Geum.ru

Авторські права на текст програми "Географія. Економіка, 6-11 кл." належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми

Вид материалаДокументы

Содержание


Соціально-економічна географія світу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньоїпідготовки учнів
Чна характеристика світу
Тема 2. Населення світу
Тема 3. Взаємодія суспільства і природи. Св
Тема 4. Світове господарство
Тема 5. Глобальні проблеми людства
Розділ II. РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ
Велика Британія
Держави-сусіди України.
Тема 2. Країни Азії
Тема 3. Країни Північної Америки
Тема 4. Країни Латинської Америки
Тема 5. Країни Африк
Узагальнення. Всесві
Резерв часу
Розділ I. ВСТУП ДО ЕКОНОМІКИ
Розділ ІІ. ДОМАШНІ ГОСПОДАРСТВА І ПІДПРИЄМСТВА
Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Розділи ІV та V. СВІТОВА ЕКОНОМІКА. УКРАЇНА І СВІТ
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7


10-й клас


СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

(52 год, 1,5 год на тиждень)



К-ть г-н
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

2
ВСТУП
Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Видатні економ-географи світу.
Учень:
пояснює: що вивчає соціально-економічна географія світу;
визначає: завдання курсу;
характеризує: джерела географічних знань та методи економіко-географічних досліджень;
називає: видатних економ-географів світу;
робить висновки: про причини формування історико-географічних регіонів світу.

20
Розділ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІ ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

4
Тема 1. Політична карта світу
Сучасна політична карта світу. Відмінність понять “країна”, “держава”, “залежна країна”, “колонія”. Класифікація країн за формою правління. Форми адмiністративно-територiального устрою. Відмінності федеративних держав.
Політичні та економічні системи країн. Типологія держав.

Етапи формування політичної карти світу.
Міжнародні органiзації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, СНД) та спеціальні (Європейський союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації.
Учень:
пояснює: відмінність між поняттями “країна”, “держава”, “залежна країна”, “колонія”;
називає і характеризує: основні форми державного устрою та правління країн світу;
характеризує: особливості сучасної соціально-економічної типології та регіонального поділу країн світу; етапи формування політичної карти світу;
обґрунтовує: основні вектори зовнішньої політики України;

знаходить і показує на карті держави;
оцінює політико-географічне положення країн;
готує повідомлення і робить узагальнення до теми на основі аналізу додаткових джерел географічних знань.

4
Тема 2. Населення світу
Кількість населення. Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика.
Міграційні процеси і міграційна політика держав. Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків.
Мовний і етнічний склад населення. Найпоширеніші мовні сім’ї і групи.
Релігія як явище культури. Світові релiгії. Виникнення і сучасне поширення релігійних вчень.
Соціальна і професійна структура населення. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безробіття.
Практична робота 1 Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.
Учень:
називає: кількість населення світу та окремих країн;
характеризує: типи відтворення населення; особливості вікового та статевого складу населення; напрями основних міграційних потоків; структуру зайнятості населення та відмінність її за регіонами;
визначає: співвідношення населення за регіонами світу;
пояснює: поняття “демографічна політика”, “демографічний вибух”, “урбанізація”, “субурбанізація”, “міграція”, “еміграція”, “імміграція”, “мегалополіс”;
описує: найбільші народи та найпоширеніші мови світу, світові релігії;
порівнює: темпи, рівні, форми урбанізації країн та регіонів;
аналізує: текстові, картографічні і статистичні матеріали з метою визначення рис і відмінностей у відтворенні, складі і розміщенні населення різних регіонів світу.

4
Тема 3. Взаємодія суспільства і природи. Свiтові природні ресурси
Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.
Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових природних ресурсів: мінеральних, земельних, лісових, водних, Світового океану, рекреаційних.
Практична робота 2 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості двох окремих країн чи регіонів світу (за вибором).
Учень:
називає: види природних ресурсів;
характеризує: поняття “географічне та навколишнє середовище”, “антропосфера”, “природокористування”, “ресурсозабезпеченість”; закономірності розміщення різних видів природних ресурсів;
виявляє: закономірності розміщення природних ресурсів;
порівнює: співвідношення ресурсозабезпеченості в окремих регіонах чи країнах світу.

