15; 4) Ваш варіант відповіді.

159. Середня величина ознаки дорівнює 2600 одиниць, коефіцієнт варіації дорівнює 30%. Дисперсія ознаки дорівнює:
     

Відповідь: 1) 608400; 2) 780; 3) 78000; 4) 8667.

160. Площа під зерновими становить 400 га. Під час їх збирання комбайном було витрачено 1200 л пального. Сума квадратів значень витраченого пального становить 3700. Середнє квадратичне відхилення витрат пального на 1 га становить:
     

Відповідь: 1) 0,25; 2) 3,1; 3) 0,5; 4) 2,5.

161. За даними статистики близько 50% новоутворених підприємств малого та середнього бізнесу банкрутують протягом перших двох років, а 10% існують до 7 років після утворення. Дисперсія частки новоутворених підприємств малого та середнього бізнесу, які існують до семи років:
     

Відповідь: 1) 0,10; 2) 0,90; 3) 0,09; 4) 0,040.

162. Ряд динаміки характеризує:
     

А) структуру сукупності за будь-якою ознакою;

Б) зміну характеристики сукупності у просторі;

В) зміну характеристики сукупності у часі.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Всі перелічені.

163. Залишки обігових коштів фірми на кінець кожного кварталу – це ряд динаміки:
     

А) інтервальний; Б) моментний.

Середній рівень цього ряду треба обчислювати за формулою середньої:

В) хронологічної; Г) арифметичної;

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

164. Середній рівень ряду динаміки визначають за формулами:
     

А) хронологічної; Б) арифметичної простої;

В) арифметичної зваженої; Г) геометричної.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Б, Г; 3) А, Б, В; 4) Всі перелічені.

165. Середній рівень інтервального ряду динаміки обчислюємо за середньою:
     

Відповідь: 1) хронологічною; 2) арифметичною простою; 3) арифметичною зваженою; 4) геометричною.

166. Відомі дані про чисельність населення міста на початок кожного року. Для роз­ра­хунку середньорічної чисельності населення необхідно застосувати середню:
     

Відповідь: 1) гармонійну; 2) арифметичну; 3) хронологічну; 4) геометричну.

167. Відомі дані про обсяг товарообороту області (млн. грн): 2000 р. – 1820,4; 2001 р. – 2054,7; 2002 р. – 2456,6; 2003 р. – 3085,9; 2004 р. – 3524,4. Для розрахунку середньорічного обсягу товарообороту необхідно застосувати середню:
     

Відповідь: 1) гармонійну; 2) арифметичну; 3) хронологічну; 4) геометричну.

168. Середній темп (коефіцієнт) зростання обчислюємо за середньою:
     

Відповідь: 1) хронологічною; 2) арифметичною простою; 3) арифметичною зваженою; 4) геометричною.

169. При розрахунку середнього темпу зростання за допомогою середньої геометричної, підкорінний обсяг є:
     

А) добутком ланцюгових темпів зростання; Б) сумою ланцюгових темпів зростання.

При цьому показник степені кореня дорівнює:

В) числу рівнів ряду динаміки; Г) числу ланцюгових темпів зростання.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

170. Базовий абсолютний приріст дорівнює:
     

А) сумі ланцюгових абсолютних приростів;

Б) добутку ланцюгових абсолютних приростів.

Базовий темп зростання дорівнює:

В) сумі абсолютних темпів зростання;

Г) добутку ланцюгових темпів зростання.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

171. Аналіз інтенсивності зміни явища в часі показав, що воно зростає із стабільними абсолютними приростами. Для аналітичного вирівнювання динамічного ряду доцільно вибрати функцію:
     

А) лінійну; Б) експоненту.

За стабільних темпів приросту найкраще динамічний ряд буде описувати функція:

В) лінійна; Г) експонента.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

172. У лінійному рівнянні y = a + b∙t параметр b характеризує:
     

А) середній абсолютний приріст; Б) середній темп зростання;

параметр a:

В) середній рівень ряду динаміки; Г) рівень ряду динаміки при t = 0.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) А, В, Г; 4) Б, В, Г.

173. Рівняння у = 240,6 + 0,2 t описує динаміку врожайності цукрового буряка про­тя­гом 1990-2004 рр. Якщо вважати, що тенденція розвитку явища буде збе­рі­га­тися, у 2005 р. (t = 16), очікуємо врожайність цукрового буряка на рівні (ц/га):
     

Відповідь: 1) 240,2; 2) 232; 3) 300; 4) 243,8.

