Колядки, щедрівки, засівалки, віншування ”

Вид материала

Документы

Содержание Хлопчачі колядки Дівчачі колядки Побажання по коляді Різдвяного вертепу Другий цар Віншівки господарям Віншівки хлопцям Віншівки дівчатам

Подобный материал:

• Бориса Ганаги «Подари мне свою любовь», 61.76kb.
• Произведения обрядового фольклора: колядки, веснянки, масленичные, летние и осенние, 195.86kb.
• Настали святки. То-то радость, 68.34kb.

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти Гощанської райдержадміністрації

Бабинська загальноосвітня школа I-III ступенів


Я і Україна

“Народні свята зимового циклу.

Колядки, щедрівки, засівалки, віншування”


Учитель: Гречич Р.Д.


Бабин 2009


Упорядники:

Р.Д.Гречич, Л.О.Голомб

Рецензенти:

В.Я.Бандура, методист відділу освіти Гощанської райдержадміністрації


Схвалено методичною радою Бабинської загальгоосвітньої школи I-III

ступенів (Протокол №3 від 23.01.2009 року) та радою методичного кабінету

відділу освіти Гощанської РДА (Протокол №3 від 23.02.2009 року) для

використання у навчально-виховному процесі.


У посібнику вміщено матеріали для використання в прочаткових класах на уроках “Я і Україна”, “Громадянська освіта”, у виховній роботі з теми “Народні свята зимового циклу”.

Адресовано вчителям початкових класів, вчителям-предметникам, керівникам гуртків, організаторам позакласної виховної роботи в школі, вихователям дитячих садочків, учням, батькам, бабусям та дідусям.


Зміст

I. Вступ.

II. ...перший празник – Святеє Рожество.

1. Святкування Святвечора.
   
2. 7 січня – Різдво Христове.
   
3. Дитячі колядки Рівненщини:
   

а) для дівчаток;

б) для хлопчиків.

4. Побажання по коляді.

5. Сценарій Різдвяного вертепу.

III. 13 січня – Щедрий вечір.

1. Щедрівки.
   
2. Віншування господаря.
   
3. Віншування хлопчикам.
   
4. Віншування дівчаткам.
   

IV. ...другий празник – Святого Василя.

1. Засіваночки.
   

V. ... третій празник – Святеє Водохреща.


Вступ

Ми живемо в XXI столітті зі своїми звичаями та традиціями. Але чого варта людина, яка не знає свого коріння? Сучасна школа і держава докладають багато зусиль, аби відродити те, що було втрачено роками.

Ми всі знаємо, що кожен день року християнська церква присвячує спогадам про якусь важливу подію в житті Ісуса Христа, Його святих апостолів або з життя святих. Деякі з них святкуються дуже урочисто, люди до них готуються заздалегідь, а в день самого свята вже не працюють. До таких великих свят належать різдвяні свята і в ці дні багато уваги приділяється дотриманню народних звичаїв, пов’язаних з їх святкуванням.

Із плином часу нащадки забувають традиції своїх пращурів. Але ж існує давня легенда, згідно з якою суспільство буде покаране Богом, якщо забуде свою історію та звичаї предків. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства починають якоюсь мірою відроджуватися деякі народні святкові звичаї. Навіть якщо на перший погляд у них немає нічого особливого, залучившись до таїнств, кожна людина відчуває, що від них віє магією рідної землі, це бальзам для душі, який надає сил і наснаги.

Щороку в нашій школі проводиться конкурс колядок і щедрівок, засівалок, віншувань. І щороку я переконуюсь, що все важче знайти такі колядки, щедрівки, щоб вони не повторювались з року в рік. З цією метою я вирішила зібрати разом з дітками, батьками той скарб нашого народу, який ще не втрачений, але давно забутий. Допомогли нам у цьому наші бабусі, прабабусі. У цій збірці я більше уваги приділила не стільки звичаям і традиціям, пов’язаним з різдвяними святами, адже про ці свята можна знайти багато матеріалу, а саме – колядкам для дівчаток, колядкам для хлопчиків, побажанням по коляді; щедрівкам; віншуванням господаря, хлопчиків, дівчаток; засіваночкам. Я буду дуже задаволена, якщо зібрані “народні духовні самоцвіти”, вміщені в цій збірці, послугують теперішнім і майбутнім поколінням, розкриють мудрість і красу українських звичаїв.


Різдвяний цикл свят, обрядодій та усього життя селянина грунтувався колись на кругообігу землеробський робіт. Найголовнішими святами в зимовому та річному циклі були різдвяно-новорічні, про які співалося в колядці:

... перший празник – Святеє Рожество...

... другий празник – Святого Василя...

... третій празник – Святеє Водохреща...

7 січня за новим стилем або 25 грудня за старим стилем святкуємо ми Різдво Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Святкування розпочинає Святвечір або багата кутя, коляда – вечір напередодні Різдва. Цього дня до вечора нічого не їли, поки не з’явиться перша зірка на небі: адже саме в цей час народився Ісус Христос. На покуті під образами розстеляли чисте сіно, на яке ставили горщик з кутею та глек з узваром. На покуті ставили сніп із жита, пшениці або вівса (його називали дідухом, колядником, колядою). Усе це нагадувало, що Спас народився не в царському чертозі, а в овечому хліві і був покладений у ясла на солому.

За Святвечором надходить Різдво Христове. Свято Різдва – найкрасивіше зимове свято, що приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби в чистому сяйві свічок та ясному світлі зірок, супроводжується воно гучним співом хору. Дитячі голоси, що славлять Бога, як ангельський глас, наповнюють торжеством Всесвіт. Небо та Земля славлять Різдво Христове. Колядувати колядки можуть і діти, і парубки й дівчата, інколи навіть і солідні господарі. Величальні пісні релігійного змісту зазвичай виконуються для хазяїна , хазяйки, літній людей. У колядках чітко простежуються і хліборобські, і мисливські, і весільні, і військові, і фантастичні мотиви. Ось декілька дитячих колядок Рівненщини, зокрема Гощанщини.