6
Тема 4. Світове господарство
Сучасне світове господарство. Міжнародний географічний поділ праці (МГПП). Етапи формування світового господарства. Поняття “НТР” та її основні риси. Світове господарство в період НТР, вплив на галузеву структуру та територіальну органiзацію виробництва.
Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу (енергетика, металургія, машинобудування, хiмічна промисловість, лісова і деревообробна промисловість, легка промисловість, харчова промисловість).
Світове сільське господарство: значення, внутрішньогалузева структура, міжгалузеві зв’язки, аграрні відносини. Найбільші сільськогосподарські райони.
Географія світового транспорту.
Зовнішні економічні зв’язки.
Міжнародний туризм.
Учень:
називає: етапи формування світового господарства;
характеризує: поняття “міжнародний географічний поділ праці”, “НТР”; основні райони розміщення провідних галузей промисловості; головні сільськогосподарські райони світу;
визначає: вплив НТР на галузеву структуру та територiальну організацію виробництва;
аналізує: за допомогою картографічних і статистичних матеріалів розміщення провідних галузей промисловості світу;
робить висновки: про тенденції розвитку транспорту, міжнародного туризму, напрями зовнішньоекономічних зв’язків.

2
Тема 5. Глобальні проблеми людства
Поняття про глобальні проблеми людства (війни і миру, екологічну, сировинну і енергетичну, голоду, боротьби зі злочинністю, тероризмом, епідеміями). Роль світової громадськості у їх розв’язанні.
Учень:
характеризує: поняття “глобальні проблеми людства”;
аналізує: сутність, причини виникнення, особливості кожної з проблем, можливі шляхи їх розв’язання;
оцінює: наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства.

27
Розділ II. РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ

11
Тема 1. Країни Європи
Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні.

ФРН. Географічне положення. Населення і міста. Особливості сучасного розвитку господарства країни. Промисловість. Сільське господарство. Інфраструктура.
Велика Британія. Особливості ЕГП, його вплив на розвиток країни. Населення, міста. Характерні риси розвитку економіки індустрiальної держави. Значення зовнішніх економічних зв’язків.
Франція. Особливості ЕГП. Населення і міста. Провідні галузі господарства.
Італія. Особливості ЕГП країни, вплив його на розвиток господарства. Населення, міста. Галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності.
Держави-сусіди України.
Особливості ЕГП країн. Населення, демографічні проблеми. Сучасний стан економіки країн. Галузева структура господарства, їх територіальні відмінності. Зв’язки країн-сусідів з Україною.
Практична робота 3 Порівняльна характеристика промисловості ФРН і Франції, Великобританії та Італії (за вибором).
Характеристика зв’язків України з країнами-сусідами.
Учень:
називає: склад регіону;
характеризує: особливості розміщення та формування населення країн та регіонів, урбанізаційні процеси;
обґрунтовує: галузеву структуру господарства країн Європи;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику країн регіону;
робить висновки: про причини високого індустріального розвитку країн Західної Європи;
оцінює: значення зв’язків України з державами-сусідами.

6
Тема 2. Країни Азії
Загальний огляд. Склад регіону. Різноманітність країн. Особливості господарства. Роль країн Азії в світі. Регіон перехрестя важливих морських комунікацій. Туризм.
Японія. ЕГП, історико-культурні особливості країни. Особливості населення країни. Роль НТР в економіці Японії. Галузева і територіальна структура господарства. Спеціалізація країни в світовому господарстві. Зовнішньоекономічні зв’язки.
Китай. Особливості розселення, демографічна політика і трудові ресурси Китаю. Особливості економічної полiтики Китаю, галузі міжнародної спеціалізації. Особливості галузевої структури господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Відмінності між Західним і Східним Китаєм; концентрація промислового і сільськогосподарського виробництва в Східному Китаї.

Індія. Культурно-історичні особливості країни. Природні умови і ресурси. Розміщення населення і господарства. Роль країни в регіоні та в світі.
Учень:
характеризує: ресурсозабезпеченість окремих країн і регіонів Азії;
пояснює: специфіку населення країн Азії, забезпеченість трудовими ресурсами;
вказує: на основні риси сучасного стану та розвитку економіки країн Азії;
порівнює: особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;
називає: особливості територіальної й галузевої структури господарства;
оцінює: роль країн Азії в світі.

