Ія визначає порядок відображення в бухгалтерському обліку інформації про рух запасів матеріальних цінностей, ювілейних І пам’ятних монет карбованцевого номіналу

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Розділ І. Загальні положення Глава, 411.5kb.
• Наказом Міністерства фінансів України від 26 серпня 2008, 105.5kb.
• Бухгалтерського обліку 21 "вплив змін валютних курсів", 73.3kb.
• Бухгалтерського обліку 8 "нематеріальні активи", 169.08kb.
• Бухгалтерського обліку 10 "дебіторська заборгованість", 140.36kb.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "біологічні активи", 134.19kb.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "дохід", 81.11kb.
• Положення (стандарт)  бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", 184.26kb.
• Облік нематеріальних активів нематеріальні активи, критерії їх визнання, класифікація, 135.48kb.
• Проект Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі, 207kb.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банкуУкраїни

10.12.2004 № 625


Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

27 грудня 2004 року за № 1650/10249


Інструкція

з бухгалтерського обліку запасів

матеріальних цінностей банків України


1. Загальні положення


1.1. Ця Інструкція визначає порядок відображення в бухгалтерському обліку інформації про рух запасів матеріальних цінностей, ювілейних і пам’ятних монет карбованцевого номіналу.

1.2. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про Національний банк України”, інших законодавчих актів України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України (далі – Національний банк), вимог міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 “Запаси” та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 751/4044 (зі змінами).

1.3. Запаси матеріальних цінностей визнаються активом, якщо є імовірність того, що банк отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, а їх вартість може бути достовірно визначена.

До складу запасів матеріальних цінностей включаються матеріальні цінності, що призначені для забезпечення безперервної роботи банку, надання послуг. Запаси матеріальних цінностей складаються з господарських матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, що використовуються не більше ніж один рік.

1.4. Запаси матеріальних цінностей в обліку відображаються за первісною вартістю, уключаючи витрати на доставку, податки, збори та інші обов’язкові платежі (окрім тих, що згодом відшкодовуються банку), за балансовим рахунком 3400.

1.5. Передавання матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію або їх реалізацію банки здійснюють за вартістю, що визначається за одним із таких методів:

вартості перших за часом надходження запасів – “перше надходження – перший видаток” (ФІФО);

середньозваженої вартості;

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів.

Вартість матеріальних цінностей, переданих в експлуатацію та використаних для підтримання об’єкта основних засобів у робочому стані, відображається за рахунками витрат, а використаних для поліпшення об’єкта основних засобів, - за рахунками капітальних інвестицій.

1.6. Ювілейні і пам’ятні монети карбованцевого номіналу, що не є засобом платежу, обліковуються за балансовим рахунком 3400 за відпускною ціною Національного банку.

Облік футлярів та іншої упаковки ювілейних монет здійснюється за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку 3400.

1.7. Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя та утримується з метою подальшого продажу, обліковується на дату балансу за балансовим рахунком 3409 за чистою вартістю реалізації.

1.8. З метою встановлення фактичної наявності в банках запасів матеріальних цінностей, визначення стану їх зберігання та встановлення нестач або надлишків проводиться інвентаризація.

Запаси матеріальних цінностей, що за результатами інвентаризації виявлені в надлишку, відображаються за рахунком 3400 у кореспонденції з рахунком 6499. Нестачі відображаються відповідно до пункту 4.7 цієї Інструкції.

1.9. Порядок ведення складського обліку визначається банком самостійно з урахуванням вимог чинного законодавства України.

1.10. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

запаси – активи, які утримуються для забезпечення безперервної роботи банку, надання послуг;

одиниця матеріальних цінностей – одна матеріальна цінність або група однорідних матеріальних цінностей;

первісна вартість – фактична сума коштів, сплачена за певну одиницю запасів матеріальних цінностей під час її придбання, уключаючи витрати на доставку, податки, збори та інші обов’язкові платежі, окрім тих, що згодом повертаються банку;

чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на реалізацію.