Ой радуйся, земле! Коляда іде!

Святий вечір, добрий вечір!

Коляда іде, всім дари везе.

Всім дари везе, нам слово каже,

Нам слово каже, що весь світ сяє.

Земле, земле, одчиняй двері.

Одчиняй двері, бо твій князь їде!


По цьому дому, по веселому,

Чи дозволите колядувати,

Колядувати, ваш дім звеселяти,

Діточок збудити, діточок збудити,

Христа славити!


Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака.

Одчиняйте скриньку,

Та давайте сливку,

Одчиняйте сундучок,

Та давайте п’ятачок!


Бігла теличка та з березнички,

Та й стала.

Я тобі, дядьку, заколядую,

Дай кусок сала!

Бігла теличка та з березнички,

Я й попасу.

Я тобі, дядьку, заколядую,

Дай ковбасу!

Бігла теличка та з березнички,

Забігла до дядька в двір.

Я тобі, дядьку, заколядую,

Дай, дядьку, пиріг.

Як не даси пирога,

Візьму вола за рога

Та поведу на моріг,

Та й викручу правий ріг,

У ріг буду трубити,

А воликом робити.


Ой в ліску, в ліску листя на грабі.

Заколядуймо ми своїй бабі,

У нашої бабці добра душа,

Винесе вона цілого книша,

І до того книша ціла ковбаса.


Хлопчачі колядки


Колядин, колядин,

А я в батька один.

По колінця кожушок,

Дайте, дядьку, п’ятачок.

А п’ятак не дорогий,

Дайте, тітко, ще й другий.

З Святим вечором!


Колядин, колядин,

А я в батька один.

У новенькім кожушку,

Винесіть пампушку.

Будьте здорові!


Колядин, колядин,

А я в батька один,

Коротенька курточка,

Дайте, бабцю, бубличка!

З Святим вечором!


Я маленький хлопчик,

З’їв куті горщечок,

На узвар поглядаю,

Вас із празником вітаю!

А ви на це не звертайте,

По вареничку давайте.


Я маленький хлопчик,

Зліз на стовпчик.

З мішком походжаю,

Коляду збираю.

Вечір добрий,

Дайте пиріг довгий!

Як не дасте пирога,

То візьму вола за рога

Та поведу до торгу,

Та продам за шага.

Спру, цабе!


Колядин-колядин!

Я в бабусі один.

Винеси мені пиріжок

Та поклади у мішок

з руками, з ногами,

Щоб бігав за нами.

Будьте здорові!


Коляд, коляд, колядин,

А я в батька один.

Якщо дасте кишку,

То з’їм у затишку.

А як дасте ковбасу,

Я матусі занесу.

Виносьте дохід,

Бо знесемо хату на лід,

А з льоду та в воду,

А з води та знов сюди.

Добрий вечір!


Коляда, коляда,

На поличку погляда.

Там ковбаси лежать,

Вони в шанічку біжать.

Дай, бабусю, ковбасу

Літом коней попасу.

Не даси ковбаси

То сама паси.


Дівчачі колядки


Я дівчинка маленька,

Спідниченька рябенька.

Чобітки шовковенькі,

Будьте з празничком здоровенькі!


Я маленька дівочка,

Як у полі квіточка,

Я ще не знаю ні “азбуки”, ні “букви”,

Дайте мені червінчика в руки,

Будьте з празником здорові!


Я маленька дівонька,

Як у полі квітонька,

На сопілці граю,

Пісеньку співаю

Всіх вас розважаю.

Будьте здорові!


Я дівчинка маленька,

Моя ніжка босенька,

Пик, мик,

Дайте колядник.


Я маленька панночка,

Як в гаю фіалочка,

Раненько встаю,

Оченята протираю,

З празничком поздоровляю!


Добрий вечір тобі, пане господарю!

Винеси ти нам ковбасок пару,

Ой походи коло пічки,

Пошукай нам перепічки.

Винеси сала, не скупися,

Щоб ячмінь твій уродився,

Щоб нажали сто кіп жита,

Щоб сім’я була вся сита!

Щоб скотинка водилася,

Щоб пшениця родилася,

Щоб у хаті всього мали –

Колядників пригощали!


Ой дай, Боже, святок діждати,

Підемо до діда колядувати.

А в нашого діда є багато хліба:

Два стіжка жита,

А третій – пшениці

На паляниці,

А четвертий – гречки

І на гречаники,

А п’ятий – вівса,

Та й колядка вся.

Добрий вечір!


Коляд, коляд, коляда,

А дід з печі вигляда,

А баба з пічурки

Грають у жмурки.

Коляд, коляд, коляда,

Дід на бабу погляда,

А баба не дивиться

Та на діда кривиться.

Будьте здорові!


Добрий вечір вам!

Дайте дохід нам!

Як не дасте доходу

Перевернемо хату на воду!

Та не ламайте,

Та по цілому давайте!

Добрий вечір, Святий вечір!


Колядую-дую,

Ковбасу чую,

А ще мало,

Дайте сало.

Сало велике,

Лико порвалось,

Сало зосталось.

Добрий вечір!


Ой колядка, колядниця,

Дайте маку і кутиці.

Як не дасте, одкажіте,

Моїх ніжок не знобіте.

Мої ніжки невеличкі,

Купіть мені черевички,

Черевички гарненькі,

А пальчики біленькі.

Ой колядень, колядень!

Як уночі, так і вдень!

Я уночі не піду,

Бо собачки нападуть,

Колядички одберуть.