174. Тренд кількості готелів в Україні протягом 1995-2003 рр. описує рівняння у = 1315 – 22 t. Середня кількість готелів протягом 1995-2003 рр. становить:
     

А) 22; Б) 1315;

Кожного року кількість готелів змінюється в середньому на:

В) 22; Г) 1315.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

175. За минулий рік обсяги промислового виробництва зросли на 2,5%, а оптові ціни на промислову продукцію зменшились у середньому на 1,2%. Темп зростання обсягів промислового виробництва становить:
     

А) 102,5 %; Б) 97,5%.

Темп зростання оптових цін: В) 101,2%; Г) 98,8%.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

176. Екстраполяцією називають визначення невідомих рівнів:
     

А) всередині динамічного ряду; Б) за його межами.

Якщо тенденція розвитку явища є лінійною, екстраполяцію можна розрахувати за допомогою середніх:

В) абсолютних приростів; Г) темпів зростання.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

177. Ряд динаміки характеризує обсяги явища за 24 місяці. Ряд тримісячних плинних середніх містить рівнів:
     

Відповідь: 1) 21; 2) 20; 3) 22; 4) 3.

178. Ряд динаміки характеризує обсяг явища за 24 місяці. Ряд п’ятимісячних плинних середніх містить рівнів:
     

Відповідь: 1) 21; 2) 20; 3) 22; 4) 5.

179. Індекс сезонності – це статистичний показник, який:
     

А) вимірює середнє значення ряду динаміки за квартал;

Б) є відношенням середнього рівня за місяць до середньомісячного рівня за всі роки;

В) є відношенням рівня за місяць до середньомісячного рівня за рік;

Г) є відношенням середнього рівня за квартал до середньоквартального рівня за всі роки.

Відповідь: 1) А, Б, Г; 2) Б, В; 3) Б, В, Г; 4) Б, Г.

180. У поточному році обсяг виробництва продукції на підприємстві збільшився порівняно з минулим на 10%, причому абсолютне значення 1% приросту становить 20 тис. грн. Обсяг виробництва минулого року становить (тис. грн):
     

Відповідь: 1) 200; 2) 1200; 3) 20; 4) 2000.

181. Обсяг виробництва продукції минулого року збільшився у 1,1 рази порівняно з попереднім, а в поточному – на 20% порівняно з минулим. Середній коефіцієнт зростання виробництва за два роки становить:
     

Відповідь: 1) 1,3; 2) 1,15; 3) 2,3; 4) 1,32.

182. Динаміку зміни основних засобів підприємства характеризують дані (млн грн): 01.01.2000 – 10; 01.01.2001 – 10,2; 01.01.2003 – 10,6; 01.01.2004 – 12. Середньорічний обсяг основних засобів підприємства за 2000-2003 роки становить (млн грн):
     

Відповідь: 1) 10,7; 2) 10,6; 3) 11,0; 4) 10,4.

183. Обсяг інвестицій у розвиток регіону в 2004 р. порівняно з 2001 р. збільшився у 7 разів. Середньорічний темп зростання дорівнює:
     

Відповідь: 1) 700%; 2) ; 3) ; 4) 1,75.

184. Ціни на комп’ютери протягом першого року збільшилися в 2,5 рази, другого – в 2 рази, а третього – на 60%. Як у середньому за рік змінювалися ціни?
     

Відповідь: 1) збільшувалися на 100%; 2) збільшувалися в 170%;
3) збільшувалися в 1,7 рази; 4) збільшувалися в 2 рази.

185. Валовий збір картоплі в Україні у 1990 р. становив 16,7 млн т, у 1995 – 14,7, у 2000 – 19,8, у 2005 р. – 19,4 млн т. Абсолютний приріст валового збору картоплі за 1991-2005 рр. становить (млн т):
     

А) 2,7; Б) 1,162.

Середній абсолютний приріст валового збору картоплі за 1991-2005 рр. становить (млн т):

В) 0,18; Г) 16,2.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

186. Кількість аспірантів у 2001 р. становила 25,3 тис. осіб, у 2003 – 27,1, у 2005 р. – 29,9 тис. осіб. Темп зростання кількості аспірантів за 2002-2005 рр. становить (%): А) 4,6; Б) 118,2.
     

Середній темп приросту кількості аспірантів за 2002-2005 рр. дорівнює (%): В) 4,3; Г) 104,3.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

187. Доходи підприємств від надання послуг зв’язку у 2002 р. порівняно з попереднім збільшились на 141 млн грн, у 2003 – на 283, у 2004 – на 292, у 2005 р. порівняно з попереднім – на 74 млн грн. Доходів від надання послуг зв’язку у 2005 р. порівняно з 2001 р. збільшились на (млн грн):
     

Відповідь: 1) -67; 2) 158; 3) 52; 4) 790.