1.11. Бухгалтерський облік операцій з запасами матеріальних цінностей, ювілейними і пам’ятними монетами карбованцевого номіналу здійснюється за рахунками:

1001 А “Банкноти та монети в касі банку”;

1200 А “Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України”;

1500 АП “Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках”;

1819 А“Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками”;

1919 П “Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками”;

2600 АП “Кошти на вимогу суб’єктів господарювання”;

2620 АП “Кошти на вимогу фізичних осіб”;

2650 АП “Кошти на вимогу небанківських фінансових установ”;

2909 П “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку”;

3400 А “Запаси матеріальних цінностей на складі”;

3402 А “Запаси матеріальних цінностей у підзвітних осіб”;

3409 А “Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя”;

3510 А “Дебіторська заборгованість з придбання активів”;

3552 А “Нестачі та інші нарахування на працівників банку”;

3580 А “Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями банку”;

3590 КА “Резерви під дебіторську заборгованість за операціями банку”;

3610 П “Кредиторська заборгованість з придбання активів”;

3800 АП “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”;

3801 АП “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів”;

4400 А “Основні засоби”;

4430 А “Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами”;

4500 А “Інші необоротні матеріальні активи”;

4530 А “Капітальні інвестиції за основними засобами, що отримані в оперативний лізинг (оренду)”;

6399 П “Інші операційні доходи ”;

6499 П “Інші доходи”;

6715 П “Повернення раніше списаної безнадійної іншої дебіторської заборгованості та інших активів банку”;

7405 А “Витрати на спецодяг та інші засоби захисту працівників”;

7409 А “Інші витрати на утримання персоналу”;

7420 А “Витрати на утримання власних основних засобів і нематеріальних активів”;

7421 А “Витрати на утримання основних засобів, що отримані у фінансовий лізинг (оренду)”;

7431 А “Господарські витрати”;

7432 А “Витрати на охорону”;

7433 А “Інші експлуатаційні витрати”;

7442 А “Поштово-телефонні витрати”;

7454 А “Представницькі витрати”;

7455 А “Витрати на маркетинг і рекламу”;


7491 АП “Втрати від уцінки запасів на продаж”;

7499 А “Інші витрати”;

7705 АП “Відрахування в резерви за дебіторською заборгованістю та іншими активами банку”;

9500 А “Отримана застава”;

9510 П “Надана застава”;

9615 А “Списана у збиток дебіторська заборгованість”;

9617 А “Списана у збиток заборгованість банків за іншими активами”;

9819 А “Інші цінності і документи”;

групи 990 Контррахунки для рахунків розділів 90-95;

групи 991 Контррахунки для рахунків розділів 96-98.


2. Методи визначення вартості запасів матеріальних цінностей


2.1. Запаси матеріальних цінностей відображаються в бухгалтерському обліку за їх первісною вартістю і не переоцінюються.

Для визначення вартості одиниці запасів матеріальних цінностей (однорідних, придбаних за різними цінами матеріальних цінностей, виданих зі складу в експлуатацію або для реалізації та оцінки їх кінцевих запасів) застосовуються методи, наведені в пункті 1.5 цієї Інструкції.

2.2. Метод “перше надходження – перший видаток” (ФІФО) передбачає, що цінності, які надійшли на склад першими, першими і передаються в експлуатацію.

2.3. Метод середньозваженої вартості передбачає, що під час кожного надходження матеріальних цінностей на склад середньозважена вартість кожної одиниці товару на складі має бути перерахована. Надалі передавання запасів зі складу в експлуатацію проводиться за цією вартістю, доки на склад не надійдуть нові матеріальні цінності і не відбудеться новий перерахунок середньої вартості цінностей. Вартість кожної одиниці запасів визначається як середня величина вартості цінностей на початок облікового періоду та вартості подібних цінностей, придбаних протягом цього облікового періоду. Середньозважена вартість одиниці запасів матеріальних цінностей дорівнює сумі вартості наявних та отриманих запасів, розділеній на кількість одиниць запасу цінностей.

2.4. Метод ідентифікованої вартості передбачає ведення записів за кожною окремою одиницею запасів, що придбані, передані в експлуатацію або реалізовані.

За ідентифікованою вартістю оцінюються запаси, що не можуть замінювати один одного.

2.5. Для всіх одиниць запасів матеріальних цінностей, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із наведених методів.

Вибраний метод визначення вартості запасів матеріальних цінностей обумовлюється обліковою політикою банку.