Що на полиці

Дві паляниці

Ще й страва.

Ходить бабуся

Коло дідуся

Як пава.

Сидить дідусь

На колодочці.

Сумує.

Ходить бабуся,

Коло дідуся

Частує.


Вибіг баранець

Із нових сінець,

Наставив пужку:

Дайте пампушку!

Наставив ріжок:

Дайте пиріжок!

Наставив жменьку:

Дайте копійку!


Бігла мишка по льоду,

Загубила коляду,

А ти біжи, позбирай

Буде шишка й коровай!


Дай, Боже, вечір добрий!

Дайте пиріг довгий.

А хоч коротенький,

Так мачку повненький,

Без ручок, без ніжок,

Щоб не побіг у сніжок!

Та не ламайте,

Та по цілому давайте.


Із Різдвом Христовим

Ми щиро вітаємо!

Щастя й здоров’я

Ми усім бажаємо!

Нехай віра в серці

Кожного засяє,

Матір Божа з неба

Усіх привітає!


Сидить півень на криниці

Спустив крильця ще й косиці,

Сюди мах, туди мах,

А у вас тут млинець пах.


Ой у пана-господаря

Через сад стежка,

Туди йшли три товариші:

Перший товариш яснеє сонечко,

А другий товариш ясний місяченько,

Третій товариш дрібний дощичок.

Що ти скажеш, яснеє сонечко?

А сонце каже: “Нема над мене!

Як же зійду я в неділю рано,

Обігрію ж всі гори й долини,

Поля, діброви, церкви, костьоли”.

А що ти скажеш, ясний місяцю?

Місяць же каже: “Нема над мене!

Як же я зійду ввечері повний,

Освічу ж бо я гори й долини,

Поля, діброви, гостям дороги”.

А що ти скажеш, дрібний дощику?

А дощик каже: “Нема над мене!

Як же я піду три рази в травні,

Розвеселю ж я гори й долини,

Поля, діброви, жита, пшениці,

Жита, пшениці, всякі пашниці”.


Нова радість стала, яка не бувала:

Над вертепом звізда ясна

Увесь світ осіяла.

Де Христос родився,

З Діви воплотився,

Як чоловік, пеленами убого повився.

Ангели співають, “слава” сповіщають,

Як на небі, так на землі

Мир проповідають.

Пастушки з ягнятком

Перед тим Дитятком

На колінця припадають,

Царя-Бога вихваляють.

Давид виграває, в гуслі ударяє,

Чудно, дивно і предивно

Бога вихваляє.

І ми теж співаймо,

Христа прославляймо,

Із Марії рожденного

Смиренно благаймо:

Просимо тебе, Царю,

Небесний Владарю,

Даруй літа щасливії

Цьому дому господарю!

Щоб і хліб родився,

Щоб і скот плодився,

Щоб цей пан-господар

Нічим не журився.

Просим тебе, Царю,

Молим тебе нині

Даруй щастя, верни славу

Нашій Україні!


Добрий вечір тобі, пане господарю!

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Та кладіть калачі з ярої пшениці.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Та прийдуть до тебе

Три празники в гості.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Ой перший же празник

Та Різдво Христове.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

А другий же празник

Василя святого.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

А третій же празник

Святе Водохреще.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

А що перший празник

Зішле тобі втіху.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

А що другий празник

Зішле тобі щастя.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

А що третій празник

Зішле всім нам долю.

Радуйся! Ой, радуйся, земле.


Зірничка з неба світло кидає,

Христос-дитятко нині рождаєсь.

Світи, зірнице, Христу й Марії,

Кріпи в нашім серці віру й надію.

Хай ця зірничка в різдвяні свята

Несе нам щастя по наших хатах!

Здоров’я, втіху, пошану від світа,

Багатства і долі на многії літа!

Христос ся рождає!


Побажання по коляді


А за цими словами

В дзвіночки дзвоним,

В дзвіночки дзвоним,

А всім ся клоним,

Щастям, здоров’ям,

Ще й віком довгим,

й самі собою, і з дружиною,

усім чадом, і з святим Ладом.


Ой ми вже вам відщебетали,

Як соловейко у лузі, в тузі,

Як зозулечка в вишневих садах,

Як ластівонька в побитих домах,

Як перепілка, при густій нивці,

При густій нивці, в ярій пшеничці.


Ми колядували,

Ми вас віншували,

Нам ні пиріжечка,

Нам ні шеляжечка,

Нічого не дали.

Посунемо далі;

Де пиріг почуєм,

Там заколядуєм.


Віншую вас, пане господарю,

Ції свята відпровадити,

Других дочекати,

Від сто літ до сто літ,

Поки вам Пан Бог назначив вік.

Христос рождається!


Давнім українським різдвяним звичаєм є ходіння з вертепом (у перекладі “печера”), тобто з мініатюрним ляльковим театром, де розігрувалися справжні вистави на тему Різдва. Вертепом називали і спектакль живих акторів, які розігрували різдвяні оповідання. Переходячи від будинку до будинку зі звісткою віфлеємських пастирів, люди прославляли пришестя у світ Спасителя, який показав єдиний шлях до справжнього щастя – через любов до ближніх, відкрив двері милосердю та жалю.


СЦЕНАРІЙ

РІЗДВЯНОГО ВЕРТЕПУ


Ведуча I: За батьківським звичаєм,

Коли в небі засяє незвичайна вечірня зоря,

Українська родина з дивним трепетом серця

До святкового сяде стола.


Ведуча II: Тож по всій планеті у німій молитві

Люд весь дожидає віщої зорі

Раптом чуєм з неба “Дивная новина”

Розлилась чарівно по усій землі.


Звіздар: - Гей! Чудо, чудо! Гляньте, добрі люди

На небі з’явилась ясна зоря!


