Geum.ru

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   2   3   4

13. Пропонується збільшити максимальні строки покарання за ч. 1 ст. 248 КК «Карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого». За ч. 2 «Караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого».

14. З нових позицій і вико

ристання нових підходів проаналізована проблема відмежування складу злочину незаконного полювання від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративно-правового делікту.

15. Пропонується нова редакція ст. 248 КК України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення дисертації можуть бути використані як теоретична основа для подальших наукових розробок у галузі кримінального права, кримінології і кримінально-виконавчого права, для уточнення формулювань нормативних положень ст. 248 КК України при розслідуванні та розгляді окремих кримінальних справ, у навчальному процесі для викладання й вивчення навчальних курсів із дисциплін кримінального циклу, підготовки нових навчальних і навчально-методичних дисциплін, а також у науково-дослідній роботі студентів і для підвищення рівня юридичної підготовки працівників правоохоронних органів.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались:

– на звітних конференціях викладачів ВНЗ «Національна академія управління» (2003, 2004 рр.), на міжнародній конференції «Реформування правової системи України: інтеграційні процеси, проблеми і перспективи», Київ, 2004 р.

– за підсумками роботи підготовлено й надіслано пропозиції до Комітету Верховної Ради України про нову редакцію ст. 248 КК України.

– положення дисертації використовуються під час підготовки навчальних матеріалів, планів семінарських і практичних занять, при викладанні курсу «Кримінальне право України», «Екологічне право України»

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, практичні рекомендації дисертаційного дослідження знайшли відображення в чотирьох наукових публікаціях, одна наукова монографія, три статті у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу; двох розділів (які містять шість підрозділів); висновків, пропозицій, до кожного з розділів загального висновку; списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 193 сторінки, із них основного тексту – 172 сторінки. Кількість використаних джерел – 215 найменувань.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Висновки


Проведене дослідження кримінальної відповідальності за незаконне полювання дало підстави зробити деякі суттєві висновки щодо цієї важливої кримінально-правової проблеми та внести конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства в цій сфері та практики застосування цієї статті і фауністичного законодавства:

1. Кримінально-правова охорона мисливських звірів і птахів на території нашої держави бере свій початок з ХІ ст. Зазначається, що для третього періоду (ХІ –ХІV ст.) характерні витоки таких ознак незаконного полювання як: об’єкта злочину – відносини з охорони мисливських звірів і птахів; предмета (бобри, гуси, качки, тетеруки, кабани, олені, лебеді); об’єктивної сторони – дії (крадіжка, заволодіння, полювання); способу (таємне заволодіння, розсічення землі «знамением же ловлено»); знаряддя (сітки); місця (місце знаходження або розведення бобра, заборонене місце для полювання, лебедине гніздо, територія заповідника).

2. Для п’ятого періоду (початок ХVІІІ – початок ХІХ ст.) характерні витоки такої ознаки незаконного полювання, як час вчинення злочину («...все охоты и ловли и стрельба с мая по 1 августа запрещается» 1735 г.; «марта с 1 числа Петрова дня никому и нигде во всьом государстве зверей и птиц, кроме хищных, не ловить» 17 липня 1793 р.). Крім того, цьому періоду властиві витоки таких ознак об’єктивної сторони незаконного полювання як: недозволені місця (місце); полювання забороненими способами (спосіб); дії – продаж дичини, добутої в недозволений час.

3. Шостому періоду (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) притаманні такі витоки незаконного полювання як: предмет злочину (не та порода дичини); дія (полювання не на ту породу дичини); спосіб (забій); промисел – вид множини злочину; засоби (без встановленого мисливського посвідчення або з чужим посвідченням).

4. Сьомий період (початок ХХ ст. – 1991 р.). У цьому періоді були витоки таких ознак незаконного полювання: місце (місце постійної зимівлі тварин); звірі і птахи полювати на яких повністю заборонено; знаряддя (заборонені знаряддя); спосіб (заборонені способи); місце (полювання на території державного заповідника); засоби (вчинення злочину з застосуванням автомототранспортних засобів).

5. Для восьмого періоду (з 1991 р. по наш час) характерні витоки таких ознак: місця (на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду); повторності (полювання вчинене особою, яка була раніше засуджена за незаконне полювання); наслідків (значна шкода за ст. 161 КК 1960 р.) за ст. 248 КК передбачені витоки таких ознак незаконного полювання: предмета (звірі і птахи чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України); суб’єкта (полювання вчинене службовою особою з використанням службового становища); полювання вчинене за попередньою змовою групою осіб; спосіб (полювання вчинене способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу); засобів (полювання з використанням транспортних засобів).