4
Тема 3. Країни Північної Америки
Склад території. Особливості економiко-географічного положення. Сторінки освоєння регіону та формування території США і Канади. Роль переселенців у розвитку економіки регіону. Українська діаспора Канади і США.
США. Найбільша за економічним потенціалом та політичним впливом країна сучасного світу. Населення: закономірності зростання, етнічний склад, трудові ресурси, соцiальна структура суспільства. Процеси урбанізації. Галузева та територіальна структура господарства, галузі міжнародної спеціалiзації. Найбільші промислові та сільськогосподарські райони. Специфіка зовнішніх економічних зв’язків США.
Канада. ЕГП. Особливості розміщення на

селення. Українці в Канаді. Найбільші міські агломерації. Господарство Канади. Роль країни в міжнародному географічному поділі праці.
Практична робота 4 Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу.
Учень:
називає: склад території регіону;
описує: своєрідність ЕГП кожної з країн;
визначає: темпи розвитку, особливості галузевої структури та територіальної організації господарства країн Північної Америки;
складає: порівняльну характеристику галузевої структури і спеціалізації промисловості країн регіону та окремих регіонів у межах однієї країни.

2
Тема 4. Країни Латинської Америки
Центральна та Південна Америка. ЕГП та склад території. Полiтична карта. Різноманітність країн (за розмiрами території, кількістю населення, адміністративно-територіальним устроєм, формою правління, рівнем економічного розвитку тощо). Особливості населення. Основні риси географії сільського господарства, промисловості, транспорту. Екологічні проблеми. Участь регіону в міжнародному географічному поділі праці.
Учень:
вказує: на історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні;
характеризує: забезпеченість окремих країн природними ресурсами, основні риси сучасного стану розвитку економіки;
вказує: на специфіку складу населення та системи розселення;
називає: гарячі точки регіону;
пропонує: шляхи розв’язання конфліктів.

4
Тема 5. Країни Африки, Австралії та Океанії
Загальний огляд. Склад території. Різноманітність країн. Історія формування полiтичної карти. Характерні риси населення, типи розселення та урбанізації в країнах Африки. Природно-ресурсний потенціал та його використання. Особливості територiальної та галузевої структури господарства країн Африки. Найбільші країни.
Австралія. Особливості розміщення населення, найбільші міські агломерації. Особливості економічного розвитку. Географія промисловості, сільського господарства, транспорту. і ресурсів. Етнічна карта регіону.
Роль країни в МГПП. Зовнішні зв’язки.
Океанія. Специфіка ЕГП. Роль Нова Зеландія і острівні країни Тихоокеанського регіону. Політична карта. Особливості розвитку малих острівних держав.

Учень:
називає: регіони Африки та найбільші країни;
вказує: на історико-географічні особливості розвитку країн Африки, Австралії та Океанії;

описує: загальні риси ЕГП, населення, природно-ресурсного потенціалу країн регіонів;
визначає: особливості галузевої структури та територiальної організації господарства країн регіонів; роль країн Африки, Австралії та Океанії в світі;
аналізує: причини економічної відсталості та бідності багатьох країн Африки.

1
Узагальнення. Всесвітні економічні відносини
Форми всесвітніх економічних відносин. Інтернаціоналізація, інтеграція, інформатизація та глобалізація як найважливіші тенденції розвитку світового господарства.

Учень:
називає: основні форми всесвітніх економічних відносин;
характеризує: сучасні тенденції розвитку світового господарства та взаємовідносин між країнами;
аналізує: наслідки економічних відносин між країнами та групами країн світу.

2
РЕЗЕРВ ЧАСУ




ЕКОНОМІКА


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Вивчення економіки сьогодні є необхідною складовою базової освіти. У системі економічних відносин кожен із нас виступає повноправним учасником господарського життя у країні та світі спочатку як споживач, а згодом як виробник товарів і послуг. Поза економікою не залишається ніхто. Тому знання цієї науки допоможуть зорієнтуватися у навколишньому світі, цілеспрямовано приймати раціональні рішення, виявляти свої сильні й слабкі сторони на ринку праці, забезпечувати добробут своєї родини.


Економіка в системі 12-річної загальноосвітньої школи має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напрямку розвитку загальної середньої освіти, стрижнем якої є розвивальна культуротворча домінанта виховання самодостатньої особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, використання набутих знань і вмінь для творчого розв’язання проблем, критичного опрацювання різноманітної інформації, прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї держави.