2 пастушок: Це – лихо, лихо якесь з нами буде

Вістить нам горе, лихо, знаю я.


1 пастушок: Гей. Чуєте. Ви, люди,

Спів чарівний із небес,

Я Вам кажу – добре буде.

Час надходить, час чудес.

Бачите. Там небозвід наче отворився

Гляньте! До нас Ангел із небес

Прекрасний з’явився.


(Входить Ангел)

Ангел: Мир усім Вам, добрі люди!

Добру Вам несу новину

Народився в Вифлеємі

Нам Месія в цю хвилину.

Не в розкішному палаці,

А в стаєнці, лиш на сіні

Народилося дитятко,

Що царює в світі нині.

То ж спішіть усі з поклоном,

Позабувши гнів і чвари,

Рожденному Христу - Богу

Принести найкращі дари.


Ангел: Мир тобі, українська родино

Хай святиться тут Боже ім’я

Хай панує між Вами щоднини

Слово щире і правда свята.

Хай думки і серця Вам єднає

Всеблага християнська любов

Годі смутку. Вам радість віщаю

Наш Месія на землю прийшов.


2 пастушок: Важкі часи. Це правда. Та зневіра

Ще гірший ворог, як той Ірод цар,

В зневірі пеклом стає днина сіра.

Зневіра гірше нищить, ніж пожар.


Звіздар: Лиш нарід той. Що вірить кріпко в краще

І в злагоді із совістю уміє йти,

Такий народ ніколи не пропащий.

Такий народ приходить до мети.


1 пастушок: Так, правда твоя, то ж беремо дари небагаті,

Від щирого серця Ісусу малому понесемо, браття!


2 пастушок: То ж ходім, браття. До Ісуса поклін Йому дати

Та дорогою до нього щиро колядувати.


(Колядують колядку, виходячи, а входить Ірод)


Ірод: Ох, страх. Що робиться в світі!!!

Почала воля підійматись

Боюсь, що і найкращі слуги

Мене захочуть відцуратись.

(Входить воїн)


Воїн: Царю мій! Іроде!

Прийшли три царі зі сходу і хочуть тебе бачити.


Ірод: Нехай ввійдуть.

(Входять царі)


Перший цар: Ми, три царі зі сходу

Прийшли в твій край.

Щоб поклонитися Христу-Дитині,

Месії світу, Цареві і Богу.


Ірод: Єдиний я тут Цар! Я Ірод, я землі владар

Руку над всіма я простягаю, бо я криваву помсту знаю.

Я нічого не боюся, а за престол всім помщуся.

Про мале Дитя я нічого не знав,

Хто Вам про це розказав?


Другий цар: Провела нас зоря ясна через всю руїну,

Дорогу освітила у твою країну.


Третій цар: Він тут народився Цар світу, Месія,

Спаситель народів і наша надія,

Бо правда у світі повинна панувати,

Інакше народам добра не видати.


Ірод: Іще раз кажу Вам: Я цар єдиний,

А другого тут немає, тим більше – дитини.

(звертання до воїна)


Приведи мені мудреця, хай стане переді мною!

(воїн вводить мудреця)


Воїн: Ясний Царю! Мудрець народу стоїть перед тобою.


Мудрець: Який наказ повинен я сповняти,

Про що важливе мушу розказати?


Ірод: Мудрість свою нам покажи,

Бери свої книги і читай,

Бо прийшли тут знатні мужі зі Сходу

І мені сказали, що зоря об’явилась,

Віщуючи, що ніби Цар має народитись

Що твої книги про це скажуть?


Мудрець: Царю Іроде! Боже слово стало між нами,

А про новонародженого Царя написано ось що:

Новий цар Месія має народитися в Вифлеємі

І нині там ясна зоря засяяла –

Це знак народження його.

(Мудрець звертається до царів)


У Вифлеєм владики йдіть,

Ісусові поклін зложіть,

Золото, кадило і миро

Йому смиренно віднесіть.

А потім людям голосіть,

Що народився новий Спас,

На світло правди і добра

Він виведе із пітьми нас.

Ірод: Що ти мелеш, мудрагелю?

Цар царів прийшов в Юдею?

І наді мною теж буде?

Мудрець: Але ж, Царю, правда Божа є безмежна.

Ірод: Що? В підземелля його посади і край!

Там собі скільки хочеш про Месію читай.


Мудрець: В підземелля мене Ти можеш післати,

Але Царя Месію Ти мусиш признати,

За якого нині голову положу.

Ірод: (Звертання до царів)

Якщо Цар Месія повинен народитися у Вифлеємі,

То ж не гайте ні хвилини і поспішіть туди.

Поклоніться тій дитині, що настане тут Царем,

А вертаючись від нього, знов до мене загостіть,

В котрім домі. В котрім місці мені точно розкажіть.

Я також піду до нього, свій поклін йому віддам

І пахучі дари візьму, нехай прийде новий Цар.


(Ірод в зажурі, вбігають жиди)

Жиди: Царю Іроде, чого зажурився, що в Вифлеємі Ісус народився? Так він народився в стаєнці на сіні, а не на пухнастій перині.


Ірод: Щось довго нема вістки від тих Царів,

Що пішли вітати Месію. Напевно вони мене обдурили.

Воїн: Царю! Як доповідала твоя сторожа, ті Царі вже

За межами нашої держави.


Ірод: Страшні такі вісті у мене в державі.

Ну, радьте, радьте, що маю робити,

Як того духа в народі вбити?

(вбігає чорт)


Чорт: Я, брат твій, я пекла владика,

Дитина ця – ворог як мій, так і твій,

Та не трясись, як молоденька осика,

Уб’ємо дитину і буде спокій.


