Зміст Вступ
| Вид материала | Документы |
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст вступ, 388.95kb.
- Зміст перелік скорочень, 569.12kb.
- Зміст вступ, 540.64kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
Таблиця 2. Показники оцінки ІПП на етапі освоєння інновацій.
Показник | Формула розрахунку | Умовні позначення |
| Фізичний знос обладнання для здійснення НДДКР | К1 | Х |
| Моральний знос обладнання для здійснення НДДКР | К2 | Х |
| Вибуття обладнання для проведення НДДКР | К3 | Х |
| Оновлення обладнання для проведення НДДКР | К4 | Х |
| Питома вага нових технологій, освоєних у поточному році в загальній кількості технологічних процесів | К5 = ТН / ТЗ | ТН - нові техпроцеси, ТЗ - загальна кількість техпроцесів |
| Рівень інформатизації робіт, пов’язаних з НДДКР | К6 = МІ / МЗ | МІ - кількість робочих місць, оснащених комп’ютерами, МЗ - загальна кількість робочих місць науково-технічних працівників |
| Рівень професіоналізму науково-технічного персоналу | К7 = Чб / ЧЗ | Чб - чисельність науково-технічних працівників з базовою вищою освітою, ЧЗ - загальна чисельність науково-технічних працівників |
| Рівень підвищення кваліфікації науково-технічного персоналу | К8 = ЧПК / ЧЗ | ЧПК - чисельність науково-технічних працівників, які підвищили кваліфікацію протягом року |
| Рівень прибутковості реалізованої інновацій | К9 = ПІ / ВІ | ПІ - прибуток від впровадження інновації, ВІ - витрати, пов’язані зі створенням інновації |
| Питома вага нових товарів у річних обсягах продажів у поточному році | К10 = ОН / ОЗ | ОН – обсяг продаж нових товарів, ОЗ – загальний обсяг продажів |
Показники, що наведенні у таблицях 1 та 2 застосовують для оцінки інноваційного потенціалу підприємства.
Від якості управління багато в чому залежить економічне благополуччя фірми: знижується частка неефективних проектів, зменшується ступінь ризику, підвищується корисна віддача дослідницького колективу.
Під формуванням науково-технічної політики підприємства розуміється стратегія нововведення даного суб'єкту господарювання по відношенню до процесу інновацій, яке включає визначення спрямованості зусиль, масштабів цих зусиль, темпів розвитку, термінів зміни продукції і оновлення технічної бази виробництва, характеру наукових і проектних досліджень.
Розрізняють три рівні науково-технічної політики підприємств.
На глобальному, тобто щонайвищому, світовому рівні функціонують надскладні об'єкти, наголошуються гіперцикли дуже великої тривалості. На цьому рівні управління інноваціями базується на функціональному підході, який припускає розгляд об'єкту не з погляду його внутрішньої будови, а з точки зору функціонування об'єкту (зародження, зростання, зрілість, стагнація, старіння, вибуття) у зв'язку з навколишнім середовищем.
На локальному рівні науково-технічної політики, на рівні фірми виробництва стратегія управління інноваціями розглядається як частина загальної стратегії розвитку підприємства, оскільки тільки на базі інноваційної стратегії забезпечується поступальний економічний розвиток.
Відповідальною задачею управління нововведеннями є вибір інноваційної стратегії. [8, ст. 362-368].
Наступальна стратегія характерна для ринкових лідерів-інноваторів, їй властивий високий ризик, висока ефективність і кваліфікація в здійсненні нововведень.
Захисна стратегія припускає істотно невисокий ризик, придатна для компаній, здатних завоювати значущу частку ринку і підтримувати норму прибутку в умовах конкуренції.
Поглинаюча стратегія орієнтована на придбання кращих науково-технічних досягнень інших фірм, що створює сприятливі можливості для її процвітання.
Проміжна стратегія направлена на уникнення прямої конфронтації з конкурентами, що досягається завдяки аналізу їх слабих сторін з урахуванням власних сильних, пошуку тієї ніші, яку не заповнили більш сильні конкуренти; іноді може бути створений абсолютно новий ринок.
Розбійницька стратегія використовується аутсайдером, якому нічого втрачати і який має певні досягнення в області створення якої-небудь нової технології або продукту.
Інноваційна сфера, орієнтована на створення і використання новизни, вимагає і нових форм її організації. Разом з традиційними оргструктурами формуються нові такі, як технопарки, науково-технічні центри (комплекси), інкубатори, різного роду об'єднання (союзи, асоціації), тимчасові трудові колективи. Мережевий підхід до управління інноваційними процесами на підприємстві вирішує дві взаємозв'язані задачі: організація взаємодії усередині підприємства при проектуванні і виробництві інноваційного продукту, організація взаємодії між суб'єктами ринку. Мережева організація дозволяє здійснювати взаємодію між трьома основними компонентами: ринком, товаром і технологіями, які одночасно повинні забезпечити ефективність, якість, гнучкість, адаптивну, задоволеність.
Товар характеризує взаємодію між суб'єктами ринку з приводу проектування і виробництва нового товару, який може і повинен мати попит на ринку. Для виробництва такого товару повинні бути використаний нові технології. Технології забезпечують взаємодію між ринковими суб'єктами і дозволяють координувати їх діяльність для скорочення циклу створення продукту і просування його на ринок. В рамках концепції мережевого маркетингу розвивається інноваційний потенціал взаємодіючих об'єктів. Розвиток цього потенціалу можливо за рахунок: динамічного інформаційного обміну; злагодженої інноваційної, маркетингової і інвестиційної політики; обміну ноу-хау; спільного використання виробничих потужностей і каналів розподілу. Найважливішими чинниками успіху нововведень є: облік запитів майбутніх споживачів, наявність тісних інтеграційних зв'язків між такими видами діяльності фірми, як наукові дослідження, виробництво і маркетинг; наладка міцних зв'язків із зовнішніми джерелами наукової і технічної інформації і консультаційними фірмами; концентрація високоякісних науково-дослідних ресурсів на інноваційних проектах; високий статус, багатий досвід і стаж діяльності; фундаментальні дослідження. Мережева організація є основним інституційним механізмом, створюваним для здійснення систематичного процесу нововведень.
- Мотивація інноваційної діяльності в середині організації на прикладі вітчизняних підприємств.