3. Придбання запасів матеріальних цінностей


3.1. Придбані матеріальні цінності, що надходять на склад у запас, у бухгалтерському обліку відображаються за первісною вартістю за рахунком 3400.

3.2. Придбання матеріальних цінностей за національну валюту відображається такими бухгалтерськими проводками:

а) попередня оплата:

Дебет

3510;

Кредит

1200, 2600.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з видачі готівки в підзвіт на придбання запасів матеріальних цінностей регулюється іншими нормативно-правовими актами Національного банку;

б) отримання матеріальних цінностей:

Дебет

3400;

Кредит

3510.

3.3. Придбання матеріальних цінностей за іноземну валюту відображається такими бухгалтерськими проводками:

а) попередня оплата:

Дебет

3510;

Кредит

1500 – на суму в іноземній валюті;

б) отримання матеріальних цінностей та закриття дебіторської заборгованості з придбання активів:

Дебет

3800;

Кредит

3510;

Дебет

3400 – на суму в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної

валюти на дату перерахування коштів у іноземній валюті;

Кредит

3801.

3.4. Якщо оплата за матеріальні цінності, придбані за національну валюту, здійснюється відповідно до умов договору після їх отримання, то в бухгалтерському обліку виконуються такі проводки:

а) отримання матеріальних цінностей:

Дебет

3400;

Кредит

3610;

б) перерахування коштів за отримані матеріальні цінності:

Дебет

3610;

Кредит

1200, 2600.

3.5. Якщо оплата за матеріальні цінності, придбані за іноземну валюту, здійснюється після їх отримання, то в бухгалтерському обліку виконуються такі проводки:

а) отримання матеріальних цінностей:

Дебет

3400 – на суму в гривнях за офіційним курсом гривні до

іноземної валюти на дату отримання запасів;

Кредит

3801;

Дебет

3800;

Кредит

3610 – на суму в іноземній валюті;

б) перерахування коштів за отриманими матеріальними цінностями:

Дебет

3610;

Кредит

1500 – на суму в іноземній валюті.

3.6. Якщо банк не має складу, то придбані матеріальні цінності відображаються за балансовим рахунком 3402. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за умовою попередньої оплати:

Дебет

3402;

Кредит

3510;

б) у разі передавання матеріальних цінностей в експлуатацію:

Дебет

7405, 7409, 7420, 7421,

7431, 7432, 7433, 7442,

7454, 7455, 7499;

Кредит

3402.


4. Списання запасів матеріальних цінностей


4.1. Запаси матеріальних цінностей можуть списуватися з балансу внаслідок передавання їх в експлуатацію, списання за непридатністю для подальшого їх використання, недостачі, безоплатного передавання філіям (відділенням) банку та іншим банкам і організаціям, реалізації тощо.

4.2. У разі видачі зі складу в експлуатацію матеріальних цінностей їх вартість списується на витрати.

Видача матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію відображається такими бухгалтерськими проводками:

Дебет

7405, 7409, 7420, 7421,

7431, 7432, 7433, 7442,

7454, 7455, 7499;

Кредит

3400.

4.3. Використання матеріальних цінностей на створення та поліпшення основних засобів відображається такими бухгалтерськими проводками:

а) на суму вартості матеріальних цінностей, виданих зі складу:

Дебет

3402;

Кредит

3400;

б) на суму вартості матеріальних цінностей, що використані на створення та поліпшення основних засобів:

Дебет

4430, 4530;

Кредит

3402;

в) на суму поліпшення та створення об’єкта основних засобів:

Дебет

4400, 4500;

Кредит

4430, 4530.

4.4. Видача господарських матеріалів зі складу в підзвіт підзвітній особі в бухгалтерському обліку відображається такою проводкою:

Дебет

3402;

Кредит

3400.

4.5. Господарські матеріали, видані в підзвіт і використані на господарські потреби, списуються з підзвіту і відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) повернення підзвітною особою отриманих господарських матеріалів на склад:

Дебет

3400;

Кредит

3402;

б) використання підзвітною особою отриманих господарських матеріалів за призначенням:

Дебет

Рахунки витрат залежно від використання цінностей за призначенням;

Кредит

3402.