Ірод: По всій моїй державі

Наказ цей рознесіть:

До двох літ дітей рубайте,

Ні одного не лишайте,

А між ними ця дитина

Від мечі страшного згине.


Воїн: Твій наказ сповнять готові

Ми проллємо море крові,

То ж мале дитя в яскині

Ми уб’ємо іще нині.


Ірод: А що це? Невже мені сниться, що

Ангельський спів по небу несеться?


(Чорт і воїн втікають)


Гей. Ви куди боягузи? Накажу і вас покарати,

Але бачу я один і слуг моїх не видати...

На всіх вас накличу смерть!


(Входить смерть)

Смерть: Хто тут кликав? А...Всі тебе покинули, а я не покину.

Прийшла до тебе в слушну хвилину.

Так що ж просити надумав мій Цар,

Невже і далі в світі ти владар?


Ірод: Молю тебе. Багатством поділюся,

Коли свого бажання я доб’юся.

Що те мале дитятко у яскині умерло,

Зникло із землі ще нині.

Смерть: Що задумав ти, лукавий,

Вигубити люд весь правий?

Ні. Не вдасться це, проклятий.

Ти не будеш царювати.

Бо Царем буде Дитятко

Віфлеємське Отрочатко.

Ти у мене вже не перший

На народ свій просиш смерти,

Та згубить тебе я мушу,

Щоб очистить собі душу

За ті долі нещасливі, що так легко я косила.


Чорт: Я – Ірод теж прийшов по твою душу

Та місце для тебе є готове

Будеш в пеклі ти служити

І смолу будеш возити.

В пекло, в пекло, в пекло...


Ірод: Чорте, так і ти ж бажав зі мною Месію побороти.

Чорт: Еге! Та не вдалося – признатися мушу.

(входить Ангел)


Ангел: Хай згода і любов між вами панує,

Хай справами вашими серце керує,

Хай злості і заздрості згине отрута.

Бо рабства духовного скинуті пута.

А нині всі разом Ісуса вітаймо!

І славу навіки йому заспіваймо!

Хай нашої єдності вороги лякаються.

А ми мовим дружно: “ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ”!


(Ведучі, пастушки виконують колядку)

13 січня ми святкуємо Щедрий вечір. За християнським календарем він збігається з днем преподобної Меланії. Цього дня батько ховається від своїх дітей за символом багатства та щедрості – за пирогами. Діти повинні вдавати, що в цю мить батька не бачать – так велить традиція. Вони мусять запитувати в матері, де ж тато подівся. А “здивована” мати бажає, аби й наступного року діти за пирогами батька не помічали. Після цього господар хреститься та запрошує родину до столу – до Щедрої куті. І дівчата починають щедрувати. До них може приєднатися парубоча громада на чолі з перевдягнутим парубком – Меланкою, яка нічого не вміє,

навіть доглядати Кізоньку – ще один персонаж меланкового дійства, котра від недогляду вмирає прямо в хаті, куди завітала громада. Тож доводилося гукати Лікаря, щоб полікував бідолашну Козу, Стрільця або Діда, щоб вигнав її (за відповідну плату від господарів хати).

До нашого часу дійшло зовсім небагато таких щедрівок. Ось декілька з них.


Щедрівки

Ой, господарю, господаречку,

Пусти в хату Меланочку,

Меланочка чисто ходить,

Нічого в хаті не пошкодить.

Як пошкодить, то помиє,

їсти зварить тай накриє.

Добрий вечір, щедрий вечір!


Де горобчики щебетали,

Там три хлопчики щедрували.

Один носить, другий просить,

Третьому дайте, не забаряйте.

Коротенький кожушок –

Дай, бабусю, пиріжок!

Не винесеш пирога,

Візьму вола за рога,

Та виведу на моріг,

Та викручу правий ріг.

Винесіть ковбасу

Й мірочку вівса –

От вам і щедрівка вся.


Прийшли щедрувати до вашої хати.

Щедрий вечір, добрий вечір!

Тут живе господар -

Багатства володар,

Щедрий вечір,...

А його багатство – золотії руки.

Щедрий вечір,...

А його потіха - хорошії діти.

Щедрий вечір,...


Щедрий вечір, пане господарю,

Щасти, Боже, твоєму товару,

Твоєму товару, твоєму достатку,

Щоб ти не мав ніколи припадку,

Ні в коморі, ні на оборі!


Щедрику-ведрику,

Дайте вареника,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

А ще й вареничку,

А ще й паляничку,

А ще на дохід

Паляницю й хліб,

Решето вівса,

А зверху ковбаса!

Добрий вечір!


Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

- Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.


А в цім домку, як у вінку.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на весь вечір!

А господар, як виноград,

Щедрий вечір,...

Господинька, як калинка,

Щедрий вечір,...

А діточки як квіточки.

Щедрий вечір,...


Послала нас мати в село щедрувати.

А батько сварився, щоб не барився.

А мати казала, щоб ви дали сала.

Виносьте книш, бо впущу в хату миш!

Виносьте ковбасу, бо хату рознесу!

Дайте ще й кишку – з’їм у затишку!

Дайте, дядьку, п’ятака,

А ви, тітко, гроші,

Будьте хороші! Добрий вечір!


У нашого хазяїна

Хорошенько у дворі:

Стоять стовпи золоті,

А за тими стовпами

Стоять столи з килимами,

А за тими столами

Сидять батько з синами.

У нашого хазяїна та гарная жона:

По двору ходить, наче місяць сходить.

У хату ввійшла, наче зоря зійшла.

За стіл сідає, як золото сяє.

- Не садіть ви жінки край віконця,

Край віконця, коло дірочки,

Бо вкрадуть її хлопці,

Замість дівочки.