188. Урожайність зернових культур у 2002 р. порівняно з попереднім збільшилась на 0,7%, у 2003 – зменшилась на 33,3%, у 2004 – збільшилась на 55,5%, у 2005 р. – зменшилась на 8,1%. Урожайність зернових культур у 2005 р. порівняно з 2001 р. становить (%):
     

Відповідь: 1) 115,7; 2) 96; 3) 114,8; 4) 15,1.

189. Кількість лісових пожеж у 2002 р. порівняно з попереднім збільшилась у 2 рази, у 2003 – зменшилась на 29%, у 2004 р. – зменшилась на 58,6%, у 2005 р. порівняно з попереднім – збільшилась у 2,3 рази. Кількість лісових пожеж у 2005 р. порівняно з 2001 р. змінилась на (%):
     

Відповідь: 1) 15; 2) 115; 3) 33,9; 4) 242,4.

190. Сума інвестицій у транспорт за 2003 р. склала 200 млн грн. Протягом 2004 р. обсяг інвестицій збільшився на 36, а за 2005 р. – на 52 млн грн (порівняно з попереднім роком). Середньорічний темп приросту інвестицій за 2004-2005 р. дорівнює (%):
     

Відповідь: 1) 22; 2) 10; 3) 44; 4) 20.

191. Оборот універсальної біржі у 2003 р. становив 40 млн грн. За 2004 р. цей показник зріс на 14%, за 2005 р. – на 25%. Протягом 2003-2005 рр. оборот біржі збільшувався із середньорічним абсолютним приростом (млн грн):
     

Відповідь: 1) 3,9; 2) 8,5; 3) 19,5; 4) 17,5.

192. За шість місяців поточного року заборгованість комерційного банку зросла на 20% і станом на 1 липня становила 360 тис. грн. Середньомісячний абсолютний приріст заборгованості банку дорівнює (тис. грн):
     

Відповідь: 1) 60; 2) 72; 3) 10; 4) 12.

193. Тарифи на послуги зв’язку за 2004 р. зросли на 7,5%, за 2005 р. – на 8%. За два роки тарифи зросли на (%):
     

Відповідь: 1) 8; 2) 15,5; 3) 16,1; 4) 0,5.

194. Ціни на комп’ютери в 2003 році збільшилися в 4 рази, в 2004 році не змінювалися, а в 2005 році збільшилися в 2 рази. Протягом цих років ціни в середньому:
     

Відповідь: 1) збільшувалися в 3 рази; 2) збільшувалися в 2 рази; 3) не змінювалися; 4) Ваш варіант відповіді.

195. Обсяги пасажирообігу за видами транспорту(млрд пасажиро-км):
     

Вид транспорту	2000	2001	2002	2003	2004
Тролейбусний	17,8	16,8	15,5	14,1	13,6
Трамвайний	9,5	9,0	8,7	7,8	7,2

Повільнішими темпами скорочувався пасажирообіг:

Відповідь: 1) тролейбусів; 2) трамваїв; 3) скорочувалися однаковими темпами; 4) порівняти неможливо.

196. Обсяги пасажирообігу за видами транспорту(млрд пасажиро-км):
     

Вид транспорту	1995	1996	1997	1998	1999
Залізничний	63,8	59,1	54,5	49,9	47,6
Морський	0,5	0,3	0,1	0,1	0,1

Середній абсолютний приріст:

Відповідь: 1) більший для залізничного транспорту; 2) більший для морського транспорту; 3) однаковий; 4) порівняти неможливо.

197. Дані про кількість осіб, прийнятих до вищих навчальних закладів IІІ – IV рівнів акредитації:
     

	2000	2001	2002	2003	2004
Прийнято всього (тис. осіб)	170,1	190,1	201,2	203,7	202,5

У 2002 р. порівняно з 2000 р. кількість осіб, прийнятих до вищих навчальних закладів IІІ – IV рівнів акредитації, змінилася на:

А) 11,1 тис. осіб; Б) 31,1 тис. осіб;

у відсотках це становило:

В) 18,3; Г) 5,8.

Відповідь: 1) А, В; 2) Б, В; 3) А, Г; 4) Б, Г.

198. Індивідуальний індекс може бути:
     

А) ланцюговим;

Б) базовим;

В) середнім;

Г) агрегатним.

Відповіді: 1) А; 2) А,Б; 3) А, Б, В; 4) Всі перелічені.

199. Зведені індекси дозволяють отримати узагальнену оцінку зміни щодо характеристики:
     

А) групи товарів за декілька періоди;

Б) одного товару за декілька періодів;

Індекси змінного складу розраховують для:

В) групи товарів;

Г) одного товару.

Відповіді: 1) А, В; 2) Б, В; 3) А, Г; 4) Б, Г.

200. Індекс ціни Пааше обчислюють за формулою:
     

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

201. Добуток індексу ціни Ласпейреса та індексу фізичного обсягу Пааше дорівнює індексу:
     

А) ціни Пааше;

Б) фізичного обсягу Ласпейреса;

В) вартості;

Г) валового збору.

