Тема : "Облік І аудит фінансових інвестицій підприємства (на прикладі тов «Айсленд»)"

Вид материала

Содержание

1.2. Класифікація, методи та оцінка фінансових інвестицій
1.3. Нормативно-правова база регулювання фінансових інвестицій
Висновки та рекомендації
Список використаних джерел

Подобный материал:

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

Тема: “Облік і аудит фінансових інвестицій підприємства (на прикладі ТОВ «Айсленд»)”

ЗАВДАННЯ

НА БАКАЛАВРСЬКУ РОБОТУ

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи бухгалтерського обліку і аудиту фінансових інвестицій

1.1. Економічна сутність та значення фінансових інвестицій

1.2. Класифікація, методи та оцінка фінансових інвестицій

1.3. Нормативно-правова база регулювання фінансових інвестицій

Розділ 2. Організація обліку фінансових інвестицій на ТОВ «Айсленд» та аудит цих операцій

2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Айсленд»

2.2. Документування, відображення в облікових регістрах та формах фінансової звітності інформації про інвестиції

2.3. Методика відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інвестиціями

2.4. Аудит фінансових інвестицій підприємства

Висновки та рекомендації

Список використаних джерел

Додатки

ЗМІСТ

Вступ 4

1.2. Класифікація, методи та оцінка фінансових інвестицій 12

1.3. Нормативно-правова база регулювання фінансових інвестицій 14

Висновки та рекомендації 20

Список використаних джерел 23

Додатки 29

Вступ

Інвестиції є основою розвитку підприємства, окремих галузей та економіки країни в цілому. Від уміння інвестувати залежить розквіт власного виробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів. Без надійних основ інвестиційної діяльності, якими професійно володіли спеціалісти відповідно профілю, важко сподіватися на сталий розвиток вітчизняного виробництва, науково-технічний та соціальний прогрес, а з ним і на належне місце у світовому господарстві [31,стор.126].

Інвестиційна діяльність має істотне значення як на макро-, так і на мікрорівні. По суті, вона визначає майбутнє країни в цілому, окремого суб’єкта господарювання і виступає локомотивом економіки.

В останні роки спостерігається тенденція скорочення реальних інвестицій, що негативно відображається на прискоренні науково-технічного прогресу і розвитку всього господарюючого комплексу в цілому. Інвестиційна криза в країні виявилась більш глибокою, ніж загальна економічна, хоча обидві вони тісно пов’язані і взаємообумовлені [45,стор.89].

Скорочення виробництва і фінансова нестабільність – дві сторони одного явища, суть якого – відсутність в країні ефективної економічної політики, яка враховує як світовий досвід виходу з подібних криз, так і власний багатий досвід.

В Україні одна крайність змінює іншу. Раніше держава намагалася регулювати абсолютно всі економічні процеси. В теперішній час з’явився ринок, який ніби сам все регулює – але це залишилось передбаченням, яке не виправдалось. Ринкова економіка, не зважаючи на багато позитивних рис, не здібна автоматично регулювати підприємницьку й інвестиційну діяльність, а також всі економічні та соціальні процеси.

Сьогодні питання активізації інвестиційного процесу є ключовим для української економіки. Проблема інвестиційного клімату в Україні виходить на перший план і від її розв’язку залежить завтрашній день економіки України.

Оцінюючи суб’єкти інвестиційної діяльності в Україні, слід відмітити, що частина підприємств, які не здійснюють інвестування, є значною. Тобто питома складова інвестиційних ресурсів в теперішній час є незначною.

У відповідності з вимогами ринкової економіки постає актуальне наукове і практичне завдання, яке полягає в раціональному забезпеченні організації, обліку і управління інвестиційної діяльності. Наукові дослідження цього напряму стають дуже актуальними з урахуванням особливостей господарської діяльності підприємств, фінансової та цінової нестабільності в державі, жорсткої обмеженості відповідних ресурсів. Ефективність інвестиційної діяльності вирішальною мірою залежить від рівня розвитку капітального будівництва, інвестиційного та промислово-будівельного комплексів, що у свою чергу зумовлюється виробничим потенціалом цього матеріально-технічної бази, кваліфікацією складу виконавців, науково-технічним рівнем проектних рішень, станом організації та планування інвестиційного процесу, забезпеченістю його фінансовими ресурсами, сукупною діяльністю всіх учасників процесу [54,стор.325].

Одна з головних проблем, що сьогодні заважає підприємству розвиватися — є відсутність фінансування як поточної діяльності, так і перспективної. Стан підприємства і його навколишнього середовища не дозволяє використовувати традиційні і доступні для західних компаній джерела фінансування. З усіх існуючих причин, що ускладнюють вихід підприємств на джерела фінансування, вибрати одну головну — неможливо. Ця проблема багатофакторна, пов'язана як з об'єктивними, так і з суб'єктивними коренями.