Ластівка-щебетушечка

Під віконцем щебетала,

Господаря побуджала:

- Ой устань, устань, пан-господар,

- Ой засвіти свічу ясненькую,

Побуди челядь красненькую.

Що ясна зоря – то твоя жона,

А звіздоньки - то твої дітоньки.

Будьте здорові, з празником!


Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала:

- Що, бабусю, напекла,

Неси скоріш до вікна!

Не щипай, не ламай,

А по цілому давай.


Щедрий вечір, добрий вечір.

Давайте дохід,

Бо перекину хату на лід,

А з льоду та в воду,

Якщо не дасте доходу!

Будьте здорові,

З празником!


Добрий вечір, пане-господарю!

Винеси ж нам ковбас пару.

Ой походи коло пічки,

Пошукай нам перепічки.

Ой походи коло кваски,

Пошукай же нам ковбаски.

Винеси сала, не скупися,

Щоб твій ячмінь уродився.

Щоб нажали сто кіп жита,

Щоб сім’я була вся сита.

Щоб скотина водилася,

Щоб пшениця родилася.


Чи вдома, вдома пані бабуня?

Що ж вони роблять,

Що ж вони діють?

А вони діють – золото віють.

Золото віють, срібло палають.

Ой прийшли до них унученьки їх:

- Дайте нам, бабусю, хоч одвійочку

Хоч одвійочку, хоч до мірочку.

А ми понесемо до золотаря,

Поробимо віночки на головочки.


Щедрий вечір, а я йду.

Сидить зайчик на льоду.

А я його став питати,

Куди іти щедрувати.

А він мені показав,

Ще й вушками помахав.

Іди, іди туди,

Де добрі люди,

Де хороша господиня,

Де хороший господар

Дають дітям щедрий дар.

Добрий вечір!


Щедрик добрий, я не гірший.

Дайте млинця, котрий більший!

Що щедрушка – то пампушка,

Що щедревик – то вареник.


Щедрик, щедрик,

Винесіть вареник,

Грудочку кашки,

Кілечко ковбаски.

Винесіть книш,

Бо впущу в хату миш.

Винесіть ковбасу,

Бо всю хату рознесу.

Дайте ще кишку,

З’їм у затишку.


Горобчик летів,

Хвостиком вертів.

А ти, дядьку, знай,

Копієчку дай.

З Новим роком вас!

Щедрівочка щедрувала,

Ворітечка поламала.

Не журися, хазяїне,

Ворітечка полагоджу!


Щедрик-щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Стала вона щебетати,

З Новим Роком всіх вітати.

Будьте здорові,

Хазяїн з хазяйкою,

Та й з усім домом,

Та й з усім родом,

Віншуємо щастям, здоров’ям!

Ми щиро бажаємо

В році Новому

Миру і злагоди

Вашому дому!

А ще вам бажаєм

Бути з добрим урожаєм,

Здоров’я, щастя

На весь рік,

Щоб жили ви краще,

Ніж торік!

З Новим роком

Будьте здорові!


Щедрик-ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

Коли мало,

Дайте сало,

Коли донесу,

Дайте ковбасу.

Давайте хутко,

Побіжу прудко,

Коротка свитка –

Замерзла литка.


Щедрую, щедрую,

У вас цукерки чую.

А ви, дядьку, вставайте

Та мені одну дайте.


Пане госпордарю, чи спите,

Чи чуєте, чи дома ночуєте?

Чи скажете щедрувати,

Свій дім звеселяти?

Щедрий вечір, щедрівочка,

Залетіла ластівочка,

Ластівочка залітає,

Господаря розбуджає:

- Вставай, вставай, господарю,

Подивися до товару.

На оборі дві корови,

Вони мають по бичкові,

Тії бички не хороші,

Вони варті чотири гроші.

Тії гроші не полова.

А Марійка чорноброва.


Щедрик-ведрик,

Дайте вареник,

Щедрик-ведрик,

Сивий веприк.

Із колосочка –

Жита мисочка,

Із снопочка –

Ціла бочка.

Вам щедрець –

Мені млинець,

Грудочку кашки,

Пару яєць.


Щедрівочка щедрувала,

Під віконце підбігала.

Чи ти, тітко, наварила,

Чи ти, тітко, напекла?

Неси мені до вікна,

І вареник, і пиріг

Неси швидше на поріг!

Як гаряче – давай нам.

Як холодне – нехай вам.

А в нашої неньки

Рученьки біленькі,

Кругом столу ходить,

Варенички робить.


Сидить баба на припічку

В рябенькому очіпочку,

А дід на стільці,

Обуває постільці.

А нас не питайте,

По копійці дайте.


Ой там,за горою, та й за кам’яною,

Щедрий вечір, на добрий вечір!

Ой там виходило три товариші.

Щедрий вечір,...

Що перший товариш –

Ясне сонце.

Щедрий вечір,...

Що другий товариш –

То ясен місяць.

Щедрий вечір,...

Що третій товариш –

То дрібен дощик.

Щедрий вечір,...

Що сонечко скаже: “Як я і зійду –

Щедрий вечір,...

То зрадується старе й мале”.

Щедрий вечір,...

А місяць каже: “Як я і зійду –

Щедрий вечір,...

То зрадується весь звір у полі.

Щедрий вечір,...

Ой звір у полі, чумак у дорозі,

Щедрий вечір,...

Чумак у дорозі, хазяїн у домі”.

Щедрий вечір,...

А дощик каже: “Як я і зійду –

Щедрий вечір,...

То зрадується жито й пшениця.

Щедрий вечір,...

Жито й пшениця і всяка пашниця”.

Щедрий вечір,...


Ой, сивая та зозуленька,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та й облітала.

Щедрий вечір,...

А в одному та й не бувала.

Щедрий вечір,...

А в тім саду три тереми.

Щедрий вечір,...