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

202. Середня арифметична із індивідуальних індексів фізичного обсягу (i_q), зважених на вартість базового періоду, дорівнює індексу:
     

А) ціни Ласпейреса;

Б) фізичного обсягу Фішера;

В) фізичного обсягу Ласпейреса;

Г) фізичного обсягу Пааше.

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

203. Середня геометрична із індивідуальних індексів ціни (i_р), зважена на вартість звітного періоду, дорівнює індексу:
     

А) ціни Пааше;

Б) ціни Ласпейреса;

В) ціни Фішера;

Г) фізичного обсягу Пааше.

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

204. Щоб оцінити зміну середньої ціни товару за рахунок зміни у структурі продаж треба застосувати формулу:
     

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

205. Для характеристики зміни середньої собівартості товару за рахунок зміни індивідуальних значень собівартості треба застосувати формулу:
     

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

206. Щоб оцінити зміну середньої урожайності кукурудзи треба застосувати формулу:
     

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

207. Для визначення відсоткової зміни валового збору буряків через зміну урожайності треба застосувати формулу:
     

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) _.

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

208. Щоб оцінити абсолютну зміну загальних витрат на виробництво через зміну фізичного обсягу треба застосувати формулу:
     

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

209. Якщо відомі індекси споживчих цін поточного місяця до попереднього, то середньомісячні індекси розраховують як:
     

А) добуток індексів цін;

Б) середню арифметичну;

В) середню геометричну;

Г) середню хронологічну.

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

210. Ціни на платні послуги у поточному періоді порівняно з базовим зросли у 2,1 рази, а кількість наданих послуг скоротилася на 30%. Індекс вартості наданих послуг становить:
     

Відповіді: 1) 3,0; 2) 1,47; 3) 1,64; 4) 0,70.

211. Вартість біржового продажу акцій у поточному періоді збільшилась на 12%, а їх кількість зросла на 2%. Індекс цін на акції становить (%):
     

Відповіді: 1) 114; 2) 110; 3) 109,8; 4) 124.

212. Грошові витрати на будівельно-монтажні роботи збільшились у поточному періоді на 38%, а собівартість робіт – на 46,8%. Індекс фізичного обсягу будівельно-монтажних робіт становить:
     

Відповіді: 1) 2,05; 2) 0,94; 3) 0,81; 4) 1,06.

213. Трудомісткість технічного обслуговування верстатів у поточному періоді скоротилась на 20%. Продуктивність праці:
     

А) збільшилась; Б) зменшилась.

Продуктивність праці змінилась на:

В) 1,25; Г) 25%.

Відповіді: 1) А, В; 2) Б, В; 3) А, Г; 4) Б, Г.

214. Споживчі ціни на товари та послуги зросли у поточному періоді порівняно з базовим на 35%. Купівельна спроможність грошової одиниці:
     

А) збільшилась на 35%;

Б) зменшилась на 35%.

В) збільшилась менше ніж на 35%;

Г) збільшилась більше ніж на 35%.

Відповіді: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

215. Індекс споживчих цін в 2005 році в Україні (у % до попереднього місяця): січень – 101,4; лютий – 100,4; березень – 100,5. Індекс споживчих цін у лютому 2005 р. порівняно із груднем 2004 р. склав (%):
     

Відповіді: 1) 99,0; 2) 101,8; 3) 5; 4) Даних недостатньо.

216. Індекс споживчих цін в 2005 році в Україні (у % до попереднього місяця): січень – 101,4; лютий – 100,4; березень – 100,5; квітень – 100,7; травень – 100,6; червень – 100,4; липень – 100,1.
     

У червні порівняно із січнем споживчі ціни змінились на (%):

Відповіді: 1) +1,0; 2) –1,0; 3) +2,2; 4) +2,6.

217. Тип вікової структури населення, характерний для країн, що розвиваються:
     

а) прогресивний;

б) регресивний;

в) стаціонарний;

г) стабільний

218. Вікова акумуляція – це:
     

а) вирівнювання вікової структури внаслідок однорічного групування за віком;

б) вирівнювання вікової структури внаслідок п’ятирічного групування за віком;

в) спотворення вікової структури внаслідок однорічного групування за віком;

г) спотворення вікової структури внаслідок п’ятирічного групування за віком

219. Рівень вікової акумуляції вимірює:
     

а) індекс Пірла;

б) індекс Уіпля;

в) індекс Коула;

г) індекс Зундберга.