Вивчення курсу “Економіка” спрямоване на розв’язання таких завдань:
  • усвідомлення необхідності пізнання законів функціонування економіки;
  • створення адекватних уявлень про зміст економічних явищ та їх взаємозв’язок, уміння висловлювати аргументовані міркування з економічних питань, здобуття досвіду в аналізі конкретних економічних ситуацій;
  • формування базового рівня економічної грамотності, необхідного для орієнтації та соціальної адаптації учнів до змін, що відбуваються в українському суспільстві;
  • вироблення вміння практичного і творчого застосування здобутих економічних знань, які є основою прийняття багатьох повсякденних рішень у сфері використання доходів, організації бізнесу тощо;
  • стимулювання бажання стати активним суб’єктом економічних відносин, аж до започаткування власної справи;
  • формування почуття господарської відповідальності за власне, колективне і суспільне майно;
  • виховання відповідального громадянина суспільства, який поважає закони держави, своєчасно сплачує податки, бере активну участь у громадському житті;
  • надання можливостей кожній людині в майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.


Структура курсу склалася на основі багаторічного досвіду викладання економіки в навчальних закладах різного типу у всіх регіонах України.

Запропонована програма включає п’ять розділів: “Вступ до економіки”, “Домашні господарства і підприємства”, “Національна економіка”, “Світова економіка”, “Україна і світ”. Вивчення кожного з них покликане розв’язати цілий спектр завдань.


Розділ I. ВСТУП ДО ЕКОНОМІКИ

Теми цього розділу розкривають фундаментальні положення економічної науки про сутність господарської діяльності людей, про необмеженість людських потреб та можливості їх задоволення, про закони попиту і пропозиції та їх вплив на добробут як окремої людини, так і цілих країн. Вивчення цих тем дозволить відповісти на питання, що вивчає економічна наука, хто може бути суб’єктом економічних відносин; як діють основні економічні закони і як їх можна раціонально використовувати; що таке економічні системи та які їх основні компоненти; яку власність має кожен з нас і чому відносини власності є однією з найважливіших рушійних сил економічного розвитку.


Розділ ІІ. ДОМАШНІ ГОСПОДАРСТВА І ПІДПРИЄМСТВА

Вивчення цього розділу спрямоване на досягнення цілого комплексу цілей. Серед них — вміння вирізняти і пояснювати сутність, роль і закономірності функціонування таких важливих економічних суб’єктів, як домогосподарства і підприємства. Значне місце у тематиці відведено розкриттю особливостей домашнього господарства в економічному кругообігу, шляхів раціоналізації у його веденні, ролі кожного члена сім’ї у цих процесах.

Серед цілого ряду тем, присвячених підприємництву, основна увага присвячена розгляду змісту, форм і факторів виробництва, вивченню актуальних питань організації та економіки підприємницької діяльності, можливостей у реалізації своїх економічних інтересів, виборі способів організації виробництва, збуту продукції, ефективності використання виробничого потенціалу. Велика увага приділяється найважливішим проблемам виробництва — зменшенню витрат і збільшенню доходів.

Вивчення тем цього розділу сприятиме розумінню економічних процесів і закономірностей, безпосередньо пов’язаних із повсякденним життям окремої сім’ї, людини, чи місця її роботи, комплексному аналізу взаємозалежностей між складовими простого економічного кругообігу: “домогосподарства — підприємства”.

Такий підхід дозволяє навчитися робити альтернативний вибір, результатом якого може бути збільшення власних доходів, створює умови для реалізації власної ініціативи.


Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Ця частина економіки включає теми, які розкривають сутність економічного потенціалу країни і державного регулювання економіки, роль держави у ринковій економіці, її функції та механізми впливу на економічні процеси. Особлива увага приділяється питанням державних фінансів, бюджету країни, податкової системи, соціального захисту населення.

Вивчення цього розділу сприятиме розумінню процесів, які відбуваються у державі та формують цілісну картину господарства країни; вмінню аналізувати основні макроекономічні показники України, доводити власну думку, пропозиції з окремих проблем оцінки господарських процесів, що є основою для усвідомленого вибору професії, продовження освіти і самоосвіти тощо.