А в першому – красне сонце.

Щедрий вечір,...

А в другому – ясен місяць.

Щедрий вечір,...

А в третьому – дрібні зірки.

Щедрий вечір,...

Ясен місяць – пан господар.

Щедрий вечір,

Красне сонце – жона його.

Щедрий вечір,...

Дрібні зірки – його дітки.

Щедрий вечір,...


Коли дійство закінчувалося, весь гурт дітлахів – щедрувальників звертається в один голос із побожанням здоров’я та святковими вітаннями – віншівками.


Віншівки господарям

Дай же вам, Боже, у полі роду,

У полі роду, у хаті згоду.

Дай же вам, Боже, широкі ниви,

А на тих нивах рясні ячмені,

В перо перисті, в зерно зернисті,

Віншуємо вам щастям, здоров’ям,

Щасливі літа, многії літа!


Ой дай вам, Боже, у полі врожай.

У полі врожай на пшениченьку,

На рясні снопи, на густі копи.

Щоби ходили межи копами,

Як ясний місяць межи зірками.

Ой дай, Боже, в дім здоровлінько,

В дім здоровлінько на челядоньку,

У дворі – на худобоньку.

Віншуємо вас із цими святами!


Слава нашим господарям,

Що так гречно нас приймали.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Що так гречно нас приймали,

Медом-пивом пригощали.

Щедрий вечір,...

Всі ми раді в цьому домі

Веселенько погуляти.

Щедрий вечір,...

Та на цей раз вибачайте –

Нам пора вже вирушати.

Щедрий вечір,...


В городі зело – в хаті весело.

В коморі зерно, а в дворі мирно.

Всі голубоньки сивесенькі,

Ще й ластівоньки малесенькі.

До ваших вікон поприлітали,

Многая літа защебетали.


Вам вклоняюсь, вас шаную,

Вас шаную, вас віншую

Щастям-здоров’ям,

Ще й віком довгим,

Від нині за рік

Та від року повік!


Віншівки хлопцям

Рости великий,

Будь довговічний.

Будь довговічний,

Людям величний.

Тату й матусі,

Та й на утіхочку,

А людям добрим

Та й на порадочку.

Великий рости

За щедрівку плати.


Великий рости,

На весілля проси,

А за коляду плати.

А за сим словом

Бувай же здоров.

Бувай же здоров,

Гречний Миколо!

Дай же ти, Боже,

В городі зілля,

В городі зілля,

А в домі весілля.

А за цим словом

Та бувай же здоров,

З сестрами, з братами,

З приятелями.


Віншівки дівчатам

Бувай здорова,

Рости велика,

Рости велика

До черевика.

Від черевика

До чоловіка.

Бувай здорова

Не сама з собою,

Не сама з собою,

А з батьком і матінкою.

З батьком і матінкою

І зо всім домом!


А за сим словом

Будь нам здорова,

Сама з собою

Та із газдою,

Та й з усім домом,

Та й усім родом.

Віншуємо тебе

Щастям, здоров’ям!


Гоп-гоп, козуню,

Гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, біленька,

Ой, розходилася, розвеселилася

По всьому дому, по веселому!

Де коза ходить, там усе родить:

Де коза дійкою, там жито міркою,

Де коза ногою, там жито копою,

Де коза рогами, там жито стогами,

Де коза буває, там все проростає,

А де не буває, там все пропадає.

А в Бабині всі хлопці стрільці –

Встрелили козу в правеє вушко,

В правеє вушко, в саме сердечко.

Тут коза впала, нежива стала.

А міхоноша бере дудочку:

Надула козі та й у жилочку.

Надулася жила, коза ожила.

Та й пішла коза та й стрибаючи,

Та й стрибаючи, та гасаючи,

Своїх діток та шукаючи...

Трррт, коза!

Танцюй, танцюй, козуню,

Танцюй, танцюй, небого,

Дасть тобі газда пів золотого.


14 січня – Новий рік за старим стилем, Василя – покровителя хліборобства. Головна людина сьогодні – перший посівальник. Перший посівальник – це перший “полазник”, який приносить до оселі щастя. Зранку хлопчики до 14 років засівали власну хату, а потім оббігали сусідні оселі. Цієї ночі за старих часів у двері стукати не прийнято було, бо люди не замикалися – посівальників ждали. Посівальників приймали як найбажаніших гостей, пригощали та запрошували завітати й наступного року. Зерно для засівання – жито чи пшеницю – насипали в спеціально виплетену рукавицю або торбинку, бо у кишені не можна, та й мало було одягу в ті часи з кишенями.


Засіваночки

Ходить Ілля на Василя,

Несе пугу житяную.

Туди махне і сюди махне.

Де замахне – жито росте.

Роди, Боже, жито, пшеницю,

Всяку пашницю,

У полі ядро, у домі добро,

У полі колосок, у домі пиріжок!

Здраствуйте, з Новим роком,

З Василем!


Благослови, Боже,

Ще й цей Новий рік,

Щоби був щасливий

Кожний чоловік.


Сійся, родися жито, пшениця,

Горох, чечевиця і всяка пашниця,

Внизу корениста,

А зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше, ніж торік.

Щоб всього було доволі

І в коморі, і на полі.

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком поздоровляю!


Сію, сію, посіваю,

З Новим роком поздоровляю!

На щастя, на здоров’я

Та на Новий рік.

Щоб уродило краще, ніж торік, -

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові.

З Новим роком

Та з Василем!

Дай, Боже!


Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоб не було у вас

Сварки в хаті,

Ні вітру в загаті!

Діти щоб були здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб була ва з них потіха,

А нам грошей хоч з пів міха.


Я несу щедрівочку в будинки,

Сію-вію житечко з торбинки.

Сію-вію зернята-зоренята.

