Комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території). Історичний процес

Вид материала

Документы

Содержание Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації Як скласти конспект Як здійснити узагальнення Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі) Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела) Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

Подобный материал:

• 1. Це Положення регулює організацію І проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики, 565.5kb.
• На допомогу класному керівнику. Надання пояснень про причину відсутності на уроках, 60.55kb.
• «господарський процес. Провадження та його строки в суді першої інстанції», 366.13kb.
• Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, 291.29kb.
• Закон україни, 1413.79kb.
• План Масштаби геологічного часу. Основні підрозділи геологічної Історії Землі > Різке, 93.38kb.
• Реферат на тему, 86.76kb.
• Реферат на тему: " Компоненти біогеоценозу: біотоп І біоценоз", 83.41kb.
• План заходів щодо залучення українських підприємств до участі у виставках І ярмарках, 24.79kb.
• Тема: Об’єктивна сторона злочину, 69.93kb.

Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

- коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

де вони проходили;

- за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;

- який розвиток вони отримали надалі;

- яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;

- яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

- який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

- випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;

- які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов.


Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

- читання мовчки або вголос;

- виписування дат;

- складання хронологічних таблиць;

- робота з термінами, географічними назвами, висновками;

- виписування імен історичних персоналій;

- відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;

-формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;

- складання плану чи тез.


Як скласти план

1. Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
   
2. Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
   
3. Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
   
4. 3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
   
5. Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
   
6. Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
   
7. 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
   
8. Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
   

Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

Як скласти тези


(Тези – це стисло сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді).

1. Прочитайте текст, тези якого необхідно скласти.
   
2. Переділіть його на логічно завершені частини і дайте їм назву, тобто складіть план.
   
3. Знайдіть у тексті основні положення, які дають відповідь на запитання
   

плану.


Як скласти конспект

Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

- Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

- Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

- Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

- Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

- Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.


Як здійснити узагальнення

Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

- Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

- Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

- Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

- Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.

- Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.


Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)

- коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;

- на який період історії людства вони припадають;

- як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

- як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

- складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.


Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)

- Запам'ятайте, що коли ви працюєте з історичною картою, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);

- навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

- зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;

працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

- на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.


Як працювати з історичними документами

1. З’ясуйте походження документа.
   
   1. Хто його автор?
      
   2. За яких історичних обставин він з’явився?
      
   3. Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт тощо).
      
2. З’ясуйте, яке завдання до документа ви повинні виконати і що до цього потрібно.
   
   1. Якщо документ повинен поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, - пригадайте, що вам відомо про це.
      
3. Прочитайте текст документа, визначте значення понять і термінів, що містяться в ньому.
   
4. Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.
   
   1. Зверніть увагу на те, як сформульоване завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленої задачі.
      
   2. Прочитайте уважно повільно документ іще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.
      

Як порівняти історичні події


Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами.

1. Проаналізуйте події та явища, виділіть напрямки порівняння.
   
2. З’ясуйте спільні та відмінні риси.
   
3. Якщо можливо, виділіть етапи явища, з’ясуйте, що змінилося в етапах, а що залишилось без змін.
   
4. Зробіть висновки з проведеного порівняння.
   
5. Оформіть таблицю.
   

Порівнювані питання	Спільне	Відмінне

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1. Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.
   
2. Спробуйте з’ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, і визначте об’єктивність його висновків.
   
3. Проаналізуйте його аргументи і логіку наведення доказів.
   
4. Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть, чому ви зробили саме цей вибір.
   

Як скласти історичний портрет

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
   
   1. Де і коли він народився?
      
   2. Де і в яких умовах він жив, зростав, виховувався?
      
   3. Як сформувалися його погляди?
      
2. Особисті якості й риси характеру?
   
   1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
      
   2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
      
3. Діяльність історичного діяча.
   
   1. Схарактеризуйте основні справи його життя.
      
   2. Які успіхи й невдачі були в його справах?
      
   3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
      
   4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?
      
   5. Якими були наслідки його діяльності:
      

А) для сучасників;

Б) для нащадків.

1. За що людство пам’ятає цю людину?
   
1. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
   
   1. Які почуття викликає у вас його діяльність?
      
   2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.
      

Пам’ятка характеристики історичної особи

1. Історичні умови, в яких відбувається діяльність особи.
   
2. Завдання, які намагається вирішити історичний діяч та методи їх вирішення.
   
3. Чиї інтереси виражає історичний діяч?
   
4. Значення його особистих якостей.
   
5. Оцінка наслідків діяльності історичної особи.
   

Пам’ятка до вивчення матеріалу про революції, повстання

1. Причини революції (повстання).
   
2. Рушійні сили.
   
3. Мета, вимоги учасників.
   
4. Характер революції.
   
5. Хід революції (постання), основні етапи.
   
6. Підсумки, значення, насліди.
   

Пам’ятка до вивчення матеріалу о війнах

1. Причини і характер війни:
   
   1. Основні протиріччя, що привели до війни;
      
   2. Підготовка до війни, співвідношення сил, плани воюючих сторін.
      
2. Хід війни:
   
   1. Привід до війни та її почато;
      
   2. Основні етапи та головні битви;
      
   3. Закінчення війни, умови миру.
      
3. Причини відповідного результату війни:
   
   1. Вплив рівня соціально – економічного, політичного розвитку держави на хід війни, боєздатність армії, положення противників;
      
   2. Вплив характеру війни на ставлення до неї армії та народу, на сили сторін.
      
4. Значення війни:
   
   1. Економічні, соціальні, політичні наслідки війни для її учасників;
      
   2. Вплив війни на подальший розвиток міжнародних відносин.
      

Пам’ятка до вивчення питання розвитку культури

1. Умови розвитку культури.
   
2. Розвиток матеріальної культури:
   
   1. Предметно – товарна діяльність – засоби виробництва матеріальних благ;
      
   2. Технічна діяльність - майстерність, вміння, методи обробки, виготовлення продукції.
      
3. Духовна культура:
   
   1. Релігія;
      
   2. Мораль;
      
   3. Право;
      
   4. Освіта;
      
   5. Наука (гуманітарна, природнича, технічна);
      
   6. Мистецтво (література, театр, живопис, скульптура, архітектура, музика)
      
4. Висновки.
   

Як скласти повідомлення

1. Прочитайте в підручнику матеріал, до якого ви складаєте повідомлення.
   
2. Прогляньте літературу, за якою ви будете його готувати.
   
3. Складіть план своєї розповіді.
   
4. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.
   
5. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати.
   
6. Під час виступу з повідомлення не забувайте про виразність і правильність своєї мови.
   

Як написати реферат

1. Уважно розберіться, на яку тему слід готувати реферат.
   
2. Вивчіть літературу з цієї теми.
   
3. Визначте, в якій послідовності будете висвітлювати тему, складіть план реферату.
   
4. Реферат пишеться за таким планом:
   

• У вступі ви пояснюєте важливість і актуальність обраної теми. Звертаєте увагу на те, що і як будете описувати;
  
• В основній частині розкривається зміст реферату;
  
• У закінченні формуєте головні підсумки та висновки, яких ви дійшли;
  
• Наприкінці реферату подається список літератури, яку ви використовували.