Формування в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінює економічне, інформаційне і правове середовище функціонування, зміст фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.

В умовах становлення та розвитку України як незалежної держави з ринковою моделлю господарювання, коли господарюючі суб'єкти самостійно вирішують проблеми фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану організацій, оцінки їх ліквідності, платоспроможності та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності [39,стор.125].

В Україні дотепер не створено обгрунтованої системи підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Це стало однією з причин катастрофічного спаду інвестиційної активності в країні, який перевищує темпи зниження показників економічного розвитку

Разом з тим одними з головних причин є тягар чинної податкової системи, надмірне вилучення її каналами прибутку та інших ресурсів простого і розширеного відтворення. Реформування системи бухгалтерського обліку і звітності відповідно до міжнародних стандартів є складовою частиною заходів, спрямованих на розвиток ринкових відносин. Побудова нових економічних стосунків неможлива без активізації інвестиційних процесів і поліпшення якості управління ними на рівні окремих суб'єктів господарювання. В цих умовах важливим є здійснення обліку та аудиту фінансових інвестицій як в інтересах інвесторів, власників підприємства (об'єкта інвестування), так і будь-яких інших зацікавлених користувачів фінансової звітності, потенційних інвесторів [33,стор.205].

За мету бакалаврської роботи вважаю розкриття теоретичних аспектів, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку та аудиту операцій, пов’язаних з фінансовими інвестиціями. Для досягнення постановленої мети в роботі необхідно вирішити наступні завдання:

розкрити економічну сутність та значення фінансових інвестицій;
провести огляд літературних джерел та виявити проблемні питання щодо обліку фінансових інвестицій;
встановити методи оцінки фінансових інвестицій та дати їм класифікацію;
охарактеризувати нормативно-правову базу яка регулює фінансові інвестиції підприємств;
дати організаційно-економічну характеристику базовому підприємству;
дослідити особливості організації бухгалтерського обліку на підприємстві;
документування в облікових регістрах та формах звітності фінансових інвестицій;
показати методику відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інвестиціями;
визначити методику проведення аудиту фінансових інвестицій підприємства.

Об’єктом дослідження виступає господарська діяльність ТОВ ”Айсленд”, яке займається виробництвом морозива.

Предметом мого дослідження у бакалаврській роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів щодо обліку фінансових інвестицій.

Питання, пов’язані з обліком та аудитом фінансових інвестицій, отримали певне висвітлення в монографічних і дисертаційних дослідженнях українських вченних. Огляд літературних джерел показав, що дослідженням проблем обліку фінансових інвестицій займалися такі провідні вчені й теоретики бухгалтерського обліку як І.А. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, Я.Д. Крупка, Н.Г.Богатко, Л.І.Лук’яненка,І.Є.Прибери, Я.В.Шелест та інші.

Наявність дискусійних питань щодо обліку фінансових інвестицій свідчить про чималий інтерес до обраної проблематики та необхідність більш детального дослідження.

Робота за об’ємом містить 101 сторінку, проілюстрована 6 рисунками, містить 20 таблиць та 14 додатків, список використаної літератури містить 70 джерел.

- розподіл обов'язків учасників (виконання інвестиційних зобов'язань іноземного учасника, тобто інвестора) за умовами Установчого договору;

- сподівання інвестора на майбутню рентабельність вкладень.

З перерахованого вище випливає наступне принципове розходження між двома видами фінансування: якщо використовуються кредитні ресурси, то підприємство приймає на себе всі ризики перед кредитором. У випадку, якщо проект з якої-небудь причини буде зірваний, підприємство виплачує банку повну суму боргу плюс відсотки. Якщо такої можливості підприємство не має, то реальною стає загроза втрати власності, яка у формі застави перейде кредитору [50,стор.351].

В другому варіанті (з інвестиціями) ризик утрати капіталу приймають на себе учасники. Підприємство не несе фінансової відповідальності за невдачі в процесі реалізації інвестиційного проекту.

Для сутньо-змістовної характеристики інвестицій істотне теоретичне і практичне значення має визначення різновидів за окремими ознаками, їх функціонально-елементний склад (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Функціонально-елементний склад інвестицій підприємства

Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), відокремлюють внутрішні (вітчизняні) і зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні – на прямі і портфельні.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємствами або державою. За умови такого інвестування має місце переміщення титулів власності, котрі дають право на одержання нетрудового доходу. У літературі з питань політичної економії капітал у вигляді цінних паперів називається ще фондовим, або фіктивним капіталом, так як він не є реальним багатством і не має дійсної вартості, на відміну від капіталу, вкладеного в різні сфери і галузі суспільного виробництва.