220. Біологічна константа – це:
     

а) первинне співвідношення статей;

б) вторинне співвідношення статей;

в) третинне співвідношення статей;

г) вік балансування

221. У цілому по країні (за балансовим рівнянням) чисельність тимчасово відсутніх дорівнює:
     

а) наявне населення мінус тимчасово присутні, плюс постійне населення;

б) постійне населення мінус наявне населення, плюс тимчасово присутні;

в) постійне населення мінус наявне населення, мінус тимчасово присутні;

г) наявне населення плюс постійне населення, плюс тимчасово присутні.

222. У цілому по країні (за балансовим рівнянням) чисельність постійного населення дорівнює:
     

а) наявне населення плюс тимчасово відсутні, плюс тимчасово присутні;

б) наявне населення мінус тимчасово відсутні, мінус тимчасово присутні;

в) наявне населення мінус тимчасово відсутні, плюс тимчасово присутні;

г) наявне населення плюс тимчасово відсутні, мінус тимчасово присутні.

223. Статус тимчасово проживаючих, які входять до складу наявного населення, передбачає часове обмеження:
     

А) проживають не більше 6 місяців

Б) проживають не більше 12 місяців

В) проживають не більше року

Г) проживають не більше 3 місяців.

224. Регресивному типу відтворення відповідає співвідношення поколінь:
     

а) діти-27%, батьки-50%, прабатьки-23%;

б) діти-20%, батьки-50%, прабатьки-30%;

в) діти-40%, батьки-50%, прабатьки-10%;

г) діти-40%, батьки-10%, прабатьки-50%;

225. Вік балансування – це:
     

а) вік, в якому балансується кількість шлюбів і розлучень;

б) вік, в якому чисельність чоловіків та жінок врівноважується;

в) вік, в якому балансується чисельність міського та сільського населення;

г) вік, у якому чисельність жінок та чоловіків репродуктивного віку врівноважується

226. Коефіцієнт старіння населення характеризує:
     

а) частку осіб, які досягнули нижньої межі пенсійного віку;

б) частку осіб, які досягнули та перетнули перший поріг старості (60 років);

в) частку осіб, які перетнули 65 років;

г) частку осіб , що перетнули верхню межу віку економічної активності – 70 років

227. Якщо кількість жінок в країні поділити на кількість чоловіків, це буде відносна величина:
     

а) прогнозу;

б) координації;

в) інтенсивності;

г) динаміки.

228. Кількість жінок Львівської області в 2001 р. становила 1415 тис. осіб, а чоловіків – 1288 тис. осіб. Відносні величини координації дорівнюють:
     

а) 1,0986 і 0,9102;

б) 109,86 і 91,02;

в) 0,52 і 0,48;

г) 1098,6 і 910,2.

229. Кількість жінок Львівської області в 2001 р. становила 1415 тис. осіб, а чоловіків – 1288 тис. осіб. Відносні величини структури дорівнюють:
     

а) 0,52 і 0, 48;

б) 52 і 48;

в) 520 і 480;

г) 1,0986 і 0,9102.

230. Згідно з класифікацією Россета, надзвичайно старе населення – це
     

а) а) узагальнююча характеристика вікової структури населення, у якій частка осіб у віці 60 років і старшому складає менше 12%;

б) узагальнююча характеристика вікової структури населення, у якій частка осіб у віці 60 років і старшому складає менше 8%;

в) узагальнююча характеристика вікової структури населення, у якій частка осіб у віці 60 років і старшому складає більше 15%.

г) узагальнююча характеристика вікової структури населення, у якій частка осіб у віці 60 років і старшому складає більше 20%.

231. Дані необхідні для розрахунку загальних демографічних коефіцієнтів, є показниками:
     

А) абсолютними, моментними

Б) відносними, інтервальними

В) абсолютними, інтервальними

Г) відносними, моментними.

232. Щільність населення – це:
     

а) відносна величина координації;

б) відносна величина структури;

в) відносна величина інтенсивності;

г) відносна величина порівняння.

233. За оптимальних умов вік балансування має наближуватись:
     

а) до верхньої межі плідного віку (50 років);

б) до нижньої межі плідного віку (15 років);

в) до середньої межі плідного віку (32 роки);

г) перетинати верхню межу плідного віку.

234. Спеціальний коефіцієнт народжуваності характеризує процес народжуваності :
     

а)відносно всього населення;

б) відносно жінок репродуктивного віку;

в) відносно жінок віку 20-24 роки;

г) відносно жінок зо-річного віку і старших

235. Часткові коефіцієнти інтенсивності народжуваності:
     

а) характеризують демографічний процес відносно всього населення;

б) характеризують демографічний процес відносно частини населення, яка безпосередньо продукує явище, що вивчається;

в) визначають ступінь інтенсивності явища для окремої вікової групи жінок в межах репродуктивного віку;

г) визначається ступінь інтенсивності явища для окремої групи населення в розрізі статі.