6. На підставі історико-правового аспекту дослідження, запропоновано ч.1 ст. 248 КК після слів «...істотну шкоду» доповнити словами «...або продаж мисливських звірів і птахів особою, що добула їх в недозволений час, або в недозволеному місці, якщо зазначені дії заподіяли істотної шкоди».

7. У п. 1 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» після слів «...без документів, визначених ст. 14 цього Закону», доповнити словами «...або з чужими документами, визначеними ст. 14 цього Закону», а також п. 2 ст. 20 цього ж Закону після слів «...на відтворювальних ділянках» – словами такого змісту «...або в місцях постійної зимівлі».

8. Під полюванням необхідно розуміти вид спеціального користування тваринним світом, який характеризується пошуком, вистежуванням з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, а також переслідуванням і самим добуванням диких звірів і птахів, які знаходяться у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, особою, яка має право на полювання (до останнього прирівнюється перебування в мисливських угіддях з рушницями, мисливськими собаками, ловчими птахами, капканами й іншими знаряддями полювання, а також мисливською вогнепальною зброєю, продукцією полювання).

9. Під незаконним полюванням слід розуміти пошук, вистежування з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, переслідування і саме добування диких звірів і птахів, котрі знаходяться в стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, особою, що не має на це дозволу (до незаконного полювання прирівнюється протиправне перебування в мисливських угіддях з рушницями, мисливськими собаками, ловчими птахами, капканами й іншими знаряддями полювання, а також мисливською зброєю у зібраному вигляді поза дорогами загального користування чи з добутою продукцією полювання).

10. До незаконного полювання, що підлягає кримінальному покаранню, слід віднести умисні пошук, вистежування з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, переслідування і саме добування диких звірів і птахів, які знаходяться в стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах, особою, яка не має на це дозволу (до незаконного полювання, що підлягає покаранню, прирівнюється і перебування в заповідниках або на інших територіях і об’єктах природно-заповідного фонду, або знаходження службових осіб з використанням свого службового становища, або знаходження їх за попередньою змовою групою осіб з рушницями, ловчими птахами, собаками, капканами й іншими знаряддями полювання, а також з мисливською зброєю в зібраному вигляді поза дорогами загального користування або з продукцією, добутою під час полювання та для дій, передбачених ознакою «порушення правил полювання, що завдало істотну шкоду», – перебування в мисливських угіддях, або поза дорогами загального користування цих угідь з продукцією, добутою під час полювання), в заборонених для цього місцях, заборонений час, забороненими знаряддями й способами, з порушенням установленого порядку для певної території, полювання на заборонених для добування тварин, що спричинило до істотної шкоди чи вчинено в заповідниках або на інших територіях та на об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, або якщо такі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 248 КК України, вчинені суб’єктом злочину.

11. Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається: 1) посяганням на суспільні відносини, що забезпечують охорону, раціональне використання, відтворення та оздоровлення мисливських звірів і птахів; 2) такими складовими як: а) високий ступінь суспільної небезпечності цього злочину; б) відносна поширеність цих злочинів; в) порушення цими злочинами елементів природної рівноваги; 3) пов’язаністю цих діянь з іншими протиправними діяннями, в тому числі й тяжкими злочинами; 4) сприянням указаних протиправних дій споживацькому ставленню до природи.

12. Отримало подальший розвиток положення про родовий об’єкт злочину на який посягає таке діяння, як незаконне полювання. Зазначається, що ним є суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи (що складає навколишнє природне середовище), її охорону, оздоровлення, раціональне використання і відтворення такої єдиної системи для теперішніх та майбутніх поколінь.

13. По-новому сформульоване визначення безпосереднього об’єкта злочину, передбаченого ст. 248 КК України. Наголошується, що ним є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального використання, відтворення і оздоровлення диких тварин, що охороняються законом і перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані, включені до державного мисливського фонду, проживають у мисливських угіддях, випущені туди з метою розмноження, а також створюють сприятливі умови їх існування та зберігання цілісності природних груп і зграй.

14. Зазначається, що структурними елементами безпосереднього об’єкта цього злочину є: предмет відносин – можливість (умови) для охорони мисливських звірів і птахів, суб’єкти – юридичні особи, фізичні особи і їх соціальні об’єднання; соціальний зв’язок – створення та підтримання суб’єктами відносин стану, що забезпечує охорону, раціональне використання, відтворення та оздоровлення диких звірів і птахів, що знаходяться в стані природної волі.

15. Предметом незаконного полювання охоплюються: а) дикі звірі і птахи, які перебувають у стані природної волі або напіввільному стані; б) звірі і птахи, які включені до державного мисливського фонду; в) мисливські звірі і птахи, які мешкають в мисливських угіддях, а також випущені туди з метою розведення, розмноження; г) звірі і птахи, котрі охороняються законом, або інші види тваринного світу.