В умовах ринкової економіки з фінансових інвестицій найбільш поширеним є придбання акцій з метою одержання щорічного дивідендного доходу. За характером розпорядження відрізняють два види акцій – іменні та на пред’явника, а за розміром одержуваного доходу – звичайні та привілейовані. На відміну від іменних акції на пред’явника можуть вільно купуватись і продаватись. По звичайних акціях виплачуються дивіденди, розмір яких залежить від величини одержуваного у тому або іншому році підприємством (акціонерним товариством) прибутку, а по привілейованим – фінансовий розмір (процент) незалежно від фактичної величини прибутку [51,стор.79].

Вкладення підприємством з метою отримання додаткових доходів вільних ресурсів (в т.ч. грошові кошти) в активи, не пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) і створенням об'єктів тривалого користування, називаються фінансовими вкладеннями.

Фінансові вкладення здійснюються з метою:

1. Отримання відповідного, як правило, сталого доходу. Так, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримати прибуток, який складається з двох елементів:

- доходу у вигляді дивідендів, отриманих протягом інвестиційного періоду;

господарювання. Це й спричинило введення до системи бухгалтерського обліку такого поняття, як «фінансові вкладення». У сучасній економічній літературі досі немає чіткого визначення фінансових інвестицій як економічної категорії. Для визначення сутності фінансових інвестиції необхідно, в першу чергу, дослідити економічну природу взагалі.

Рис.1.2. Види фінансових інвестицій

У 1991 році було прийнято Закон України «Про інвестиційну діяльність», який визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України і в якому дається наступне визначення інвестицій: “Інвестиції – це всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект”. Нова редакція Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», введеного 1 липня 1997року, трактує фінансові інвестиції як господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, інших цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

У даному Законі вперше вжито термін «фінансові інвестиції», хоча саме визначення не можна назвати ідеальним. Зокрема, інвестиція названа господарською операцією, тоді як в бухгалтерському обліку інвестиціями можуть називатися не операції, а активи, тобто результат проведених операцій. Крім цього, це визначення не відображає мети інвестування - одержання доходу чи інших вигод [7,стор.5].

інвестицій досить просте та локанічне: інвестиції - це вкладення вільного капіталу підприємства в промисловість, сільськогосподарські та інші підприємства, а також цінні папери (акції, облігації) з метою одержання прибутку або встановлення впливу, контролю над підприємством діяльність, якого інвестується.

Визначивши, що ж таке «інвестиції», розглянемо думки вітчизняних та зарубіжних авторів з приводу визначення терміну «фінансові інвестиції» (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Визначення поняття «фінансові інвестиції» в економічній літературі

№ з\п	Джерело	Визначення
1	Большой бухгалтерский словарь/ Под ред. А.Н. Азрилияна. — М.: Институт новой экономики, 1999. -574с.	Фінансові інвестиції — вкладення в акцiї, облiгації та iншi цiннi папери, що випущенi приватними компанiями та державою, а також обєкти тезаврацiї, банкiвськi депозити(с.147)
2.	Борисов АБ. Большой экономическкй словарь. — М.: Книжный мир, 2001.- 895с.	Фiнансовi iнвестицi — вкладення в цiннi папери (акції, облiгацiї, векселi i т .п.), випущенi державою приватними коипанiями, що розміщеннi на депозитних рахунках банкiв та іншик фiнансових установах (с. 801)
3.	Бухгалтерсьий словник / за ред. проф.Ф.Ф. Бутинця. -Житомир: ПП “Рута”, 2001. - 224с.	Iивестицiї фiнансовi (рос.: инвестиции финансовые; ягл.:financial investments) — активи які утримуються підприємством з метою збiльшення прибутку (вiдсоткiв, дивiдендiв тощо), вартостi калiталу або iнших вигод для iнвестора (с. 79)

1.2. Класифікація, методи та оцінка фінансових інвестицій

Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність.

Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів [52,стор.231].

Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

- новостворювані та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства;

- цінні папери (акції, облігації та ін.);

- цільові грошові внески;

- науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об'єкти має її діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестування на території України шляхом:

- пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створенні підприємств;

- створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, а також філіалів підприємств іноземних юридичних осіб;

За видами фінансові інвестиції поділяються на:

вкладення до статутного капіталу інших підприємств, в т.ч. дочірні та залежні підприємства;
придбання цінних паперів інших емітентів;
надання позик іншим юридичним і фізичним особам;
переведення грошових коштів на депозити в банки.