Розділи ІV та V. СВІТОВА ЕКОНОМІКА. УКРАЇНА І СВІТ

Вивчення тем, які входять до цього розділу, дозволить виявити особливості економіки України з точки зору її місця у світовому господарстві, можливості використання досвіду інших країн для власного економічного зростання і має велике значення для формування світогляду молодої людини. Це дозволяє сформувати такі важливі вміння, як орієнтація у широкому спектрі різноманітних фактів і явищ міжнародного соціально-економічного життя; аналіз основних тенденцій і проблем розвитку сучасної світової економіки; виявлення особливостей процесів міжнародної економічної інтеграції.

Учні зможуть самостійно поповнювати свої знання в області міжнародної економіки; пояснювати потенційні можливості і напрямки раціональної участі України в міжнародному поділі праці та характеризувати сутність міжнародних валютних відносин і особливості міжнародної валютної системи.

Відповідно до цілей економічної освіти оцінюванню підлягають теоретичні знання учнів з основ теорії і вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального вибору; розв’язання практичних завдань, пов’язаних з економічною діяльністю людини, сім’ї, громади, держави; проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо.

Навчальна діяльність учнів має багаторівневий характер.

На І рівні — початковому — учень здійснює пізнавальну дiяльність лише під керівництвом учителя; відтворення навчального матеріалу має фрагментарний вигляд. Результатом вивчення навчального матеріалу є впізнання учнем економічних явищ, формул, понять і однослівна відповідь на запитання. На цьому рівні учень ще нездатний розв’язувати задачі, будувати і читати графіки економічного змісту, описувати з економічної точки зору свій вибір або дії.

На ІІ рівні — середньому — учень з допомогою вчителя:
  • відтворює інформацію, засвоєну ним у процесі навчання (знання і вміння є копіями);
  • намагається співвіднести показані або описані раніше економічні явища з їх характеристиками, формулами, графіками тощо, тобто може встановити, не пояснюючи причин, відповідні зв’язки;
  • намагається застосовувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок);
  • намагається розв’язати економічні вправи на одну дію, загальна методика, послідовність, формула яких йому знайомі;
  • намагається використати отримані знання для пояснення власних рішень або дій.

На ІІІ рівні — достатньому — учень здійснює пізнавальну діяльність самостійно, інколи звертається за консультацією до вчителя. Він розуміє і свідомо відтворює основний навчальний матеріал; застосовує у типових ситуаціях прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); самостійно розв’язує типові економічні вправи; вміє використовувати отримані знання у типових ситуаціях, самостійно доводить своє твердження, але з деякими неточностями; вміє користуватися додатковими (крім розповіді вчителя і підручника) джерелами інформації; вміє спостерігати за економічною інформацією у засобах масової інформації й робити деякі висновки.

На IV рівні — високому — учень вільно володіє змістом теми та глибоко розуміє економічні закони і категорії; підкріплює знання власними прикладами; вміє відтворити всю тему або її частину, вказуючи на причини, взаємозв’язки, наслідки, обґрунтовуючи свою точку зору; розв’язує економічні вправи, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, проте зміст охоплює декілька тем (комбіновані завдання); розв’язує нові завдання; складає план розв’язку нового завдання, пропонує оригінальні способи розв’язку, обґрунтовує результат, вносить у свою діяльність елементи творчості; учень грамотно і творчо використовує матеріали преси, телебачення, нормативні документи; виявляє особисту позицію щодо економічних процесів, які відбуваються в суспільстві. Для оцінювання рівня навчальних досягнень школярів пропонуємо скористатися таблицею.


Критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів з економіки


Рівні навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I.

Початковий
1
Учень з допомогою вчителя впізнає економічні явища побутового рівня, однослівно відповідає на конкретні питання, його навчальна діяльність на уроках потребує постійної консультації й контролю з боку вчителя.

2
Учень з допомогою вчителя розпізнає одне із кількох запропонованих явищ, символів, понять побутового рівня, формул, виділивши їх серед інших, однослівно їх називає; відтворює деякі факти побутового рівня; із допомогою вчителя вміє використати знання з математики для розв’язання найпростiших побутових розрахункових завдань.