236. Показники народжуваності для умовного покоління характеризують:
     

А) даний період часу;

Б) когорту за роком народження;

В) даний момент часу;

Г) 10-річний інтервал.

237. Коефіцієнти народжуваності когорти відображають:
     

А) умовне покоління;

Б) лінійне покоління;

В) реальне покоління;

Г) жіноче покоління.

238. Показники народжуваності для реального покоління представляють:
     

А) поперечний аналіз народжуваності;

Б) повздовжній аналіз народжуваності;

В) вертикальний аналіз народжуваності;

239. Коефіцієнт шлюбної народжуваності представляє:
     

А) відношення числа народжених у шлюб дітей до числа позашлюбних народжень;

Б) відношення числа народжених у шлюбі дітей до числа жінок репродуктивного віку;

В) відношення числа народжених у шлюбі дітей до числа жінок репродуктивного віку, які перебувають у шлюбі;

Г) відношення числа народжених у шлюбі дітей до числа усіх жінок, які перебувають у шлюбі.

240. Коефіцієнт народжуваності третьої черговості дорівнює:
     

А) відношення числа третіх народжень до числа жінок репродуктивного віку, що мають двох дітей;

Б) відношення числа третіх народжень до числа жінок репродуктивного віку, що мають трьох дітей;

В) відношення числа третіх народжень до числа жінок репродуктивного віку, що не мають дітей;

Г) відношення числа третіх народжень до числа жінок репродуктивного віку, що мають одну дитину;

241. Сумарний коефіцієнт народжуваності враховує фактор смертності жінок:
     

А) так;

Б) ні

Його можна обчислити на основі коефіцієнтів вікової народжуваності:

В) як їх суму;

Г) як їх добуток.

242. Ознаками малодітної репродуктивної поведінки є наступні:
     

А) низький середній вік народження першої дитини;

Б) зниження середнього віку матері народження останньої дитини;

В) зростаючий середній вік народження першої дитини;

Г) високий середній вік матері при народженні останньої дитини.

243. Час між укладанням шлюбу і народженням першої дитини називаються:
     

А) нетто-генетичним інтервалом;

Б) брутто-генетичним інтервалом;

В) протогенетичним інтервалом;

Г) інтергенетичним інтервалом.

244. Середня тривалість періоду між послідовними народженнями називається:
     

А) нетто-генетичним інтервалом;

Б) брутто-генетичним інтервалом;

В) протогенетичним інтервалом;

Г) інтергенетичним інтервалом.

245. При прямій стандартизації показників народжуваності в якості стандарту обирають:
     

А) вікову структуру;

Б) статеву структуру;

В) шлюбну структуру;

Г) сімейну структуру.

246. Коефіцієнти народжуваності для умовного покоління розраховуються:
     

А) відносно постійного населення на початок року;

Б) відносно середньорічного населення;

В) відносно наявного населення на початок року;

Г) відносно чисельності населення, яке досягнуло точного значення певного віку.

247. Яким буде загальний коефіцієнт народжуваності, якщо коефіцієнт плідності складає 34‰, а частка жінок плідного віку у всьому населенні – 0,25?
     

А) 8,5‰;

Б) 0,85‰;

В) 85,0‰;

Г) 8,5‰.

248. Якою буде частка жінок репродуктивного віку у складі усього населення, якщо загальний коефіцієнт народжуваності складає 9‰, а спеціальний коефіцієнт народжуваності - 36‰?
     

А) 4 %;

Б) 25 %;

В) 25 ‰;

Г) 4 ‰.


16.Значення коефіцієнта нетто-відтворення більше 1, коли режим відтворення:

а) розширений;

б) простий;

в) складний

г) звужений


17.Вибрати ознаки стаціонарного населення:

а) нульовий абсолютний приріст чисельності населення;

б) нульовий коефіцієнт природного приросту;

в) постійний, відмінний від нуля коефіцієнт природного приросту;

г) відмінний від нуля істинний коефіцієнт природного приросту.


18.Для обчислення сумарного коефіцієнта відтворення необхідно:

а) перемножити вікові коефіцієнти плідності між собою

б) додати вікові коефіцієнти плідності

в) суму коефіцієнтів плідності поділити на ширину вікового інтервалу

г) різницю загальних і спеціальних коефіцієнтів народжуваності поділити на ширину вікового інтервалу


19.Коефіцієнт природного приросту (скорочення) населення визначається як:

а) відношення природного приросту населення до середньорічної чисельності населення

б) відношення загального коефіцієнта народжуваності до загального коефіцієнта смертності

в) різниця між загальним коефіцієнтом народжуваності і загальним коефіцієнтом смертності

г) відношення природного приросту населення до загального приросту населення.


