Donetsk compartment of shevchenko scientific society

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 2259.73kb.
• Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 3938.75kb.
• Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 4086.35kb.
• Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 3610.42kb.
• Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 16031.76kb.
• Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 2424.3kb.
• Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3687.32kb.
• Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3817.8kb.
• Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3413.53kb.
• Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 398.96kb.

Вміст зрілих Т-лімфоцитів (СD3+), за експресією антигенних рецепторів мембранами лімфоцитів, в середньому складав 1,11 +0,03 Г в 1 л. Абсолютний вміст Т-хелперів / індукторів (СD4+) дорівнював 0,57+0,01 Г в 1 л, а Т - супресорів / кілерів (CD8+) -0,34+0,01 Г в 1 л. Імунорегуляторний коефіцієнт СD4+/ CD8+ в середньому був рівний 1,87+0,07. Вміст активованих Т - лімфоцитів, які визначалися за експресією рецептора до інтерлейкіну - 2 (CD25+), складав 0,34+ 0,02 Г в 1 л. Вміст В - лімфоцитів (СD 22+) дорівнював в середньому 0,89+0,04- Г в 1 л. Пул активованих В- лімфоцитів, за експресією СD38+, в середньому був 0,34+0,05- Г в 1 л. Вміст природних кілерів (CD 16+) в середньому становив-0,35+ 0,03 Г в 1 л. Експресія антигенів гістосумісності I класу (HLA) і II класу (HLA-Dr) в середньому складала 1,16 + 0,06 (Г в 1 л) і 1,01 (Г в 1 л) відповідно. Експресія антигенного рецептора, що індукує апоптоз, дорівнювала 0,92+0,15 Г в 1 л

Рівень імуноглобулінів класів M, G, А периферичної крові жінок і чоловіків, що проживають в Донецькому регіоні, вірогідно не відрізнявся (Р>0.05). В середньому вміст імуноглобуліну А, M, G в периферичній крові був відповідно 1,85+ 0,14 г/л, 1,12+ 0,09 г/л, 9,27+ 0,37 г/л.

Дослідження фагоцитарної активності нейтрофілів свідчило про декілька вищу його активність у чоловіків, за винятком відносного числа фагоцитуючих нейтрофілів та їх поглинальної здатності, які були вищими у жінок. Проте, вірогідних відмінностей вивчених показників виявлено не було (Р > 0.05). Фагоцитарна активність УЗН в середньому була 56,20+5,20%, поглинальна здатність нейтрофілів - 5,30+0,06 мікробних часток. Потенційна бактерицидна активність нейтрофілів, за даними спонтанного НСТ-тесту, складала 19,40+1,80 %, а стимулююча продігіозаном-29,95+2,30 %. Індекс активації нейтрофілів у спонтанному НСТ-тесті був 0,26+0,02, а в стимулюючому 0,35+0,06.

У чоловіків і жінок відрізнялися показники плазми крові, що віддзеркалюють, в першу чергу, стан систем детоксикації організму. Так, у жінок реєструвався декілька вищий вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), більшою була токсичність плазми крові, що підтверджувалося тестом з Paramecia caudatum і показниками середніх молекул. Небагато вище у жінок була і в’язкість плазми крові. Проте, також як і при порівнянні даних за іншими показниками, що характеризують гемато-імунологічний статус організму, вірогідних відмінностей величини показників плазми крові у чоловіків і жінок Донецького регіону не було виявлено (P>0.05). Так, в’язкість плазми крові складала в середньому 1,66+0,05 Спз., вміст середніх молекул при довжині хвилі 254 нм 0,408+0,030, 280 нм - 0,479+0,060, коефіцієнт ПСМ 254/280 - 0,85+0,04. Рівень циркулюючих імунних комплексів в середньому складав 35,90+3,52 одиниці оптичної щільності.

Дані отримані в динаміці дослідження умовно здорового населення з 1990 по 2000 р. свідчили про хвилеподібні зміни вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і гематокритного числа, що не виходить за межі норми. При цьому з 1990 по 2000 рр. вірогідно, хоча і в межах регіональної норми знизився вміст тромбоцитів периферичної крові (Р<0,05). В УЗН Донецького регіону за період з 1990 по 1996 рр. зменшився абсолютний вміст паличко- та сегментоядерних нейтрофілів, а також моноцитів та природних кілерів й підвищився вміст еозинофілів. Спостерігалася стійка тенденція до зростання вмісту лімфоцитів з вірогідним його підвищенням (при Р<0,05) в 1994 р. Цитоморфологічні зміни лейкоцитів в період 1990-2000 рр. також носили хвилеподібний характер, з наростанням кількісних змін на рівні ядра і клітини в цілому, як в пулі нейтрофілів, так і лімфоцитів (до кінця досліджень). Проте ці зміни у вказані роки не виходили за межі регіональної норми. Спостерігалася тенденція до збільшення частоти нейтрофілів з набряклими ядрами, клітин з токсогенною зернистістю, ворсинчатістю хроматину, гіперсегментацією ядра. Вірогідно підвищився вміст нейтрофілів з фрагментозом ядра. У пулі лімфоцитів УЗН вірогідно збільшилася кількість атипових лімфоцитів: бобовидних, у вигляді ручки дзеркала, а також спостерігалася тенденція до збільшення клітин з атиповими ядрами типу "сухий лист", фестончастих лімфоцитів. Відмічено, що вище означені зміни гемограми корегували з наростанням чисельності осіб, у яких реєструються різні прояви гіперреакції організму до різного роду алергенів.