16. Дії по відношенню до диких тварин, які викрадаються (що вирощувалися на договірних засадах з державними організаціями або приватними особами), слід кваліфікувати як розкрадання державного або колективного майна.

17. Незаконний вилов ондатри, бобра необхідно кваліфікувати за ст.248 Кримінального кодексу України, а не за ст. 249 КК, тому що ондатра, бобер відносяться до цінного виду хутряних тварин.

18. Впольовані звірі чи птахи, які потім тримаються на фермі чи в неволі (зоопарках для задоволення культурних потреб або з метою наукового дослідження), в разі подальшого заволодіння ними виступають предметом викрадення чужого майна.

19. Заволодіння дичиною в розплідниках, вольєрах має кваліфікуватися як викрадення чужого майна.

20. Серед обов’язкових передбачені такі ознаки як: дії, злочинні наслідки, необхідний причинний зв’язок між дією та указаними наслідками, що мають місце в діянні (коли мова йде про завдану істотну шкоду), місце (в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, тощо), спосіб, час, знаряддя та засоби вчинення цього злочину.

21. Об’єктивна сторона незаконного полювання характеризується активними діями, які мають місце у визначених об’єктивних умовах: полювання в заборонений час; полювання в недозволених місцях; полювання забороненими знаряддями; полювання забороненими способами; зазначеними наслідками (істотна шкода), а також незаконним полюванням у заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; або полювання на звірів і птахів, або на інших видів тваринного світу, що занесені до Червоної книги України (ч.1 ст. 248 КК); або полювання, вчинене службовою особою з використанням службового становища; або за попередньою змовою групою осіб; або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; або з використанням транспортних засобів; або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (ч.2 ст. 248 КК).

22. Зазначений злочин характеризують такі дії: 1) пошук, вистежування з метою добування звірів і птахів; 2) вистежування з метою відлову звірів; 3) переслідування й саме добування звірів і птахів; 4) перебування в мисливських угіддях з рушницями; 5) перебування в мисливських угіддях з ловчими птахами; 6) перебування в мисливських угіддях з капканами та іншими знаряддями полювання; 7) перебування в межах мисливських угідь поза дорогами загального користування з мисливськими рушницями у зібраному вигляді; 8) перебування в мисливських угіддях зі здобутою продукцією (п. 5, 6 ,7, 8 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» – лише стосовно істотної шкоди та інших перерахованих ознак).

23. Полювання в заборонений час містить такі дії, що здійснюються в той час, коли вони скрізь заборонені, або відносно тих звірів і птахів, на яких в цей час полювати заборонено.

24. Полювання в заборонених місцях – це полювання в таких місцях, де воно взагалі заборонено, або для його організації і проведення потрібно мати спеціальний дозвіл (на відтворювальних ділянках; на територіях розмноження та шляхах міграції тварин; у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішенням АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволах; на відстані ближче ніж 200 м від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей; в зонах розміщення промислових підприємств, транспортних шляхів, розплідниках мисливських звірів і птахів), якщо ці дії заподіяли істотної шкоди.

25. До заборонених знарядь вчинення злочину, передбаченого ст.248 КК України (виходячи з ознаки порушення правил полювання), слід віднести заборонені предмети зовнішнього світу та тварин, відповідно до мисливського законодавства, якими користується винний для надання собі сили й спритності під час виконання об’єктивної сторони складу злочину з наміром досягти злочинної мети, виходячи з цього злочину. Вони в п. 4 ст. 20 Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про мисливське господарство та полювання».

26. Засобами вчинення злочину є предмети, явища зовнішнього світу, які винний використовує з метою полегшення вчинення злочину, а не для безпосереднього виконання об’єктивної сторони незаконного полювання. До заборонених засобів вчинення цього злочину слід віднести: 1) використання живих, сліпих чи знівечених тварин як принади; 2) використання звуковідтворювальних приладів та пристроїв; 3) з використанням електрообладнання для добування тварин; 4) з використанням штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування місцевості, в тому числі і приладів нічного бачення.

27. Під полюванням без належного на те дозволу слід розуміти таке полювання, яке здійснюється самовільно без належного документа, виданого уповноваженим на те органом, або полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин, або понад встановлену норму в цих дозволах.

28. Під транспортуванням або перенесенням добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування слід розуміти такий факт, коли особа знаходилась в мисливських угіддях або на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) під час транспортування або перенесення добутих тварин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування. Таке роз’яснення мало б знайти місце у п. 5 ст. 20 зазначеного Закону України.

