Управління інноваційним проектом це процес координації матеріальних, фінансових та трудових ресурсів протягом життєвого циклу проекту
| Вид материала | Документы |
- “Менеджмент-наука управління”, 253.96kb.
- Стратегічне управління інноваційною діяльністю на підприємстві на засадах маркетингу, 151.24kb.
- Облік фінансових результатів діяльності в рибницьких господарствах: управлінський аспект, 107.98kb.
- Арістова І. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти, 4500.72kb.
- Них цілей шляхом раціонального використання матеріальних І трудових ресурсів із застосуванням, 87.11kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
- Формат опису модуля, 38.32kb.
- Дайте порівняльну характеристику сучасним процесам розробки комп ’ ютерних систем., 175.78kb.
- Критерії визнання та види Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних, 139.7kb.
- Розділ Теоретичні основи трудових ресурсів, 73.24kb.
УДК 005.8
Наталія Сергіївна Мельник
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
м. Миколаїв
Управління інвестиційними ресурсами в проектах інноваційного розвитку
Управління інноваційним проектом — це процес координації матеріальних, фінансових та трудових ресурсів протягом життєвого циклу проекту. При цьому розвиваються методи і техніки управління для досягнення визначених у проекті цілей за складом, обсягом робіт, вартістю, часом, якістю та задоволення інтересів учасників проекту.
Інноваційний проект — це об'єднаний єдиною метою комплекс робіт і заходів зі створення, виробництва і просування на ринок нових високотехнологічних продуктів з вказівкою виконавців, використовуваних ресурсів і їх джерел.
Виділяють два основних типи ресурсів:
- невідтворювані ресурси в процесі виконання робіт витрачаються повністю, не допускаючи повторного використання. Прикладами таких ресурсів є паливо, предмети праці, засоби праці одноразового застосування, а також фінансові кошти.
- відтворювані ресурси в ході роботи зберігають свою натурально-речовинну форму і у міру вивільнення можуть використовуватися на інших роботах. Прикладами ресурсів є люди і засоби праці багаторазового використання (машини, механізми, верстати і т. п.).
Інвестиційні ресурси визначають інвестиційний потенціал, реалізація якого задається параметрами інвестиційного середовища, яке представлене певною сукупністю внутрішніх і зовнішніх чинників, специфічною для макро- і мікрорівнів господарювання.
Поняття ресурсів взаємозв'язане з поняттям «робота», оскільки ресурси співвідносяться не з проектом в цілому, а з певними роботами, виконуваними в запланованій послідовності, відповідно календарному плану робіт за проектом. Але перш ніж призначити ресурси окремим видам робіт, слід створити таблицю ресурсів (базу даних), в якій буде міститися необхідна інформація про їх кількість, вартість й інші атрибути.
Одним із ефективних інструментів управління вартістю та тривалістю проекту в ході його реалізації є метод освоєного обсягу. Він базується на відношенні фактичних витрат до обсягу робіт, які мають бути виконані у визначений термін. Даний метод слід розглядати не тільки як інструмент моніторингу та обліку поточного стану проекту, але й як інструмент прогнозування.
Метод освоєного обсягу застосовується в рамках планування і координації підсистем управління змістом, тривалістю, вартістю, комунікаціями і ризиками. В ході застосування методу одержана інформація є достатньо корисною для оцінки ефективності використання трудових ресурсів і, відповідно, для активізації і мотивації персоналу проекту.
Для ефективного використання методу розробляється план проекту і показників виконання робіт. Головними документами при цьому є календарний план виконання проекту, графік завантаження ресурсів і план освоєння обсягів.
Аналіз поточного стану проекту і прогнозування його майбутніх тенденцій проводиться на основі наступних показників: відхилення по термінам, по вартості; індекс виконання розкладу, бюджету; прогнозована тривалість проекту та вартість проекту; відхилення по завершенню проекту.
Цінною особливістю такого методу є можливість виявлення на ранніх стадіях реалізації проекту невідповідності фактичних показників проекту плановим, прогнозування на їх основі результатів виконання проекту (термінів, витрат і т. д.) і ухвалення своєчасних коригуючих дій.