При дослідженні експресії антигенних рецепторів мембранами лімфоцитів в динаміці з 1990 г по 2000 було зареєстровано коливання цього показника функції системи імунітету, що виявлялося його наростанням або зниженням в межах кожного року. Періодично виявлялися вірогідні відмінності у вмісті окремих пулів лімфоцитів. При цьому спостерігалися і стійкі зміни рівня експресії антигенних рецепторів мембранами лімфоцитів, що асоціюються з їх різними пулами (у віддалені терміни моніторингу) в порівнянні з початковими показниками. При згрупуванні показників експресії антигенних рецепторів CD3+, CD8+, C20+ по етапах спостереження (І. - 1990 г.1999 г.; ІІ - 1994 р. -1995 г.; ІІІ - - 1996 г.-2000 р.) виявилася наявність вірогідних (Р<0,05) й різноспрямованих змін вмісту пулів цих лімфоцитів в період з 1990 по 2000 г включно. Так, на етапі спостереження ІІІ відмічено вірогідне збільшення рівня експресії антигенних рецепторів CD3+ в порівнянні з етапом І. Експресія мембраною лімфоцитів антигенних рецепторів CD 4+ стійко знижувалася з 1990 р. по 2000 р., вірогідно відрізняючись на кожному етапі дослідження. Експресія антигенних рецепторів СD 8+ також зростала, вірогідно відрізняючись при порівнянні результатів досліджень на етапах, І та ІІІ. Вміст В - лімфоцитів і їх активованих пулів вірогідно зростав на кожному подальшому етапі дослідження, досягаючи максимуму до періоду 1998 р. - 2000 р. Таким чином, в динаміці моніторингу умовно здорового населення екокризового регіону Донбасу виявлені зміни рівня експресії антигенних рецепторів мембранами лімфоцитів, що свідчать про стійку тенденцію до розвитку процесів дизрегуляції в системі кооперації імунокомпетентних клітин й ведуть до порушення імунного гомеостазу. При цьому провідною ланкою дизрегуляції, очевидно, є зниження вмісту такого імунорегуліруючого пулу імунокомпетентних клітин, як Т-хелпериіндуктори (СD4+). Приведені дані свідчать також про хвилеподібну зміну експресії рецепторів HLA і HLA-Dr мембранами лімфоцитів з вірогідним збільшенням HLA-рецепторів до 2000 р. Після 1994 р. усувається дисбаланс експресії антигенів гістосумісності I й II класу, що спостерігався раніше. Також спостерігається збільшення експресії мембранами лімфоцитів антигену СD95+, що індукує апоптоз, що відображає процеси, направлені на корекцію дисбалансу імунокомпетентних клітин за рахунок видалення частини їх пулів, що збільшилися. Це також свідчить про процеси адаптації системи імунітету і системи крові, що все ж таки мають місце в умовно здорового населення Донецького регіону, яке мешкає в умовах постійного екологічного й радіаційного стресу.

Зміни, що характеризують функціональну активність імунітету і неспецифічну резистентність організму, також носять хвилеподібний характер. Так, з 1990 по 2000 рр. у донеччан вірогідно підвищився вміст імуноглобулінів класу А, збільшилася бактерицидна активність і індекс активації нейтрофілів. На етапі досліджень 1995 р. по 1996 р. зареєстроване вірогідне зниження, що не виходить за межі норми, імуноглобулінів класу М і фагоцитарної активності нейтрофілів на рівні їх поглинальної здатності. Отримані дані побічно свідчать про зміну функціональної здатності В - ланки імунітету, що проявляється зниженням вироблення імуноглобулінів класу М, які забезпечують, в першу чергу, противірусний імунітет, і підвищеною продукцією імуноглобулінів класу А, що, можливо, носить адаптивний характер. Останнє відноситься й до підвищення вмісту популяції фармазанпозитивних (за даними НСТ-тесту) нейтрофілів, що забезпечують завершений фагоцитоз. В період 1990 р. -2000 р. зареєстроване вірогідне наростання рівня циркулюючих імунних комплексів а також токсичності плазми крові (за даними парамеційного тесту і показника середніх молекул), що свідчить про зростання вмісту ароматичних вуглеводнів, пов’язаних з процесами деструкції і запалення в організмі й віддзеркалює зниження функції систем детоксикації організму.