Поряд з цим підприємства, що здійснюють спільну діяльність, в складі фінансових вкладень обліковують грошові кошти і вартість майна, передані основному учаснику для ведення ним діяльності, на балансі простого товариства у відповідності з договором про спільну діяльність.

За терміновістю фінансові вкладення поділяються на довгострокові вкладення - інвестиції з строком більше одного року, та короткострокові - на строк менше одного року.

Довгострокові фінансові інвестиції — це витрати підприємства на придбання цінних паперів, вкладення коштів в дочірні та інші підприємства. Довгострокові інвестиції здійснюють на тривалий термін з метою участі в розподілі прибутку, отриманні відсотків та дивідендів. До таких інвестицій належать також довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Строк вилучення ресурсів у фінансові вкладення визначає саме підприємство, якщо це не зазначено у відповідних документах (установчих договорах — документах, які визначають строки функціонування цінних паперів тощо).

Фінансові вкладення можуть здійснюватися підприємствами як за рахунок власних коштів, так і за рахунок тимчасово залучених коштів і зобов'язань.

До власних джерел фінансових вкладень належать кошти: резервного капіталу, додаткового капіталу (в частині емісійного доходу та фінансової допомоги), нерозподіленого (чистого) прибутку, а також невикористані амортизаційні відрахування на оновлення основних засобів та нематеріальних активів [22,стор.3].

1.3. Нормативно-правова база регулювання фінансових інвестицій

В Україні прийнято багато нормативних документів, що регулюють облік фінансових інвестицій. Для більш детального дослідження нормативно-правового регулювання обліку фінансових інвестицій нами було вивчено законодавчі акти щодо даного питання, а за результатами проведеного дослідження нами було розроблено таблицю (табл.1.5).

Таблиця 1.5

Нормативні акти, що регулюють питання фінансових інвестицій

№ п/п	Нормативне джерело	Стислий зміст
1	ЗУ „Про інвестиційну діяльність” № 1560—ХІІ від 18.09.1991р.	Цей закон визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України.
2	ЗУ „Про режим іноземного інвестування ” № 94/96—ВР від 19.03.96	Цей закон визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України
3	ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІV від 16 липня 1999р.	Цей закон визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні
4	Концепція „Регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки” від 1 червня 1995 р №384	Дана концепція включає в себе такі пункти, як державні пріоритети в інвестиційній діяльності, основні засади регулювання інвестиційної діяльності, шляхи залучення інвестицій, механізми реалізації інвестиційної політики
5
6	ссылка скрыта – колекція оригінальних високоякісних рефератів, контрольних, курсових, дипломних та інших робіт з бухгалтерського обліку, економічних дисциплін, програмування тощо на українській мові. --- Даний файл містить НЕ ПОВНУ версію роботи, а лише вибіркові сторінки оригіналу. Таблиці, рисунки, графіки та додатки в «демонстраційній версії» НЕ МІСТЯТЬ ДАНИХ. Повну версію роботи можна придбати на порталі ссылка скрыта
7
8

включають в себе еквіваленти грошових коштів, тобто короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості та інші поточні інвестиції.

Згідно з П(с)БО 2 “Баланс” пов'язані сторони - це особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною. Під суттєвим впливом слід розуміти повноваження підприємства брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики [13, стор.3].

В даному випадку слід зазначити, що чіткого розподілу між еквівалентом грошових коштів та іншими поточними інвестиціями не існує. Як правило, підприємство в Наказі про облікову політику визначає поточні фінансові інвестиції, які будуть віднесені в бухгалтерському обліку до еквіваленту грошових коштів (наприклад, інвестиції, строк погашення яких не перевищує трьох місяців з дати їх придбання і відносно яких існує впевненість у незмінності їх вартості) та інших поточних інвестицій (наприклад, інвестиції, строк погашення яких більше трьох місяців з дати їх придбання, але утримуються вони підприємством на строк, що не перевищує один рік).