Хай добром проміниться кожна хата!

Як моя торбиночка порожніє,

Так навколо радістю світ повніє.

Будьте здорові!

З Новим роком!


Сію, сію, засіваю,

Що дасте – заховаю.

Що не дасте –

То самі з’їсте.


Сійся, родися всяка пашниця:

Жито, пшениця,

Ячмінь, овес, гречка,

Горох, сочевиця,

Та на цей Новий рік

Хай вам дасть Господь Бог,

Щоби-сьте біди-смутку не знали,

В щасті, здоров’ї

Многії літа проживали,

А по смерті

Царство небесне оглядали.

Гаразд вам,

Мир Божий зо всіма вами!


Місяченьку, мій братику,

Зійди рано, постій мало.

Поки я бички позапрягаю,

Жито-пшеницю порозсіваю.

Роди, Боже, жито і пшениця,

Без кокілю, без метелиці.

А нам дайте по варениці.


Сійся, родися жито-пшениця,

Всяка пашниця,

На щастя, на здоров’я,

На Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік.


Сійся, родися,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця,

Зверху колосиста,

Зісподу корениста.

На столі хлібами,

В печі пирогами!

Будьте зі святом здорові,

З Новим роком!


Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю, -

Щоб родилася пшениця

Й колосилася пашниця,

Щоб гараздилось у хаті,

На діла завжди багаті!

З Новим роком вас,

З новим щастям вас!


Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Щоб було у вас в стіжку,

І в мішку, і в коморі, і в оборі,

В ложці, в мисці,

І в колисці.


Сійся, родися жито, пшениця,

На щастя, на здоров’я

Та на Новий рік,

Щоб уродило краще,

Ніж торік, -

Коноплі під стелю,

А льон по коліна,

Щоб у вас, хрещених,

Голова не боліла,

Будьте здорові, з Новим роком!


Сієм, сієм, посіваєм,

З Новим роком вас вітаємо,

На щастя, на здоров’я,

На Новий рік, на нове літо.

Сійся, родися,

Жито, пшениця й усяка пашниця!

Щоб бджоли велися

Та медок-солодок носили

На жовтий вощечок.

Щоб вівці та корови

Були у газди здорові.

Будьте здорові, з Новим роком!


Останнім святом різдвяно-новорічного циклу є Водохреща або Йордан (19 січня). А напередодні Водохреща 18 січня – третій Святвечір, Голодна кутя, коли можна їсти лише ввечері після появи на небі першої зірки, і то лише кутю. Після вечері діти вибігають на вулицю і, взявши макогони, стукають у причільний кут, ворота й тини, “проганяючи кутю”:

Тікай, кутя, із покуття,

А узвар – іди на базар,

Паляниці, лишайтесь на полиці,

А дідух – на теплий дух,

Щоб покинути кожух.

Дідуха несуть на вигін чи в садок і палять: символічно прощаються з зимою й закликають весну. Попіл з дідуха несуть на город – на добрий врожай.

Ранішу там, де були річки, в цей день вирубували ополонку у вигляді хреста. Вирубаний хрест кріпили на льоду, обливали буряковим соком або червоною фарбою. Так само з льоду вирубували престол. Завершували святкову композицію сосновими або ялиновими гілками у вигляді арки - це “царські врата”.

Вранці на Йордан усі йшли до річки чи принаймні до колодязя, священник святив воду, всі пили її, очищуючись таким чином від гріхів. Сміливці навіть пірнали у воду, щоб бути міцними та здоровими як наступного року, так і весь вік. Після завершення молебню випускалися голуби, і чоловіки стріляли з рушниць, а на Запорізькій Січі навіть з гармат. За летом голубів примічали, чи буде добрий врожай цього року: якщо голуби полетять у бік поля, землеробський рік буде вдалим. Якщо ж птахи полетіли над селом, над річкою – це віщувало недорід і голод.

Подекуди зберігся звичай співати господарю оселі величальні пісні:

Гей, пане господарю,

У господі, як в раю:

У тебе воли половії,

У тебе плуги золотії,

У тебе двори кедровії,

У тебе столи калиновії...

Величальні пісні годиться завершувати побажаннями добра, щастя, злагоди та багатства, наприклад такими:

Гей, пане господарю,

Щасти, Боже, з Йорданом,

І з водицею, і з царицею,

З усім домом, з усім добром,

І з синами – соколами,

І з дочками – чічками...

У відповідь на таке щедре побажання всього найкращого господар дому обдаровує співців грішми, цукерками, пирогами, горіхами...

Цим, власне, й завершуються різдвяно-новорічні празникування. Після цього вже не годиться співати колядок і щедрівок.

Рекомендована література:

1. Скуратівський В.Т. Дванадцять місяців. Настільна книга – календар. – К.:Веселка, 1993. – 189с.
   
2. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. 3 клас. – К.:Форум, 2003. – 17с.
   
3. Михайленко Л.В., Реброва І.М., Сушко В.А., Лагунова Т.І. Найцікавіше про Україну у запитаннях і відповідях. Ілюстроване енциклопедичне видання. – Х.:Торнадо, 2007. – 96с.: іл..
   
4. Шкода М.Н. Свята моєї Батьківщини: Дитячий календар ілюстрований. – Донецьк : ТОВ ВКФ “Бао”, 2007. – 176с.: іл..
   
5. Влодек П. Закон Божий. Посібник для дітей молодших класів недільних шкіл: Волинська обласна друкарня, 2003. 336с.
   
6. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1992. – 208с.
   
7. Врата Царства. – 31с.
   
8. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис, I, II томи. – К.:Оберіг, 1996. – 442с.
   
9. Скуратівський В.Т. Погостини, або дванадцять мандрівок у глибину століть. – К.:Веселка, 1990. – 126с.