Таким чином, проведені дослідження гемато-імунологічного стану умовно здорового населення Донецького регіону з 1990 по 2000 рр. виявили, з одного боку, тенденції до наростання синдрому ендогенної інтоксикації, а з іншого - тенденцію до зниження функціональної здатності системи імунітету, що виявляється в змінах цитоморфології її клітинних структур, вмісту субпопуляцій лімфоцитів, функціональній активності і підвищенні токсичності плазми крові, й відображає базовий рівень процесів перекисного окислення ліпідів. Все це вимагає подальшого вивчення і постійної оцінки гемато-імунологічного стану населення Донбасу, включаючи як здорове населення, так і різні контингенти професійного, радіаційного і додаткового екологічного ризику і що повинне проводитися, на нашу думку, кожні 3-5 років.


ЛІТЕРАТУРА


1. Думанский Ю.В., Попович А.Ю., Кузнецова Л.Н. Динамика онкозаболеваемости населения Донецкой области за
1983-1993 г.//Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Мат. науч.-практ. конф., Донецк, 1995.- С.130-135.

2. Грищенко С.В., Набиева Е.М., Коктышев И.В. Анализ радиационной ситуации в Донецкой области и ее влияние на онкологическую заболеваемость населения /:Сб. науч. Трудов ДонМГУ.- Донецк,1996.-С.52-54.

3. Ракша-Слюсарева О.А. До питання про забруднення продуктів харчування радіонуклідами в Донецькому регіоні // Вісник ДонГУЕТ. - 2004. - № 4 (24). - С. 27 - 33.

4. Ракша-Слюсарева О.А. Перспективність харчової добавки „Біозим” у створенні нових адаптогенних і функційних продуктів // Вісник ДонДУЕТ.- 2005.-.№ 1(25).- С.80-85.

5. Ластков Д.О., Партас О.В., Ракша-Слюсарева Е.А., Дудник И.Н., Николенко В.Ю. Влияние технологичеcки измененного естественного радиационного фона на население угледобывающих регионов // Проблемы профилактической медицины: Сб. - cтатей. Ч. 1.-Донецк: ООО "Лебедь".-1997.- С.36-38.

6. Здоровье подростков Донецкой области в условиях загрязнения окружаю щей среды / Н. М. Харковенко, А.П. Подгайская, Е.В. Борисова, А.Н. Киян, Е.А. Ракша-Слюсарева//Здравоохранение Донбасса.- 1998.-N1 (3).С.75-79.

7. Ракша-Слюсарева Е. А., Слюсарев А. А. Шарапов Н. Н., Ревякина Е.Г. Пищита А. В Динамика показателей иммунологической реактивности организма условно здорового населения Донецкого региона и патология щитовидной железы/ Сборник статей. Вып.4-.Т.1.-Донецк: ДонГМУ,2000.-С.-220-222.

8. Ракша-Слюсарева Е.А. Состояние периферической крови и некоторые показатели иммунитета у условно здорового населения Донецкого региона через 5-10 лет после аварии на ЧАЭС //Здравоохранение Донбасса. 1997.-N 1.-C.86-89

9. Баєва О.В., Соколенко В.Л. Модифiкацiї експресiї CD3+,CD4+ та CD8+ поверхневих маркерiв мононуклеарами периферичної кровi у осiб, що зазнали впливу iонiзучого опромiнення//Український радiологiчний журнал.-1996.-N 1.-С.55-67.

10. Талько В.В. Морфоцитохiмiчна характеристика iмунокомпетентних клiтин периферичної кровi осiб, що зазнали впливу iонiзуючого випромiнювання внаслiдок аварiї на Чорнобильськiй АЕС. Автореф ... док. мед. наук. - Київ, 1993. -32 с.

11. Состояние иммунитета у жителей г. Киева через пять лет после аварии на Чернобыльской АЭС / В.Г. Комиссаренко, А.С. Зверкова, Е.А. Федоровская и др.//Лiкарська справа.-1993.-N 4. -С.23-25.

12. Состояние кроветворной системы у лиц, подвергшихся радиационному воздействию после аварии на ЧАЭС/А.С. Зверькова, П.М. Перехрестенко, С.Ф. Комиссаренко и др.//Итоги оценки медицинских последствий аварии на ЧАЭС: Тез. докл. респ. научн. - практ. - конф., 21-23 апр., - Киев,1991.-С.82-83.