Згідно з нормами П(с)БО 2 “Баланс” та П(с)БО 12 “Фінансові інвестиції”, об'єктом бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є актив (наприклад, цінний папір, тощо), тобто ресурс, що контролюється підприємством в результаті минулих подій, та використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод (наприклад, прибутку тощо) у майбутньому. Об'єктом же податкового обліку є безпосередньо як фінансова інвестиція в цілому (див. визначення вище), так і її окремі складові, зокрема, господарські операції (в т.ч. купівля-продаж) з безстроковими цінними паперами,

Облік виробничих запасів, які використовуються підприємством ведеться на рахунках, субрахунках і по групах наведених у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Класифікація виробничих запасів на рахунках, субрахунках і по групах на ТОВ “Айсленд”

Синтетичний облік		Субрахунки		Аналітичний облік		Гру-па	Порядк. № в групі	Номенклатурний номер
Шифр	Назва	Шифр	Назва	Шифр	Назва	Гру-па	Порядк. № в групі	Номенклатурний номер
20	«Виробни-чі запаси»	201	«Сировина й матеріали»	201.1	Молоко	01	001	101001
				201.2	Закваска	02	001	102001
				201.3	Харчові добавки	03	001	103001
		204	«Тара й тарні матеріали»	204.1	Поліетиленові торбини	04	001	104001

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за методом собівартості перших за часом надходження запосів (ФІФО), який передбачає, першими відпускаються запаси, що надійшли на підприємство першими. Застосовується саме цей метод. Оскільки при виготовленні кефіру та йогурту, сировина яка застосовується швидко псується. Запаси, які надійшли першими на підприємство, повинні у першу чергу використовуватись у виробництві, щоб уникнути збитків від псування [18,стор.3].

На підприємстві знаходяться основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи, які придбаються з метою забезпечення здійснення підприємством своєї основної діяльності. Перелік необоротних активів підприємства наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Необоротні активи, що використовуються ТОВ «Айсленд»

№ з/п	Назва необоротного активу	Кількість	Ціна, грн..	Сума, грн..
Основні засоби
1.	Виробниче приміщення
2.	Машина для очищення молока ТМ №1452
3.	Холодильні камери
4.	Змішувачі молока Т 34
5.	Обладнання для підігріву
Інші необоротні матеріальні активи
6.	Вимірювачі жирності К 11314
7.	Відра
8.	Письмові столи
9.	Стільці

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” обліково-економічна інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку шляхом занесення методом подвійного запису до регістрів синтетичного та аналітичного обліку з використанням типової кореспонденції рахунків. Господарські операції і на ТОВ “Айсленд” відображаються в тому місяці, в якому вони були здійснені.

Журнали є основними регістрами синтетичного, а в окремих випадках при невеликому обсязі облікової інформації і регістрами аналітичного обліку.

Операції з обліку фінансових інвестицій відображаються в графі 3 розділу ІІ журналу № 4.

Продуктивність праці обліковців значною мірою залежить від обраної форми обліку та організації її структури. Обрана форма обліку на підприємстві базується на розподілі праці бухгалтерів, дозволяє відокремити логічні, контрольні функції бухгалтера від рахункових, арифметичних, то швидкість обробки даних суттєво зростає.

Бухгалтерський облік ТОВ ”Айсленд” забезпечує інформацію про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішення як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами. Інформація про фінансові інвестиції відображається в рядку 040-050 Балансу (ф. №1), рядок 350-240 Приміток до річної фінансової звітності (ф. №5).

Суб’єкту, який приймає рішення, потрібна лише повна, достовірна та своєчасна інформація.

Кожній окремій категорії користувачів необхідна різна інформація для вирішення різних задач. Так, адміністрація вимагає інформацію в інтересах забезпечення оперативного управління підприємством, власник – для контролю за діяльністю органів управління, податкова служба – для перевірки дотримання податкового законодавства. Кредитори ж мають на меті перевірити платоспроможність підприємства, щоб отримати гарантію виконання зобов’язань. Але основним та домінуючим мотивом є захист власних інтересів користувачів[42 c.560].

Для того, щоб фінансова звітність підприємства була зрозумілою користувачам, вона містить слідуючі дані про:

підприємство;
дату звітності та звітний період;

Таблиця 2.6

Аналітичний облік цінних паперів на ТОВ “Айсленд”

№з/п	Вид цінного паперу	Аналітичний облік
1	Акції визначених АТ	За акціонерними товариствами та видами акцій із зазначенням номінальної та фактичної (облікової) вартості
2	Акції іноземних акціонерних товариств	За акціонерними товариствами та видами акцій в гривнях та в іноземній валюті, в якій вони випущені
3	Депозитні сертифікати	В розрізі установ банку і строків відшкодування грошових коштів
4	Облігації	За строками, видами та емітентами із забезпеченням можливості одержаних даних про фінансові інвестиції в Україні та і за кордоном, а також у національній та іноземній валюті

Порядок облiкових записiв щодо надходження нових фiнансових iнвестицiй визначається виходячи з джерела такого надходження. Пiдприємство купувало фінансові інвестиції (цінні папери), одержувало їх як внесок до статутного капіталу, а також заборгованості.