29. Критеріями визначення істотної шкоди при незаконному полюванні мають бути: 1) велика вартість предмета незаконного полювання (за таксовими цінами); 2) велика кількість добутого незаконним полюванням; 3) особлива цінність звірів і птахів (через їх зникнення); 4) особлива екологічна цінність звірів і птахів; 5) незначна поширеність породи (виду) в даній місцевості; 6) труднощі щодо репродукції певної породи (виду); 7) затрати на покриття збитків фондів мисливських господарств та державного бюджету на відтворення мисливських тварин.

30. Для притягнення до кримінальної відповідальності за окресленими вище ознаками необхідно, щоб між порушенням правил полювання і наслідками був необхідний причинний зв’язок.

31. Під незаконним полюванням на території державного заповідника слід розуміти полювання на території природних заповідників – природоохоронних, науково-дослідних установ загальнодержавного значення, які створюються з метою зберігання у природному стані типових чи унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів і явищ, тощо. Пропонується доповнення Закону України «Про природно-заповідний фонд України» окремою статтею з указаним вище поняттям.

32. Протиставлення термінів полювання на «звірів і птахів» і (чи) «інші види тваринного світу», що занесені до Червоної книги України, суперечливе, тому що полювання здійснюється на тварин, що належать до мисливського фонду. Тут мова може йти про тварин, що занесені до Червоної книги, залежно від стану і ступеня загрози для популяції (зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, не визначені, недостатньо відомі, відновлені), але які відносяться до мисливського фонду і їх добування здійснюється лише у виняткових випадках з науковою і селекційною метою за спеціальним дозволом.

33. Під незаконним полюванням на звірів і птахів чи інших видів тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, слід вважати полювання на тварин, які постійно або тимчасово живуть чи зростають у природних умовах на території України, що внесені до цього офіційного державного документа, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнюючі відомості про сучасний стан цих видів тваринного світу та заходів щодо їх збереження, відтворення та оздоровлення.

34. До заборонених способів незаконного полювання необхідно відносити: полювання на хутрових звірів і птахів «котлом», «підковою», «засідками», стрільбою «з-під фар», стрільба «з під’їзду», розкопування й заливання нір, стрільба в темряві не по чітко видимій мішені, переслідування тварин по льодовому насту чи глибокому снігу, копання ловчих ям і таке інше.

35. Суб’єктом незаконного полювання може бути фізична осудна, службова, неслужбова й приватна особа (громадянин нашої країни, іноземний громадянин, особа без громадянства або яка має подвійне громадянство), яка до моменту вчинення злочину досягла 16-річного віку.

36. Незаконне полювання, передбачене ст. 248 КК здійснюється лише з прямим умислом стосовно всіх дій, крім тих, що викликають істотну шкоду. Щодо наслідків можливе ставлення у вигляді побічного умислу. Мотиви і мета вчинення цього злочину можуть бути різні і на кваліфікацію незаконного полювання не впливають.

37. Коли певна обтяжуюча обставина при незаконному полюванні знаходить своє закріплення як кваліфікуюча обставина в конкретному складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 248 Кримінального кодексу України, то під час застосування покарання, вона не повинна додатково враховуватись як пом’якшуюча чи обтяжуюча.

38. В ч. 2 ст. 248 КК України ознака «Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища» має обмежене застосування і не охоплює дії службових осіб, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади. Щоб уникнути таких розбіжностей, вказана ознака має бути сформульованою в такому вигляді: «Ті самі дії, якщо вони вченені службовою особою внаслідок зловживання владою або службовим становищем».

39. Ознака вчинення незаконного полювання за попередньою змовою групою осіб повинна мати такі складові: 1) наявність попередньої змови до початку виконання об’єктивної сторони злочину; 2) стихійність, ситуативність домовленності на вчинення злочину; 3) стихійність розпаду злочинної групи; 4) єдність місця і часу вчинення незаконного полювання; 5) відсутність жорсткого планування місця та часу вчинення злочину; 6) відсутність жорсткого планування функцій кожного співучасника злочину; 7) спрямованість умислу співучасників на вчинення одиничного злочину.

40. Під такою кваліфікуючою ознакою як «ті самі дії, якщо вони вчинені способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу» слід розуміти застосування способів, що мають загальновинищувальний, загальнонебезпечний характер і призводять до винищення тварин повністю або майже повністю на території мисливського угіддя чи його певної частини, або на значну суму. Враховуючи те, що розуміння способів, засобів і знарядь, які можуть призводити до масового знищення тварин при незаконному полюванні не використано як кваліфікуюча ознака, то слід зазначену ознаку викласти в такій редакції: «ті самі дії, якщо вони вчинені з застосуванням вибухових речовин або з використанням газів, або з застосуванням інших засобів, знарядь і способів масового знищення звірів і птахів».