20.Чистий сумарний коефіцієнт відтворення становить 0,97, частка дівчаток серед новонароджених – 0,485. Коефіцієнт нетто – відтворення становитиме:

а) 0,47;

б) 2,00;

в) 0,50;

г) 0,97.


21.Нетто-відтворення показує:

а) скільки дітей в середньому народжує одна жінка протягом усього життя;

б) скільки дітей в середньому народжує одна жінка протягом періоду умови певної відсутності смертності жінок у віці 15-49 років;

в) скільки дівчаток у середньому народжує одна жінка протягом репродуктивного періоду за умови певної відсутності смертності жінок у віці 15-49 років;

г) скільки дівчаток в середньому народжує одна жінка протягом репродуктивного періоду за умови реальних рівнів смертності жінок у віці 15-49 р.


22.Коефіцієнт брутто-відтворення:

а) скільки дітей в середньому народжує одна жінка протягом усього життя одного реального покоління жінок;

б) скільки дітей в середньому народжує одна жінка протягом репродуктивного періоду за умови повної відсутності смертності жінок віком 15-49 років;

в) скільки дівчаток у середньому народжує одна жінка протягом репродуктивного періоду за умови певної відсутності смертності жінок у віці 15-49 років;


г) скільки дівчаток в середньому народжує одна жінка протягом репродуктивного періоду за умови реальних рівнів смертності жінок у віці 15-49 р.


23.Істинний коефіцієнт природного приросту характеризує:

а) середньорічний абсолютний приріст зміни чисельності населення;

б) середньорічний темп зміни чисельності населення;

в) абсолютне значення однопроцентного приросту чисельності населення;

г) абсолютний приріст чисельності населення на 1000 середньорічного населення.

249. Коефіцієнт дитячої смертності:
     

а) це показник, що характеризує рівень смертності дітей у віці 0 - 14 р.;

б) це показник, що характеризує рівень смертності дітей у віці до 1 року;

в) річна кількість дитячих смертей у віці 0-27 днів на 100 000 живонароджених.

г) річна кількість дитячих смертей у віці 0-7 днів на 100000 живонароджених.

250. Спеціальний коефіцієнт смертності розраховується за формулою:
     

а) загального коефіцієнта смертності;

б) часткового коефіцієнта смертності;

в)сумарного коефіцієнта смертності;

г)спеціального коефіцієнта смертності.

251. Коефіцієнт неонатальної смертності:
     

а) це показник, що характеризує рівень смертності дітей у віці 0-14 років

б) це показник, що характеризує рівень смертності дітей до 1 року;

в) річна кількість дитячих смертей віком 0-27 днів на 100 000 живонароджених;

г) річна кількість дитячих смертей віком 0-7 днів на 100 000 живонароджених.

252. При прямій стандартизації загального коефіцієнта смертності:
     

а) вікові коефіцієнти смертності стандартного населення перезважують за віковою структурою реального населення;

б) вікові коефіцієнти смертності реального населення перезважують за віковою структурою реального населення;

в) вікові коефіцієнти смертності реального населення перезважують за віковою структурою стандартного населення;

г) вікові коефіцієнти смертності стандартного населення перезважують за віковою структурою стандартного населення.

253. Індекс надсмертності визначається:
     

а) як відношення коефіцієнтів природного приросту чоловіків і жінок;

б) як різниця коефіцієнтів смертності чоловіків і жінок;

в) як відношення коефіцієнта смертності чоловіків до коефіцієнта смертності жінок;

г) як відношення кількості померлих чоловіків до кількості померлих жінок;

254. Загальний коефіцієнт смертності становить 16‰. Це означає:
     

а) на кожну 1000 середньорічного населення припадає 160 смертей;

б) на кожну 1000 середньорічного населення припадає 16 смертей;

в) на кожних 10 народжень припадає 16 випадків смертей;

г) на кожних 100 народжень припадає 160 випадків смертей;

255. Спеціальний коефіцієнт смертності чоловіків становить 14‰. Це означає:
     

а) на кожну 1000 середньорічного населення припадає 14 смертей серед чоловіків;

б) на кожних 1000 народжених хлопчиків припадає 14 випадків смертей серед чоловіків;

в) на кожну 1000 середньорічної кількості чоловічого населення припадає 14 смертей серед чоловіків;

г) на кожних 10 померлих жінок припадає 14 померлих чоловіків;

256. Показник середньої очікуваної тривалості життя розраховується за допомогою:
     

а) методу реального покоління;

б) демографічної сітки;

в) таблиці дожиття;

г) таблиці народжуваності

257. Сітка Лексіса – це:
     

а) демографічна таблиця;

б) графік руху демографічної когорти у часі;

в) графік динаміки показників природного руху населення;

г) графік, що ілюструє статево-вікову структуру населення

258. Середня очікувана тривалість життя – це:
     

а) кількість років, яку в середньому проживе особа певного віку, за умови, що протягом майбутнього життя для неї будуть справджуватися повікові ймовірності смертності з таблиці смертності, розрахованої для даного року;

б) середня очікувана кількість років майбутнього життя при народженні.