Таблиця 2.7

Облік надходжень фінансових інвестицій на ТОВ”Айсленд”, що одержані в результаті внеску засновників (учасників)

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Оголошено статутний капітал	46 «Неоплачений капітал»	40 «Статутний капітал»
2	Одержано довгострокові фінансові інвестиції івд засновника (учасника) в рахунок внеску до статутного капіталу	14 «Довгострокові інвестиції»	46 «Неоплачений капітал»

Оприбуткування фiнансових iнвестицiй, отриманих в результатi внеску засновникiв (учасникiв) до статутного капiталу, вiдображається на підприємстві в облiку на пiдставi установчого договору наступним записом. Облiк придбання iнестицій акцiонерним товариством в обмiв на емітовані власнi акцiї здiйснюється наступним чином (табл.2.8.)

перевірка правильності бухгалтерського обліку фінансових інвестицій при їх придбанні, оцінці на дату балансу, отриманні доходу, вибутті;
перевірка відповідності ведення податкового обліку;
перевірка взаємо узгодженості форм фінансової звітності.

Завданням аудиту операцій з фінансовими інвестиціями є:

встановлення правильності документального оформлення надходження, переміщення, використання та списання фінансових інвестицій;
перевірка ефективного їх використання та збереження;
встановлення правильності визначення строку використання фінансових інвестицій;
підтверження достовірності відображення в бухгалтерському обліку первісної вартості фінансових інвестицій, а також результатів їх переоцінки;
вивчення законності проведення операцій,пов’язаних зі списанням фінансових інвестицій внаслідок непридатності їх до використання та ліквідації;
підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інвестиціями.

Предметом аудиту операцій з фінансовими інвестиціями є господарські процеси та операції, пов’язані з наявністю, рухом і використанням фінансових інвестицій, а також відносини, виникають при цьому всередині підприємства і за його межами.

Об`єкти аудиту формуються, виходячи з цілей, які необхідно досягти аудитору при проведенні дослідження (рис. 2.3).

Висновки та рекомендації

Проведені нами дослідження з обліку операцій пов’язаних з фінансовими інвестиціями дають можливість зробити наступні висновки.

Облік фінансових інвестицій є невід’ємною складовою частиною господарської діяльності людства з багатовіковою історією. Поява такого обліку – неминуча, об’єктивна закономірність, а його подальший розвиток – наслідок економічного прогресу людства, адже чим складнішою та різноманітнішою ставала господарська діяльність, тим складнішим ставав облік, розширювалися його функції та ускладнювалися завдання. Отже, виникнення та розвиток обліку операцій з фінансовими інвестиціями є складною частиною історії людського суспільства.

На сьогоднішній день нормативні документи в Україні (Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про інвестиційну діяльність”, П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції) та інші літературні джерела містять близько десяти визначень самого поняття “фінансові інвестиції”, які майже не відрізняються один від одного і, в певній мірі співпадають за змістом як з економічної, так і з правової точки зору.

В зв’язку з введенням в дію національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, облік інвестиційної діяльності зазнав вагомих змін.

Серед основних актуальних проблем обліку фінансових інвестицій, які пов’язані, головним чином, з введенням в дію П(С)БО, можна назвати:

найбільш повне представлення в обліку і звітності інвестиційних процесів на підприємстві;
одержання достовірної інформації про інвестиційні доходи і витрати;
чітке розмежування результатів кожного виду діяльності.

Проведені дослідження з обліку фінансових інвестицій в Україні в порівняльному аспекті з іншими країнами світу приводять до висновку, що найбільш повно розглядається дане питання у відповідності з МСФЗ згідно яких розкривається сутність фінансових інвестицій, їх форми, класифікація; регулюються питання обліку фінансових інвестицій, методи їх оцінки. Саме у відповідності до чотирьох МСФЗ було побудовано П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” згідно якого регулюється облік операцій пов’язаних з фінансовими інвестиціями в Україні.

Методологія обліку фінансових інвестицій в даній роботі розглядено на прикладі ТОВ “Айсленд”. Товариство веде облік результатів діяльності, оперативний, бухгалтерський облік та статистичну звітність. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник Товариства. Керівник створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. Товариство веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку.

На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку. Облікова політика визначається наказом по підприємству. Бухгалтер та головний бухгалтер мають посадові інструкції. Бухгалтерські документи зберігаються в бухгалтерії у книжкових шафах у хронологічному порядку. Свідоцтво про державну реєстрацію, платника ПДВ, печатка - зберігаються у сейфі.

Для обліку фінансових інвестицій призначені рахунки 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі, інші інвестиції пов'язаним сторонам, інвестиції непов'язаним сторонам) та 35 «Поточні фінансові інвестиції» (еквіваленти грошових коштів, інші поточні фінансові інвестиції).