4.6. Пошкоджені, застарілі та зіпсовані матеріальні цінності підлягають списанню з балансу. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

7499;

Кредит

3400.

4.7. Вартість повністю втрачених (зіпсовані або ті, яких не вистачає) матеріальних цінностей списується на витрати звітного періоду. Суми витрат від псування цінностей до часу встановлення осіб, які мають відшкодувати нестачі або втрати, відображаються за позабалансовими рахунками. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) визнання витрат звітного періоду:

Дебет

7499;

Кредит

3400, 3402.

За позабалансовим рахунком здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

9617;

Кредит

Рахунок групи 991;

б) після встановлення осіб, які мають відшкодувати збитки, належна до відшкодування сума відноситься до дебіторської заборгованості та доходу звітного періоду. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

3552;

Кредит

6499.

За позабалансовим рахунком здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

Рахунок групи 991;

Кредит

9617;

в) у разі відшкодування вартості матеріальних цінностей здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

1001, 1200;

Кредит

3552;

г) якщо невідшкодована частина збитків визнана сумнівною щодо її погашення боржником, то в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет

3580;

Кредит

3552.

Під сумнівну дебіторську заборгованість банк формує резерв з відображенням у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному в главі 7 цієї Інструкції.

4.8. У разі реалізації запасів матеріальних цінностей дохід або витрати від реалізації визначається як різниця між вартістю продажу та вартістю, що обчислена одним із методів, зазначених у пункті 1.5 цієї Інструкції. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) у разі перевищення визначеної вартості матеріальних цінностей над виручкою від реалізації:

Дебет

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

7499;

Кредит

3400;

б) у разі перевищення виручки від реалізації понад визначену вартість матеріальних цінностей:

Дебет

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

Кредит

3400;

6499.


5. Облік операцій із запасами матеріальних цінностей, що передані або надані в заставу


5.1. Облік запасів матеріальних цінностей, переданих у заставу, ведеться заставодавцем за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку 3400.

Одночасно балансова вартість запасів відображається в бухгалтерському обліку за позабалансовим рахунком такою проводкою:

Дебет

Рахунок групи 990;

Кредит

9510.

Після виконання зобов’язання вартість матеріальних цінностей, наданих у заставу, списується заставодавцем з позабалансового рахунку 9510. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

9510;

Кредит

Рахунок групи 990.

5.2. Облік матеріальних цінностей, прийнятих у заставу, здійснюється за справедливою вартістю за позабалансовим рахунком 9500 і відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет

9500;

Кредит

Рахунок групи 990.

5.3. Порядок реалізації заставленого майна регламентується чинним законодавством України.

Якщо заставлене майно переходить у власність заставодержателя і визнається його активом, то в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет

3400 – за справедливою вартістю запасів

матеріальних цінностей;

Кредит

Рахунки з обліку заборгованості за наданими кредитами (у тому числі проценти).

За позабалансовим рахунком виконується така бухгалтерська проводка:

Дебет

Рахунок групи 990;

Кредит

9500.

5.4. У разі реалізації заставленого майна на аукціоні банк- заставодержатель здійснює таку бухгалтерську проводку:

Дебет

1200;

Кредит

Рахунки з обліку заборгованості за наданими кредитами (у тому числі проценти).

Одночасно списується вартість заставленого майна, що обліковується за позабалансовим рахунком 9500.

5.5. Якщо банк набуває права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу, то в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

Дебет

3409;

Кредит

Рахунки з обліку заборгованості за наданими кредитами (у тому числі проценти).

1200 (рахунок заставодавця – на суму перевищення розміру забезпечених цією заставою вимог банку).

За позабалансовим рахунком виконується така бухгалтерська проводка:

Дебет

Рахунок групи 990;

Кредит

9500.

5.6. Якщо вартість запасів матеріальних цінностей, набутих банком у власність з метою подальшого продажу, зменшилася, то в бухгалтерському обліку вони відображаються за чистою вартістю реалізації і здійснюється така проводка:

Дебет

7491;

Кредит

3409 – на суму уцінки запасів матеріальних цінностей.

У разі збільшення чистої вартості реалізації запасів матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку здійснюється проводка в межах суми раніше здійсненої уцінки.