в) життєвий потенціал покоління.

259. На демографічній сітці Лексіса реальне покоління відображає:
     

а) горизонтальна лінія

б) вертикальна лінія

в) діагональна лінія

г) похила

260. Покоління сучасників – це:
     

а) особи одного часу народження, що протягом року переходять у кожний наступний рік;

б) особи одного віку, що належать до різних років народження з будь-яким інтервалом у часі

в) особи що живуть одночасно – представники усіх поколінь, що зафіксовані перед переписом населення.

261. Покоління ровесників – це:
     

а) особи одного часу народження, що протягом року переходять у кожний наступний рік;

б) особи одного віку, що належать до різних років народження з будь-яким інтервалом у часі

в) особи що живуть одночасно – представники усіх поколінь, що зафіксовані перед переписом населення.

262. Демографічна сітка – це:
     

а) табличне зображення сукупностей людей та демографічних подій, призначена для обчислення головних характеристик демографічних процесів;

б) схематичнее зображення сукупностей людей та демографічних подій, призначена для обчислення головних характеристик демографічних процесів;

в) графічне зображення сукупностей людей та демографічних подій, призначена для обчислення головних характеристик демографічних процесів;

г) усі перелічені варіанти.

263. Проекція точки демографічної події на вісь абсцис відповідає на питання:
     

а) в який момент відбулася подія;

б) в якому віці відбулася подія;

в) в якому місті відбулася подія;

г) з людиною якої статті відбулася подія;

264. За даними демографічної сітки з 14100 новонароджених у віці 0 років померло 300 дітей. Ймовірність недожити до віку 1 рік становить:
     

а) 0,0217;

б) 0,9787;

в) 0,0213;

г) 1,0217;

265. За даними демографічної сітки сукупність народжених у 2005р. становила 14100 осіб. До однорічного віку дожили 13800 осіб, і утворили сукупність тих, що живуть першого роду. Ймовірність дожити до однорічного віку складає:
     

а) 0,0217;

б) 1,0217;

в) 0,9787;

г) 0,0213;


Література

1. Закон України “Про державну статистику”.
   
2. Матковський С.О. Теорія статистики: навч. посібник / С.О. Матковський, О.Р. Марець - К.: Знання, 2009. – 534 с.
   
3. Статистика / [Матковський С.О., Гальків Л.І., Гринькевич О.С., Сорочак О.З.]. – Львів: Новий Світ, 2008. - 460с.
   
4. Практикум з навчальної дисципліни “Статистика”: навч. посіб. / [ Матковський С.О., Вдовин М.Л., Гринькевич О.С. та ін. ]; за ред. С.О. Матковського. – Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. – 215с.
   
5. Статистика: Підручник / С. С.Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.
   
6. Фещур Р. В., Барвінський А. Ф., Кічор В. П. Статистика. – Львів, 2001. – 276 с.
   
7. Уманець Т. В., Підгарєв Ю. Б. Статистика: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2003. – 623 с.
   
8. Єріна А. М., Пальян З. О. Теорія статистики. Практикум. – К.: Знання, 1997. – 325 с.
   
9. Мармоза А. Т. Практикум з теорії статистики. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 344 с.
   
10. Єріна А. М., Мазуренко О. К., Пальян З. О. Економічна статистика: Практикум. – К.: ТОВ „УВПК „Екс об”, 2002. – 232 с.
    
11. Уманець Т. В. Економічний посібник: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. –429 с.
    
12. Крамченко Л. І. Статистика ринку товарів та послуг: Навчальний посібник. – Львів: ”Новий Світ-2000”, 2006. – 296 с.
    
13. Муромцева Ю. І. Демографія: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 300 с.
    
14. Пальян З. О. Демографічна статистика: Навч.-метод.посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 2006. – 132 с.
    
15. Прибиткова І. М. Основи демографії: Посібник для студентів суспільних факультетів вищих навчальних закладів. – К.: „АртЕк”, 1997. – 256 с.
    
16. Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі (товарний словник). Частина І та ІІ.
    
17. Кучеренко В. Р., Карпов В. А. Основи економічної кон´юнктури: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.
    
18. Рождєственська Л. Г. Статистика ринку товарів і послуг: Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 419 с.
    
19. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / Авт. кол. Власенко Н. С., Лібанова Е. М., Осаулен­ко О. Г. та ін.; Наук. ред.: акад. Кураса І. Ф., акад. Пирожкова С.І. – К., 2004. – 558 с.