Аналітичний облік за рахунком 14 ведеться за видами довгострокових фінансових вкладів та об'єктами інвестування. Цей облік має забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вклади в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Аналітичні процедури щодо фінансових інвестицій в роботі розглядено на прикладі процесу прийняття рішення відносно вибору інвестиційного проекту.

Необхідність проведення інвентаризації підприємством на сучасному етапі розвитку ринкових відносин не зникла, а навпаки, суттєво зросла. Тому інвентаризація сьогодні – є не лише теоретичним підґрунтям бухгалтерського обліку і господарського контролю, але й організаційною формою, яка використовується як для виявлення і оцінки фактичного стану майнової бази та фінансових зобов’язань, так і для покращення використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення порушень в організації обліку майна, і факторів, що спричиняють появу відхилень між фактичними і обліковими даними, встановлення винних у цьому осіб.

Порядок відображення інвестицій у податковому обліку має певні особливості, які головним чином пов’язані з правильним віднесенням суми до складу валових доходів чи валових витрат.

Аналіз фінансових інвестицій на підприємстві відіграє важливу роль. Всі підприємства в тій чи іншій мірі пов’язані з інвестиційною діяльністю. Прийняття рішень по інвестуванню ускладнюється різноманітними факторами: видом інвестицій, вартістю інвестиційного проекту; більшістю доступних проектів; обмеженістю фінансових ресурсів, які доступні для інвестування; ризиком пов’язаним з прийняттям того чи іншого рішення та інше.

Як свідчить практика, інвестиційна діяльність у країнах з ринковою економікою приносить підприємствам суттєві доходи, які можуть перевищувати прибуток від основної діяльності. Тому важливим є найбільш повне представлення в обліку і звітності інвестиційних процесів на підприємстві, одержання достовірної інформації про інвестиційні доходи і витрати, чітке розмежування результатів кожного виду діяльності. Вивчення питань організації обліку фінансових інвестицій сприятиме подальшому розвитку облікової практики та взаємопроникненню ідей.