3
Учень з допомогою вчителя однослівно відповідає на питання, відтворює незначну частку теми в тому вигляді і в тій послідовності, в якій вона була представлена на попередньому уроці; вміє при постійному контролі і допомозі вчителя виконати розрахункові в одну дію задачі побутового рівня; в тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх властивості.

II.

Середній
4
Учень з допомогою вчителя відтворює словами, близькими до тексту підручника, означення економічних термінів, правил, законів; частково відтворює текст підручника, у процесі відповіді допускає окремі видозміни навчальної інформації, ілюструючи відповідь прикладами, що наводив учитель; вміє виконати задачу в одну дію за відомою формулою і усно її пояснити; правильно обрати і використати необхідні математичні формули.

5
Учень з допомогою вчителя дає правильне визначення окремих економічних понять, правил, законів; словесно описує економічні явища, вказує на деякі їх властивості; відтворює всю тему або її основну частину, ілюструючи відповідь власними прикладами; учень уміє правильно виконати завдання в одну дію, оформлюючи її без висновків; за інструкцією і з допомогою вчителя намагається розв’язати обчислювальні або графічні задачі у дві дії з простим обґрунтуванням результату.

6
Учень відтворює тему відповідно до її викладу в підручнику, ілюструючи власними прикладами; розкриває суть економічних понять, формул, законів, допускаючи у відповідях незначні неточності; намагається співвіднести економічні явища з їх характеристиками та застосовувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); вміє правильно розв’язувати задачі на дві дії, при потребі звертаючись за консультацією до вчителя, робить правильні висновки; може здійснити частковий аналіз і порівняння економічних явищ побутового рівня; прийняти рішення щодо власних економічних інтересів і обґрунтувати його.

ІІІ.

Достатній
7
Учень без помилок відтворює зміст теми, наводячи власні приклади; правильно розкриває суть економічних понять, формул, законів; вміє самостійно розв’язувати типові економічні графічні й розрахункові задачі в одну-дві дії та якісні економічні завдання: робить аналіз, порівняння, висновки, при потребі звертаючись до вчителя; користується математичними знаннями для розв’язання економічних задач.

8
Учень володіє навчальною інформацією, яку вміє аналізувати, узагальнювати і систематизувати; аргументовано відповідає на поставлені питання і намагається відстояти свою точку зору; вміє користуватися економічними законами для розв’язування задач; будувати і читати графіки; відбирати необхідну додаткову інформацію для розв’язування типових завдань; аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати деякі економічні процеси, що відбуваються в особистому житті та житті родини.

9
Учень вільно володіє навчальним матеріалом, наводить аргументи на підтвердження своїх думок; може з допомогою вчителя відповідати на питання, що потребують знання кількох тем; вміє самостійно розв’язувати типові завдання, виправляти допущені помилки; використовувати різні джерела інформації, користуватися статистичним матеріалом; знаходити і висвітлювати практичне значення економічних знань для окремої особи, родини.

ІV.

Високий
10
Учень вільно володіє темою, має ґрунтовні економічні знання; відповідає на питання, що потребують знання кількох тем; оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; судження його логічні й достатньо обґрунтовані; узагальнює і систематизує матеріал у межах навчальної теми; самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності; ілюструє свою відповідь схемами, графіками, прикладами з життя; проводить самоперевірку виконаної роботи; може з найпростішим обґрунтуванням пояснити розв’язування завдань підвищеного (комбінованого) рівня.

11
Учень має системні знання з економіки та має первинні знання в галузі підприємництва, менеджменту, маркетингу; вміє керуватися економічними законами, які впливають на прийняття рішень, прогнозувати соціальні наслідки прийнятих рішень; прогнозувати поведінку окремих людей, груп населення в різних типах економічних систем; знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв’язання економічних проблем і завдань; порівнювати економічні умови в різних країнах, регіонах; пояснювати розв’язок завдань підвищеного або комбiнованого рівня.

12
Учень глибоко розуміє економічні закони і категорії в межах навчальної програми; подає ідеї згідно з вивченим матеріалом, робить творчо обґрунтовані висновки; визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її результати; вміє сформулювати економічну проблему і запропонувати шляхи її вирішення; вести дискусію з конкретного питання; розв’язувати і пояснювати розв’язки задач високого рівня складності; аналізувати економічні й соціальні явища, користуючись відповідними документами (законами, постановами, указами тощо).