Дебет

3409 – на суму збільшення чистої вартості реалізації,

що не перевищує суму попередньої уцінки;

Кредит

7491.

5.7. У разі реалізації банком – заставодержателем заставленого майна, на яке було звернено стягнення згідно з умовами договору застави, у бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет

1200;

7499;

Кредит

3409.


6. Облік ювілейних монет, що мають карбованцевий номінал і не є засобом платежу


6.1. Придбання ювілейних монет, що не є засобом платежу, відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) у разі перерахування коштів Національному банку за ювілейні монети здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

1819;

Кредит

1200 – за відпускною ціною Національного банку;

б) у разі отримання ювілейних монет:

Дебет

3400;

Кредит

1819.

6.2. Реалізація ювілейних монет клієнтам (банкам) відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) у разі отримання коштів від клієнтів (банків) за ювілейні монети здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

1001, 1200, 2600, 2650, 2620 – за відпускною ціною банку;

Кредит

1919;

2909;

б) видача клієнтам (банкам) ювілейних монет у бухгалтерському обліку відображається такою проводкою:

Дебет

1919;

2909;

Кредит

3400 – за відпускною ціною Національного банку;

6399 – на суму різниці між відпускною ціною банку

і відпускною ціною Національного банку.

6.3. У разі використання монет на представницькі цілі в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

Дебет

7454 – за відпускною ціною Національного банку;

Кредит

3400.

6.4. Ювілейні монети, що отримані банком на реалізацію без попередньої оплати на підставі укладеного договору, у бухгалтерському обліку відображаються такими проводками:

а) відображення за позабалансовими рахунками:

Дебет

9819;

Кредит

Рахунок групи 991 – за вартістю згідно з договором;

б) отримання коштів від клієнтів (банків) за ювілейні монети під час їх реалізації:

Дебет

1001, 1200, 2600, 2620, 2650 – за відпускною ціною банку;

Кредит

2909;

1919;

в) на суму виданих клієнтам (банкам) ювілейних монет:

Дебет

2909;

1919 – за відпускною ціною банку;

Кредит

1919 – за відпускною ціною Національного банку;

6399 – на суму різниці між відпускною ціною банку

і відпускною ціною Національного банку.

г) перерахування коштів Національному банку за реалізовані ювілейні монети відображається такою бухгалтерською проводкою:

Дебет

1919;

Кредит

1200 – за відпускною ціною Національного банку.

За позабалансовими рахунками здійснюється така проводка:

Дебет

Рахунок групи 991;

Кредит

9819;

ґ) повернення банком нереалізованих монет Національному банку згідно з умовами договору відображається такою бухгалтерською проводкою:

Дебет

Рахунок групи 991;

Кредит

9819.

6.5. Сплата податку на додану вартість здійснюється згідно з законодавством України. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються за відповідними рахунками, зазначеними в Плані рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517.


7. Відображення в бухгалтерському обліку резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості


7.1. У разі визнання дебіторської заборгованості сумнівною в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет

3580;

Кредит

3510, 3552.

7.2. Банки формують резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

7.3. Формування резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку відображається такими проводками:

Дебет

7705;

Кредит

3590.

7.4. У разі визнання заборгованості безнадійною в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет

3590;

Кредит

3580.

Одночасно списана безнадійна заборгованість ураховується за позабалансовим рахунком 9615 і здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

9615;

Кредит

Рахунок групи 991.

7.5. У разі отримання коштів за дебіторською заборгованістю, що була списана та обліковується за позабалансовим рахунком 9615, виконується така бухгалтерська проводка:

Дебет

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

Кредит

7705. – якщо кошти отримуються в поточному році;
      

6715. – якщо кошти отримуються в наступному році.
      

За позабалансовим рахунком виконується така бухгалтерська проводка:

Дебет

Рахунок групи 991;

Кредит

9615.

Аналогічна бухгалтерська проводка за позабалансовим рахунком 9615 здійснюється після закінчення строку, визначеного законодавством України, за безнадійною заборгованістю, що була списана за рахунок резервів.


Головний бухгалтер –

директор Департаменту

бухгалтерського обліку В.І. Ричаківська


Виконавець:

Головний економіст сектору

організації бухгалтерського обліку

в банках О.О. Сушкова