Список використаних джерел

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435 – ІV;
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436 – ІV;
Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. №1576 XII з послідуючими змінами та доповненнями;
Закон України «Про власність» від 01.07.1993 р. №3356-XII з послідуючими змінами та доповненнями;
Закон України «Про систему оподаткування»від 18.02.1997 р. №77/97 ВР з послідуючими змінами та доповненнями;
Закон України “Про податок на додану вартість №168 – 97 ВР від 03.04.1997р. з послідуючими змінами та доповненнями;
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97 – ВР від 22.05.1997р. з послідуючими змінами та доповненнями;
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996 – ХІV від 16.07.1999р. з послідуючими змінами та доповненнями;
Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. (зі змінами і доповненнями) № 1560 - XII.
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.09.2006 р. №189-V;
Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 р. №107-VІ;
Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.91 р. № 1201 - XII.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999р. №87;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999р. №87, зареєстрованим у Мінюсті України 21.06.1999р. за №397/3690;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. №87;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999р. №246, зареєстрованим у Мінюсті України 02.11.1999р. за №751/4044;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку10 “Дебіторська заборгованість””, затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.1999р. №237, зареєстрованим у Мінюсті України 25.10.1999р. за №725/4018;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобовязання”, затверджене наказом Мінфіну України від 26.04.2000р. №91; зареєстрованим у Мінюсті України 11.02.2000р. за №85/4306;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”, затверджене наказом Мінфіну України від 30.11.2001р. №559, зареєстрованим у Мінюсті України 17.05.2000р. за №284/4505
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти”, затверджене наказом Мінфіну України від 30.11.2001р. №559, зареєстрованим у Мінюсті України 19.12.2001р. за №1050/6241;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованим у Мінюсті України 14.12.1999р. за №860/4153;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене Мінфіном України від 31.12.1999р. №318, зареєстрованим в Мінюсті України 19.01.2000р. за №27/4248;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Мінфіну України від 07.07.1999 р. №163;
Постанова Державного Комітету СРСР зі статистики «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій» №241 від 28.12.1989р.;
Наказ Мінстату України “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів” №193 від 21.06.1996р.;
Наказ Мінфіну України від 10.01.2007 р. №2 «Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів»;
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22.01.1996р. №116;
Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.1994р. №69, зареєстрована у Мін`юсті України 26.08.1994. за №202/412;
Інструкція про застосування плану Рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999р. №291, зареєстрованим у Мінюсті України 21.12.1999р. за №893/4186;
Інструкція про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках, затверджену держкомстатом України від 17.05.2000 р. №314;
Бакурова О. Облік прямих іноземних інвестицій //Дебет-Кредит. -2007. -№ 43. -с. 19.
Бардаш С. В., Давидюк Т. В. Інвентаризація: практикум. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". - Житомир. ЖІТІ, 1999. - 224 с. 2. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. - 5-е вид., доп. і пероб. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 726 с.
Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. - К.: Эльга - Н, Ника-Центр, 2001. - 448 с.
Бланк И. А. Управление активами. - К.: Ника-Центр; Ельга, 2002. - 720с. - (Серия "Библеотека финансового менеджера"; Вып. 6).
Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника Центр, 2000. - 528 с.
Борщевський В. В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку.// Фінанси України. - 2003. - № 10. - С. 108 - 117.
Бутинець Ф. Ф., Горецька Л. Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.
Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих начальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"./ Ф.Ф. Бутинець, С.В. Івахненков, Т.В. Дави дюк, Т.В. Шахрайчук. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця; 2-е вид., перероб. І доп. - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.
Бутинець Ф.Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку. Ч. І. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. Житомир: ЖІТІ, 2001.- 928 с.
Бутинець Ф.Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку.: В 2-х частинах. Ч. І. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Житомир: ПП “Рута”, 2001.- 512 с.
Бухгалтерський словник./ За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 224 с.
Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Бутинця Ф. Ф. Житомир: ЖІТІ, 2001. - 672 с.
Бухгалтерский учет: учебное практическое пособие под ред. Борисевський Н.И, Дробишевський м Минск “ФУП Информ”, 175с.
Бухгалтерський облік у підприємництві. В.В.Сопко. Київ, 1999, 267с.
Великий економічний словник / за ред. А.Н.Азриліяна. 3-є вид. Стереотип. М.: Інс-т нової економіки, 2000. 864 с.
Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку./ Пер. з англ. О. Мініл, О. Ткач. - К.: Основи, 1999. - 943 с.
Винокуров Д. Финансовые инвестиции // Налоги и бухгалтерский учт. -2007. -№ 23.-с. 16
Глущенко С. Податкове стимулювання інвестицій у цінні папери.// Фінанси України. - 2004. - № 1. - С. 70 -75.
Голубка Я. Актуальні питання обліку фінансових інвестицій // Вісник ТАНГ – 2005. - № 1 – с.109 - 116
Дуленко А. Інвестиції як інструмент регіонального розвитку.// Економіст. - 2003. - № 3. - С. 90 - 91.
Жолобчук Т. Возврат иностранной инвестиции.// Головбух. - 2006. - № 18 (224). - С. 45 - 47.
Задорожний З.В., Крунка Я.Д.Бухгалтерський облік: практичний посібник, нормативне забезпечення – К.: ІЗМУ. МОЦ, 2000 – 414
Зінківський М. Облік у інвестора //Бухгалтерія. – 2007. - № 13 (398) - с. 52.
Єрошенко Н.Н., Скворцов Н.Н, Словарь-справочник предпринимателя.Киев 2007г.
Кириленко С. Облік доходів та витрат від фінансових інвестицій.// Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - № 7. - С. 8 -16.
Кирилов С., Соловейко О. Інвестування та "новий прибутковий".// Податки та бухгалтерський облік. - 2007. - № 97 (657). - С. 29 - 32.
Кисельва О. Проблемні питання оподаткування операцій з цінними паперами.// Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 8. - С. 23 - 30..
Коцюба О. Аналіз терміну окупності інвестицій на основі нечітко множинних описів//Економіст. – 2007. - № 8. - с. 56.
Крупка Я. Д. Сутність та оцінка фінансових інвестицій за стандартами обліку// Вісник ЖДТУ. - 2007. - № 14. - С. 137 - 141.
Крупка Я. Д. Національна модель обліку інвестиційної діяльності// Вісник ЖДТУ. - 2008. - № 2 (24). - С. 217 - 220.
Кушина О. Фінансова інвестиція: і актив і операція //Бухгалтерія. -2007. - № 33/1 (448).- с. 41.
Ладиченко .Н Оцінка фінансових інвестицій. //Бухгалтерія. -2007. - № 27/1 (442). -с.64.
Ландик В. Внутрішні джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства // Економіка України. -2007. - № 2. - с. 19.
Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність. Навчальний посібник. - Київ.: ЦУЛ, 2003. - 376 с.
Остапчук Т. Т. Фінансові інвестиції: питання класифікації// Вісник ЖІТІ. - 2007. - № 15. - С. 135 - 140.
Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник.- К.: Либідь, 2001–616 с.
Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: 1. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 2001. - 224 с.
Газета “Все про бухгалтерський облік” за 2008 р.№18, 26.

Blog